Топ новини

Дорогі друзі!

Щиро вітаю вас із Міжнародним днем волонтера!

Бути волонтером – це важлива і відповідальна місія, це особливий внутрішній стан людини, спосіб її мислення і життя.

Сприяння українській армії, підтримка лікарів, допомога дітям, що залишилися без батьківського піклування, громадянам, які постраждали внаслідок російської агресії на Сході нашої країни, і багато інших милосердних справ реалізуються завдяки активності та самовідданості українських волонтерів.

Багато людей долучилися до волонтерського руху за останні роки, а згодом систематизували свою діяльність, створили благодійні фонди та навіть стали частиною світової волонтерської спільноти. Вдячний кожному, хто знайшов у собі сили продовжити цю соціально важливу справу.

Упроваджуючи десятки проектів та витрачаючи майже увесь свій вільний час на те, щоб комусь допомогти, ви не чекаєте на прибутки, визнання або посади. Найкраща винагорода для волонтера – врятовані життя та долі людей.

У цей надзвичайно складний час саме ваша активна громадянська позиція, невичерпна енергія та вміння спрямовувати її на допомогу, небайдужість до чужого горя та важка повсякденна праця додають віри й впевненості у нашу перемогу та світле майбутнє держави.

Дякую волонтерам за гуманність, невтомну щоденну працю та людяність.

Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров'я, миру та благополуччя.

Слава українським волонтерам!

Слава Україні!

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Шановні українці!

Сьогодні, 5 грудня Україна та весь світ відзначає День волонтера.

Для нашої країни слово «волонтер» несе в собі набагато більше значення, ніж просто людина, яка добровільно та безкорисно виконує важливу суспільну діяльність.

Український волонтерський рух — унікальний, адже майже кожен четвертий українець у своєму житті мав досвід волонтерства — і саме завдяки йому, без перебільшень, ми обстояли наш суверенітет. Ми пам’ятаємо, що 90 відсотків із цієї чверті стали волонтерами в непросту годину... Справжній волонтерський рух зароджувався ще на Майдані, під час подій Революції Гідності, і найбільшої потужності набув у перші роки війни з Російською Федерацією. Коли буквально в кожній родині, в кожному будинку і дворі, на кожній вулиці і на кожному підприємстві був волонтер.

Тоді ми організувалися та захистили нашу країну, бо кожен був волонтером за покликом серця. Об’єднавшись заради спільної мети, сотні тисяч часто безіменних волонтерів показали всьому світові та самим собі, хто ми такі та на що ми здатні.

Я щасливий визнавати, що ми живемо у суспільстві, яке готове рішуче діяти тоді, коли це необхідно. Це робить нас сильними та вільними, це робить нас нами — тими українцями, якими ми завжди хотіли бути.

Ми щодня спостерігаємо у соціальних мережах сотні волонтерських заходів і кампаній, збір коштів і просто допомогу всім: від дітей до літніх людей, від тварин до історичних будівель. Волонтерство в релігійних спільнотах, екологічний активізм, госпіси, молодіжні обміни, культурне та навіть мовне волонтерство… — усіх способів допомогти іншому не перелічити. Об’єднує всіх одне — віра у доброту і те, що разом ми неподоланні!

Дорогі волонтери, прийміть щирі вітання та подяку за вашу щоденну працю та небайдужість!

Зі святом!

P.S. І прослухайте, будь ласка, ще раз цю пісню, я впевнений, ви її чули. А якщо не чули – послухайте вперше. Крихітка «Без Імені» — це справжній гімн українським волонтерам.

Президент України Володимир Зеленський провів розмову у форматі відеоконференції з Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та Президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Глава Української держави відзначив символічність сьогоднішніх перемовин, що відбуваються у дні, коли ми відзначаємо 30-річчя визнання Польщею та Литвою незалежності нашої держави.

«Те, що саме Польща й Литва визнали нашу незалежність одними з перших, – не випадковість. Сьогодні, коли Росія тимчасово окупувала частину нашої території – півострів Крим, – і коли в нас складна ситуація, війна на сході нашої держави, ви також першими підтримуєте Україну, наш суверенітет, незалежність і територіальну цілісність», – наголосив Володимир Зеленський.

Президенти обговорили та позитивно оцінили стан і динаміку міждержавних відносин, стратегічний характер яких підтверджується конкретним і вагомим змістом взаємодії. А також позитивно відзначили діяльність тристоронніх механізмів співпраці, зокрема спільної Литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).

