Топ новини

Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Гідності та Свободи!

Дві новітні революції в Україні – Помаранчева революція і Революція Гідності – показали нестримне прагнення українського народу до життя у сучасній цивілізованій європейській країні. Двічі у новітній історії української держави українці виходили на майдани своїх міст, щоб назавжди розпрощатися з пострадянським авторитарним минулим та одіозними політичними практиками. На жаль, останнього разу, взимку 2013-2014 років, нам довелося заплатити надто високу ціну в боротьбі за власне майбутнє.

Революція Гідності стала відправною точкою для української держави і нашого суспільства, коли за власну свободу і переконання кращі з наших громадян заплатили своїм життям і здоров’ям.

Наше основне завдання – поглиблення політичної та секторальної євроінтеграції, активне входження України до євроатлантичного простору. Ми багато досягнули у рамках Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі з Європейським Союзом і надалі поглиблюємо нашу інтеграцію. Здійснили неймовірні зміни у ході реформування Збройних Сил, активно впроваджуємо стандарти НАТО в українському війську. Практично у кожній сфері суспільного життя ми поступово та впевнено втілюємо сучасні підходи і принципи, крок за кроком розвиваємо відкрите суспільство, в якому людина стане найвищою цінністю. Це наш обов’язок перед полеглими Героями Небесної Сотні, перед усіма нашими громадянами та майбутніми поколіннями.

Переконаний, що наша спільна віра у власні сили і в рідну країну пройде всі випробування, які нам посилає нелегке сьогодення, і в подальшому надихатиме на впровадження доленосних якісних змін.

Слава Україні!                                                   Героям слава!

Прем’єр-міністр України                               Володимир ГРОЙСМАН 

Дорогі українці!

Рівно п’ять років тому розпочалася Революція Гідності. Це була відповідь українського народу на спробу тодішнього проросійського режиму Януковича повернути Україну в колоніальну залежність від Росії.

Тоді Янукович оголосив про згортання євроінтеграційного курсу і скасування підписання Договору про асоціацію між Україною та ЄС.

Ми, українці, не дали цього зробити. Ми вийшли на Майдан і відстояли свободу і гідність України. Найвищою ціною – життям найкращих синів і доньок українського народу. І всі ці роки у війні із російським загарбником ми виборюємо наш вибір.

Верховна Рада цього скликання закріпила на законодавчому рівні рішення про те, що членство України у НАТО і ЄС є зовнішньополітичним пріоритетом держави. Я переконаний, що наступним віховим рішенням Парламенту буде закріплення членства України у ЄС та НАТО на конституційному рівні. І я впевнений – ми це зробимо. Щоби зміна влади більше ніколи не могла змінити зовнішньополітичний курс держави, щоби здобутки Революції Гідності мали найвищий захист.

На барикадах Майдану поруч майоріли прапори України і Європейського Союзу. Наш народ назавжди обрав напрям свого розвитку – бути у родині вільних народів світу.

У холодні листопадові дні 2013-го почалася незворотна ментальна деокупація України – наше остаточне звільнення і розрив із підневільним минулим. Відтоді українці більше ніколи і нікому не дозволили себе принижувати. І це – вже назавжди!

Під час Революції Гідності ми стали свідками народження нових українських громадян. Вільні, свідомі і відважні патріоти, люди різних професій і занять, різного походження та віку, українці, які спілкувалися між собою різними мовами, вийшли на вулиці і, об’єднавшись, створили на Майдані простір волі, гідності та справедливості. Майдан став символом нової європейської країни.

Ми побачили творення нового всеукраїнського феномену – волонтерства, яке стало основою організації Майдану. Жертовність і взаємопідтримка – це головні ознаки новітнього українського волонтерства, з якого народилася Самооборона Майдану, а згодом і перші добровольчі батальйони, які врятували нашу країну навесні та влітку 2014 року і зламали плани Путіна окупувати всю Україну.

Низький уклін і вічна слава полеглим Героям Небесної Сотні та українським воїнам, які поклали життя за незалежність України у війні з російським агресором! Нехай їхня жертовність і безмежна любов до свого народу і Батьківщини буде для нас головною життєвою заповіддю.

Слава Україні!

Героям слава!

Генеральний Консул України у Торонто Андрій Веселовський, завдяки особистому сприянню якого відбувається візит офіційної делегації Вінниччини до Канади, прийняв представників області в дипломатичній резиденції та ознайомив лідерів бізнесу Вінниччини із діяльністю відомства.

