Топ новини

Ми – сильні, сучасні, перспективні. Ми вміємо брати на себе відповідальність. Ми готові платити найвищу ціну за свою свободу. Ми добре знаємо своїх ворогів і точно вже розуміємо будь-яку політичну підступність. Ми не сумніваємось у своїх друзях. Тому що ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників і чітко розуміє свої цивілізаційні цілі. Сьогодні, до речі, той самий найважливіший день, коли маємо говорити спільно, в один голос. Говорити про те, що ми всі – українці і в цьому світі у нас є лише одна Україна, яку ми завжди маємо захищати. Бо це наше серце, наш дух, наші мрії, наша доля.

Уже сьомий рік сенс цих слів дуже практичний. Це не просто щось обов'язкове та суто офіціозне, що маємо пафосно промовляти з нагоди визначного дня. Наявна сьогодні збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності. Згадайте час, коли війна тільки починалася: все вмить стало справжнім, ожививши багато епізодів зі сторінок нашої буремної національної історії, яка до того могла здаватися чимось далеким і фантастичним. У 2014 році все стало інакшим. Герої стали героями, а вороги – ворогами. І ми нарешті зрозуміли, що таке бути справжнім захисником країни, коли щодня доводиться міняти своє особисте життя на можливість щасливого життя всієї України.

Скільки разів ми, українці, втрачали наші історичні можливості. Та скільки разів знаходили нові, щоб урешті здобути свою незалежну державу. Яку наш народ багато років самовіддано захищає від поневолення. Це справді всенародна справа.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за свободу та самостійність України. Їхній подвиг пам'ятатимуть усі прийдешні покоління українців. Це абсолютна істина.

Сьогодні ми говоримо слова вдячності кожному, хто захищає нашу державу у Збройних силах, виконуючи свій обов'язок з честю. Кожному, хто працює заради безпеки України у спеціальних службах. Та кожному, хто пам'ятає, що легальна праця й сумлінна сплата податків є чесним внеском також і в нашу національну оборону, що допомагає їй бути системною та сучасною.

Народ неможливо здолати. Ніколи. Українці так довго і з таким болем ішли до своєї державності, що тепер точно не відступатимуть. Скільки б хтось не розривав наше суспільство спекуляціями, як би не грався з людськими емоціями й чим би не погрожував державі за столом переговорів. Україна була, є й буде. Це – справжнє. І це вже історично доведений факт.

Слава захисникам України!

Слава Україні!

З нагоди Дня захисника України за участі Президента України Володимира Зеленського на території Маріїнського палацу в Києві 14 жовтня відбулися урочисті заходи. Участь у них взяв Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Учасники заходів хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників України.

У ході урочистостей відбулася церемонія складання клятви ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Потому Президент України вручив стрічки з назвою почесних найменувань командирам військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії Україні та Державної прикордонної служби України.

Шановні захисники!

Військовослужбовці, добровольці, волонтери, медики, ви всі - герої сьогодення! Незважаючи на будь-які труднощі, ви продовжуєте стояти на захисті нашої держави. Завдяки вам ми можемо творити завтра та розвивати країну для наших дітей, їх щасливого та головне - мирного майбутнього.

Україна сьомий рік змушена відстоювати свій суверенітет та територіальну цілісність.  Увесь світ вразила готовність звичайних українців стати на захист своєї країни, їх відвага та внутрішня сила. Кожен із нас розуміє, наскільки це складна, відповідальна та почесна місія. І ми завжди пам'ятатимемо тих, хто віддав життя за свою державу. 

Дякую всім вам, хто захищав та захищає нашу країну, хто щодня ризикує, аби довести, що Україна - сильна, суверенна та демократична. Впевнений, саме завдяки вашій честі, відданості та хоробрості ми якнайшвидше повернемо мир!

Україна та Польща готові робити взаємні кроки назустріч у непростому питанні спільної історичної пам’яті. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський під час спілкування зі ЗМІ за результатами зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою в Києві.

Він зазначив, що під час перемовин в українській столиці сторони обговорили питання спільної історичної пам’яті.

«Це непростий шлях, однак важливо, що ми готові долати його разом і робити взаємні кроки назустріч. Раніше з нашого боку були вирішені питання дозволів на пошукові роботи для польських науковців та археологів. А в Польщі, на горі Монастир реконструйовано пам’ятну плиту на українській братній могилі», – сказав Володимир Зеленський.

