Топ новини

Україна надалі продовжуватиме за підтримки Європейського Союзу втілення важливих структурних реформ задля добробуту громадян. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Високим представником ЄС Жозепом Боррелем.

Очільник українського Уряду зауважив, що держава приділяє багато уваги реалізації початих реформ, зокрема реформі правосуддя.

«Серед розпочатих нами реформ — втілення політики Європейського зеленого курсу. Україна поставила амбітну ціль у цьому напрямку. Також ми продовжуємо реформу приватизації й корпоратизації. 2022 рік має стати проривним у реалізації цих реформ», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що Україна вже має успішний досвід втілення реформ, зокрема децентралізації та земельної реформи. За його словами, цей досвід буде використаний для реалізації й інших реформ.

Денис Шмигаль також зауважив, що Україна веде підготовку до наступного засідання Ради асоціації Україна-ЄС, де планує підбити підсумки роботи за минулий рік та обговорити виконання рішень 23-го Саміту Україна-ЄС.

Прем’єр-міністр запропонував провести засідання Ради асоціації у квітні цього року. Жозеп Боррель зі свого боку підтвердив готовність Євросоюзу провести наступне засідання в Брюсселі в зазначений термін.

Як зауважив Денис Шмигаль, ключовими напрямками роботи в межах засідання Ради асоціації для України, зокрема, стане оновлення деяких додатків до Угоди про асоціацію, заходи щодо впровадження Європейського зеленого курсу, а також приєднання до єдиної зони платежів SEPA, що позитивно вплине на розвиток сфери фінансових операцій.

«На тлі дефіциту газу та високих цін на енергоносії безпека енергопостачання так само має залишатися нашим головним пріоритетом регіонального співробітництва. У цьому напрямку ми надзвичайно активно й наполегливо працюємо над приєднанням української енергосистеми до європейської мережі ENTSO-Е», — зазначив Глава Уряду України.

Він додав, що Україна на сьогодні виконала всі вимоги технічних аудитів. Наразі залишаються лише два кроки: пропрацювати у відокремленому режимі, щоб показати збалансованість української енергосистеми, та позитивне політичне рішення ЄС.

Ще одним важливим пунктом роботи, за словами Прем’єр-міністра, є запуск шостої програми макрофінансової допомоги.

«Також важливим для нас є початок предметних переговорів щодо прискорення лібералізації взаємної торгівлі відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію та подальший прогрес щодо укладення угод ACAA, або так званого «промислового безвізу», — підкреслив очільник українського Уряду.

Крім того, на думку Прем’єр-міністра, сторони мають зосередитися на пошуку шляхів вирішення проблеми недостатньої кількості дозволів на транзит автомобільного транспорту.

На завершення Денис Шмигаль подякував Європейському Союзу за підтримку та високу оцінку прогресу реформ в Україні.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів третю за останній час телефонну розмову з Президентом США Джозефом Байденом, яка тривала понад півтори години.

Ключова тема переговорів – ситуація на сході та на кордонах нашої держави. Володимир Зеленський привітав активну роль США у її врегулюванні, відзначивши важливість запланованих на січень 2022 року міжнародно-правових заходів.

«Високо ціную підтримку Сполученими Штатами нашої пропозиції провести найближчими днями засідання Комісії Україна – НАТО», – заявив Глава Української держави.

Він висловив подяку за підтримку Президентом США принципу «нічого про Україну без України», а також за готовність американської сторони вжити рішучих заходів у разі здійснення Росією агресії проти нашої держави.

Сторони обговорили кроки, які робить Україна в межах Мінського та Нормандського форматів, і наголосили на важливості подальших дипломатичних зусиль.

«Сьогодні йдеться про майбутнє не лише України, а і європейської безпеки та світового порядку, заснованого на правилах та демократичних цінностях», – зауважив Володимир Зеленський.

Лідери двох держав також обговорили економічні й енергетичні безпекові виклики. Президент України поінформував Джозефа Байдена про поступ економічних реформ у нашій країні та заходи, яких вживають з метою зміцнення стабільності та деолігархізації.

Під час розмови вкотре було підтверджено незмінну підтримку з боку Сполучених Штатів суверенітету й територіальної цілісності України та її євроінтеграційних прагнень.

Кабінет Міністрів України 30 грудня ухвалив рішення, які дають можливість суттєво знизити ціну на газ для виробників соціально важливих продуктів. 

Зокрема, виробники соціально важливих продуктів зможуть купувати газ українського видобутку (окрім природного газу, що буде постачатися підприємствами групи «Нафтогаз» для потреб населення, ТКЕ, бюджетних, комунальних установ) за ціною, в якій максимальна націнка становитиме 25%. 

Український газ за зниженою ціною зможуть купувати виробники наступних груп товарів: хліб, борошно, молоко, олія соняшникова, яйця та м’ясо куряче.