Лідери Польщі й Литви підтвердили повну підтримку курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Крім того, вони відзначили прогрес нашої держави у здійсненні трансформацій, зокрема важливість кроків Володимира Зеленського у боротьбі з олігархічними структурами, на шляху наближення нашої держави до стандартів членства в ЄС і НАТО.

Відбувся обмін оцінками ситуації на кордоні з Білоруссю. Президенти були одностайні щодо гібридного та штучного характеру міграційної кризи, яка вимагає рішучої та скоординованої відповіді.

Володимир Зеленський поінформував колег про безпекову ситуацію навколо нашої держави, пов’язану з концентрацією російських військ та озброєння уздовж українського кордону. Окремо обговорили кроки, яких Україна вживає та має намір вжити для активізації процесу мирного врегулювання.

Президент України подякував партнерам, наголосивши, що «сьогодні ми пліч-о-пліч спільно працюємо над тим, щоб наш регіон був регіоном стабільності й безпеки».

Глави держав також були одностайні щодо важливості збереження скоординованого й дієвого санкційного тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України.

Окремо було обговорено безпекову загрозу, яку становить «Північний потік – 2» для регіону та Європи загалом. Сторони домовилися й надалі координувати спільні зусилля для протидії цьому геополітичному проекту.

За результатами переговорів президенти України, Литви та Польщі схвалили спільну заяву.

У зв’язку з очікуванням великої кількості звернень, загальна сума в бюджеті, передбачена на виплати вакцинованим українцям, буде збільшена. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду 2 грудня. 

«Уряд продовжує впровадження програми Президента України з виплати 1 тисячі гривень для всіх вакцинованих громадян. На старті програми нарахування коштів відбуватиметься через застосунок Дія. Практичну допомогу людям надаватимуть майже 100 офлайн пунктів підтримки Дії. Мета програми — підтримати бізнес, який постраждав внаслідок пандемії, та простимулювати вакцинацію», — наголосив очільник Уряду

За словами Прем’єр-міністра, Верховна Рада найближчим часом розгляне питання щодо збільшення загальної суми видатків.

Україна буде захищати свій народ і свої вікові демократичні цінності. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час Саміту за демократію. Захід об’єднав парламентаріїв з усього світу для обговорення спільних обов’язків для підсилення демократії.

«Ми вдячні за політичну та військову підтримку, яку нам надали США, Канада, Великобританія та деякі із демократичних країн ЄС. Водночас деякі зі старих демократій Європи обмежилися заявами, закликами до стриманості, діалогу та компромісу з агресором», — наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, демократичні країни з усього світу повинні об’єднатися, щоб разом «Будувати кращий світ» (B3W).

«З цією метою я пропоную вивести міжпарламентські зв’язки між демократичними державами на якісно новий рівень, який дозволить парламентам ефективно взаємодіяти в реальному режимі часу і приймати важливі рішення в унісон», — зазначив Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук вважає застарілою систему міжпарламентських зв’язків, коли групи дружби час від часу відвідують одне одного.

«Позитивним прикладом є взаємодія парламентів України, Польщі й Литви, коли ми зустрічаємося для вироблення спільної позиції з актуальних для нас питань і потім здійснюємо спільну комунікацію прийнятих рішень», — навів приклад спікер Верховної Ради України.

Голова Парламенту пропонує розробити нові демократичні критерії та запропонувати країнам шляхи їх досягнення.

«Ми відстоюємо прозорість, верховенство права та свободу ведення підприємницької діяльності, активне громадянське суспільство та незалежні ЗМІ. Але, напевне, настав час переглянути й оновити критерії демократії, щоби більш потужно об’єднати наші держави у протистоянні світовим загрозам, таким як збройні агресії, кібернетичні війни, COVID-19 та інші», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради зазначив, що у зв’язку з цим назріла й така пропозиція, як перегляд форматів Колективної безпеки.

«Можливо менш глобальні, ніж НАТО, військові союзи між кількома країнами дозволять демократіям почуватися впевненіше. Але колективна безпека передбачає не тільки військовий аспект. Ми повинні навчитися спільно протистояти шкідливій пропаганді, яка перекручує факти. Ще один виклик для колективної безпеки — це енергетична безпека. Використання енергоносіїв як зброї неприпустиме, й ми повинні також мати план дій щодо цього», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України також висловив пропозицію щодо забезпечення кращої економічної інтеграції демократичних країн і пропонування нових форматів для цього. Одним із пріоритетів, на його думку, має стати всебічна і спільна протидія змінам клімату. За його словами, поставлені цілі для країн, що розвиваються, можуть бути досягнуті в рамках амбітних, всеосяжних планів трансформації країн.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України 

Президент України Володимир Зеленський відповідно до статті 106 Конституції виступив у Верховній Раді зі щорічним Посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України, а також вручив державні нагороди.

