Топ новини

У зв’язку з надзвичайною ситуацією техногенного характеру, що сталася в морському порту міста Бейрут Ліванської Республіки, Денис Шмигаль 6 серпня доручив перевірити на безпечність зберігання суб’єктами господарювання аміачної селітри.

«Провести позапланові заходи державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки суб’єктами господарювання, які зберігають аміачну селітру насипом для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також використовують її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких матеріальних добрив», — йдеться в документі.

Відповідне доручення Прем’єр-міністр дав Міністру інфраструктури Владиславу Криклію, голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколі Чечоткіну, т.в.о. голови Державної служби України з питань праці Віталію Сажієнку, голові Національної поліції України Ігорю Клименку та головам обласних та Київської міської держадміністрацій.

Про результати перевірки зазначені особи мають поінформувати Кабінет Міністрів до 15 вересня 2020 року.

Довідково

За офіційними даними МОЗ Лівану, станом на кінець дня 05.08.2020 р. в результаті вибухів у м. Бейрут загинуло більше 135 осіб, десятки людей зникли безвісти, приблизно 5000 громадян зазнали поранень. За інформацією місцевих представників влади, близько 300 тис. осіб залишилися без домівок.

За оперативною інформацією, отриманою від влади Лівану, станом на 09.00 год. 06.08.2020 р. громадяни України серед загиблих та постраждалих осіб відсутні.

Про це повідомила Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час пресконференції на тему: «Підсумки роботи за рік. Напрямки діяльності у 2020-2021 рр.».

Галина Третьякова розповіла про основні напрямки роботи та законопроекти з цих напрямків. Це, зокрема: проблема зайнятості та новий Трудовий кодекс (законопроекти №№2365, 2481, 3264, 3204, 2332, 2681, 2682, 2828); неоподаткування мінімального доходу домогосподарства (№3302); чесна компенсація за шкоду життю та здоров’ю (№3605, 3752); пенсійне забезпечення (№2683, 2617, 2141, 2083-д); формування прожиткового мінімуму (№3515); реформа соціального страхування (№2275, 3115, 2743, 2744); питання ВПО, захисників-добровольців АТО-ООС (№ 2045-1).

Галина Третьякова зазначила, що Комітет багато часу у своїй роботі приділяє питанням пенсійного забезпечення.

«Ми витрачаємо один з найбільших відсотків у світі, а у деякі роки Україна взагалі була на першому місці у розмірі відсотків до ВВП, який витрачається на пенсійне забезпечення. Ця цифра начебто мала вказати на те, що у нас дуже добре пенсійне забезпечення, аж ні. Ми маємо дуже погане пенсійне забезпечення на тлі того, що витрачаємо на це дуже великі кошти від ВВП. Нам потрібно переглядати модель суспільного фінансування наших пенсій і треба вводити інші моделі, в тому числі і накопичувальні для того, щоб наступні генерації пенсіонерів нарешті були не в гіршій як сьогодні ситуації, ніж попередні генерації, а в кращій», - зазначила вона.

За її словами, у парламент щодо вдосконалення пенсійного забезпечення внесені законопроекти №2683, 2617, 2141, 2083-д.

Голова Комітету також розповіла про законопроектну роботу щодо вдосконалення системи соціального страхування України. Комітет подавав законопроект №2275, який не пройшов на позачерговому засіданні. Після цього було проведено декілька консультації з представниками виконавчої влади і за результатами цих консультацій буде внесено інший законопроект.

«Систему соціального страхування України в цьому році дотовано з державного бюджету на 38%. Це означає, що фонди соціального страхування - їх сьогодні три: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування і Фонд страхування безробіття дотовано на 38%. Майже 40% коштів цих фондів - це кошти державного бюджету, кошти платників податків. Держава, на жаль, не контролює сьогодні ці фонди, крім Пенсійного фонду", - зазначила вона.

Галина Третьякова щодо виконання контрольної функції повідомила, що вона як Голова Комітету провела понад 400 зустрічей. Крім того, опрацьовано 180 листів громадян та проведено 49 особистих прийомів.

Члени Комітету здійснили дві робочі поїздки у Краматорськ. Комітет і надалі планує проводити свої засідання також і в регіонах.

Загалом Комітет провід 42 засідання, на яких розглянуто 420 питань, переважно це був розгляд законопроектів - їх Комітет розглянув близько 400. За результатами розгляду Комітет відхилив багато проектів, зокрема, щодо їх впливу на показники Державного бюджету.

Галина Третьякова відповіла на запитання журналістів та на завершення пресконференції запросила представників громадянського суспільства до законодавчої роботи у сфері соціальної політики, де є ще багато неврегульованих напрямків.

Сьогодні, 5 серпня, в онлайн режимі відбулась нарада з керівниками райдержадміністрацій. Головував на засіданні перший заступник голови ОДА Сергій Здітовецький. У нараді також взяв участь заступник голови ОДА Олександр Піщик.

Найголовніший акцент, на якому під час доповідей наголошували фахівці департаменту охорони здоров’я ОДА, обласного лабораторного центру МОЗ та Держпродспоживслужби області – необхідність проведення роз’яснень серед жителів області про небезпеку нехтування карантинними вимогами. Особливий наголос зроблений на важливості дотримання в районах карантинних обмежень, соціальної дистанції та маскового режиму.