Він нагадав, що впродовж п’яти останніх років це місце було в понівеченому стані, але на його особисте прохання до Президента Анджея Дуди пам’ятка була реконструйована.

«Надалі ми очікуємо на відновлення на цій могилі повного списку імен загиблих українців», – розповів Президент України.

Сторони переконані, що Україна та Польща не можуть співіснувати інакше, як у мирі, злагоді, дружбі та взаємоповазі.

«Я впевнений, що між нашими країнами взагалі не може бути жодних суперечок, крім однієї – у яких саме українських і польських містах провести спільні зимові Олімпійські ігри або чемпіонат світу з футболу», – наголосив Глава Української держави.

Володимир Зеленський особливо відзначив ухвалення Спільної заяви Президентів України та Польщі, яка фіксує узгоджені позиції та пріоритети стратегічного партнерства, а також визначає спільні кроки для зміцнення співпраці двох країн.

«Цей документ – хороша основа для подальшої плідної роботи між Україною та Польщею. Я дякую пану Президентові за цей візит, за відверту й дуже теплу, дружню розмову», – резюмував Президент України.

Анджей Дуда зі свого боку зазначив, що нинішній його візит в Україну важливий для нього ще й тому, що він мав можливість у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» від імені всього польського народу вшанувати українців та поляків, польських офіцерів, які стали жертвами НКВС 80 років тому.

«Для мене важливо, що я зміг це зробити вчора у Биківні», – сказав Президент Польщі.

Він констатував: Україна та Польща мають «болісне, складне минуле», й важливо, що ці питання обговорювалися під час сьогоднішніх перемовин.

«Я сподіваюся, що ми пройдемо ці етапи з пошаною для обох наших народів. Будемо делікатно й мудро з паном Президентом реалізовувати таку політику протягом найближчих років. Ми сьогодні взаємно про це запевнили», – наголосив Президент Республіки Польща.

Уряд налаштований на поглиблення двосторонньої співпраці між Україною та Польщею. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою у понеділок, 12 жовтня.

Очільник Уряду відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» та запропонував Президенту Польщі розширити його формат: «Пропоную опрацювати можливість зустрічі глав урядів України, Польщі й Литви. Ми почали розвивати й посилювати «Люблінський трикутник» як новий формат тристоронньої співпраці», — зазначив Прем’єр-міністр.

У ході зустрічі Денис Шмигаль подякував Анджею Дуді за підтримку з боку Польщі в процесі залучення України до проекту «Тримор’я». «Ми дійсно зацікавлені, щоб віднайти формулу й долучитися до цієї співпраці. Для нас це один з найважливіших міжнародних пріоритетів», — відзначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр України та Президент Республіки Польща обговорили також питання транспортної інфраструктури, зокрема, реалізацію проекту «Віа Карпатія», що дасть поштовх для розвитку західних областей України. Денис Шмигаль зауважив, що одним із пріоритетів Уряду на найближчі роки є будівництво концесійних автодоріг.

«В Україні активно діє проект Президента «Велике будівництво». І концесійні автобани — це наступний крок програми. Впевнений, з наступного року ми зможемо спільно реалізувати перший такий проект — це подовження на територію України траси А4», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, в цьому контексті є важливим розвиток спільного транзитного потенціалу, а саме збільшення квоти для українських перевізників. Денис Шмигаль зауважив, що Українсько-польська міжурядова комісія може стати необхідним майданчиком для опрацювання цих питань та розвитку спільного потенціалу.

Під час обговорення питань енергетичного співробітництва Прем’єр-міністр наголосив, що газотранспортна система України є невід’ємною частиною енергетичної безпеки Європейського Союзу, і що Україна готова надалі використовувати цей інструмент для гарантування безпеки ЄС в контексті проекту «Північний потік-2».

Крім того, Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна та Польща продовжать плідну співпрацю на митниці. Як відзначив очільник Уряду, надзвичайно успішно функціонують пункти пропуску, де здійснюється спільний контроль.

Прем’єр-міністр України подякував Президенту Республіки Польща за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах, а також за незмінну позицію в питанні санкційної політики ЄС проти Російської Федерації.

Денис Шмигаль наголосив, що Україна високо цінує активну участь Польщі в посиленні військового потенціалу нашої держави та в підтримці курсу України до інтеграції з Європейським Союзом та НАТО.

