Топ новини

Безпека і комфорт у великих і малих населених пунктах, наявність скверів і парків, розумна забудова, наявність закладів дошкільної освіти, сучасні школи, якісні дороги – це справедливий запит суспільства і завдання для управлінців, які опікуються питаннями розбудови територій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Він зазначив, що нинішня ситуація нерідко зводиться до того, що в гонитві за прибутками забуваються не тільки естетичні моменти, а й елементарна соціальна відповідальність, коли будуються житлові комплекси, а будівництво садочків і шкіл перекладається на плечі державного бюджету.

«Якщо ви, громадяни, бачите, що будуються будинки, а разом не будується садок чи поліклініка – будь-який соціальний об’єкт – знайте, це шахрайство. Влада прийняла несправедливе рішення по відношенню до жителів», - сказав Володимир Гройсман.

Разом з тим він наголосив, що і в житловому будівництві потрібно міняти стандарти і вводити норми, які розроблені з залученням широкого експертного кола та громадськості.

«Коли ми почали занурюватися в проблематику забудови територій, побачили, що більшість норм – ще радянських часів. Саме тому, коли зараз бачимо нове ніби будівництво, виглядає воно як застаріле, дуже примітивно, - сказав Володимир Гройсман. - Ми провели велику роботу для того, аби створити нормальні якісні умови і норми будівництва. Хочемо створити комфортне середовище, аби ті, хто проектують споруди, робили це так, як це робиться в Європі».

Глава Уряду звернув увагу, що введення нових норм, які увібрали в себе найкращі практики Великобританії, США та інших країн, не проходить «легко». «Є низка позивів. Дехто хоче залишити все так, як було. По-старому. І окремі випадки судових рішень компрометують сотні чесних і справедливих рішень, - сказав Володимир Гройсман. - Але треба наводити порядок в країні. І всі мають бути об’єднані цією метою. Ми можемо бути в 50-100 разів ефективнішими. В країні є люди, які будуть боротися за це до перемоги».

Глава Уряду дав доручення, попри всі юридичні колізії, активно впроваджувати нові норми.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у середу з Віце-президентом Німецького Бундестагу Вольфгангом Кубікі, який перебуває з тижневим візитом до України.

Українські реформи в добрих руках, і це важливо усвідомлювати як з огляду на формування напрямків співпраці з Україною, так і розрахунків ефективності конкретних комерційних проектів, які можуть бути реалізовані в Україні. Про це сказала Міністр закордонних справ Норвегії Іне Еріксен Сьорейде під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Іне Еріксен Сьорейде - перша жінка – керівник дипломатичного відомства Королівства і одна з тих очільників іноземних дипломатичних відомств, хто з власної ініціативи зголосився відвідати Донбас, аби на власні очі оцінити ситуацію в регіоні.

«Я знаю, що ви плануєте відвідати Схід. Це говорить про ваші лідерські якості, безстрашність і бажання побачити, що там відбувається. Важливо, що ви особисто оціните ті безчинства, які робить Російська Федерація, вторгаючись в Україну, - сказав Володимир Гройсман. – Я радий нашому активному діалогу».

«Наші двосторонні відносини насправді набирають обертів. Ми бачимо зростаючий інтерес норвезьких компаній, які бажають працювати в Україні, і це нас радує», - відзначила зі свого боку Іне Еріксен Сьорейде.

Під час розмови сторони відзначили високий рівень політичної співпраці, а також намітили низку тем і сфер, які потрібно поглиблювати і розвивати. Серед них – робота Норвезької ради у справах біженців в Україні, співпраця в сфері розвитку системи охорони здоров’я, а також реалізація спільних великих енергетичних проектів, передусім в сегменті відновлювальної енергетики. Як зазначила Міністр, енергопроекти, які наразі опрацьовуються, - це багатомільйонні інвестиції, які є великими не тільки для України, а й Норвегії. Тож сам факт появи інвестиційних ідей – то є ознака довіри до України і її економічної політики.

«Нас вражає той рівень реформ, який вже досягнутий Україною. Поліпшення інвестиційного клімату відчутні. Саме тому перспективи інвестиційної співпраці доволі оптимістичні», - зазначила Міністр.

«Обсяг завдань, який стоїть перед Україною, насправді безпрецедентний. Але якщо говорити про те, скількома процесами ми сьогодні управляємо, то лише серед основних – освіта, медицина, приватизація, децентралізація, боротьба з корупцією, оборона, внутрішня безпека. І це лише невеликий перелік. Окремо ми опрацьовуємо рішення щодо поглиблення євроінтеграційних процесів та поліпшення ділового клімату, - сказав Володимир Гройсман. – Тож ми запрошуємо і щиро вітаємо норвезький бізнес в Україні».

Глава Уряду України також висловив сподівання, що позиція Осло буде такою ж міцною і упевненою в контексті недопущення будівництва газопроводу «Північний потік -2».

