Топ новини

Дві фури гуманітарної допомоги з Німеччини сьогодні розвантажують для потреб Вінниччини. Це 30 мультифункціональних ліжок з приліжковими тумбами - для Вінницької обласної клінічної лікарні імені Миколи Пирогова та 230 матраців, якими укомплектують додаткові місця для переселенців.

Сьогодні, 27 квітня, Начальник Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов разом із своїм Першим заступником Наталею Заболотною відвідали Липовецьку територіальну громаду Вінницького району та Дашівську ТГ – Гайсинського району.

Президент Володимир Зеленський побував у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». Він відвідав двох дітей-сиріт із Маріуполя, яких російські окупанти вивезли з міста, але їх вдалося повернути й передати під опіку родичам.

Унаслідок активних бойових дій у Маріуполі Ілля Матвієнко та Кіра Обедінська втратили батьків. Діти зазнали поранень різного ступеня важкості. Окупанти вивезли їх на непідконтрольну Україні територію.

Повернення дітей стало можливим завдяки системній злагодженій роботі всіх відповідних органів влади. Президент тримав це питання під постійним контролем.

«За дітей ми переживаємо найбільше. Діти – наше майбутнє. Ми будемо боротися за кожну українську дитину, щоб усі повернулися додому», – заявив Глава держави.

У лікарні Володимир Зеленський поспілкувався з Іллею Матвієнком, якому цього дня виповнилося 10 років, та його бабусею. Мати хлопчика загинула під час бомбардування Маріуполя російською армією.

Президент поцікавився його самопочуттям і планами. Лікарі розповіли Главі держави про характер отриманих дитиною травм і запевнили, що хлопчик знову стане на ноги. Володимир Зеленський привітав Іллю Матвієнка з днем народження.

Також Президент завітав до 12-річної Кіри Обедінської. Її батько Євген Обедінський, неодноразовий чемпіон України з водного поло та колишній капітан національної збірної, загинув у Маріуполі. Мати давно померла. Її дідусь, заслужений тренер України з водного поло Олександр Обедінський після початку російського вторгнення тимчасово мешкає в Чернівцях, а наразі перебуває з онучкою в лікарні.

Глава держави також зустрівся з лікарями «Охматдиту» і вручив їм державні нагороди.

«Дякуємо за вашу щоденну важливу працю, за порятунок життів українців. Ви теж перебуваєте на своєму фронті, як і наші військові», – наголосив він.

26 квітня було ухвалено відповідне рішення, - повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.250 млн грн виділяють для Харківської області. Це кошти на ліквідації наслідків бойових дій та відновлення критичної інфраструктури, яка постраждала внаслідок обстрілів.

Ще 150 млн грн виділяють на те, аби повноцінно відновити водопостачання в Чернігові.

Всього Уряд уже виділив 1,4 млрд грн на відновлення та першочергову відбудову 5 регіонів. Вода, світло та газ знову з’явилися в сотнях тисяч домівок. Відновлено десятки доріг та мостів. Розміновано сотні кілометрів території.

У відповідь на запит уряду ПРООН проведе аналіз соціальної політики та розробить нові підходи й програми для кращого відновлення.

Забезпечення гарантій соціального захисту та надання соціальних послуг, які нікого не залишають без уваги, мають бути в центрі ініціатив раннього відновлення. Нові політики враховуватимуть потреби переміщених осіб, а також людей, які постраждали від війни, щоб забезпечити для них доступні та інклюзивні соціальні послуги.

ПРООН в Україні надаватиме підтримку Офісу Президента та уряду для забезпечення соціального захисту й посилення спроможності надавачів послуг реагувати на кризові ситуації.

Як повідомив Начальник ОВА Сергій Борзов, сьогодні Вінниччина отримала допомогу від Польщі: автомобіль швидкої допомоги «RENAULT Trafic» та ліки для обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні.

26 квітня Начальник ОВА Сергій Борзов вручив від імені Президента України Володимира Зеленського державну відзнаку - Орден «За заслуги» ІІІ ступеня вінничанину, ліквідатору аварії на ЧАЕС Леоніду Дубовому.

Леонід Павлович один із тих, хто ціною власного здоров’я, зберіг життя людей.

«На власній шкурі знаю, що таке радіація… «Рудий ліс», про який тепер всі дізнались, був у 400 метрах, де працював…» - зауважив чоловік.

Ліквідатори працювали позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали. На їхні місце приїжджали інші.

