Топ новини

Росія має відвести свої війська від українських кордонів, що стане важливим сигналом про деескалацію. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном зустрічі з представниками ЗМІ за результатами перемовин у Києві.

«Війна нікому не потрібна. Але ми нікого зі зброєю до себе на землю не запрошуємо. Я точно можу сказати, що змінилася держава, змінилося суспільство, армія. І тепер окупації якогось міста чи території не буде. А буде, на жаль, трагедія, якщо почнеться ескалація проти нашої держави. Тому я відверто говорю: це буде не війна України з Росією – це буде війна у Європі. Повномасштабна, тому що ніхто більше не віддасть своїх територій і людей», – заявив Президент, відповідаючи на запитання журналістів.

Володимир Зеленський зауважив, що наразі складно передбачити подальші дії Росії, тому й світова спільнота, і Україна мають готуватися до будь-якого розвитку подій та вживати заходів для зменшення ризиків.

«Зменшувати ризики – це потужна озброєна армія, яка не наступає. Ми обороняємося. Ми захищаємо нашу державу. Вважаю, що це справедливо, тому що це наші землі й наш суверенітет. Захищаємо свою історію, мову, традиції. І найголовніше – ми захищаємо своїх людей. І будемо це робити», – наголосив Глава держави.

Президент зазначив, що очікує від Росії відведення військ від українських кордонів.

«В принципі, це єдина правдива відповідь Росії на питання, чи збираються вони продовжувати ескалацію. Не треба слів, просто треба зробити такий потужний, важливий крок. Психологічно важливий не лише для народу України, а й для росіян, багато з яких точно не хочуть воювати проти України й помирати», – сказав він.

Водночас, за словами Глави держави, нині, попри певне зменшення напруги, зарано стверджувати, що Російська Федерація відвела війська.

«Зараз ми бачимо ті чи інші ротації, але відповісти хочеться відверто: я точно зможу сказати, що Росія відвела війська, коли вона відведе війська», – резюмував Президент.

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом 31 січня.

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль наголосив, що Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

Прем’єр-міністр також висловив переконання, що домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС.

Ні українська влада, ні український народ не поступляться своїм суверенітетом та правом вільно обирати безпекові союзи. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з представниками Атлантичної Ради.

«Україна вимагає того, щоби ніхто не втручався в її внутрішні справи та не ставив перед нами ті чи інші заборони щодо визначення нашого майбутнього, вступу в ті чи інші союзи. Це — наше суверенне право», — наголосив спікер Парламенту України.

За його словами, новим викликом для України є кіберзагрози. Руслан Стефанчук поінформував про кібератаки на 70 сайтів центральних та місцевих органів влади.

«Крім того, разом із пандемією Covid-19, в Україні з’явилася пандемія фейкових замінувань шкіл, ТРЦ, метро, вокзалів», — підкреслив Руслан Стефанчук.

На його думку, найкраща відповідь на провокації з боку РФ — посилення обороноздатності України. Голова Верховної Ради України звернув увагу представників Атлантичної Ради на необхідність посилення санкцій проти РФ.

«Річ у тім, що коли ми говоримо про санкції, — це, мабуть, один із найбільш ефективних способів стримування агресії. І минулого тижня я особисто звернувся до сенаторів США з проханням підтримати відповідні законодавчі ініціативи, які б дали можливість посилити санкційний тиск на РФ», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він переконав представників Атлантичної Ради, що Парламент готовий до розвитку будь-яких подій, які можуть відбуватися в Україні.

«Ми абсолютно готові до подальшого зміцнення Збройних Сил України та збільшення в рази бюджетної підтримки української армії. Парламент України працює над цим. Крім того, ми налагоджуємо міжпарламентський діалог із різними країнам, щоби разом діяти в унісон», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України відзначив активну міжпарламентську співпрацю України з Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та з іншими європейськими країнами.

