Середня заробітна плата лікарів первинної ланки Вінниччини склала понад 16 тисяч гривень

Про це повідомила директор Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації Людмила Грабович, інформуючи про якісні зміни у системі охорони здоров'я області під час підсумкового засідання колегії ОДА, яке відбулося 9 квітня.   

Варто зазначити, що у І кварталі 2019 р. галузь охорони здоров'я Вінниччини працювала у напрямку визначеної Урядом програми якісних змін у медичному просторі. Зокрема, це стосується розвитку медицини у сільській місцевості, змін у фінансуванні програми «Доступні ліки», реформування вторинної ланки медицини.

За словами директора профільного департаменту, на сьогодні заклади первинного та вторинного рівнів області стовідсотково реорганізовані на комунальні некомерційні підприємства. «57 закладів первинної медичної допомоги, а саме – 52 комунальних неприбуткових підприємства та 5 приватних закладів уклали договори з Національною службою здоров'я Україні. Також завершили реорганізацію 48 закладів вторинного рівня надання медичної допомоги», - зауважила Людмила Грабович.

Під час засідання посадовець також приділила увагу деклараційній кампанії, за якою Вінниччина входить до списку лідерів на всеукраїнському рівні. За інформацією профільного департаменту, в області на одного лікаря первинної ланки медицини в середньому припадає 1300 підписаних декларацій. Загалом, підписанням декларацій охоплено 79,2% населення, що є одним із найвищих показників в Україні.

Стосовно реформування медичної галузі, протягом І кварталу поточного року Національною службою здоров'я України закладам первинної медичної допомоги області було виплачено понад 191 млн грн. Крім цього, за рахунок коштів НСЗУ значно покращився рівень заробітної плати лікарів та середнього медичного персоналу первинного рівня.

Упродовж лютого 2019 року середня заробітна плата лікарів первинної ланки склала 16 154 грн, медичних сестер – 7 664 грн. 

Директор Департаменту охорони здоров'я ОДА також  акцентувала увагу на  ключових змінах, передбачених законодавчою базою щодо медичних закладів первинного та вторинного рівнів, а також торкнулась питання кадрового забезпечення.

Відповідно до чинного законодавства, на сьогодні визначено спеціальні умови надання медичних послуг для первинної та вторинної ланок. Так, для вторинного рівня у спеціальних умовах передбачено наявність медичних інформаційних систем, автоматизованих робочих місць тощо. Для первинної ланки поетапне введення електронних інструментів є обов’язковим. Йдеться про електронну картку пацієнта, електронного рецепта та лікарняного, електронного направлення.

За словами Людмили Грабович, станом на 5 квітня 2019 року в області виписано майже 1876 електронних рецептів. До цієї роботи приступили всі заклади м.Вінниці, а також Барський, Лука-Мелешківський, Калинівський міський, Крижопільський, Мурованокуриловецький, Немирівський міський, Тиврівський, Хмільницький, Ладижинський, Тульчинський міський та районний центри ПМД, Дашівська АЗПСМ.

Варто зазначити, що введення електронного рецепта з 1 квітня поточного року безпосередньо пов’язано зі змінами у фінансуванні Урядової програми «Доступні ліки». До 31 березня 2019 року програма  фінансувалась за рахунок субвенції Державного бюджету місцевими бюджетам, тож основними розпорядниками коштів були районні ради та райдержадміністрації.

Натомість, з 1 квітня 2019 року, відповідно до внесених змін до законодавчої бази, фінансування Урядової програми здійснюється через НСЗУ на підставі угод між даною структурою та аптечною мережею.

Під час засідання Людмила Грабович також ознайомила присутніх з алгоритмами отримання пацієнтами електронного рецепта. За її словами, заклади первинної медичної допомоги абсолютно готові до виписки електронних рецептів. Проведенні відповідні заняття з персоналом, всі лікарі первинного рівня забезпечені комп’ютерами, доступом до мережі «Інтернет». Проблема може виникнути лише в тому разі, якщо в районі, де придбана відповідна медична інформаційна система, не закладено коштів у місцевому бюджеті для закупівлі відповідного модуля для даної програми.

На сьогодні одним із пріоритетних напрямків розвитку медичної галузі є покращення доступності послуг для мешканців сільської місцевості, зокрема, шляхом будівництва сільських амбулаторій з житлом для лікарів. На Вінниччині кількість таких амбулаторій попередньо становитиме 14. Загалом, на будівництво виділено 81,9 млн грн субвенції з державного бюджету.

«На здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості та забезпечення медичних працівників службовим автотранспортом за рахунок коштів  з державного бюджету у розмірі 7 млн.грн, а  також співфінансування з місцевих бюджетів на суму понад 733 тис.грн, придбано 14 спеціалізованих легкових автомобілів для новозбудованих амбулаторій. Зазначені транспортні засоби будуть передані на баланс громад.

Крім цього, передбачено низку заходів, спрямованих на забезпечення 197 амбулаторій загальної практики сімейної медицини комплектами телемедичних пристроїв», - зауважила Людмила Грабович.

Під час засідання директор профільного департаменту також докладно поінформувала про кардинальні зміни вторинного рівня. За її словами, з липня поточного року має запрацювати програма медичних гарантій для населення на рівні поліклінічних відділень районних лікарень.

Метою програми «Безкоштовна діагностика» є, у першу чергу, посилення ролі сімейного лікаря, який надаватиме направлення на відповідну діагностику лише за електронним рецептом.

«Безкоштовну діагностику» зможуть надавати як комунальні, так і приватні діагностичні центри, які укладуть договір з Національною службою здоров’я. Пацієнт сам обиратиме, до якого медзакладу звертатися», - зауважила Людмила Грабович.

Директор Департаменту охорони здоров'я ОДА також підкреслила, що 2019 рік відзначиться не лише якісними змінами у системі охорони здоров'я, а й більш чітким моніторингом виконання взятих на себе зобов’язань закладами охорони здоров’я ,що підписали угоди з НСЗУ.