Топ новини

Уряд звернувся до НКРЕКП щодо розв’язання питання двох платіжок на газ та його транспортування. Про це сказав Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

«Дійсно правильно буде, щоб людина отримувала платіжки за ці дві послуги одним документом. Рішення про розділення платіжок ухвалює незалежний регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тому ми звернулись до них щодо оптимізації цього питання», — сказав Олексій Гончарук.

Він пояснив, що через анбандлінг, тобто розділення послуг з надання газу та його транспортування, люди отримують дві платіжки, відповідно до європейських норм.

Але сукупна сума двох платіжок, за словами Прем’єр-міністра, все одно менша, ніж сума однієї платіжки в минулому році.

Це, зокрема, стало можливим завдяки злагодженій роботі Президента, Уряду та Верховної Ради: «Ми в рекордно короткий термін запустили процедуру анбандлінгу, завдяки ухваленому депутатами відповідного закону. Це дало нам можливість завершити перемовини з європейцями, росіянами. Як результат — ціна на газ цієї зими абсолютно нижча, ніж могла би бути, якби не було нового газового контракту. Цю роботу оцінюють у тому числі міжнародні партнери».

Апарату Верховної Ради доручено упродовж третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання забезпечити роботу з документами, створеними у паперовій та електронній формі, відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форм документообігу у Верховній Раді України», а також організацію належного функціонування електронного документообігу у Верховній Раді України, її органах та Апараті Верховної Ради України.

Розпорядження підписане з метою реалізації положень Регламенту Верховної Ради України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України», та на виконання Стратегії електронного парламентаризму на 2018-2020 роки, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 5 липня 2018 року №278.

Детальніше тут.

Про це повідомив голова облдержадміністрації Владислав Скальський в ході брифінгу заступника міністра охорони здоров’я України Дмитра Коваля, що відбувся сьогодні в облдержадміністрації.

Голова облдержадміністрації зазначив, що всі медичні заклади Вінниччини автономізовані, тобто перетворені на неприбуткові комунальні некомерційні підприємства, які юридично готові перейти на прямі договірні відносини.

«Філософія медичної реформи полягає в тому, що лікарні не будуть фінансуватися за кількістю ліжкомісць або за квадратними метрами. Фінансується виключно надання медичних послуг, тому НСЗУ сформувала 27 пакетів послуг, серед яких є пріоритетні (лікування інфаркту, інсульту, допомога при пологах, рання діагностика онкозахворювань). З 1 квітня усі заклади вторинного і третинного рівня повинні перейти на пряме фінансування з НСЗУ. Всі заклади вторинного і третинного рівня області комп’ютеризовані. Наразі ступінь комп’ютеризації медичних закладів області складає 82.7 %», – повідомив Владислав Скальський.

Керівник регіону підкреслив, що 1 лютого 2020 року по всій Україні було днем перевірки здатності лікувальних закладів вторинного і третинного рівня до роботи з НСЗУ.

«Я можу з упевненістю констатувати, що Вінниччина є однією з найкраще підготовлених областей України до переходу на прямі договірні відносини з НСЗУ», – зазначив Владислав Скальський.

Окрім того, Владислав Скальський повідомив, що сьогодні відбулась всеукраїнська селекторна нарада під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, під час якої також порушили низку важливих питання розвитку галузі охорони здоров’я. 

«На порядку денному галузі охорони здоров’я нашої держави сьогодні стоїть термінова проблема. Це ситуація з коронавірусом у світі та готовність України до протистояння епідемії в разі необхідності. Ми провели декілька засідань спеціальної комісії. Напрацьований обласний план дій у разі, якщо короновірус таки виявлять у нашій державі», – підкреслив керівник регіону.

Президент Володимир Зеленський скористався безкоштовною послугою з внесення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на чип ID-картки громадянина України.

Глава держави відвідав Оболонський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, де керівництво Міністерства внутрішніх справ та ДМС презентували Президентові можливості з оформлення та використання ID-картки з кваліфікованим електронним підписом. 

Голова Державної міграційної служби Максим Соколюк розповів, що загалом держава вже видала 4,4 млн ID-карток. Відсьогодні їхні власники можуть безкоштовно отримати послугу з внесення КЕП на чип ID-картки.

«Ви можете, не виходячи з дому чи офісу, використовувати електронні сервіси. Серед іншого – відкривати бізнес», – зазначив Максим Соколюк.

В Оболонському відділі міграційної служби Володимир Зеленський пройшов процедуру отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки та здав паспорт-книжечку.

Також працівники міграційної служби внесли в документ кваліфікований електронний підпис.

«Дуже круто. Дуже швидко. В цілому вся процедура тривала три хвилини. Деякий час витратили на введення особистих даних. Є електронний підпис», – заявив Президент після оформлення ID-картки з КЕП.

Глава держави уточнив, що і послуга з внесення електронного підпису в паспорт громадянина України, і запуск додатка «Дія», презентація якого попередньо запланована на 6 лютого, є прикладами реалізації стратегії нинішньої влади «Держава у смартфоні».

Крім того, Володимир Зеленський ознайомився з перевагами використання біометричного документа за допомогою спеціального ридера (портативного комп’ютера), щоб віддалено отримати доступ до Електронного кабінету водія.

АТ «Укрзалізниця» підписало з компаніями Deutsche Bahn AG та DB Engineering & Consulting GmbH Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного співробітництваа. 

«Партнерство з Deutsche Bahn є позитивним знаком для міжнародних інвесторів та істотно покращує інвестиційну привабливість Української залізниці для міжнародного капіталу та залучення коштів на оновлення інфраструктури та рухомого складу компанії», – підкреслив Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Мета співробітництва – розробити концепцію для надання Укрзалізниці необхідної управлінської та технічної допомоги у сфері вантажних, пасажирських перевезень, інфраструктури, надання послуг і технічного обслуговування. 

Конкретні межі та подальші умови буде узгоджено сторонами в рамках окремої Угоди про стратегічне партнерство. Ця Угода визначатиме план поступової трансформації української залізниці протягом кількох наступних років і включатиме такі послуги, як аналіз та реорганізація різних напрямків бізнесу та оптимізація операцій та управління.

«Для України є важливим підвищити ефективність управління Укрзалізницею та вивести її на новий рівень по якості послуг для пасажирів та клієнтів, забезпечити перехід до європейської моделі ринку залізничних перевезень», – заявив член правління Укрзалізниці Желько Марчек.

На початковому етапі сторони вивчать стан компанії та складуть Дорожню карту змін. На етапі реалізації проекту будуть призначені керівники, відповідальні за впровадження стратегічної дорожньої карти. Він триватиме не пізніше ніж до 31 грудня 2020 року. Після етапу реалізації, з 1 січня  2021 року, слідує управлінський етап, під час якого компанія DB E&C надаватиме Укрзалізниці підтримку у сфері управління згідно з Ключовими показниками ефективності.

Довідково  

Компанія DB E&C успішно проводила консультації щодо великих проектів у залізничному секторі вже понад 50 років.

DB-дочірнє підприємство DB Engineering & Consulting відповідає за значну частину проектного бізнесу DB у Німеччині. Друга сфера його діяльності, започаткована в 1966 році, зосереджена на зовнішньому міжнародному бізнесі. 

5 лютого голова облдержадміністрації ознайомився з роботою молочнотоварної ферми ФГ «Велес Віта», що знаходиться у с. Дружба Мурованокуриловецького району.

Зазначене фермерське господарство, створене у 2000 році, орендує понад 3,1 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі на території  Попелюхівської та Роздолівської сільських рад, а також частково на території Могилів-Подільського району.

З роботою молочнотоварної ферми ознайомив керівник Петро Струсевич.

«Велес Віта» - багатогалузеве сільгосппідприємство. У рослинництві надається перевага вирощуванню зернових, технічних та кормових культур. Крім цього, застосовуються передові технології вирощування і захисту сільськогосподарських культур, запроваджуються перспективні сорти та гібриди, що дає змогу щороку отримувати високу врожайність.

Зерновий клин, включаючи кукурудзу на зерно, у 2019 році склав 1135 га. Отримано валовий збір зерна майже 8 тис. тонн при урожайності 77,7 ц/га.

Підприємству вдалося досягти значно вищої, ніж у попередні роки, урожайності інших технічних культур, зокрема: соняшнику – 40 ц/га, сої - 29,8 ц/га, озимого ріпаку – 42 ц/га.

Також закладено непоганий фундамент під урожай 2020 року. Озимі зернові культури посіяно на площі 1142 га.

Між іншим, досить розвинутим напрямом роботи є тваринницька галузь.

Оглянувши підприємство, Владислав Скальський акцентував увагу на важливому значенні розвитку тваринництва, зазначивши: «За економічними показниками саме тваринництво є основним джерелом заробітку в сільській місцевості. Важливо, що тут вже протягом багатьох років вибудовується стратегічний розвиток галузі та налагоджені партнерські відносини підприємства із навколишніми громадами сіл».

За словами керівника підприємства, минулого року ФГ «Велес Віта» завершило реконструкцію молочнотоварної ферми на 645 голів з встановленням сучасного доїльного залу в с. Дружба. Також проведено реконструкцію ферми для утримання великої рогатої худоби на 500 голів у с. Попелюхи.

У господарстві утримується 3759 голів великої рогатої худоби, в тому числі 1070 голів корів.

Голова обласної державної адміністрації також торкнувся питання щодо впровадження відповідних проєктів, спрямованих на підтримку одноосібних фермерів.

«Якщо ми хочемо збалансувати ризики в галузі економіки, то необхідно звертати увагу на розвиток сімейних ферм. – зауважив Владислав Скальський. – Наразі ми працюємо над проєктом спільно з декількома випускниками Києво-Могилянської бізнес-школи, які знають індустрію зсередини та мають досвід роботи на великих підприємствах. У рамках його реалізації, фахівці зможуть продемонструвати малим фермерам, яким чином розвинути господарство».

Очільник області також поінформував про впровадження нової програми, яка стосується доступних кредитів 5-7-9%, а також підкреслив, що доступний кредитний ресурс вкрай важливий для малих виробників та подальшого розвитку господарств.

У господарстві значна увага приділена належним умовам праці. Для робітників обладнано побутові приміщення зі встановленням душових, пральні та кімнати відпочинку.

Прибуткове ведення господарської діяльності дає змогу щороку надавати посильну допомогу на розвиток соціальної сфери територіальних громад Попелюхівської, Роздолівської, Галайковецької, Рівненської сільських рад. Так, в поточному році на ці потреби виділено понад 3 млн. грн. Минулого року ця сума склала понад 16 млн. грн..

Крім цього, господарство утримує дитячий дошкільний заклад в с. Попелюхи, який відвідує 22 дитини.

Такий основний меседж озвучив сьогодні голова облдержадміністрації Владислав Скальський під час робочої поїздки до  Мурованокуриловецького району. У своєму виступі перед аграріями, в рамках презентації Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА карти пріоритетних напрямків діяльності підрозділу на 2020 рік, очільник регіону відмітив, що Вінниччина вже кілька років поспіль є лідером серед областей України з об’ємів сільськогосподарського виробництва .

«Я бачу в цьому великий потенціал,- підкреслив голова ОДА.- В нашій області один з найпотужніших ресурсів - це родюча земля, і якщо розумно її використовувати, то вона даватиме безпрецедентні врожаї. Якщо будемо використовувати сучасні технології, які дозволятимуть відповідально ставитись до того, в якій кількості і що ми вносимо в ґрунт, то отримаємо більшу маржинальність  з кожного гектару землі за умови завдання меншої шкоди. В цьому я вбачаю головний потенціал в галузі рослинництва».

Владислав Скальський також  підкреслив важливість подальшого розвитку та підтримки в області галузі тваринництва : «Результати цього року довели, що за умови відповідального господарського і сучасного підходу до цієї галузі, вона буде більш прибутковою ніж рослинництво».

Потенціал України в цілому і Вінницької області зокрема  очільник регіону вбачає в розвитку фермерських господарств: «Саме малі фермерські господарства можуть забезпечити сталість розвитку економіки України, адже тут ми зможемо диверсифікувати ризики,пов’язані з ситуацією,коли все сільськогосподарське виробництво  буде виключно зосереджене у великих агрохолдингах», - зазначив Владислав Скальський.

Найголовнішим завданням голова ОДА назвав залучення в сільське господарство сучасних технологій: «Привезти їх в область, забезпечити всіх тих, кому потенційно ці технології потрібні,  для того щоб ми не господарювали виключно на своїх помилках, а використовували вже існуючий світовий досвід автоматизації багатьох процесів, завдяки чому світові виробники значно швидше розвиваються ніж ми».

Успіх значною мірою залежить від того, яким чином на місцях працюватимуть представники влади, як органи місцевого самоврядування будуть співпрацювати з тими, хто використовує землю і як  дбатимуть про  них: «Просто побудувати сучасну ферму з комфортними умовами праці тепер недостатньо - це лише половина справи. Працівникам треба жити і виховувати дітей, навчати їх в опорних школах, де надаються якісні освітні послуги. Люди також мають отримувати медичні послуги. І те, яким чином вони надаватимуться в тому чи іншому закладі, залежатиме його фінансування»,- підкреслив Владислав Скальський.

Отже питання успішного розвитку  агропромислового комплексу регіону, підвищення  його конкурентоспроможності потребує комплексного підходу, постійної уваги до новацій та світових тенденцій у даній галузі.

Президент України Володимир Зеленський підтримав рішення уряду щодо обмеження заробітної платні та премій керівникам органів виконавчої влади. 

Під час наради в Офісі Президента за участю представників Кабінету Міністрів і Верховної Ради Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив Главі держави, що на виконання завдання Президента уряд ухвалив рішення впорядкувати питання виплати зарплат керівникам міністерств.

«Ми домовилися про те, що зарплата міністра, заступника міністра, інших високопосадовців буде прив’язана до середньої зарплати по країні. Зарплата міністрів та їхніх заступників буде в діапазоні від трьох до п’яти середніх заробітних плат. І потрібно припиняти виплати по 200-400% премій – максимальна премія буде не більше ніж один оклад», – сказав очільник уряду.

Також, за його словами, вся інформація про зарплати керівництва Кабінету Міністрів буде публічною та оприлюднюватиметься щомісяця.

«Мені здається, дуже справедливо, що ви прив’язуєте платню з коефіцієнтом до середньої заробітної плати по країні, і якщо вона збільшується, то у всіх збільшується, а якщо зменшується, то й у високопосадовців також», – зазначив Володимир Зеленський.

Також Прем’єр-міністр поінформував Президента про те, що уряд ухвалив рішення звернутися до наглядової ради НАК «Нафтогаз України» з проханням утриматися від виплат великих премій керівництву цієї компанії та розглянути питання про їхній перегляд у бік зменшення. «Зараз ми проводимо необхідні консультації з наглядовою радою й очікуємо, що в найближчі тижні знайдемо рішення», – повідомив Олексій Гончарук.

Крім того, за його словами, була проаналізована робота уряду за останні 5 місяців та ухвалені кадрові рішення. Зокрема, Верховна Рада призначила віце-прем’єр-міністра – міністра розвитку громад і територій Дениса Шмигаля, який працюватиме з регіонами.

Також, відповідно до завдання Президента України, було ухвалено рішення про створення Міністерства з питань окупованих територій.

«Це дасть нам можливість набагато ефективніше працювати над питаннями реінтеграції Донбасу та питаннями роботи з людьми, які залишилися на окупованих територіях або переїхали на підконтрольну територію і є тимчасово переміщеними особами», – повідомив Прем’єр-міністр.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський зі свого боку зазначив, що триває робота над запуском українського телеканалу, який транслюватиметься на окуповані території.

Також вивчається можливість посилення напрямку спорту у вказаному відомстві, зокрема шляхом створення відповідної агенції.

Крім того, планується посилити в уряді блок сільського господарства – щодо цього питання тривають консультації.

Олексій Гончарук розповів про заходи з посилення співпраці між урядом і Верховною Радою, на необхідності якої також наголошував Президент під час попередньої зустрічі з Прем’єр-міністром.

«Домовилися про те, що найближчим часом разом з урядом і головами парламентських комітетів проведемо стратегічну сесію, щоб серйозно поговорити на тему стратегії країни. Також міністри на цьому тижні проведуть у профільних парламентських комітетах презентації того, що було зроблено за 5 місяців і що планується на найближчий рік», – зазначив Олексій Гончарук.

Він також повідомив, що уряд підготував звіт про свою роботу та готовий представити його в парламенті.

3 лютого Уряд дав старт Державній програмі “Доступні кредити 5-7-9%”. Ця Програма передбачена для створення і розширення власного мікро- та малого бізнесу під рекордно низький відсоток — 5, 7 або 9% на суму до 1,5 млн грн строком до 5 років.

У презентації взяв участь голова Вінницької обласної державної адміністрації Владислав Скальський. 

Презентуючи Програму, Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук сказав, що ця Програма для тих, хто давно мріяв про свій маленький бізнес, але досі не наважувався на це з різних причин.

“Уряд працює над тим, щоб вартість кредитів знижувалась, і ми вже маємо певні успіхи. За останні шість місяців вартість кредитів у банках істотно зменшилась, але для масштабних змін Уряд прийняв рішення компенсувати частини відсоткової ставки таким чином, щоб людина фактично змогла отримати кредит під 5-7-9 відсотків в залежності від того, яку кількість робочих місць буде створювати нова справа. Для нас важливо надати підприємцям більше ресурсів, більше свободи і більше можливостей”, — сказав Олексій Гончарук.

У 2020 році Уряд вже виділив на Програму 2 млрд грн. За рік це дозволить видати понад 50 тисяч доступних кредитів, створити до 90 тисяч нових робочих місць і залучити близько 2 млрд грн внутрішніх інвестицій у сферу малого бізнесу.

