Топ новини

Президент України Володимир Зеленський провів традиційну нараду з представниками уряду, правоохоронних органів та відповідних відомств щодо запобігання поширенню коронавірусу.

Главі держави повідомили, що в країні зафіксовано окремі спалахи. Зокрема, в НТУУ «КПІ» виявлено 52 випадки зараження. Через спалах у Свято-Феодосіївському монастирі на його території, а також у гуртожитку університету проводять дезінфекцію. Основні християнські конфесії через епідемічну ситуацію відмовилися від хресної ходи до Дня Хрещення Русі. У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що через порушення карантинних норм закрили 37 нічних клубів.

«Сьогодні відповідальність щодо здоров’я лежить на кожному власнику бізнесу, директорі закладу, менеджері, відвідувачі. Кожен несе відповідальність за той епідемічний стан, у якому перебуватиме країна найближчим часом. І я вдячний усім, хто розуміє цю відповідальність. Ми всі прагнемо повернення до звичайного ритму життя. Але зробити це зможемо, лише здолавши коронавірусну інфекцію», – сказав Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що показник захворюваності серед населення зріс і становить 66,7 на 100 тисяч осіб.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзначив позитивну динаміку виданих кредитів за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

За інформацією Міністерства фінансів, в рамках Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», уповноважені банки за минулий тиждень уклали 196 нових кредитних угод на загальну суму 638 мільйонів гривень.

«Ініціатива Президента дає результат, і малий та середній бізнес отримує дешевий кредитний ресурс. Позитивом безумовно є і динаміка виданих кредитів, адже за останній тиждень їх кількість зросла фактично удвічі. В той же час відсоток відмов з боку банків продовжує скорочуватися і це також частина успіху оновленої програми», — підкреслив Глава Уряду.

Загалом, станом на 27 липня 2020 року, вже видано 1,446 кредитів на загальну суму 2,413 мільярда гривень.

Шановні спецпризначенці!

Сили спеціальних операцій є наймолодшою частиною Збройних Сил України, проте вже вважаються елітною складовою нашої армії.

Створена 2016 року, у розпал війни на Сході, структура вже встигла зарекомендувати себе як високопрофесійна та віддана справі.

Вітаю вас із професійним святом і щиро дякую за вашу щоденну непросту, самовіддану та жертовну службу. Вам довіряють найскладніші бойові завдання, антитерористичні операції, роботу в тилу ворога, інформаційно-психологічні операції, звільнення заручників. ССО насправді заслуговує звання однієї з найбільш сучасних та мотивованих складових Збройних Сил України, і це результат відданої служби кожного з вас.

Бажаю вам якомога більше мирних та спокійних днів, міцного здоров’я та незламної віри у свої сили та перемогу нашої держави.

Нехай у ваших оселях панують злагода та затишок. Ви - військова еліта України, і ми пишаємося вашою мужністю та щоденними здобутками!

27 липня, в режимі онлайн відбулась щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

На початку засідання голова облдержадміністрації заслухав інформацію заступника директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Надії Марусяк щодо захворюваності в області  на COVID-19, зокрема про критичну ситуацію у відділенні онкогематології  обласної  лікарні ім. М. І.Пирогова. Посадовець поінформувала про умови лікування ковід-позитивних пацієнтів,  які потребують гемодіалізу або термінового  хірургічного втручання, а також про запобіжні заходи захисту медичного персоналу, що працюють у відділенні.

«За останні 3 дні нам вдалося  протестувати 90% тих, хто потребував обстеження,- зазначила Надія Марусяк.

Заслухавши повідомлення, голова ОДА наголосив, що напередодні 1 вересня потрібно обов’язково протестувати усіх педагогічних працівників: «Необхідно вже зараз розробити механізм як саме буде відбуватись таке тестування та вирішити питання із коштами», - зазначив Сергій Борзов.

Про ситуацію в аграрній галузі регіону, де триває активна фаза збирання ранньої групи зернових, поінформував очільник Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук. Керівник департаменту підкреслив, що на Вінниччині, попри несприятливі погодні умови цього року, ситуація  набагато краща, ніж в інших регіонах.

Підбиваючи підсумки засідання, голова облдержадміністрації Сергій Борзов  дав низку доручень керівникам структурних підрозділів за напрямками роботи.

На завершення, голова облдержадміністрації виконав приємну місію, повідомивши про нагородження почесними грамотами Міністерства фінансів України працівників департаменту фінансів ОДА, зокрема – очільника департаменту Миколу Копачевського.