Зі свого боку Анджей Дуда підкреслив, що Польща залишається надійним партнером України та й надалі всебічно сприятиме її євроінтеграційним та євроатлантичним прагненням.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із  Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, під час якої сторони обговорили питання щодо забезпечення територіальної  цілісності та енергетичної безпеки, а також поглиблення співпраці в економічній сфері.

«Україна та Польща завжди знаходили спільну мову не лише на рівні парламентів, а й на рівні держав та людей. Так само ми мали спільні виклики, які подолали», -  підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту подякував Президенту Анджею Дуді за непорушну та взірцеву позицію Польщі щодо підтримки територіальної цілісності України і зауважив, що  Польща є стратегічним партнером та адвокатом України в ЄС. 

Крім того,  Дмитро Разумков заявив, що не менш принциповим є питання національної безпеки в енергетиці. «Для обох держав буде корисною реалізація енергетичних проектів. Це зміцнить нашу співпрацю і в безпековій, і в енергетичній сфері»,  - підкреслив він. 

Обговорюючи ситуацію у Білорусі, Дмитро Разумков відзначив, що Парламент України прийняв постанову, де чітко визначив позицію нашої держави щодо подій у цій країні. «Білорусь має бути незалежною та демократичною державою. І важливо, щоб влада визнавалася і всередині країни, і за її межами», - додав він.

Голова Верховної Ради України подякував польській стороні за активну співпрацю на міжпарламентському рівні та на міжнародних майданчиках. «Міжпарламентська асамблея «Україна-Польща-Литва» є ефективним механізмом, який після подолання пандемії ми зможемо використовувати на повну силу», - зазначив Дмитро Разумков та висловив сподівання, що і Польща, і Україна поглиблюватимуть стратегічну лінію співпраці.

У зустрічі також взяла участь Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Президент України Володимир Зеленський і Президент Республіки Польща Анджей Дуда, який відвідає нашу країну з офіційним візитом, візьмуть участь у бізнес-форумі, присвяченому розвитку портової інфраструктури Одеси. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква в інтерв'ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».

«Ми з вами знаємо про візит Президента Польщі Дуди у понеділок-вівторок в Україну. Президент буде не лише у Києві, але й разом з Президентом Зеленським відвідає Одесу, де буде окремо проведено бізнес-захід, спрямований на інфраструктурну тематику Одеси», – сказав Ігор Жовква.

Заступник керівника Офісу Глави Української держави зазначив, що в межах візиту Президента Польщі до України буде підписано низку двосторонніх угод, які стосуються розвитку морської інфраструктури.

«Ми продовжуємо економічну тематику діалогу з Польщею. Говоримо не лише про політику, не лише про історичне минуле, про яке теж буде йти мова, а й про наші економічні зв’язки», – наголосив Ігор Жовква.

Він зауважив, що попри пандемію COVID-19 Польща залишається одним з найбільших торговельних партнерів України у Європі.

«Приємно, що така тенденція буде продовжуватися і що наші відносини залишаються активними», – зазначив заступник керівника Офісу Президента.

Ігор Жовква нагадав, що візит Президента Польщі до України планувався на квітень, але був перенесений у зв’язку з пандемією COVID-19.

Заступник керівника Офісу Глави держави зазначив, що востаннє Президент Польщі відвідував Україну у 2017 році.

«У 2017 році він був у Харкові, а в Києві останній раз був у 2016 році. Тому настав час Президенту Дуді приїхати з офіційним візитом в Україну», – сказав Ігор Жовква.

У п’ятницю, 9 жовтня, відбулося засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликав місцеві комісії ТЕБ та НС у містах Києві, Харкові та Сумах самостійно посилити протиепідемічні заходи для запобігання стрімкому поширенню COVID-19. «Місцева влада просила надати їм більше повноважень. Тепер у них є достатньо повноважень для того, щоб ефективно стримувати поширення коронавірусу. Прошу брати ініціативу у свої руки й наводити порядок. Це наша спільна відповідальність», — зазначив Прем’єр-міністр.

За результатами засідання Прем’єр-міністр доручив головам обласних та Київської міської державних адміністрацій, керівникам департаментів охорони здоров’я до 30 жовтня забезпечити подачею кисню ліжкомісця.