У пленарному засіданні парламенту також взяли участь: Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, представники уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади, судді Конституційного Суду, голови обласних рад, керівники дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій.

Уперше на пленарне засідання Верховної Ради були запрошені представники громадськості, серед яких – рідні загиблих захисників України.

Глава держави назвав символічним, що його звернення зі щорічним Посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України відбувається саме сьогодні, у 30-ту річницю проведення Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України.

«1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, яку підтримала абсолютна більшість громадян України. З усіх регіонів, включно з Донбасом і Кримом. 30 років тому ми зробили великий крок. Але не пішли далі. Ми відновили, проголосили, обрали й здобули незалежну Україну. Але так і не почали її будувати. Незалежну від чужого впливу та чужих інтересів», – сказав Володимир Зеленський.

«Таку країну останні два з половиною роки будуємо ми всі разом. Насправді вільну, дійсно самостійну, реально незалежну», – додав він.

Після виступу зі щорічним Посланням до Верховної Ради Президент України вручив державні нагороди та надав почесні звання з нагоди 30-річчя проведення Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України.

Зокрема, Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України та вручив орден «Золота Зірка» учаснику бойових дій у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» Дмитру Коцюбайлу, відомому за позивним «Да Вінчі».

Він – наймолодший командир штурмової роти ДУК «Правий сектор», який перебуває на фронті з початку російсько-української війни. У 2014 році зазнав важкого поранення танковим снарядом у населеному пункті Піски Донецької області. Після одужання через три місяці реабілітації повернувся на фронт, де донині продовжує відстоювати суверенітет і територіальну цілісність України.

Уряд приділяє особливу увагу питанням державної політики у сфері релігії. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час зустрічі з представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. На зустрічі також були присутні Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, представники Міністерства енергетики й Міністерства соціальної політики. 

Денис Шмигаль подякував представникам релігійних організацій за конструктивну позицію в популяризації процесу вакцинації проти COVID-19. 

«Власний приклад щеплення та відкриття пунктів вакцинації при релігійних організаціях дало гарний поштовх процесу загалом. Ми розраховуємо вакцинувати більшість дорослого населення до кінця року. Це безсумнівно допоможе зберегти багато життів», — зазначив Прем’єр-міністр.

Відповідаючи на питання представників ВРЦіРО, глава Уряду зазначив, що ведеться активна робота в питанні збереження у структурі облдержадміністрацій підрозділів, які реалізують державну політику у сфері релігії. За словами Прем’єр-міністра, основна проблема полягає у відсутності кадрового забезпечення. Він закликав ВРЦіРО надати свої пропозиції для комплексного вирішення цього питання. 

Денис Шмигаль також акцентував увагу на ухваленні Парламентом закону «Про службу військового капеланства», який довго очікувала релігійна спільнота. 

«Цей закон нарешті врегулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання наших військовослужбовців, визначаючи правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства», — наголосив очільник Уряду. 

У питанні тарифів на природний газ Прем’єр-міністр зауважив, що газопостачальна компанія «Нафтогаз» зафіксувала для релігійних організацій ціну на рівні 16,55 грн за кубічний метр (з урахуванням ПДВ та плати за транспортування газу магістральними мережами). 

«Ціна залишатиметься незмінною протягом усього опалювального сезону. На сьогодні укладено 1225 таких договорів. Отож, релігійним структурам варто активніше долучатися до процесу укладання відповідних договорів», — відзначив Глава Уряду. 

Денис Шмигаль повідомив, що за ініціативи Президента України наступного року розпочнеться програма «Велика термомодернізація», яка дозволить мінімізувати втрати тепла при його постачанні й, відповідно, суттєво знизити комунальні платіжки. 

Представники ВРЦіРО зі свого боку подякували Прем’єр-міністру та Уряду за увагу до вирішення актуальних питань і конструктивну співпрацю.

Інвестиції в людський капітал – визначальна умова економічного розвитку кожної держави. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час форуму «Людський капітал-2030».

Голова Парламенту наголосив, що, за оцінками Світового банку, Україна має конкурентну перевагу у вигляді потужної системи освіти. Водночас частка людського капіталу в національному багатстві залишається невеликою. Це лише 34?% (середній показник у державах Європи та Центральної Азії – 62?%).

«Для зростання частки людського капіталу в національному багатстві важливою є законодавча підтримка розвитку людського капіталу. Верховна Рада України спільно з Урядом працюють над вдосконаленням чинних та створенням нових законодавчих актів у сфері освіти та зайнятості», – наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, пріоритетними в цьому напрямку є законодавчі ініціативи, спрямовані на розвиток національної системи кваліфікацій, яка знаходиться на перетині цих сфер.

