Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп висловив підтримку та співчуття постраждалим від пожеж у Луганській області минулого тижня. 

“Хочу також висловити вдячність всім вогнеборцям та рятувальникам, які були долучені до цього процесу та оперативно, незважаючи на побутові речі та не шкодуючи свого життя й здоров’я, доклали максимум зусиль для боротьби зі стихією. Пожежі були досить серйозні, і впевнений, що Верховна Рада буде оперативно вирішувати все, що буде залежати від нас щодо ліквідації їх наслідків”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також наголосив, що крайній тиждень третьої сесії Верховної Ради України ІХ скликання буде насиченим та напруженим. “Наразі маємо деяке блокування нашої роботи через розгляд так званого законопроекту про азартні ігри. Багато питань стоять у черзі на розгляд, тому нам потрібно буде трохи попрацювати понаднормово - в режимі позачергових засідань”, - зауважив Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту нагадав, що перше позачергове засідання відбудеться вже сьогодні о 14:00. “Деякі з питань для розгляду є дискусійними, але переконаний, що кожен зможе висловити свою позицію. Зокрема, буде розглядатись питання про призначення місцевих виборів у жовтні 2020 року і зміни до держбюджету щодо виділення коштів на їх проведення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Він також повідомив, що вже підготовлено Розпорядження Голови Верховної Ради України щодо проведення ще одного позачергового засідання завтра, 14 липня о 15:00. “Якщо ми не зможемо швидко пройти та прийняти рішення щодо законопроекту про азартні ігри, то можливе проведення й інших позачергових засідань цього тижня”, - підкреслив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков зауважив, що цього тижня відзначатиметься  визначна подія для Верховної Ради та історії нашої держави - 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України. “Ми готуємо проведення урочистого засідання, у якому візьмуть участь близько 150 народних депутатів першого скликання, що були безпосередніми учасниками одного з вирішальних засідань Парламенту України 1991 року”, - зазначив Голова Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності підготовки чіткого переліку та плану реалізації об’єктів, які розширять програму «Велике будівництво» в наступному році – зокрема, це театри, музейні комплекси тощо, – щоб уже зараз відповідальні міністерства та облдержадміністрації запланували виділення на це коштів.

«Думаю, до 1 вересня часу для цього буде достатньо», – зазначив Глава держави на нараді з членами Кабінету Міністрів.

Заступник керівника Офісу Президента України, керівник Координаційної ради з реалізації програми «Велике будівництво» Кирило Тимошенко повідомив, що спорудження доріг державного значення в межах національної програми «Велике будівництво» триває за графіком. У найближчі місяці очікується відкриття багатьох відремонтованих автошляхів.

Він зазначив, що за місяць роботи Координаційної ради був сформований остаточний перелік усіх об’єктів, які зводитимуться в межах національної програми «Велике будівництво», налагоджено звітність та моніторинг робіт з фото- й відеофіксацією. Залучено незалежний технічний нагляд, який здійснює перевірку виконання будівельно-монтажних робіт.

«Щодо доріг державного значення, які будуються Укравтодором, усе йде за графіком. Дороги вже почали здавати в експлуатацію. Цього місяця в нас буде відкриття багатьох доріг, зокрема в Полтаві, в районі Станиці Луганської, дороги на Бердянськ тощо», – повідомив він.

Що стосується доріг місцевого значення, то, за словами Кирила Тимошенка, були певні проблеми з освоєнням виділених коштів. Так, станом на 1 травня обласні державні адміністрації отримали понад 6 млрд грн на місцеві дороги, а використали всього 1,9 млрд грн, тобто 30%.

«Але станом на 1 липня ОДА було отримано 10 млрд і вже використано 5,52 млрд грн – це 55%. Фактично ми прискорилися й будемо прискорюватися далі. Деякі області, які швидко працюють, вже невдовзі здадуть усі свої об’єкти «Великого будівництва». Наприклад, Харківська область здає 1 серпня всі дороги», – повідомив заступник керівника Офісу Президента.

Також він зазначив, що на проведення будівельних робіт у межах створення приймальних відділень з Фонду боротьби з поширенням COVID-19 виділено 1,680 млрд грн. За їхнє будівництво відповідають місцеві адміністрації разом з Міністерством розвитку громад та територій України. Ще 5,3 млрд грн виділено на придбання необхідного медичного обладнання, яке буде централізовано закуплено Міністерством охорони здоров’я.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов додав, що всього планується капітально відремонтувати або збудувати 210 приймальних відділень.

Загалом у межах програми «Велике будівництво» капітально реконструюється чи будується з нуля близько 600 об’єктів. На сьогодні загальний відсоток будівельної готовності об’єктів – 52%, зокрема школи – 57%, садки – 54%, спортивні споруди – 41%.

За словами Олексія Чернишова, Мінрегіон ретельно моніторить реалізацію програми «Велике будівництво», для чого був створений спеціальний мобільний підрозділ.

«У робочих поїздках у регіони під час спілкування з людьми відчуваю запит суспільства на зміни та вдячність президентській програмі за те, що десятки необхідних об’єктів у різних куточках країни будуть нарешті збудовані», – зазначив він.

Зі свого боку очільник уряду Денис Шмигаль нагадав, що завдяки програмі «Велике будівництво», дорожньому будівництву та іншим заходам за два останні місяці через центри зайнятості вдалося працевлаштувати 174 тисячі осіб.

13 липня в Офісі Президента відбулась зустріч Президента України з керівництвом Верховної Ради України та Кабінетом Міністрів України.