«Крім цього, ми продовжуємо працювати над втіленням цілей та завдань Кримської платформи. Ми вдячні за активну підтримку Сполученими Штатами цієї ініціативи. Сьогодні наше завдання — зробити Кримську платформу дієвою та ефективною», — повідомив Руслан Стефанчук.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

З огляду на зростання в Україні показників захворюваності на COVID-19 важливо продовжувати активну кампанію з вакцинації населення, адже у щеплених громадян спостерігається легший перебіг хвороби. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо протидії поширенню коронавірусу.

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом 31 січня.

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль наголосив, що Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

Прем’єр-міністр також висловив переконання, що домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС.

Ні українська влада, ні український народ не поступляться своїм суверенітетом та правом вільно обирати безпекові союзи. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з представниками Атлантичної Ради.

«Україна вимагає того, щоби ніхто не втручався в її внутрішні справи та не ставив перед нами ті чи інші заборони щодо визначення нашого майбутнього, вступу в ті чи інші союзи. Це — наше суверенне право», — наголосив спікер Парламенту України.

За його словами, новим викликом для України є кіберзагрози. Руслан Стефанчук поінформував про кібератаки на 70 сайтів центральних та місцевих органів влади.

«Крім того, разом із пандемією Covid-19, в Україні з’явилася пандемія фейкових замінувань шкіл, ТРЦ, метро, вокзалів», — підкреслив Руслан Стефанчук.

На його думку, найкраща відповідь на провокації з боку РФ — посилення обороноздатності України. Голова Верховної Ради України звернув увагу представників Атлантичної Ради на необхідність посилення санкцій проти РФ.

«Річ у тім, що коли ми говоримо про санкції, — це, мабуть, один із найбільш ефективних способів стримування агресії. І минулого тижня я особисто звернувся до сенаторів США з проханням підтримати відповідні законодавчі ініціативи, які б дали можливість посилити санкційний тиск на РФ», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він переконав представників Атлантичної Ради, що Парламент готовий до розвитку будь-яких подій, які можуть відбуватися в Україні.

«Ми абсолютно готові до подальшого зміцнення Збройних Сил України та збільшення в рази бюджетної підтримки української армії. Парламент України працює над цим. Крім того, ми налагоджуємо міжпарламентський діалог із різними країнам, щоби разом діяти в унісон», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України відзначив активну міжпарламентську співпрацю України з Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та з іншими європейськими країнами.

«Крім цього, ми продовжуємо працювати над втіленням цілей та завдань Кримської платформи. Ми вдячні за активну підтримку Сполученими Штатами цієї ініціативи. Сьогодні наше завдання — зробити Кримську платформу дієвою та ефективною», — повідомив Руслан Стефанчук.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном.

Глави держав привітали активізацію роботи Нормандського формату та проведення 26 січня в Парижі зустрічі політичних радників лідерів «Нормандської четвірки». Наголошено, що вперше з 2019 року було узгоджено документ за результатами перемовин.

Володимир Зеленський відзначив вагому особисту роль Еммануеля Макрона в організації цієї зустрічі. Він також подякував лідеру Франції за тверду й послідовну підтримку України, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Сторони домовилися підтримувати взятий динамічний темп і прискорити наступну зустріч радників лідерів країн – учасниць Нормандського формату. Також було обговорено важливість активізації роботи ТКГ та її підгруп з метою швидкого прогресу в реалізації Мінських домовленостей.

«Поки існує сприятливий клімат для діалогу, треба наповнювати час зустрічами та перемовинами. Поки тривають дипломатичні зусилля, ризик подальшої ескалації зменшується», – наголосив Володимир Зеленський.

Президенти України та Франції позитивно відзначили візит до Парижа української делегації на чолі з першим віце-прем'єр-міністром – міністром економіки Юлією Свириденко, що відбувся напередодні.

Глава Української держави наголосив на зацікавленості в успішній реалізації наявних вагомих двосторонніх економічних домовленостей, а також у розвитку нових конкретних проектів.

Під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про стратегічні кроки в напрямку енергетичної безпеки та посилення енергонезалежності України.

