Топ новини

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у рамках робочої поїздки до Сумської області 22 вересня відвідав Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького та Національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Очільника Уряду супроводжували Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова Сумської обласної державної адміністрації Роман Грищенко.

Денис Шмигаль підкреслив, що і в місті Суми, і в Сумській області є багато об’єктів культурної спадщини, які заслуговують на увагу з боку органів місцевого самоврядування та державної влади.

«В обласному художньому музеї зібрано понад 17 тисяч творів національного та світового значення. Вони успішно експонувалися за кордоном. У цього музею та у багатьох інших культурно-освітніх закладів є потенціал, щоб стати потужними «туристичними магнітами», — зазначив Прем’єр-міністр.

За його словами, в Сумській ОДА вже підготували проектно-кошторисну документацію, яка дасть змогу вирішити проблеми музею, який є на балансі області.

Під час візиту до Національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна Прем’єр-міністр відзначив настінне панно «Птахи щастя», що розташовується у фойє закладу. Денис Шмигаль підтримав ініціативу висунути панно на внесення до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Прем’єр-міністр також нагадав, що Президент України поставив завдання розширити програму «Велике будівництво», додавши до неї культурні та історичні пам’ятки. «Міністерство культури спільно з обласними адміністраціями вже готують і надають списки об’єктів для участі в програмі. Далі з них будуть відбиратися пріоритетні», — зазначив Глава Уряду.

Як повідомив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, найближчим часом буде затверджена експертна рада для відбору пріоритетних об’єктів програми. «Перевагу віддаватимемо тим об’єктам, що можуть стати «туристичними магнітами». У бюджеті вже є перші кошти на наступний рік для початку реконструкції», — сказав Олександр Ткаченко.

Члени Комітету на засіданні 16 вересня розглянули проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, №3899, і альтернативний проект №3899-1.

Під час засідання зазначалося, що обидва проекти розроблено з метою реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (від 14 липня 2020 року №768-IX), яким передбачається створення такого фонду.

Законопроекти спрямовані на доповнення Бюджетного кодексу України відповідними нормами задля спрямування коштів, отриманих від платежів за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор та на випуск і проведення лотерей, на соціальні цілі.

Зокрема, проектами законів пропонується:

• створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки в складі Спеціального фонду Державного бюджету України;
• спрямування відрахувань щорічних ліцензійних платежів на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск і проведення лотерей до цього Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;
• спрямування 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та на гральні столи, гральні автомати, а також 100% платежів за ліцензії на букмекерські пункти до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, залу гральних автоматів, букмекерського пункту);
• використання акумульованих Державним фондом коштів на фінансування: медицини, спорту, освіти, культури та науки з визначенням цільового спрямування платежу за конкретний вид ліцензії.

Також, у проектах законів визначено, що кошти Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки спрямовуються, зокрема на:

підтримку масового, дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів; фінансування заходів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, розвиток олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту інвалідів; розбудову спортивної інфраструктури, у тому числі будівництва та модернізації спортивних споруд за рахунок отриманих доходів від платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності.

Члени Комітету зазначили, що відмінністю основного проекту №3899 та альтернативного №3899-1 є пропозиція щодо спрямовування коштів Державного фонду, поряд з медициною, спортом, освітою, культурою та наукою, на фінансування туризму, а також визначення, що до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать:

50% отриманих доходів від податку на прибуток підприємств в частині оподаткування доходу від діяльності з організації та проведення азартних ігор;

платежі за ліцензію на букмекерські пункти, 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та 50% платежів з ліцензії на гральні столи та гральні автомати, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, букмекерського пункту, залу гральних автоматів).

Народні депутати зауважили, що у Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX не передбачена підтримка туризму із зазначеного Державного фонду.

Тобто у разі прийняття альтернативного проекту №3899-1, необхідно вносити відповідні зміни до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для приведення його у відповідність до Бюджетного кодексу України.

Члени Комітету також запропонували врахувати на направити до Комітету з питань бюджету пропозиції Національного олімпійського Комітету, зокрема щодо узгодження термінології положень обох проектів із Законом України «Про фізичну культуру і спорт».

За результатами розгляду члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 3899 з пропозиціями Комітету, а проект №3899-1 відправити суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Відповідний висновок Комітету надіслано до Комітету з питань бюджету, як головного Комітету.

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська провели зустріч з представниками громадських та міжнародних організацій щодо реалізації державної політики з протидії та запобігання домашньому насильству.

Під час виступу Глава держави підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства».

«Проект указу, який зараз лежить переді мною, спрямований на системну розбудову мережі реагування на насильство. Він втілює базові принципи захисту прав та інтересів постраждалих осіб. Я у вашій присутності хочу підписати цей указ», – сказав Президент.

Він зазначив, що цей документ – результат спільної роботи Офісу Президента України, уряду, громадських організацій та міжнародних експертів.

За словами Володимира Зеленського, в умовах пандемії COVІD-19 за перші шість місяців 2020 року поліція отримала майже вдвічі більше звернень щодо домашнього насильства, ніж у попередньому півріччі.

Глава держави акцентував увагу на важливості підвищення рівня довіри людей до служб, покликаних допомагати в таких випадках.

«Людина має бути впевненою, що їй справді допоможуть, а не створять нові проблеми», – наголосив Володимир Зеленський.