Як зауважила фахівець департаменту охорони здоров’я ОДА Тетяна Бондаренко, в області зростає кількість хворих з важким перебігом пневмоній, які підлягають госпіталізації. Це відбувається, головним чином, через несвоєчасні звернення до лікарів.

На важливості вчасного звернення до лікарів наголосила і директор ДУ «Вінницький обласний лабораторний Центр МОЗ України» Валентина Зайцева. Вона поінформувала учасників наради про поточну ситуацію в області із захворюваності на коронавірус. Валентина Зайцева зазначила, що вчасне звернення до лікаря дозволяє зменшити ризик виникнення небезпечних ускладнень.

Учасники засідання також заслухали інформацію начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорія Сидорука щодо дотримання санітарних вимог закладами торгівлі та громадського харчування області. Торкнувся він під час своєї доповіді і питання відкриття дошкільних закладів та підготовки шкіл області до нового навчального року.

«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України щодо підготовки шкіл до навчального року, перш за все. потрібно провести комплекс необхідних заходів для забезпечення загальної безпеки та здоров’я учнів. Часу залишається обмаль,  тож вже сьогодні треба створити комісію, яка визначить ступінь готовності кожного закладу освіти до роботи і ця готовність має бути стовідсотковою, згідно всіх законодавчо визначених рекомендацій. Найголовніші вимоги: забезпечення матеріально-технічної бази, якісна питна вода, безпечна робота харчоблоку, підготовка відповідної документації та проходження медичного огляду працівниками школи тощо. І найголовніше – усі працівники школи мають змінити своє ставлення до проблеми та зрозуміти свою відповідальність за здоров’я дітей в цей період. Отже, враховуючи складну ситуацію із коронавірусом не лише в нашій області і в Україні, а загалом у світі, в освітніх закладах обов’язково потрібно передбачити медичних працівників і окреме приміщення-ізолятор», – наголосив Григорій Сидорук. А якщо неможливо у школі мати власного медичного працівника, можна укласти угоди на обслуговування з районними поліклініками. Водночас, посадовець зауважив, що наразі медичних працівників немає в половині шкіл області, а ізолятори мають заледве 10 % навчальних закладів.

Підбиваючи підсумки наради, Сергій Здітовецький доручив керівникам районів посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо протидії COVID-19 в області.

Відтак, керівники райдержадміністрацій мають прокомунікувати з головами ОТГ, аби ті проявляли ініціативу та розробляли проєктну документацію для співфінансування з ДФРР.

Таке завдання перед очільниками районів поставив заступник голови ОДА Олександр Піщик сьогодні, 5 серпня, в ході онлайн наради з головами РДА під керівництвом першого заступника голови ОДА Сергія Здітовецького.

Посадовець зауважив, що це мають бути об’єкти капітального будівництва: не термомодернізація та утеплення фасадів, а створення нового сучасного культурного простору. Таку підтримку держави, насамперед. отримають місця, де є історична спадщина.

«Цьогоріч ми почали реалізацію програми “Велике будівництво” й, окрім доріг, у нас 100 садочків, 100 стадіонів, 100 шкіл по всій Україні. Наступного року до об’єктів спортивної та освітньої інфраструктури додадуться і культурні об’єкти. Перелік об’єктів, які збудують за державні кошти, наразі формується. Тому на Вінниччині розпочинати роботу в цьому напрямі необхідно вже сьогодні», – наголосив Олександр Піщик.

Президент України Володимир Зеленський вимагає чіткої комунікації уряду щодо умов адаптивного карантину, які починають діяти сьогодні. Про це Глава держави сказав під час традиційної селекторної наради щодо запобігання поширенню коронавірусу у відповідь на інформацію уряду щодо епідемічної ситуації в Україні. Нарада відбулася під головуванням Президента.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, показник захворюваності зріс до 82,8 на 100 тисяч населення, заповненість ліжок на Закарпатті становить майже 69%, а у Києві, на Івано-Франківщині, Львівщині, Рівненщині та Буковині – понад 40%. Володимир Зеленський вимагає від уряду чіткого пояснення людям, як відбувається розподіл на чотири зони та навіщо потрібен адаптивний карантин.

Крім того, Глава держави затребував інформацію від міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка щодо тих економічних заходів, які спрямовані на допомогу українцям для захисту від негативного впливу епідситуації. У відповідь міністр повідомив, що уряд відшкодовує дві третини зарплати 358 тисяч громадян, працевлаштованих 180 тисячами ФОП, які перебувають у вимушених тимчасових відпустках і через це втратили оплату праці. Уряд також максимально спростив виплати з безробіття, що допомагає отримати їх 510 тисячам українців. Окремо міністр наголосив на запуску програми кредитування «5-7-9%» та компенсації податкових ставок аграріям.

У відповідь Президент зауважив, що він сумнівається в тому, що ці програми предметно допомагають великій кількості українців.

«Це красиво звучить. Але багато хто постраждав, втратив роботу, пішов у вимушену відпустку. В цілому люди сьогодні отримують значно менше. Держава повинна давати або можливості робити щось самому, або забезпечувати місцем роботи. Настав той момент життя, коли треба створювати величезну кількість робочих місць. І перезапуск державних підприємств, промисловості має відіграти в цьому стратегічну роль», – сказав Володимир Зеленський.