Під час заходу було обговорено стан виконання Програми «Велике будівництво». Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов повідомив, що Мінрегіон здійснює комплекс заходів з метою ефективної реалізації Програми «Велике будівництво», зокрема, моніторинг реалізації Програми, моніторинг фінансування будівництва, координація та верифікація проектної документації по об’єктах будівництва з ОДА.

«Програма Президента «Велике будівництво» є пріоритетом Мінрегіону. Адже саме розбудова країни і покращення життя людей є основою для розвитку нашої держави, кожного її регіону, кожного міста та громади», – наголосив Міністр.

У Мінрегіоні створено спеціальний мобільний підрозділ – моніторингову групу, яка перевіряє об’єкти будівництва по всій країні. Станом на сьогодні перевірено 64 об’єкти в 9 областях. До кінця третього кварталу поточного року буде перевірено 100 % шкіл, садочків та спортивних об’єктів, що входять до програми Президента «Велике будівництво».

Завершено будівництво на 32 об’єктах: 11 шкіл, 14 дошкільних навчальних закладів, 7 спортивних об’єктів. До 1 вересня 2020 року планується завершити роботи на понад 70 об’єктах. 

В рамках Програми «Велике будівництво» планується реконструкція або капітальний ремонт 210 приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я. «Завдання Мінрегіону – забезпечити ремонт та реконструкцію 100 % приймальних відділень, що включені до Програми «Велике будівництво»,  до прийняття і встановлення медичного  обладнання», - додав Олексій Чернишов.

Державним фондом регіонального розвитку, розпорядником якого є Мінрегіон,  на області спрямовано 2 млрд грн.

«За кадром» відбувається щоденний контроль, перевірки,  наради з областями. Всі ці дії Міністерства розвитку громад та територій направлені на забезпечення ефективної реалізації Програми Президента. Адже ми разом зацікавлені в успіху «Великого будівництва», -  підсумував Міністр.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає відповідально та узгоджено підійти до питання проведення виборів до органів місцевого самоврядування, які, відповідно до Конституції України, мають відбутися 25 жовтня 2020 року.

Вона висловила впевненість, що парламентом будуть проголосовані проект постанови при призначення чергових місцевих виборів та зміни до Державного бюджету на 2020 рік для фінансового забезпечення їх проведення.

«Проте, це не дає жодної відповіді на питання, яке турбує всіх – за якими саме правилами будуть проходити вибори до органів місцевого самоврядування», - наголосила Олена Кондратюк на Погоджувальній раді депутатських фракцій та груп.

Віце-спікерка нагадала, що згідно європейських стандартів демократії не рекомендується змінювати виборчі правила за рік до виборів, а тим більше за кілька місяців до них. Проте, такі зміни, за її словами, готуються монобільшістю в законопроекті №3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства».

«До виборів залишилося зовсім мало часу. В умовах децентралізації питання обрання місцевої влади і законопроект №3485  мають бути погоджені між усіма фракціями, щоб він міг пройти в парламенті і бути своєчасно проголосованим в залі. Цього очікує ЦВК. Про це ми говорили під час засідання відновленої Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Верховній Раді України», - підкреслила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови також висловила стурбованість з приводу забезпечення рівності прав та можливостей чоловіків та жінок на участь у місцевих виборах в законопроекті №3485.

«Мене турбує питання дотримання та адвокації гендерних квот. Це особливо актуально сьогодні. Хочу нагадати, що я направила в Регламентний комітет лист стосовно оцінки ганебної поведінки одного з депутатів монобільшості під час останнього засідання парламенту. Думаю, цей випадок має послужити розумінню того, що нам потрібні цивілізовані правила поведінки в парламенті. Щоб ми, нарешті, розробили та ухвалили Етичний кодекс поведінки народного депутата. Про це ми неодноразово говорили з місією Європейського парламенту», - підкреслила Олена Кондратюк.

Зустріч голови ОДА Сергія Борзова з жителями Гайсинського району відбулася 14 липня. На зустрічі були присутні керівники міської і районної влади, а також очільники правоохоронних структур області та району.

На початку зустрічі голова ОДА повідомив, що всі письмові звернення зафіксує відділ звернень облдержадміністрації, і на кожне будуть надані фахові відповіді.

Запитання від представників громади району, передусім, стосувалися нового адмінтериторіального устрою області. Так, Гранівський сільський голова висловив думку своїх односельчан стосовно незгоди об‘єднуватися із Краснопільською ОТГ. Нашуміла проблема гранівчан відома й керівнику регіону. Громада мала бути центром ОТГ, але була виключена з перспективного плану, натомість з утворенням об’єднаної Краснопільської громади.

«Згідно постанови Кабінету Міністрів України, на Вінниччині визначено 5 районів та 63 ОТГ. Це питання ще не проголосоване у Верховній Раді України, тому ви маєте можливість звертатися до вашого народного депутата, аби він вніс подання до відповідного профільного комітету на зміни», — пояснив ситуацію Сергій Борзов.

Хвилювали представників громади і підстави отримання очільником Гайсинської РДА земельної ділянки у с. Степашки. Питання прокоментував особисто керівник райдержадміністрації Сергій Кавун, зазначивши, що має право на одержання земельної ділянки як учасник АТО/ООС, оскільки перебував шість місяців в зоні проведення операції АТО/ООС на сході України.

