Налаштування доступності 
Пошук
27 листопада 2025 року у Києві відбувся координаційний захід «План заходів із захисту прав національних спільнот – від перших кроків до реальних змін» за участі представників Уряду, Парламенту, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Захід присвячений виконанню Плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України до 2027 року, що був схвалений в травні цього року. Цей план є результатом інклюзивних консультацій з представниками національних спільнот та враховує рекомендації, отримані під час регіональних зустрічей, форумів та діалогів з зацікавленими сторонами. Важливо, що план також відображає міжнародні зобов’язання України перед Європейським Союзом у межах переговорного процесу.
Участь взяли Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, Голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, Заступник Голови делегації Європейського Союзу в Україні Гедімінас Навіцкас, Керівник відділу програм інклюзії та боротьби з дискримінацією Ради Європи Торстен Аффлербах, представники громадських організацій, зокрема нацменшин України та інші.
Мета заходу – посилити міжвідомчу координацію та обговорити подальші кроки у розвитку державної політики щодо нацменшин (спільнот) України і корінних народів, зокрема питання регіональної взаємодії, моніторингу та звітності.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив: «Україна завжди усвідомлювала свою багатокультурність і багатонаціональність. Наше завдання – забезпечити гармонійне співжиття всіх національних спільнот, і сьогодні це де-факто так і є. Водночас нам потрібно оновлювати підходи, щоби запобігти маніпуляціям і використанню теми меншин для ворожих наративів. Саме тому План заходів, підготовлений за підтримки Ради Європи, в контексті вступу до ЄС, є інструментом фінальної трансформації та закріплення стабільної політики у цій сфері. Хочу підкреслити – це не нова політика, вона давно є невід’ємною частиною нашого суспільства. І це дозволяє нам конструктивно вести діалог із сусідами, зокрема з Угорщиною: розбіжностей по суті немає, є лише дискусія про механізми. І я впевнений, що завдяки Плану заходів і постійному діалогу ми знайдемо оптимальні рішення та рухатимемося вперед».
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко зазначив: «Україна здавна була домом для багатьох народів – і сьогодні, у найважчий для держави час, ми бачимо цю єдність у наших військових, які незалежно від національності захищають країну на фронті. Ми оновили законодавство про національні спільноти на рівні, який відповідає не лише європейським стандартам, а й духу європейської політики у цій сфері. Тепер головне завдання – перейти до реальної імплементації, щоб представники національних спільнот відчували ці зміни і у своєму житті. Верховна Рада й надалі буде повністю підтримувати всі необхідні кроки, адже це спільна справа для сильної, багатонаціональної України».
Зі свого боку Керівник відділу програм інклюзії та боротьби з дискримінацією, Рада Європи, Торстен Аффлербах наголосив: «Діяльність Ради Європи у сфері захисту національних меншин ґрунтується на розумінні, що захист меншин є невід’ємною складовою універсальної системи прав людини. Робота Ради Європи охоплює розроблення стандартів, міжурядову співпрацю, заходи, спрямовані на розвиток і зміцнення демократичної стабільності, а також ініціативи з розбудови довіри в громадянському суспільстві. Нашою метою є посилення нормативно-правової бази для захисту прав національних меншин в Україні, а також сприяння зміцненню інституційної спроможності відповідних органів на національному та місцевому рівнях».
Під час заходу Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков представив, як План відображає частину зобов’язань України за переговорним Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС».
«У переговорній рамці з ЄС серед низки стратегічних документів, які мав ухвалити Уряд, є окреме зобов’язання – схвалення Плану заходів щодо посилення прав національних меншин. Україна успішно виконала цей крок. Наразі наша спільна задача – ефективно та вчасно виконувати цей документ, як на центральному рівні, так і на місцях, в регіонах, запровадити моніторинг та вчасне інформування Європейської сторони щодо нашого. Імплементація плану має стратегічне значення для успішного шляху України до членства в ЄС», – повідомив Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.
Під час заходу також йшлося про практичну реалізацію змін на місцях. У межах перших кроків імплементації Плану заходів опрацьовано питання введення посад радників з питань забезпечення реалізації прав осіб, які належать до ромської національної меншини (спільноти) України, що повинно посилити інституційну спроможність на місцевому рівні. Стартувала діяльність робочої групи з кодифікації ромської мови, яка створює підґрунтя для її системного розвитку та збереження. Підготовлено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення», а також проєкт змін до Закону України «Про національні меншини (спільноти) України», спрямований на уточнення правових механізмів та приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів.
«Україна взяла на себе серйозні зобовʼязання у сфері національних меншин (спільнот) і корінних народів, тому що самі українці пройшли важкий і тернистий шлях до своєї державності. Перебуваючи в увʼязненні в мордовських таборах, наші дисиденти, Йозиф Зісельс і Євген Сверстюк, говорили про те, якою має бути майбутня незалежна Україна — державою, що забезпечує всім своїм громадянам можливості для розвитку й збереження мов, культури та ідентичності. Згодом ці ідеї були втілені у широких практиках забезпечення прав національних меншин (спільнот) і корінних народів після здобуття Україною незалежності», – підкреслив Голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський.
На панельній дискусії щодо візуалізації культури національних меншин та корінних народів у суспільному просторі представники прифронтових регіонів окреслили головні виклики регіональної етнополітики. Представник Запорізької обласної військової адміністрації наголосив на потребі оновлення державної політики на місцевому рівні та посилення протидії русифікаційним практикам, що виникають через окупацію окремих територій. Водночас заступник начальника Управління Миколаївської ОВА Андрій Шостак підкреслив необхідність державної підтримки національно-культурних товариств, які продовжують працювати в прифронтових громадах.
«Реалізація прав та свобод національних меншин (спільнот) є важливою не лише у контексті європейської інтеграції, тобто виконання критеріїв членства. Передусім це потрібно для реалізації прав громадян України різного етнічного походження у процесі розбудови української політичної нації. На відміну від росії, де систематично знищується розмаїття і створюється нова версія homos sovieticus, український народ толерантний до Іншого, а каркас української держави дає можливість збереження і розвитку такого розмаїття. Україна – це простір свободи», – наголосив в.о. Голови Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України Олександр Хара.
Захід організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті спільно з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Офісу Ради Європи в Україні.
Довідково
План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України є одним зі стратегічних документів, необхідних для просування України у процесі перемовин про членство з ЄС. Так, План заходів розроблено відповідно до пункту 40 Переговорної рамки, затвердженої Радою ЄС 21 червня 2024 року. В інклюзивний співпраці, Україна розробила цей документ, який охоплює ключові сфери, передбачені Переговорною рамкою, зокрема: недискримінацію, протидію мові ворожнечі, використання мов національних меншин, освіту мовами національних меншин, ефективні механізми реалізації, звітування та визначення відповідальних інституцій. План заходів також забезпечує імплементацію деяких положень Дорожньої карти у сфері верховенства права.
