Ключові сенси, важливі для розуміння і пам’ятання Другої світової війни

В Україні продовжується розвиток європейського підходу до меморіалізації Другої світової війни, акцентування на ключових посилах, які важливі для розуміння і пам’ятання її подій, героїв і жертв.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. На момент початку Другої світової війни Український народ не мав незалежної та суверенної держави і був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували не вирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності та суверенітету у власних цілях й геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс. Єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують й Українську повстанську армію.

Пам’ять та вшанування подвигу ветеранів, які боролися з нацизмом і перемогли його, є моральним обов’язком українців. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Тому що війна – це завжди мільйони маленьких і великих людських бід, які розтягнуті в часі.

У цей час у РФ впродовж останніх десятиліть відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалось на культ, а потім і взагалі у потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. А також застерігає інші країни від наслідків підтримки, поширення чи потурання російським наративам до 9 травня, адже для російським керівництвом причетність РФ до перемоги над нацизмом використовується як моральне обґрунтування сучасних дій росії.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з підступним агресором. Сьогодні це путінська росія, яка посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже вісім років – і ми не маємо права програти, бо для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян. У 1939–1945 ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму. Із сумом можна констатувати, що невивчені уроки історії, самозамилування та імперські амбіції перетворили сучасних росіян із спадкоємців перемоги над нацизмом у нових нацистів.

Історія Другої світової війни нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні. Як і у середині минулого століття ми захищаємо свою землю і свою Вітчизну від агресора-окупанта, що дає нам додаткових сил і право на відчайдушний спротив. Перемога у цій війні означає для нас вільне життя у своєму власному домі за своїми власними правилами. Ми ніколи не були загарбниками як нацисти чи рашисти, тому правда і сила на нашому боці.

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Комуністичний Радянський Союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо). Його спадкоємицею не лише в майновому, але і в ідеологічному вимірі стала РФ, яка за три десятки років після розвалу союзу брала участь у ряді війн та військових конфліктів у якості країни-агресора та як союзник диктаторських режимів. Зараз в рамках повномасштабної російсько-української війни росіяни вже вчинили величезну кількість воєнних злочинів та злочинів проти людства. У діях російських збройних сил є щонайменше ознаки геноциду проти українських громадян. Такими діями РФ втратила будь-яке моральне право апелювати до спадщини перемоги над нацизмом, адже своїми діями вона де-факто повторює нацистські злодіяння й оскверняє пам’ять про подвиги ветеранів та учасників Другої світової війни. Злочини РФ в Україні мають бути зупинені, а російський путінський режим – засуджений і переможений спільними зусиллями усього цивілізованого світу так само, як нацистська Німеччина.

Детальніше про ключові сенси, важливі для розуміння і пам’ятання Другої світової війни, за посиланням: http://ww2.uinp.gov.ua/.

Перемогли нацизм – переможемо і рашизм! Слава Україні!

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті