Топ новини

У четвер, 5 листопада, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Державного бюджету на 2021 рік. Рішення підтримали 275 народних депутатів.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував Парламенту за державницьке рішення. А також наголосив, що важливо ухвалити Держбюджет вчасно, оскільки це відкриває можливості для місцевих бюджетів.

«Після децентралізації громади отримають понад 500 млрд грн у своє розпорядження. І ухвалення Держбюджету дає їм змогу також ухвалити свої кошториси та вже з 1 січня почати розпоряджатися цими грошима», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що поданий Урядом проект Державного бюджету на наступний рік містить як значну соціальну складову, так і розвиткові частини бюджету, де закладені інвестиційні проекти та 12 млрд грн державних гарантій для розвитку бізнесу.

«Це 10 млрд портфельних гарантій та ще 2 млрд грн на відшкодування відсотків за програмою «5-7-9», яка дуже успішно зарекомендувала себе. У цьому бюджеті закладене зростання зарплат медиків та вчителів на 30%», — відзначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду додав, що в проекті бюджету також передбачене зростання мінімальної заробітної плати. Цей механізм вже виправдав себе цього року. За його словами, збільшення мінімальної зарплати пожвавлює споживання населення та підтримує економіку.

Як наголосив Прем’єр-міністр, ухвалення проекту бюджету в першому читанні відкриває перед Україною можливість продовжити діалог із фінансовими міжнародними партнерами.

Сьогодні, 5 жовтня, ключі від новеньких авто «Renault Duster» вручили представникам громад перший заступник Голови ОДА Наталя Заболотна та директор Департаменту охорони  здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна.

«Надання такої допомоги саме на базовому рівні є надзвичайно важливим. В умовах протидії коронавірусу сімейна медицина – це та перша ланка, яка бере на себе основне навантаження. Саме тому оперативна та правильна робота цієї ланки має вирішальне значення під час порятунку пацієнтів, – зауважила Наталя Заболотна. -  До кінця року для амбулаторій нашої області за рахунок державного бюджету планується закупити ще 4 автомобілі на  суму  2 млн. грн».

Слід відмітити, за  рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості у 2020 році  в області вже було закуплено та передано сільським амбулаторіям  97 автомобілів  на суму 61,02 млн. грн. Загалом на придбання службового автотранспорту для амбулаторій, за умови співфінансування з місцевих бюджетів, Вінниччина отримала  66, 9 млн. грн.

У жовтні придбано ще 23 автомобілі на суму 12,66 млн грн. (з державного бюджету - 11,50 млн. грн., співфінансування з місцевих бюджетів - 1,16 млн грн.).

Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості є одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я.

Говорячи про медицину у сільській місцевості Ольга Задорожна зазначила: «Використання якісного автотранспорту для амбулаторій надасть можливість підвищити рівень мобільності, доступності, якості та зручності медичних послуг на місцевому рівні. Важливо, щоб в кожній амбулаторії сільської місцевості був власний службовий автомобіль».

Новенькі службові автомобілі сьогодні ж відправилися за призначенням:

1. Для медичних працівників Мартинівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Жмеринський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" с.Мартинівка Жмеринського району;
2. Для медичних працівників Браїлівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, смт. Браїлів Жмеринського району;
3. Для медичних працівників Северинівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Жмеринський районий центр первинної медико-санітарної допомоги" с. Северинівка Жмеринського району ( Северинівської лікарська амбулаторія, структурного підрозділу КНП "Чернятинська головна амбулаторія загальної практики сімейної медицини Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області" с. Северинівка Жмеринського району);
4. Для медичних працівників Рахнівсько-Лісової  амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Рахни - Лісові Шаргородський район;
5. Для медичних працівниківДемівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Демівка Чечельницький району;
6. Для медичних працівників Плебанівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Плебанівка Шаргородський район;
7. Для медичних працівників Джуринської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Джурин Шаргородський район;
8. Для медичних працівників Деребчинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Деребчин Шаргородський район;
9. Для медичних працівників Пеньківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Пеньківка, Шаргородський район;
10. Для медичних працівників Михайлівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Михайлівка Шаргородський район;
11. Для медичних працівників Гонорівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Гонорівка Ямпільський  район;
12. Для медичних працівників Петрашівської  амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Петрашівка Ямпільський  район;
13. Для медичних працівників Четвертинівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Четвертинівка Тростянецький район;
14. Для медичних працівників Ілляшівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Ілляшівка Тростянецький район;
15. Для медичних працівників Каташинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Чечельницький центр первинної медико-санітарної допомоги", с .Каташин Чечельницький район;
16. Для медичних працівників Степанківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Степанки Погребищенський район;
17. Для медичних працівників Сопинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Сопин Погребищенський район;
18. Для медичних працівників Муховецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Мухівці Немирівський район
19. Для медичних працівників Холодівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Жовтнева, 1, с.Холодівка Тульчинський район;
20. Для медичних працівників Комаргородської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального підприємства "Томашпільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги", с. Комаргород Томашпільського району;
21. Для медичних працівників Кинашівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального підприємства "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", с.Кинашів Тульчинський район;
22. Для медичних працівників Юрківецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Юрківці Могилів-Подільський район;
23. Для медичних працівників для Крижопільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, смт. Крижопіль Крижопільський район.

Одразу після прибуття на батьківщину нацгвардієць Віталій Марків поїхав на зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським.

Зустріч відбулася в Офісі Глави держави у дуже теплій атмосфері. Президент поцікавився самопочуттям Віталія Марківа та подробицями перебування у в’язниці.

«Ви молодець. Я вас вітаю, дуже приємно зустрітися. Я вважаю, що це дійсно спільна перемога, і перш за все – перемога України на міжнародному рівні. Круто, що у нас такі бійці. Все, що було в наших силах, ми робили», – сказав Володимир Зеленський.