Домашнє насильство в Україні вже криміналізовано, але, на переконання Глави держави, потрібно розробити механізми реалізації ухваленого законодавства й створити систему доступних послуг для постраждалих у регіонах України.

Президент зауважив, що питання запобігання та протидії насильству щодо жінок є також одним із індикаторів цілей, визначених указом про Цілі сталого розвитку. А протидія гендерно зумовленому насильству є й елементом «Партнерства Біарріц», до якого приєдналася Україна.

«Отже, цей напрям є частиною внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, для якої права людини – найвища цінність», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що підписаний указ – це базова фундаментальна мапа, і наголосив на особистій відповідальності за її виконання Прем’єр-міністра України, уряду, а також влади на місцях – усіх голів обласних державних адміністрацій, керівників ОТГ, обласних, селищних рад тощо.

Президент також звернувся до голови уряду Дениса Шмигаля із завданням у найкоротші терміни напрацювати новий проект національної стратегії у сфері прав людини.

Перша леді Олена Зеленська наголосила на важливості підписання указу та подякувала за це Главі держави.

«Це рішучий і дуже важливий крок у боротьбі проти домашнього насильства в Україні», – сказала вона.

Дружина Президента нагадала про важливу подію, яка відбулася нещодавно, – Україна офіційно стала повноправною учасницею міжнародного «Партнерства Біарріц».

«Відтепер Україна взяла на себе зобов’язання, і ми будемо відповідати за їхнє виконання перед нашими міжнародними партнерами. Зокрема за те, як ми протидіємо побутовому та гендерно зумовленому насильству. Мені здається, що цей указ – один із важливих кроків для досягнення цієї мети», – зазначила Олена Зеленська.

На її переконання, в Україні має з’явитися дієва система реагування на випадки домашнього насильства, зокрема необхідне збільшення кількості притулків для постраждалих від таких злочинів.

«Попереду багато роботи, але я впевнена, що ми продовжимо рухатися разом і все вдасться у тісній співпраці», – сказала перша леді.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, який виступав модератором зустрічі, наголосив, що Офіс Глави держави триматиме під контролем виконання підписаного указу.

«Я дуже добре пам’ятаю нашу зустріч у травні, коли ми вперше обговорювали розроблений громадськістю проект указу по суті. Саме з вами ми проговорювали всі пропозиції, відпрацювали це з юристами. Я дуже радий, що у стислі терміни нам вдалося виконати все, що ми обіцяли», – зауважив він.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 21 вересня провів онлайн-зустріч із Директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером. Також були присутні Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Денис Шмигаль особисто привітав Альфреда Каммера з нещодавнім призначенням на посаду та запевнив, що продовження співпраці з МВФ є одним із важливих пріоритетів роботи і Президента, і Уряду України.

«Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ, що надається у непрості для всього світу часи», — сказав Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду повідомив, що було направлено лист на адресу директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої із зверненням щодо початку роботи в онлайн-режимі місії в Україні.

Прем’єр-міністр також запросив Альфреда Каммера відвідати Україну після завершення обмежувальних заходів у зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Сьогодні, 21 вересня, у м. Хмільник за участю керівництва області відкрито сучасний мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту.

Реалізація зазначеного проекту «Будівництво мультифункціонального майданчика для занять ігровими видами спорту в  ЗОШ І-ІІІ ступенів №3» стала можливою завдяки наданій субвенції з державного бюджету та співфінансування з місцевого бюджету. Зокрема з державного бюджету виділено 734 510,00 грн., з яких було використано 548 183,04 грн. та 186 326, 96 грн. повернено до державного бюджету. З місцевого бюджету на реалізацію вищевказаного проекту виділено 936 000тис. грн., які були освоєні в повному обсязі. У підсумку загальна вартість будівництва становить 1484 183,04 грн.

Долучився до відкриття нового спортивного майданчика і голова ОДА Сергій Борзов, який привітав учнів із оновленням спортивного ядра школи та побажав успіхів і нових спортивних досягнень:  «Переконаний, що такі самі майданчики мають бути у кожній школі, аби всі діти мали змогу займатись спортом у комфортних умовах, приймати участь у змаганнях і вдосконалювати свої спортивні уміння та навички».

За переконанням очільника області в подальшому на майданчику варто встановити освітлення, аби можна було займатись спортом і у вечірній час.

В свою чергу перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна повідомила, що це вже шостий із 11 майданчиків, на будівництво яких Вінницька область отримала 7,4 млн грн з державного бюджету в рамках програми «Будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту». Наразі подібні мультифункціональні майданчики для занять ігровими видами спорту відкрито у м. Жмеринка, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району, с. Лука-Мелешківська, с. Велика Кісниця Ямпільського району та м. Хмільник.

Про будівництво майданчика розповів директор школи №3 м.Хмільник Микола Євтодій: «Будували майже рік, кошти на це спрямовувались з державного бюджету у співфінансуванні з місцевим бюджетом. Також нам допомагали благодійники, які спрямували на будівництво близько 200 тис грн для фінансування непередбачених проектом робіт, зокрема благоустрою навколишньої території. Сьогодні майданчик, нарешті, відкрили і наші учні не дочекаються, коли зможуть тут пограти, адже на полі влаштовано сучасне покриття, яке дозволяє грати у футбол, великий теніс і волейбол».

Загалом новозбудований спортивний майданчик має належне покриття та пристосований для занять із чотирьох видів спорту: футболу, гандболу, волейболу та великого тенісу.