Як зазначили співрозмовники, значного імпульсу подальшій спільній роботі має надати заплановане на вересень засідання українсько-норвезької Міжурядової комісії, а також подальші прямі контакти урядовців обох країн. Глава Уряду прийняв запрошення відвідати Норвегію орієнтовно в листопаді поточного року.

Довідково

Товарообіг між Україною та Норвегією минулого року склав майже 290 млн доларів. А в першому півріччі поточного року – 137,8 млн доларів. В економіку України залучено 7,5 млн доларів інвестицій з Норвегії. Загальний обсяг фінансової допомоги від Норвегії за останні 4 роки становить понад 140 млн доларів. Її пріоритетними напрямами є реформа судової системи та державного управління; сприяння розвитку торгівлі і євроінтеграції; питання енергетики, енергоефективності та ядерної безпеки; гуманітарна допомога.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи дев’яту сесію Верховної Ради України VIII скликання, привітав усіх з початком нового, осіннього, політичного сезону.

У своєму виступі Голова Парламенту окреслив питання, пріоритетні для 9 сесії Верховної Ради України VIII скликання, – «у той період, коли Україна стоїть перед важливими і навіть критичними викликами, як внутрішніми, так і зовнішніми, серед яких найважливіший – це продовження російської агресії і захист Української держави».

А.Парубій вважає, що питання національної безпеки має бути ключовим у роботі нинішньої сесії. Внутрішні виклики, за його словами, пов’язані з тим, що Україна входить у рік, коли відбудуться і президентські, і парламентські вибори, - "і політичні емоції можуть перешкодити повноцінній і планомірній роботі Парламенту". Голова Верховної Ради переконаний, що це буде «період шансів і вікна можливостей, коли зможемо продовжити системну роботу і дати відповідь на виклики, що стоять перед нами». «Я впевнений, що відчуття відповідальності більшості депутатів, що присутні у цьому залі, відчуття державності і інтересів держави вище від будь-яких політичних емоцій. Я впевнений, що ми зможемо у цьому залі працювати системно, планово і результативно», - сказав він.

Ключовим питанням, навколо якого у першу черго необхідно зосередитись, Голова Верховної Ради назвав питання національної безпеки і підтримки українських збройних сил як гарантії незалежності, але також і продовження реформи сектору безпеки у відповідності до стандартів НАТО. Він нагадав, що на попередній сесії було ухвалено Закон «Про національну безпеку». «Це системний рамковий закон, але він передбачає імплементацію ряду інших законів – закони про СБУ, розвідувальні органи, військово-промисловий комплекс, але також і про окремий комітет, який би посилив парламентський контроль», - наголосив А.Парубій.

Голова Верховної Ради підтримав закріплення євроатлантичного напряму України та вступ до НАТО у Конституції України. Це рішення, за його словами, «стане гарантією того, що євроатлантичний напрям буде збережено, незалежно від того, які політики будуть у залі Верховної Ради України – це наш обов’язок і наша місія».

Одним із найважливіших питань цієї осені А.Парубій назвав прийняття Державного бюджету України. Він висловився за збереження традиції, запровадженої минулого року, – проходження усіх етапів ухвалення Бюджету у передбачений законом термін: «Не під ялинку, і в узгодженій атмосфері цього залу».

Наступним етапом роботи сесії Голова Парламенту назвав виборчий блок. А.Парубій нагадав, що перед Верховною Радою є зобов’язання провести реформу виборчого законодавства. Він нагадав, що у важких дискусіях 226 голосами було ухвалено у першому читанні Виборчий кодекс, що запроваджує відкриті списки і можливість виборців впливати на списки політичних партій. Незважаючи на рекордну кількість правок – понад чотири тисячі, Голова Верховної Ради висловив сподівання, що вже у жовтні Парламент матиме можливість увійти в розгляд Виборчого кодексу, який систематизує ряд законів: і про вибори до Верховної Ради, і до місцевих рад, і про Центральну виборчу комісію. «Ми повинні пройти цю дискусію, у тому числі оновити склад Центральної виборчої комісії», - сказав він.

Особливу увагу Голова Верховної Ради приділив питанню євроінтеграції та імплементації необхідних для цього законів. Він нагадав, що минулого року разом з Прем’єр-Міністром України Володимиром Гройсманом було розроблено і презентовано «Дорожню карту» Законопроектів у сфері виконання зобов’язань щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. «Влітку йшла системна робота. Фактично робота вже завершена, кінцевий план будемо презентувати: понад 50 законів, з яких 21 вже готові до розгляду. І дуже символічно, що вже перший тиждень ми починаємо із законів стратегічного напряму – євроінтеграції», - проголосив він. А.Парубій у контексті економічного блоку закликав визначити прерогативи і презентувати роботу над цим планом.