«Сьогодні на засіданні Уряду ми виділили 572 млн грн на ці потреби. Наша мета, щоб не менше 80% ліжкомісць були забезпечені подачею кисню. Прошу організувати все до кінця місяця. Це сфера вашої відповідальності», — наголосив Денис Шмигаль.

Крім того, Прем’єр-міністр дав доручення Міністерству охорони здоров’я відпрацювати варіанти розгортання додаткових ліжкомісць поза лікарнями та швидкого централізованого підведення до них кисню. «Сподіваюся, що нам не доведеться вдаватися до таких заходів. Однак медичні технологи мають відпрацювати і такий варіант», — сказав очільник Уряду.

Під час засідання Державна комісія ТЕБ та НС розглянула пропозиції, надані апаратом РНБО, та видала відповідні доручення.

Також на доручення Державної комісії ТЕБ та НС Міністерство охорони здоров’я опрацьовує можливі зміни до постанови № 641 щодо посилення заходів адаптивного карантину.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу наголосив, що  перенесення місцевих виборів неможливе.

«Перенесення місцевих виборів у моєму розумінні, як Голови Верховної Ради України, неможливе, бо законних підстав для зміни часу проведення виборів немає», - пояснив він.

«Вибори мають відбутися «за будь-якої погоди» 25 жовтня 2020 року, як це й заплановано, бо всі процеси запущені», - наголосив Дмитро Разумков.  

Голова Верховної Ради  зазначив, що єдиним винятком може стати Указ Президента України про введення надзвичайного або воєнного стану після рішення РНБО. «Наступним кроком  Верховна Рада або схвалює, або не схвалює таку пропозицію  щодо перенесення виборів. Сподіваємося,  підстав для цього не буде», - наголосив політик. За його словами, станом на зараз таких ініціатив до Верховної Ради не надходило. 

Дмитро Разумков, відповідаючи на запитання журналістів, наголосив, що введення надзвичайного стану може бути лише на 30 або 60 днів, і вибори може бути  відтерміновано на цей час.  «Відмінити  проведення виборів немає об’єктивної можливості, оскільки це норма Конституції»,  - підкреслив Голова Парламенту і наголосив,  що  треба робити так, щоб  була можливість провести вибори на всій території держави.  

Голова Верховної Ради також  зазначив, що Верховна Рада зробила все для того, аби вибори відбулися. «Ми будемо спостерігати за виборами та намагатимемося зробити їх абсолютно прозорими, чесними і, як й інші органи, в рамках своїх обов’язків виконуватимемо цю функцію», - підкреслив Дмитро Разумков. 

У присутності Президента України Володимира Зеленського, який перебуває у Великій Британії з офіційним візитом, підписано Меморандум про взаєморозуміння між Державним секретарем Її Британської Величності, що діє через Департамент з гарантування експортних кредитів, який функціонує під назвою UK Export Finance, та Кабінетом Міністрів України, представленим міністром фінансів України.

Відповідно до Меморандуму, UKEF відновлює роботу на українському ринку з підтримки британського експорту. UKEF зможе надати кредитні гарантії у розмірі до 2,5 млрд фунтів стерлінгів для британсько-українських торговельних контрактів.

«Ми привезли з Великої Британії два з половиною мільярди фунтів стерлінгів. Це нова сторінка українсько-британської співпраці та безпрецедентна подія для України», – наголосив Володимир Зеленський.

Підтримку UKEF зможуть залучити конкретні галузі, визначені у Меморандумі про взаєморозуміння з урядом України.

«Ці кошти можуть бути використані для реалізації інвестиційних проектів у таких пріоритетних сферах, як безпека та оборона, сільське господарство, інфраструктура, енергетика та охорона здоров’я. Але ми не обмежуємось лише ними», – додав Президент.

UKEF підтримує експорт усіх видів товарів і послуг з Великої Британії та може допомогти підприємствам будь-яких розмірів успішно виконати експортний контракт. Кредити видаватимуться на 10 років під дуже привабливу ставку – 2,5% у євро та 3,5% – у фунтах стерлінгів. Пільговий період кредиту, коли можна не виплачувати відсотки, – три роки, рівень локалізації британської частки виробництва – 20%, а це найнижча аналогічна вимога серед інших експортно-кредитних агенцій Заходу. Це означає, що кредит може видаватися за умови залученості британських виробників лише на п’яту частину.