Денис Шмигаль додав, що нині уряд витрачає мільярди на підтримку бізнесу, зберіг сотні тисяч робочих місць і працевлаштував 240 тисяч людей.

Президент також порушив питання забезпечення всіх умов для того, щоб українські науковці мали необхідне обладнання, лабораторії, фінансування тощо, щоб стратегічно наша держава мала можливості для створення ліків і вакцин у майбутньому в Україні.

Проект Укрпошти «Пересувні відділення» має трансформувати пошту у віддалених населених пунктах та дати змогу їх мешканцям отримувати комфортні й сучасні послуги.

Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час офіційної презентації нових авто пересувних відділень Укрпошти, що відбулась у середу, 5 серпня. У заході також взяли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, Міністр інфраструктури Владислав Криклій та генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

За словами очільника Уряду, в Україні є понад 13 мільйонів людей, які живуть у віддалених населених пунктах, і саме пошта є місцем, де вони можуть отримати необхідні послуги.

«Пересувні відділення доставлятимуть людям пошту, ліки, продукти харчування. Там можна буде сплатити комунальні послуги чи отримати замовлення з онлайн-магазинів. Цей проект, «Дія», ЦНАПи в кожній громаді — це все частина урядової стратегії, яка має зменшити бюрократію та збільшити довіру українців до держави», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також відзначив, що проект пересувних відділень, який реалізовує Укрпошта, має позитивний вплив на економіку. «Такий проект створює робочі місця та підтримує національного виробника, адже дообладнання цих автомобілів відбувається на базі одного з черкаських підприємств. До кінця цього року таких авто має бути 630, а наступного року — 2 тисячі», — зазначив Глава Уряду.

Денис Шмигаль додав, що автомобілі пересувних відділень будуть їздити до кожного населеного пункту за графіком залежно від потреб населення. До сіл з населенням до 100 жителів — один раз на тиждень, до 500 — двічі, до 1200 — тричі, понад 1200 — чотири або п’ять разів на тиждень.

Довідково

Пересувне відділення поштового зв’язку (ПВПЗ) — це повноцінне поштове відділення, яке приїжджає у невеликі села та селища міського типу з населенням до 2 тис. жителів. Пересувні відділення потрібні для того, аби жителі навіть найвіддаленіших і найменших населених пунктів України отримали всі потрібні їм поштові, логістичні й фінансові послуги, а також доставку ліків.

10 квітня 2020 року Укрпошта підписала договір фінансового лізингу з ПУМБ про закупівлю 500 автомобілів Fiat Doblo Maxi для пересувних відділень вартістю майже 8,5 млн євро.

31 липня завершилася програма проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи щодо підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України. Протягом п’яти місяців працівники секретаріатів комітетів навчалися сучасним комунікаційним технологіям та переймали досвід експертів.

Навчальний курс був ініційований проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи на виконання комунікаційної стратегії Верховної Ради України та імплементації рекомендацій Місії Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Президента Пета Кокса щодо забезпечення відкритості, прозорості Верховної Ради України та підзвітності громадянам.

В рамках ініціативи Офіс парламентської реформи спільно із експертами громадської організації «Інтерньюз-Україна» надавали практичний фаховий супровід секретаріатам комітетів у впровадженні ефективних комунікацій. Зокрема, за кожним комітетом був закріплений консультант, який допомагав його представникам розробляти медіа-плани щодо висвітлення роботи комітетів, створювати комунікаційні продукти, писати тексти різного призначення, працювати із відео, наповнювати сторінки у соціальних мережах.

Додатково навчальний курс включав 10 тренінгів із підготовки текстових матеріалів для різних цільових аудиторій, засади комунікації в соціальних мережах, антикризові комунікації, роботу з фото-, аудіо- і відеоконтентом, медіа-планування, інструменти взаємодії з громадянами, особливості результативного діалогу зі ЗМІ та багато іншого. У тренінгах також брали участь працівники Прес-служби та Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України. 

«За час взаємодії з експертами проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи висвітлення діяльності комітету стало більш повним та системним. Підвищилася обізнаність громадян щодо повноважень, предметів відання комітету та його поточної діяльності. Про це свідчить, скажімо, статистика нашої сторінки у Facebook та Youtube. Охоплення Facebook сторінки зросло втричі. Відбулося збільшення числа переглядів онлайн трансляцій засідань комітету до 34 тисяч. За сприяння проєкту було започатковано серію інтерв’ю в прямому ефірі з Головою Комітету, перегляди яких зібрали понад 8 тисяч Facebook користувачів. Також працівники секретаріату отримали практичний досвід з написання матеріалів, їх стилістичного оформлення, підготовки візуальних продуктів. Ми вдячні за співпрацю та будемо раді подальшій взаємодії», – зазначив Юрій Гарбуз, заступник керівника секретаріату Комітету з питань організації державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Довідково: Офіс парламентської реформи (ОПР) є ключовим компонентом проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи та дорадчою групою для керівництва Верховної Ради України та її Апарату.

Сьогодні, 3 серпня, в онлайн режимі відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом першого заступника голови ОДА Сергія Здітовецького. 