Підвищити рівень середньої зарплати в області до 15 тисяч гривень на місяць — таке завдання визначила для себе обласна влада.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Головним комерційним директором авіакомпанії Ryanair Девідом О'Брайеном та директором з розробки маршрутів авіакомпанії Ryanair Кейт Шеррі.

Вибіркове правосуддя і показуха в системі боротьби з корупцією підриває не тільки ідеологію цією боротьби, а й довіру до антикорупційної інфраструктури загалом. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу «ВІТА».

Він наголосив, що Уряд зробив немало, аби суттєво звузити саму природу корупції – шляхом запровадження прозорої системи повернення ПДВ, запровадження механізмів децентралізації, широкого використання системи ProZORRO.

«Ми вбиваємо схеми на митниці, проводимо реформу державної служби, - сказав Володимир Гройсман. – Зараз важливо аби запрацював Антикорупційний суд, були реальні вироки. Але я проти вибіркового правосуддя. Я проти того, коли не карають за злочин, а визначають жертву, потім придумують злочин. Ця показуха підриває довіру до всієї системи. Важливо, аби антикорупційна інфраструктура почала працювати і повертати довіру громадян».

Зокрема, у вівторок на порядку денному - законопроекти, важливі для виконання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Також Верховна Рада планує розглянути питання щодо внесення змін до Конституції щодо перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Андрій Парубій поінформував присутніх про можливість внесення до порядку денного питання про зняття недоторканності з народного депутата Станіслава Березкіна – за його словами, Генеральна прокуратура внесла подання, яке було невідкладно передане в Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України та безпосередньо депутату. «З моменту, коли регламентний Комітет прийме рішення, протягом п’яти днів це рішення має бути запропоноване на розгляд Верховної Ради. Тобто, якщо буде рішення регламентного Комітету, то завтра до розгляду може додатися питання про зняття недоторканності», - пояснив Андрій Парубій.

У середу, за словами Голови Парламенту, розпочнеться розгляд об’ємного законопроекту щодо кримінальних проступків. Він висловив сподівання, що правки до законопроекту будуть розглянуті в середу, аби «у четвер прийти до прийняття рішення» із цього питання.

На четвер заплановано розгляд бюджетних питань. Ряд законопроектів мають бути ухвалені до початку розгляду Бюджету на наступний рік, зокрема, це зміни до бюджетного Кодексу, зміни до податкового Кодексу, питання виділення коштів Центральній виборчій комісії тощо.

У разі оперативного прийняття рішень із зазначених питань, вже у четвер Парламент зможе розпочати розгляд Державного бюджету на 2019 рік. «Це досить рекордний термін, але я впевнений, що якщо Верховна Рада України цього тижня, 22 листопада, вийде на прийняття бюджету, то це буде вагомим фактором стабілізації економічної ситуації в країні, - наголосив Андрій Парубій і додав: – Також, і цього не потрібно приховувати, це забезпечить отримання макрофінансової допомоги від наших міжнародних партнерів».

За словами політика, таким є «амбітний план на цей тиждень – амбітний і насичений». «Я думаю, що попри всі політичні протистояння, як і у всі попередні тижні, ми зможемо цього тижня працювати ефективно і дієво», - наголосив Голова Верховної Ради.

19 листопада, розпочався офіційний візит делегації Вінницької області до м.Торонто, провінція Онтаріо, Канада. Очолює представництво Вінниччини голова облдержадміністрації Валерій Коровій.

Також до складу делегації увійшли керівники основних бюджетоутворюючих підприємств області, які об’єднані в ГО «Вінницький Бізнес-Клуб» і нині активно долучаються до пошуку нових шляхів збуту своєї продукції на міжнародних ринках, зокрема і канадському. Варто зазначити, що прямий товарообіг Вінниччини з Канадою поступово збільшується і лише цього року склав майже 2 млн. дол. США. Це продукція машинобудівельної галузі, сільського господарства, зокрема, зернові культури, а також полімерна продукція.

Цього дня відбулись офіційні зустрічі делегації з Генеральним консулом України у Торонто Андрієм Веселовським та перемовини з керівництвом Україно-Канадської торгово-промислової палати та проекту CUTIS, що покликаний надавати Україні технічну й фінансову допомогу з експортування українських товарів, щодо здійснення торгової місії України.