“Опитування показують, що однією з найбільших перепон для розвитку мікро та малих підприємців є відсутність доступного фінансування, ставки для них є вищими, а вимоги до застави більшими. Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” покликана розв'язувати цю проблему. Держава має підтримати українців у їх прагненні ставати власниками бізнесу та виробництва тут в Україні”, - сказала у своєму виступі Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов додав, що для розвитку та підтримки бізнесу Україна вже має потужну екосистему, новим компонентом якої стала Програма доступних кредитів 5-7-9%: «Основними її складовими є інформація, інноваційність та фінанси - фундаментальні ресурси для бізнесу. Рішення, що пропонує вся ця система загалом чи окремі її компоненти, будуть корисні як новачку, так і вже досвідченому підприємцю».

Урядовці підкреслили, що в рамках програм державної підтримки для підприємців-початківців буде також можливість пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проекту.

“Хто не готовий взяти кредит, може пройти безкоштовне навчання. Програма "Доступні кредити  5-7-9%" – лише перший пазл великої державної програми доступного кредитування-2020, Року Ефективності України”, — додав Олексій Гончарук.

 Довідково:

Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” ініційована Президентом України та Кабінетом Міністрів України з метою широкої державної підтримки інвестиційних проектів для українських мікро- та малих підприємств.

Діятимуть три можливі ставки кредитування - 5%, 7% або 9%, які залежатимуть від розміру бізнесу (до 25 млн грн річної виручки або від 25 до 50 млн грн) та строку його діяльності (до 12 місяців, понад 12 місяців). Додатково ставка кредитування знижуватиметься на 0,5% річних за кожного найманого працівника, але не менше ніж до 5% річних.

Фактичне кредитування здійснюватиметься банками - партнерами Програми.

За умовами Програми можна отримати до 1,5 млн грн кредиту строком до 5 років, кредитне фінансування має бути спрямоване підприємцями-учасниками виключно на купівлю або модернізацію основних засобів, а також на ремонт або реконструкцію виробничих приміщень.

Уряд очікує, що Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” сприятиме розширенню діяльності мікро та малого бізнесу, їхньому виходу з "тіньового" сектору економіки, створенню нових робочих місць, імпортозаміщенню та поверненню трудових мігрантів. Впровадження Програми, за дорученням Уряду, здійснюватиме Фонд розвитку підприємництва при Міністерстві фінансів України.

Докладніше про Державну програму можна дізнатися на сторінці Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Апарату Верховної Ради доручено упродовж третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання забезпечити роботу з документами, створеними у паперовій та електронній формі, відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форм документообігу у Верховній Раді України», а також організацію належного функціонування електронного документообігу у Верховній Раді України, її органах та Апараті Верховної Ради України.

Розпорядження підписане з метою реалізації положень Регламенту Верховної Ради України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України», та на виконання Стратегії електронного парламентаризму на 2018-2020 роки, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 5 липня 2018 року №278.

Детальніше тут.

4 лютого у приміщенні Вінницької обласної державної адміністрації відбулась зустріч керівництва області та міста з Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької Республіки в Україні Жусупбеком Шаріповим.

З робочим візитом до Вінниччини також завітав третій секретар Посольства Киргизької Республіки в Україні Ермек Канибеков.

У зустрічі взяли участь: голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський, перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький, заступник голови обласної Ради Ігор Хміль, Вінницький міський голова Сергій Моргунов, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко.

Звертаючись до почесного гостя з вітальним словом, Владислав Скальський зазначив: «Радий вітати Вас на Вінниччині. Дякуємо, що Ви знайшли час приїхати, а також взяли активну участь в підготовці та проведенні українсько-киргизького форуму. Це ще один крок у напрямку поглиблення нашого співробітництва».

Сьогодні в м.Вінниці, в рамках бізнес-туру киргизької делегації до України, Торгово-промислова палата України разом з Посольством Киргизької Республіки в Україні, бізнес-асоціацією JIA та Асоціацією Укрлегпром провели українсько-киргизький бізнес-форум легкої промисловості.

На думку вітчизняних і міжнародних експертів, українська легка промисловість має величезний потенціал. Легка промисловість України поступово нарощує свою потужність і її показники стабільно зростають вже кілька років поспіль. Наразі у країні активно розвиваються текстильна, швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва, шкіргалантерейна, хутряна та інші сфери. Завдяки якісному пошиттю і демократичними цінами, одяг українського виробника завойовує все більшу популярність не тільки на вітчизняному, та й на міжнародному ринку.

 Зі свого боку, Киргизька Республіка також готова постачати якісну текстильну продукцію до України.

Учасників зустрічі також привітали заступник голови обласної Ради Ігор Хміль та Вінницький міський голова Сергій Моргунов.

Передавши вітання від голови обласної Ради та депутатського корпусу, Ігор Хміль зауважив про важливе значення співпраці сторін, а також запевнив у подальшій підтримці ініціатив.

У свою чергу, Вінницький міський голова Сергій Моргунов зазначив про перспективи співробітництва: «Дуже приємно, що Киргизька Республіка зацікавлена у співпраці з нашим містом та областю. Для нас справді важлива підтримка розвитку промисловості загалом. За останні чотири роки у Вінниці вдалося відкрити 3 нових заводи на 2500 робочих місць. Для нас справді важлива активізація співпраці з Киргизькою Республікою, тож ми відкриті для співпраці».

Під час зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Жусупбек Шаріпов відзначив результативність роботи українсько-киргизького бізнес-форуму, а також зауважив, що поглиблення співпраці має вкрай важливе значення для обох сторін.

«Для нас справді важливе значення має поглиблення співробітництва з Україною та з Вінниччиною зокрема. Під час форуму вдалося напрацювати певні напрями та встановити зв’язки для подальшої співпраці. Окрім того, триває обмін досвідом в галузі легкої промисловості»,  – зазначив пан Жусупбек Шаріпов.

Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки також розповів про особливості кон’юктури ринку, співпрацю з європейськими країнами, поточну економічну ситуацію в країні.

Під час зустрічі голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський також ознайомив почесних гостей із основними досягненнями Вінниччини, яка залишається лідером в Україні за динамікою приросту в промисловості, аграрного бізнесу, роздрібного товарообігу.