За словами очільника Уряду, наразі активно триває робота щодо інтеграції енергосистеми України із європейською системою ENTSO-E.

«Наразі виконано майже всі необхідні завдання, і Україна готова до синхронізації. Наступного місяця запланована тестова робота енергосистеми України в ізольованому режимі», — зазначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, збільшення власного видобутку газу є ще одним кроком у напрямку зміцнення енергетичної безпеки. Задля цього Україна активно розвиває інструмент державно-приватного партнерства. Він зауважив, що станом на зараз укладено 11 угод про розподіл продукції у сфері видобутку — це понад $10 млрд інвестицій в розвідку та початкову інфраструктуру.

Денис Шмигаль також відзначив, що Україна активно продовжує співробітництво з європейськими партнерами, зокрема щодо використання українських газосховищ, які використовуються в середньому на 20-24 млрд кубічних метрів при об’ємі 33 млрд кубів.

«Наші газосховища можуть використовуватися як газовий сейф для європейських компаній. Вже зараз іноземні компанії тримають частину свого газу в режимі митного складу на території України, але ми будемо вести перемовини з нашими європейськими партнерами, щоб цей процес став більш системним», — зауважив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що Уряд зараз працює по трьох основних напрямках реформування вугільної галузі: зарядка лав для перспективних шахт, щоб забезпечити власні потреби; пошук інвесторів або справедлива трансформація для всіх інших.

«Громади, які залежать від роботи вугільних шахт, отримають преференції, фінанси та можливості, щоб там відкривалися нові підприємства, а люди могли отримати нормальну роботу, не пов’язану безпосередньо із вугільної галуззю. Вже цього року ми розпочнемо два перші пілотні проекти зі справедливої трансформації у Мирнограді та Червонограді», — повідомив Прем’єр-міністр.

Одним із найбільш амбітних проектів в енергетичній галузі, за словами Дениса Шмигаля, залишається розвиток водневої енергетики. Він підкреслив, що Україна має значний потенціал у виробництві чистої енергії та визначена одним із потенціальних партнерів Європейського Союзу щодо виробництва та постачання водню.

«Тому ми налаштовані на розвиток водневих технологій та створення водневої екосистеми. Це не лише сприятиме «зеленому переходу», посиленню енергетичної незалежності України, але також дозволить залучити мільярди доларів інвестицій в трансформацію нашої енергетичної системи», — резюмував очільник Уряду.

Зростання динаміки міжпарламентського діалогу з європейськими і євроатлантичними колегами є критично необхідним для збереження регіональної та глобальної безпеки, відновлення дієвості та поваги до норм міжнародного права. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

«Цинізм держави агресора вийшов на новий рівень. Виглядає так, що Москві забракло терпіння і вона вирішила стимулювати процес поневолення України за допомогою нових інформаційних і військових провокацій, необґрунтованих безпекових претензій до НАТО і Європи. Ми раді, що загрози для регіональної та глобальної безпеки стали очевидними не лише для нас, а і для наших партнерів», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, сила та успіх як України, так і Європи, залежать від злагодженості зусиль нашої країни та її партнерів, здатності чути та постійно підтримувати одне одного.

«Усвідомлюючи важливу роль парламентської дипломатії в забезпеченні успіху міждержавного діалогу, Верховна Рада України активно використовувала всі можливості для посилення та підтримки зовнішньополітичної діяльності нашої держави», — поінформував Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради підкреслив, що зроблено багато, але Парламент України планує зробити ще більше для посилення міжпарламентського діалогу.

«У серпні цього року ми плануємо проведення заходу високого рівня, який покладе початок розвитку міжпарламентського виміру Кримської платформи. Традиційно активним і змістовним є наше співробітництво в рамках Парламентського Комітету Асоціації Україна-ЄС, Парламентської асамблеї Євронест, парламентських асамблей НАТО й ОБСЄ, ПАРЄ, з Європейським парламентом», — поінформував політик.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський узяв участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Крут. Глава держави поклав квіти до пам’ятного хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві.