«Щиро дякую, пане Президенте. Ваша підтримка була для мене головним знаком – не тільки як для громадянина України, але й військовослужбовця, що Головнокомандувач є, він турбується і своїх не залишає. Для мене це було надзвичайно важливо та приємно», – зазначив Віталій Марків.

Нацгвардієць розповів, що дуже задоволений рішенням апеляційного суду міста Мілана. Віталій Марків додав, що в ув’язненні він багато писав і читав, а особливо вивчав історію України.

«Кожен малюнок, кожен лист, який мені надіслали, я зберіг і привіз із собою. Це рішення – перемога всієї команди, а насамперед – правди та справедливості», – наголосив Віталій Марків.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зауважив, що Віталій Марків є студентом Національної академії внутрішніх справ.

Голова МВС зазначив, що нацгвардієць має пройти медичну реабілітацію та хоче продовжити кар’єру військовослужбовця.

Президент також оцінив силу духу Віталія Марківа.

«У вас високі моральні якості, і я радий, що у нас на службі є такі військовослужбовці. Ви – приклад для багатьох», – наголосив Володимир Зеленський.

Кабінет Міністрів України під час чергового засідання 4 листопада ухвалив рішення про надання у 2020 році субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію окремих пріоритетних проектів розвитку громад та територій.

Як наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, основний акцент у цьому рішенні зроблено на медичній та освітній сферах.

«Передбачається 100 млн грн обласному бюджету Харківської області на будівництво нового комплексу «Обласного центру онкології». Ще 300 млн грн — на будівництво нового центру перинатології, акушерства та гінекології в м. Ужгороді. На реконструкцію приміщення для встановлення лінійного прискорювача в Житомирському обласному онкодиспансері буде виділено 4 млн грн. Також на будівництво нових дитячих садочків у Черкаській та Київській областях передбачено майже 90 млн грн», — повідомив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр відзначив ефективність роботи цього року органів державної влади в контексті завершення основного етапу реформи децентралізації. Свідченням цього, за його словами, є демократичні місцеві вибори, утворення нових районів, закріплення незалежності місцевих бюджетів.

Під час засідання очільник Уряду також відзначив важливість для реформи децентралізації законопроекту №3651-д, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні напередодні. За його словами, цей закон має дати громадам на місцях підґрунтя для повноцінної діяльності, щоб люди могли осягнути реальний результат роботи.

«Законопроект покликаний забезпечити повноцінне функціонування новообраних рад у громадах та районах, адже він передбачає врегулювання порядку правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків територіальних громад від органів місцевого самоврядування та районів старого зразка до нового. Новообрана влада повинна мати можливість ефективно працювати», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Президентом Міжнародного Комітету Червоного Хреста Петером Маурером. У ході зустрічі було обговорено питання щодо подолання гуманітарних викликів ситуації на Сході України та заходи реагування Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Дмитро Разумков відзначив підтримку України в умовах пандемії з боку МКЧХ і підкреслив, що сьогодні перед нашою державою та перед усім світом стоять великі виклики, які доповнюються проблемою COVID-19.

Під час зустрічі сторони обговорили поточну ситуацію на сході України, враховуючи наближення періоду холодів. “Ми дуже цінуємо гуманітарну підтримку в рамках різних заходів на тимчасово окупованих територіях та на територіях, які знаходяться безпосередньо біля лінії зіткнення. І там, і там перебувають наші громадяни - громадяни України”, - відзначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради подякував за всебічну роботу, яку проводить МКЧХ щодо громадян України, які утримуються на тимчасово окупованих територіях Донбасу і в Криму. “На жаль, ми дуже часто стикаємося з ситуацією, коли ті домовленості, які досягаються на найвищому політичному рівні, - не виконуються. І ми це бачимо як щодо Криму, так і на території так званих ЛНР/ДНР”, - сказав Голова Парламенту. 

Як зауважив Голова Верховної Ради, Україна докладає всіх зусиль, аби зробити можливим процес звільнення громадян, які утримуються незаконно, і відзначив вагому роль МКЧХ у цьому процесі. “Саме завдяки допомозі Міжнародного Комітету Червоного Хреста ми повертаємо наших громадян, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях”, - наголосив Дмитро Разумков.

Своєю чергою, Петер Маурер подякував за сталий діалог, що існує між МКЧХ і Верховною Радою та відзначив, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста готовий і надалі поглиблювати співпрацю.

4 листопада відбулась селекторна  онлайн нарада для голів обласних державних адміністрацій України під головуванням Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова за участі представників Офісу Президента та Секретаріату Кабінету Міністрів України.

В обласній студії участь в нараді взяли Голова Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Борзов, заступник Голови облдержадміністрації Олександр Піщик, директор департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна.

Розпочавши нараду, Олексій Чернишов озвучив питання, які стосувалися забезпечення лікарняних ліжок подачею кисню в закладах охорони здоров’я, зокрема,  імплементації централізованої подачі кисню в медичних закладах та правильної організації встановлення кисневих систем.

Далі мова йшла про стан реалізації у регіонах програми Президента України «Велике будівництво», зокрема: кількість завершених об’єктів, динаміку та стан будівництва доріг місцевого значення, а також шкіл, садочків та приймальних відділень.

Варто зазначити, що  у Вінницькій області об’єкти національної програми  «Велике будівництво» завершені на 88%, дорожні об’єкти – на 66%. Це досить високий показник, порівняно з іншими  областями України. Питання завершення об'єктів в рамках програми «Велике будівництво» -  на особливому контролі Голови обласної державної адміністрації. Відтак, 3 листопада,  голова ОДА Сергій Борзов проінспектував якість виконаних робіт на мультифункціональному спортивному майданчику в Немирові, який зазнав реконструкції  за програмою  «Велике будівництво» і  вже розпочинає  роботу. Голова ОДА залишився задоволений побаченим - роботи виконані вчасно і якісно.

