Україна - держава вільних людей, які в різні часи її історії мужньо відстоювали право на свободу, незалежність та можливість рухатися вперед. Сьогодні, в День Гідності та Свободи, ми згадуємо події, які було пройдено на нашому шляху європейського розвитку, а також героїв, чия відвага та громадянський подвиг вплинули на хід історії.

В Україні живуть сміливі та мужні люди, які щодня захищають територіальну цілісність та суверенітет країни, працюють на благо своєї держави, відстоюючи особисту і суспільну справедливість. Це покладає на всіх нас величезну відповідальність та обов’язок - зробити все для того, щоб у нашій державі врешті запанував мир та спокій, а кожен відчував захищеність та впевненість у завтрашньому дні. Ми маємо багато працювати та об'єднувати зусилля задля впровадження кращих стандартів життя та європейських прав і свобод.

Незважаючи на виклики, які так часто постають перед Україною, у нас одна мета - розбудова демократичної, незалежної та економічно сильної країни. І я щиро вірю в те, що щоденною чесною та кропіткою працею, виваженими та продуманими кроками, ми разом її досягнемо!

Сім років тому більше тисячі киян вийшли на головну площу країни – Майдан Незалежності. Це була реакція на офіційну заяву Віктора Януковича, що країна не підписуватиме Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом...

«Я пам’ятаю той день, коли ми з Іриною Борзовою вийшли на Майдан у Вінниці - 22 листопада 2013 року. Нас тоді було ще мало. Це був початок...

Ми розуміли, що в Києві починається переломний момент в історії України», - згадує Сергій Борзов.

Про Небесну сотню думати не могли... Потім буде війна на Сході...

Революція Гідності... То були справжні переживанння. Українці зробили великий крок до формування суспільства.

Свобода і Гідність... За неї вбивали.

Пам’ятаймо усіх, хто відстоював нашу державу. Вшануймо тих, хто загинув на Євромайдані.

111 Героїв Небесної Сотні. Понад 2 тисячі поранених. За три місяці...

Слава Україні!

Дорогі українці!

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Особливий день, пов’язаний з початком двох революцій. І вони, і студентська Революція на граніті, тридцятиліття якої відзначалося 2 жовтня, доводять одну істину: у визначальні часи історії головне та вирішальне слово завжди буде не за політиками, а за українським народом.

Які зміни відбулися та що не відбулося після революцій, чи стали реформи відображенням тих цінностей, які відстоювали люди на барикадах, чи виправдали вони надії – про це можна говорити багато і дуже довго сперечатись.
Але є найбільший здобуток, який неможливо заперечити.

Це – нова свідомість. І громадян, і влади. Кожен громадянин знає: фраза «Від мене нічого не залежить» – це міф. Разом ми можемо все. А кожна влада в Україні матиме щонайменше три символи, три нагадування про те, що ніколи не можна йти проти волі свого народу. Бо ми не будемо мовчати, нас неможливо залякати або зламати. Українці готові боротися за правду і справедливість – навіть ціною власного життя.

Ми готові захищати свободу вибору, свободу слова та думки, рівність, повагу, верховенство права та демократії. А найголовніше – захищати рідну Україну, її суверенітет і територіальну цілісність.

Сьогодні ми маємо не тільки пам’ятати про ключові моменти нашої історії, але й винести та засвоїти важливі уроки.
Для людей революція – це шлях до бажаних змін. Для політиків – шлях до бажаних крісел.

Тож разом з вами, не слухаючи старих політиків, ми щодня маємо продовжувати нелегку побудову дійсно нової України. Вільної та гідної.

Де на першому місці завжди буде закон, а не прізвища чи минулі заслуги. Де через роки після знакової історичної події буде музей, а не тимчасова конструкція. Де всі позитивні зміни, написані на плакатах, що в мороз і холод тримали мітингарі, стануть реальністю.

Де гідність, свобода, рівність, порядність та чесність будуть не тимчасовими конструкціями, а непорушними цінностями. Для всіх нас. Для кожного з нас. Для всього нашого суспільства.

Як спогад про кожного, хто загинув заради України.

Як вогонь, що освітлює спільний шлях у майбутнє.

З Днем Гідності та Свободи вас, дорогі громадяни України!

Слава Україні!

 

З нагоди Дня Гідності та Свободи, 21 листопада, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вшанував пам’ять Героїв Небесної Сотні.

«Жити гідно та обирати своє майбутнє – невід’ємне право кожного з нас. Я впевнений, що ця єдність завжди буде одним із ключових рушіїв розвитку української держави. Схиляю голову в пам’ять про героїв. Дякую всім українцям за патріотизм, мужність та самовідданість у справі захисту нашої держави та її європейського вектору розвитку», — зазначив Прем’єр-міністр.

20 листопада в центрі Вінниці, на Майдані Небесної Сотні відбулися поминальні заходи та покладання квітів до пам`ятника «Дерево Свободи», який символізує шану і пам`ять вінничан про буремні події Революції Гідності.

