Наші герої: історія Євгена Шаматалюка

Про «Шамана» - Євгена Шаматалюка родом з Тульчина йдеться на сторінці Головнокомандувача ЗС України / CinC AF of Ukraine.

«Вінничанину - командиру десантно-штурмового підрозділу 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Указом Президента України присвоїли звання Героя України та орден «Золота Зірка», - зазначає Начальник ОВА.

В одному з районів Донеччини під керівництвом офіцера-десантника Шаматалюка підрозділи успішно провели підтримку вогнем розвідки боєм сусідніх підрозділів. В результаті операції були отримані необхідні відомості про ворога. У полон взяли десяток російських солдатів разом зі зброєю та спорядженням.

Командир батальйону 95 ОДШБр, Герой України Євген Шаматалюк «Шаман» на війні з 2014 року, від початку збройної агресії рф. Приймав бої у ДАПі, Волновасі, Слов’янську, Дмитрівці та інших гарячих точках Донбасу. З початку березня 2022 року захищає країну на Ізюмському напрямку, який залишається одним із найгарячіших.

– Ворог тут працює з усього наявного озброєння, яке в нього є. Це піхота, бойові машини, танки, артилерія, вогнеметні системи, такі як ТОС «Буратино», «Солнцепек», а також активно застосовує БПЛА. Раніше активно застосовував авіацію, зараз її вже набагато менше – завдяки нашій ППО, – говорить Євген. – Боїться ворог і нашої артилерії. Зараз кількість артилерії збільшилась, постійно наносимо вогневе ураження. Противник несе великі втрати, але, разом із тим, проводить активну ротацію, підтягує резерви. Кількість підрозділів, які штурмують наші позиції, я вже навіть не можу перерахувати, тому що вони постійно змінюються. Після їхніх невдалих спроб вони вже або дезертирують, відмовляються виконувати накази, або їх відводять десь в тили для перекомплектації тощо. Полонені розповідають, що їхні командири ставлять завдання, мовляв, якщо ви візьмете цей населений пункт, то вас завтра міняють і ви повертаєтеся до росії. Їхні солдати наскільки деморалізовані, що підняти їх до бою можна лише таким чином.

«Шаман» з болем розповідає про жахи, які доводиться переживати цивільному населенню через російських загарбників.

– Ми стали свідками того, як російський танк розстріляв автобус із цивільними людьми, які евакуювалися з Ізюму. Не передати словами відчуття, коли бачиш жінок, дітей, літніх людей, які просто хочуть врятуватись від війни, а їх вбивають… Ким треба бути, щоб просто розстрілювати мирних людей?! Ми намагались надавати допомогу, прикривати людей, здійснювали евакуацію з того автобуса, забирали людей під обстрілами, надавали свою техніку, вивозили їх у безпечне місце, – згадує командир.

– Ми завжди намагаємося здійснювати евакуацію цивільних. Вивозимо всіх, хто бажає. Деколи наполягаємо, проводимо роз’яснювальну роботу серед місцевих про необхідність евакуації. Було б набагато легше воювати, якби цивільні люди відразу залишали населені пункти, коли ми їх просимо. Тоді було б набагато менше жертв і серед цивільного населення, і серед військових. Але, на жаль, це не всі ще розуміють.

Розповідаючи про бої, в яких бере участь його підрозділ, «Шаман» наполегливо просить не називати його героєм. Мовляв, справжні герої – це його бійці.

– Я захоплююся ними. Вони кожен день роблять неймовірні вчинки, віддають найдорожче, що в них є. Але ніхто не сумнівається в правильності своїх дій. У доцільності оборони України, – підкреслює легендарний комбат. – Ті завдання, які вони виконують, інколи за межею можливого, але люди дають відсіч, навіть коли на якомусь напрямку противник переважає. Основний фактор – бойовий дух. Мої люди воюють до останнього. Противник йде великими силами і потім відступає. Наші не відступають ніколи.