Протягом лютого–липня 2020 року Комітет з питань антикорупційної політики провів 24 засідання. Розглянуто і обговорено 337 питань, з яких 185 пов’язано із здійсненням законопроектної функції, 84 питання стосувалося організації роботи Комітету, 22 питання – контролю за виконанням законів України, постанов Верховної Ради та власних рішень.

Упродовж третьої сесії дев’ятого скликання Верховної Ради секретаріатом Комітету опрацьовано та підготовлено до розгляду на засіданні Комітету 1886 законопроектів у порядку антикорупційної експертизи.

Комітетом розглянуто і затверджено 169 експертних висновків щодо проектів нормативно-правових актів, із них 28 законопроектів визнані такими, що містять корупціогенні фактори та не відповідають вимогам антикорупційного законодавства, до 62 - надано зауваження.

Комітетом розглянуто 13 проектів законів, щодо яких Комітет визначено головним з підготовки і попереднього розгляду, та внесено для розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, зокрема:

- проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (№2500);

- – проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо підстав звільнення Директора Національного бюро за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення» (№2656);

– проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№3299);

– проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3304);

– проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3335-1). Верховною Радою прийнято у першому читанні та Комітетом підготовлено до розгляду у другого читання;

– проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» (№3450);

– проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі корпоративних прав в управління» (№3435).

Окрім того, Комітет провів закрите виїзне засідання в приміщенні Національного антикорупційного бюро за участю керівництва Національного антикорупційного бюро та виїзне засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів з питань захисту прав інвесторів.

Упродовж звітного періоду члени Комітету взяли участь у заходах, на яких обговорювалися питання запобігання корупції в Україні, зокрема у проведенні круглих столів, окремих зустрічей пов’язаних із взаємодією з представниками відомих міжнародних організацій у сфері запобігання і протидії корупції.

За період лютого–липня 2020 року до Комітету надійшло і опрацьовано 2834 листів, звернень, заяв, скарг та інших матеріалів, із них 26 звернень народних депутатів України та 7 інформаційних запитів.

З детальним звітом Комітету можна ознайомитися за посиланням: http://crimecor.rada.gov.ua/uploads/documents/31985.pdf

Президент України Володимир Зеленський провів традиційну нараду з представниками уряду, правоохоронних органів та відповідних відомств щодо епідеміологічної ситуації в країні та заходів із запобігання поширенню коронавірусу. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів про останні дані щодо поширення інфекції, наголосивши на тому, що сьогодні зафіксовано ще один антирекорд зараження – 1106 осіб. Серед лідерів за кількістю виявлених нових хворих – Рівненщина, місто Київ та Львівська область. Показник захворюваності зріс до 64,1 особи на 100 тисяч населення. За словами очільника уряду, буде звернено увагу на Закарпаття, Волинь, Львівщину та Буковину через заповнення ліжкомісць у опорних лікарнях, щоб забезпечити їхню достатню кількість. На Закарпатті заповнення становить 64%, у трьох інших регіонах – понад 40%. 

Денис Шмигаль також звернув увагу на те, що Чернівецька область значно покращила показники щодо захворюваності та впевнено відійшла від лідерства за поширенням COVID-19 завдяки жорстким заходам, яких дотримувався регіон кілька місяців. 
Президент поцікавився просуванням свого завдання щодо перебування України в черзі на отримання вакцини проти коронавірусу, коли її буде виготовлено.

«Наші дипломатичні контакти та світові ресурси повідомляють про те, що вакцину виготовляють уже в кількох країнах. Навіть якщо вона буде готова наступного року, Україна повинна бути серед перших країн, які матимуть змогу закупити вакцину. Ми повинні думати про це вже зараз. Весь світ шикується в черги», – наголосив Володимир Зеленський.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов поінформував, що за завданням Президента проводить консультації та тримає контакт з компаніями та дипломатами з різних країн, вивчаючи інформацію. 

Додатково Главі держави повідомили, що після пожежі на Луганщині вже відновлено 301 житловий будинок.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя 23 липня зустрівся з Високим представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.

Під час зустрічі Глава Уряду висловив надію, що найближчим часом вдасться розпочати роботу над Спільною декларацією Шостого Саміту Східного партнерства.

«Україна очікує на результативність і готова докласти максимальних зусиль для успішного Саміту. Декларація повинна підтвердити європейські прагнення і європейський вибір партнерів, а також підтримку їхньої територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів», — зазначив Денис Шмигаль.