В ході наради Міністр Чернишов нагадав, що до кінця 2020 року залишилось не так вже й багато часу -  є всього  1,5 місяці, щоб скористатися коштами  державної субвенції.

Ще одне важливе питання, що піднімалось на нараді - це забезпечення киснем ковідних лікарень. За словами Голови ОДА Сергія Борзова, ліжковий фонд для лікування пацієнтів, хворих на COVID-19 із розрахунку 30% загального ліжкового фонду складає 3515. «Подачею киснем забезпечено 1018 ліжок, що складає 53% від 1937 ліжок, які розгорнуто в опорних лікарнях станом на  сьогодні» - відзначив Сергій Борзов. Також за його словами, з виділеної в жовтні цього року державою субвенції обласному бюджету для забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну допомогу у сумі 13,05 млн. грн., станом на сьогодні , використано 115,0 тис. грн.

Під час наради також обговорювались питання про подолання наслідків повеней і пожеж в окремих областях.

Озвучивши проблематику по кожному з напрямків, Олексій Чернишов  надав  відповідні рекомендації для голів облдержадміністрацій.

На завершення  Олексій Чернишов дав доручення головам облдержадміністрацій провести робочі наради та роз'яснення у громадах питань, які обговорювались під час всеукраїнської онлайн наради.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Міжнародного комітету Червоного Хреста Петером Маурером. Це відбулося через сто днів домовленостей про перемир’я, що позитивно вплинуло на безпекову ситуацію на Донбасі.

Глава держави подякував очільнику МКЧХ за візит до України, а також за бажання відвідати Донбас з обох боків лінії розмежування.

«Щоб відчути, що відбувається на Донбасі, треба бути там. Важливо те, що ви розумієте, що треба бути по обидві сторони контактної лінії», – зазначив Президент.

Також Володимир Зеленський подякував Петеру Мауреру за постійну гуманітарну допомогу, яку Україні надає Червоний Хрест. Особливо важливою для нашої держави вона виявилася після початку пандемії COVID-19, заявив Президент України.

«Дякую за допомогу. Вона дуже відчутна й важлива як для українців на контрольованій частині, так і на тимчасово окупованій території. Дякую за гуманітарну допомогу», – наголосив він.

Окремо Глава держави відзначив допомогу МКЧХ у роботі підприємства «Вода Донбасу», яке забезпечує питною водою українців по обидва боки лінії розмежування.

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер повідомив, що Україна є найважливішою в операційній діяльності МКЧХ серед усіх країн Європи та восьмою за обсягом роботи цієї організації у світі.

Він відзначив важливість свого візиту на Донбас, зокрема на окуповану частину. Адже це дозволить побачити реальну ситуацію у регіоні.

«Хочу наголосити на відданості продовжувати нашу діяльність в Україні та допомагати цивільному населенню», – запевнив очільник МКЧХ.

Сторони детально обговорили потребу доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста до полонених на тимчасово окупованих територіях, що допоможе ідентифікувати незаконно утримуваних осіб.

Володимир Зеленський подякував за координацію МКЧХ у попередніх процесах взаємного звільнення полонених і попросив сприяти в отриманні списків людей від іншої сторони для пришвидшення обміну за формулою «всіх на всіх». Петер Маурер запевнив, що на сьогодні ці питання є пріоритетними для організації, яку він очолює.

Було також позитивно оцінено дії української сторони з облаштування зручних пунктів для перетину контактної лінії. Зокрема, відновлення розвідного мосту у Станиці Луганській, облаштування КПВВ та плани відкрити нові, такі ж комфортні КПВВ у Щасті та Золотому.

Крім того, сторони обговорили процес розмінування на Донбасі. Президент МКЧХ наголосив, що Україна – одна з найбільш замінованих територій світу, це матиме вплив на багато років уперед. І це є причиною, чому Міжнародний комітет Червоного Хреста бере участь у протимінній діяльності.

Володимир Зеленський повідомив, що підготовку до початку розмінування 19 погоджених ділянок детально обговорено в межах Тристоронньої контактної групи, зараз погоджуються технічні деталі.

Також очільник МКЧХ привітав ухвалення закону про зниклих безвісти й запевнив у підтримці з боку організації надання допомоги в цьому процесі.

 Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 3 листопада провів робочу зустріч з членами Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств (у режимі відеоконференції). Участь у зустрічі взяли Голова Комітету Джейсон Пеллмар, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, бізнес-омбудсмен України Марчін Свєнчицький, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Міністр фінансів Сергій Марченко та інші.

Прем’єр-міністр наголосив, що Уряд крок за кроком рухається в реформі корпоративного управління. Зокрема, продовжує спільно з ЄБРР та ОЕСР доопрацьовувати законопроект з покращення корпоративного управління державного сектору.

«Наше завдання: покращити управління державними підприємствами — це одна з цілей програми діяльності Уряду на цей рік та на довгострокову стратегічну перспективу. Ми покладаємось на найкращу світову практику, яка принесе значну користь для української економіки», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Під час наради було розглянуто питання щодо добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад державних підприємств. Найближчим часом Мінекономіки має представити проект постанови, яким буде урегульовано це питання.

Також за результатами спільної роботи з ОЕСР та ЄБРР, органами державної влади та державними компаніями Мінекономіки планує до кінця року направити проект закону щодо вдосконалення корпоративного управління на розгляд Уряду.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк провела робочу зустріч із Заступником Голови Ради Народних Представників Республіки Індонезія Азісом Сямсуддіном.

Під час зустрічі Олена Кондратюк відзначила налаштованість української сторони на подальшу активізацію політичного діалогу та розвиток всебічних відносин з Республікою Індонезія, зокрема, в економічній сфері, секторі оборони та розвідки, освіти, культури і туризму.