«Рішення про залучення UK Export Finance на український ринок і підписання цього Меморандуму є знаком довіри та підтримки з боку Великої Британії тих трансформаційних змін, які зараз відбуваються в Україні. Переконаний, що це відкриє нові можливості для партнерства між економіками наших країн, зокрема у сферах оборони та безпеки, відновлюваних джерел енергії та транспортної інфраструктури», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

У четвер під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбувся Форум координації міжнародної технічної допомоги «Партнерство заради розвитку».

Під час відеоконференції Прем’єр-міністр обговорив стратегічні питання з керівниками місій в Україні та головами зі співробітництва.

Денис Шмигаль наголосив, що Уряд переходить від концепції «донорства» до «партнерства з розвитку», і цей Форум засвідчує початок спільного формування порядку денного й пріоритетів для розвитку.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр підкреслив, що попри зовнішні виклики та загрози, Уряд продовжує послідовне втілення реформ, спрямованих на відновлення економічного зростання та наближення країни до Європейського Союзу.

«Пріоритетами Уряду є виконання міжнародних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та Меморандумом з МВФ, а також досягнення Цілей сталого розвитку як індикаторів нашої роботи. Сфери нашої діяльності тотожні пріоритетам партнерів з розвитку, зокрема це економічна свобода, національна безпека, верховенство права, людський розвиток та ефективне урядування», — сказав Глава Уряду.

Серед них, Денис Шмигаль виокремив топ-5 пріоритетів, які Уряд має намір реалізовувати в Україні.

«По-перше, це державне приватне партнерство у сфері інфраструктури, зокрема концесія портів, аеропортів, створення концесійних автодоріг. Україні прийшов час створити мережу концесійних автобанів, які візьмуть на себе основне транзитне транспортне навантаження, та дасть змогу нам зберегти міжобласні й міжрайонні дороги», — зазначив Прем’єр-міністр.

Другим пріоритетом очільник Уряду назвав реалізацію Зеленого курсу ЄС в Україні, зокрема через відповідні ініціативи у сфері водневої енергетики, справедливої трансформації вугільних регіонів, управління відходами. «Захист довкілля й створення в Україні стратегії сміттєпереробки й утилізації сміття — це також пріоритет. Це одна з тих реформ, що дасть колосальний поштовх для захисту довкілля в Україні», — відзначив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відніс до власних пріоритетів створення фондового ринку для залучення інвестиційних та фінансових ресурсів у країну та пенсійну реформу, зокрема впровадження накопичувальної системи, розвиток наступних рівнів пенсійного забезпечення.

«Над ще одним пріоритетом Уряд вже почав роботу — це створення Національної економічної стратегії до 2030 року. Закликаю наших партнерів долучатися й допомагати в розробленні цього документа», — наголосив Прем’єр-міністр.

За підсумками Форуму Прем'єр-Міністр і Партнери з розвитку ухвалили спільну заяву, в якій визначаються основні напрямки для співпраці. Сторони підтвердили подальше зміцнення партнерства в наступному році і зобов’язалися продовжувати діалог на всіх трьох рівнях координації міжнародної технічної допомоги.

У межах офіційного візиту до Великої Британії Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою зустрілися з членами британської королівської родини Їхніми Королівськими Високостями Герцогом та Герцогинею Кембриджськими.

Це – перша аудієнція Президента України у членів британської королівської родини.

Аудієнція відбулася в Букінгемському палаці. Президент України говорив про важливість відносин між нашими народами та подякував Їхнім Королівським Високостям за теплий прийом.

Для успішного залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій потрібні три інструменти: інвестиційна інфраструктура, інвестиційний клімат і інвестиційні можливості. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час круглого столу з питань стимулювання та розвитку інвестиційної діяльності в Україні.

Участь у заході взяли посли іноземних країн в Україні, народні депутати, представники Кабінету Міністрів та органів державної влади.

На початку зустрічі Прем’єр-міністр відзначив успішне проведення 22-го Саміту Україна – ЄС, що відбувся в Брюсселі 6 жовтня. Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Шарль Мішель та Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель за результатами Саміту виступили зі спільною заявою, яка засвідчила відданість України європейському та євроатлантичному курсу.