На думку Прем’єр-міністра, новий порядок денний Саміту Східного партнерства на період після 2020 року повинен містити такі ключові завдання:

— започаткування додаткового формату діалогу «ЄС+3 асоційованих партнерів»;

— посилення співпраці у сфері безпеки;

— поступова інтеграція партнерів до внутрішнього ринку ЄС;

— поширення на партнерів переваг Єдиного цифрового ринку і зниження тарифів на роумінг з ЄС;

— доступ до Спільної зони платежів у євро (SEPA);

— укладення угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).

Денис Шмигаль підкреслив, що сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації тих завдань з «20 досягнень до 2020 року», які досі залишаються невиконаними: «Маю на увазі підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Необхідно знайти можливість підписати цю угоду з Україною якомога швидше».

«Ми розраховуємо на підтримку Європейської Комісії в цьому питанні. Це сприятиме подальшому розвитку української авіаційної галузі, збільшенню кількості польотів та пасажирських перевезень», — додав очільник Уряду.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у церемонії закладання капсули з нагоди старту будівництва нового виробництва ТОВ «Костал Україна» в селищі Дударків (Бориспільський район, Київська область).

Голова Парламенту наголосив, що пріоритети національної економіки в період пандемії стали дійсно ключовими для України та багатьох держав світу. 

Дмитро Разумков нагадав, що у лютому цього року під час регіональної поїздки до Київської області він відвідував завод «Костал Україна» в Переяславі. «Тоді ви говорили про бажання і можливість залучення інвестицій до України для будівництва другого заводу. І сьогодні я радий бути гостем на цьому важливому для області заході», - зазначив Дмитро Разумков.

Він підкреслив, що боротьба за інвестора - це одне з важливих питань, що сьогодні буде стояти перед різними органами державної влади. «Це можливість створення робочих місць та розвитку економіки. І Верховна Рада вже сьогодні приймає закони про підтримку бізнесу та створення додаткових умов, які допоможуть залучати міжнародні та внутрішні інвестиції», - зауважив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков підкреслив, що 39 мільйонів євро та 900 нових робочих місць - це дуже серйозний крок, особливо в умовах кризи та боротьби з пандемією. «Сподіваюсь, що це будуть партнерські відносини, які з одного боку допоможуть Київській області, а з іншого - інвестор буде бачити підтримку від КОДА. Парламент же завжди готовий допомагати «білому», «чистому» бізнесу - як українському, так й іноземному - який буде допомагати розвиватись Україні», - зазначив Голова Верховної Ради України.

Довідково:

2006 року компанія «Костал Україна» відкрила свій перший завод з виробництва автомобільної електроніки і комплектуючих у місті Переяслав Київської області. У зв’язку з потребою розширення виробнитва, ТОВ «Костал Україна» розпочинає будівництво нового заводу з виготовлення мехатронних виробів. Завод має запрацювати у квітні 2021 року.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що угода про повне та всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі з 27 липня має бути підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищить її статус та збільшить шанси на дотримання досягнутих домовленостей.

«У нас дійсно багато професіоналів, які перебувають у постійних перемовинах у форматі засідання ТКГ (Тристоронньої контактної групи. – Ред.) і які домовилися про дуже серйозний крок для всієї нашої країни – стале припинення вогню. Цей документ зараз очікує підписання всіх сторін Нормандської групи. Вірю в те, що всі сторони – Україна, Франція, Німеччина та РФ – підпишуть, і з 27 числа, вірю, що може настати мить, коли буде стале припинення вогню», – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ біля КПВВ «Станиця Луганська» в межах робочої поїздки на Донбас.

Президент зазначив, що угода буде підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищує статус цих домовленостей.

Глава держави подякував представникам України у Тристоронній контактній групі, а також керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, віце-прем'єр-міністру – міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову, міністру оборони Андрію Тарану та Головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку за зусилля у досягненні миру на Донбасі. Президент також подякував ОБСЄ за складну й важливу роботу в межах ТКГ.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що досягнуті домовленості не позбавляють українських військових можливості для самозахисту.

Зі свого боку міністр оборони України Андрій Таран додав, що стаття 51 Статуту ООН дає право захищатися. Водночас він наголосив, що Україна має політичну волю до сталого припинення вогню, та висловив сподівання, що інша сторона також зможе це продемонструвати.

Президент зазначив, що Україна виконує свою частину Мінських домовленостей, і весь світ це бачить. Інша сторона також має продемонструвати готовність їх виконувати.