«Варто відзначити, що протягом останніх років Вінницька область стала однією із лідерів економічного розвитку в державі. Якщо говорити про результати 2019 року, то за індексом виробництва промислової продукції Вінниччина посіла перше місце в Україні. Зазначений показник становить 113,5%. Щодо експортних показників, то минулого року експорт області зріс на 22,3%. Зовнішньоторговельний обіг Вінницької області склав більше 2 млрд дол. Безперечно, є потенціал розвитку галузі легкої промисловості. Зокрема, на сьогодні Вінниччина входить до списку лідерів у харчовій галузі. Варто зазначити, що у 2018 році область посіла перше місце в рейтингу Regional Doing Business», - зазначив Владислав Скальський.

Очільник області також поінформував про поточну соціально-економічну ситуацію в регіоні, торкнувшись питання економічного розвитку та інвестиційного потенціалу.

Під час зустрічі сторони обговорили можливості розширення співпраці у сфері економіки, транспортної галузі, сільського господарства та експорту сільськогосподарського машинобудування, обміну досвідом в галузях культури і туризму.

Залізничний вокзал у Вінниці – один із майбутніх концесійних об‘єктів, що демонструвався на українсько-турецькому бізнес форумі, який відбувся у Києві 3 лютого за участі президентів обох країн і став найбільшим в історії двосторонніх відносин.

Про це на своїй ФБ-сторінці повідомив голова Вінницької ОДА Владислав Скальський. Він зазначив, що Україна та Туреччина мають 4,7 млрд доларів спільної торгівлі, але потенціал значно більший. За словами посадовця, 10 млрд – перший орієнтир.

«Величезний інтерес до інвестиційних та концесійних проектів з боку турецького бізнесу. Величезна увага до приватизації. Декілька сотень учасників з обох боків, два Президенти і високе представництво на рівні державних органів.Нам потрібно залучати дуже багато інвестицій», – прокоментував підсумки форуму керівник регіону.

Реформи, які нині втілює українська влада, мають на меті значне зростання зовнішніх та внутрішніх інвестицій, адже Україна стає стабільним і зрозумілим ринком потенційно великих можливостей, заявив Президент Володимир Зеленський.

Виступаючи на Українсько-турецькому бізнес-форумі в Києві, Глава держави зазначив, що велике значення має виконана двома країнами робота зі створення сприятливих умов для бізнесу та інвестицій. І зараз, за його словами, Україна робить «домашню роботу», на яку громадяни та інвестори очікували майже 20 років.

«Сьогодні ми втілюємо безпрецедентні реформи настільки швидко, наскільки це можливо. Ми працюємо 25 годин на добу і 8 днів на тиждень. Ліквідація адміністративних бар’єрів, розширення прав суб’єктів господарювання, діджиталізація державних процесів, впровадження прозорого ринку землі, масштабна приватизація та багато інших дуже важливих реформ втілюються нами з єдиною метою: Україну повинна «накрити» лавина інвестицій – як зовнішніх, так і внутрішніх», – наголосив Президент.

Глава держави зазначив, що наразі Україна демонструє позитивний тренд сталого зростання економіки та макроекономічну стабільність, зокрема збільшення ВВП, зниження інфляції, зростання міжнародних резервів, підвищення кредитного рейтингу зі зміною прогнозу на «стабільний» і «позитивний».

«Усе це – красномовні сигнали кожному як чинному, так і потенційному, майбутньому інвестору про те, що Україна стає стабільним і зрозумілим ринком потенційно великих можливостей. Ми – одна з небагатьох країн, що дозволяє заробити такий високий дохід на інвестований капітал», – зауважив Володимир Зеленський.

Також Президент нагадав, що в Україні триває процес запровадження прозорого ринку землі, що зробить нашу країну ще привабливішою для інвестування. «Іноземці хоч і не матимуть можливості купити землю, але зможуть інвестувати в переробку аграрної продукції», – пояснив він.

Звертаючись до тих, хто вагається щодо запуску нового чи розширення наявного бізнесу в Україні, Володимир Зеленський наголосив, що етап ознайомлення з інформацією, складання перспективних планів і підготовчої роботи позаду – настав час діяти.

«Ми живемо в епоху активних дій. Нерішучість чи недалекоглядність породжують втрачені можливості. Не втрачайте їх та інвестуйте в Україну. Не лише в нерухомість, виробництво чи в товари. Інвестуйте в українців, і це дасть неймовірні результати. Я запрошую всіх до активної співпраці, щоб спільно творити нову історію успіху нашого з вами співробітництва, співробітництва наших держав», – сказав Президент України.

Зі свого боку Президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган зазначив, що Туреччина надає великого значення розвитку двосторонніх відносин з Україною та посиленню торговельно-економічної співпраці. Він також висловив упевненість, що сьогоднішній бізнес-форум відкриє нові можливості для його учасників.

Уряд своїм розпорядженням затвердив план запобігання занесенню і поширенню на території України коронавірусу з Китаю, а також Національний план протиепідемічних заходів реагування на поширення вірусу.

Спеціально створений оперативний штаб для координації дій перенесено на рівень Кабінету Міністрів України — його очолив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Посилення превентивних заходів та контролю відбувається на виконання доручення Президента України.

«Ми встановлюємо режим підвищеної готовності для всіх систем цивільного захисту, щоб усі відповідні служби оперативно мобілізувалися в разі виникнення необхідності», — сказав Олексій Гончарук.

Він також додав, що МЗС та МОЗ рекомендують тимчасово утриматися від туристичних і ділових поїздок до провінції Хубей та міста Ухань, де є найбільший ризик зараження, а також відкласти свої подорожі, які не є вкрай необхідними, до інших територій Китайської Народної Республіки.

Для китайських студентів, які навчаються в Україні, продовжено канікули.

«Наразі розробляємо плани на регіональному рівні для окремих областей. Лікарням доручено підготуватися до можливого випадку захворювання, визначити потребу в ліках та обладнанні, а МОЗ проконтролює та допоможе методологічно»,  — підкреслив Прем’єр-міністр.

Крім того, Уряд зобов'язує провести навчання в медичних закладах щодо готовності прийняти потенційних хворих.