На початку роботи засідання перший заступник голови облдержадміністрації заслухав інформацію директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Миколи Ткачука щодо ситуації в аграрній галузі регіону, зокрема, обговорено хід жнивної кампанії та врожайність зернових і зернобобових культур.Так, Микола Ткачук повідомив, що станом на 3 серпня 2020 року в області намолочено 1449 тис. тонн зерна ранньої групи зернових та зернобобових культур та 138 тис. тонн озимого ріпаку. За його словами, середня врожайність складає 46,3 ц/га. Це найвищий показник серед усіх інших областей лісостепової зони України.

Інше, озвучене під час наради, питання стосувалося реалізації на Вінниччині масштабного проєкту з підтримки внутрішнього туризму «Мандруй Україною». Доповів з цього приводу директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко. Він повідомив, що на минулому тижні, в рамках проєкту «Мандруй Україною», Вінниччину відвідали відомі тревел-блогери, всеукраїнські туроператори та журналісти центральних каналів. Протягом п’яти днів вони знайомилися із «родзинками» Поділля. Відвідали Бушу, палац Потоцьких, Лядівський монастир, скельний чоловічий монастир.

Володимир Мережко також зазначив, що вже існує промоверсія туристичного сайту, розробленого Вінницькою ОДА, на якому кожен бажаючий невдовзі  зможе забронювати відпочинок в будь-якому із п’яти «туристичних магнітів» Вінниччини.

Про стан справ щодо реалізації в області проєкту «Велике будівництво» поінформував Олександр Шнепа – голова комісії з припинення шляхом поділу Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації. Він, зокрема, повідомив, що в активній фазі будівництва знаходяться вісім об’єктів, по чотирьох об’єктах проводяться тендерні процедури і три об’єкти готуються до здачі в експлуатацію.   

Підбиваючи підсумки засідання, перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький  дав низку доручень керівникам відповідних структурних підрозділів за найбільш важливими напрямками поточної роботи.

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у Посла Королівства Данія Оле Егберга Міккельсена, Посла Ісламської Республіки Афганістан Валі Монавара, Посла Литовської Республіки Вальдемараса Сарапінаса, Посла Чорногорії Драгіци Понорац та Посла Королівства Саудівська Аравія Мухаммада аль-Мусгера.

Глава держави привітав Оле Егберга Міккельсена з початком його місії в Україні на посаді Посла Данії.

«Я знаю, що у вас була місія в Польщі. З Польщею ми – добрі сусіди, і я думаю, що цей досвід вам дуже допоможе в Україні. Ми – різні суверенні держави, але мені здається, що дуже схожі люди», – сказав Володимир Зеленський.

Президент подякував данській стороні за тверду підтримку України, зокрема за нещодавно передану рятувальну техніку для подолання наслідків повеней у західних областях нашої країни. Було обговорено плани зі зміцнення політичного діалогу на найвищому рівні та активізацію економічної співпраці. Україна вдячна та розраховує на подальшу підтримку Данією суверенітету й територіальної цілісності нашої держави та продовження санкційної політики щодо РФ.

Під час спілкування з Послом Афганістану Володимир Зеленський відзначив необхідність активізації двостороннього політичного діалогу з цією країною, а також реалізації потенціалу українсько-афганської співпраці у торговельно-економічній та військово-технічній сферах.

«Хочу вірити, що з початком вашої місії в Україні відносини між нашими країнами будуть на новому рівні, перш за все – економічному», – зазначив Глава держави.

Президент висловив подяку афганській стороні за конструктивну позицію в межах міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи українського літака рейсу PS752.

Також Володимир Зеленський подякував Послу Литви за тверду та послідовну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та вагому практичну допомогу на напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави.

«Я вітаю вас із початком вашої важливої місії в Україні. Україна з Литвою – у теплих, добрих відносинах у такий складний час. Коли в нас почалася війна, Литва була однією з перших країн, які підтримали Україну на всіх рівнях, наш суверенітет і територіальну цілісність», – сказав Президент.

Було наголошено на важливості посилення двосторонньої торговельно-економічної та інвестиційної співпраці. Глава держави зробив акцент на спільній зацікавленості у проведенні чергового засідання Ради Президентів України та Литви наприкінці 2020 року в Києві.

У розмові з новопризначеним Послом Чорногорії Президент наголосив на готовності України розвивати практичну співпрацю в усіх сферах, що становлять взаємний інтерес. Обговорено заходи, яких вживають Україна та Чорногорія задля мінімізації впливу пандемії COVID-19 на громадян з огляду на туристичний період.

«Українці дуже люблять Чорногорію, дуже люблять відпочивати там. У вас дуже красива природа, дуже красива земля», – зазначив Глава держави.

Крім того, Володимир Зеленський висловив готовність розвивати політичні контакти з Королівством Саудівська Аравія та наголосив на зацікавленості української сторони в розширенні співпраці у торговельно-економічній, сільськогосподарській та військово-технічній сферах, а також у галузі літакобудування.

Президент запросив Короля Саудівської Аравії відвідати Україну з першим офіційним візитом.

Володимир Зеленський подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та висловив сподівання, що офіційний Ер-Ріяд зможе сприяти захисту прав і свобод кримських татар, які перебувають у важких умовах окупації в Криму.