Відповідаючи на питання щодо пріоритетів освітньої галузі області, які потребують негайного вирішення, Сергій Борзов зазначив, що, розуміє важливість галузі: «За освітою я вчитель історії і права, закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського. Як освітянин, я усвідомлюю всю важливість якісної освіти для майбутнього нашої держави.

За умови погіршення ситуації з коронавірусом, найважливіше питання, яке необхідно негайно вирішувати — це  доступність інтернету. Сьогодні життєво необхідно, аби інтернет був проведений навіть у віддалені села Вінниччини. Це вкрай важливе питання», — наголосив посадовець.

Наступне наболіле питання, озвучене громадою під час зустрічі з керівником регіону — труднощі з цілодобовим постачанням води в м. Гайсин.

Прокоментував ситуацію Гайсинський міський голова Анатолій Гук. Так, він зазначив, що здійснено інвентаризацію п’яти свердловин, закуповується нове обладнання для кожної свердловини.

Турбує громаду і питання екологічного стану Гайсинського району, зокрема, через бардополя спиртзаводу, які виділяють різкий неприємний запах, та забруднення річки Сіб відходами промислових підприємств. Цукровий завод, спиртзавод, маслозавод і м’ясокомбінат і «Водоканал» — п’ять основних підприємств, які забруднюють річку.

Громадськість ініціювала екологічний аудит, проведення круглого столу в форматі трьохстороннього діалогу «бізнес-влада-громадськість». Однак в громади немає необхідного економічного ресурсу, аби ефективно впливати на стан справ. Голова ОДА наголосив на необхідності проведення екологічного аудиту та запевнив, що звернеться з цього приводу до очільника обласної екоінспекції.

Окремо під час спілкування було піднято тему, так званого, будинку-привида. Це відомчий дев’ятиповерховий будинок, що знаходиться в м. Гайсин і перебуває на балансі Міністерства оборони України. В ньому проживають переважно атовці. Ключова проблема — відсутність первинних документів про здачу будинку в експлуатацію, це ускладнює вирішення експлуатаційних проблем. Так, в будинку з 2007 року не працюють ліфти. Як можливий варіант вирішення цієї проблеми, керівник регіону порадив ініціювати передачу будинку на баланс міської ради та створити ОСББ.

У рамках робочої поїздки до Немирівського району, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов ознайомився з реалізацією проєктів «Великого будівництва».
Одним із найбільш важливих для місцевої громади є проєкт з реконструкції Немирівського спорткомплексу під мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту.
Сьогодні на базі КЗ «Немирівський спортивний комплекс» функціонує дитячо-юнацька спортивна школа, в якій працює 16 груп за такими напрямками як: бокс, футбол, легка атлетика, пауерліфтинг.
Реалізація проєкту передбачає: влаштування майданчика для занять ігровими видами спорту; влаштування трибун для глядачів та лав для запасних; влаштування огорожі, а також благоустрою та озеленення території.
Проінспектувавши хід будівництва, очільник області Сергій Борзов зауважив: «Для громади важливо, що тут буде новий сучасний стадіон зі штучним покриттям. Я вважаю, що до 15 жовтня ми зможемо завершити реконструкцію цього об’єкта та приїхати на відкриття».

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов виступає проти бездумного закриття медичних закладів в Україні. У випадку потреби, лікарню можна перепрофілювати чи прийняти новий план розвитку, але не закривати. 

Про це Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу. 

«Я хочу наголосити, що я – категоричний противник закриття будь-яких лікарень. Так, ми будемо їх перепрофільовувати, погоджувати ті чи інші плани розвитку, але 100% не закривати», - підкреслив очільник МОЗ. 

За словами Максима Степанова, через прорахунки старого керівництва МОЗ у плануванні другого етапу медичної реформи з 1 квітня цього року багато українських лікарень опинилися перед загрозою закриття. Понад 300 лікарень мають дефіцит фінансування у більше 50% до минулого року.

«Люди, які рахували і говорили, що вони щось реформують, взагалі не брали до уваги деякі аспекти високоспеціалізованої медицини. Саме тому було прийняте рішення термінового порятунку медицини. Всі заклади, які опинилися із недофінансуванням у порівнянні з 2019 роком будуть врятовані. Якщо в 2019 році вони отримували медичну субвенцію з державного бюджету, то в цьому році вони ці кошти отримають з НСЗУ. Дефіцит буде покритий починаючи з 1 липня і закінчуючи кінцем року», - наголосив Максим Степанов. 

При цьому Міністр додав, що з 2021 року механізм фінансування системи охорони здоров’я в Україні буде враховувати особливості кожного медичного закладу, від районних лікарень до перинатальних центрів.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акаром, який перебував в Україні з робочим візитом.

Глава держави висловив подяку за незмінну підтримку Туреччиною суверенітету й територіальної цілісності України, а також за увагу, яку турецька сторона приділяє захисту прав та інтересів кримських татар. Представник уряду Туреччини підтвердив готовність країни до реалізації домовленостей щодо будівництва 500 помешкань для кримських татар, які були вимушені переїхати з окупованого Криму.

Президент України високо оцінив гуманітарну допомогу Туреччини.

«Вдячні Туреччині й особисто Президенту Ердогану, які завжди підтримують Україну, нашу незалежність і суверенітет. Хотів би подякувати за допомогу Україні під час пандемії та за рішення Туреччини виділити допомогу в подоланні наслідків повеней», – сказав Володимир Зеленський.