Щодо деталей досягнутих домовленостей про стале припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі, то, за словами Президента, їх окремо напрацьовуватиме ТКГ в межах Мінського формату.

«Це узагальнена заява, детально по цій заяві ми повинні просто йти в Мінському форматі – така є домовленість. В Мінському форматі детально все повинно бути виписано: кожна людина, хто відповідає, коли, як передається ця інформація. Тобто, це буде окрема історія, вона дуже довга», – зауважив Глава держави.

«Ми хочемо розшифровки кожного пункту «Мінська». Тоді ми будемо бачити – ми в змозі виконати це, чи не в змозі, як ми це будемо робити, хто буде відповідальний», – додав він.

У четвер, 23 липня, під час робочого візиту до Брюсселя Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Високим Представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.

Сторони обговорили питання проведення Саміту Україна – ЄС, вдосконалення Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, ситуацію на сході України та в окупованому Криму.

Глава Уряду відзначив, що українська сторона очікує на результативне проведення Двадцять другого Саміту Україна – ЄС 1 жовтня у Брюсселі та сподівається на підтримку в просуванні ключових рішень.

«Низка аспектів сьогодні потребують оновлення параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та доповнення її новими елементами секторального співробітництва. Саме тому внесення відповідних змін до торговельної частини Угоди є ключовим пріоритетом Уряду у короткостроковій перспективі», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що за результатами Саміту та засідання Ради асоціації в грудні вдасться спільно сформулювати нові амбітні завдання двосторонньої співпраці та посилити процес інтеграції України з ЄС.

Однією з тем зустрічі Дениса Шмигаля та Жозепа Борреля була безпекова ситуація на Донбасі та питання деокупації Криму.

«Дуже вагомий внесок у зміцнення цивільного сектору безпеки зробила Консультативна Місія ЄС. Очікуємо на відкриття регіонального Офісу КМЄС у Маріуполі», — сказав Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, МЗС фіналізувало концепцію створення спеціального міжнародного формату для Криму — Міжнародної платформи «Крим — це Україна»: «На першому етапі це буде консультативно-координаційний формат. Однак, в майбутньому ми не виключаємо його перетворення на переговорний».

«Платформа має опікуватись усім спектром наслідків окупації від гуманітарного до безпекового виміру. Мілітаризація Криму впливає на безпеку Південно-Східної Європи, зокрема регіону Чорного, Азовського і Середземного морів. Крім того, існує потреба у покращенні координації і підвищенні ефективності санкційної політики, як і міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму загалом», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль додав, що серед ключових учасників нової платформи Україна хотіла б бачити держав-гарантів української безпеки, зокрема США, Велику Британію та Францію, Німеччину як ключову учасницю Нормандського формату, а також регіональних партнерів, що, як і Україна, зацікавлені у розв’язанні кримського питання та припиненні агресивної політики Росії.

«Ми сподіваємося і на підтримку цієї ініціативи з боку ЄС, НАТО і держав-членів, як і інших партнерів, які продемонстрували свою підтримку введенням кримських пакетів санкцій», — заявив очільник Уряду.

Денис Шмигаль подякував ЄС за тверду позицію щодо територіальної цілісності України та незмінну підтримку України в протистоянні російській агресії.

У свою чергу Жозеп Боррель наголосив, що безпека України — це безпека Європи, а тому Європейський Союз продовжить активну й конструктивну співпрацю з нашою країною.

23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

У рамках зустрічі сторони обговорили питання:

спільної протидії коронавірусу;

агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;

курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;

оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;

макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.

Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».

Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.

«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу  інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.

Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.

Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.

Організація та проведення місцевих виборів, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, є одним з головних викликів для України та утвердження в нашій державі принципів рівних прав і можливостей для чоловіків та жінок. Про це під час відкриття Українського жіночого конгресу (ONLINE) заявила Заступниця Голови Верховної Ради України, організаторка Конгресу Олена Кондратюк.

Вона підкреслила, що саме на місцевому рівні, враховуючи реформу децентралізації, будуть ухвалюватися бюджети та найважливіші рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя кожної громади та родини.

«Не може бути так, що в Україні, де населення складають понад 50% жінок, - немає жодної жінки голови обласного центру. Жінок голів міст районного значення лише 10%, а в місцевих радах обласних центрів жінок менше 20%», - зауважила Олена Кондратюк.

На думку Заступниці Голови Верховної Ради, з укрупненням районів виникає велике питання, як буде виглядати паритетне представництво жінок та чоловіків. Вона нагадала, що разом з МФО «Рівні можливості» вдалося добитися встановлення гендерної квоти у 40% представників однієї статі у виборчих списках.