Вінниччина має своїх героїв, які з перших днів Революції Гідності були на Майдані у Києві, і загинули у лютому 2014... Це Герої України - Максим Шимко, Леонід Полянський та Валерій Брезденюк.

Керівництво області та міста вшанували пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання, поклали квіткові композиції до пам`ятника «Дерево свободи», а також делегували учасників заходу покласти квіткові гірлянди до пам`ятників Героям Майдану та героям АТО /ООС, що на Меморіалі слави.  

  

Президент України Володимир Зеленський провів відеозустріч з послами країн «Великої сімки» (G7) та Європейського Союзу, акредитованими в Україні.

До розмови також долучилися керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник.

Зустріч була присвячена питанням виходу з кризи, яку спричинив своїми останніми рішеннями Конституційний Суд України, функціонуванню Національного антикорупційного бюро та проведенню ефективної судової реформи.

Президент наголосив, що категорично не сприймає останні рішення Конституційного Суду.

«Я категорично не сприйняв нещодавнє рішення Конституційного Суду щодо скасування частини положень антикорупційного законодавства. Воно фактично «обнулило» всю систему боротьби з корупцією», – заявив Володимир Зеленський.

Він зазначив, що першочерговим завданням української влади було забезпечити безперервну діяльність антикорупційних органів та відновити роботу системи електронного декларування.

Глава держави нагадав, що нещодавно з цього питання мав детальну розмову з головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо, який запропонував експертизу комісії у цій складній ситуації.

Крім того, Володимир Зеленський представив конкретні кроки для виходу з конституційної кризи. Серед них – відновлення до кінця року кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях, повернення всіх контрольних функцій до НАЗК і вирішення питання Конституційного Суду.

Окремо Президент наголосив, що перед українською владою стоїть більш стратегічне завдання – реформа судової системи.

«Переконаний, що є нагальна потреба відновити довіру громадян України до судової системи. Саме зараз – найкращий час для реалізації судової реформи», – сказав Глава держави.

Він розповів, що була поновлена робота Комісії з питань правової реформи при Офісі Президента, робота якої спрямована, зокрема, на реформування судової влади в Україні. Також наразі проходять консультації з міжнародними партнерами щодо відповідних законодавчих ініціатив.

Посли G7 наголосили, що підтримують зусилля Президента для реалізації судової реформи, яка є ключовим чинником для переходу України на новий рівень євроінтеграції. Також дипломати повністю підтримали швидку реакцію української влади на рішення Конституційного Суду України.

Сторони погодилися, що потрібно забезпечити процедуру чесного та прозорого відбору нових суддів КСУ.

Окремо учасники обговорили загрози, які стоять перед Національним антикорупційним бюро України через рішення Конституційного Суду.

Президент наголосив, що визнання неконституційними окремих положень Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» наразі не створює жодних загроз, що можуть вплинути на легітимність і незалежність як НАБУ, так і його чинного директора.

«Рішення Конституційного Суду не скасовує факт утворення та функціонування НАБУ, не обмежує роботу детективів НАБУ та не ставить під сумнів статус НАБУ як правоохоронного органу. Ми гарантуємо, що після 16 грудня директор НАБУ залишатиметься на посаді», – заявив Президент.

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник зазначив, що повністю погоджується з позицією Глави держави та Офісу Президента України щодо відсутності чинників, які критично впливають на роботу органу. І що рішення КСУ нині не впливає на спроможність НАБУ виконувати обов’язки незалежно та ефективно. Водночас НАБУ спільно з владою опрацьовуватиме низку потенційних загроз, які можуть створити юридичні колізії через рішення КСУ у майбутньому.

Посли G7 наголосили, що такі системні зустрічі з Главою держави та керівником Офісу Президента щодо актуальних питань є основою для ефективної співпраці.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 19 листопада провів другу нараду з Асоціацією міст України, на якій обговорив боротьбу з поширенням COVID-19 та питання наповнення місцевих бюджетів. В онлайн-зустрічі також взяли участь керівництво Міністерства охорони здоров’я та представники інших міністерств.

Очільник Уряду подякував міським головам за їхній вклад у протидію розповсюдженню коронавірусної хвороби та закликав об’єднати зусилля для більш ефективної роботи.

«Кожен з нас відповідає за життя та здоров’я людей. Нам потрібно спільно нести цю відповідальність, обмінюватися конструктивними порадами та пропозиціями, щоб разом знайти вихід із ситуації, що склалася», — зазначив Прем’єр-міністр.

Зокрема, Глава Уряду закликав міських голів дотримуватися карантину «вихідного дня», адже це єдина альтернатива локдауну. Він також повідомив, що варто розглядати всі можливі варіанти на випадок погіршення ситуації із захворюваністю, в тому числі й можливе посилення карантинних обмежень.