Відзначивши посилення стратегічного партнерства між Україною й Туреччиною, співрозмовники обговорили реалізацію Дорожньої карти українсько-турецького співробітництва на 2020 рік, яку було підписано 22 червня цього року, під час візиту в нашу країну турецької делегації на чолі зі спеціальним радником і речником Президента Туреччини Ібрагімом Калином. Серед іншого, вказано на необхідність проведення найближчим часом чергового засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва, а також консультацій щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Турецький високопосадовець позитивно оцінив динаміку розвитку українсько-турецької співпраці у військовій сфері. Було відзначено готовність сторін до тісної взаємодії в контексті залучення у червні 2020 року України до програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Сторони погодилися опрацювати можливість започаткування двостороннього консультаційного механізму з питань безпеки в регіоні Чорного та Азовського морів.

Глава держави подякував за фінансову допомогу турецької сторони на закупівлю товарів для Збройних сил України, а також за допомогу з оздоровлення в Туреччині дітей і членів родин українських військових, які загинули, захищаючи Батьківщину. Сторони погодились опрацювати можливість укладення міжурядової угоди про співпрацю у сфері оборони. Під час розмови також було обговорено низку практичних питань співробітництва в оборонно-промисловій галузі.

Співрозмовники висловили задоволення відновленням високої динаміки політичних контактів між двома країнами після пом’якшення карантинних заходів.

Члени Комітету на засіданнях 30 червня - 1 липня та 9 липня розглянули проект Постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів №3650.

Проектом Постанови пропонується:

утворити в Автономній Республіці Крим та областях 129 районів та ліквідувати існуючі 490 районів;

визначити, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району;

установити, що вибори депутатів районних рад районів, ліквідованих відповідно до пункту 3 цієї Постанови, не проводяться.

Розглянувши розпорядження Кабінету Міністрів щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, звернення окремих народних депутатів України, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та їх провідних асоціацій, обговоривши питання, Комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів №3650 за наслідками розгляду в цілому з врахуванням пропозицій Комітету.

Комітет пропонує утворити в Автономній Республіці Крим та областях 133 райони:

1) 10 районів в Автономній Республіці Крим: Бахчисарайський район, Білогірський район, Джанкойський район, Євпаторійський район, Керченський район, Курманський район, Перекопський район, Сімферопольський район, Феодосійський район, Ялтинський район;

2) 5 районів у Вінницькій області: Вінницький район, Гайсинський район, Могилів-Подільський район, Тульчинський район, Хмільницький район;

3) 4 райони у Волинській області: Володимир-Волинський район, Камінь-Каширський район, Ковельський район, Луцький район;

4) 7 районів у Дніпропетровській області: Дніпровський район, Кам’янський район, Криворізький район, Нікопольський район, Новомосковський район, Павлоградський район, Синельниківський район;

5) 8 районів у Донецькій області: Бахмутський район, Волноваський район, Горлівський район, Донецький район, Кальміуський район, Краматорський район, Маріупольський район, Покровський район;

6) 4 райони у Житомирській області: Бердичівський район, Житомирський район, Коростенський район, Новоград-Волинський район;

7) 6 районів у Закарпатській області: Берегівський район, Мукачівський район, Рахівський район, Тячівський район, Ужгородський район, Хустський район;

8) 5 районів у Запорізькій області: Бердянський район, Василівський район, Запорізький район, Мелітопольський район, Пологівський район;

9) 5 районів в Івано-Франківській області: Івано-Франківський район, Калуський район, Коломийський район, Косівський район, Надвірнянський район;

10) 6 районів у Київській області: Білоцерківський район, Бориспільський район, Броварський район, Бучанський район, Обухівський район, Фастівський район;

11) 4 райони у Кіровоградській області: Голованівський район, Кропивницький район, Новоукраїнський район, Олександрійський район;

12) 8 районів у Луганській області: Алчевський район, Довжанський район, Луганський район, Ровеньківський район, Сватівський район, Сєвєродонецький район, Старобільський район, Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар);

13) 7 районів у Львівській області: Дрогобицький район, Золочівський район, Львівський район, Самбірський район, Стрийський район, Червоноградський район, Яворівський район;

14) 4 райони у Миколаївській області: Баштанський район, Вознесенський район, Миколаївський район, Первомайський район;

15) 7 районів в Одеській області: Березівський район, Білгород-Дністровський район, Болградський район, Ізмаїльський район, Одеський район, Подільський район, Роздільнянський район;

16) 4 райони у Полтавській області: Кременчуцький район, Лубенський район, Миргородський район, Полтавський район;

17) 4 райони у Рівненській області: Вараський район, Дубенський район, Рівненський район, Сарненський район;

18) 5 районів у Сумській області: Конотопський район, Охтирський район, Роменський район, Сумський район, Шосткинський район;

19) 3 райони у Тернопільській області: Кременецький район, Тернопільський район, Чортківський район;

20) 7 районів у Харківській області: Богодухівський район, Ізюмський район, Красноградський район, Куп’янський район, Лозівський район, Харківський район, Чугуївський район;

21) 3 райони у Херсонській області: Генічеський район, Каховський район, Херсонський район;

22) 5 районів у Хмельницькій області: Дунаєвецький район, Кам’янець-Подільський район, Старокостянтинівський район, Хмельницький район, Шепетівський район;

23) 4 райони у Черкаській області: Звенигородський район, Золотоніський район, Уманський район, Черкаський район;

24) 3 райони у Чернівецькій області: Вижницький район, Дністровський район (з адміністративним центром у селище міського типу Кельменці), Чернівецький район;

25) 5 районів у Чернігівській області: Корюківський район, Ніжинський район, Новгород-Сіверський район, Прилуцький район, Чернігівський район.

