Донорство крові: Європейський та світовий досвід

За статистикою, один донор крові може врятувати життя трьох людей. Проте існує лише кілька десятків країн, де донорська кров забезпечує 100% потреби, необхідної для населення.

В Україні показники донорства крові невисокі. За словами експертів, серед головних чинників такої ситуації – недовіра до лікарень, відсутність належної техніки, а також менталітет. В Україні не допомагає залученню до донорства навіть оплата за здачу крові і два вихідних. Цікаво, що в багатьох країнах світу стати донором – це звичайна справа. Не за гроші! Радіо Свобода поцікавилося, як та чому стають донорами в інших державах?

США: у кожному штаті свої правила

Ната Стоун – донор плазми та жителька штату Юта. Каже, в їхньому регіоні можна здавати кров лише в центрах Червоного Хреста. Проте від її дому до цих закладів велика відстань, а тому не завжди це зручно. Саме тому багато хто з жителів Юти чекає на приїзд blood drive.

Це – спеціальні машини, які з апаратурою забору крові виїжджають у міста.  Приїзд blood drive анонсується. На сайті великими літерами пишуть, що не вистачає крові певних груп, і зразу поруч інформація, де братимуть кров.

Але у таких спеціальних машинах не можна здавати плазму, для цього все рівно потрібно їхати в спеціальні центри. Проте така політика лише в Юті. Наприклад, у Каліфорнії здати кров та плазму ви можете у будь-якому шпиталі. У цьому ж штаті ви побачите рекламні банери і про необхідність ставати донорами. А ось у Юті така пропаганда відсутня. 

Японія: смайлики, які попереджають про терміновість здачі крові

У Японії – фантастична пропаганда донорства крові. Крім реклами на телебаченні, постійного залучання до різних акцій відомих зірок, існують ще й дошки «оголошень», на яких зображено, скільки крові зараз в центрах переливання. Рівень кількості малюють смайликами. Засмучене «обличчя» показує, що кров уже закінчується, а червоний «у шоці» смайлик позначає: терміново потрібна саме ця група крові.

Центр переливання крові більше нагадує офіс великого холдингу: затишні та світлі кімнати очікування з ноутбуками та телевізорами, інтернет на всій території, велике кафе з безкоштовними напоями та десертами. Крім того, за конкретну кількість донацій в Японії нагороджують кубками. Групи донорів за 5 та 10 років активності отримують дипломи-подяки, а за 15 та 20 років активності – пам'ятні сертифікати. При цьому гроші за донорство в Японії не дають, але кількість охочих допомогти це не зменшує.

Австралія: донор, який врятував майже 2,5 мільйони дітей

Саме з Австралії легендарний донор 81-річний Джеймс Гаррісон, який за своє життя пожертвував кров понад 1170 разів, і це врятувало життя майже 2,5 мільйонів дітей. І це все завдяки унікальним антитілам, які містяться в крові Джеймса Гаррісона. На їхній основі виготовляють препарат, що дозволяє запобігти резус-конфлікту матері й ще не народженої дитини. Тепер його називають «людиною із золотою рукою».

Взагалі в Австралії донором може стати здорова людина від 18 до 70 років та вагою понад 50 кілограмів. Основні обмеження – це серцеві захворювання, низький вміст заліза в крові, вагітність, уживання наркотиків та ризикована сексуальна активність. Основний меседж – кров має обмежений термін зберігання, тому донори потрібні постійно.

Нідерланди: стерильно, тож не хвилюємося

Як і в більшості європейських країн, у Нідерландах нікого здавати кров не примушують, проте пропаганда й постійна реклама роблять свою справу. Щоразу, коли збираються здавати кров, тут обов’язково наново оформлюють спеціальну картку із запитаннями про стан здоров’я.

Південно-Африканська Республіка: черги не зникають

У ПАР дуже популярно здавати кров, запевняє біолог Роман Світін. А умови стандартні, як і в Україні, – вік, відсутність хронічних чи гострих хвороб. Крім того, здати кров є можливість не лише в лікарнях, але й у мобільних групах, на кшталт американських. Вони так само працюють у різних місцях: торгових центрах, аеропортах університетах.

«Там створюються тимчасові станції, і до них завжди вишукуються черги. В університеті, у якому я працюю, це відбувається приблизно раз на місяць. І черга майже з сотні людей не закінчується цілий день. Проте сам кров не здавав, бо ПАР– на першому місці за захворюваністю на СНІД. І хоча я сам біолог, бачу, що все робиться одноразовими інструментами, а СНІД поширений лише в бідних районах, усе одно якось дискомфортно», – зізнається Роман Світін.

Лайфхак від Швеції

У Швеції знайшли вдалу мотивацію для донорів – подяку. Щоразу, коли ваша кров була використана для переливання, вам автоматично надсилається смс-повідомлення. Вважайте, що ваша кров врятувала комусь життя, адже переливання використовуються в екстрених випадках.

Директор департаменту

 

ЗАДОРОЖНА Ольга Іванівна

 

Адреса: 21036, Хмельницьке шосе, 7

Тел/факс: 66-12-05 Факс 66-12-11

E-mail: [email protected]