Підрядником на будівництві виступило приватне підприємство «Сучасні будівельні технології - 12».

Президент України Володимир Зеленський виступає за збереження податкової ставки для працівників ІТ-сфери на рівні 5%.

«Ця індустрія в країні розвинена не завдяки державі, а завдяки інтелекту українців», – сказав Президент на зустрічі з представниками ІТ-бізнесу у Львові в межах робочої поїздки до регіону.

Він вважає, що сьогодні держава не повинна втручатися у подальший розвиток галузі, але може й має допомогти.

«Один з кроків, які держава може зробити, – не збільшувати податкове навантаження на цю галузь», – заявив Володимир Зеленський.

«Держава завжди підтримуватиме ІТ-індустрію, і податки вище 5% не будуть, тому що ми хочемо, щоб у Європі Україна була таким ІТ-хабом», – додав він під час спілкування зі ЗМІ, зауваживши, що багато представників провідних ІТ-компаній з Білорусі звертаються до України для забезпечення роботою.

Президент також зазначив, що завжди з повагою ставився до працівників цієї сфери. Нині це одна з небагатьох професій, яка може не лише забезпечити сучасний і гідний рівень життя, а й змінити державу, допомогти побороти корупцію.

«Саме з діджиталом є можливість запровадити будь-які важливі реформи. І те, про що всі кажуть: нам потрібна чесна митниця, чесні правоохоронні органи, треба побороти корупцію – ми всі розуміємо, що людський фактор виправити дуже складно. І діджитал, ІТ-індустрія може це зробити», – сказав Глава держави.

«Ми дякуємо, що ви підтримуєте ІТ-індустрію в плані оподаткування, і хотіли б попросити й надалі надавати цю підтримку, цей податок у 5%», – сказав голова асоціації «IT Ukraine» Тарас Кіцмей.

Він також висловив переконання, що ІТ-галузь в Україні має перспективи розвитку, а збереження такої податкової ставки сприятиме притоку кадрів з-за кордону та забезпечить збереження талановитих фахівців в Україні. Тарас Кіцмей також констатував, що, порівняно з аналогічним періодом минулого року, податкові надходження від IT зросли на 25%.

Керівник львівського ІТ-кластеру Степан Веселовський розповів Главі держави, що в області ІТ-сфера налічує 461 компанію з понад 25 тис. працівників.

«Важливо, що ІТ-індустрія у Львові, чи й загалом у країні, створює три додаткових робочих місця в суміжних індустріях, і фактично можемо говорити, що вона є бюджетоутворювальною», – констатував він.

Крім того, представники цієї галузі працюють над підготовкою якісних фахівців і запускають бакалаврські програми, за якими в області зараз навчаються майже три тисячі студентів. Середній бал – від 176 до 194, тобто навчаються найкращі.

Під час спілкування учасники зустрічі також звернулися до Глави держави щодо питання наявності законодавства, яке сприяло б захисту айтішників. Зокрема, унеможливлювало б безпідставне вилучення серверів та посилювало відповідальність за такі дії. Крім того, обговорювався захист інтелектуальної власності.

Президент висловився на підтримку таких кроків, адже ІТ-сектор в Україні є одним з найпрозоріших.

«Треба зробити всі ці умови найпривабливішими для сектору», – зазначив він.

Пріоритети Уряду не змінилися і вони чітко відображені в кошторисі: медицина, освіта, безпека та оборона, соціальний захист людей, будівництво доріг та підтримка бізнесу.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 16 вересня.

Цього тижня Уряд подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет на 2021 рік. Денис Шмигаль підкреслив: це оптимальний документ, який максимально враховує потреби людей і водночас є реалістичним до виконання.

«У бюджеті закладено безпрецедентні видатки на медицину — 156 млрд грн. На 27,5 млрд більше, ніж цьогоріч. Це дасть змогу наступного року на 30% підвищити зарплати лікарям. Це покращить якість медичних послуг та дозволить додатково облаштувати лікарні сучасним обладнанням. Майже 20 млрд грн  буде виділено на боротьбу з коронавірусом. Це означає, що на наступний рік лікарні будуть забезпечені всім необхідним», — зазначив очільник Уряду.

Ще один пріоритет, за словами Прем’єр-міністра, це збільшення видатків на освіту — зростання на 34 млрд грн. Традиційно будуть підвищені видатки на соціальний захист населення, продовжиться збільшення державних інвестицій в інфраструктуру.

«150 млрд грн передбачається на будівництво доріг у наступному році. Це безпрецедентна сума. Програма Президента «Велике будівництво» — це програма, яка створює десятки тисяч робочих місць та сприяє відновленню економіки», — сказав Денис Шмигаль.

Глава Уряду також зауважив, що існують деякі міфи про проект бюджету, що потребують роз’яснення. Один із них — непідйомний дефіцит. Прем’єр-міністр наголосив: через пандемію чи не кожна країна світу збільшила дефіцити своїх бюджетів.

«Це було зроблено для того, щоб не підвищувати податки та збільшити видатки на медицину, на підтримку людей та бізнесу. На наступний рік ми закладаємо в бюджет 6% дефіциту, що на 1,5% менше, ніж в цьому році. Міністерство фінансів ретельно прорахувало шляхи залучення фінансування для покриття дефіциту. Ми очікуємо збільшення надходжень від податкової та митниці за рахунок покращення їх роботи», — зазначив Денис Шмигаль.