Президент України Володимир Зеленський дав завдання міністру охорони здоров’я України Максиму Степанову навести лад з лікуванням ветеранів АТО/ООС. Про це Глава держави заявив під час традиційної селекторної наради, яка відбулася під його головуванням.

«Треба навести лад з військовими госпіталями та програмами медичної допомоги для наших ветеранів. Я їжджу по областях і зустрічаюся з нашими героями. Вони скаржаться на високу вартість лікування, невиконання пільгових програм або навіть відсутність реабілітації. Розберіться з функціонування програм, що вже існують. За потреби – створіть нову допомогу. Результати не забаряться, я впевнений», – зазначив Президент.

Додатково Главі держави повідомили, що спостерігається позитивна тенденція у динаміці тих, хто одужав від COVID-19. Сьогодні зафіксовано 1016 випадків одужання, тоді як нових хворих – 819.

Міністр охорони здоров’я зауважив, що вивчається іноземний досвід, зокрема іспанський, щодо реагування на нові виклики реальності, пов'язані з коронавірусною пандемією. Він додав, що в більшості країн існує централізований контроль за дотриманням карантинних заходів, і наголосив на небезпеці використання політичного ресурсу при маніпуляціях з карантином на місцях.

Національна поліція України повідомила, що склала 194 протоколи за порушення карантину у громадських закладах.

Додатково Президенту повідомили про гасіння пожеж на Луганщині та підтримку людей, які потерпають від повеней у західних областях.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій зазначив, що несумлінні перевізники, перевантаження в яких було виявлено на комплексах габаритно-вагового контролю, вже заплатили майже 13,5 млн грн штрафу.

Очільник українського Уряду закликав французький бізнес брати участь в приватизації українських підприємств та анонсував відновлення роботи Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у п’ятницю, 10 липня, провів зустріч з представниками французьких ділових кіл.

У зустрічі взяли участь: Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен, Президент Французько-української торгово-промислової палати (CCIFU) Бертран Бар’є та інші представники французьких бізнес кіл в Україні.

Виступаючи перед учасниками зустрічі, Денис Шмигаль наголосив, що відносини України і Франції мають особливий характер - французький бізнес є одним із найбільших роботодавців в Україні та великим інвестором, і Україна зацікавлена інтенсифікувати співпрацю з французьким бізнесом. «Маємо обговорити шляхи посилення українсько-французької взаємодії в економічній сфері із залученням внеску ваших компаній з можливостями, які може дати держава Україна з точки зору підтримки бізнесу і інвестицій», - зазначив очільник українського Уряду.

Денис Шмигаль також наголосив на важливості для України співпраці з Францією, як з однією з найбільш потужних економік Євросоюзу та країною-членом Нормандського формату, та про особливу роль Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва як інструменту міжурядової співпраці. «На жаль, у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 довелося відтермінувати її восьме засідання, заплановане на 13 березня 2020 року у Парижі. Сподіваюся, як тільки нам буде дозволяти епідеміологічна ситуація, комісія збереться і продовжить свою роботу, зокрема над розвитком тих проектів та напрямів, які вже були розпочаті», - зазначив Прем’єр-міністр.

Також він запевнив, що курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним, як і відданість України системним реформам, впровадження яких, переконаний Денис Шмигаль, позитивно відіб’ється на умовах роботи французького бізнесу в Україні. «Влада України має велику зацікавленість у залученні бізнесу, у конструктивному діалозі і в створенні для бізнесу найсприятливіших умов», - запевнив Прем’єр-міністр України.

В ході зустрічі представники французького бізнесу мали змогу обговорити з членами українського Уряду актуальні питання роботи інвесторів в Україні та почути відповіді на свої питання. 

Окремо учасники зустрічі обговорили можливу участь французького бізнесу в приватизації державних українських підприємств. «Фондом держмайна України сьогодні підготовлено близько 400 підприємств для малої і середньої приватизації. Така приватизація вже розпочата і триває, – повідомив очільник Уряду. - Ми сьогодні стоїмо на порозі великої приватизації. Ми не поспішали її розпочинати, очікуючи покращення ситуації на ринку. Велика приватизація почнеться з одного з великих об’єктів – готелю «Дніпро» і близько 10 великих підприємств може бути запропоновано на цей рік для приватизації». 

Крім того, Денис Шмигаль повідомив учасникам зустрічі, що на наступному тижні очікує від Верховної Ради призначення Віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Відповідне подання, за словами очільника Уряду, уже направлено до Верховної Ради. «Також буде створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, що безумовно позитивно позначиться на розвитку економіки та інвестиційному кліматі в Україні», - запевнив Денис Шмигаль.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен подякував Денисові Шмигалю за можливість діалогу з українським Урядом та запевнив, що французький бізнес зацікавлений більше інвестувати в українську економіку.

Довідково

В зустрічі взяли участь представники наступних компаній: Auchan Retail Ukraine, Verallia, Представництво Airbus у  Центральній та Східній Європі, Alstom, Sanofi, Decathlon, La FrenchTech, Alstom, L’Oreal, Укрсиббанк.

Відбулася робоча зустріч Заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк з керівництвом Програми USAID «Відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво (РАДА)» та Фонду Східна Європа.