«Ми не хочемо запроваджувати жорсткий локдаун, який був навесні. У питанні посилення карантинних обмежень ми готові вислухати ваші поради», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Денис Шмигаль також повідомив, що Уряд спрямував до міських бюджетів другий транш у розмірі 870 млн грн на забезпечення ліжкомісць киснем та підкреслив, що Уряд спростив усі відповідні процедури. Прем’єр-міністр також закликав очільників міст налагодити маршрутизацію перевезення пацієнтів, хворих на COVID-19, що у свою чергу покращить процес перевезення кисневого обладнання.

Крім того, за результатами наради Прем’єр-міністр доручив Міністерству енергетики спільно з органами місцевого самоврядування опрацювання питання потужностей електромереж поблизу лікарень, щоб забезпечити безперебійну подачу кисню.

Під час зустрічі очільник Уряду заслухав основні проблеми та пропозиції міських голів щодо покращення функціонування органів місцевого самоврядування.

Так, очільники міст порушили питання зарахування акцизного податку з пального до місцевих бюджетів. Прем’єр-міністр зі свого боку відзначив, що Міністерство фінансів готове до компромісу, зокрема, щоб частина акцизу йшла в бюджети територіальних громад.

«У робочому порядку ми розв’яжемо це питання. Акциз ми не збираємося давати обласним адміністраціям, це буде пряма субвенція територіальним громадам. Усі податки, які сплачують регіони до державного бюджету, мають повертатися їм у вигляді субвенції», — сказав Денис Шмигаль.

Крім того, Прем’єр-міністр повідомив, що Уряд і надалі зміцнюватиме реформу децентралізації, а після підписання Президентом України закону про незалежність місцевих бюджетів, регіони отримають понад 500 млрд грн.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає народних депутатів пройти єдиний сесійний день у стінах парламенту цього тижня  професійно та злагоджено.

Про це в.о. Голови Верховної Ради заявила під час відкриття пленарного засідання у вівторок.

«Ситуація непроста, біля Верховної Ради є багато людей. Вони активно вимагають дослухатися до них, і головне завдання Парламенту - чути людей, розуміти людей. Громадяни мають також розуміти, що відбувається в стінах Верховної Ради» , - наголосила Олена Кондратюк.

Нагадаємо, з 12 листопада 2020 року Олена Кондратюк приступила до виконання обов’язків Голови Верховної Ради відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп було прийнято рішення працювати повний сесійний день у вівторок для заслуховування Кабінету Міністрів та ухвалення рішень, спрямованих на підтримку підприємців. Водночас вирішено зробити середу, четвер та п'ятницю днями роботи в комітетах.

Майже 22 мільйони субвенції отримає обласний бюджет відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 984 «Про виділення у 2020 році на забезпечення дезінфікуючими засобами захисту учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти».

Про це повідомив голова ОДА Сергій Борзов. Так, він зауважив, що 10 мільйонів область уже отримала цього тижня, решта – у грудні. 

Сергій Борзов зазначив, що кожна школа області отримає кошти на дезінфікуючі засоби, залежно від кількісті учнів: «Приміром, лише м. Вінниця отримає 5, 7 млн. грн., м. Хмільник – 414 тис. грн., м. Козятин - 402 тис. грн., Гайсинський район – 678 тис. грн».

Президент України Володимир Зеленський запустив міжнародний флешмоб відеопривітань з нагоди 75-річчя ЮНЕСКО, метою якого є привернути увагу до діяльності організації та підтримати її цінності.

У вітанні Глава держави відзначив, що організація ЮНЕСКО виникла одразу після закінчення найбільш нищівної війни в історії людства й була спрямована на укорінення ідеї захисту миру.

«Ми, українці, добре розуміємо мудрість цих слів зі Статуту ЮНЕСКО. Ми мали величезні втрати у тій війні. І зараз захищаємо нашу свободу. Ми високо цінуємо та підтримуємо важливу місію ЮНЕСКО. ЮНЕСКО відіграє унікальну роль у захисті світової спадщини, щоб ми могли передати її наступним поколінням. Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини», – наголосив Президент.

Він висловив сподівання, що цей список збільшуватиметься.

Глава держави відзначив, що сила ЮНЕСКО полягає також у здатності знаходити адекватні відповіді на складні виклики, і Україна готова активно працювати спільно з іншими країнами-учасницями заради досягнення цілей.

Міжнародний флешмоб відеопривітань ініційовано за участі Національної комісії у справах ЮНЕСКО в Україні.

Україна запрошує всі країни – члени ЮНЕСКО підтримати флешмоб і публікувати на офіційних каналах та в соціальних мережах відеоролики про значення організації для кожної держави.

Українське відеопривітання демонструє всі об’єкти матеріальної та нематеріальної спадщини України зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До переліку української матеріальної спадщини віднесені Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (Чернівці), ансамбль історичного центру Львова та ансамбль собору Св. Юра, геодезична Дуга Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону в Україні та Польщі, стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора, букові праліси та давні ліси Карпат. До нематеріальної спадщини увійшли: традиція косівської розписної кераміки, козацькі пісні Дніпропетровщини, петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості.