Сьогодні, 31 січня, у приміщенні обласної державної адміністрації відбувся пресбрифінг голови ОДА Владислава Скальського, керівників дотичних служб та відомств області щодо результатів роботи з ліквідації тіньових ринків нелегального обігу і торгівлі пальним, деревиною та незаконного грального бізнесу.

У зустрічі з представниками ЗМІ взяли участь: прокурор Вінницької області Костянтин Мерімерін, в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк, заступник начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Ігор Бондар та начальник ГУ НП у Вінницькій області Юрій Педос.

«Насправді лейтмотивом спільної роботи правоохоронних органів, відповідних відомств та органів державної влади є формування необхідної бази для подальшого розвитку нашої країни», - наголосив голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський, - «Якщо хочеш працювати у цій країні – працюй офіційно, якщо ж не хочеш працювати офіційно – не працюєш у цій країні! Я впевнений, що мешканці області пересвідчилися у тому, що на Вінниччині проводиться скоординована робота різних структур, яка розпочалася з 20 грудня минулого року. І на сьогодні гральний бізнес на території держави фактично ліквідований».

Очільник області підкреслив, що 27 грудня, за дорученням Уряду в області були створені міжвідомчі робочі групи та одразу розпочато відпрацювання заходів з протидії незаконній торгівлі пальним. «Результати вже помітні: з одного боку, спостерігається збільшення обсягів легальної реалізації пального, що вже відзначено Асоціацією нафтотрейдерів, з іншого – ми отримали усі підстави для того, щоб вимагати від нафтотрейдерів зменшення ціни. Якщо говорити про реальні результати в масштабах країни, то станом на 30 січня поточного року, по основних операторах цього ринку  маємо мінус 2 грн. 18 коп, в середньому по паливу А-95, а також майже мінус 2 грн по дизпаливу. Це ті результати, які справді можуть бути корисними населенню».

Голова ОДА подякував усім тим, хто надавав інформацію про факти незаконної діяльності та звертався на контактну лінію обласної державної адміністрації: Варто підкреслити, що така робота, зокрема, щодо протидії незаконному обігу пальним, спрямована, у першу чергу, на викорінення тіньового бізнесу. Необхідно розуміти, що акциз з пального – це основне джерело наповнення Державного дорожнього фонду, а потреби в реконструкції, модернізації, капітальному ремонті доріг відомі. Вінницька область має найбільшу в Україні мережу доріг місцевого значення, а саме –  7,5 тис км. Відповідно до практичного досвіду, вартість комплексної реконструкції 1 км дороги становить до 10 млн грн. А для нас важливо якомога швидше відновити якість наших місцевих доріг».

Владислав Скальський акцентував, що частина акцизного податку зараховується до місцевих бюджетів. Тож коли здійснюється незаконний обіг пального, ці кошти є вкраденими з бюджету громади:

«Люди повинні розуміти, що незаконна торгівля пальним – це гроші, вкрадені як у держави, так і в конкретної громади зокрема».

На виконання доручення Уряду щодо протидії незаконному обігу підакцизних товарів, в координації з Прокуратурою Вінницької області, ГУ Нацполіції у Вінницькій області, ГУ ДФС та ДПС України, проведено відповідну роботу.

«Так, працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Вінницькій області, органів прокуратури області спільно з правоохоронними органами Вінниччини створено 8 мобільних груп, проведено 105 оглядів автозаправних станцій, розташованих на території регіону. Припинено діяльність 39 станцій, які працювали без отримання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та скрапленим газом. По 50 таких АЗС/АГЗС розслідуються кримінальні провадження, проведено 23 обшуки, в ході яких демонтовано 26 автозаправних станцій, а також вилучено комп’ютерну техніку, чорнову бухгалтерію, 65,8 тонн пального та обладнання, за допомогою якого здійснювалась незаконна діяльність», - поінформував прокурор Вінницької області Костянтин Мерімерін.

Нагадаємо, з 1 липня 2019 року в Україні запроваджено ліцензування пального. Так, суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального, зобов’язані отримати відповідні ліцензії.

Річна плата за ліцензію встановлена у наступних розмірах: пальним, за наявності у ліцензії та місць оптової торгівлі пальним, - 5 000 гривень за кожне таке місце;  пальним, за відсутності у ліцензії та місць оптової торгівлі пальним, - 10 000 гривень; на право зберігання пального у розмірі 780 гривень; на право роздрібної торгівлі пальним - 2 000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, та  з 1 січня поточного року зараховується до місцевого бюджету.

Про обсяг виданих ліцензій поінформував в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк: «Станом на 31 січня поточного року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області видано 359 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та 261 ліцензію на право зберігання пального.  В 2019 році до бюджету від ліцензування пального мобілізовано 1,7 млн. грн».

Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального винятково у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним, або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Під час зустрічі Олег Мартинюк також  розповів про перелік та вимоги до документів для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, право зберігання пального.

«За період з 01 липня 2019 року і до сьогодні, з метою виконання функції податкового контролю, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області вживались заходи щодо дотримання законодавства суб’єктами господарювання на ринку пального,  - зазначив Олег Мартинюк. -  Так, за підсумками вжитих заходів було проведено 49 перевірок, в результаті яких застосовано фінансових санкцій на суму  18058,55 тис. грн».

Загалом, зафіксовані такі порушення як: роздрібна торгівля пальним без ліцензії; відсутність реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального (склади); реалізація пального без реєстрації платником акцизного податку; відсутність встановлених витратомирів-лічильників; несвоєчасна реєстрація акцизних накладних.

На даний час матеріали перевірок по безліцензійній діяльності знаходяться на судовому оскарженні.

Голова облдержадміністрації Владислав Скальський  підкреслив , що такі  результати стали можливими саме  завдяки спільній  злагодженій роботі міжвідомчих робочих груп та спільного бажання влади і силових структур насправді подолати тіньові ринки.

Про перспективи розвитку освітньої галузі Вінниччини та особливості нового закону про загальну середню освіту в Україні спілкувався із представниками ЗМІ заступник голови ОДА Ігор Івасюк.