Олена Кондратюк привітала рішення щодо продовження реалізації проектів Програми до 30 червня 2021 року включно. «Це дуже добрі новини. Ми високо цінуємо підтримку, яка надається нашими партнерами для посилення комунікацій з виборцями, аналітичної, тренінгової, освітньої і технічної складових діяльності народних депутатів, Комітетів та Верховної Ради України як інституції», - наголосила віцеспікерка.

Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях, директор Програми РАДА Ігор Когут, заступниця директора Програми РАДА Тетяна Бібік поінформували Олену Кондратюк про оновлення ключових завдань програми і подальші плани щодо її впровадження.

Зокрема, сторони обговорили перспективи запровадження гендерного аналізу в діяльності парламенту, реалізації пілотного проекту “Модельний комітет”, створення тренінгового центру для організації постійного навчання і професійного зростання народних депутатів та їх помічників. Також обговорювалося питання щодо вдосконалення публічних комунікацій, розширення онлайнових ресурсів, бази знань та аудиторії Освітнього центру ВРУ.

На думку Олени Кондратюк, враховуючи зміни у виборчій системі та гендерні квоти, актуальним є питання розширення програми “Модельний округ” в т.ч. для навчання та просвіти серед жінок, які прагнуть долучитися до активної політичної діяльності на місцях.

Заступниця Голови Верховної Ради України також висловила свою підтримку щодо необхідності створення сучасної парламентської дослідницької служби, яка б оперативно надавала об’єктивну аналітичну інформацію та довідки для потреб керівництва парламенту, народних депутатів, Комітетів ВРУ.

На переконання учасників зустрічі, така служба має бути організована на основі кращих міжнародних практик за прикладом Конгресової дослідницької служби Конгресу США, аналітичних служб Міжпарламентського Союзу, польського Сейму, німецького Бундестагу та інших європейських парламентів.

Своєю чергою представники Програми РАДА та Фонду Східна Європа висловили готовність надати всебічне сприяння та супроводження діяльності парламентської дослідницької служби.

Сьогодні, 10 липня, під час робочої поїздки, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов провів зустріч із громадою міста Калинівка.

Розпочинаючи прийом громадян, очільник області зауважив: «Для мене важливо отримати зворотній зв’язок. Хочу почути ваші думки і дізнатися, чи є запитання до обласної державної адміністрації, райдержадміністрації або ж до влади міста».

Ділячись наболілим, представники калинівської громади порушили цілу низку питань. Одне із найбільш гострих та суперечливих стосувалося центру майбутнього району, який має утворитися на завершальному етапі реформи децентралізації.

Нагадаємо, що на позачерговому засіданні, яке відбулося 12 червня 2020 року, Уряд ухвалив зміни в межах адміністративно-територіальної реформи. Згідно з цим проєктом, на Вінниччині має бути п’ять районів: Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Тульчинський та Хмільницький.

До складу останнього району мають увійти території теперішніх Калинівського, Козятинського та Хмільницького районів. Районним центром наразі визначено саме місто Хмільник, а це категорично не влаштовує жителів Калинівського та Козятинського районів з огляду на логістику.

Наприкінці червня у Калинівці відбувся мирний мітинг. Також на сьогодні зібрано понад 7 тис підписів за те, щоб місто стало центром майбутнього району. Наразі відповідні підписи передані до Верховної Ради України.

Сьогодні під час зустрічі жителі громади висунули таку пропозицію: зробити м. Калинівку центром майбутнього району з огляду на розташування, логістику та промисловість, а м. Хмільник визначити ключовою візитівкою району.

Також неабиякий резонанс під час прийому громадян у м.Калинівці викликало питання щодо можливих проявів корупції у Калинівській міськраді.

За словами громадян, уже більше трьох років у Калинівці діє рішення міськради про заборону проведення робіт з благоустрою, а саме – асфальтування або укладання нової плитки на вулицях і тротуарах без заміни підземних водо- і каналізаційних мереж, оскільки вони знаходяться в аварійному стані та майже вдвічі перевищують термін експлуатації. Незважаючи на ці рішення, усі роботи з асфальтування у місті все ж таки проводяться. Старі труби рвуться під новим покриттям, тож вулиці знову ремонтують…

Є проблеми і зі зведенням об’єктів «Великого будівництва»,  зокрема, -  із реконструкцією міського стадіону, у зв’язку із відсутністю взаємодії та комунікації з боку міської ради, районної державної адміністрації та підприємства, яке займається технічним супроводом таких об’єктів.

Голова ОДА Сергій Борзов підкреслив, що будівництво спортивного стадіону необхідно завершити до 15 жовтня.

«Наразі по об’єкту намагаються зменшити кошторис проєктно-кошторисної документації. Міська влада поки що не готова виділити ту суму, яку попередньо зобов’язалася профінансувати на реалізацію проєкту. Безперечно, обласна влада контролюватиме перебіг будівництва об’єктів інфраструктури», - зазначив Сергій Борзов.

Окремі питання стосувалися виділення земельних ділянок під будівництво та гаражі  для учасників бойових дій, проблеми водопостачання, причини виникнення серед лікарів  Калинівської ЦРЛ спалаху СOVID - 19 та багатьох інших.

Підбиваючи підсумки прийому громадян, голова ОДА Сергій Борзов зауважив: «Поспілкувавшись із жителями Козятинського та Калинівського районів, можу сказати, що жодна громада не хоче бути на периферії, а прагне бути центром нового району. Можу зробити висновок, що у Калинівці проблем і наболілих питань значно більше саме у взаємовідносинах депутатів і міської влади».