ЮНЕСКО – спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй у галузі освіти, науки і культури. Статут ЮНЕСКО був підписаний 16 листопада 1945 року. Україна приєдналася до організації у 1954-му і з того часу бере активну участь у її діяльності.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 18 листопада провів онлайн-зустріч із Віце-президентом Європейського інвестиційного банку Терезою Червінською. Сторони обговорили фінансування спільних інвестиційних проектів та розширення співпраці за рахунок нових програм.

Прем’єр-міністр подякував ЄІБ за готовність розглянути можливість перерозподілення 50 млн євро в межах спільного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» на протидію пандемії COVID-19.

«Також будемо вдячні за якнайшвидший розгляд питання щодо використання коштів за цією програмою на закупівлю вакцини проти COVID-19. Ми розраховуємо закупити ефективну та безпечну вакцину, яка матиме прекваліфікацію ВООЗ, щоб провакцинувати частину населення щойно з’явиться така змога», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр повідомив пані Віце-президенту, що Україна зацікавлена в розширенні подальшої співпраці з Європейським інвестиційним банком, зокрема у сфері фінансування транспорту, енергетичного сектору та міської інфраструктури України.

Також Україна розраховує на підписання в грудні проекту «Міський громадський транспорт України ІІ», спрямованого на оновлення рухомого складу міського громадського електротранспорту в середніх і великих містах, а також проекту «Східна Україна: возз’єднання, відновлення та відродження (Проект 3В)», що має допомогти у відновленні доріг в Луганській області задля підтримки сільськогосподарського сектору.

Крім того, Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україні та ЄІБ вдасться спільно завершити найближчим часом роботу з підготовки проекту «Реконструкція злітно-посадкової смуги аеропорту «Бориспіль» та «Програми з відновлення України».

«Цінуємо співпрацю між Україною та Європейським інвестиційним банком. Розраховуємо, що спільно зможемо напрацювати можливі механізми підтримки України у період пандемії», — зазначив Прем’єр-міністр.

Зі свого боку Тереза Червінська відзначила чудову співпрацю між Україною та ЄІБ та рішучість Уряду в продовженні реформ. Пані Віце-президент наголосила, що Україна залишається у високих пріоритетах Європейського інвестиційного банку.

 

«Саме STEM-підхід змінює погляд на освіту. Це має заохочувати дітей вивчати точні науки. Акцент на практичних здібностях школярів та студентів – це розвиває силу волі, творчий потенціал і гнучкість. Окрім того, діти вчаться працювати в команді», - зазначає Сергій Борзов.

За новою освітньою стратегією школа має спрямовувати дітей на освоєння важкого матеріалу за допомогою гри, пошуку рішень та винахідливості.

STEM-лабораторія - це не лише окремий центр в школі, а впроваджена діяльність у весь навчальний процес закладу, бо майбутнє за міжпредметною інтеграцією зі збереженням класичного поділу на дисципліни. Тут і міждисциплінарний підхід на мотивації вчителя й учня, самореалізації обох сторін, партнерстві, ініціативності та підприємливості.

Саме тому важливо, що на придбання обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій для Вінницької області розпорядженням Кабінету Міністрів виділено 27, 5 млн. грн. За результатами проведеної закупівлі Центром матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти області, укладено договір з переможцем процедури закупівлі на постачання засобів навчання і обладнання для STEM-лабораторій від 28 жовтня 2020 року на суму 7 756 500 грн.

Очільник області зазначив, що до кінця листопада буде здійснено поставку обладнання до п'яти закладів освіти Вінницької області:

  1. Подільський науково-технічний ліцей для обдарованої молоді
  2. Гімназія №24, м. Вінниця
  3. Липовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2
  4. Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. воїна-інтернаціоналіста С.В.Гаврилюка смт. Крижопіль
  5. Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище.

Вартість обладнання, що входить до складу однієї лабораторії, - 1 551 300 грн.

Організація ЮНЕСКО виникла відразу після закінчення найбільш нищівної війни в історії людства 75 років тому. Її засновники були переконані, що «у свідомості людей потрібно укорінювати ідею захисту миру».

Ми, українці, добре розуміємо мудрість цих слів зі Статуту ЮНЕСКО.

Ми мали величезні втрати у тій війні. І зараз захищаємо нашу свободу.

Ми високо цінуємо та підтримуємо важливу місію ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО відіграє унікальну роль у захисті світової спадщини, щоб ми могли передати її наступним поколінням. Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини. І я сподіваюся, що далі їх буде ще більше.

Сила ЮНЕСКО полягає також у здатності знаходити адекватні відповіді на складні виклики. Україна долучена до цього процесу з 1954 року, і ми готові активно працювати спільно з іншими країнами-учасницями заради досягнення цілей.

Немає сумнівів, ми всі потребуємо ЮНЕСКО – ефективної та відкритої світу організації.