Таке рішення дозволить виробникам цих продуктів не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Рішення Уряду щодо максимальної націнки на газ для виробників соціально важливих продуктів буде діяти до 30 квітня 2022 року.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів третю за останній час телефонну розмову з Президентом США Джозефом Байденом, яка тривала понад півтори години.

Ключова тема переговорів – ситуація на сході та на кордонах нашої держави. Володимир Зеленський привітав активну роль США у її врегулюванні, відзначивши важливість запланованих на січень 2022 року міжнародно-правових заходів.

«Високо ціную підтримку Сполученими Штатами нашої пропозиції провести найближчими днями засідання Комісії Україна – НАТО», – заявив Глава Української держави.

Він висловив подяку за підтримку Президентом США принципу «нічого про Україну без України», а також за готовність американської сторони вжити рішучих заходів у разі здійснення Росією агресії проти нашої держави.

Сторони обговорили кроки, які робить Україна в межах Мінського та Нормандського форматів, і наголосили на важливості подальших дипломатичних зусиль.

«Сьогодні йдеться про майбутнє не лише України, а і європейської безпеки та світового порядку, заснованого на правилах та демократичних цінностях», – зауважив Володимир Зеленський.

Лідери двох держав також обговорили економічні й енергетичні безпекові виклики. Президент України поінформував Джозефа Байдена про поступ економічних реформ у нашій країні та заходи, яких вживають з метою зміцнення стабільності та деолігархізації.

Під час розмови вкотре було підтверджено незмінну підтримку з боку Сполучених Штатів суверенітету й територіальної цілісності України та її євроінтеграційних прагнень.

Кабінет Міністрів України 30 грудня ухвалив рішення, які дають можливість суттєво знизити ціну на газ для виробників соціально важливих продуктів. 

Зокрема, виробники соціально важливих продуктів зможуть купувати газ українського видобутку (окрім природного газу, що буде постачатися підприємствами групи «Нафтогаз» для потреб населення, ТКЕ, бюджетних, комунальних установ) за ціною, в якій максимальна націнка становитиме 25%. 

Український газ за зниженою ціною зможуть купувати виробники наступних груп товарів: хліб, борошно, молоко, олія соняшникова, яйця та м’ясо куряче.

Таке рішення дозволить виробникам цих продуктів не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Рішення Уряду щодо максимальної націнки на газ для виробників соціально важливих продуктів буде діяти до 30 квітня 2022 року.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.

Шістнадцята амбулаторія загальної практики сімейної медицини запрацювала у селі Дашківці Якушинецької громади.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів третю за останній час телефонну розмову з Президентом США Джозефом Байденом, яка тривала понад півтори години.

Ключова тема переговорів – ситуація на сході та на кордонах нашої держави. Володимир Зеленський привітав активну роль США у її врегулюванні, відзначивши важливість запланованих на січень 2022 року міжнародно-правових заходів.

«Високо ціную підтримку Сполученими Штатами нашої пропозиції провести найближчими днями засідання Комісії Україна – НАТО», – заявив Глава Української держави.

Він висловив подяку за підтримку Президентом США принципу «нічого про Україну без України», а також за готовність американської сторони вжити рішучих заходів у разі здійснення Росією агресії проти нашої держави.

Сторони обговорили кроки, які робить Україна в межах Мінського та Нормандського форматів, і наголосили на важливості подальших дипломатичних зусиль.

«Сьогодні йдеться про майбутнє не лише України, а і європейської безпеки та світового порядку, заснованого на правилах та демократичних цінностях», – зауважив Володимир Зеленський.

Лідери двох держав також обговорили економічні й енергетичні безпекові виклики. Президент України поінформував Джозефа Байдена про поступ економічних реформ у нашій країні та заходи, яких вживають з метою зміцнення стабільності та деолігархізації.

Під час розмови вкотре було підтверджено незмінну підтримку з боку Сполучених Штатів суверенітету й територіальної цілісності України та її євроінтеграційних прагнень.

Кабінет Міністрів України 30 грудня ухвалив рішення, які дають можливість суттєво знизити ціну на газ для виробників соціально важливих продуктів. 

Зокрема, виробники соціально важливих продуктів зможуть купувати газ українського видобутку (окрім природного газу, що буде постачатися підприємствами групи «Нафтогаз» для потреб населення, ТКЕ, бюджетних, комунальних установ) за ціною, в якій максимальна націнка становитиме 25%. 

Український газ за зниженою ціною зможуть купувати виробники наступних груп товарів: хліб, борошно, молоко, олія соняшникова, яйця та м’ясо куряче.

Таке рішення дозволить виробникам цих продуктів не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Рішення Уряду щодо максимальної націнки на газ для виробників соціально важливих продуктів буде діяти до 30 квітня 2022 року.

Поглиблення міжпарламентського співробітництва між Україною та Ізраїлем обговорили під час телефонної розмови Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та Спікер Кнесету Держави Ізраїль Мікі Леві.