«Вважаю, це потужний сигнал для міжнародних інвесторів. Цей документ є основою для роботи Уряду і відповідно до нього ми розпочинаємо підготовку до Ради Асоціації, яка запланована на 8 грудня цього року. Політичний вектор нашої країни є незмінний і Уряд продовжує реформи, які дають міцний поштовх для економічного розвитку України», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що інвестиційна інфраструктура, інвестиційний клімат та інвестиційні можливості — це три кити, на яких тримається та розвивається інвестиційна діяльність у будь-якій країні.

«Потенціал можливостей в Україні величезний. Одна з них, над якою працює Уряд, — це приватизація державних підприємств. Цього року від приватизації ми отримали вже більше, ніж за останні два роки разом. При цьому ми чітко визначаємо три основні умови приватизації: нові робочі місця, сплата податків та додаткові інвестиції», — підкреслив Глава Уряду.

Також Прем’єр-міністр зазначив, що Уряд активно користується інструментом державно-приватного партнерства. «Це стосується практично всіх інфраструктурних об’єктів: порти, вокзали, дорожнє господарство. Тут є великий попит і  у внутрішніх, і у зовнішніх інвесторів», — сказав Денис Шмигаль.

Ключову роль у залученні капіталу, за словами очільника Уряду, є інвестиційна інфраструктура. Одним із найважливіших проектів у сфері функціонування індустріальних та інноваційних парків Денис Шмигаль вважає «Дія. Сіті».

«За допомогою цього проекту ми хочемо створити віртуальну вільну економічну зону, куди будемо залучати іноземних інвесторів для створення робочих місць на сприятливих умовах. Вигідні податкові ставки, відсутність бюрократії, зручна цифрова платформа для ведення бізнесу й отримання всіх необхідних послуг онлайн — це переваги проекту «Дія. Сіті», — наголосив Прем’єр-міністр.

Як зазначив Денис Шмигаль, у контексті інвестиційної інфраструктури,  розглядається низка законопроектів, серед яких так званий закон про «інвестиційних нянь», що створює відповідний супровід для великих інвестицій. «Ми також працюємо над розвитком єдиного інвестиційного вікна Invest in Ukraine і нещодавно представили всеохоплюючий гайд для іноземних інвесторів UkraineInvestGuide», — сказав Глава Уряду.

Покращення інвестиційного клімату, за словами Прем’єр-міністра, включає боротьбу з корупцією, спрощення ведення бізнесу, підняття України в міжнародних рейтингах, завершення судової реформи й забезпечення справедливого правосуддя для інвесторів.

«Це загальні й основні напрямки, над якими Уряд працює разом із Верховною Радою для того, щоб виграти геополітичну й регіональну конкуренцію в частині залучення інвестицій в нашу країну», — підкреслив Денис Шмигаль.

У Брюсселі Президент України Володимир Зеленський вручив віце-президенту Європейської комісії з питань міжінституційних відносин Марошу Шевчовичу орден князя Ярослава Мудрого II ступеня.

Відповідно до указу Президента, Мароша Шевчовича нагороджено за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність.

«Я знаю, як ви любите Україну, як ви багато для нас зробили. Ми вам дякуємо за постійну підтримку. Ви вклали багато своєї праці, сил та часу під час переговорів з Російською Федерацією, щоб вирішити безпекову енергетичну ситуацію не тільки для України, але й для всієї Європи», – сказав Глава Української держави.

Марош Шевчович подякував Володимиру Зеленському за нагороду.

«У вас є причини для гордості. Я переконаний, що вони будуть множитися завдяки потужній співпраці між Україною та Європейським Союзом», – наголосив віце-президент Єврокомісії. 

У вівторок, 6 жовтня, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів відеоконференцію з керівництвом Східного комітету німецької економіки. У зустрічі взяли участь представники Уряду, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен, Голова, Президент та Генеральний директор Східноєвропейської спілки німецької економіки Олівер Гермес, Голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Александер Маркус, а також керівники німецьких підприємств.

Під час відеоконференції сторони, серед іншого, обговорили шляхи покращення інвестиційного та бізнес-клімату, інфраструктурні проекти, ініціативи у сфері енергоефективності та діджиталізацію.

Денис Шмигаль наголосив, що Німеччина є стратегічним партнером України в Європі, та зауважив, що в Україні працюють близько 2,5 тисячі німецьких компаній.