«Чорнобильська аварія - найбільша в історії ядерної енергетики. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Її наслідки - це тисячі смертей та постраждалих. Слово «радіація» після Чорнобильської трагедії почало лякати нас. Європу і світ», - зауважив Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Державним секретарем Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкеном і міністром оборони США Ллойдом Остіном, які прибули з візитом до нашої країни.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочого візиту у Вашингтон провів зустріч із Керуючим директором та Виконавчим віце-президентом Міжнародної фінансової корпорації Махтаром Діопом.

Очільник Українського Уряду розповів про масштаби руйнувань внаслідок злочинних дій росії та висловив сподівання щодо підтримки Міжнародної фінансової корпорації в питанні відбудови житлового фонду та об’єктів соціальної інфраструктури.

«Україна планує здійснювати відбудову за принципами зеленої економіки. Зараз ми працюємо над планом відбудови. Запрошуємо Міжнародну фінансову корпорацію приєднатися до цього процесу», — сказав Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр зазначив, що розраховує на допомогу МФК у фінансуванні відбудови транспортної інфраструктури українських міст, особливо тих, що найбільше постраждали від дій окупантів.

«Ми зацікавлені створити фінансову платформу МФК, яка дозволить фінансувати більшу кількість українських міст. Сьогодні залучення іноземних інвестицій у відновлення критичної та соціальної інфраструктури є одним із найважливіших питань порядку денного України», — додав очільник Уряду.

Окрім того, Денис Шмигаль акцентував увагу на необхідності продовження проектів державно-приватного партнерства після перемоги України. Зокрема, це стосується реалізації концесійних проектів в аеропортах, залізничних станціях, морських портах, а також проектів державно-приватного партнерства у дорожній галузі.

Парламент України активно використовує онлайн-технології. Порядок денний формується за принципом консенсусу. Про це розповів Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в інтерв’ю «Українській правді».

Зокрема, спочатку виносяться законопроєкти, після чого щодня по 5-6 годин із лідерами фракцій і фахівцями триває обговорення до дрібниць у Zoom-форматі.

«На голосування ж виносимо лише ті законопроєкти, які підтримуються всіма та є необхідними для воєнного часу», — зауважив Руслан Стефанчук.

Він також додав, що переважна більшість питань, яка була нагальною, уже ухвалена. Інші речі не знаходять компромісного варіанту, але це не означає, що вони не будуть ухвалюватися.

«У нашій державі парламентаризм, і ми це цінуємо, але він визначається більшістю голосів у Парламенті. Якщо це рішення підтримується, будь ласка. Всі інші — можете робити на цьому політику. А нам треба перемагати та відбудовувати країну», — наголосив Голова Верховної Ради України.

Як зазначив заступник Начальника ОВА Андрій Кавунець, Вінницька область стала одним із пілотних регіонів запуску програми «Повітряна тривога».

26 квітня – 36-а річниця Чорнобильської трагедії.

У День пам’яті Начальник ОВА Сергій Борзов вручив від імені Президента України Володимира Зеленського державну відзнаку - Орден «За заслуги» ІІІ ступеня вінничанину, ліквідатору аварії на ЧАЕС Леоніду Дубовому.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак очікує збільшення оборонної підтримки нашої держави від міжнародних партнерів, а також посилення санкційного тиску на Росію, що дасть змогу завершити агресивну війну та сісти за стіл переговорів. Про це він розповів в ефірі французького телеканалу TF1.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів бесіду з Президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані. За результатами перемовин, спікер Норвезького парламенту підтвердив свою готовність відвідати Україну найближчим часом.

«Будемо раді вітати вас із візитом у Києві, зокрема і для безпосереднього ознайомлення зі злочинами росії в Україні… Я дуже сподіваюся, що ми організуємо цей візит так швидко, наскільки це можливо», — зазначив Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України подякував Норвегії за приєднання до санкцій ЄС проти росії, надану оборонну підтримку і висловив сподівання на швидкі рішення Уряду Норвегії щодо надання Україні систем протикорабельної та протиповітряної оборони.

Зі свого боку, Президент Стортингу Норвегії Масуд Гарахані зазначив, що Норвегія переглянула свою політику щодо надання зброї.

«Ми стоїмо та підтримуємо боротьбу України за незалежність і свободу. Ми імплементували санкції ЄС (ред. — проти рф) у себе в Норвегії… Я бачу й розумію, що треба ще більше допомоги саме всередині України. Як ви знаєте, у Норвегії дуже суворі правила щодо надання зброї, але навіть зараз, у такий час, ми змінили свою політику щодо цього», — повідомив спікер Парламенту Норвегії.