Окремо заступниця Голови Верховної Ради подякувала представникам парламентської делегації Індонезії за чітку позицію щодо підтримки територіальної цілісності України. Вона висловила сподівання, що Індонезія як мусульманська країна збільшить підтримку кримських татар, які зазнають репресій зі сторони країни-окупанта РФ. Олена Кондратюк також відзначила позитивним той факт, що Парламент Індонезії проголосував за ратифікацію міжурядової Угоди про співробітництво в оборонній сфері.

На переконання Заступниці Голови Верховної Ради, існують всі передумови для того, аби співпраця між Україною та Індонезією вийшла на якісно новий рівень, зокрема, шляхом обміну двосторонніми візитами президентів, керівництва парламентів обох країн та депутатських груп з міжпарламентських зв'язків.

«Україна також зацікавлена в активізації взаємодії з АСЕАН - ключовою організацією регіону Південно-Східної Азії. Зокрема, у жовтні цього року Генеральній секретарці Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН пані Нгуєн Туонг Ван було передано листа від Голови Верховної Ради України Д.Разумкова з підтвердженням зацікавленості нашої держави у набутті Українським парламентом статусу спостерігача в цій Асамблеї», - наголосила Олена Кондратюк.

Своєю чергою Заступник Голови Ради Народних Представників Республіки Індонезія Азіс Сямсуддін запевнив Олену Кондратюк, що парламент Індонезії підтримає прагнення Верховної Ради отримати статус спостерігача в ПА АСЕАН. За його словами, Індонезія також зацікавлена в лібералізації візового режиму з Україною.

«Україна готова до підписання міжурядової Угоди про взаємне скасування візових вимог. Лібералізація візового режиму між нашими державами сприятиме зміцненню ділових і міжлюдських зв’язків, а також збільшить обсяги українсько-індонезійського туристичного обміну», - зазначила Олена Кондратюк.

Сторони також обговорили питання щодо гендерної рівності та участі жінок у політиці. Азіс Сямсуддін проінформував О.Кондратюк, що Раду Народних Представників Республіки Індонезія очолює жінка, а 20% з 575 депутатів становлять жінки. Низку комітетів парламенту, зокрема, з питань оборони, також очолюють жінки. Відповідна гендерна квота, за словами А.Сямсуддіна, передбачена законодавством Індонезії.

Олена Кондратюк зазначила, що у Парламенті України також нараховується близько 20% жінок. «Однак ми плануємо піти далі і вийти на рівень 40% представництва жінок у місцевих радах, а в майбутньому і у Верховній Раді», - додала вона.

Наприкінці зустрічі Заступник Голови Ради Народних Представників Республіки Індонезія Азіс Сямсуддін запросив Олену Кондратюк здійснити робочий візит до Індонезії для обміну досвідом та посилення міжпарламентської співпраці. У зустрічі також взяли участь представники парламентської делегації Республіки Індонезія та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні Юдді Кріснанді.

Такий основний меседж голови ОДА Сергія Борзова після огляду нового приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини в селі Капустяни Тростянецького району, побудованого в рамках державної програми «Доступна медицина». Після огляду приміщення амбулаторії та спілкування з персоналом, голова облдержадміністрації зауважив, що на даному етапі велику роботу по облаштуванню закладу має здійснити керівництво ОТГ, адже для повноцінної роботи необхідно ще закупити обладнання, меблі та різноманітне медичне устаткування: «У кожній громаді має працювати амбулаторія загальної практики сімейної  медицини, забезпечена відповідним транспортом. Це  вкрай важливо для завершення реформи децентралізації, адже усі послуги, в тому числі медичні, мають надаватися на місцях, у громадах,- зазначив голова ОДА,-  Наголошую, кожен голова ОТГ, якого обрала громада має усвідомити свою особисту відповідальність, зокрема,  й за медичне забезпечення у своїй громаді. Завершальна стадія децентралізації передбачає не лише надання широких повноважень на місцевий рівень, але й відповідальність. Держава надала 90% бюджетних коштів на будівництво, а обласний бюджет - решту  10%.  Приміщення готове, за громадою залишається придбання ліжок для денного стаціонару та  необхідних меблів»,- зазначив Сергій Борзов.

Варто підкреслити, що новозбудований лікувальний заклад первинної ланки обслуговуватиме 5400 мешканців, які є  не лише жителями с. Капустяни, а й  з сіл Ілляшівка, Олександрівка, Савинці, Китайгород, Демківка та Довжок. Працюватимуть у новій амбулаторії 3 сімейні лікарі та 6 працівників молодшого медичного персоналу. Таким чином створено 9 робочих місць, де працюватимуть місцеві мешканці.

Слід відмітити, що будівництво амбулаторії розпочато торік у квітні. Всього з початку будівництва виконано робіт на суму майже 9 млн. грн., у тому числі:

- 7981,668 тис. грн. - кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості;

- 888,817 тис. грн. – за рахунок коштів обласного бюджету.

8 жовтня 2020 року амбулаторія передана на баланс Капустянської сільської ради.

Сергій Борзов зауважив, що доступна та якісна первинна медична допомога – це вчасна профілактика захворювань, діагностика та безпосередньо допомога. Такими є завдання медреформи, ініційованої Урядом України. Для її впровадження з державного бюджету виділено субвенцію, за рахунок якої реалізуються проекти будівництва амбулаторій у сільській місцевості і здійснюється їх оснащення. Крім того, ці кошти передбачені для розвитку необхідної інфраструктури і забезпечення житлом та транспортом медичних працівників».

Очільник області зазначив, що по завершенню реформи децентралізації ЦРЛ відійдуть до об’єднаних територіальних громад. У цих лікувальних закладах надаватимуть послуги всім громадянам. Крім транспорту, при лікувальних закладах мають працювати аптеки з цілодобовим режимом роботи. Такий аптечний пункт передбачений і у новій амбулаторії в Капустянах.