Другий міф, за словами Прем’єр-міністра, — це невиправдане підвищення мінімальної зарплати, яка з 1 січня буде встановлена на рівні 6 тис. грн, а з 1 липня становитиме 6,5 тис. грн.

«Критикують за те, що це невиправдане рішення. Не згоден. Таке підвищення точно сприяє збільшенню попиту, а значить і зростанню економіки», — підкреслив очільник Уряду.

Голова Парламенту Дмитро Разумков вручив Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів і подякував освітянам за їх щоденну складну роботу в умовах карантинних обмежень та пандемії.

“З приходом першого вересня до тих, хто стоїть на передовій у боротьбі з коронавірусом, долучилися й педагоги.  Я хотів би подякувати всім як Голова Парламенту, народний депутат, та, перш за все, як батько, - відзначив Дмитро Разумков. - Розумію, що часом працювати із нашими дітьми непросто, тому хочу побажати, щоб вашу роботу завжди оцінювали гідно й ви постійно відчували повагу”. 

Присутній на врученні премій Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак висловив вдячність освітянам за відданість своїй справі та запевнив їх  у готовності профільного комітету підтримувати педагогів у подальшому.

Голова Парламенту також наголосив на тому, що Верховна Рада докладатиме всіх зусиль, аби педагоги отримали не тільки визнання та шану від суспільства, а й підвищення заробітної плати. “Саме ви закладаєте в нове покоління ті цінності, які  формують їх особистість. Діти - це наше майбутнє, і воно залежить саме від вашої роботи”, - наголосив Дмитро Разумков.

З  таким побажанням голова ОДА Сергій Борзов звернувся до учасників Чемпіонату області з баскетболу серед юнаків (2008 р.н. та молодші), який стартував  18 вересня на базі Барської ДЮСШ.

Перед відкриттям змагань директор закладу Олег Голодюк ознайомив з роботою  ДЮСШ, продемонструвавши комфортність і доступність закладу та досягнення його вихованців. Він повідомив, що, окрім баскетболу, у Барській ДЮСШ також культивуються футбол, лижні перегони, вільна боротьба та легка атлетика. У школі під керівництвом 14 тренерів займаються 520 учнів.

У змаганнях, що стартували сьогодні змагатимуться команди з Бару, Вінниці, Калинівки, Козятина, Липовця і Тиврова. Триватиме він до 20 вересня.

 Вітаючи учасників змагань, Сергій Борзов зазначив: « Я теж у вашому віці займався баскетболом. Насамперед – це команда. І тренер. Моїм учителем у баскетболі був Сергій Сергійович Білобородов. На жаль, його вже немає з нами. Та Вінниця пам’ятає...»

Очільник області побажав майбутнім зіркам українського баскетболу ефектних «триочкових», справедливої і безкомпромісної боротьби за перемогу.

Сергій Борзов зазначив, що цього року вперше з юнаків 2008 р.н та молодших було сформовано збірну команду Вінницької області та проведено навчально-тренувальний збір, з метою підготовки команди до участі в ХІХ Чемпіонаті України (Всеукраїнська юнацька баскетбольна ліга) серед юнаків 2008 р.н. та молодше сезону 2020/2021 рр.

Варто зазначити, що Чемпіонат області з баскетболу серед юнаків (2008 р.н. та молодші) відбувається за олімпійською системою. Чемпіонати області  обслуговують ліцензійні судді Федерації баскетболу України та молоді арбітри, які в подальшому планують отримати ліцензію судді та будуть обслуговувати Чемпіонати України. Загалом баскетбол культивується в таких містах області як Калинівка, Бар, Вінниця, Вінницький район, Тиврів, Оратів, Іллінці Липовець, Козятин, Жмеринка, Ладижин, Могилів – Подільський, Тростянець.

У межах офіційного візиту до Республіки Австрія Президент України Володимир Зеленський провів переговори з Федеральним канцлером Себастіаном Курцом. Глава Української держави наголосив, що попри пандемію COVID-19 Україна та Австрія проводять зустрічі на високому рівні. Володимир Зеленський зазначив, що це свідчить про справді особливі стосунки між двома країнами.

Федеральний канцлер Австрії Себастіан Курц наголосив на особистих гарних взаєминах з Президентом України.

«Україна для нас є дуже важливим економічним партнером», – зазначив Себастіан Курц.

Він зауважив, що Австрія посідає шосте місце за обсягами інвестицій в Україну. Австрійські інвестори створили в Україні близько 25 тисяч робочих місць.

«Те, що я бачу, – ці відносини можуть розширюватися й міцнішати. Результатом нашої роботи будуть не лише просто підписані документи, а й спільні проекти, інвестиції, робочі місця та комфорт для обох наших народів», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент України поінформував главу уряду Австрії про реалізацію низки масштабних інфраструктурних, транспортно-транзитних, енергетичних інвестиційних проектів у країні та запросив австрійський бізнес долучитися до спільної роботи над ними. Володимир Зеленський розповів Федеральному канцлеру Австрії про закон щодо «інвестиційних нянь», де суми інвестицій були знижені зі 100 мільйонів до 30 мільйонів доларів. За це бізнеси отримують особистих менеджерів та державні гарантії.

Володимир Зеленський зауважив, що в Україні триває масштабна реконструкція доріг та мостів.

