Повернемо назви — повернемо Крим

Топоніміка завжди була ідеологічним інструментом і жодна імперія не нехтувала цим – російська імперія не виняток. Позначити територію своїми назвами – означало підтвердити свою владу. Практично вся територія України була промаркована російськими топонімами царських часів, а особливо у часи СРСР. Зокрема, масштабних перейменувань зазнав Крим – радянська влада намагалася знищити все, що було пов’язано із корінними народами України. Примусово змінювали не лише етнічний склад населення півострова, а й топоніми. Так, Акмєсджіт став Сімферополем, Кєзлєв – Євпаторією, Кєфє – Феодосією, Карасубазар – Білогорськом, а велике кримськотатарське поселення Ак’яр – Севастополем.

Окрім назв населених пунктів, були змінені назви залізничних станцій, вулиць та історико-культурних об’єктів. Намагалися перейменувати назви гір та річок.

У 1944 — початку 60-х років Радянський Союз перейменував 1 444 населені пункти у Криму. Ця хвиля стала наймасовішою та найбільш руйнівною для топонімії Криму. Перейменування назв, русифікація та радянізація знищували історію та самоідентичність кримських татар, караїмів та кримчаків.

Окупанти й до сьогодні усіма силами намагаються стерти зв’язок корінних народів із півостровом, переписати реальну історію Криму.

На початку цього року Меджліс кримськотатарського народу та Кримськотатарський ресурсний центр розпочали інформаційну та адвокаційну кампанію “Повернемо назви — повернемо Крим”, у межах якої було ініційовано повернення населеним пунктам, водним об’єктам, залізничним станціям тимчасово окупованого Криму історичних назв – замість радянських чи колонізаторських.

«На сучасному етапі відновлення історичної топоніміки Криму – це не просто відновлення справедливості, а інструментарій для деокупації півострова», – підкреслив Ескендер Барієв, Голова Правління КРЦ на пресконференції, під час якої було презентовано проміжні результати інформаційної кампанії «Повернемо назви – повернемо Крим», спрямованої на відновлення історичних топонімів на півострові.

Віктор Коврей, начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами ДЕСС наголосив на важливості цього процесу саме зараз – в історичний для всієї України та кожної етнічної спільноти час. «Ми розуміємо наскільки цей процес складний та важливий. В цьому плані ДЕСС працює над своєю частиною роботи. Зокрема відбуваються обговорення під час засідань різних національних комісій та на інших майданчиках. Багатьом українцям і досі невідомі історичні назви їхніх міст та інших топонімів. З цієї причини значення інформаційних кампаній лишається дуже важливим», – зазначив він.

Рефат Чубаров наголосив, що відновлення історичних топонімів Криму – це дійсно один з інструментів деокупації Криму. Якщо Ак’яр буде лишатися Севастополем, то він завжди буде «городом русской славы». Проте ніхто ніколи не скаже: «Ак’яр – «город русской славы».

«Мені здається вже не дуже комфортно на 33-у році незалежності нашої держави говорити про відновлення історичних назв в Криму. Цю тезу «чому Україна раніше не відновлювала справедливість» активно просувають російські окупанти на півострові задля спроби компрометувати Україну. Водночас наша держава пройшла складний шлях задля розуміння важливості декомунізації, дерусифікації та деколонізації. Зараз для цього настала черга Криму», – додав Голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Він акцентував, що змінити колонізаторські та радянські назви в тимчасово окупованому українському Криму дозволяють низка законів.

Зокрема в Законі України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” йдеться, що держава забезпечує право депортованих осіб на повернення історичних назв населеним пунктам, перейменованим за часів СРСР у зв’язку з депортацією. Повернення історичних назв ґрунтується також на Законі України «Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», Законі України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Законі «Про корінні народи України».

Рефат Чубаров зауважив, що перейменування має пройти певну процедуру. Наразі, спільно з Українським інститутом національної пам’яті, відібрана перша група назв. «Ми будемо створювати спеціальну робочу групу, яка буде проводити роботу з підготовки наступної, вже дуже великої кількості назв, пов’язаних зі зміною після депортації кримськотатарського народу. Тому цей процес не буде одномоментним».

Фото та світлина: офіційний сайт ДЕСС