«Водночас серйозним викликом є трансформація ринку праці з погляду цифровізації багатьох процесів. Це стосується питань автоматизації звітності по ринку праці, аналізу інформації для прийняття відповідних рішень, застосування штучного інтелекту для моніторингу та прогнозування попиту і пропозиції на ринку праці», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук переконаний, що Верховна Рада України буде підтримувати законодавчі ініціативи, що стосуються розвитку людського капіталу та розбудови національної системи кваліфікацій, які спрямовані на благо Української держави.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

В Офісі Президента України у присутності Глави держави Володимира Зеленського підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством цифрової трансформації України й Apple Inc. та ТОВ Apple Ukraine.

З української сторони документ підписав віце-прем’єр-міністр України – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, а від компанії Apple Inc. – директор зі взаємодії з органами державної влади країн та регіонів Марк Леннон.

Меморандум передбачає співпрацю, обмін інформацією та підтримку Мінцифри щодо низки ініціатив. Зокрема, компанія співпрацюватиме з міністерством у межах Всеукраїнського перепису населення 2023 року. Україна стане другою країною у світі після США, яка проведе такий перепис разом з Apple.

Компанія надасть підтримку Мінцифри у розробці та визначенні пріоритетних проектів, пов'язаних із переходом України до режиму paperless, та щодо покращення досвіду взаємодії громадян з органами державної влади. Наприклад, Apple забезпечить підтримку у використанні та вдосконаленні додатку «Дія» на базі операційної системи iOS.

Згідно з Меморандумом, компанія також співпрацюватиме з Мінцифри для підвищення цифрової грамотності українців, зокрема сприятиме у визначенні можливостей професійного навчання, спрямованих на підтримку вчителів, які використовують платформу iOS. Також створюватимуться ініціативи щодо залучення цифрових технологій у сферу охорони здоров’я.

Володимир Зеленський перед підписанням Меморандуму наголосив, що після зустрічі у вересні цього року з топ-менеджментом Apple у штаб-квартирі компанії співпраця між Україною та світовим технологічним гігантом розвивається дуже швидко.

«Для нас є одним з головних пріоритетів діджиталізувати всі державні сервіси, роботу органів державної влади», – зазначив Президент України.

Він ще раз запросив компанію Apple взяти участь у Diia Summit, що відбудеться в лютому 2022 року і є надзвичайно важливою подією для України.

Зі свого боку Марк Леннон наголосив, що працює з урядами вже 23 роки й ніколи не бачив такої влади, як зараз в Україні, яка діє настільки швидко, прогресивно та інноваційно.

«І я погоджуюся з думкою про те, що технології для України є питанням національної безпеки», – сказав він.

Після зустрічі цього року у США команда Мінцифри та представники Apple підтримували постійний контакт щодо розвитку спільних проектів та розширення присутності компанії на українському ринку. Результатом та логічним підсумком цих переговорів стало підписання Меморандуму про співпрацю Мінцифри та Apple.

«Підписання Меморандуму з Apple – важливий крок не тільки для цифровізації в Україні, а й для визнання наших здобутків в цій сфері в усьому світі. Ми вдячні компанії Apple за постійну співпрацю з нашим міністерством та можливість впровадити найкращі світові рішення для досягнення нашої найголовнішої цілі – перетворити державу на зручний та ефективний сервіс, якому хочеться довіряти», – зазначив Михайло Федоров.

Європейський Союз підтримує прагнення країн Асоційованого тріо розвивати галузеву співпрацю в межах Східного партнерства. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за підсумками спільного візиту в Брюссель із Прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Гарібашвілі та очільником Уряду Молдови Наталією Гавріліце.

«Сьогодні був важливий день для майбутнього ініціативи Асоційоване тріо. Ми представили наше бачення та обмінялися думками щодо подальшого розвитку ініціативи разом із керівництвом Європейського Союзу. Вдячний партнерам із ЄС за відверту та всебічну розмову з різних аспектів співпраці в рамках Асоційованого тріо», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив очільник українського Уряду, Україна, Молдова та Грузія, уклавши Угоди про асоціацію, взяли на себе амбітні зобов'язання в транспортній сфері.