30 липня під головуванням Прем’єр-міністра відбулася всеукраїнська селекторна нарада з представниками місцевих органів влади, а також профільними міністерствами. Серед інших тем обговорювали підготовку до нового навчального року. 

Денис Шмигаль відзначив, що відповідно до закону про вищу освіту, університети мають такий рівень автономії та самоврядування, який дозволяє їм самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу. Вчена рада закладу вищої освіти ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу та визначає строки навчання на відповідних рівнях.

«В Україні фактично 1,2 млн студентів, і важливо, щоб навчальний процес для них проходив у безпечних умовах. Рішення про те, чи будуть студенти вчитися дистанційно, чи будуть ходити в університет треба приймати з огляду на епідеміологічну ситуацію в кожному конкретному регіоні. Звичайно, що всі рішення треба приймати з огляду на безпеку наших дітей», – відзначив Прем’єр-міністр.  

Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам вищої освіти планувати початок навчального року з урахуванням карантинних обмежень, встановлених Урядовою постановою №641. У разі сприятливої ситуації МОН рекомендує розпочати 2020/2021 навчальний рік за наступним розкладом:

— для студентів 1 курсу (ОС Бакалавр), які в цьому році вступають на навчання до закладів вищої освіти у період з 1 по 15 вересня 2020 року;

— для студентів старших курсів, починаючи з другого, з 1 вересня 2020 року;

— для студентів ОС Магістр першого року навчання – у період з 11 по 15 вересня 2020 року.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у Харківській області відвідав акціонерні товариства «ХАРТРОН» та «ФЕД», а також державне підприємство «Харківський завод спеціальних машин».

На підприємстві «ХАРТРОН», що займається розробкою систем управління для ракетно-космічної техніки та різних галузей промисловості, Голова Парламенту ознайомився з особливостями створення блоків та окремих систем ракетних комплексів та їх модернізації.

Під час візиту до акціонерного товариства «ФЕД», яке спеціалізується на розробці, виробництві та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення, Дмитро Разумков оглянув, зокрема, ділянки імпортозаміщення та електроніки, космічних програм.

“На цьому підприємстві ми бачимо синергію освіти та науки, яка більш ніж серйозно представлена в Харкові, і безпосереднє використання цих можливостей. Це приклад точки зростання для нашої держави”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков відзначив значний прогрес у роботі підприємства з 2014 року. “Ми бачимо гарний приклад імпортозаміщення і тієї продукції, яку раніше купували в Російській Федерації, і тих запчастин, які надходили з Європи та інших держав світу. Сподіваюся, що в майбутньому ми прийдемо до замкнутого циклу виробництва в цій галузі, адже вона створює економічний потенціал для держави і може забезпечити працівникам гідний рівень заробітної плати”, - підкреслив він.

Голова Верховної Ради зауважив, що високий рівень зарплат на підприємстві вдається забезпечувати у тому числі за рахунок роботи на експорт.

“Для держави дуже важливо не тільки виробляти, а й експортувати власну високотехнологічну продукцію, у тому числі - для міжнародного іміджу. Водночас потрібно, щоб наші підприємства працювали і на користь держави, але, на жаль, бюджет все ще залишається для нас проблемним питанням. Для формування так званого “антиковідівського” фонду нам довелось скоротити видатки по багатьом напрямам, але маю надію, що наступного року буде легше і можливості для оборонного замовлення будуть збільшені”, - зазначив Дмитро Разумков.

Він також наголосив, що робота державних підприємств тісно пов’язана в економіці з приватним сектором виробництва. “Я не прихильник ідеї повальної приватизації, адже повинні залишатися стратегічні державні об’єкти. Не лише оборонні, а й такі, що є стратегічними для розвитку країни - аерокосмічна галузь, авіабудівництво, високотехнологічні науки. Ми бачимо в Харкові приклади ефективної співпраці державних та приватних установ у цих сферах, і сподіваюсь їх ставатиме більше в Україні”, - зауважив Голова Парламенту.

У рамках візиту на Харківський завод спеціальних машин з виробництва продукції спеціального призначення для потреб оборонних відомств України та ремонту їх відповідної техніки Голова Верховної Ради ознайомився з особливостями роботи основних цехів підприємства.

До уваги мешканців області! 

На Вінниччині розпочала роботу "гаряча лінія" голови облдержадміністрації Сергія Борзова:

0 (800) 21-64-33.

Такий основний меседж озвучив сьогодні голова облдержадміністрації під час наради з керівниками органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад «Про підготовку до роботи у 2020-2021 навчальному році».

Розпочинаючи нараду, Сергій Борзов наголосив, що початок нового навчального року матиме свою специфіку у зв’язку з поширенням у світі хвороби COVID-19 і пов’язаним з цим карантином з 12 березня, який з початком літа став адаптивним: «В області наразі функціонує 771 заклад загальної середньої освіти. Цьогоріч умови навчання залежатимуть від епідеміологічної ситуації в Україні. Ми всі розуміємо, що  використання лише дистанційної форми навчання  позбавляє всіх учасників освітнього процесу живого спілкування та емоцій. Міністерство освіти і науки України  має намір організувати повернення до звичного режиму навчання, якщо це дозволятиме епідситуація. Наше завдання – створити якомога безпечніші умови в закладах освіти»,- зазначив керівник ОДА.