«Ми цього року добудовуємо 4,5 тисячі кілометрів доріг, це вдесятеро більше, ніж за десятиріччя до цього. Ми будуємо мости й тунелі», – сказав Президент.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій наголосив, що цього року з бюджету виділено рекордну суму для будівництва доріг.

«Сукупно це п’ять мільярдів доларів на дороги державного та місцевого значення», – зазначив Владислав Криклій.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба згадав про участь України у Європейській зеленій угоді.

«Для України Європейська зелена угода є тим проектом, у якому ми хочемо бути інтегрованою частиною. Запрошую вас до предметного діалогу на рівні експертів про те, як Україна та Австрія можуть будувати енергетику майбутнього. Україна має не лише унікальні можливості виробляти «зелений» водень, а й транспортувати його», – сказав Дмитро Кулеба.

Міністр наголосив, що багато питань, які не вирішувалися в Україні роками, почали працювати після обрання Президентом Володимира Зеленського. Зокрема, була відновлена відповідальність за незаконне збагачення, розпочата робота Вищого антикорупційного суду, судова реформа, очищення судів. Боротьба з корупцією є пріоритетом, щоб Україна продовжила розвиватися як європейська держава.

Підняли й питання поширення коронавірусу. Глава Української держави високо оцінив зусилля уряду Австрії щодо мінімізації негативних наслідків пандемії, а також висловив австрійській стороні подяку за ефективну співпрацю в питанні організації гуманітарних коридорів для евакуації громадян України протягом «гарячої фази» COVID-19 навесні 2020 року.

Окрему увагу під час переговорів було приділено розвитку ситуації на Донбасі та зусиллям України щодо встановлення миру. Президент України подякував Себастіану Курцу за особисту увагу до українського питання, а також за тверду позицію уряду Австрії щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України.

Володимир Зеленський підняв питання-звернення української громади у Відні, а саме щодо найменування однієї з площ у австрійській столиці на честь України.

«Підтримую ініціативу української громади Австрії назвати одну з площ у Відні на честь України і прошу вас погодитися на таку пропозицію», – сказав Президент.

Себастіан Курц наголосив, що охоче підтримає це звернення і зробить все можливе для його імплементації.

17 вересня — відмінна нагода подякувати за мужність, сміливість та рішучість усім працівникам аварійно-рятувальних служб Вінниччини, адже в цей день відзначають День рятувальника України. Це професійне свято тих, хто рятує чужі життя, щоразу ризикуючи своїм. Їхній девіз — «Запобігти. Врятувати. Допомогти». І він якнайкраще відображає нелегкі будні рятувальників.

Вони попереджають та ліквідовують пожежі, аварії і катастрофи, знешкоджують боєприпаси, рятують людей на воді, виносять з вогню, дістають з-під уламків.

Голова ОДА Сергій Борзов особисто привітав рятувальників Вінниччини з професійним святом.

«Ваша робота – це завжди ризик, – зазначив Сергій Борзов. – Не просто ж так придумали чергування – доба через троє. Бо кожен вихід на роботу – це, без перебільшенн, вже геройство. Ви це знаєте. І знаєте, як важливо, щоб поруч був друг і товариш. З ним і обідом поділитись, і життям. Це ви – поміж вогнем і водою – виконуєте свою місію. Відповідально і самовіддано. Вам моя повага і вдячність – за професіоналізм, за рішучість та врятовані життя і будинки вінничан. Це ви влітку рятували Могилів і Ямпіль від повені. Стояли на лінії вогню весною у Чорнобильській зоні – з Вінниччини виїжджав зведений загін зі 150 рятувальників. Саме ваші бійці від самого початку введення карантину були залучені до обробки житлових масивів, стояли на блокпостах та допомагали медикам. Будьте здорові – не забувайте рятувати і себе! Нехай у ваших родинах панує любов, мир і злагода! Хай буде менше викликів на чергуваннях і викликів долі в житті!»

А для того, аби рятувальникам Вінниччини працювалося легше, голова ОДА вручив ключі від аварійно-рятувальної машини на базовому шасі Volkswagen Crafter-35 вартістю 5 773 974 грн.

Автомобіль призначений для оперативної доставки рятувальників та спеціального обладнання до місця надзвичайної ситуації природного і техногенного характеру, виконання аварійно-рятувальних невідкладних робіт.

Нагадаємо, на виїзному прийомі голови ОДА Сергія Борзова, що відбувся в м. Ямпіль 27 серпня, жителі села Цекинівка підняли питання щодо очисних споруд часів СРСР. Де-факто вони – на українській території, але де-юре – це власність водоканалізаційного господарства м. Сороки Республіки Молдова.

З 1965 року були виділені землі під забудову очисних споруд площею 5 гектарів, які знаходяться за межами с. Цекинівка, в експлуатацію їх ввели у 1980 році.

Регулярні прориви напірного каналізаційного коллектора, що проходив вулицями села, протягом 1993-2000 років створювали постійну соціальну напругу в громаді через забруднення неочищеними стоками. Забруднювались води річки Дністер, ґрунти, підземні та поверхові води, територія села, вода в криницях, що проходили вздовж колектора.