«Ми, як країни Асоційованого тріо, повністю зацікавлені в реалізації пріоритетів Стратегії ЄС щодо сталої та розумної мобільності та сподіваємося на співпрацю з Європейським Союзом щодо реалізації подальшої нової стратегії сполучення — Global Gateway», — відзначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра України, Асоційоване тріо у співпраці з ЄС планує рухатися до зеленої трансформації транспорту шляхом переорієнтації на швидкісний залізничний транспорт, розвитку мультимодальних перевезень, переходу вантажних перевезень з автомобільних доріг на залізничний та водний рух тощо.

Денис Шмигаль підкреслив: враховуючи високу важливість питань енергетичної безпеки, країни Асоційованого тріо готові до активної взаємодії з ЄС щодо всього спектру питань у цьому напрямку.

«Усі країни Тріо є Договірними Сторонами Енергетичного Співтовариства. Ми могли б розглянути можливість запуску цільової платформи з енергетичної стійкості та сталості, щоб допомогти у вирішенні питань енергетичної безпеки та безпеки постачання на регіональному рівні», — підкреслив очільник Уряду України.

За словами Дениса Шмигаля, така цільова платформа також сприятиме вирішенню спільних проблем у переході на зелену енергетику та проблем, пов’язаних із декарбонізацією.

Сьогодні текст змін до Конституції України в частині децентралізації буде виставлено на публічне обговорення.

Про це повідомив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час брифінгу.

«Напередодні дня місцевого самоврядування ми підготували звіт за результатами публічних консультацій щодо змін до Конституції в частині децентралізації. Майже два роки тривали публічні консультації з представниками самоврядування. Ми взяли чотири базові асоціації:  Асоціація міст України, Всеукраїнська асоціація громад, Українська асоціація районних та обласних рад, Всеукраїнська асоціація об'єднаних територіальних громад. І за два роки напрацьовано текст змін до Конституції», – повідомив він.

За його словами, після публікації  тексту змін відбудеться обговорення у Парламенті між депутатами і фракціями на базі двох комітетів – з питань правової політики та з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Буде створено робочу групу, де доопрацюють зміни до Конституції.

У звіті представлені результати представників органів самоврядування, наявні коментарі та пропозиції по кожній області. Тож кожен учасник відкрито та прозоро міг донести свою позицію. Також до аналізу тексту долучали представників з країн Євросоюзу. У результаті більшість позицій є консенсусними. Дискусійними, уточнив Олександр Корнієнко, залишились два питання: існування районних рад та статус префекта.

«Ми ґрунтовно прописали права і можливості місцевого самоврядування, гарантування прямих виборів, зберегли список областей, статус міста Києва як столиці та Севастополя, прописали положення щодо участі префекта в роботі виконавчої гілки влади на місцях, положення щодо призупинення рішень місцевих рад, що пов’язані з територіальною цілісністю. Уся відповідальність за такі рішення переноситься до Конституційного Суду. Тобто, якщо префект вважає, що певний орган ухвалив рішення, що загрожує цілісності України, префект може звернутися до суду. І суд вирішує, чи зупиняти дію рішення та роботу органу. Це страховка від сепаратизму», – сказав народний депутат.

 Прописані у тексті і повноваження обласних та районних рад, а також фінансова основа.

«Усі повноваження, що держава делегує самоврядуванню, мають визначатися законами, Конституцією і забезпечуватися матеріально-фінансовими ресурсами в повному обсязі», – додав Перший віцеспікер.

Після обговорення у Верховній Раді результати спрямують до Конституційної комісії з питань реформи при Президентові України, буде сформовано кінцевий варіант тексту, і його пропонуватимуть Президенту для внесення до Верховної Ради.

Україна звернулася до іноземних лідерів, зокрема до Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та Президента США Джозефа Байдена, щодо сприяння звільненню українських громадян, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях та в Росії. Про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час прес-марафону «30 запитань Президенту України».

«У нас є повністю верифікований список (утримуваних осіб. – Ред.). Він переданий Туреччині. Нещодавно я розмовляв з Президентом Ердоганом, у якого була зустріч з Президентом Російської Федерації. І на рівні контактних груп списки були передані російській стороні», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави також очікує на розмову президентів США та Росії.

«Список переданий, і очікуємо, що це питання буде порушено на високому рівні. Це те, що ми можемо зробити. І те, що ми політично чи дипломатично робимо. Окремо – питання прямої домовленості з Росією щодо цього», – зазначив він.

Президент України додав, що також важливими є питання встановлення місцеперебування кримських татар та інших громадян України в окупованому Криму, які потрапили за ґрати. Серед пріоритетів – допомога сім'ям, чоловіків з яких ув'язнили з політичних мотивів. Над цими проблемами працює офіс Кримської платформи.