За словами начальника відділу екстреної та первинної медичної допомоги населенню, медичної реабілітації Департаменту охорони здоров’я та реабілітації обласної державної адміністрації Тетяни Бондаренко всього в області заплановано відкрити 16 подібних амбулаторій, будівництво яких здійснюється за умови співфінансування з місцевих бюджетів. До того ж всі амбулаторії забезпечуються автотранспортом, що дуже важливо за умови віддаленості населених пунктів, мешканці яких у них обслуговуються.

Поспілкувавшись з мешканцями села, Сергій Борзов почув їх побажання. Це і можливість зробити необхідні лабораторні дослідження та рентген- обстеження на місці, цілодобова аптека, денний стаціонар, виклик лікаря додому, в разі потреби.

Підсумовуючи побачене, очільник  ОДА підкреслив, що завдяки державній підтримці, створено всі необхідні умови для функціонування амбулаторій на селі. Нині за медичне оснащення та роботу амбулаторії несуть відповідальність новообрані голови ОТГ.

3 листопада у м. Немирів, після реконструкції спорткомплексу відкрито сучасний мультифункціональний спортивний майданчик. Це один із п’яти спортивних об’єктів на Вінниччині, які включені до Національної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво».

Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов пильно слідкував за ходом реконструкції, відвідавши об’єкт на різних стадіях будівництва – в липні та  у вересні. Сьогодні під час відкриття готового об’єкту керівник області зауважив: «Приємно вражений завершенням реконструкції спортивного комплексу. Все зроблено якісно, гарно і сучасно! Переконаний, що це дуже успішний проєкт, адже у Немирові віднині є  мультифункціональний майданчик, де можна займатися ігровими видами спорту. Тут і окремий волейбольний майданчик з м’яким покриттям. – відмітив Сергій Борзов. - Все це збудовано в рамках Національної програми «Велике будівництво», ініційованої Президентом України. Таким чином, держава, у співпраці з органами місцевого самоврядування, реалізує такі чудові проєкти. Сьогодні ми проінспектували виконання робіт – штучне покриття дуже якісне і яскраве, підрядник дає гарантію на 5 років. Переконаний, що такі майданчики мають бути відкритими і доступними як для молоді, так і для людей старшого віку. Будівельники подбали про освітлення, що дає змогу займатись спортом ввечері та проводити змагання районного і обласного рівня».

У свою чергу, Немирівський міський голова Віктор Качур підкреслив, що спортивний об’єкт має вкрай важливе значення для мешканців громади, а також зазначив: «Новий спортивний майданчик надасть можливість жителям громади займатися різними видами спорту, зокрема: міні-футболом, волейболом, баскетболом, великим тенісом і бадмінтоном. Сьогодні значна кількість людей, а особливо молодь, ведуть малорухливий спосіб життя та «прив’язані» до ґаджетів. Для нас важливо, щоб наші мешканці мали можливість займатися спортом, були здоровими та із користю проводили час на спортмайданчику».

Посадовець також зазначив, що спортивний об’єкт буде доступний для усіх. Однак, до 18:00 годин на спортмайданчику займатимуться лише діти, а після шостої вечора - дорослі. Для цього буде розроблено відповідний графік, в тому числі і для тих осіб, які будуть тренуватися для участі у змаганнях з різних видів спорту.

За словами Віктора Качура, першочергова вартість об’єкта становила понад 7 млн грн. Після торгів – 6,3 млн. грн.

У рамках робочої поїздки, очільник області також проінспектував хід виконання ремонтних робіт критого спортзалу в межах спорткомплексу. Оглянувши спортивний об’єкт, Сергій Борзов зауважив: «Важливо, що міська влада співпрацює з місцевими підприємцями задля створення і покращення умов для занять спортом мешканцями громади. Адже Немирів  - це не маленьке містечко на периферії, а спроможна громада, де успішно працює великий бізнес».

Президент України Володимир Зеленський очікує від оновленого складу Комісії з питань правової реформи напрацювань щодо судової реформи вже найближчим часом. Про це Глава держави заявив у спецвипуску програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV у понеділок.

«В цілому щодо роботи суддів і доброчесності судової гілки влади – вже сформована сьогодні комісія при Офісі Президента України. Ми чекаємо від них напрацювання: реальні, серйозні, фундаментальні, щоб ми дійсно довели цю реформу (до кінця. – Ред.). Не через десять років, а за моєї каденції. Або навіть за найближчі місяці. Щоб ми дійсно довели суспільству, що ми хочемо перезавантажити судову гілку влади», – сказав Президент. 

Володимир Зеленський зауважив, що також виступає за перезавантаження Окружного адміністративного суду м. Києва. Але, на переконання Президента, це має бути зроблено після запуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, адже вона має обирати суддів.

«Сьогодні у нас з вами, незважаючи на цей політичний кут, є реальний шанс повністю перезавантажити й реально почати реформування судової гілки влади. У нас же багато нормальних суддів, але й реально багато небезпечних суддів, які постійно виходять з небезпечними кейсами, висновками, рішеннями, через що у нас багато проблем і немає довіри до судової гілки влади. Тому сьогодні є шанс перезавантажити, починаючи з Конституційного Суду», – наголосив Глава держави.

У п’ятницю, 30 жовтня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України.

Прем’єр-міністр зауважив, що за попередню добу було підтверджено 8312 нових випадків захворювання.

Під час наради Денис Шмигаль заслухав доповіді голів обласних державних адміністрацій про стан виконання доручень щодо пошуку місць для організації мобільних госпіталів та розширення ліжкового фонду. Також були проаналізовані бюджетні запити на субвенцію для забезпечення ліжкомісць підведеним киснем та поточний стан виконання доручення з боку голів ОДА.