Так, новий закон про загальну середню освіту передбачає прозорість функціонування навчальних закладів. Задля цього впроваджується обов’язкове створення сайту школи з розміщеним на ньому фінансовим планом закладу, планом роботи, інформації про вакансії та витрати позабюджетних коштів – це можуть бути добровільні внески, батьківські внески та спонсорські кошти.

«Новацією закону є те, що всі директори загальноосвітніх навчальних закладів працюватимуть за контрактом, який підписуватиметься на 6 років. Але ця норма не стосуватиметься пенсіонерів – вони будуть підписувати контракт на 1 рік. Можливість продовження контракту є, але не більше ніж два рази поспіль в одному і тому ж закладі. Тобто, директором однієї школи можна бути не більше 12 років. Потім можна піти працювати в інший заклад, але також не більше ніж на два терміни поспіль», - повідомив Ігор Івасюк.

Працюватимуть за контрактом і вчителі пенсійного віку. Крім того для вчителів запроваджується сертифікація, яка буде підтвердженням їх професійності та дасть можливість отримати надбавку у розмірі 20% до своєї заробітної плати. Експеримент розпочато в минулому році, він був вдалим і тому продовжується. Наразі сертифікація не є обов’язковою, але в подальшому її необхідно буде пройти всім вчителям.

Крім того у 2020 році суттєво збільшиться фінансування освітньої галузі. Зокрема в розмірі 26 млн грн. спрямована на покращення харчування в школах. За рахунок даного фінансування планують суттєво оновити обладнання для приготування їжі в навчальних закладах, аби харчування дітей відповідало затвердженим державним стандартам.

В ході пресконференції не оминули увагою і питання оптимізації системи закладів середньої освіти Вінниччини. Зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів є природнім процесом, адже суттєво зменшилась кількість дітей шкільного віку. Тому задля забезпечення належного рівня надання освітніх послуг розширюватиметься мережа опорних шкіл області.

«У Вінницькій області діє 53 опорних школи та понад 60 філій при них. Це дає можливість наблизити освітні послуги до місця проживання дітей. Таким чином у найменшому селі, де 5-10 учнів, є можливість створення філії, яка підпорядковуватиметься опорній школі», - зауважив Ігор Івасюк.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада з питань тарифів на послуги теплопостачання для населення та реалізації програми енергоефективності у житловому фонді.

У зустрічі взяли участь Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, очільники профільних міністерств, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк, керівник Офісу Президента України Андрій Богдан та його заступники.

Глава держави нагадав, що питання тарифів на послуги з теплопостачання, а також реалізація заходів з енергоефективності, які допоможуть зменшити витрати громадян на комунальні послуги, обговорювалося на засіданні Ради розвитку громад та територій у грудні 2019 року.

Володимир Зеленський заслухав інформацію про те, які кроки було зроблено для зменшення вартості послуг і зниження енергоспоживання за час, що минув.

«Всі ми боролися за це. Будь ласка, щодо результатів. Мене цікавить, яка платіжка була в грудні, у порівнянні – в січні, що чекає людей у лютому», – сказав Президент.

Глава держави зазначив, що, за його інформацією, багато споживачів справді констатують зменшення сум у рахунках за послуги ЖКГ. Водночас є повідомлення про мінімальне зниження тарифів або його повну відсутність.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що уряд зі свого боку зробив усе можливе для виконання доручення Глави держави, щоб українці цієї зими сплачували за тепло менше. За його словами, за грудень споживачам було нараховано до сплати на 5-35% менше – залежно від міста та регіону.

«Загалом 143 підприємства у 120 містах ухвалили рішення про зниження тарифу, і дуже значний відсоток людей у країні отримав реальне зменшення рахунків у грудні. Ми продовжуємо працювати з обласними держадміністраціями, і в січні очікуємо, що більше підприємств зможуть долучитися до цього процесу», – повідомив очільник уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що у тих містах, де тарифи на тепло раніше були більш економічно обґрунтованими, зараз менше можливості для їхнього зниження, ніж у регіонах, де вони були завищеними. Олексій Гончарук також додав, що на вартість тепла у кожному регіоні впливає технічний стан підприємств теплокомуненерго, їхнє обладнання, обсяги споживання та втрати тепла.

Щодо розділення платіжок за газ на дві, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк зазначив, що раніше громадяни сплачували і за сам газ, і за його доставку за однією квитанцією, а нині мають сплачувати окремо за паливо і за його транспортування. За словами Валерія Тарасюка, це необхідно для того, щоб у перспективі українські споживачі могли вільно змінювати постачальника газу.

Учасники зустрічі погодилися, що основний запас зменшення вартості тепла для населення не у зниженні цін на газ, а у проведенні ефективної термомодернізації будівель та реалізації заходів з енергоефективності у житловому фонді.

За інформацією Прем’єр-міністра, 31 місто вже подало заявки для участі у програмі термомодернізації.

Водночас міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак зазначила, що є питання комплексної готовності міст до впровадження програм з термомодернізації. У цьому контексті учасники наради дійшли згоди щодо необхідності підтримки міст і громад, надання їм фахової допомоги в розробці програм енергоефективності, що є однією з умов для участі у державній програмі.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук оглянув один із житлових будинків, де провели заходи з термомодернізації під час робочої поїздки в Житомир.

«Результат термомодернізації — мешканці енергоефективного будинку сплачують за опалення в середньому вдвічі менше, ніж мешканці сусіднього будинку. В середньому за двокімнатну квартиру в енергоефективному будинку мешканці сплачують 677 грн, їх сусіди на тій же вулиці в будинку, що потребує термомодернізації — 1211 грн», — сказав Олексій Гончарук.

У термомодернізованому будинку замінили вікна на енергоефективні, вхідні двері, двері в тамбурі, двері у напівпідвальних приміщеннях, провели теплоізоляцію будинку. В цілому на енергоефективні заходи витратили 889 тис. грн. Значну частину цих грошей компенсували з державного (285 тис. грн), міського (267 тис. грн) та обласного бюджетів (8 тис. грн).