Також члени делегацій вшанували пам’ять та поклали квіти до меморіалу жертвам Голодомору, який відкрито у Торонто минулого місяця, а також до одного з найстаріших в Канаді пам’ятників Лесі Українки.

19 листопада, під керівництвом першого заступника голови обласної державної адміністрації Андрія Гижка відбулась щотижнева нарада з керівниками структурних підрозділів ОДА.

Під час апаратної наради Андрій Гижко акцентував увагу на ключових аспектах реформи децентралізації в області, зазначивши про підсумки засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Зокрема, значна увага була приділена об’єднанню територіальних громад з урахуванням принципів економічної доцільності та економічної самодостатності, подальшого формування планів перспективного розвитку територій.

Андрій Гижко також відзначив позитивні результати діяльності об’єднаних територіальних громад Вінниччини ну різних напрямках, включаючи медичну та освітню галузі.

На нараді  керівники відповідних структурних підрозділів ОДА проінформували  про стан справ в області за різними напрямками. Зокрема, щодо реформування медичних закладів первинної ланки, ситуації з виплатами субсидій, розвитку освітньої галузі в області, надання дотаційних виплат населенню за державними програмами тощо.

За словами заступника  директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Надії Марусяк, на сьогодні 43 медичні заклади первинного рівня вже стали некомерційними підприємствами. Триває реформування медзакладів вторинного рівня та розпочато перетворення медичних закладів третинного рівня на некомерційні підприємства.

Під час засідання також було обговорено ключові питання щодо виплати субсидій. За словами директора Департаменту соціальної та молодіжної політики ОДА Наталії Заболотної, на сьогодні субсидіями користуються майже 169 000 домогосподарств області. Щодо забезпечення житлом учасників бойових дій з числа учасників АТО, з числа учасників бойових на території інших держав, а також учасників АТО-переселенців, відповідно до Програми Уряду, то на сьогодні 22 родини з 29, що належать до зазначених категорій, вже придбали житло.

Наталія Заболотна також розповіла про забезпечення пакунками малюка в області. За її словами, на сьогодні в області вже видано 2518 пакунків малюка.

У свою чергу, в. о. директора Департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк поінформував про ситуацію в освітній галузі, підкресливши важливе значення створення опорних шкіл, кількість яких в області становить 35. За його словами, цьогоріч на підтримку опорних шкіл Урядом було виділено 18,1 млн. грн., які було залучено на придбання відповідного обладнання для математичних класів.

Під час наради директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Микола Ткачук поінформував про перебіг осінньо-польових робіт в області та надав докладну інформацію про дотаційні виплати населенню за державними програмами.

У свою чергу, директор Департаменту жилово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури ОДА Сергій Волков розповів про перебіг опалювального періоду в області, а також ознайомив присутніх з підсумками розширеної наради щодо безпеки руху в осінньо-зимовий період.

Підсумовуючи результати засідання, перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Гижко дав ряд доручень  керівникам структурних підрозділів  щодо вирішення питань за різними напрямами.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, виступаючи на спільній прес-конференції зі спікерами Литви і Польщі, подякував усім учасникам Асамблеї за професійну і якісну роботу, яка дала можливість на завершення засідання підписати кінцевий документ, який фактично є дорожньою картою про взаємодію трьох держав на найближчі роки. «Не випадково 80% цього документу – це питання безпеки, безпеки і мілітарної, і енергетичної, в якій ми знайшли дуже глибоке порозуміння», - зазначив А.Парубій і висловив упевненість в імплементації документу в конкретні дії. За його словами, це стосується і енергетичного хабу, і об’єднання електромереж, що зробить країни сильнішими.

А.Парубій наголосив також, що «інформаційна агресія Росії сьогодні поширюється по усіх трьох країнах, які відчувають усі загрози, які вона несе».

Голова Верховної Ради назвав дуже важливим ухвалене сьогодні рішення про створення Комітету з питань безпеки, який би акумулював всі ті актуальні сьогодні загрози безпеці. «Наші країни дуже добре знають, яка ціна поразки, коли не вдається захистити свою свободу. І тому не потрібно вірити в те, що завтра Росія стане демократичною, хоча ми дуже би цього хотіли, - сказав він. - Потрібно вірити в те, що ми зробимо нашу безпеку і оборону наскільки сильною, що не буде шансів - ні в Путіна, ні в будь-кого іншого посягати і мати шанс на нашу незалежність».