10 липня голова ОДА Сергій Борзов провів виїзний прийом в Козятинському районі.

Спілкування з представниками громади головою ОДА відбулося спільно із силовиками – обласним керівництвом поліції, прокуратури та СБУ, а також за участі районної та міської влади.

В ході прийому люди висловлювали надзвичайну стурбованість ситуацією із впровадженням нового адміністративно-територіального поділу Вінницької області, зокрема, щодо утворення на території області п‘яти районів та визначення їхніх майбутніх адмінцентрів. Лунали навіть погрози заблокувати майбутній виборчий процес та залізничне сполучення.

Дискусія точилася довкола визначення центром району м. Хмільник, м. Козятин чи міста Калинівка. У відповідь керівник регіону наголосив, що постановою Кабінету міністрів України  вже визначено центром майбутнього району місто Хмільник, однак Сергій Борзов запевнив, що колективне звернення громади м. Козятин з цього приводу передасть у відділ звернень Офісу Президента та до Верховної Ради України.

Як зауважив директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко, основним документом, яким керувалися під час прийняття такого рішення, є Методичні рекомендації щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального районного рівня, затверджені Міністерством розвитку громад та територій України.

«Є цілий перелік конкретних напрямків, за якими відбувався відбір. Зокрема, це чисельність постійного населення, зона доступності до районного центру, компактність і нерозривність території та низка інших показників і критеріїв. Облдержадміністрація не вибирала жодного району. Згідно законодавства, це повноваження Уряду та Верховної Ради України», — підкреслив Володимир Мережко.

Керівник області так прокоментував ситуацію: «Для вирішення цього питання існує два шляхи: перший, це рішення суду, а другий — таке рішення затверджено Кабміном, але не проголосовано у Верховній Раді, тому необхідно звертатися до депутата, обраного по вашому мажоритарному округу для того, щоб він почув громаду та вніс подання у відповідний профільний комітет. Вирішення цього питання не залежить від обласної влади. Це тільки компетенції Верховної Ради України», —  резюмував Сергій Борзов.

Інше питання, яке турбує громаду Козятинського району, це заборгованість по виплаті заробітної плати за понад три місяці на комунальному підприємстві. Таке порушення трудового законодавства на підприємстві відбувається систематично. Громадяни написали звернення до органів прокуратури, однак, просили голову ОДА особисто звернути увагу для якомога швидшого вирішення проблеми.

«Щодо невиплати заробітних плат на комунальному підприємстві, повідомляю, що вчора в прокуратурі зареєстровано кримінальну справу з цього приводу і за результатами розслідування заявники будуть проінформовані», — зазначив Сергій Борзов.

Запитували громадяни і про шляхи забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб, які проживають в м. Козятин. Нагадаємо, що механізм закупівлі квартир для таких громадян регулюється державною субвенцією за формулою, відповідно до якої 30 % — це кошти місцевих громад, а 70 % — державна субвенція. В ході розмови зазначалося, що м. Козятин — єдине місто у Вінницькій області, яке системно просуває вирішення питання вже два роки поспіль. Пандемія коронавірусу внесла свої корективи у його реалізацію, тож громадяни хотіли дізнатися позицію облдержадміністрації з цього приводу.

«Вирішення цього питання, а відтак, і реалізація такої Державної програми на Вінниччині лежить в площині прийняття Козятинською міською радою рішення про виділення 30 % коштів для придбання такого соціального житла. Ми підготували і направили на Міністерство реінтеграції всі документи від обласної державної адміністрації, але, зрозуміло, що без рішення Козятинської міської ради  Міністерство свого рішення прийняти не може», — прокоментувала заступниця голови ОДА Наталя Заболотна.

На що Козятинський міський голова Олександр Пузир запевнив, що міська влада готова прийняти відповідне рішення.

Торкалися громадяни в розмові з головою ОДА і питання освіти, зокрема, формату, в якому має розпочатися новий навчальний рік, оскільки ця проблематика турбує не лише освітян, а й батьків та учнів.

«Формат початку навчального року залежить від епідеміологічної ситуації в Україні загалом. Вже в середині серпня-на початку вересня Міністерством освіти України спільно з головним санітарним лікарем України та Міністерством охорони здоров‘я України буде прийнято комплексне рішення щодо початку навчального року. Поки що ми жодним чином не можемо спрогнозувати амплітуду пандемії COVID-19», — зауважив Сергій Борзов.

Стурбовані жителі м. Козятин і якістю питної води. Йшла мова про необхідність передачі водоканалу на баланс міста, для проведення подальшої модернізації підприємства.

Козятинський міський голова Олександр Пузир так прокоментував це питання: «Бюджет міста за перше півріччя 2020 року недоотримав 16 млн грн. І таке невиконання бюджету спостерігається на всіх рівнях. Водночас, річні видатки на модернізацію водогону повинні становити орієнтовно 10-12 млн грн. Якщо ми зараз візьмемо водогін на баланс міста, а варто зазначити, що жодних офіційних листів про можливість такої передачі, не надходило, тоді з‘явиться можливість модернізувати, проте через значну затратність це можна зробити лише невеликими частинами. На жаль, сьогодні не найкращий час брати водогін на баланс міста, підприємство залишиться збитковим. З наступного року, якщо бюджет буде виконуватися, ми розпочнемо частково забирати водогін на баланс міста і здійснювати модернізацію», — запевнив Олександр Пузир.

Позиція керівника регіону з цього приводу чітка — для початку необхідно звернутися до обласної Держпродспоживслужби, аби провести експертизу якості питної води та отримати відповідні фахові висновки.

