Пошук Пошук
  2. Головна
  3. Департамент охорони здоров’...
  4. Чорнобильський диспансер – ...

Чорнобильський диспансер – єдиний на теренах Вінниччини надає допомогу пацієнтам з постковідними ускладненнями

Якою є специфіка лікування та реабілітації таких пацієнтів, запитуємо у директора КНП Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення Вінницької обласної ради» Світлану Михайлівну Голодюк:
– Починаючи з 11 грудня 2020 року, Наказом департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА, наш заклад визначений таким, що надає допомогу пацієнтам з постковідними ускладненнями хвороби.
?Це перш за все пацієнти, які тривалий час перебували на лікуванні у ковідних лікарнях, але потребують ще кисневої терапії, чи мають ускладнення з боку нервової, серцево-судинної системи, чи органів кишково-шлункового тракту. Такі пацієнти переводяться за направленням з цих ковідних лікарень до нашої лікарні, і продовжують свій шлях до повного одужання.
Здійснюється це на базі нашого терапевтичного відділення, яке є багатопрофільним, куди звертаються по допомогу хворі, що мають ускладнення після перенесеного ковіду з боку серцево-судинної системи, так і з боку шлунково-кишкового тракту, чи гематологічними ускладненнями.
– Ускладнення після перенесеної коронавірусної інфекції, на жаль, досить обширні, – коментує завідувачка терапевтичним відділенням диспансеру, лікар-терапевт вищої категорії Наталія Середа, – і пацієнти, які поступають, мають погіршення стану серцево-судинної системи, прогресування фіброзу легень, задишку, ядуху, панічні атаки, тобто ураження нервової системи.
?Відбувається загострення та прогресування на цьому фоні хронічної терапевтичної патології, тобто поліморбідні стани, з якими ми справляємося, включаючи лікування терапевтичне, медикаментозне, реабілітацію ( обов’язково лікувальну фізкультуру, заняття з реабілітологами) та психотерапію (хоча й офіційно не маємо даного профілю, але ж працюємо з пацієнтами комплексно). Аналізуючи наш досвід роботи з постковідною реабілітацією пацієнтів, дійшли висновку, що за допомогою лише медикаментів та фізичної реабілітації – цього при постковідній реабілітації замало. А якщо додати сюди ще психотерапію, пояснити хворому, чому у нього такий стан, дати йому впевненість в тому, що йому стане краще, – при такому підході пацієнти одужують швидше та повертаються до звичного життя. Виписуючись додому, вони чітко знають, як їм потрібно себе вести, чим займатися, щоб повернутися в соціум, запевнила Наталія Федорівна.
– Дійсно, ковід уражає нервову систему, – розповідає завідувач неврологічним відділенням диспансеру, лікар-невролог вищої категорії Ірина Володимирівна Капітанчук. – Це проявляється у двох напрямках: через нюхальний нерв, по нервовим шляхам вірус потрапляє у речовину мозку, та другим – трансмісійним, через кров – потрапляє до нервових клітин.
?Викликаючи ураження нервової системи, які проявляються у вигляді втрати смаку, нюху, порушень режиму сну, тривожних думок, болючих відчуттів у кінцівках, зниження концентрації уваги, роздратованість, порушення пам’яті. Найбільш розповсюдженими у людей похилого віку є дегенеративні зміни у речовині мозку, які проявляються у вигляді нервового захворювання. Тому важливим є лікування на перших етапах розвитку післяковідних ускладнень.
?Дієвим та елементарним захистом для кожного з нас є носіння захисних масок, переконана Ірина Капітанчук, адже чим менше вірусу потрапить через ніс, тим менше його потрапить до мозку людини. Другим простим фактором зменшення вірусного навантаження є обов’язкове регулярне провітрювання приміщення.
?Для людей, що перехворіли на ковід, важливим є повноцінне харчування, зі вживанням достатньої кількості вітамінів, а також прийом специфічних препаратів, які покращують метаболічні процеси роботи мозку. Зрештою, кожний такий пацієнт потребує комплексного індивідуального підходу до лікування постковідних ускладнень. Головне – не займатися самолікуванням, обов’язково звертатися до лікаря-невролога, якщо наявні симптоми постковідних ускладнень, який протестує усі розлади нервової системи і обов’язково призначить лікування, необхідне саме цій людині, зауважує лікар-невролог.
– Реабілітація пацієнтів, які перенесли ковід, – зазначає завідувач відділення фізичної та реабілітаційної медицини, лікар вищої категорії Галина Повшедна, – насправді має комплексний підхід. Вона включає не тільки медикаментозне лікування, яке використовують у терапевтичному, неврологічному відділеннях.
?Післяковідна реабілітація обов’язково включає і фізичну терапію. Потрібно підбирати комплекс процедур, які необхідно призначати пацієнту з обережністю. Лікар оцінює стан пацієнта, його фізичні можливості, показники сатурації, пульсу, артеріального тиску, і тоді визначається інтенсивність фізичних навантажень для кожного пацієнта. Виконуються ці вправи з помічниками фізичного терапевта. Це може бути мінімальна інтенсивність чи середня.
?Вже доведено за час нашої роботи з пацієнтами з післяковідними ускладненнями, що вправи лікувальної фізкультури, дихальні вправи допомагають поступово повернутися до нормального ритму життя, підкреслила Галина Петрівна .