На переконання Голови Українського парламенту, «ставати сильними – це і є наше завдання». «І ми: Польща, Україна, Литва - ми і творимо собою той пояс свободи, той щит Європи, який захищає не тільки наші країни, а й увесь європейський простір», - підкреслив А.Парубій.

Серед важливих рішень, ухвалених під час проведення ІХ сесії Асамблеї, Голова Верховної Ради назвав намір організувати візит до Вашингтону, для зустрічі із керівником новообраного Конгресу. «Рішення про підготовку спільної резолюції до річниці початку Другої Світової війни. І прийняти її синхронно усіма парламентами – Грузії, України, Литви, Польщі, Фінляндії, Естонії і Латвії. І це був би дуже великий крок в знак солідарності і однакової оцінки тих подій, які відбулися», - сказав він і уточнив, зокрема, щодо необхідності визначення термінів «фашистів» й «нацистів». «Ми маємо нагадати, як спільно нацисти й комуністи робили в наших містах військові паради, роздирали наші держави і знищували наших батьків. І я вважаю, що підготовка з приводу цієї резолюції та переговори по ній мають достатньо часу, але це буде важливе рішення», - додав він.

А.Парубій також висловив сподівання, що резолюція може бути ухвалена 8-9 країнами, що «матиме дуже символічний і знак, і крок, і правильний погляд на тодішні події, про які Путінська Росія не дуже хоче згадувати, як починалася ця війна».

Голова Парламенту вважає важливим також рішенням стосовно наступного десятого засідання, яке відбуватиметься у Києві на початку червня. Він запросив на це засідання, крім учасників Асамблеї Литва-Польща-Україна, також і представників МПА Україна-Молдова-Грузія, а також представників Балтійського Міжпарламентської Асамблеї Естонію і Латвію. «Такий крок дуже посилить наш дискурс і зробить більш цілісним ці прагнення, про які ми говоримо тут, на Міжпарламентській Асамблеї, і в тих стратегічних планах, які ми будуємо. І ми сподіваємося на їхню участь та підтримку у наступному нашому засіданні», - наголосив А.Парубій.

Голова Верховної Ради спрогнозував створення на наступному засіданні Асамблеї Комітету з безпеки. «Цей Комітет має звести всі небезпеки, які ми сьогодні маємо: економічні, енергетичні, мілітарні в один центр для того, щоб виробляти спільні рішення, спільний план дій для наших країн», - зазначив він.

Вже в котре на Вінниччині визначають кращі підприємства області за їх досягнення та особистий внесок у  соціально-економічний розвиток регіону.

Цьогорічний Регіональний конкурс «Бізнес-еліта Поділля» став ювілейним, п’ятнадцятим.

Захід був організований Вінницькою обласною громадською організацією «Регіональний центр підприємництва» за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації. Участь у ньому взяли найкращі підприємства різних галузей діяльності усіх форм власності нашого регіону.

Метою конкурсу є популяризація досягнень, ролі та місця підприємницької діяльності в соціально-економічному розвитку області, сприяння формуванню регіональних пріоритетів виробництва товарів та послуг.

Переможці конкурсу «Бізнес-еліта Поділля» отримали дипломи у семи номінаціях: вершина лідерства, компанія-лідер, якість, довіра, надійність, наша марка та стабільність.

Вітальними словами захід урочисто відкрив голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій:

«Протягом п’ятнадцяти років ми відзначаємо кращих підприємців регіону. І за цей час траплялись різні періоди. Був дуже непростий період у 2014 році, перед нами було дуже багато викликів. Але крок за кроком ми рухаємось вперед. Кожен з вас розвиває бізнес, розвиває регіон, в цілому розвиваючи країну. Насправді я переконаний в тому, що ваша праця варта набагато більшого ніж праця багатьох політиків. Країну створюєте саме ви. Нещодавно, за результатами рейтингу «Regional Doing Business. 2018» Вінниччина була вперше визнана найкомфортнішим регіоном для ведення бізнесу в Україні і це ваша заслуга. Влада трансформується в той орган, який прагне створювати середовище, в якому бізнес почувався б комфортно. Вітаю усіх лауреатів конкурсу! Натхнення вам і вдалого бізнесу!»

У свою чергу, народний депутат України Сергій Кудлаєнко привітав усіх присутніх та висловив переконання, що цей конкурс є прекрасним стимулом багатьом підприємствам для подальшої плідної праці, зміцнення позицій вітчизняного виробництва, підвищення добробуту громадян.