Голова Українського парламенту наголосив на необхідності на цій сесії розглянути закон про державну мову. Він нагадав ті дні, коли було нібито ухвалено закон Колісниченка-Ківалова - з порушенням усіх можливих норм, як це визнав Конституційний Суд України. «Це питання фундаментальне для життя нації, для життя держави, тому в атмосфері дискусій має бути прийнято закон про мову», - сказав він і додав, що вже зареєстровано п’ять законопроектів.

Також важливим А.Парубій назвав необхідність ухвалення на цій сесії закону про реформування парламенту. «Це є нашим спільним зобов’язанням, яке взяли голови фракцій, - законопроекти про кількість комітетів, про розподіл комітетів по методу Д’Ондта, не доопрацьовано законодавство про ТСК, необхідно також зупинити законодавчий спам», - зазначив він.

Важливим пунктом роботи сесії А. Парубій назвав внесення змін до Конституції про відміну депутатської недоторканності. «Конституційний Суд прийняв своє рішення, два законопроекти направлені у Парламент, Комітет дав висновок і пропозиції, і це є теж важлива позиція на осінь», - сказав він і підкреслив, що «найголовніше – це системна робота Верховної Ради України.

«У всі важкі роки Парламент був осередком стабільності, і коли виникали кризи - вистачало депутатів, щоб ці кризи розв’язати. Парламент є осередком стабільності і центром прийняття рішень. Працює Верховна Рада – і все буде добре у нашій Державі. Вірю і переконаний, що рівень відповідальності у цей час буде вищий від політичних емоцій», - наголосив А.Парубій і побажав успішної роботи і наснаги.

У засіданні взяли участь народні депутати України, Прем’єр-міністр та члени Уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, представники судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає та призначає на посаду, представники громадськості, голови дипломатичних представництв іноземних держав, представники ЗМІ.

Запропоновані Президентом Петром Порошенком зміни до Конституції, мають не просто закріпити в Основному Законі європейський та євроатлантичний напрямок розвитку України, а й закріпити головні досягнення Революції Гідності. На цьому Глава держави наголосив під час зустрічі з керівниками депутатських фракцій і груп.

«Дуже просив би, щоб ці проекти якомога швидше були розглянуті, включені до порядку денного і спрямовані до Конституційного Суду для того, щоб зробити ті рухи, ті зміни, які відбулися після Революції Гідності, незворотніми і не допустити реваншу», - сказав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що анонсував внесення ним зазначених змін у виступі під час військового параду у День Незалежності. «Я ще раз наголосив, що збираюся внести пропозиції – проект змін до Конституції, які закріплюють незворотність вибраного цивілізаційного вибору українського народу, нашого руху в Європейський Союз і євроатлантичну інтеграцію», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що у 2010 році, коли ставилося питання про внесення зміни, лунали пропозиції прибрати із законопроекту позиції про євроатлантичну інтеграцію. «Тоді це пояснювалося тим, що нам потрібен мир. Що саме позаблоковий статус гарантує Україні мир. Хочу нагадати, що російська агресія у 2014 році проти України відбулася за часів дії позаблокового статусу. Це була абсолютно безвідповідальна позиція, абсолютно антидержавна, яка ввела в оману, не захистила. І я думаю, що це ще один аргумент для того, щоб ми твердо вирішили щодо конституційного закріплення європейського і євроатлантичного цивілізаційного вибору Української держави», - наголосив він, говорячи про обгрунтованість зазначених змін.

За словами Глави держави йдеться про зміни до Преамбули, трьох статей Основного Закону України – 85, 102 і 118, та Перехідні положення. За його словами у Преамбулі власне буде зафіксовано цивілізаційний вибір України і «її місце як члена європейської родини» та наш курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію. У зазначених статтях – підтримка Верховною Радою та Урядом визначеного напрямку розвитку держави та зобов’язання щодо забезпечення єропейського руху, які бере на себе Президент.

«В Перехідних положеннях ми чітко фіксуємо позицію, що ми вилучаємо норму, на підставі якої в Україні перебував Чорноморський флот – конституційних підстав після прийняття цих змін не буде», - також  підкреслив Петро Порошенко.

Крім того Президент зауважив, що на сьогоднішній день левова частина населення, більше 70%, підтримує європейську інтеграцію, а більше половини українського народу - євроатлантичну інтеграцію. Так само європейський вектор розвитку був підтриманий абсолютною більшістю Парламенту під час ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС та виконання комплексу завдань щодо безвізового режиму, прийняття Закону про національну безпеку, інших законодавчих актів, констатував він. «Тому, на мою думку, буде цілком природньо коли ці пропозиції будуть відповідним чином проаналізовані», - резюмував Глава держави.

Обрана Урядом політика змін в ключових сферах життя країни вимагає впевненої ходи – без зайвих рухів і кидання з одного боку в інший. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спілкуючись з колективом підприємства «Сквиратекс» (Київська область), що спеціалізується на виготовленні жіночого одягу, а також спеціального одягу для військових, поліції та інших служб. Глава Уряду відвідав підприємство в рамках своєї поїздки на Київщину.