У 1994 та 2001 роках проведені двосторонні засідання українсько- молдовських робочих груп. Як підсумок, молдовською стороною було прийнято рішення про будівництво до 2003 року очисних споруд на своїй території на березі р. Дністер біля с. Єгорень Сорокського району. Відтак, з 2001 року Сорокські очисні споруди не функціонували. Молдовською стороною не було вирішено питання утилізації мулу, що накопичувався під час експлуатації очисних споруд з майданчиків стометрової прибережної захисної смуги українського берега. З 2004 року молдовською стороною не вирішувалось також і питання сплати коштів за оренду земельної ділянки. А в напівзруйнованому приміщенні, яке використовувалось як хлораторна, на бетонній основі зберігались 5 однотонних та 2 двотонних ємності (контейнери), які використовувались для рідкого хлору. Контейнери в задовільному стані, механічні пошкодження відсутні, контейнери легко пересуваються, що свідчить про відсутність хлору. Загрози для довкілля га населення немає.

Сьогодні очисні споруди – це захаращена територія зі зруйнованою інфраструктурою. Частково залишився паркан, трансформаторна підстанція, металеві конструкції відстійників, залишки обладнання та три напівзруйновані будівлі, дві – двоповерхові.

Після зустрічі голови ОДА Сергія Борзова із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Молдова в Україні Русланом Болбочаном, що відбулася  3 вересня у м. Вінниця, вирішення питання Цекинівки пришвидшилось.

«Діалог відбувся – ми почули один одного. Результат маємо вже сьогодні – бочки, де колись зберігався хлор, із Цекинівки вивезли. Це відбулося у присутності Управління організації реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Вінницькій області. Працівники «Вінницяоблводоканалу» завантажили автокраном сім контейнерів на спецтранспорт підприємства і відправили на свій майданчик», – повідомив голова ОДА Сергій Борзов.

Дітям з особливими освітніми потребами необхідно зберегти можливість вчитися у спеціалізованих школах або навчатися інклюзивно у звичайних.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Потіївської спеціальної  ЗОШ-інтернат у межах робочої поїздки в Житомирську область 15 вересня. З діяльністю закладу також ознайомилися Міністр соціальної політики Марина Лазебна, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко.

Денис Шмигаль нагадав, що Уряд продовжує реформування системи інституційного догляду та впровадження інклюзивної освіти. Головним завданням цих реформ є створення умов для проживання дітей з інвалідністю в сім’ях та їх навчання у звичайних школах.

«Сьогодні є дискусія, якою має бути освіта для дітей з інвалідністю. Моя думка, реформи мають дати батькам і дітям право вибору. Діти мають отримати можливість вчитися у спеціалізованих школах або вчитися інклюзивно у звичайних», — зазначив очільник Уряду.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, Потіївська спеціальна ЗОШ-інтернат є єдиною в області, яка забезпечує права дітей з порушенням опорно-рухового апарату на здобуття середньої освіти: «Серед її випускників є чемпіони світу та призери паралімпіади, що доводить важливість збереження таких закладів на рівні із закладами з інклюзивною освітою».

Довідково

Станом на 1 вересня 2020 року в інтернатних закладах Житомирської області перебувають 1282 дітей, серед них — 569 зараховані лише на навчання й проживають разом із родинами.

15 вересня, т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет провів всеукраїнську селекторну нараду з регіонами України. Серед питань, які обговорювалися, — дотримання протиепідеміологічних заходів в закладах освіти, організація навчального року 2020/2021 в умовах адаптивного карантину та використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам.

Вінниччину на нараді представляла перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна.

В ході наради т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет повідомив, що в Україні тривають перевірки навчальних закладів на предмет дотримання протиепідемічних заходів – випадково повинні бути перевірені не менше п’яти навчальних закладів в кожній області. Контролюють процес перевірок, а також ситуацію в закладах освіти голови обласних і районних державних адміністрацій. 

В ході наради було зосереджено особливу увагу на питанні використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, коштів субвенцій на НУШ та програму «Спроможна школа».

Про обсяги використання освітніх субвенцій поінформувала заступник Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

«Ефективність використання освітніх субвенцій безпосередньо впливає на якість освітнього процесу», – зауважила Любомира Мандзій. За її словами, найуспішніше в Україні відбувається процес закупівлі шкільних автобусів.

Одне із найбільш важливих питань, порушених під час наради, стосувалося надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Окрема увага була приділена використанню субвенції на спеціальні школи, де навчаються діти з вадами зору та слуху. За словами Любомири Мандзій, станом на 1 вересня поточного року, по регіонах України освоєно 8 млн грн. (20% від загальної суми). Заступниця Міністра освіти України підкреслила, що це питання має перебувати на постійному контролі органів влади.

Також під час онлайн засідання йшлося про використання регіонами субвенцій на облаштування навчальних кабінетів, харчоблоків тощо.

За підсумками засідання т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет подякував керівникам обласних державних адміністрацій за співпрацю, а також наголосив на необхідності врахування особливостей епідситуації в закладах освіти для створення безпечних умов організації освітнього процесу.

Водночас, Наталя Заболотна поставила завдання Департаменту освіти і науки облдержадміністрації опрацювати стан використання коштів, виділених державними субвенціями у розрізі кожного району, міста та ОТГ для обговорення із їх керівництом. Адже кошти, які виділила держава для покращення умов навчання дітей Вінниччини, мають бути використані на ці потреби у повному обсязі.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України».

Указ № 392/2020 Глава держави підписав у понеділок.

Документ вводить у дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджує відповідну Стратегію.