Зараз в Україні майже 60 автоматичних станцій пробпідготовки для екстракції РНК, тоді як на початку пандемії була лише одна. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді 17 листопада. Він додав, що до кінця року таких станцій буде 68.

Очільник Уряду наголосив, що робота щодо підвищення спроможності медичної системи ведеться щоденно.

«У середині квітня, тобто рівно 7 місяців тому, кількість ПЛР-тестів була 3,5 тисячі на день. Зараз ми виходимо на рівень 50 тисяч на день. До кінця року поставлене завдання профільному Міністерству — вийти на 75 тисяч на день. ІФА-тестів у квітні робили нуль. Зараз 20-30 тисяч щодня», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, фактично з нуля була відновлена робота державних лабораторій. Загалом лабораторії за цей час профінансовано на 1 млрд грн. Для їх працівників встановлені додаткові виплати.

«На початку пандемії в Україні були готовими для приймання хворих всього 12,5 тисячі ліжок. Наразі їх кількість — 54 тисячі. І щотижня Уряд додає від 2 до 4 тисяч нових ліжок. Наразі ми не бачимо необхідності розгортати мобільні госпіталі, проте така підготовка ведеться», — зауважив Глава Уряду.

Як підкреслив Денис Шмигаль, зараз в Україні задіяно приблизно 700 апаратів ШВЛ, тоді як у лікарнях розміщено майже 5 тисяч апаратів.

Крім того, Прем’єр-міністр наголосив, що головне завдання зараз — це забезпечення лікарень киснем. «Фактично 1,5 млрд грн Уряд виділив на ці потреби. Максимально спрощена вся сертифікація. Щодня ми говоримо з виробниками кисню, систем підведення, постачальниками концентраторів для того, аби ефективно скоординувати весь процес та логістику», — зазначив Денис Шмигаль.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає народних депутатів пройти єдиний сесійний день у стінах парламенту цього тижня  професійно та злагоджено.

Про це в.о. Голови Верховної Ради заявила під час відкриття пленарного засідання у вівторок.

«Ситуація непроста, біля Верховної Ради є багато людей. Вони активно вимагають дослухатися до них, і головне завдання Парламенту - чути людей, розуміти людей. Громадяни мають також розуміти, що відбувається в стінах Верховної Ради» , - наголосила Олена Кондратюк.

Нагадаємо, з 12 листопада 2020 року Олена Кондратюк приступила до виконання обов’язків Голови Верховної Ради відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп було прийнято рішення працювати повний сесійний день у вівторок для заслуховування Кабінету Міністрів та ухвалення рішень, спрямованих на підтримку підприємців. Водночас вирішено зробити середу, четвер та п'ятницю днями роботи в комітетах.

 

Сьогодні Верховною Радою України прийнято законопроект 3651-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій.

На важливості ухвалення зазначеного законопроекту акцентував увагу голова ОДА Сергій Борзов, зокрема зазначивши: «Сьогодні парламент зробив те, на що чекали усі громади. Закон 3651-д дозволить уникнути правового хаосу: як поділити повноваження, майно і фінанси. Без нього більшість з рад не змогли б провести перші сесії, бо автоматично припиняються повноваження депутатів та голів попередніх рад. Виникає питання повноважень та правонаступництва. Наразі нерозуміння на місцях системи управління територією у зв’язку із адмінреформою - всі чекаємо повноцінної трансформації системи».

Також очільник регіону зазначає, що постануть питання після ліквідації існуючих районних рад як юридичних осіб та, відповідно, поділ майна між громадами. Зокрема, якщо були в одному районі, а у майбутньому будуть у складі двох різних (наприклад, Іллінецька громада - у Вінницькому районі, Дашівська громада - у Гайсинському районі).

Сергій Борзов переконаний, що потрібен цілісний процес реорганізації рад, бюджетного процесу на всіх рівнях, узгоджених дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – із мінімізацією ризиків несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, безперервності процесів надання послуг населення, зокрема діяльності закладів освіти та медицини.

Центри впливу при децентралізації: в очікуванні розмежування повноважень органів місцевого самоврядування.

«Для більшості громад Вінниччини вибори закінчились. Треба вчитись жити по-новому. – коментує Сергій Борзов, - Відтепер органи місцевого самоврядування в громадах самостійно приймають рішення, мають власні бюджети, повністю відповідають за надання базових послуг своїм мешканцям і за розвиток громади… І мають самостійно визначати проблеми і шукати шляхи їх вирішення».

Шлях децентралізації

За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування», проведеного у вересні 2020 року, 59% українців вважають потрібною децентралізацію; 87% вважають, що необхідно встановити державний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування. 92-93% вважають, що необхідно достроково припиняти повноваження місцевої влади чи голови у разі бездіяльності або ухвалення рішень, які можуть негативно вплинути на громаду або загрожують територіальній цілісності країни.