«Уряд максимально спростив процедури, які стосуються облаштування додаткових ліжок та підведення кисню. Гроші на забезпечення ліжок киснем були виділені, ви їх отримали. До 30 жовтня мали це зробити. Ніяких бюрократичних перепон для організації цих процесів немає. Зараз необхідно прискорити роботу, адже йдеться про здоров’я та життя людей», — наголосив Денис Шмигаль.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив Прем’єр-міністру, що 1 листопада будуть зібрані цифри по областях. І залежно від виконання показників, які були підписані обласними держадміністраціями, Прем’єр-міністру будуть зроблені подання для винесення відповідних дисциплінарних рішень.

Максим Степанов додав, що за рішенням Державної комісії ТЕБ та НС з понеділка, 2 листопада, 112 адміністративних одиниць з 20 регіонів будуть віднесені до червоного рівня епідемічної небезпеки через перевищення показника захворюваності за останні 14 днів.

Загалом, за словами Максима Степанова, у червоній зоні перебуватимуть 11 обласних центрів. А понад 75% території України опиниться в помаранчевому рівні.

Прем’єр-міністр доручив Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову спільно з головами ОДА та Держпродспоживслужбою забезпечити контроль за дотриманням закладами обмежень щодо годин роботи.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч з послами країн «Великої сімки». Основною темою зустрічі стали останні події, пов'язані з рішенням суддів Конституційного Суду, яке викликало великий резонанс у суспільстві.

Очільник Офісу Глави держави поінформував про вчорашнє термінове засідання Ради національної безпеки і оборони України та позачергове засідання уряду за участю Президента й ухвалені на них рішення.

«Була забезпечена безперебійна робота реєстрів НАЗК і було заявлено про те, що всі антикорупційні органи України, включаючи НАЗК, НАБУ та інші, – вони є й будуть працювати. Для нас є принциповою наша позиція щодо боротьби з корупцією, і Україна ніколи не зверне з цього шляху», – наголосив Андрій Єрмак.

Він також розповів, що ще вчора до Верховної Ради було спрямовано законопроект, який має відновити довіру до конституційного судочинства в Україні.

«Президент і його команда, держава й державні органи продовжують боротьбу з корупцією і з тими, хто стоїть за всіма цими процесами в Україні. Ми перемогли під час прийняття земельної реформи, банківського закону і переможемо й цього разу», – заявив керівник Офісу Глави держави.

На думку Андрія Єрмака, події в КСУ не відбулися без зовнішнього втручання, тож він висловив сподівання, що правоохоронні органи зможуть дати оцінку ситуації.

Керівник Офісу Президента переконаний, що вихід з неї буде знайдено.

«Для нас дуже важливо, щоб усі керівники, представники антикорупційних органів знали позицію Президента: ми сьогодні виступаємо дійсно єдиним фронтом щодо захисту тих реформ, які ми провели і продовжуємо проводити. Президент налаштований дуже рішуче, і він не зупиниться на шляху проведення реформ і боротьби з корупцією, хто б за цим не стояв», – наголосив Андрій Єрмак і закликав представників «Великої сімки» стежити за роботою Антикорупційної ради, яка має зібратися найближчим часом, та реакцією всіх представників політичних сил, «аби мати реальну картину».

Тимчасова повірена у справах США Крістіна Квін запевнила, що «Велика сімка» готова допомогти Україні в подальшому просуванні на шляху реформ.

Андрій Єрмак також розповів про місцеві вибори, які відбулися в Україні 25 жовтня, і констатував: вони були відкритими, демократичними та підтвердили той факт, що в Україні дійсно відбувається реформа децентралізації.

Окремо керівник Офісу Президента розповів про пріоритетне для влади та особисто Глави держави питання досягнення миру на Донбасі.

За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, однак мають місце провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву. Вчора під час таких ворожих обстрілів, на жаль, двоє українських військових загинули, ще двоє отримали поранення. Ситуацією на місці нині займається начальник Генерального штабу, а Україна ініціювала сьогодні термінове засідання робочої групи з безпеки Тристоронньої контактної групи.

Також Андрій Єрмак поінформував послів про те, що триває активний діалог на рівні радників «Нормандської четвірки» в контексті підготовки найближчим часом саміту лідерів Нормандського формату.

Керівник Офісу Президента закликав послів країн G7 та уряди їхніх держав підтримати Україну в захисті позицій та закликати всі сторони дотримуватися режиму тиші.

Голова Верховної Ради України зустрівся з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. 

Голова Парламенту висловив вдячність Німеччині за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і сталу позицію в рамках «Нормандського формату». «Ми позитивно оцінюємо докладені німецькою стороною зусилля для його поновлення та функціонування», - підкреслив він. 

Дмитро Разумков також зазначив, що для України важлива  співпраця в рамках ОБСЄ. Він додав, що ключовим інструментом у розпорядженні ОБСЄ й надалі є Спеціальна моніторингова місія (СММ), зауваживши, що Україна потребує більшої присутності СММ на неконтрольованій частині Донбасу. 

Голова Парламенту нагадав, що режим тиші на Донбасі було встановлено з 27 липня, проте, на жаль, сьогодні він був порушений бойовиками, в результаті чого загинули двоє українських військовослужбовців. 

Під час зустрічі також обговорювалося питання щодо анексії Криму та порушення міжнародного гуманітарного права на півострові.

Дмитро Разумков окремо подякував Гайко Маасу за підтримку Федеральним урядом Німеччини надання Північноатлантичним альянсом Україні статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. А також відзначив вагому допомогу Німеччини нашій державі на шляху впровадження необхідних реформ у багатьох сферах. 

