Звернення Міністра оборони України Олексія Резнікова

Шановні українці!Зараз відбуваються події, які насправді є історичними і визначають майбутнє нашої держави. Їх творять наші захисники і захисниці, усі громадяни, які піднялися проти російської навали і допомагають боронити Україну.

Ми вже змінили світ. Хочу поінформувати про деякі деталі того, що сталося в останні дні і що нас очікує.

26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині відбулася зустріч представників оборонних відомств понад 40 країн. Причому не лише країн ЄС та НАТО – взяли участь держави Африки, Близького Сходу і Перської затоки, Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Ця безпрецедентна подія відбулась завдяки лідерству наших американських партнерів і персонально – міністру оборони США Ллойду Остіну ІІІ та голові Об’єднаного комітету начальників штабів США генералу Марку Міллі.

Це справжня коаліція, мета якої – не просто стримати Кремль, а перемогти російську тиранію, забезпечити цивілізованому світу можливість виграти цю війну.

Ми розглянули три блоки питань, які стосуються короткострокових оперативних рішень щодо допомоги Україні у відсічі російській агресії, а також довгострокового бачення – як посилити нашу оборону з огляду на стратегічні виклики. Хочу відзначити такі результати.

Перше. Створено Консультативну групу з питань оборони України, яка діятиме на постійній основі, і у рамках якої раз на місяць ми «звірятимемо годинник» з партнерами. Постійний механізм дозволить оптимізувати і пришвидшити важливі процеси щодо отримання зброї, вдосконалити логістику, забезпечити оптимальну координацію.

Наприклад, коли будуть ухвалені рішення про надання Україні того чи іншого озброєння, за рахунок координації зброя одного типу надходитиме з різних країн. Умовно, кілька країн нададуть по 3-4 гармати, а сумарно України отримає артилерійський дивізіон.

Друге. Відбулись тектонічні зрушення на рівні філософії. Ще восени 2021 року під час призначення на посаду міністра оборони я акцентував, що вважаю одним з пріоритетів своєї робити інтеграцію України до НАТО де-факто. Тривалий час ми переконували партнерів в тому, що в якості підтримки доцільно надавати Україні зброю західного виробництва, яка відповідає стандартам НАТО.

Перехід на західні калібри і техніку – це стратегічне рішення, яке нарешті прийнято. Зокрема, ми вже отримуємо артилерію калібру 155-мм.

Поступово це забезпечить повну взаємосумісність української армії з арміями країн НАТО. Що стане значним посиленням східного флангу Альянсу. Не буду приховувати – ще три місяці тому це завдання вважалося майже неможливим. Але завдяки мужності та професіоналізму українських воїнів, стійкості українського народу все змінилося.

Щоб цей перехід відбувся, величезну роботу провів особисто Президент України Володимир Зеленський. На рівні голів урядів активно працював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та очільник наших дипломатів Дмитро Кулеба закрили свою частину фронту. Це результат спільної роботи, який, на моє переконання, забезпечить Україні стратегічні переваги.

Окремо хочу відзначити посла України у США Оксану Маркарову, посла України у Польщі Андрія Дещицю, аташе з питань оборони у Вашингтоні генерала Бориса Кременецького та аташе з питань оборони у Варшаві полковника Сергія Яцульчака. Дякую усім нашим дипломатам та аташе. Усі вони - частина великої команди, яка працює на перемогу України.

Загалом «перехід», «transition» - це було ключове слово зустрічі у Рамштайні. Перехід, який розпочався понад 30 років тому і зараз наближається до фінальної фази.

Хочу підкреслити, що мова йшла не тільки про поставки зброї та боєприпасів. Ми багато говорили про виробництво озброєнь та військової техніки, місце України у цих процесах. Адже це основа довгострокового співробітництва, взаємодії і взаємосумісності не тільки збройних сил, але й оборонної індустрії.

Звісно, ми досі зацікавлені отримувати для швидкого посилення армії техніку та озброєння радянських зразків. І будемо це робити, поки існуватиме така можливість. Але якісні зрушення вже сталися.

Третє. Доказ цих зрушень – наші воїни вже деякий час опановують західну зброю. Ми не афішували цю роботу, щоб забезпечити комфорт нашим партнерам. Зараз навчальні програми будуть масштабовані і поширені навіть на ті зразки озброєнь та техніки, щодо надання яких Україні поки немає політичних рішень. Коли ці рішення будуть ухвалені, в чому я особисто не сумніваюсь, ми вже будемо готові.

До речі, вже є цікавий досвід. Наші артилеристи, які тренувалися на САУ 155-мм калібру на полігоні в одній з країн, уразили ціль з першого пострілу. А потім допомогли іноземним колегам вдосконалити комп’ютерну програму, яка управляє цією САУ. Що справило відповідне враження. Адже у наших воїнів за плечами – досвід війни, реальних боїв, де ціна помилки – життя.

Загальний висновок за підсумками зібрання на базі Рамштайн – йдеться про справді історичні зміни, які у найближчі тижні – місяці будуть матеріалізовані.

Крім загального обговорення, на полях зібрання я мав кілька ґрунтовних зустрічей з моїми колегами.

Зокрема, я мав можливість подякувати міністру оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт за рішення про надання України комплексів Gepard та інші кроки в підтримку України. Позиція Уряду Німеччини змінюється, в тому числі – завдяки позиції особисто пані міністра. Ми це дуже цінуємо.

Також я мав дуже теплу зустріч з моїм дорогим другом і великим другом України – міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом. Роль наших британських партнерів неможливо переоцінити, ми впевнені у їхній надійній підтримці і ніколи не забудемо, хто був поряд з Україною в найскладніший момент.

Крім цього я зустрівся з моїми колегами з Канади та Польщі – міністром Анітою Ананд та міністром Маріушом Блащаком. З цими державами у України особливі стосунки, це наші стратегічні партнери. Крім військової підтримки, Польща прихистила мільйони наших людей, а Канада завжди була нашим другом і зараз це постійно доводить.

Відбулися змістовні зустрічі з міністром оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром, міністром оборони Італії Лоренцо Гуеріні, міністром оборони Румунії Васілє Динку, міністром оборони Словаччини Ярославом Надєм, міністром оборони Болгарії Драгомиром Заковим, міністром оборони Естонії Калле Лаанетом та справжнім другом України, який першим з партнерів відвідав Київ після 24 лютого – міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом.

Кожна з цих держав надає Україні неоціненну підтримку, за яку ми безмежно вдячні. Загалом коаліція в підтримку України проти кремлівського зла посилюється.

Водночас я хочу, щоб у всіх нас були вірні очікування. Попереду – кілька надзвичайно важких тижнів. Практична реалізація домовленостей, навчання і логістика потребують певного часу. А Росія накопичила сили для масштабного наступу на сході України вже зараз.

Допомога Україні буде зростати, але найближчими днями буде потрібна уся наша стійкість і надзвичайна єдність.

Ворог вже усвідомлює свою стратегічну поразку, але все одно намагатиметься завдати нам якнайбільшого болю. На жаль, до перемоги ми ще втрачатимемо наших воїнів. Ще будуть руйнування і болючі жертви.

Ми маємо витримати. І ми витримаємо!

Заради тих, хто боровся за вільну Україну у різні епохи. Заради захисників Маріуполя, Харкова, Ізюма, Рубіжного, Сум, Чернігова та героїв з інших міст, які виграли і продовжують вигравати для України час. Заради майбутніх поколінь.

Ми звільнимо нашу землю. Ми повернемо наших людей.

Україна переможе! Тепер у цьому впевнені не тільки ми.

Слава Україні!