Голова Верховної Ради України розраховує на подальше посилення підтримки з боку Норвегії у сфері енергетичної безпеки, зокрема — щодо постачання в Україну близько 5 млрд кубометрів газу на новий опалювальний сезон.

«Так само важливим для нас є посилення гуманітарної підтримки з боку всіх наших партнерів. Ми дякуємо за виділені урядом Норвегії наприкінці лютого близько 200 млн євро на ці цілі. Але гуманітарна криза продовжує загострюватися і тому ми були б вдячні за ініціювання нових рішень щодо виділення коштів на гуманітарну допомогу Україні», — закцентував Руслан Стефанчук.

Крім того, спікер Парламенту України наголосив на необхідності максимального обмеження можливостей російської економіки отримувати ресурси для свого відновлення на світових ринках.

«Звертаюся за Вашим особистим сприянням у доведенні чітких політичних сигналів до норвезького бізнесу щодо важливості більшої відповідальності з його боку та нагальності припинення будь-яких контрактів із рф. Також важливе значення в цьому контексті має прискорення рішень щодо закриття портів Норвегії для російських суден», — підкреслив Руслан Стефанчук.

23 квітня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у Кракові підписали Меморандум про посилення співробітництва в залізничній сфері.

Денис Шмигаль підкреслив, що після початку повномасштабної війни росії проти України Польща стала ключовим логістичним центром для допомоги Україні. Особливо тісна співпраця відбувається на рівні залізниць двох країн, і така взаємодія має бути посилена.

Меморандум передбачає створення спільного логістичного підприємства двох країн. Це дозволить кардинально збільшити об’єм залізничних перевезень українського експорту до ЄС та на світові ринки через Європу.

«Блокуючи українські порти, росія намагається спровокувати глобальну продовольчу кризу. Ми маємо не допустити цього. Підписаний меморандум про посилення співробітництва в залізничній сфері між Україною та Польщею дозволить збільшити наші експортні потужності, зокрема й аграрної продукції. Зручні логістичні рішення для українського бізнесу дозволять швидко доставити необхідні товари в будь-яку точку світу. Це дуже важливо для стійкості нашої економіки», — наголосив Прем’єр-міністр України.

Сторони також підкреслили важливість модернізації прикордонної інфраструктури. Зокрема, розвиток транспортних хабів та пунктів пропуску на кордоні.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів бесіду з Президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані. За результатами перемовин, спікер Норвезького парламенту підтвердив свою готовність відвідати Україну найближчим часом.

«Будемо раді вітати вас із візитом у Києві, зокрема і для безпосереднього ознайомлення зі злочинами росії в Україні… Я дуже сподіваюся, що ми організуємо цей візит так швидко, наскільки це можливо», — зазначив Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України подякував Норвегії за приєднання до санкцій ЄС проти росії, надану оборонну підтримку і висловив сподівання на швидкі рішення Уряду Норвегії щодо надання Україні систем протикорабельної та протиповітряної оборони.

Зі свого боку, Президент Стортингу Норвегії Масуд Гарахані зазначив, що Норвегія переглянула свою політику щодо надання зброї.

«Ми стоїмо та підтримуємо боротьбу України за незалежність і свободу. Ми імплементували санкції ЄС (ред. — проти рф) у себе в Норвегії… Я бачу й розумію, що треба ще більше допомоги саме всередині України. Як ви знаєте, у Норвегії дуже суворі правила щодо надання зброї, але навіть зараз, у такий час, ми змінили свою політику щодо цього», — повідомив спікер Парламенту Норвегії.

Голова Верховної Ради України розраховує на подальше посилення підтримки з боку Норвегії у сфері енергетичної безпеки, зокрема — щодо постачання в Україну близько 5 млрд кубометрів газу на новий опалювальний сезон.

«Так само важливим для нас є посилення гуманітарної підтримки з боку всіх наших партнерів. Ми дякуємо за виділені урядом Норвегії наприкінці лютого близько 200 млн євро на ці цілі. Але гуманітарна криза продовжує загострюватися і тому ми були б вдячні за ініціювання нових рішень щодо виділення коштів на гуманітарну допомогу Україні», — закцентував Руслан Стефанчук.

Крім того, спікер Парламенту України наголосив на необхідності максимального обмеження можливостей російської економіки отримувати ресурси для свого відновлення на світових ринках.

«Звертаюся за Вашим особистим сприянням у доведенні чітких політичних сигналів до норвезького бізнесу щодо важливості більшої відповідальності з його боку та нагальності припинення будь-яких контрактів із рф. Також важливе значення в цьому контексті має прискорення рішень щодо закриття портів Норвегії для російських суден», — підкреслив Руслан Стефанчук.