Крім того, сторони обговорили варіанти міжпарламентської співпраці, зокрема,  практику проведення в онлайн режимі спільних засідань комітетів у міжнародних справах та у справах ЄС і відновлення формату особистих зустрічей після подолання пандемії.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо невідкладних заходів, яких має вжити держава після рішення Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та статті 366-1 Кримінального кодексу України.

Глава держави особливо наголосив на загрозах, які становить таке рішення для країни та її національної безпеки. 

«У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, будуть скасовані і напрацьовані проекти, і підтримка Світового банку. У нас буде велика діра в бюджеті. А головне – ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра», – сказав Володимир Зеленський.

«Я не впевнений, що судді Конституційного Суду самі вирішили зробити те, що вони вчора скоїли. Треба робити швидкі, але адекватні кроки. На законодавчому рівні – я впевнений, що це справедливо, – невідкладно зареєструвати законопроект у Верховній Раді, де передбачається відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – акцентував Президент.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов зазначив: низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Зокрема, Суд виступає «криголамом» досягнень нашої держави на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, руйнуючи антикорупційне законодавство.

Він нагадав, що, крім останнього рішення, Конституційний Суд у лютому 2019 року скасував закон про незаконне збагачення. Внаслідок цього правоохоронці закрили гучні кримінальні провадження, результативності щодо яких від влади вимагає суспільство.

«Такі дії Суду мають низку не просто негативних, а катастрофічних наслідків як у внутрішньо-, так і в зовнішньополітичному вимірі нашої країни. Кардинальним чином змінюється атмосфера відносин України з Євросоюзом, з нашим євроатлантичним співтовариством», – сказав він.

Олексій Данілов також звернув увагу, що скандальне рішення Суд ухвалив одразу після закінчення місцевих виборів, які самі по собі в частині децентралізації містять дуже складні виклики національній безпеці. На його переконання, такі кроки та їхня послідовність свідчать про цілеспрямованість і продуманість антидержавних дій.

Голова НАЗК Олександр Новіков зазначив, що КСУ знищив усю систему запобігання корупції, відкинувши в 1991 рік.

«Все, що будувалося за роки незалежності України, було демонтовано рішенням КСУ. Це відбулося всупереч позиції громадян України, 91% з яких вважають корупцію серйозною проблемою для українців», – наголосив він, додавши, що нинішні органи державної влади демонструють нульову толерантність до корупції, було напрацьовано Антикорупційну стратегію, яку планували подати на розгляд Верховної Ради.

За його словами, після рішення Конституційного Суду НАЗК фактично перетворюється на «орган приховування інформації про публічних осіб».

Представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський наголосив, що рішення КСУ було ухвалене з багатьма порушеннями, а самі судді мали конфлікт інтересів.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, що рішення КСУ несе низку загроз для країни у зовнішньополітичній сфері, адже боротьба з корупцією в Україні була й залишається одним із ключових питань на порядку денному в діалозі з надійними партнерами. Йдеться про Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Канаду, Японію, Південну Корею та інших.

«Усі вони тією чи іншою мірою інвестували у створення антикорупційної інфраструктури в Україні – свої ресурси, свої можливості. І тому теж відчувають відповідальність за продовження її існування», – зазначив він.

Міністр запевнив: якщо Україна не подолає наслідки проблеми, яка виникла, це продовжить системно негативно впливати на відносини України із вказаними партнерами.

За результатами засідання було ухвалено рішення, зокрема, щодо вжиття Кабінетом Міністрів невідкладних заходів щодо тимчасового порядку ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також проведення спеціальної перевірки. Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства. Також було ухвалено рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подання пропозицій щодо судової реформи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що робота над законопроектом уже ведеться у взаємодії з Офісом Президента. Було вирішено провести термінове засідання уряду в Офісі Глави держави.

У четвер, 29 жовтня, на доручення Президента України відбулося позачергове засідання Кабінету Міністрів, на якому було розглянуто деякі питання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції. Засідання Уряду відбулось у присутності Президента України одразу по завершенні засідання Ради національної безпеки та оборони.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що 26 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю про «незаконне збагачення».

«Одразу після того, як Володимир Зеленський став Президентом, він повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Це підтвердило, що команда Президента повністю віддана прагненню викорінити корупцію в Україні», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль наголосив, що сьогодні повторюється схожа ситуація, коли Конституційний Суд визнав неконституційним частину положень законодавства про Національне агентство запобігання корупції.

«Електронне декларування — це шлях до прозорості та доброчесності чиновників. Сьогодні Кабінет Міністрів за ініціативи Президента України затверджує рішення, яке стане кроком до відновлення повноцінної роботи реєстру декларацій. Кожен українець зможе знову зайти і побачити декларації чиновників та політиків. В тому числі тих політиків, які намагаються знищити антикорупційну реформу», — заявив Прем’єр-міністр.

За підсумками розгляду питання Уряд ухвалив рішення, що дасть можливість НАЗК забезпечити відкритий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та проведення спеціальних перевірок відповідно до вимог законодавства.

За словами Прем’єр-міністра, це рішення Уряду — лише один із кроків у питанні повноцінної роботи антикорупційних органів.

Президент України Володимир Зеленський подякував Кабінету Міністрів за оперативну реакцію та зазначив, що ухвалене рішення — це приклад злагодженої роботи держави на користь суспільства.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у ході  візиту до Німеччини зустрівся з Головою Німецько-української парламентської групи Омідом Нуріпуром та її членами.

 Голова Парламенту висловив вдячність за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також за санкційну підтримку й просування інтересів нашої держави у Бундестазі. 

У ході зустрічі сторони також обговорили шляхи наближення України до ЄС, створення у Бундестазі парламентської платформи «Група друзів Криму» та перспективи організації спільних засідань парламентських комітетів в онлайн режимі.

Голова Верховної Ради під час розмови відзначив, що Україна продовжує впроваджувати законодавчі зміни на шляху до реформування країни, зокрема, реформу з децентралізації та відкриття ринку землі. 