«Запевняю в готовності й надалі розвивати відносини дружби між парламентами України та Ізраїлю. Сподіваюсь на те, що COVID-19 завершиться. І це дасть можливість мені особисто подякувати за підтримку Ізраїлем суверенітету та територіальної цілісності України. Крім того, хотів би обговорити цілу низку важливих питань щодо наших подальших взаємовідносин», — наголосив Руслан Стефанчук.

Зокрема, йшлося про можливість організації візиту в Україну Спікера Кнесету Ізраїлю. Серед питань, які потребують обговорення, Руслан Стефанчук назвав можливість приєднання Ізраїлю до «Кримської платформи», а також визнання Кнесетом Держави Ізраїль Голодомору 1932–1933 рр. в Україні геноцидом Українського народу.

«До того ж я хотів би нагадати, що останнім часом ми прийняли два закони, спрямовані на протидію антисемітизму в Україні. Ми й далі працюватимемо в цьому напрямі, адже ізраїльській народ завжди був і залишається для нас братським народом», — зауважив Руслан Стефанчук.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося останнє у 2021 році засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому було заслухано низку питань, зокрема щодо протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Так, секретар РНБО Олексій Данілов доповів про першочергові заходи із забезпечення національної безпеки від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов та голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко виступили з доповідями щодо зовнішніх загроз, зокрема щодо ситуації довкола державного кордону України та характеру ймовірних безпекових викликів.

«Є певне збільшення кількості військових… Ми відстежуємо те, що відбувається біля нашого кордону, що стосується периметру 200 кілометрів від нашого кордону, 400 кілометрів від нашого кордону», – сказав Олексій Данілов на брифінгу за результатами засідання Ради нацбезпеки і оборони.

Також на засіданні РНБО відбулося обговорення механізмів реалізації Плану оборони України за доповіддю міністра оборони Олексія Резнікова. Командувач Збройних Сил України Валерій Залужний зі свого боку доповів про готовність ЗСУ до виконання покладених завдань.

Заступник міністра закордонних справ Микола Точицький розповів про можливі кроки міжнародних партнерів України у разі загострення ситуації навколо українських кордонів.

З питання щодо протидії дестабілізації ситуації в нашій країні доповіли голова Служби безпеки України Іван Баканов та міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Очільник МВС також відзвітував про результати проведення огляду громадської безпеки та цивільного захисту, а голова СБУ доповів про стратегію забезпечення державної безпеки.

Було затверджено План реалізації Стратегії кібербезпеки, який передбачає виконання заходів, що посилюють кібернетичну безпеку держави. Із доповіддю виступив заступник секретаря РНБО України Сергій Демедюк.

Крім того, РНБО заслухала доповідь директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Богомолова щодо науково обґрунтованих пропозицій стосовно протидії зовнішнім загрозам.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доповів про застосування обмежувальних заходів стосовно осіб, які здійснюють неправомірне судочинство на території тимчасово окупованого Криму проти громадян України.

Також було розглянуто питання про застосування санкцій до шести фізичних осіб та 24 компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту.

РНБО розглянула звіти щодо рішень стосовно контрабандистів. За словами Олексія Данілова, санкції щодо вказаних осіб дали змогу додатково залучити до бюджету 71 млрд грн.

Голова уряду та міністр енергетики Герман Галущенко доповіли про ситуацію в енергетиці.

«Зараз ми через морський шлях отримуємо вугілля для наших ТЕЦ. Сьогодні ситуація під контролем, ми не бачимо, що можуть бути ті чи інші проблеми, але вугілля треба закуповувати», – зазначив секретар РНБО.

Також Рада нацбезпеки і оборони заслухала доповідь міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка щодо поширення штаму коронавірусу «Омікрон» в Україні. Президент укотре акцентував на важливості вакцинації.

«За нашими прогнозами, в лютому можемо мати «Омікрон» у себе в доволі великих обсягах, тому треба вакцинуватися», – зазначив Олексій Данілов.

Міністр юстиції Денис Малюська також розповів про дорожню карту з реалізації закону України щодо олігархів. За прогнозами секретаря РНБО, наприкінці травня 2022 року Рада нацбезпеки і оборони вже може визначити перших олігархів, згідно з українським законодавством.

Крім того, на засіданні РНБО Президент запропонував низку протокольних доручень, зокрема щодо забезпечення житлом військовослужбовців та ветеранів, щодо вирівнювання протягом місяця заробітних плат військових та можливості синхронізації санкцій з міжнародними партнерами України у разі застосування санкцій до громадян нашої країни.

Також Рада нацбезпеки і оборони підтримала доручення Кабінету Міністрів щодо створення міжвідомчої робочої групи з перевірки постачання озброєння та продуктів харчування в армію у період 2017-2021 років.

Наприкінці засідання Олексій Данілов доповів про підсумки роботи Ради національної безпеки і оборони у 2021 році. За його словами, загалом було проведено 36 засідань, на яких розглянули 150 питань і за результатами яких було видано 90 указів Президента.