У межах робочої поїздки до Волинської області Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками місцевого бізнесу.

Вона відбулася на території підприємства «Модерн-Експо» в Луцьку, яке постачає торговельне обладнання в понад 70 країн світу, а виробничі майданчики компанії розміщені в Луцьку, Вітебську (Білорусь) та Любліні (Польща). Глава держави ознайомився з потужностями підприємства та роботою його інноваційного центру, а потім поспілкувався там з місцевими підприємцями.

Під час розмови бізнесмени наголосили на проблемі виїзду кваліфікованих кадрів у сусідні країни та закликали державу вжити заходів.

«Закривати кордони ніхто не буде. Це перше. По-друге, можна багато чого розказувати, але поки не буде нормальних робочих місць, нормальної заробітної плати, нічим не втримати людей», – відповів Президент.

На думку Володимира Зеленського, необхідно створювати можливості, щоб люди могли відкривати свій бізнес в Україні.

«Крім програми кредитування «5-7-9», яку ми зараз наповнюємо, ще є портфельне кредитування, яке у Верховній Раді з’явиться у вигляді законопроекту. Наше головне завдання – до кінця року зробити нормальні умови кредитування, це 5-7 відсотків», – зазначив він.

Крім того, є ініціатива щодо доступності іпотеки, адже великі відсотки за кредитами на купівлю житла змушують молоді родини працювати за кордоном. На переконання Глави держави, іпотека має бути максимум під 10%.

Також бізнесмени виступили за допомогу держави у просуванні українського експорту. У відповідь на це Володимир Зеленський повідомив, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба разом з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком уже шукають торгових представників для лобіювання українських виробників за кордоном.

«Створюється разом з Міністерством закордонних справ інститут торговельних представників, які будуть займатися просуванням українського бізнесу за кордоном», – підтвердив Андрій Єрмак.

Порушувалося питання побудови цілісної системи трансплантації в державі. План реалізації цієї ідеї може надати Академія медичних наук. Втілити її можна за кілька років, наголосили волинські підприємці.

«Якщо це можливо – за два роки побудувати в Україні – давайте зосередимося на цій програмі», – заявив Президент.

Щодо будівництва доріг і подальшого розвитку інфраструктури Глава держави повідомив, що в наступному році планується розширення програми «Велике будівництво».

«Щодо кілометрів доріг – хочеться збільшити (будівництво – Ред.) у два рази. Принаймні в півтора раза ми збільшимо – це є в планах. Хочеться ще більше. Що стосується шкіл, садочків, ми мінімум залишимося в тому ж темпі. Садочків треба більше – і ми збільшимо (кількість. – Ред.)», – зауважив Президент.

Також він наголосив, що в наступному році до цієї програми будуть включені культурні центри, музеї та замки.

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко нагадав про президентський проект «25 магнітів України» та зазначив, що щодо цих «магнітів» відбувається співпраця держави та приватних інвесторів, серед іншого й на умовах концесії. Зокрема, держава займається дорожньою інфраструктурою, а інвестор вкладає кошти в готелі, бази відпочинку тощо. Кирило Тимошенко запросив місцевий бізнес долучатися до розбудови таких туристичних об’єктів.

Насамкінець Володимир Зеленський закликав підприємців повідомляти голові ОДА та Офісу Президента, коли хтось намагається тиснути на їхній бізнес.

«Будь ласка, одразу дзвоніть нашому представнику в регіоні. Є голова ОДА, у вас є контакти з Офісом Президента. Будь ласка, дзвоніть прямо й кажіть. Щоб вибудувати прозору систему, потрібен час. А поки що не хочеться втрачати той світлий бізнес, який у нас живе. Тому одразу дзвоніть – будемо вирішувати», – резюмував Глава держави.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з членами делегації Міжнародної Ради Бізнес-Асоціацій та Палат в Україні.

У зустрічі взяли участь: Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков; Голова правління Німецько-Української Промислово-торговельної палати Александер Маркус, Керуючий директор Канадсько-Української Торгової палати Емма Турос, Голова Британсько-Української Торговельної палати Бейт Томс, Президент Франко-Української Торгово-промислової палати Бертран Барр’є та представники інших міжнародних бізнес-асоціацій та палат в Україні.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр України відзначив важливість для України рекомендацій Ради бізнес-асоціацій з точки зору залучення в країну інвестицій. «Ми маємо дати інвесторам правильні меседжі і правильні рекомендації», - зазначив Денис Шмигаль.

Він наголосив, що Україна налаштована на розвиток ділового співробітництва і на підтримку бізнесу та іноземних і внутрішніх інвестицій. «Для Уряду загалом і кожного міністерства зокрема доведення бізнес-клімату в Україні до найкращих світових стандартів є пріоритетом. Сподіваюся, наша співпраця дасть нам змогу створити ще кращі бізнес-умови і, як наслідок, це буде відображено в бізнес-рейтингах», - зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр вислухав пропозиції представників Міжнародної Ради Бізнес-асоціацій та Палат щодо покращення умов для бізнесу в Україні та відповів на їхні запитання. В ході дискусії було досягнуто домовленості щодо участі представників Торгово-промислової палати України та представників інших бізнес-асоціацій в роботі Ради з питань економічного розвитку. Крім того, було досягнуто домовленості щодо проведення зустрічей бізнес-асоціацій з представниками Уряду України на регулярній основі – кожні шість місяців.