«Добре, що в 2014 році була політична воля розпочати реформу, та повинна бути й політична відповідальність, щоб її завершити. Але тоді її не вистачило. При передачі фінансів і повноважень на місця, паралельно потрібно було б передбачити нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування і за дотриманням прав та свобод громадян. Попередній механізм, за яким загальний нагляд за рішеннями місцевої влади здійснювала прокуратура, було скасовано, а новий не запровадили. В результаті, Україна – єдина європейська країна, де немає системи контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування. Виправляють ці помилки тільки зараз», - зазначив керівник ОДА.

22 роки Україна йшла до реформи

Прибалтійські країни, які теж отримали в спадок управління пострадянської системи, розпочали децентралізацію в 1998 році та завершили її за 11 років. В нас же робили крок вперед і два назад.

У 1998 році затвердили першу Концепцію адміністративної реформи в Україні. Але далі справа тоді не пішла.

Наступною спробою стала реформа віце-прем’єра Романа Безсмертного в 2005 році. «Якщо не проведемо територіальну реформу, країна приречена на ковиляння у цивілізаційному процесі», - говорив Безсмертний. Однак, тоді негативний суспільний резонанс не дав її впровадити.

Ініціативи були не тільки з центру, а й з місць. У 2011 році на Вінниччині затвердили Концепцію реформування місцевого самоврядування (https://bit.ly/3lDDoE8 ). В основі якої досвід проведення реформи в Польщі. Документ був схвалений як базовий для проведення реформи. Не впровадили - не вистачило «політичної волі» керівництва країни.

Черговий етап реалізації реформ розпочався за прем’єра Арсенія Яценюка і віце-прем’єра Володимира Гройсмана - 1 квітня 2014 року (https://bit.ly/2KeImJT). Концепція передбачала збереження трирівневої організації влади; утворити більші за розмірами «об’єднані територіальні громади» та передати їм управління значною частиною базових послуг з одночасним забезпеченням бюджетної самостійності; утворити виконкоми районних та обласних рад, які будуть управляти відповідними функціями. Реалізацію концепції було заплановано на 2014 (перший етап) та 2015-2017 (другий етап) роки. Але і цього разу не реалізували до кінця.

Вирішили проводити об’єднання громад в добровільний спосіб, за прикладом країн Прибалтики. В лютому 2015 року схвалили Закон про добровільне об’єднання територіальних громад та Методику формування спроможних громад (https://bit.ly/38JHJ4Z ).

Але бачення держави, висловлене в Методиці, та бачення громад часто відрізнялись. Багато обласних державних адміністрацій, в тому числі і Вінницька, розробляли Перспективний план формування громад з пріоритетом на створення мінімально можливої кількості громад в області. Першим проектом Перспективного плану було передбачено створення 59 ОТГ. Проведена громадська експертиза виявила низку порушень цього проекту – від відсутності проведених консультацій з громадами до порушення вимог Методики (https://bit.ly/35sUXRH ). В результаті, керівництво ОДА у 2016 році вносить зміни до проекту Перспективного плану.

Громади ж часто хотіли об’єднуватись в тому форматі, який вважали за доцільне і про який вдавалось домовитись між собою. Часто новоутворені ОТГ були досить невеликими, але їм вдавалось показувати досить непогані результати самостійної роботи, а мешканці відчули переваги децентралізації.

У грудні 2019 року голова Вінницької облдержадміністрації Владислав Скальський підписує проект Перспективного плану, яким передбачено створення 63 ОТГ в області і 5 травня 2020 року документ затверджує Кабмін (https://bit.ly/3lzo0IY ). Планом було передбачено фактичну ліквідацію 11 вже існуючих ОТГ шляхом приєднання до інших громад. Після цього облдержадміністрація отримує 12 судових позовів з вимогою громад змінити Перспективний план і забезпечити їх подальше самостійне функціонування . В семи позовах суд задовольнив вимоги громад, п’ять ще чекають рішення. Такими є результати роботи ОДА під керівництвом «технократів».

Проведені 25 жовтня 2020 року місцеві вибори завершили формування нового адміністративно-територіального устрою країни на рівні громад та районів. Фактично, лише зараз створені всі передумови для проведення справжньої децентралізації, коли всім без винятку громадам буде передано максимум повноважень і відповідних ресурсів. Прийнятий в другому читанні законопроект №3651-д врегулює правонаступництво органів місцевого самоврядування громад і районів, питання розмежування майна спільної комунальної власності громад району. А також нові редакції законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації (№4298), який структурує повноваження місцевих держадміністрацій. Передбачається, що місцеві адміністрації виконуватимуть три основні функції: координуватимуть діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, забезпечуватимуть законність на території та здійснюватимуть функції виконавчого органу обласних та районних рад (до внесення відповідних змін до Конституції).