Під час зустрічі багато уваги було приділено перебігу антикорупційної реформи в нашій державі. За словами Дмитра Разумкова, в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, і саме Парламент дав старт для початку його діяльності. Цей суд разом з НАБУ, САП та НАЗК завершив створення антикорупційної інфраструктури в Україні. Проте, частина реформ потребує доопрацювання у законодавчій площині задля приведення їх у відповідність Конституції України.

Щодо нещодавнього рішення Конституційного Суду, Голова Парламенту зазначив, що Верховна Рада України ІХ скликання зробить усе від неї залежне для забезпечення та відновлення ефективної діяльності всіх антикорупційних органів в Україні. 

Також Дмитро Разумков відзначив важливість обміну візитами та формату особистих зустрічей на рівні депутатів, профільних комітетів та депутатських груп для ефективного міжпарламентського співробітництва. «Після подолання всесвітньої пандемії COVID-19 такі ініціативи будуть продовжені. Ми також завжди раді бачити депутатів Бундестагу в Україні і готові надавати необхідну допомогу в їхній роботі. Переконаний, що обидві групи розвиватимуть пряму співпрацю й таким чином стануть головним інструментом розвитку міжпарламентських відносин між нашими країнами», - сказав він.

Дмитро Разумков запросив Оміда Нуріпура та членів Українсько-німецької парламентської групи відвідати Україну та подякував за роботу, направлену на зміцнення відносин між нашими державами.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним виконавчим директором компанії ALSTOM Анрі Пупар-Лафаржем та обговорив перспективи співпраці в залізничній галузі.

Глава держави наголосив на зацікавленості України в реалізації спільних проектів. «Попри коронакризу, яка триває в усьому світі, економіки країн повинні розвиватися, і фундаментом для цього є спільні проекти. Для нас у пріоритеті проекти, орієнтовані на додану вартість та збільшення кількості робочих місць. Саме тому інфраструктурні проекти є важливими для України», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент зауважив, що в Україні цього року активно реалізується програма будівництва автошляхів – з 25 тис. км пріоритетних доріг державного значення у 2020-му побудовано понад 4 тис. км доріг. Крім того, проводиться робота для розвитку водного транспорту. Окремо Володимир Зеленський відзначив українську залізницю, яка є однією з найбільших у Європі: її протяжність – близько 22 тис. км.

Анрі Пупар-Лафарж зауважив, що компанія розглядає співпрацю не лише в частині модернізації рухомого складу української залізниці, а й як тривале співробітництво для технічного обслуговування парку локомотивів та створення в Україні робочих місць. Забезпечення локалізації частини виробництва в Україні дозволить не лише стимулювати розвиток вітчизняного промислового потенціалу, а й допоможе українським виробникам з виходом на експортні ринки через включення у глобальні ланцюги постачання. Володимир Зеленський відзначив, що такі проекти є надзвичайно важливими.

Довідка. Французька машинобудівна компанія ALSTOM є одним зі світових лідерів у виробництві енергетичного устаткування та залізничного транспорту.

Проаналізувавши бюджетні програми, з яких за різних обставин не були використані кошти, Уряд за рішенням відповідних комісій та за погодження Комітету ВРУ з питань бюджету перенаправляє кошти на фінансування інших програм для їх ефективного використання. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів 28 жовтня.

На засіданні Уряд підтримав рішення про перерозподіл частини коштів, передбачених Державному агентству автомобільних доріг. Зокрема, кошти підуть на соціальну підтримку шахтарів, а також для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Так, Уряд схвалив постанову, якою передбачається виділення Міністерству енергетики 1,4 млрд грн для забезпечення виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств за державною програмою «Реструктуризація вугільної галузі».

Також було збільшено видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в обсязі 1,27 млрд грн для здійснення виплат допомоги по безробіттю та допомоги по частковому безробіттю на період карантину в повному обсязі.

Крім того, Прем’єр-міністр під час засідання прокоментував рішення Уряду перерозподілити кошти для проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні».

«Вчора у ЗМІ, на жаль, була поширена маніпуляція про те, що нібито кошти, які призначались для онкохворих, пішли на дороги. Для мене особисто дуже важливо прояснити ситуацію, аби закрити це питання», — зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що у 2020 році було виділено рекордну кількість коштів на лікування онкохворих. Загалом на 40% більше, ніж 2019 році, та вдвічі більше, ніж у 2018 році.

«З вересня цього року наш Уряд майже в 5 разів збільшив тариф на діагностику та хіміотерапевтичне лікування онкозахворювань у дітей. Це означає, що заклади, в яких лікують маленьких пацієнтів, отримають більше коштів, щоб надавати якіснішу допомогу», — наголосив Глава Уряду.

Як зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, цього року мала бути реалізована програма реконструкції лабораторії Національного інституту раку, кошти на які виділялися у 2018-2019 роках, проте за цей час не було проведено жодної підготовчої роботи.

«Тільки в цьому році розпочалася підготовка Міністерством охорони здоров’я і зроблено проект, в тому числі проведена державна експертиза. Проект не одного дня і він дійсно не простий. Міністерству охорони здоров’я потрібно більше часу, щоб його реалізувати», — відзначив Ігор Петрашко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зауважив, що Уряд за погодженням із МОЗ підтримав рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо перерозподілу коштів за цією програмою. Такий перерозподіл також було погоджено комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

«Кошти для реконструкції лабораторії діагностики будуть передбачені в наступному році. З цією метою ми ухвалюємо зміни до постанови №571, яка врегулює питання стосовно можливої реалізації проектів, щодо яких відбувся перерозподіл коштів», — повідомив Ігор Петрашко.

Міністр підкреслив, що перерозподіл дозволить реалізувати незавершений проект щодо діагностики онкологічних захворювань у 2021 році.