Загалом Житомирська область входить у десятку регіонів за кількістю та сумою кредитів, залучених у заходи енергоефективності. З 2015 року в область залучено понад 14,3 тис. кредитів на 322,5 млн грн у заходи термомодернізації. В тому числі залучено майже 72 млн грн для 226 ОСББ — це третина всіх об’єднань багатоквартирних будинків області.

Житомир також входить у число 31 місто України, які виявили бажання взяти участь в пілотному проекті Уряду з термомодернізації багатоквартирних будинків. У 2020 році на повну потужність запрацює Фонд енергоефективності за новим принципом: «згори-донизу». Вагому роль в організації та виконанні проекту будуть відігравати муніципалітети.

Щоб взяти участь у проекті мешканці будинку повинні надати свою згоду на загальних зборах на участь у програмі та виплатити частину вартості проекту після його закінчення, коли матимуть реальну економію в платіжках.

«Мета Уряду – зробити так, щоб витрати людей на комунальні послуги були не більше 15% сімейного бюджету. Найефективніший спосіб знизити витрати – підвищити енергоефективність будівель. У платіжці дві складові – ціна тепла й обсяг споживання. Суттєво зменшити споживання можна коштом енергоефективних заходів. Економія від 25% до 60% тепла — веде до зменшення суми у платіжці», - наголосив Глава Уряду.

Довідково

В Україні 180 тис. багатоквартирних будинків, більшість – не енергоефективних.

Статутний капітал Фонду енергоефективності вже складає 2,7 млрд гривень. У держбюджеті на 2020 рік додатково передбачено 1,6 млрд грн.

Крім того, у 2020 р. Уряд виділив 400 млн грн на співфінансування «теплих кредитів» для населення та ОСББ на енергоефективність: утеплення будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників, заміни вікон. До 70% ці витрати компенсовуватиме Уряд. Також додаткове відшкодування за заходи з енергоефективності передбачаються від місцевої влади.

Про це йдеться у прес-релізі, оприлюдненому на сайті ПА НАТО, за підсумками зустрічі Міжпарламентської ради Україна-НАТО у штаб-квартирі НАТО.

“Члени Міжпарламентської ради Україна-НАТО вкотре рішуче засудили постійні зусилля Росії щодо дестабілізації в Україні, під час обміну думками між заступником Генерального секретаря НАТО Мірчею Геоаною та іншими високопоставленими посадовими особами у штаб-квартирі НАТО у вівторок, 28 січня”, - зазначено у прес-релізі.

У документі також вказано, що на своїй першій офіційній зустрічі на посаді виконуючого обов'язки президента ПА НАТО Аттіла Местерхазі (Угорщина) наголосив на важливості міцного партнерства з Україною та постійній підтримці, яку надає Асамблея.

Офіційний сайт ПА НАТО також повідомляє, що на першому засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО 2020 року, члени ПА НАТО висловили тверду підтримку незалежності та територіальної цілісності України і рішуче засудили “незаконну та нелегітимну окупацію Росією Криму та  цілеспрямовану дестабілізацію на сході України”.

“Парламентарі країн членів НАТО та України надали свої оцінки розвитку подій після Паризького саміту 2019 року у Нормандському форматі, який, станом на сьогодні, залишається найбільш ефективним способом пошуку дипломатичного рішення. Учасники зустрічі застерегли, що досягнутий прогрес може відкотитися назад і попереду ще багато роботи”, - йдеться в оприлюдненому документі. 

У повідомленні також зазначається, що парламентарі детально обговорили щоденні порушення режиму припинення вогню на Сході України, прогрес у розведенні військ та  недавній обмін полоненими та порушення прав людини на окупованих територіях.

“Під час спілкування між парламентарями, ключовою темою були комплексні процеси впровадження реформ в Україні, в тому числі в секторі оборони та безпеки. Успішність проведення реформ є запорукою досягнення цілей України в європейській та євроатлантичній інтеграції”, - говориться у прес-релізі.

Сайт ПА НАТО також поінформував, що п'ятнадцять парламентарів з країн НАТО та одинадцять народних депутатів України взяли участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО під головуванням виконуючого обов'язки президента ПА НАТО Местерхазі та Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, який є співголовою Міжпарламентської ради.

“ПА НАТО та Міжпарламентська рада продовжуватимуть підтримувати Україну на шляху реформ. Парламентська Асамблея НАТО буде наочно демонструвати свою підтримку та готовність до подальшої співпраці з Україною під час весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО, яка буде проходити 22-25 травня 2020 року у Києві”, - йдеться у документі.

Довідково:

Міжпарламентська рада Україна-НАТО була створена у 1998 р. для забезпечення повної прозорості у виконанні Хартії Україна – НАТО, а також для підвищення ролі парламентів та їх участі у співпраці між НАТО та Україною. З цього часу Міжпарламентська рада стала більш широким форумом, де члени можуть обговорювати будь-які питання, що становлять взаємний інтерес. Міжпарламентська рада Україна-НАТО збирається двічі на рік: один раз у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО та один раз в Україні. Її засідання також є відкритими для членів Підкомітету політичного комітету з питань партнерства НАТО.

Сьогодні, 31 січня, під головуванням голови ОДА Владислава Скальського відбулось засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2020 році.

До складу регіональної комісії включено представників ОДА, обласної Ради, громадських об’єднань та Агенції регіонального розвитку Вінницької області.

Очільник області проінформував, що на конкурс подано 65 інвестиційних проєкти на запропоновану суму фінансування за рахунок коштів ДФРР майже 733 млн.грн.

 «Основним нормативним документом, який визначає процедуру відбору проєктів, є Порядок підготовки оцінки та відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку та проєктів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету», що можуть реалізуватись коштом ДФРР, затвердженого постановою КМУ від 18 березня 2015 року № 196.

Оцінка здійснюється кожним членом комісії по конкретному проєкту за відповідними критеріями. Максимальна кількість балів по кожному критерію – 20, максимальна оцінка по проєкту – 100 балів», - зазначив Владислав Скальський.

Усі члени регіональної комісії ознайомилися та опрацювали проєкти, які надійшли на конкурсний відбір та здійснили їх оцінювання за встановленими критеріями. Результати оцінки занесені до таблиць індивідуальної оцінки проєктів.