Він наголосив, що більшість реформ – довготривалі. І не можна обіцяти людям, що «завтра буде все і одразу».

«Але для цього треба прийти. Про це треба говорити на підприємствах. Для всього потрібен час, - сказав Глава Уряду. - Ось сьогодні наші діти йдуть в нову школу. Через 12 років діти отримають нові можливості і нові знання. І важливо, аби ми не робили зайвих рухів – один шлях, потім інший. Треба вперто йти по тому шляху, який визначений».

Ключовий орієнтир, за словами Володимира Гройсмана, - розвиток економіки. Але цей процес вимагає залучення всіх – в першу чергу, промисловості, яка має відходити від давальницьких схем чи виробництва лише сировини і переходити на замкнені цикли, виробництво готової продукції і пропозиції ринку саме готових виробів. Як наголосив Глава Уряду, такий підхід дозволить вже у короткостроковій перспективі здійснити ще один важливий економічний прорив – загальмувати міграцію персоналу, яка є явищем світового масштабу.

«За чим люди їдуть? За копійкою, яка, звісно, не зайва. А що вони залишають? Сім’ї, дома, душу свою – адже переживають за дітей… Звісно, людей треба повертати. І підвищення зарплат, нехай трохи менше, ніж за кордоном, і питання освіти, і інші моменти – все це будемо вирішувати, - сказав Володимир Гройсман. – Якщо робити будь-яку справу сумлінно – вона важка. Мені так само непросто ламати систему, яка була побудована хтозна-як. Але я вірю, що це можливо».

Виходячи із загальної логіки законодавчих пріоритетів, визначених Головою Верховної Ради України А.Парубієм як основних для ухвалення цієї осені, був запропонований і порядок денний першого пленарного тижня дев’ятої сесії Верховної  Ради України.

За словами А.Парубія, у вівторок планується розглянути ряд євроінтеграційних законів, зокрема, закон про інтелектуальну власність, а у четвер - блок питань національної безпеки. Також Голова Парламенту повідомив про «велику заборгованість по ратифікаціях - більше двох десятків питань». Він запропонував, аби розгляд питань ратифікації, які накопились, відбувся не тільки традиційно у середу, а й у четвер. «Важливо, щоби ми змогли хоча б частину наших міжнародних зобов’язань виконати цього тижня», - зауважив Голова Верховної Ради.

Також до розгляду цього сесійного тижня, а саме у середу та четвер,  пропонується закон про бізнес- омбудсмена України.

У Вашингтоні Президент Петро Порошенко провів зустріч зі Спеціальним представником Сполучених Штатів Америки з питань України Куртом Волкером.

Співрозмовники обговорили безпекову ситуацію на Сході України і скоординували подальші кроки для деокупації Донбасу.

Петро Порошенко подякував США за продовження санкційної політики проти РФ. Глава держави наголосив на важливості посилення тиску на Росію для негайного звільнення українських заручників.

Президент Порошенко та Спецпредставник США також обмінялися думками щодо посилення обороноздатності української армії.

Крім того було обговорено питання посилення співпраці між Україною і США для недопущення втручання Росії в українські вибори.

Україна готова до нового навчального року і запроваджує нову якість освіти як одну з довгострокових реформ, що дасть результати за 12 років. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми починаємо зараз важкий, але необхідний процес впровадження нової української школи. Запровадили нові стандарти, виділили 1 млрд грн для переоснащення початкової школи. Такого раніше не було. Підготували вчителів по нових програмах. Процес пішов, - сказав Глава Уряду. - Ми сьогодні закладаємо основи нової якості освіти».

При цьому він відзначив, що разом із стандартами навчання підвищується і ставлення до вчителя – передусім в контексті оплати праці.

«Ми кілька років поспіль працюємо над тим, аби підвищувати зарплату освітянам. І розуміємо, що тут роботу потрібно продовжувати», - додав Прем’єр-міністр.

 Довідково:

Цього року до 1 класу підуть 448 тис. 578 дітей. Лідерами набору першокласників є: Дніпропетровська область - 38 143 дитини, місто Київ - 33 247 дітей та Львівська область - 30 297 дітей.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, виступаючи на ХІІІ нараді керівників закордонних дипломатичних установ України (м. Київ, 28 серпня 2018), висловив упевненість, що Верховна Рада України закріпить курс України на вступ до НАТО та ЄС до кінця поточного скликання.

А.Парубій переконаний, що зміни до Конституції України в частині закріплення євроатлантичних та євроінтеграційних прагнень країни реально внести до завершення поточної каденції парламенту. «Я впевнений, що цю ідею необхідно реалізовувати, і я вірю, що ми зможемо її реалізувати до завершення цієї каденції», - сказав політик, зазначивши, що «коли це питання буде поставлено на відкрите голосування, коли кожен стежитиме за кожним депутатом, за кожним  голосом - ніхто не посміє не проголосувати за цю ідею».