«Ми цінуємо внесок німецького бізнесу в розвиток національної економіки. Між нашими країнами склалися міцні економічні відносини й Німеччина — серед ключових партнерів України в торговій та інвестиційній сферах», — зазначив Глава Уряду, а також додав, що, попри пандемію COVID-19, Україна продовжує втілювати структурні реформи, щоб покращити бізнес-клімат.

Прем’єр-міністр відзначив, що одним з інструментів покращення умов ведення бізнесу в Україні є реформа цифрової трансформації. Напередодні відбувся другий Diia Summit, де були представлені нові електронні послуги та документи на порталі «Дія».

«Ця платформа покликана полегшити відносини держави, громадян і бізнесу. Вчора Президент України анонсував, що з вересня наступного року державним органам буде заборонено вимагати від громадян і бізнесу документи в паперовій формі. Це один з кроків, який не лише спростить і пришвидшить надання послуг, але й дасть змогу Україні позбутися великого прошарку корупції», — наголосив очільник Уряду.

Серед інших кроків у цьому напрямі Денис Шмигаль назвав розвиток мобільного зв’язку та інтернету, зокрема розширення покриття 4G-зв’язку на 95% території України та облаштування мобільним інтернетом міжнародних трас.

За словами Глави Уряду, важливим пріоритетом залишається розвиток логістичної галузі. Прем’єр-міністр підкреслив, що пандемія дала можливість Україні стати «логістичним хабом». «Тому для нас дуже важливо сьогодні, розвиваючи дороги, де наступний наш крок — це розвиток концесійних платних автомобільних доріг, розвивати й мультимодальні перевезення. Ми також затвердили програму розвитку внутрішніх водних шляхів. Всі ці речі виведуть Україну на наступний етап логістичного розвитку», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що Україна та Німеччина мають хороші перспективи у сфері енергетичного партнерства. «Наприкінці серпня ми підписали домовленість про енергетичне співробітництво. У нас є декілька важливих напрямків співпраці: в галузі справедливої трансформації вугільних регіонів та реалізація спільних проектів у сфері водневих технологій», — сказав очільник Уряду.

Денис Шмигаль також відзначив, що наступного року Уряд планує реалізацію стратегії розвитку меліорації в південних областях України, що дасть змогу втричі збільшити врожайність. За його словами, розвивати її планують, зокрема, через концесійні угоди. Прем’єр-міністр запросив німецький бізнес до участі в розвитку таких проектів.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр висловив сподівання, що спільна з Німецько-українською промислово-торговельною палатою четверта економічна конференція, що запланована на березень 2021 року в Берліні, відбудеться згідно з розкладом. А також запросив керівництво Східного комітету німецької економіки до Києва.

Зі свого боку, представники німецької сторони зазначили, що для подолання наслідків пандемії COVID-19 Європа має діяти спільно. Та відзначили, що відвідають Київ щойно це дозволить епідемічна ситуація.

Члени Комітету на засіданні 30 вересня 2020 р. розглянули проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» №4049.

Законопроект доповів Міністр юстиції Денис Малюська.

Законопроектом пропонується імплементувати рішення Європейського суду з прав людини, які набрали чинності і їх виконання знаходиться на контролі Ради Міністрів Ради Європи.

«Нам вкрай важливо виконувати рішення Європейського суду не тільки з огляду, що вони є обов’язковими, тому що ми членом Ради Європи і ратифікували Європейську конвенцію, а й тому, що ми несемо регулярні матеріальні витрати на виплату компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини і тому. Ці рішення встановлюють загальнообов’язкові правила і внаслідок їх недотримання на нас подають відповідні заяви про стягнення компенсацій. Європейський суд констатує порушення і такі виплати здійснюються», - зазначив він.

У законопроекті викладено ряд ключових положень, зокрема, щодо можливості перегляду положення про довічне позбавлення волі.

Законопроектом передбачено механізм, коли особа, яка засуджена до довічного позбавлення волі, відбула це покарання не менше ніж 10 років. Потім вона отримає право за відповідною процедурою, передбаченою законопроектом, на підставі висновків та аналізу особистості звернутися про заміну довічного позбавлення волі на строкове покарання з строком на 15 років мінімум. Тобто засуджений до позбавлення волі у випадку прийняття цього законопроекту перебуватиме у місцях позбавлення волі не менше 25 років - 10 до моменту звернення і 15 років після моменту звернення. Відповідно ті із засуджених до довічного позбавлення волі, які вже виходили внаслідок помилування раніше ніж 25 років. Тобто цей законопроект не є настільки ліберальним, як виглядає на перший погляд, тому що з тих, хто був помилуваний президентами України до цього часу, лише двоє виходило після відбуття покарання у 25 років.