Розвиток інфраструктури фондового ринку, посилення банківського сектору та реалізацію проектів з енергоефективності обговорив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль із Віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку з питань банківської діяльності Аленом Пію та Віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку з питань політики та партнерства Марком Боуменом.

Глава Уряду України наголосив, що подолання наслідків пандемії COVID-19 є одним з пріоритетних завдань держави і вимагає постійного реагування на потреби бізнесу, сприяння відновленню його економічної активності.

«Ми зацікавлені в інвестиціях і в посиленні банківського сектору. Сьогодні ми бачимо й розуміємо запит бізнесу на доступний і якісний кредитний фінансовий ресурс. Уряд приділятиме особливу увагу цьому питанню», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також відзначив важливість створення в Україні якісної інфраструктури фондового ринку. Він подякував ЄБРР за підтримку в започаткуванні цього проекту.

«Сьогодні маємо дорожню карту з розвитку ринку капіталу в Україні. І щодня послідовно рухаємося в цьому напрямку. Розраховуємо створити відповідну якісну інфраструктуру протягом наступних двох років», — підкреслив очільник українського Уряду.

Сторони також обговорили продовження співпраці у сфері інфраструктури з використанням механізму концесії. Прем’єр-міністр зазначив, що в Україні готується до реалізації перший проект концесійного автобану. Крім того, попереду є плани будівництва ще шести таких доріг.

Денис Шмигаль також наголосив, що Україна за ініціативи Президента Володимира Зеленського з наступного року посилить напрямок енергоефективності.

«Спільно з партнерами в Україні створений фонд енергоефективності, який працює з об’єднаннями багатоквартирних житлових будинків. Цього року він повноцінно запрацював, ми маємо перші договори, перші виконані угоди з утеплення будинків. Ми маємо намір активізувати цю роботу й наразі напрацьовуємо програму співпраці з муніципалітетами», — сказав Прем’єр-міністр.

Представники Європейського банку реконструкції та розвитку під час зустрічі відзначили прогрес України у впровадженні реформи судової системи, боротьбі з корупцією та посиленні незалежності НБУ. У ЄБРР зазначили, що банк і надалі планує інвестувати в Україну, продовжувати співпрацю з чинних проектів і долучатися до реалізації нових напрямків співробітництва.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи, яка напрацьовуватиме пропозиції для приведення положень Регламенту у відповідність до Конституції України.

 «Час до змін. І цих змін потребує Регламент Верховної Ради України. Він повинен стати системою процедур, де кожна функція Парламенту має бути забезпечена відповідними регламентними нормами, а положення Регламенту повинні бути передумовою до трансформації Верховної Ради України загалом», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, новостворена робоча група також працюватиме над впровадженням Рекомендацій Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищенням інституційної спроможності Верховної Ради України.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

Шановні громадяни України! Дорогий народе!

Щороку наприкінці осені всіх нас об’єднує важка дата. І ця четверта субота листопада для багатьох із нас насправді перша. За глибиною болю та гніву водночас.

Голодомор… До останнього звуку це слово наповнене болем. Це геноцид проти квітучої нації. Це Голгофа народних страждань. У ті часи, за різними підрахунками, загинуло від 4,5 і аж до 10 мільйонів людей. Щоб вшанувати хвилиною мовчання кожного із них, знадобиться понад 8 років.

Однак ціль тоталітарного сталінського режиму під умовною назвою «смерть і забуття українців» не досягнута. Крізь роки тортур було пронесене горде «Я — Українець». Сьогодні ми можемо й маємо голосно говорити правду, яку берегли майже 90 років.

Шлях до правди вже прокладено. У 2006 році було прийнято Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який кваліфікував Голодомор як акт геноциду. Загалом Голодомор в Україні 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав. Щиро вірю, що кількість держав, які солідаризуються з таким рішенням, буде зростати. Сьогодні весь цивілізований світ разом з Україною молиться за невинних жертв найжорстокішого спланованого вбивства людей. Аби ніколи (!) цього більше не повторилося.

Україна пам’ятає. Світ визнає!

Запуск національного авіаперевізника, нові сучасні летовища, трансформація Міжнародного аеропорту «Бориспіль» у східноєвропейський авіахаб, відродження авіабудування та посилення співпраці з Європейським Союзом – це цілі на найближчі роки, заявив Президент України Володимир Зеленський під час форуму «Велике будівництво: авіація та туризм».

«Я завжди говорив про те, що нам дуже потрібні проекти, які зшивають нашу державу – Україну. Як метафорично, так і в прямому сенсі слова – практично, проектно», – сказав Президент, зауваживши, що колись будівництво літаків стало одним з важливих магістральних проектів Європейського Союзу.