Голова Верховної Ради підкреслив, що для України ключовим напрямом є саме євроатлантичний, зокрема вступ країни до НАТО та Євросоюзу.

Президент України Петро Порошенко у Вашингтоні провів зустріч із делегацією Сенату США.

Петро Порошенко висловив вдячність за важливу роль Сенату США у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи послідовну підтримку надання Україні летальної оборонної зброї та посилення санкційного тиску на Росію.

Було скоординовано подальші кроки щодо посилення міжнародних зусиль для деокупації українського Криму та Донбасу. Глава держави привернув увагу до протиправної діяльності РФ в акваторії Азовського моря та Керченської протоки.

Відбувся обмін думками щодо загроз для енергетичної безпеки Європи через реалізацію проекту «Північний потік-2».

Було обговорено прогрес України у реалізації програм реформ та розвиток співпраці з МВФ.

Президент України також висловив сподівання на підтримку сенаторами зусиль України, що спрямовані на офіційне визнання США Голодомору геноцидом українського народу.

Президент Петро Порошенко під час 13-ї наради керівників закордонних дипломатичних установ України розповів, що робота із запровадження сталого мирного процесу в Україні не припиняється і восени Федеральний Канцлер Німеччини Ангела Меркель планує відвідати Україну.

«Думаю, що в цьому колі можу сказати – цієї осені, на початку листопада Канцлер Німеччини Ангела Меркель здійснить візит в Україну. Це є дуже яскраве свідчення особливої уваги наших німецьких партнерів, Берліну до розвитку взаємовигідного партнерства з Києвом», - повідомив Глава держави.

Він наголосив, що робота на мирному треку ніколи не припиняється, зокрема нещодавно відбулися дві телефонні розмови з Федеральним канцлером Ангелою Меркель. «Безумовно, ми обговорили подальші кроки щодо активізації мирного процесу з імплементації Мінських домовленостей, включно у Нормандському форматі. Та перспективи розгортання – це наше ключове завдання – миротворчої місії з мандатом Радбезу ООН на окупованому Донбасі. Це поки що єдиний шлях для створення безпекової складової Мінських домовленостей», - зауважив Петро Порошенко.

У свою чергу, присутній на заході Посол України в ФРН Андрій Мельник наголосив, що візит Федерального канцлера стане найкращим виявом не лише солідарності, але і практичної підтримки. «Німеччина є найбільшим двостороннім донором України в плані технічної допомоги – понад 0,5 млрд євро. Більше частка цих коштів поступила саме після Майдану, починаючи з 2014 року. Таким чином, економічна складова теж матиме важливе значення. Інвестиції з Німеччини зростають. Товарообіг складає понад 8 млрд доларів станом на сьогодні», - сказав він, додавши, що цей показник подолав докризовий рівень. Андрій Мельник підкреслив, що німецькі інвестиції йдуть у виробництво і створення робочих місць.

«Візит справді знаковий. Символічний і не лише в контексті Мінського процесу, не лише в контексті пошуку миру на Донбасі, але так само в контексті двосторонньому. Щоб Канцлер побачила, що країна, яка за чотири роки справді піднялася з колін, економіка зростає, і від цього зростання так само виграють і німецькі товаровиробники. І це теж певний важливий елемент того, що ті дії і солідарність, яка відчувається в Берліні та Європі, у західному світі, вони не даремні і допомагають справді стати міцнішими», - сказав Посол.

Будь-які перешкоди виборчому процесу в об’єднаних територіальних громадах, які наразі активно формуються в Україні і є ефективною формою самоврядування, неприпустимі. Немає жодної законодавчо обумовленої заборони бажанню людей об’єднуватися і розвивати свої території. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з керівництвом Центральної виборчої комісії та Міністерством юстиції, присвяченій питанням розблокування виборів у понад сотні новоутворених ОТГ.

Існуючі юридичні колізії призвели до того, що вибори опинилися під загрозою зриву. І це, в свою чергу, загрожує процесу подальшої децентралізації в Україні, яка є однією з найбільш фундаментальних реформ Уряду. 
«Це не просто зупинка виборів. Це намагання зупинити одну з ключових реформ. І для мене вона не просто чергова зміна. Я прийшов працювати в Уряд заради її впровадження, і заради неї змінив своє життя. Я готовий і далі забезпечувати лідерство в децентралізації, але потрібно вести цей процес на всіх стадіях, - сказав Володимир Гройсман. - Прямих заборон і перешкод виборчому процесу немає».

Учасники наради повідомили, що глобальних підстав скасовувати заплановане волевиявлення – насправді не існує. Натомість є юридичні нюанси, які потребують врегулювання і роз’яснення. Ключове завдання зараз – вирішити їх, адже саме зараз Україна проходить так звану точку неповернення, коли змінюється не тільки держава, а й свідомість громадян. 
У цьому контексті Глава Уряду закликав знайти прийнятний механізм і забезпечити проведення виборів у листопаді або не пізніше кінця поточного року. Такий крок, впевнений Прем’єр-міністр, буде зрозумілий і виборцям, і громадам, і Уряду. Тримати людей у невпевненості – не можна.