«Сьогодні без політиканства і популізму треба разом ефективно працювати. У мене таке саме прагнення до об'єднання суспільства і пошуку спільного знаменника, як в Президента України Володимира Зеленського. Треба припиняти риторику розбрату і протистояння, яку почали використовувати деякі політичні сили. Місцеві вибори продемонстрували, що для українців на заході і на сході, на півночі і на півдні країни найважливіше - це добробут свого краю і створення комфортних умов життя, а не політичні маніпуляції та штучне протиставлення. Нам разом треба жити. Без права на помилки», - резюмував Сергій Борзов.

Найперспективнішими сферами для інвестицій в Україні є агропромисловий комплекс, енергетика, інфраструктура, а також ті сфери, де Україна має конкурентні переваги, зокрема, ІТ. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на 17-му Віденському економічному форумі — Діалог майбутнього 2020.

Як зауважив Прем’єр-міністр, Віденський економічний форум залишається надрегіональною платформою, яка дає змогу інтенсифікувати діалог між країнами та швидше інтегруватися до єдиного європейського економічного простору.

Денис Шмигаль наголосив, що стратегічне партнерство з Європейським Союзом залишається основою безпеки та розвитку України. 

«Це особливо актуально в умовах пандемії, коли Україна потребує нових потужних стимулів для економічного відновлення. Такими стимулами має стати поступове розширення доступу до внутрішнього ринку ЄС у сферах, де Україна вже досягла значного прогресу, а також зняття інших обмежень, які існують для нашої торгівлі», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр нагадав, що під час 22 Саміту Україна-ЄС українська делегація представила та передала стороні ЄС своє бачення оновлення Угоди про асоціацію та закликала почати консультації щодо оновлення окремих параметрів Угоди, передусім у сферах торговельного і секторального співробітництва.

«Ми також очікуємо підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, початок інтеграції ринків газу та електроенергії та інтеграцію у цифровий ринок Європейського Союзу», — відзначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, попри пандемію, Україна рішуче налаштована на продовження системних реформ, що має стати основою для виходу з кризи та подальшого зростання економіки. 

«Лібералізація ринку земель сільськогосподарського призначення, медична реформа, розвиток електронного урядування і цифровізація державних послуг, забезпечення прозорих і справедливих правил ведення підприємницької діяльності – ось деякі з головних напрямів реформ, над якими ми сьогодні працюємо», — сказав Денис Шмигаль.

Під час виступу очільник Уряду відзначив інвестиційний потенціал України та наголосив, що наша країна є однією з найкращих у світі для аутсорсингу ІТ-послуг. За його словами, ІТ-галузь щорічно зростає на 20-25%.

«Наша держава є одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції з великим та невичерпним потенціалом. Вважаю, що країни Центральної та Східної Європи можуть бути джерелом інвестицій, ноу-хау та найкращих практик в Україні», — зазначив Прем’єр-міністр.

Як наголосив Денис Шмигаль, створення сприятливих умов для розвитку та ведення бізнесу в Україні є незмінним пріоритетом Уряду. «Чіткі та прозорі правила гри на ринку, справедлива та передбачувана поведінка регуляторів, усунення регуляторних бар’єрів є надзвичайно важливими для повноцінного розвитку підприємництва в Україні та залучення інвестицій», — підкреслив Глава Уряду.

Протягом цього пленарного тижня Верховна Рада має об'єднатися та продемонструвати консолідовану позицію. Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час онлай-включення на Погоджувальній Раді депутатських фракцій та груп.

Голова Верховної Ради відзначив, що Парламент швидко та консолідовано відреагував   на ситуацію, пов'язану із конституційною кризою. “Я впевнений, що необхідно перейти до другого етапу - створити робочу групу, яка б вже почала напрацьовувати ті законодавчі ініціативи, які  планувалися. Ми не можемо “займати позицію страуса” і робити вигляд, що ця проблема вирішиться без нас”, - зауважив Дмитро Разумков та закликав не гальмувати процес. 

За його словами, Парламент продовжить ефективно виконувати свою роботу та напрацьовувати законодавчу ініціативу, яка б допомогла врегулювати ситуацію і вийти з цієї кризи.  “Законопроект 4304 був розроблений та підтриманий майже всіма політичними силами і фракціями. Я впевнений, що і сьогодні цей законопроект залишається актуальним”.

 “Ми повинні продемонструвати, що ми вміємо, можемо і знаємо як досягати результату”, - зауважив Голова Верховної Ради та висловив сподівання, що Парламент підтримає важливі рішення. 

 Крім того, Дмитро Разумков зазначив, що Верховна Рада має сконцентрувати зусилля і на боротьбі з коронавірусною  хворобою. Голова Парламенту побажав присутнім здоров'я, а тим, хто проходить випробування коронавірусом, - якомога швидшого одужання і повернення до нормального життя.

 

Карантин вихідного дня – це шанс уникнути повного закриття. Завдання уряду – допомогти представникам малого та середнього бізнесу пережити ці обмежувальні заходи. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у своєму відеоблозі.