«На виконання Європейської конвенції відповідно пропонується встановити механізм передбачуваніший і структурованіший, ніж зараз є. Це і є ключова вимога Європейського суду з прав людини.

Крім того, законопроект №4049 є комплексним і ним також пропонується внести зміни у процедуру адміністративного арешту, зокрема, по окремим адміністративним правопорушенням. Така санкція як «адміністративний арешт» прибирається і пропонується скорочення строку розгляду апеляції на таку санкцію. Проектом також пропонуються інші точкові процедури», - додав Міністр юстиції.

Голова підкомітету Максим Павлюк доповів позицію підкомітету, який рекомендував Комітету прийняти законопроект за основу.

Максим Павлюк також зазначив, що члени підкомітету висловили багато зауважень. Однак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримав цей законопроект без зауважень.

Члени Комітету у виступах звертали увагу на якість законопроектів, які вносяться Міністерством юстиції. Вони також зазначали, що «цим законопроект Мінюст вирішив по суті зовсім нічого не виплачувати за рішеннями Європейського суду з прав людини, тобто не нести відповідальність за рішення міжнародних інституцій, які є і які будуть».

Під час обговорення висловлювалися думки щодо необхідності запровадження такого механізму щодо можливості заміни довічного позбавлення волі іншим покаранням.

Голова Комітету Денис Монастирський у виступі висловився на підтримку законопроекту, який є «правом на надію» для довічників, яких понад півтори тисяч осіб. «Адже багато з них були засуджені за старим Кримінальним процесуальним кодексом. «Тому ідею законопроекту однозначно варто підтримати», - зазначив він.

Але, за його словами, запропонований законопроектом підхід прибрати із законодавства «адміністративний арешт» не на часі, тому що це не сприймається суспільством. Тому потрібно застережити від внесення цієї норми.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №4049 за основу з пропозиціями Комітету.

Таке рішення члени Комітету підтримали 17 голосами «за» при одному - «проти».

Вінниччина в жалобі... 

Сьогодні, 6 жовтня, на малу батьківщину доправили тіла наших земляків, які загинули 25 вересня в авіакатастрофі під Чугуєвом.

Половина медичних закладів уже отримала кошти на виплату підвищених зарплат лікарям за вересень поточного року. Загалом це понад 670 млн грн. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Договори з Національною службою здоров'я вже уклали 80% лікарень, триває процес доукладання угод з іншими медзакладами.

Також Главі держави повідомили, що обмежувальні заходи по регіонах дають позитивні результати. Так, у містах, що розташовувалися в «червоних» зонах, зменшується динаміка захворюваності на коронавірусну інфекцію.

Володимир Зеленський порушив питання забезпеченості киснем ліжок хворих на коронавірус.

«Станом на минулий та позаминулий селектор забезпеченість киснем ліжок хворих на COVID-19 була 40,7%, а наша мета – більше 80%. Ті питання, які ми маємо вирішувати за лічені дні, вирішуються тижнями. І нам треба це пришвидшити. Серед цих питань також висока завантаженість лабораторій», – наголосив Глава держави.

Урядовці повідомили Президентові, що необхідні документи вже готові, і уряд планує ухвалити їх у п’ятницю.

«Я знаю, що Національна академія медичних наук прийняла рішення про виділення 500 ліжок для госпіталізації хворих на коронавірус у семи наукових установах Києва. Це важлива інформація, і уряд має активно співпрацювати, щоб ця допомога не була втрачена», – сказав Володимир Зеленський.

На нараді Главі держави також доповіли про стан гасіння пожеж на Луганщині. Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін зазначив, що ситуація з ліквідацією займань погіршувалася через несприятливі погодні умови, замінування територій та неможливість використання авіації через негоду. Однак він наголосив, що вдалося не допустити знищення вогнем складів боєприпасів.

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак детально доповів про ситуацію на фронті та зауважив, що на Донбасі триває 71-ша доба повного та всеосяжного режиму припинення вогню, якого сторони в цілому дотримуються.