Сергій Борзов підкреслив, що відповідно до зонування територій по захворюваності на коронавірусну хворобу, навчання у закладах освіти буде проводитись так: у червоній зоні – дистанційно, у жовтій та помаранчевій застосовуватиметься змішана система навчання, у зеленій – звичайна очна школа.

«Вже зараз необхідно закуповувати засоби захисту, продумати чіткий розклад занять, забезпечити вільний рух дітей у приміщенні, систематичне прибирання та провітрювання. Обов’язок керівників закладів освіти - дбати про здоров’я працівників та учнів, створити безпечні і комфортні умови їх перебування у закладі»,- наголосив Сергій Борзов.

Більш детально про завдання та напрямки підготовки навчальних закладів області до роботи у  2020-2021 навчальному році поінформував заступник голови Вінницької облдержадміністрації Ігор Івасюк.

«Щоб якісно підготувати навчальні заклади  до прийому дітей необхідно  у першу чергу провести регламентні роботи всіх систем життєзабезпечення: водо- , газо- та електропостачання, дотриматись умов пожежної безпеки і санітарних вимог. Усе це має бути незалежно від того, яка зона буде визначена для області», - зазначив  посадовець.

Окремо профільний заступник зупинився на аспектах впровадження національного проекту «Нова українська школа», зазначивши, що держава збільшила цьогоріч на 15% фінансування на НУШ (на область виділено 49,7 млн грн,освітньої субвенції, більше 40% з яких вже профінансовано), тож органам управління освітою на місцях, керівникам закладів необхідно консолідувати зусилля аби використати надані кошти на закупівлю обладнання, меблів  тощо.

Наступний важливий проєкт, який вперше реалізується в Україні, стосується налагодження належних умов для роботи харчоблоків у закладах освіти. «Цей проєкт є пріоритетним для нас,- зазначив Ігор Івасюк.

Ще одним пріоритетом було названо організацію роботи медичних пунктів у навчальних закладах, зокрема стоїть завдання укомплектувати їх до початку навчального року всім необхідним, провести моніторинг та вчасне списання медикаментів, у яких закінчився термін придатності.

Більш конкретно на питаннях, що стосуються харчування, питного режиму медичного забезпечення закладів освіти, а також  обов’язкових медоглядів педагогічних працівників до початку навчального року зупинився у своєму виступі виконуючий обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Олександр Сорочан.

«Підготовка навчальних закладів до нового навчального року в умовах карантину дійсно не просте завдання. Головне для нас – забезпечити безпечні умови перебування дітей в навчальних закладах. Перше, з чого необхідно розпочати – це перевірка готовності матеріально-технічної бази. Сюди входить якість поточних ремонтів, забезпечення шкільними меблями, облаштування кабінетів початкової школи у відповідності до стандартів НУШ. Також необхідно провести ревізію водогінної мережі та мереж водовідведення і теплопостачання, облаштування і утримання місця для ТПВ. Необхідно провести перевірку готовності фізкультурно-спортивної зони та ігрових майданчиків. Крім того, на початок навчального року – 1 вересня, всі навчальні заклади повинні мати протокол дослідження питної води з показниками, які відповідають нормативам»,- підкреслив Олександр Сорочан.

Голова облдержадміністрації у підсумку зазначив:  «Я ініціював нашу зустріч, запросив відповідальні служби саме для того,щоб ми завчасно і відповідально підготували освітні заклади до зустрічі з дітьми та студентами. Прошу як ніколи відповідально поставитися до цього завдання,- підсумував Сергій Борзов.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що медична реформа в Україні має включати підвищення заробітної плати для лікарів та медичного персоналу. Про це він сказав під час відвідання Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».

«Ми повинні це зробити найближчим часом. Фундаментально. Щоб лікарі хотіли працювати… Перше, що повинна була зробити держава, – це (створити. – Ред.) умови. Умови складаються не тільки з техніки та обладнання. Умови складаються ще із заробітної плати, щоб підняти престиж професії лікаря, дозволити нашим медикам жити комфортно», – наголосив Глава держави.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов погодився, що для якісного лікування медпрацівники мають бути забезпечені гідною зарплатою.

«Треба відверто визнати, що 30 років країна не звертала особливої уваги на зарплату медичних працівників. Вона завжди була на найнижчому рівні. Завдяки вам (до Президента Володимира Зеленського. – Ред.) з першого вересня ми вже піднімаємо цю зарплату. Так, це найнижчий рівень, на скільки ми можемо підняти, але те, що стосується бюджету наступного року, ми, звичайно, повинні закладати зовсім інші показники щодо зарплати наших медичних працівників», – повідомив він.

На думку міністра, справедлива зарплатня лікаря після інтернатури має стартувати від 20-25 тис. грн.

Президент зауважив, що однієї лікарні «Охматдит» недостатньо для забезпечення якісного медичного обслуговування.

«Програма «Велике будівництво» – це не про дороги, а про те, що ми будуємо Україну. Важлива частина цієї програми – мультилікарні, які ми хочемо побудувати в п'яти-шести регіонах України, де буде все», – розповів Глава держави.

Він також відзначив важливість забезпечення лікарень кваліфікованим персоналом.

«Не втратити людей, які у нас працюють – від лікаря до медсестри. Це головне завдання нашого міністра», – додав Володимир Зеленський.