Глава держави зауважив, що запровадження карантину вихідного дня можна підтримувати або не підтримувати, але треба розуміти, чому саме було ухвалене таке рішення. 

«У нас щодня нові рекорди – більше 12 тисяч захворілих на день. Треба збити динаміку зростання захворілих. Наші лікарі героїчно протистоять вірусу, але не треба доводити до ситуації, коли їм дійсно доведеться обирати, кого лікувати», – сказав Президент.

Він зазначив, що впровадження повного локдауну на весь тиждень з метою зменшення кількості хворих на COVID-19 завдасть значно більших збитків бізнесу та економіці, ніж карантин вихідного дня.

«Карантин вихідного дня – це шанс уникнути повного закриття. І якщо у нас є такий шанс, ми маємо ним скористатися», – додав Володимир Зеленський.

Водночас Президент погоджується, що навіть такий обмежений карантин спричинить значні втрати для окремих сфер бізнесу. Тому уряд повинен надати їм програми та інструменти підтримки. 

«Це головне завдання: уряд має зробити все, щоб ці три вікенди, ці шість днів, ще раз нагадую, не стали критичними для подальшого існування малого та середнього бізнесу», – наголосив Глава держави.

Він також зазначив, що ефективність карантину вихідного дня залежить від взаємодії бізнесу та влади – центральної та місцевої.

«Але у деяких мерів, на жаль, і я це констатую, продовжуються місцеві вибори. Вони думають не про кількість захворілих у своїх містах, а про кількість голосів у другому турі. А ми робимо непрості та інколи дійсно непопулярні кроки тому, що боремося не за особисті рейтинги, а за життя українців. Коронавірус змушує нас приймати складні рішення», – нагадав Володимир Зеленський.

Проте, за його словами, якщо громадяни, бізнес і влада на місцях реально дотримуватимуться карантину у вихідні, буде шанс уникнути повного локдауну. 

Президент також наголосив: у часи пандемії особлива увага звертається на здоров’я нації. Тому було вирішено розробити програму, яка сприяла б поліпшенню здоров’я громадян. 

«Бути здоровим – бажання кожного з нас. І мною ініційована розробка національної програми «Здорова Україна». Моя глобальна ідея досить проста: держава має забезпечити людині, скажімо так, базовий набір для міцного здоров’я», – сказав він.
Глава держави зауважив, що йдеться не лише про фізичні речі, а й про корисні звички, профілактику, правильне харчування, активність.

«Це коли з дитинства українці долучені до спорту і продовжують займатися ним усе своє життя. Не тоді, коли можуть купити абонемент у фітнес-клуб, а коли мають можливість бігати, кататися на велосипеді, плавати, займатися будь-яким тренуванням. І це зручно, бо поруч із домом. І це модно, бо так роблять усі», – додав Президент. 

Володимир Зеленський також розповів, що ідея щодо розробки такої програми виникла у нього під час спілкування зі звільненим з італійської в’язниці нацгвардійцем Віталієм Марківим, який у неволі весь час працював над підтримкою своєї фізичної форми. 

«Переконаний, ідея бути здоровими має в хорошому сенсі слова заражати нас усіх. Заражати й заряджати», – резюмував Президент, висловивши думку, що це може об’єднувати громадян.

У п’ятницю, 13 листопада, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України. Також були присутні керівники міністерств та апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Під час наради порушили питання забезпеченості лікарень киснем, а також оновлених протиепідемічних заходів.

Прем’єр-міністр поінформував голів обласних державних адміністрацій про те, що з 13 листопада набули чинності зміни до постанови №641, що стосуються посилення протиепідемічних заходів на всій території України та запровадження карантину вихідного дня.

Денис Шмигаль зазначив, що за рішенням Уряду протягом вихідних заклади, визначені в переліку, підлягають закриттю або не повинні приймати відвідувачів. А також наголосив, що міські голови не мають повноважень робити винятки для об’єктів, що внесені до переліку постанови.

«У міських голів немає повноважень дозволяти або забороняти дію рішень Уряду на території окремо взятої територіальної одиниці. Рішення Уряду діють безумовно і підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання, які розташовуються на території України. Карантин вихідного дня стосується винятково визначеного переліку суб’єктів господарювання, які є на території України. Якщо це, наприклад, ТРЦ, то він має бути закритий протягом вихідних», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що голови ОДА мають скоординувати роботу місцевої поліції та Держпродспоживслужби для перевірки суб’єктів господарювання, які на вихідні не повинні приймати відвідувачів.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поінформував очільника Уряду про те, що відбулися перемовини з великими торговельними мережами, і всі учасники ринку запевнили представників держави, що працюватимуть згідно із законодавством. Крім того, Арсен Аваков зазначив, що біля великих торгових об’єктів чергуватимуть представники Національної поліції.

За результатами наради було доручено Держпродспоживслужбі спільно з Національною поліцією здійснювати перевірки на дотримання протиепідемічних заходів у невеликих магазинах та на продуктових ринках.