Лауреатів конкурсу у номінації «Якість» відзначав перший заступник голови ОДА Андрій Гижко: «Сьогодні величне свято у нашій області, адже ваші успіхи популяризують та розвивають Вінниччину. Вітаю усіх вас з тим що ви вже є переможцями, є найкращими, кожен у своїй номінації. Сподіваюсь, що кількість номінантів щороку буде збільшуватись. Бажаю вас усім успіху, що ви ставали не лише регіональними, а й всеукраїнськими лідерами».

В номінації «Довіра» переможців вітав заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський: «Від імені міського голови, від імені міської команди хочу привітати вас з дійсно святковим днем. Довіра – найцінніше, що може бути між владою і бізнесом. Рівень цієї довіри є індикатором, наскільки легко вести бізнес у тому чи іншому регіоні. І нам дуже приємно, що сьогодні абсолютну більшість лауреатів представляє бізнес міста Вінниця. Велика повага вам  за ті робочі місця, які ви створюєте, за податки, які ви справно сплачуєте у міський бюджет задля того, щоб Вінниця залишалась найкомфортнішим містом для ведення бізнесу».

Лауреатів також привітав директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко: «Цей ювілейний п’ятнадцятий конкурс є надзвичайно важливим! Його результати переконливо демонструють зростання в області  кількості виробників, які пропонують товари відмінної якості, працюють за найвищими міжнародними стандартами і підвищують конкурентоспроможність вітчизняної продукції! Бажаю вам і надалі залишатися еталоном високої якості, професіоналізму та надійності!»

Президент Петро Порошенко під час виступу на Раді регіонального розвитку акцентував на важливості утворення об’єднаних територіальних громад по всій Україні до проведення місцевих виборів у 2020 році.

«В 2014 році ми поставили собі амбітні цілі – зробити реформу децентралізації і порвати раз і назавжди з централізованою радянською системою. Віддати повноваження і ресурси у громади. Сьогодні, коли ми десь на екваторі цієї реформи, маємо ставити не менш амбітні цілі і завдання», - сказав Петро Порошенко.

«Ми повинні бачити горизонти реформи. 2020 рік – ключовий. У 2020 році місцеві вибори мають відбутись вже за умови покриття всієї території України об’єднаними територіальними громадами», - наголосив Президент та підкреслив, що «часу залишилось небагато».

«На новій територіальній основі мають бути проведені місцеві вибори. І там буде забезпечено змагальність. Було нецікаво йти, в тому числі і в 2015 році, бо цим вішав ярмо і не мав ніяких можливостей для того, щоб вирішити проблеми. Зараз ситуація кардинально змінилася», - сказав Петро Порошенко.

Президент наголосив, що потрібно максимальне стимулювання подальшого об'єднання та приєднання  територіальних громад, зокрема до міст обласного значення. В свою чергу Верховна Рада має прийняти надважливий законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою».

«Ми маємо обговорити його, мати суспільну підтримку і приймати. Він затверджує базовою адміністративно-територіальною одиницею держави – громаду. Наближаємо владу до людей. Наші дії, дії влади мають бути абсолютно зрозумілими»,  - підкреслив Президент.

Глава держави зазначив, що у 2019 році мають бути сформовані всі перспективні плани областей з повним покриттям ОТГ всієї території України.

«У 2020 році ми повинні прийняти адміністративне рішення про об’єднання громад, які за чотири роки не знайшли ані бажання, ані прагнення, ані сил об’єднатись. Від того, що хтось не зможе до 2020 року забезпечити об’єднання, не мають страждати люди. Чому вони мають жити у більш гірших умовах, ніж ті, хто перебуває в ОТГ? Ми чотири роки не тиснули, лише бюджетно заохочували. Але ніхто не може діяти всупереч інтересам громади, інтересам людей», - сказав Петро Порошенко.

«Це станеться відповідно до бажання людей, щоб ніхто не був заручником. Це станеться відповідно до перспективних планів, затверджених обласними радами. Маємо завершити ключовий етап реформи, щоб усі громадяни України мали, нарешті, рівний доступ до якісних послуг – в освіті, медицині, соціальній сфері», - додав він.

Президент нагадав, що на добровільній основі вже створено 865 об’єднаних територіальних громад. «Пам’ятаєте скільки каміння було кинуто в наш бік – а чи буде це добровільно, а чи не буде ніхто примушувати, чи не будуть тиснути, чи не будуть заставляти, чи немає там прихованого політичного впливу»,  - зауважив Петро Порошенко.