Документ визначає кількісну оцінку основних напрямків розвитку економіки України на найближчі три роки. Відповідну постанову з доопрацюванням у триденний термін Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 29 липня.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства закладає зростання ВВП вже з наступного року. «У документі міститься ґрунтовний аналіз економічних проблем попередніх років, вплив коронакризи на економіку та прогнози розвитку», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Очільник Уряду додав, що зростання економіки у наступні роки планується завдяки комплексу факторів. Серед них: розвиток промисловості, збільшення долі переробки в аграрному секторі, програми підтримки малого та середнього бізнесу, покращення бізнес-клімату, а також приватизація.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у Луганській області відвідав Кудряшівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Він ознайомився з матеріально-технічною та навчальною базою закладу, оглянув музей школи та поспілкувався з педагогами.

“Школа по-справжньому чудова і дуже важлива для району. Маю надію, що у нас все ж таки буде можливість у нових програмах передбачити кошти на ремонт її покрівлі, щоб діти могли спокійно навчатися”, - зазначив Дмитро Разумков.

Також Голова Парламенту відвідав Луганський обласний фізкультурний центр “Олімп”, де оглянув тренувальну базу закладу та поспілкувався з олімпійськими призерами Луганщини.

“Ми повинні створювати тут належні умови, щоб демонструвати людям з тимчасово окупованих територій, що в Україні жити краще. Маємо створювати тут точки зростання, і особливо важливо це для спортивної галузі у прифронтових районах”, - підкреслив він.

Сергія Борзова дуже чекали в Тростянецькому районі. Виїзний прийом голови ОДА відбувся 29 липня в районному Будинку культури, за участі представників Нацполіції, СБУ та прокуратури області.

«Геть із Тростянця!»,  – скандувала директорові ДП «Тростянецький спирзавод» повна зала обурених людей. 

Емоції вирували протягом усієї зустрічі, попри намагання керівника регіону направити їх у конструктивне русло, щоб віднайти оптимальний шлях вирішення гострого для мешканців громади питання.

Позиція керівництва ДП «Тростянецький спиртзавод»

На початку розмови Сергій Борзов зазначив, що вже відвідав кілька інфраструктурних об’єктів району та, за традицією, власноруч посадив дерево в парку: «Приємно вражений ремонтом будинку культури, ошатним парком. Це чудово, що громада долучається до реалізації спільних проєктів. Також я побував на бардополях Тростянецького спиртзаводу. Барда відноситься до шкідливих речовин 4 класу небезпеки. Ситуація цілком зрозуміла. Ми вже обговорили її з активістами та місцевою владою. Тепер я хочу почути керівника заводу».

Взявши слово, в.о. директора ДП «Тростянецький спиртовий завод» Богдан Білейчук зазначив, що завод знаходиться в стадії банкрутства з 2008 року. В 2015 році розпочалися пошуки інвестора. За його словами, з часом почали відновлюватися робочі місця, погашатися борги по зарплаті та надходити платежі до пенсійного фонду і податкової. Було отримано всі дозвільні документи для виробництва біоетанолу та забезпечено робочими місцями понад 130 осіб.

Керівник заводу зазначив, що підприємство планує здійснити зміни в технологічному процесі, зокрема, установку випарної станції з метою недопущення неприємних запахів від барди мелясної. Таким чином, барда буде доведена до сухих речовин.

Водночас, відповідаючи на запитання керівника регіону про розмір заборгованості по зарплаті, Богдан Білейчук повідомив, що станом на сьогодні вона складає півтора мільйона гривень.

Як зауважила голова Тростянецької ОТГ Людмила Червонецька, підприємство має майже двохмільйонний борг перед місцевим бюджетом.

Мешканці громади вимагали від керівника заводу не замилювати їм очі, а нарешті вирішити проблему, яка з кожним днем постає дедалі гостріше.

Звертаючись до Сергія Борзова, активісти закликали не довіряти пустим обіцянкам, а нарешті покарати винних за багаторічний екогеноцид, який влаштували представники «спиртової мафії».

«Дайте нам дихати!»

Нестерпний сморід із бардополів, підсилений спекою, щохвилини отруює життя і здоров'я тростянчан.

«Люди задихаються, діти втрачають свідомість, так далі жити неможливо. Наступне протистояння може завершитися кровопролиттям», -- неодноразово повторювали обурені тростянчани.

Минулоріч,  доведені до відчаю, люди заблокували роботу заводу. Вони стояли на спиртзаводі 23 доби з однією єдиною вимогою – дотримання свого конституційного права – дихати чистим повітрям. На активістів заведено 18 судових справ, проте керівництво заводу жодним чином не було покарано. Мешканці громади виступили з вимогами зробити аналіз барди, адже тростянчани переконані – то не барда, а продукт хімічної промисловості, який виробляли протягом останніх років.

Позиція керівника обласної екологічної інспекції

Керівник обласної екологічної інспекції Юрій Дубовий зазначив, що обласна екоінспекція разом з громадою смт. Тростянець вже три роки поспіль подає судові позови на діяльність ДП «Тростянецький спирзавод». Останній позов стосувався недопущення використання бардо полів, у зв’язку з відсутністю дозвільних документів. Адже підприємство не має права здійснювати будь-яку свою діяльність без відповідних дозвільних документів. Відповідні документи були виготовлені.