«Ми очікуємо, прагнемо залучити і спонукати якомога більше жінок взяти участь у цих виборах. Але ми також бачимо багато перешкод на цьому шляху: нерівнозначні фінансові можливості, невпевненість, страх», - зазначила віцеспікерка

«Тому я закликаю усіх суб’єктів виборчого процесу, ЦВК, політичні партії, громадські організації, які займаються спостереженням за виборами – докласти всі свої зусилля, щоб ця квота у 40% була реалізована. Щоб наші жінки змогли повною мірою скористатися своїм Конституційним правом обиратися та бути обраними, своїм правом на участь у державних справах. Повірте, від цього виграє уся наша країна», - додала О. Кондратюк.

Сьогодні, 23 липня, голова ОДА Сергій Борзов взяв участь у роботі чергової 44 сесії обласної Ради 7 скликання, останнє питання порядку денного якої стосувалось інформування очільником регіону щодо стану справ та перспектив розвитку Вінницької області в ІІ півріччі 2020 року.

У своєму виступі Сергій Борзов коротко охарактеризував стан справ у галузі промисловості, зовнішньоекономічній, інвестиційній діяльності та перспективи розвитку підприємництва регіону.

Не оминув увагою голова ОДА питань подальшого впровадження реформи децентралізації, надання адміністративних послуг, розбудови дорожнього господарства та реалізації на території області проектів в рамках програми «Велике будівництво».

Окремо, Сергій Борзов приділив увагу реалізації в області Програми «Питна вода». За його словами, проблема якості води нині постає досить гостро у багатьох населених пунктах області. Тож задля її поетапного вирішення передбачено фінансування (кредит обласного бюджету) - 5 млн. грн. на будівництво систем водопостачання в районах області.

«На Вінниччині з водою справді проблема – або її нема, або її неможливо пити. Люди скаржаться на зустрічах», - підкреслив Сергій Борзов.

Болючим питанням для багатьох громад Вінниччини є ремонт доріг. Щодо цього Сергій Борзов зауважив: «В області діють відповідні програми з ремонту та утримання регіонального дорожнього фонду та доріг комунальної власності у населених пунктах. Зокрема йдеться і про відновлення доріг місцевого значення. Якість ремонту доріг – це теж окрема проблема, яка потребує вирішення».

Озвучив очільник області також питання охорони навколишнього природного середовища, здійснення соціальних виплат, розвитку освітньої і медичної галузей, культури та сприяння розвитку спорту на території області.

По завершенні виступу зі сторони депутатів обласної Ради до Сергія Борзова було спрямовано ряд запитань та звернень, які очільник регіону зобов’язався детально вивчити та сприяти у їх вирішенні в межах своїх повноважень.

Сьогодні, 22 липня 2020 року, відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) у форматі відеоконференції.

Згідно з ухваленим рішенням, з 00:01 27 липня 2020 року має дотримуватися режим повного та всеосяжного припинення вогню.

Прорив у роботі ТКГ в цьому напрямку є результатом ефективної роботи української делегації за підтримки наших міжнародних партнерів у Берліні й Парижі, а також роботи політичних радників і глав МЗС країн – учасниць Нормандського формату.

Сьогодні на засіданні ТКГ сторони за посередництва ОБСЄ домовилися про застосування заходів з посилення режиму припинення вогню до повного врегулювання міжнародного збройного конфлікту на території українського Донбасу.

Відповідні заходи погоджені на ТКГ Україною та Росією й підтримані ОБСЄ.

Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей.

Україна вкотре підтвердила повну готовність до дотримання досягнутих на грудневому саміті в Парижі домовленостей на рівні лідерів країн – учасниць Нормандського формату та прихильність до виконання Мінських угод.

СММ ОБСЄ сприятиме та підтримуватиме виконання цих заходів.

У межах політичної групи було наголошено, що повне та всеосяжне припинення вогню є базовою передумовою для політичного врегулювання. Адже вибори на тимчасово окупованих територіях України можливі виключно за таких умов:

                ⁃           після всеосяжної деескалації;

                ⁃           після виведення іноземних військових підрозділів і техніки, роззброєння незаконних збройних формувань;

                ⁃           відновлення контролю з боку уряду України над українсько-російським кордоном;

                ⁃           вибори мають відбуватися виключно згідно із законодавством України;

                ⁃           вибори мають відбуватися з дотриманням Копенгагенських стандартів ОБСЄ.