Глава держави повідомив, що сьогодні об’єднані територіальні громади охоплюють вже 24% населення і 37% від загальної площі України. «Вони зараз отримали зовсім іншу, в рази й на порядки міцнішу фінансову базу. При цьому в 99 районах примудрилися не створити жодної об’єднаної громади. Хочу тут наголосити – це абсолютно неприйнятно»,- зазначив Президент.

Підготовлений Урядом України до другого читання у Верховній Раді проект державного бюджету на 2019 рік є бюджетом економічної стабільності і відповідає програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом – одним з основних фінансових партнерів держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв’ю агентству Reuters.

"Цей бюджет є бюджетом стабільності та продовження реформ, - сказав Глава Уряду. - Він повністю відповідає нашій програмі з МВФ".

Володимир Гройсман наголосив, що вчасне ухвалення бюджету, яке може статися вже наступного пленарного тижня, дозволить продовжити співпрацю з МВФ, а також розблокує співробітництво з Світовим банком, Євросоюзом та Урядом США щодо нової програми виділення держгарантій.

"Так, ми розраховуємо на транш (по програмі МВФ) у грудні", - додав Володимир Гройсман.

За його словами, під час підготовки держбюджету до другого читання Уряд не пішов на поводу у опозиційних партій, які серед іншого вимагають скасувати нещодавнє рішення щодо збільшення ціни на газ. Глава Уряду пояснив, що газове питання стоїть на порядку денному з 2008 року і було зобов’язанням України перед міжнародними партнерами. Відмовитися від нього – типовий популістичний крок. «А популізм вже призводив до слабкості України. Цього не можна допустити", - наголосив Володимир Гройсман.

15 листопада, в Піщанському районі відкрито відділ прикордонної служби «Грабарівка».

На урочисте відкриття нового підрозділу прибули голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, директор департаменту цивільного захисту Сергій Вовченко, керівник апарату облдержадміністрації Валерій Бойко, начальник Могилів – Подільського прикордонного загону, полковник Юрій Василик, голова райдержадміністрації Олександр Крижанівський, голова районної ради Дмитро Чвалюк, голова Могилів – Подільської райдержадміністрації Олег Китасюк, жителі місцевої територіальної громади.

«Відкриттям ще одного відділу прикордонної служби ми завдячуємо керівництву Вінницької області. Завдяки фінансовій підтримці обласної влади нам вдалося здійснити ремонт та оновлення будівлі. Тож висловлюю щиру вдячність за підтримку та допомогу», – зазначив під час урочистого заходу начальник Могилів – Подільського прикордонного загону, полковник Юрій Василик. Відтак, нагородив грамотами та відзнаками військовослужбовців відділу.

Прикордонників та жителів громади з приємною подією привітав голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

«Ми живемо в час великих викликів. І особливе місце в системі територіальної оборони Вінниччини займає наш Могилів-Подільський прикордонний загін. -  відзначив Валерій Коровій. -  Мине багато років і наші внуки та  правнуки гортатимуть сторінки історії, повертатимуться до цих днів і дадуть оцінку тому, що ми зробили,і  що повинні були зробити. І те, що ми сьогодні бачимо – це є велика заслуга всіх, і керівництва, і органів місцевого самоврядування, і органів виконавчої влади».

З нагоди урочистої події очільник ОДА вручив окремим військовослужбовцям підрозділу Почесні грамоти обласної державної адміністрації та обласної Ради.

А по завершенню урочистої частини та перерізання символічної стрічки усі присутні мали змогу оглянути приміщення підрозділу та виставку зброї, техніки й засобів охорони кордону.

Ключові завдання Уряду на 2019 рік, на який заплановано проведення одразу двох виборчих кампаній, - збереження економічного зростання та гарантування незворотності реформ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з експертами Національного демократичного інституту (США). Вони приїхали в Україну з метою оцінки ситуації в державі та настроїв суспільства в контексті майбутніх виборів – Президента та Парламенту.

«Перед нами стоять важливі завдання. Головне – забезпечити стабільність. Ми маємо надсерйозні економічні і фінансові виклики, але ми робимо багато, аби забезпечити зростання, - сказав Володимир Гройсман. - Друге завдання – не зупинити реформи. І третє - забезпечити все, що залежить від Уряду, для проведення демократичних і прозорих виборів».