«Те, що децентралізація почала набирати оберти, а громади почали відновлювати місцеве самоврядування й оживати – неможливо зупинити. І Уряд повністю відданий цій ідеології і ідеї децентралізації, - сказав Володимир Гройсман. - Ми маємо рухатися вперед і не зупинятись. Я буду боротись за те, щоб подальший процес децентралізації був успішним. Щоб ніхто не заважав людям об’єднуватися і ставати успішними, вирішувати свої проблеми – створювати нові садочки, нові школи, нові дороги, парки сквери, нові підприємства».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій виступив у рамках ХІІІ наради керівників закордонних дипломатичних установ України (м.Київ, 28 серпня 2018 р.).

Під час виступу А.Парубій нагадав, що 100 років тому Україна втратила незалежність з трьох причин: відсутності єдності, слабкості армії, відсутності міжнародної підтримки. «Не донесли світу потреби існування української держави», - сказав він і нагадав, що під час Паризької мирної конференції (18 січня 1919 – 21 січня 1920) не було узгодженості у діях двох українських делегацій. За його словами, непоінформованість міжнародної спільноти і відсутність підтримки призвели до поразки і втрати державності.

Цього разу серед ключових завдань української дипломатії, зазначив політик, - це донести світу важливість боротьби України і важливість української державності. А.Парубій подякував кожному з представників дипломатичного корпусу за те, що вони на своєму місці доносять засобами дипломатії цю інформацію в країнах перебування. «Під час Майдану я наполягав на створенні антипутінської коаліції, і саме завдяки вам весь цивілізований світ об’єднався на підтримку незалежності України», - сказав він і підкреслив, що «весь цивілізований світ сприймає продовження санкцій як обов’язкову норму». «Санкції продовжено, і за тим стоїть кропітка щоденна робота дипломатії, яка проявила себе на рівні з українськими воїнами, які на сході України захищають незалежність», - наголосив він і додав, що «військовий і дипломатичний фронти – це два фронти відстоювання української державності».

Підкреслюючи важливість отримання летальної зброї, А. Парубій зазначив, що це є результатом роботи і дипломатів: «Ключовий напрям для України - євроатлантичний. І власне в тому напрямку вам доводиться найбільше працювати, але ми маємо дуже вагомі і значні результати. Джавеліни – це не просто тип озброєння, це символ підтримки України».

Голова Верховної Ради наголосив, що зовнішньополітичні відносини мають будуватися на інтересах Української держави. У цьому контексті він зазначив, що необхідно правильно розставляти акценти – свідченням цього є лист, підписаний країнами проти здійснення проекту Північний потік-2.  «Це елемент глобальної агресії в економічній і політичній сфері. Я мав розмову з конгресменами США з приводу підготовки рішень про санкції проти компаній, які долучені до побудови цього проекту», - розповів він і висловив упевненість, що в усіх країнах, особливо дотичних до цього проекту, необхідно об’єднати і скоординувати зусилля, аби зупинити Північний потік-2.

На переконання А.Парубія, вся парламентська дипломатія має діяти у цьому напрямі: «На сьогодні це має бути наша спільна відповідь - і України, і нашого регіону, і усього вільного світу - проти однієї з дуже агресивних спроб Путіна побудувати механізм політичного і енергетичного впливу як на Європу, так і на весь Євроатлантичний простір».

Голова Парламенту наголосив, що «вкрай важливо знаходити ключові точки дотику для того, аби у резолюціях, які приймає Верховна Рада України, у наших законах, у наших рішеннях орієнтуватись на ті потреби, які відчувають посли у своїх країнах». «Нам дуже важлива комунікація між собою для вироблення спільної державної стратегії, особливо у виборчий рік, коли політичні емоції будуть розносити певні політичні сили на виборчі перегони, а не на думку про головне – про державу», - підкреслив він.

А.Парубій упевнений, що українські дипломати, як український дипломатичний фронт, будуть на передовій зміцнення та утвердження українського інтересу і Української держави. «Впевнений, що ми змогли пройти найважчі роки нашої історії, найбільші випробування, які лягали на нас. Я впевнений, що ми і надалі плече до плеча зможемо утверджувати Українську державу», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Президент Петро Порошенко наголосив, що останні 4,5 роки були непростими, але нині настає один з найбільш критичних періодів – демократичний світ вступає у новий виборчий цикл. Вибори відбудуться в США в листопаді, оновлення Євроінституцій – в 2019 році, наближається виборча компанія і в Україні.

«Уже зараз провідні ІТ-компанії фіксують створення тисяч, десятки тисяч фейкових аккаунтів з російським корінням. Росія готується до нової потужної маніпулятивної кампанії – fake news, підрив стабільності», - наголосив Глава держави під час 13-ї наради керівників закордонних дипломатичних установ України.