Стратегія національної безпеки і оборони України розроблена за дорученням Президента України. Вона визначає основні напрями державної політики у сфері національної безпеки, зокрема: пріоритети національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, цілі та основні напрями державної політики у сфері національної безпеки; поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов; основні напрями зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки; напрями та завдання реформування й розвитку сектору безпеки і оборони; ресурси, необхідні для її реалізації.

У Стратегії визначено, що Україна прагне миру, який є запорукою розвитку держави, а людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека – найвища соціальна цінність.

Кінцевою метою реалізації Стратегії є утвердження вільної, заможної, безпечної України, у якій панує право, де кожен може реалізувати свої таланти та здібності, де люди дихають чистим повітрям, п’ють чисту воду та з якою пов’яжуть долю їхні діти й онуки.

Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки:

- стримування – розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;

- стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;

- взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.

Пріоритетами національних інтересів визначаються: відстоювання незалежності й державного суверенітету; відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська та євроатлантична інтеграція.

У  Стратегії враховані останні зміни ситуації у сфері національної безпеки та оборони, що пов’язано з кризовими явищами у світовій економіці, появою нових чинників, що впливають на стан міжнародного безпекового середовища, поширенням хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру.

Стратегія національної безпеки України є основою для розробки інших документів стратегічного планування, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації: Стратегії людського розвитку, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегії економічної безпеки, Стратегії енергетичної безпеки, Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, Стратегії біобезпеки та біологічного захисту, Стратегії інформаційної безпеки, Стратегії кібербезпеки України, Стратегії зовнішньополітичної діяльності, Стратегії забезпечення державної безпеки, Стратегії інтегрованого управління кордонами, Стратегії продовольчої безпеки та Національної розвідувальної програми.

З нагоди здобуття Україною офіційного статусу учасниці «Партнерства Біарріц» у Києві 11 вересня відбулися урочисті заходи за участю дружини Президента України Олени Зеленської. Участь у події також взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, посли країн Групи семи (G7) і Швеції та представники міжнародних організацій.

Під час урочистої зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив офіційний лист-відповідь Міністра у справах Європи та закордонних справ Французької Республіки Жан-Іва Ле Дріана на лист Кабінету Міністрів щодо участі України в Партнерстві на постійній основі, ініційованої першою леді.

Дружина Президента Олена Зеленська підкреслила: «Це важливий крок для України на шляху до встановлення рівності у широкому сенсі – незалежно від статі, віку, культурних, фізичних або ментальних відмінностей.  Досвід і підтримка країн-учасниць та експертиза, зібрана в межах «Партнерства Біарріц», безумовно стануть величезною допомогою в роботі над створенням рівних можливостей для всіх українців».

Зі свого боку Прем’єр-міністр наголосив, що «Партнерство Біарріц» — це про повагу один до одного та про рівність можливостей для всіх.

«Цей крок спрямований на мобілізацію наших зусиль із досягнення рівності прав і можливостей для всіх людей. Для нас важливо імплементувати найкращий світовий досвід як у законодавчій площині, так і на рівні виконавчої влади», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр відзначив, що Уряд активно працює в цьому напрямку та пропонуватиме відповідні законодавчі ініціативи.

«Зокрема, це зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, який зараз на рівні 25% при однакових посадах. Це реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей», — зазначив очільник Уряду.

Довідково

«Партнерство Біарріц» було започатковане лідерами країн Групи семи (G7) на саміті в місті Біарріц (Франція) 25 серпня 2019 року під головуванням Президента Французької Республіки Еммануеля Макрона. Мета ініціативи — посилити відповідальність та консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо досягнення рівності.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках офіційного візиту до Литовської Республіки провів зустріч із Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та привітав Литовську державу із 30-річчям відновлення незалежності.

Голова Парламенту підкреслив готовність України до проведення реформ, які наближають державу до членства в ЄС та НАТО. “Вектор розвитку нашої країни залишається незмінним, і ми сподіваємося на продовження підтримки впровадження реформ в Україні з боку Литви. Для нас важливо за каденцію виконати те, що ми обіцяли людям та собі перед виборами, і ми над цим працюємо”, - наголосив він.

“11 жовтня в Литві мають відбутися парламентські вибори, і я впевнений, що вони пройдуть спокійно та демократично”, - зазначив Дмитро Разумков. Він також зауважив, що Україна, як і весь світ, збентежена ситуацією в Білорусі, і наголосив, що вибори мають бути чесними та відкритими і не викликати сумнівів ні на території держави, ні за її межами.

Дмитро Разумков повідомив, що 6 вересня, після 42 днів дотримання режиму тиші на Сході України наші військовослужбовці знову зазнали втрат: загинув один військовий ЗСУ, троє поранені та ще двоє військових підірвались на невідомому вибуховому пристрої.

“Україна завжди дотримується взятих на себе зобов’язань, але, на жаль, ми не можемо сказати того ж про країну-агресора”, - зауважив Голова Парламенту.

Окрім того, під час зустрічі були обговорені питання щодо роботи атомних електростанцій. Голова Верховної Ради звернув увагу на те, що всі країни, які будують та вже експлуатують атомні електростанції, повинні дотримуватися міжнародних стандартів МАГАТЕ, у тому числі - норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах  життєвого циклу АЕС. 

“Україна - одна з країн, які постраждали у 1986 році від Чорнобильської катастрофи. Ми розуміємо наскільки мирний атом може бути небезпечним, і ситуація з БАЕС має бути належним чином врегульована”, - наголосив він.