«Сьогодні важливий день – ми повертаємо світу ідею про європейський літак. Тепер це наша, українська мрія, спільна з колегами з Європи. В Україні є прекрасний «Антонов», всі виробничі потужності для повного циклу створення сучасного літака. Це непросто, але ми вже це робимо. Це й cargo-літаки, і державне замовлення. Цього року будують три літаки для нашої держави. У нас є всі потужності для серійного виробництва, аж до забезпечення комплексної післяпродажної підтримки», – зазначив Володимир Зеленський.

Водночас, за словами Президента, тривають перемовини з західними партнерами щодо створення в Україні сучасного авіахабу для модернізації пасажирських літаків у вантажні.

З метою реалізації державних інтересів у сфері авіаперевезень у межах програми «Велике будівництво» створюється національний авіаперевізник.

«Крім обіцянок, переходимо до практичної реалізації – це наш національний авіаперевізник, його створення буде розпочато офіційно вже сьогодні. Ми готові інвестувати у повітряний флот, навантажувати українських виробників та залучати світових лідерів до об’єднаних проектів у авіабудівництві», – наголосив Глава держави.

За словами Володимира Зеленського, робоча назва майбутньої компанії – Ukrainian National Airlines (UNA, «Українські національні авіалінії»). Вже є підтвердження економічної доцільності цього проекту від французьких консультантів.

«Однак втілення цієї ідеї – це не лише про збільшення прибутку та пасажиропотоку, але й у цілому питання статусу, іміджу, престижу нашої держави. Наш національний авіаперевізник – незалежний від будь-яких інших груп та інших впливів», – зауважив Президент.

Водночас, за його словами, Україна сьогодні інвестує мільярди гривень у модернізацію регіональних аеропортів, у будівництво нових злітно-посадкових смуг і терміналів у Чернівцях, Рівному, Житомирі, Кривому Розі, Києві, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, на Одещині, у Херсоні, Вінниці, Полтаві.

«Також ми готуємося до будівництва ще двох (нещодавно ми вирішили це важливе стратегічне питання) нових аеропортів на сході України і ще одного нового аеропорту на Закарпатті. Ми зшиваємо нашу державу відкритим небом», – наголосив Володимир Зеленський.

Також він нагадав про головну подію цього року – підписання угоди про відкрите небо з Європейським Союзом, яку ще часто називають другим безвізом.

«Угода про Спільний авіаційний простір з Україною є унікальною, оскільки Європейський Союз не має з жодною країною світу авіаційних угод саме на таких умовах. Зокрема, Україна зберігає за собою свої повноваження як держави – виробника авіаційної техніки. Це дуже важливо для нашого вітчизняного бренда «Антонов», відповідні сертифікаційні повноваження також зберігаються за Україною», – зазначив Глава держави.

«Запуск національного перевізника, нові сучасні аеропорти – це питання не про поодинокі випадки, це вже десяток нових сучасних аеропортів – це великий крок вперед. Трансформація Міжнародного аеропорту «Бориспіль» у найпотужніший східноєвропейський авіахаб, відродження нашого сучасного українського авіабудування та посилення промислової співпраці у форматі Україна – країни Європейського Союзу – це головні цілі для нас, для міністерства, для «Великого будівництва», які ми ставимо на найближчі роки. Очевидно – амбітні, зрозуміло – непрості, але, впевнений, – здійсненні», – наголосив Президент.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що унікальне географічне розташування України сприяє тому, щоб країна стала великим регіональним і туристичним хабом.

На переконання очільника уряду, найближчим часом можна очікувати зростання в галузях авіаперевезень та туризму. Розвитку цих галузей сприятиме підписана угода про відкрите небо, яка дає змогу лібералізувати відносини з європейськими авіаперевізниками, зробити подорожі літаком для українців доступнішими та відкриває можливість для визнання сертифікатів літаків українського виробництва.

«Це дає перспективу щодо інвестицій авіакомпаній у відповідну інфраструктуру та підтримує нашу школу авіабудування», – наголосив Прем'єр-міністр.

Не менш важливими, за словами Дениса Шмигаля, є державні інвестиції у розвиток авіаційної інфраструктури, які лише цього року сягнули 3,4 млрд грн.

Ще одним чинником очільник уряду назвав розвиток вітчизняного авіабудування. За його словами, Державна цільова науково-технічна програма розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки містить дорожню карту з розвитку авіабудування, яку розробляли з урахуванням найкращого світового досвіду.

«Загальний обсяг інвестицій у ці роки в розвиток українського авіабудівництва складе понад 34 мільярди гривень, а 45 високотехнологічних підприємств авіабудування до 1 січня 2025 року отримали податкові пільги», – зазначив він.