Президент підкреслив: «І в мене немає сумніву, що Москва не втратить жодної можливості, щоб дискредитувати наші з вами здобутки, щоб посіяти зневіру серед громадян у завтрашньому дні та втому від європейського вибору. Маємо бути готові дати відсіч. Хоча це завдання і не просте. Маємо вивчити досвід в кожній країні перебування – досвід законодавчий, досвід виконавчий, кроки ефективності».

За словами Петра Порошенка, Росія вже добре набила собі руку на інших країнах, зокрема під час нідерландського референдуму щодо ратифікації угоди про асоціацію, референдуму Brexit.

«Щупальці Москви дуже міцно проникли в соціальні мережі, тримають окремі медіа, є у кіберпросторі. При цьому Кремль уміло прикриває свою підривну діяльність демократичними цінностями та принципами. Уже зараз мусимо шукати шляхи до співпраці з іншими державами та координувати зусилля для вироблення надійного механізму попередження стороннього втручання у виборчий процес та забезпечення вільного волевиявлення наших громадян», - наголосив Президент.

Глава держави закликав особливу увагу звернути на країни, які уже мають відповідні напрацювання. «Зокрема, дуже цікавим є досвід Парижа та Берліна. Прошу відпрацювати можливість залучення німецьких, французьких та американських експертів для підготовки аналогічної законодавчої ініціативи в Україні. Можу наголосити, міжнародна допомога буде нам не зайва. Питання надзвичайно чутливе, оскільки вимагає збереження балансу між вимогами національної безпеки та повагою до демократичних цінностей», - сказав Глава держави.

За його словами, найкращим антидотом проти російської отруйної пропаганди має стати орієнтованість на результат. «Вдячний тим політичним силам, які не дозволили вузькопартійним інтересам взяти гору над інтересами державницькими. Переконаний, новий політичний сезон, який стартує уже через лічені дні, позначиться не менш важливими рішеннями. Зокрема, у сфері боротьби з корупцією, економічних реформ, пожвавлення, і це дуже важливо, співпраці з МВФ, в просуванні мирного процесу на Донбасі та вдосконаленні політики, а вона потребує вдосконалення, деокупації Криму», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також закликав українських дипломатів підтримувати дружні відносини з країнами перебування, водночас захищаючи і національні інтереси нашої дежрави.

Уряд України готовий схвалити і реалізувати всі рішення, які дозволять забезпечити Київ енергоресурсами і зняти проблему ймовірного зриву опалювального сезону, яка виникла через накопичення боргів в обсязі понад 729 млн грн. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відповідаючи на прохання київської міської влади на чолі з Київським міським головою  Віталієм Кличком.

Глава Уряду наголосив, що підтримка місцевого самоврядування з боку Кабінету Міністрів – беззаперечна. І ті можливості, які надаються, як в рамках реформи децентралізації, так і за допомогою бюджетних субвенцій, зростають.

«Але в Києві є своя специфіка, яку треба враховувати. У нас розбіжностей немає – ми допоможемо. І в питанні теплозабезпечення – ми пообіцяли, опрацювали з колегами по Уряду і знайшли можливості для підтримки», - додав Володимир Гройсман.

Він надав відповідні доручення, передусім Міністерству фінансів, здійснити всі потрібні процедури.

Міжнародні конференції з питань реформ в Україні, які вже відбулися у Лондоні та Копенгагені, мають переходити від формату переважно обговорення змін до формату реальної їх оцінки та співрозмірної підтримки – як на технічному, так і на фінансовому рівні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з керівниками закордонних дипломатичних установ України.

Він нагадав, що в червні, під час конференції у Копенгагені, він запропонував створити групу експертів з різних країн, які могли б оцінити реальний стан справ в Україні, винести свою оцінку стратегічному плану розвитку держави, а також запропонувати той розмір підтримки, який вважатимуть за доцільне. Така пропозиція отримала схвальні відгуки.

«І насправді під час таких конференцій має з’являтися конкретика – і з точки зору технічної допомоги, і з точки зору співмірності підтримки. Я наголошую: нам не треба нічого дарувати! Ми знаємо, що борги треба повертати. І ми просимо у партнерів тієї підтримки, за допомогою якої ми могли, в тому числі, зменшувати боргове навантаження», - сказав Володимир Гройсман.

Він додав, що наступна подібна конференція має відбутися у Канаді. І, використовуючи досвід Лондона та Копенгагена, цей захід має бути більш змістовним.

«Для мене є принциповою позиція – ми, наша дипломатична служба, маємо на сьогоднішній день працювати як військовий підрозділ. У Президента є два крила – Збройні Сили України, за які він відповідає відповідно до Конституції, як Верховний Головнокомандувач, і дипломатична служба. Солдати дипломатичної служби, які в умовах війни відіграють не менш важливу роль, ніж українське військо», - підкреслив Президент Петро Порошенко на зустрічі керівниками дипломатичних представництв України за кордоном під час робочої поїздки на Донеччину.