Голова Верховної Ради також подякував Литві за сталу підтримку України на міжнародній арені. “Наші держави успішно співпрацюють уже багато років. Ви слушно зауважили, що правильно поставити мету - це вже половина справи. Спільні цілі Україна та Литва вже мають, а отже половину шляху до успішного майбутнього вже пройдено”, - зазначив Дмитро Разумков.

14 вересня, в форматі онлайн відеозв’язку відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

Основними питаннями, що розглядалися в ході наради, були: стан виконання місцевих бюджетів, робота закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19, організація освітнього процесу, готовність до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами та зайнятість населення області.

Про стан виконання місцевих бюджетів повідомила заступниця директора Департаменту фінансів ОДА Ірина Зубань. Так, вона зазначила, що надходження до бюджету області проти аналогічного періоду минулого року збільшилися на 5,2 %, або на 321 млн грн. Що стосується виконання обласного бюджету, Ірина Зубань повідомила, що станом на 11 вересня 2020 року до обласного бюджету по власних і закріплених доходах надійшло 986 млн грн, що становить майже 59 % до річного плану та 84 % до плану на 9 місяців. За її словами, надходження до обласного бюджету проти відповідного минулорічного періоду збільшилися на 4,3 % або на 41 млн грн.

«Що стосується нарахування та сплати суб’єктами господарювання податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходу від надання в оренду земельних паїв, станом на 11 вересня нараховано ПДФО 825,3 млн грн, сплачено, на жаль, лише 434, 8 млн, що становить 52 %», – повідомила Ірина Зубань.

Директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна поінформувала про роботу закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19. Вона повідомила, що на сьогодні в області, на стаціонарі із підтвердженим COVID-19 перебуває 257 осіб, з них 254 дорослих та 3 дітей. Перебувають в лікарнях з підозрою 357 осіб  – 334 дорослих та 23 дітей. За останню добу захворіли 2 медичних працівники. За її словами, станом на 14 вересня поточного року, на Вінниччині в 19 опорних лікарнях розгорнуто 1197 ліжок для лікування хворих на коронавірусну інфекцію.

Щодо організації освітнього процесу в умовах карантину поінформувала заступниця начальника управління загальної середньої, дошкільної освіти та виховної роботи; начальниця відділу інклюзивної, спеціальної освіти та виховної роботи департаменту освіти і науки ОДА Тетяна Лісогурська. Так, вона зазначила, що наразі у 48 школах області на самоізоляції перебуває 56 класів, з них 6 груп по 12 дітей. На коронавірусну інфекцію хворіють 16 учнів та 37 вчителів області. Вхід до приміщення закладів дозволяється при наявності захисної маски чи респіратора. З метою протидії поширення пандемії, заборонено допуск до закладів освіти батькам та стороннім особам. Пересування учасників освітнього процесу між навчальними кабінетами максимально мінімізоване, кабінетна система навчання скасована, забезпечено проведення занять з окремих предметів на свіжому повітрі. У закладах освіти виділено окремі приміщення для ізоляції учнів з підозрою на ковід. Що стосується організації харчування, Тетяна Лісогурська  повідомила, що в харчоблоках освітніх закладіва забезпечено відстань між столами не менше 1,5 метрів та дозволено розміщувати за столом не більше 4-х осіб. Розроблено графіки харчування, працівники кухні повною мірою забезпечені щитками та ЗІЗ.

Про затвердження Регіонального плану управління відходами Вінницької області на період до 2030 року та інші питання діяльності управління проінформувала начальник управління розвитку територій та інфраструктури ОДА Марія Зонова. Так, за її словами, щорічно на території області утворюється 2 млн тонн відходів, з них переробляється або спалюється менше 20 % відходів.

Щодо готовності до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами повідомив начальник управління фізичної культури та спорту Сергій Чернявський. Він зазначив, що сьогодні в області із запланованих одинадцяти майданчиків відкрито та введено в експлуатацію п’ять – це м. Жмеринка, с. Лука-Мелешківська Вінницького району, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району та Велика Кісниця Ямпільського району.  Невдовзі буде відкрито спортмайданчик в м. Хмільник. На 95 % готовий спортмайданчик в м. Тульчин, будівництво в с. Сальниця Хмільницького району триває. В с. Клембівка відкриття заплановане на середину жовтня.  

Щодо зайнятості населення поінформувала директорка Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська. Так, вона зазначила, що головне завдання служби зайнятості – працевлаштування усіх пошукачів роботи і зареєстрованих безробітніх, а також укомплектування вакансій на замовлення роботодавців.  Наразі в області – понад 21 тис. зареєстрованих безробітніх, 2,5 тис. актуальних вакансій. За вісім місяців поточного року службою зайнятості працевлаштовано 24 тисячі громадян, 15 тис. з них отримували допомогу по безробіттю. За рівнем працевлаштування і за кількістю працевлаштованих зареєстрованих безробітніх Вінницька обласна служба зайнятості входить в п’ятірку найкращих з усіх регіонів України. Зменшено кількість отримувачів допомоги по безробіттю. Зайнятість населення в області у 2020 році зросла на  1 %.

Підбиваючи підсумки засідання, голова облдержадміністрації Сергій Борзов дав низку доручень керівникам структурних підрозділів ОДА та служб області за відповідними напрямками роботи.

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.