«Сьогодні державою дозволено використання бардополів, полів фільтрації. Така ж ситуація і з цукровими заводами. Єдиним виходом є застосування очисних споруд, які відповідатимуть екологічним нормам», – зауважив Юрій Дубовий.

Позиція голови ОДА

Сергій Борзов запропонував доручити адміністрації спиртзаводу термінове виготовлення екологічного проєкту з рекультивації бардополів та дієвими заходами по утилізації барди. Окрім того, керівництво ДП «Тростянецький спиртзавод» має в найстисліші терміни надати пропозиції голові ОТГ, аби  громада була ознайомлена з планами підприємства щодо встановлення випарної чи біогазової установки. Відповідний проєкт необхідно подати на розгляд екологічної інспекції, яка й зробить фаховий висновок про можливість відновлення діяльності підприємства.

Коли будуть екологічно чисті відходи від виробництва – лише тоді підприємство буде працювати, – така позиція керівника регіону.

«Не спиртзаводом єдиним»

Інша проблема, озвучена під час зустрічі, – підтоплення центральної частини селища Тростянець природніми водами. Однак, проєкт будівництва очисних гідротехнічних споруд на умовах співфінансування з обласного екологічного фонду було розроблено ще у 2016 році, і наразі він потребує коригування.

Таку думку висловив голова ОДА під час  робочої поїздки 29 липня до Тростянецького району. Очільник області оглянув відремонтовану ділянку  дороги С-02-20-21 (Вінниця- Турбів-Гайсин – Велика Михайлівка) та новозбудований мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту зі штучним покриттям в с. Гордіївка.

Сергій Борзов висловив глибоке  переконання, що такі майданчики як у Гордіівці, мають бути у кожному населеному пункті, адже найвигідніша інвестиція  для держави – інвестиція в майбутнє дітей.

Варто зазначити, що сучасний спортивний  майданчик було збудовано на умовах співфінансування, відповідно до Урядової програми будівництва багатофункціональних ігрових майданчиків для заняття ігровими  видами спорту.  Гордіївський сільський голова Володимир Штефанюк коментує: «Вартість будівництва, згідно з проектом, була 1,5 млн грн. З місцевого бюджету, тобто із коштів сільської ради с. Гордіївка, виділено  50% співфінансування і ще 750 тис грн.  виділив  обласний  бюджет. Але  проектом не враховані були деякі  важливі позиції – такі як облаштування трибун тощо. Після коригування вартість будівництва зросла на 650 тис грн,  кошти віднайшли у місцевому бюджеті та залучили допомогу благодійників».

 Гордіївська громада  невелика, нараховує близько 1000 жителів, проте спортивний майданчик – не єдиний амбітний проект.

Володимир Штефанюк розповів як ремонт місцевої дороги спонукав громаду до оновлення старого водогону і облаштування вуличного освітлення:

«В жовтні 2019 було розпочато поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-20-21 , загальна протяжність - 4 км 600 м, вартість робіт  склала 56,9 млн грн . Кошти на будівництво виділені із Державного дорожного фонду через субвенцію на обласну Раду. Основні роботи  були завершені у квітні поточного року. Проте  в ході робіт, виникла необхідність паралельно з дорогою будувати новий водогін , оскільки старий прийшов у незадовільний стан. Загальна вартість – 2 млн 220 тис грн. На даний час 10,5 км водогону збудовано, роботи на завершальному етапі», - зазначив сільський голова.

Далі Володимир Штефанюк поділився найближчими планами: «Після завершення ремонту дороги швидкість руху  транспорту  значно зросла. Отже виникла необхідність зробити модернізацію вуличного освітлення: вже розроблений  проект, який подано на обласний конкурс  розвитку територіальних громад. Проект був визнаний переможцем, що дало змогу залучити з обласного бюджету 100 тис грн. Загальна ж  вартість робіт -  380 тис грн. З місцевого бюджету виділено - 145 тис грн.  решта – спонсорські  кошти. Освітлення буде протяжністю 3 км вздовж села, наразі йдуть торги,  до вересня  маємо впоратись»,- запевняє  очільник громади.

Гордяться жителі громади і успіхами учнів місцевої школи, адже це заслуга педагогічного колективу, який дає міцні  і якісні знання. Директор Гордіївської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Микола Ціхоцький повідомив, що за підсумками минулорічного ЗНО, навчальний заклад займає 29 місце серед усіх шкіл області, що є непоганим результатом для невеликої сільської школи.

«Зараз у школі навчається всього 60 дітей, тож класи невеликі,- зауважив директор школи,- приміщення збудоване у 1985 році, але за останні роки приведене до сучасних стандартів – обладнане внутрішніми вбиральнями, має усе необхідне навчальне устаткування. До першого класу цього року підуть 8 дітей, але навчатимуться вони з дотриманням усіх вимог Нової української школи. Ми навчаємо тільки дітей із Гордіївки, школи у навколишніх селах вже закриті як малокомплектні».

Гордіївська громада має й чимало проблем, якими  селяни ділились під час зустрічі з головою облдержадміністрації, але  її жителі не просто бачать перспективи розвитку – вони самі будують своє майбутнє.