Під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про стратегічні кроки в напрямку енергетичної безпеки та посилення енергонезалежності України.

За словами очільника Уряду, наразі активно триває робота щодо інтеграції енергосистеми України із європейською системою ENTSO-E.

«Наразі виконано майже всі необхідні завдання, і Україна готова до синхронізації. Наступного місяця запланована тестова робота енергосистеми України в ізольованому режимі», — зазначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, збільшення власного видобутку газу є ще одним кроком у напрямку зміцнення енергетичної безпеки. Задля цього Україна активно розвиває інструмент державно-приватного партнерства. Він зауважив, що станом на зараз укладено 11 угод про розподіл продукції у сфері видобутку — це понад $10 млрд інвестицій в розвідку та початкову інфраструктуру.

Денис Шмигаль також відзначив, що Україна активно продовжує співробітництво з європейськими партнерами, зокрема щодо використання українських газосховищ, які використовуються в середньому на 20-24 млрд кубічних метрів при об’ємі 33 млрд кубів.

«Наші газосховища можуть використовуватися як газовий сейф для європейських компаній. Вже зараз іноземні компанії тримають частину свого газу в режимі митного складу на території України, але ми будемо вести перемовини з нашими європейськими партнерами, щоб цей процес став більш системним», — зауважив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що Уряд зараз працює по трьох основних напрямках реформування вугільної галузі: зарядка лав для перспективних шахт, щоб забезпечити власні потреби; пошук інвесторів або справедлива трансформація для всіх інших.

«Громади, які залежать від роботи вугільних шахт, отримають преференції, фінанси та можливості, щоб там відкривалися нові підприємства, а люди могли отримати нормальну роботу, не пов’язану безпосередньо із вугільної галуззю. Вже цього року ми розпочнемо два перші пілотні проекти зі справедливої трансформації у Мирнограді та Червонограді», — повідомив Прем’єр-міністр.

Одним із найбільш амбітних проектів в енергетичній галузі, за словами Дениса Шмигаля, залишається розвиток водневої енергетики. Він підкреслив, що Україна має значний потенціал у виробництві чистої енергії та визначена одним із потенціальних партнерів Європейського Союзу щодо виробництва та постачання водню.

«Тому ми налаштовані на розвиток водневих технологій та створення водневої екосистеми. Це не лише сприятиме «зеленому переходу», посиленню енергетичної незалежності України, але також дозволить залучити мільярди доларів інвестицій в трансформацію нашої енергетичної системи», — резюмував очільник Уряду.

Зростання динаміки міжпарламентського діалогу з європейськими і євроатлантичними колегами є критично необхідним для збереження регіональної та глобальної безпеки, відновлення дієвості та поваги до норм міжнародного права. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

«Цинізм держави агресора вийшов на новий рівень. Виглядає так, що Москві забракло терпіння і вона вирішила стимулювати процес поневолення України за допомогою нових інформаційних і військових провокацій, необґрунтованих безпекових претензій до НАТО і Європи. Ми раді, що загрози для регіональної та глобальної безпеки стали очевидними не лише для нас, а і для наших партнерів», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, сила та успіх як України, так і Європи, залежать від злагодженості зусиль нашої країни та її партнерів, здатності чути та постійно підтримувати одне одного.

«Усвідомлюючи важливу роль парламентської дипломатії в забезпеченні успіху міждержавного діалогу, Верховна Рада України активно використовувала всі можливості для посилення та підтримки зовнішньополітичної діяльності нашої держави», — поінформував Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради підкреслив, що зроблено багато, але Парламент України планує зробити ще більше для посилення міжпарламентського діалогу.

«У серпні цього року ми плануємо проведення заходу високого рівня, який покладе початок розвитку міжпарламентського виміру Кримської платформи. Традиційно активним і змістовним є наше співробітництво в рамках Парламентського Комітету Асоціації Україна-ЄС, Парламентської асамблеї Євронест, парламентських асамблей НАТО й ОБСЄ, ПАРЄ, з Європейським парламентом», — поінформував політик.