Він зазначив, що у вересні 2014 року вдалося зупинити війну не тільки завдяки українським військовим, а й значною мірою зусиллями українських дипломатів. «Зараз не можна про все говорити, але я скажу, що без дипломатів цього б не було», - підкреслив Глава держави.

Президент закликав керівників дипломатичних представництв України за кордоном скористатися можливістю та поспілкуватися сьогодні з військовими під час поїздки на Донбас.

«Дуже важливо, щоб ми спільними зусиллями в Україну принесли мир. Бо ми боремося за мир. Дуже важливо, щоб ключовий елемент цього мирного процесу – миротворча операція з мандатом Ради безпеки ООН – також для нас була ефективною та успішною», - підкреслив Петро Порошенко.

Він особливо наголосив на важливості того, щоб кожне життя українського воїна, яке було віддано у боротьбі проти російського окупанта і російського агресора, було не дарма. «Ми заплатили за це дуже велику ціну. За те, щоб мати можливість проводити реформи, рухатися в Європу, в НАТО і змінювати нашу Україну», - сказав Глава держави.

«Я на вас дуже розраховую. В першу чергу, в питаннях миру, єдності світу і солідарності з Україною. І забезпечення будівництва нової української держави.  Я впевнений, що це історична місія. І впевнений, що ми зараз з вами є тими, на плечі яких лягає величезна відповідальність. Прошу, щоб ми були достойні цієї відповідальності»,  - звернувся Глава держави до українських дипломатів.

Започаткована Урядом України програма підтримки вітчизняної кіноіндустрії, фінансування якої цього року становить 1 млрд грн, дозволила реалізувати десятки цікавих культурних проектів і активно розпочати знімальний процес із залученням митців світового рівня. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Глава Уряду відвідав знімальний майданчик стрічки «Захар Беркут», яка за задумом авторів стане наймасштабнішим кінопроектом за останні 40 років. Знімальний процес відбувається за прямої підтримки держави: 50% бюджету картини профінансовано коштами Державного агентства з питань кіно.

«Підтримка кіноіндустрії України це і розвиток талантів, і можливості розвивати локації, розвивати всю кіноіндустрію. Та підтримка, яку ми розпочали кілька років тому, вже дає чіткий результат. Ми знімаємо прекрасне кіно. Це кіно, яке має високі рейтинги. Це кіно, яке залучає десятки, сотні, мільйони українських громадян до перегляду. Розпочинаються зовсім нові процеси», - сказав Глава Уряду.

Він зазначив, що спостерігає за зйомками, як такими, вже вдруге і наголосив, що знімальні майданчики можна і треба розбудовувати не тільки в Києві, як столиці, а й в інших містах, які мають історичні пам’ятки. 
«Ми врешті решт в себе вдома знімаємо кіно, залучаємо найкращих українських і голлівудських акторів. І це я вважаю ще один напрямок, який ми можемо розвивати, тим більше, що міжнародні партнери охоче беруть у цьому участь, - додав Глава Уряду. - З нашого боку представники кіноіндустрії мають серйозну підтримку».

Довідково

Виділені в державному бюджеті кошти спрямовуються, окрім виробництва та розповсюдження різних видів кінопродукції, на підтримку державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка", популяризацію національних фільмів, оплату заходів із збереження, відновлення, реставрації національної кінематографічної спадщини, фінансову підтримку Національної спілки кінематографістів. За інформацією Держкіно, цього року у виробництві знаходяться 85 фільмів.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій разом з Президентом України, Верховним головнокомандувачем Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, народними депутатами, урядовцями, гостями столиці взяли участь в урочистих заходах з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України.

Керівництво держави взяло участь у церемонії покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку й Михайлу Грушевському.

Серед VIP-гостей був присутній радник Президента США з питань національної безпеки Джон Болтон.

Офіційні заходи почалися з молебню у соборі Святої Софії Національного заповідника «Софія Київська».

Перед парадом після урочистого підняття Державного Прапора була проголошена урочиста молитва за українське військо.

У параді взяли участь 4,5 тис. українських військовослужбовців, 250 одиниць військової техніки, зокрема нові зразки озброєння і техніки, які вже прийняті на озброєння, і ті, які проходять державні випробування. Також вперше за останні вісім років армійська авіація - близько 30 винищувачів, штурмовиків, транспортних літаків і вертольотів – здійснила політ над містом.

Вперше прозвучало нове звернення Міністра оборони України до військовослужбовців та їхній відгук на нього: «Слава Україні!» - «Героям слава!».

У параді взяли участь 18 іноземних делегацій із різних країн світу, зокрема із Великої Британії, США, Канади, Литви, Естонії, Польщі, Румунії, Молдови, Грузії, Латвії, Данії, Польщі, Литви.

Відбулося вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на Алеї Героїв Небесної Сотні.