Крижопіль – форпост УНР: погляд крізь 100-річну далечінь

Зовсім нещодавно, років з десять тому українці отримали можливість дізнаватися про події в історичному житті своєї країни, які сьогодні об`єднані під загальною назвою «Українська революція 1917 – 1921 років».

5 років, на які за часів радянської історичної пропаганди було накладене «табу». Але час має своє правило: рано чи пізно «все таємне стає явним». І сьогодні на багато питань щодо «Української революції», її події на Поділлі, і, зокрема, на теренах сучасної Вінниччини й Вінниці відповідають тематичні виставки і національно – патріотичні заходи, як то урочисте відкриття пам`ятної меморіальної дошки Голові Директорії та отаману військ УНР Симону Петлюрі, який у вересні 1919 року на залізничній станції «Крижопіль» прийняв звіт бойової залоги залізничного панцирника «Хортиця» та виступив із патріотичною промовою до місцевого населення.

Століття потому, 6 грудня 2019 у селищі Крижопіль, на залізничній станції знову людно: місцеві жителі та численні гості вітали один одного як з Днем Збройних Сил України, так і з цією пам`ятною історичною подією, вшанували пам`ять українських вояків, які полягли 100 років тому в боях за вільну Україну, і які й сьогодні на сході нашої країни боронять її незалежність.

Завдяки ініціативі громадського діяча, активіста В`ячеслава Березовського, за підтримки Вінницької облдержадміністрації, Крижопільської райдержадміністрації та районної ради, за підтримки Українського інституту національної пам`яті ця подія, яка виношувалась як ідея майже рік стала реальністю. Адже за часів Української революції 1917 – 1921 років на території залізничної станції «Крижопіль» та навколишніх земель відбувались бойові зіткнення між союзними військами УНР і Галицької армії та військами Червоної армії та так званої «Білої гвардії». І залишити це без належної історичної уваги було б неприпустимо.

Приємно, що у цей день Крижопіль відвідали і прямі нащадки вояків армії УНР, історики, громадські діячі, митці та письменники Київщини Вінниччини, а також історичні реконструктори зі Львова, Луцька, Тернополя, і, звісно, Вінниці, які продемонстрували учасникам урочистостей бойові баталії тих років, військову техніку у дії, наступ і оборону в умовах, «наближених до бойових»; а сучасні військові із прикордонного Могилів – Подільського загону  демонстрували вправність й технічні засоби охорони кордонів нашої держави.

Такі події дозволяють сучасникам поринути у насправді ще незвіданий, а тому і, певним чином, феноменальний для сучасного сприйняття період «Української революції» - період, коли наші предки своїми ідеями, духовними силами та громадянськими прагненнями утверджували Українське Державотворення.