Представники НДІ відзначили, що незворотність реформ – насправді важлива, особливо в контексті покращення ділового клімату, продовження децентралізації, яка вже «демонструє значний прогрес». Втім, прозорий виборчий процес, позбавлений зовнішніх впливів – не менш затребуваний і очікуваний українським суспільством та міжнародною спільнотою.

Як зазначив президент НДІ Дерек Мітчелл, Україна наразі на передовій у боротьбі з російською агресією. І досвід протидії російському впливу - дуже корисний для всього світу.

У рамках розмови сторони домовилися більш тісно співпрацювати в найближчому майбутньому - з огляду на ситуацію в Україні, передусім в контексті виборів, та світі.

Делегація Вінницької області на чолі з головою обласної державної адміністрації Валерієм Коровієм взяла  участь у засіданні Ради регіонального розвитку. До складу делегації від Вінниччини увійшло близько 70 осіб – це  представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, бізнесу та підприємництва, депутати рад різних рівнів та журналісти.

Захід відбувся у столичному Міжнародному виставковому центрі під головуванням Президента України Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Рада регіонального розвитку — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, утворена Президентом України Петром Порошенком 21 квітня 2015 року.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман поставив перед керівництвом НАК «Нафтогаз України» та компанії «Укргазвидобування» завдання активно нарощувати видобуток власного газу, запускати нові свердловини, довести показник обсягів до 20 млрд кубометрів на рік і таким чином забезпечити виконання стратегічної мети – досягнення повної енергонезалежності держави. Відповідні доручення були озвучені під час спеціальної наради за участю учасників ринку, парламентарів та членів Уряду.

Глава Уряду відзначив, що від сьогоднішніх дій газовиків залежить, як швидко Україна перестане імпортувати дороговартісний газ з інших країн і долати вплив ціни імпортного палива на ситуацію всередині країни. І хоча всі розуміють важливість переходу на власний ресурс, підходи до вирішення питання з боку державних газових монополій набувають ознак формальності.

«Дуже важливо забезпечити власну енергонезалежність. І видобування українського газу має зростати. Ми виконали всі необхідні умови - змінили законодавство, запровадили нові аукціонні процедури. Зі свого боку все зробили для того, аби цифри в 20 млрд кубометрів видобутку досягти. Але я бачу, що з боку «Укргазвидобування» є дещо формальний підхід щодо досягнення цих цілей, - сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні провів нараду – аби підвести риску під тим, що зроблено, і поставив нові завдання. Мені потрібна енергонезалежность держави. І від наших дій сьогодні залежить – як швидко ми цього досягнемо».

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку доручив представникам  регіональної влади розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки.

«Необхідно подолати спорадичність і певний хаос в реалізації політики розвитку регіонів. Тому ставлю регіональній владі завдання розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, обговорити їх із суспільством і громадами, і прийняти їх на рівні громад. Кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, на основі яких на ваших дорожніх картах і з’являться першочергові об’єкти, які і будуть маркерами розвитку», - наголосив він.

Глава держави додав, що кожен член громади повинен мати можливість володіти інформацією про те, що буде зроблено у 2019, 2020 та 2021 році і куди підуть зароблені кошти громади.

«Наявність таких перспективних планів із затвердженими громадою проектами, механізмами фінансування в рази підвищить інвестиційні перспективи територій. І виграє той, хто буде першим», - сказав він. Президент зауважив, що і держава знайде можливість співфінансувати багато із цих проектів. «Тому, закликаючи вас до ухвалення планів розвитку, ми не зазіхаємо на кошти місцевого самоврядування. Це кошти, які ви будете самі визначати як використовувати. Навпаки – пропонуємо фінансову допомогу в реалізації особливо значимих проектів. Підставимо державне плече», - сказав Глава держави.

Зміни до Конституції, які закріплять надбання запровадженої Урядом України реформи децентралізації і посилення місцевого самоврядування, є вкрай потрібними. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час роботи Ради регіонального розвитку, яка зібрала представників регіональної влади з усієї країни.

«Ми не можемо уникнути змін до Конституції. Це і є захист реформи на майбутні десятиліття. Настав час оновити наші стратегії, оновити законодавство, впроваджувати незворотні зміни, - сказав Володимир Гройсман. - Не можемо гальмувати процес децентралізації. Бачимо, що система чинить опір тим, хто хоче об’єднатися. На місцевому, локальному рівні хтось створює перешкоди – то райдержадміністрація, то районна рада. А хто дав право зупиняти людей на шляху до їхнього успіху? Не можна заважати людям бути успішними».