У межах гуманітарної групи українська сторона, як і було домовлено, передала списки осіб на взаємне звільнення та очікує на те саме від іншої сторони.

Кабінет Міністрів України на засіданні 22 липня ухвалив рішення щодо виділення коштів на компенсацію постраждалим від пожеж у Луганській та Житомирській областях, одноразову грошову допомогу родинам загиблих та постраждалих під час антитерористичної операції, а також про перерахунок соціальної допомоги для дітей, які потребують додаткової опіки від держави.

На першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що мала місце в Луганській області у липні цього року, Уряд виділив 54,7 млн грн.

«Через страшні пожежі на Луганщині десятки українців втратили домівки. Ми планомірно, а головне відповідально, продовжуємо допомагати. Більша частина з виділених коштів піде на матеріальну допомогу родинам загиблих та для того, щоб люди могли відбудувати собі житло», — заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Окрім того, Уряд підтримав рішення про виділення додаткових 2,1 млн грн, які будуть спрямовані для допомоги постраждалим від пожежі в Житомирській області.

Також Кабінет Міністрів затвердив виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули під час участі в антитерористичній операції, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, одержаних під час участі в зазначеній операції. Загальна сума виплат складе 13,1 млн грн.

«Підтримка громадян у часи кризи особливо важлива та є прямим обов’язком держави. Особливо важливо для нас продемонструвати послідовність у підтримці родин тих військових, які віддали своє життя за країну», — зазначив Денис Шмигаль.

Окрім цього, на засіданні Кабінету Міністрів біло ухвалено проект постанови про перерахунок державної соціальної допомоги на дітей. Згідно з рішенням, сума допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, становитиме 2,5 розміру прожиткового мінімуму відповідного віку. На дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, — 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законопроектом №3339 пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України, якими передбачено:

виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення статті 311 «Суспільно корисні роботи», 1831 «Несплата аліментів», 1832 «Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт», а з Кримінального кодексу - статтю 389-2 «Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт»;

надати можливість державним виконавцям за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (на сьогоднішній день - за один рік), виносити постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету підтримали законопроект, оскільки пропозиція щодо запровадження такого стягнення як відбування суспільно корисних робіт ще при ухваленні відповідного законопроекту у грудні 2017 року викликала багато зауважень. Так, у висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, №7277, зазначалось, що встановлення адміністративної відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї призведе до неможливості зафіксувати обставини, які вказуватимуть на наявність ознак правопорушення (винна дія чи бездіяльність), без проведення відповідних слідчих дій у зв’язку з відсутністю в Кодексі України про адміністративні правопорушення інституту адміністративного розслідування. Крім того, враховуючи положення частини першої статті 9 цього Кодексу навряд чи можна буде притягнути до адміністративної відповідальності особу, в діях якої відсутня вина щодо несплати аліментів, наприклад, у зв'язку з відсутністю заробітку, майна тощо.

Також члени Комітету погодилися із позицією автора законопроекту, що у багатьох випадках органи місцевого самоврядування або вимушені створювати зайві та не потрібні робочі місця на комунальних підприємствах, або взагалі не мають можливості виділити кошти на оплату праці цієї категорії громадян. Крім того, через низький рівень оплати праці на комунальних підприємствах, застосування суспільно корисних робот не призводить до погашення всієї заборгованості або хоча б її значної частини.

Сьогодні, 22 липня, біля приміщення ОДА відбулася акція протесту, організована у зв'язку з подіями, які сталися в зоні проведення ООС поблизу с. Зайцеве.

До протестувальників вийшов голова ОДА Сергій Борзов. Він поспілкувався з учасниками акції протесту та дав відповіді на їхні питання.

«На жаль, в Україні йде війна і гинуть хлопці. Сержант Ярослав Журавель – український боєць, якого кілька днів не змогли евакуювати після поранення… Його тіло забрали. Він вдома – у Дніпропетровську…», — написав Сергій Борзов в ФБ-акаунті.

За його словами, назвати ім’я загиблого просили сьогодні на пікеті під ОДА.

Сержант морської піхоти ВМС Збройних сил України, який входив до першої евакуаційної команди, що була розстріляна окупантами 13 липня біля селища Зайцеве, мав на собі відповідні розпізнавальні знаки – білий шолом і білий жилет. Після поранення він залишався живим і намагався відповзти в укриття. Однак загинув унаслідок обстрілу та ненадання йому медичної допомоги протягом тривалого часу.