- Фактично з постковідними хворими диспансер працює вже протягом півтора місяця. Яка динаміка?
– Ми тільки на початку свого шляху і свого досвіду, – аналізує Світлана Михайлівна Голодюк, – Тому що поділитися з кимось, чи порадитися немає такої можливості, адже відділень подібного профілю фактично немає.
?На Вінниччині ми – єдині. Але, відпрацьовуючи свій локальний протокол, маршрут пацієнта, тісно співпрацюємо з кафедрою внутрішніх хвороб №2 Вінницького медуніверситету ім. М. Пирогова, (а саме з професорами Вадимом Жебелем, Сергієм Лозинським та працівниками кафедри), ми розробляємо маршрут пацієнта.
?Так, перша наша пацієнтка, Лакшина, яка 46 днів перебувала на апараті ШВЛ, до нашого терапевтичного відділення її принесли на руках, вона не могла йти, не могла бути без кисню, її стан був ускладнений психологічними розладами, ендокринологічними порушеннями (високий цукор крові, досить високе згущення крові). Та за допомогою комплексно підібраної терапії за участі терапевта, кардіолога, невролога, гематолога та фізичного реабілітолога розробили програму лікування, плюс реабілітаційні заходи. Пацієнтці вдалося нормалізувати показники крові, печінкові проби, стабілізувати цукор. І вона з відділення пішла своїми ногами, тримаючи сатурацію кисню у крові на рівні 96.
?Це був перший наш успіх, це було показово, уся наша мультидисциплінарна команда раділа щоденним досягненням пацієнтки, коли спочатку долалися перші кроки по палаті, потім додалася дорога по коридору. Раділи, що кисневий концентратор більше не був потрібний. Вже через місяць, коли пацієнтка прийшла до нас на повторний огляд, здачу аналізів, консультації, ми побачили, що ситуація стабільна, гемодинамічні показники покращуються, сатурація тримається, людина виконує щоденно дихальні вправи, займається лікувальною фізкультурою, збільшуючи поступово фізичні навантаження.
?Також у нашому диспансері лікуються пацієнти, переведені із районних лікарень, курс лікування яких некороткий, адже відновлення після ковіду потребує часу (можуть перебувати у стінах закладу і 7, і 10, і 12 днів). Якщо є потреба, такі пацієнти можуть бути переведені і до неврологічного, чи реабілітаційного відділення та продовжать комплекс лікувальних та відновлювальних процедур.
– Чи були пацієнти молодого віку, з якими ускладненнями?
– Більше неврологічного профілю. Серед характерних симптомів – порушення сну, швидка втомлюваність, ознаки депресії. Як казала одна наша пацієнтка, «лягти, накритися ковдрою, і нікуди не виходити». Але за допомогою і фітотерапії, голкорефлексотерапії, різних вправ, бесід з пацієнткою і підібраної медикаментозної терапії нам вдалося повернути людину до звичного способу життя. Хоча молоді люди, що перенесли ковід, більше лікуються амбулаторно, до нас більше звертаються пацієнти старшого віку (50, 60, 70+).
– Що потрібно, щоб потрапити до вас саме на таку реабілітацію?
– По-перше, це пацієнти, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в опорних ковідних лікарнях. Згідно наказу департаменту охорони здоров’я та реабілітації, за попереднім узгодженням, таких пацієнтів переводять до нас на лікування. ?Але для переводу такий пацієнт має мати негативний ПЛР-тест і тести ІФА (Ig M) на COVID-19, зроблені за 72 години до поступлення.
?У випадку, коли направляє сімейний лікар, то так само результати тестів негативний ПЛР-тест і тести ІФА (Ig M та Ig G), на COVID-19, зроблені за 72 години до поступлення, електронне направлення та виписка зі стаціонару.
?З листопада місяця у закладі також працює ІФА-аналізатор, і з’явилася можливість робити ІФА-тести. Це зручно, і як показало життя, стало досить популярною послугою для вінничан. Для того, щоб перевіритися, необхідно прийти натщесерце (це можна зробити щоденно з 8-ої до 11-ої год., крім суботи-неділі). На території закладу проводиться забір крові, результат вже відомий до 15 год. чи за PR-кодом, чи у реєстратурі – у паперовому вигляді. Послуга популярна не тільки серед мешканців обласного центру, а й з районів області приїздять люди.
?Користується попитом й серед пацієнтів приватних медзакладів, які проводять хірургічні втручання,( це вже цито-тест, коли результат відомий протягом 1 години).
– Скільки таких хворих вже отримали реабілітаційні процедури у закладі
– Загалом за півтора місяці роботи відділення у закладі пролікувалися 80 пацієнтів з післяковідним синдромом, - підкреслила Світлана Голодюк. На сьогодні у закладі на лікуванні перебуває 68 хворих.
Наталія Федорченко, фахівець відділу інформаційно-комунікаційної роботи та зв’язків зі ЗМІ та громадськістю Вінницького обласного центру громадського здоров’я
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Поділитись:

Директор Департаменту

Директор Департаменту Задорожна Ольга Іванівна

Задорожна Ольга Іванівна

Іконка геолокація

Адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036

Іконка телефон

Приймальня: (0432) 66-12-05

Іконка лист

E-mail: [email protected]

Облдержадміністрація

Громадянам

Контакти

Прес-центр

Послуги

Діяльність

Важливо

Громадянське суспільство

Більше