Налаштування доступності 
Пошук
6 жовтня керівники профільних структурних підрозділів облдержадміністрації та райдержадміністрацій, об’єднаних територіальних громад взяли участь в онлайн семінарі щодо впровадження інклюзивного дизайну в міський простір.
Організаторами заходу виступили Спілка громадських організацій людей з інвалідністю Києва та Представництво Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні.
Сьогодні учасників онлайн зустрічі ознайомили із особливостями впровадження інклюзивного дизайну рекреаційних зон.
Експертами виступили Олександр Ворона - Президент Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва, сертифікований консультант з доступності «Глобального альянсу з доступних технологій та середовищ», а також Маргарита Литвин – проектний координатор Представництва Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні.
«Впровадження інклюзивного дизайну рекреаційних зон та публічних просторів є одним із ключових елементів розвитку територіальних громад», - зауважив Олександр Ворона, звертаючись до присутніх.
Про особливості та ключові кроки створення безбар’єрного середовища розповіла Олена Чала – викладач, практикуючий архітектор, автор численних публікацій на тему безбар’єрного архітектурного простору.
Під час семінару йшлося не лише про архітектурні перешкоди, а й про створення доступності шляхом впровадження інноваційних ІТ-рішень, продуктів тощо.
Основна увага була приділена питанню архітектурного проєктування, а саме – створення безбар’єрного простору з урахуванням світосприйняття людини та її відчуттів, громадської свідомості.
«Проєктування та будування без бар’єрів є досить актуальним і водночас складним завданням. Йдеться не лише про громадські будинки з прилеглими територіями чи вулиці, а й про громадський простір загалом з величезним різноманіттям функціональних зон, які мають бути зручними для усіх без винятку громадян», - підкреслила Олена Чала.
Експертка зауважила, що принцип загальної доступності є одним із першочергових у процесі проектування та вдосконалення об’єктів.
Учасникам онлайн заходу також навели приклади бар’єрів у населених пунктах та продемонстрували можливі інклюзивні рішення з урахуванням особливостей сенсорики людини – зорового, слухового, тактильного сприйняття світу тощо.
Олена Чала також зауважила, що універсальний безбар’єрний простір не лише зручний, а й повинен бути безпечним. Вона навела приклади типової поведінки людей у громадських місцях, зокрема, на зупинках, у громадському транспорті та при перетині дороги, зауваживши: «Для людини дуже важливо підсвідомо зрозуміти та відчути, що для неї може становити небезпеку та як її уникнути. Для прикладу, зручним інструментом є тактильна плитка, яка надає змогу людині вчасно зупинитися. Йдеться не лише про людей із вадами зору, а й про тих, хто може просто відволіктися на вулиці і не помітити автівку. Варто сказати, що безбар’єрний та універсальний архітектурний простір – це дизайн для максимальної кількості людей, для всіх без винятку».
Універсальний дизайн створює місто, комфортне для всіх його мешканців, поважаючи людську індивідуальність та різноманітність, спираючись на інновації та будуючи партнерську взаємодію між державними структурами, об’єднаннями громадян та бізнесом.
Учасники семінару мали змогу отримати вичерпні відповіді експертів щодо впровадження універсального дизайну на Вінниччині.