На початку своєї промови під час відкриття 9-ї сесії Міжпарламентської асамблеї Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща та Верховної Ради УкраїниАндрій Парубій приєднався до привітань з нагоди  сторіччя Незалежності Польщі та нагадав, що нині «всі наші три країни відзначають 100-річчя проголошення Незалежності».

Голова Українського Парламенту підтримав позицію свого польського колеги пана Станіслава Карчевського про те, що «якщо ми будемо дивитися через призму наших великих попередників, багато сьогоденних проблем легше і простіше буде вирішувати і давати оцінку тим явищам».

Згадуючи 100-ліття проголошення української державності, Андрій Парубій зазначив, що «ворог не змінюється, тільки назви його змінюються: царська Росія, Московське князівство, Радянський Союз, Російська імперія». «Той самий ворог протягом сотень років намагається, інколи успішно, знищувати нашу державність», - наголосив він.

На думку Голови Парламенту, сьогодні ми відповідальні не тільки перед сучасниками, але й перед попередниками - тими, хто боролись за нашу державність, «бо ми маємо той самий виклик, що і тоді». «І для України це не просто теоретичний виклик - кожного дня на передовій наші воїни протистояють тій самій Російській імперії», - сказав А.Парубій.

Голова Верховної Ради поінформував присутніх, що у п’ятницю, 9 листопада, відбувся його візит до Донецької області разом з Президентом Парламентської асамблеї НАТО Расою Юкнявічєнє. «Для мене було великою честю перебувати на передовій, на самій лінії розмежування, в Широкіно, з Президентом ПА НАТО пані Расою, великою донькою литовського народу, яка на цій посаді продемонструвала величезну солідарність з Україною, - сказав він і додав: - Це був великий знак і символ того, що ми солідарні в цій боротьбі».

Голова Верховної Ради висловив переконання, що співпраця між нашими державами і народами - Польщі, Литви і України - має набагато більше значення, аніж співпраця «трьох країн і трьох народів». «Наші ініціативи Парламентської Асамблеї мають набагато більший масштаб, аніж співпраця між трьома країнами», - зазначив А.Парубій.

Він нагадав про результати попередніх засідань Асамблеї, зокрема щодо виділення економічної допомоги Україні – «план Маршала», як тепер ми називаємо Європейський план та спільний лист семи голів парламентів щодо небезпеки будівництва Північного потоку-2. «Сім країн, які межують з Росією, – від Естонії до Молдови – висловили спільну позицію по недопущенню будівництва Північного потоку-2», - зазначив він і нагадав про спільну поїздку голів парламентів до  спікера Конгресу США, де було проговорено і питання Північного потоку-2, і питання створення спільного стратегічного центру протидії гібридній агресії.

А.Парубій також висловив упевненість у необхідності знаходити спільні точки дотику, формувати спільну позицію по тих викликах, які стоять перед нашими країнами. Серед важливих питань, за словами А.Парубія, - енергетична безпека: «І скраплений газ, і використання української ГТС, і протидія Північному потоку-2 - це наша спільна стратегія, яку ми маємо формувати». Також Голова Парламенту наголосив на важливості формування спільної стратегії у сфері інформаційного захисту, гуманітарній сфері, у питаннях кібербезпеки.

«Я переконаний, що наш майданчик між трьома країнами повинен мати набагато ширший резонанс і вплив на події і в світі, і в нашому регіоні», - наголосив А.Парубій та висловив упевненість, що «цей етап спільної діяльності буде мати важливі та успішні наслідки в майбутньому».

Торкаючись подальшого розвитку співпраці у рамках Міжпарламентської асамблеї Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща та Верховної Ради України, Андрій Парубій порекомендував, аби наступне засідання Асамблеї, яке буде проходити в Україні, відбулося не тільки в рамках цих трьох країн, - доцільно запросити гостей – «членів Балтійської Парламентської Асамблеї, Естонії і Латвії, а також членів Міжпарламентської Асамблеї Україна-Молдова-Грузія, Балто-Чорноморського регіону – всіх країн від Балтійського до Чорного моря, які межують з Росією і які як ніхто знають і розуміють загрозу, яку несе Росія».