За словами Прем’єр-міністра, оновлена стратегія передбачає модернізацію виробництва пасажирських і транспортних літаків сімейства Ан, гвинтокрилів «Мі», безпілотних літальних апаратів, імпортозаміщення товарів російського виробництва.

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зі свого боку розповів, що розглядається питання щодо зниження ставки ПДВ для внутрішніх авіаперевезень. За його словами, як компроміс зараз обговорюється зниження ставки з 20% до 7%, що буде стимулом для українських авіаперевізників зробити перельоти всередині країни дешевшими.

Урядовець запевнив, що створення національного авіаперевізника не має лякати приватні компанії, адже «ринок зростатиме, і всім вистачить місця». На його переконання, національний авіаперевізник має допомогти захистити стратегічні інтереси держави у сфері авіаперевезень, зокрема під час необхідності термінового переміщення людей в умовах закриття кордонів чи з гарячих точок планети.

Олександр Кубраков зазначив, що, згідно з проведеними розрахунками, національна авіакомпанія має стати прибутковою через п'ять років.

Очільник Міністерства інфраструктури також зауважив, що Україна цього року повертає транзит літаків над територією Чорного моря, яку вона контролює.

«Завдяки нашій спільній роботі з «Украерорухом», з МЗС ми бачимо, що велика частина авіакомпаній почала використовувати наш авіаційний простір. Відповідні показники за цей рік зросли втричі. Динаміка відновлення повітряного руху у нас перевищує середньоєвропейський показник. І від цього зростають наші доходи», – повідомив міністр.

На виконання завдання Президента України Володимира Зеленського до аеропорту «Київ» (Жуляни) прибув черговий літак, яким було евакуйовано із Сирії 14 громадян України – трьох жінок та 11 дітей.

Вони перебували в таборі закритого типу Аль-Хол на північному сході Сирії. Це – найбільша група українців, яку вдалося повернути додому за весь час проведення евакуаційних операцій із цієї країни.

Гуманітарну місію спільно готували Офіс Президента, Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони України. Складний переговорний процес за участю українських дипломатів тривав кілька місяців, і завдяки їхнім зусиллям громадян України вдалося повернути на батьківщину.

Значну підтримку в репатріації українців надав почесний консул України в Ербілі доктор Фархад Алі.

Наразі в Сирії залишаються ще 19 громадян, які чекають на евакуацію з табору Родж.

За завданням Президента готується чергова гуманітарна місія з повернення українців додому. Адже Україна не полишає своїх громадян у біді та завжди прийде на допомогу, де б вони не опинилися.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із президентом Національної академії наук України Анатолієм Загороднім. Очільник Уряду наголосив на важливості розвитку наукового потенціалу країни.

«Держава приділяє особливу увагу розвитку науки та дослідницької інфраструктури, підтримці молодих талановитих українських науковців, адже саме такий шлях є передумовою економічного зростання», — зазначив Денис Шмигаль.

Анатолій Загородній поінформував Прем’єр-міністра про хід реформування Національної академії наук. Зокрема, для посилення виробничого потенціалу у сфері оборонно-промислового комплексу було створено Науково-технічну раду.

За словами очільника НАН України, завдяки підтримці Уряду, реалізуються програми забезпечення житлом молодих науковців, а також у 2021 році було суттєво збільшено фінансування дослідницьких лабораторій і груп молодих учених. Це дало змогу оголосити черговий конкурс на отримання грантів НАН України, за результатами яких фінансуються вже 14 молодіжних лабораторій та 56 груп.

Прем’єр-міністр зазначив, що підтримка молодих вчених має активно поширюватись на всі регіони України.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук обговорив безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні з Генеральним секретарем Парламентської асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) Асафом Гаджієвим. До дискусії також долучилася народна депутатка, керівниця Постійної делегації України у ПАЧЕС Анна Пуртова.

Руслан Стефанчук подякував Генеральному секретарю ПАЧЕС за підтримку територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах.

«Переконаний, що країни-члени ПАЧЕС будуть дотримуватися фундаментальних принципів міжнародного права, в основі яких лежить повага до суверенітету кожної країни», — наголосив Руслан Стефанчук.

Окрему увагу співрозмовники приділили актуальним питанням щодо співпраці між Україною та ПАЧЕС. Голова Парламенту України бачить великий потенціал у співробітництві у сфері економічної політики, а також в інших напрямах. Руслан Стефанчук сподівається, що така співпраця сприятиме підвищенню економічної потужності України та інших країн-членів ПАЧЕС.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України