Топ новини

14 березня на території військової частини №3066 (м.Київ) Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України відбулося відзначення Дня українського добровольця.

Сьогодні, 13 березня, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко спільно з директором Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимиром Мережко відвідали Вінницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (УТОС).

«Я хотів би обговорити російські вибори 18 березня. Це було б критично важливим для нас отримати вашу тверду заяву щодо засудження та невизнання російських виборів в Криму», - заявив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі із Послами Великої сімки (G7): США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади.

«Ми дуже цінуємо вашу тверду попередню позицію», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також звернувся до присутнього на зустрічі Глави Представництва ЄС в Україні Хью Мінгареллі та подякував йому та Віце-президенту Єврокомісії за вчорашню сильну позицію Європейського Союзу. «Було б також важливим, щоб ви не дозволили вашим громадянам відвідати Крим з метою моніторингу виборів там», - наголосив Президент, додавши, що йдеться, зокрема про представників Франції, Австрії та Фінляндії.

«Це може зруйнувати політику «єдиного голосу» щодо виборів в Криму»,  - підкреслив Петро Порошенко.

Кожна інвестиція, вкладена в економіку України, має бути успішною, і потенціал для цього є. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час традиційної зустрічі «Діалог влади та бізнесу», яка збирає представників провідних українських та зарубіжних компаній. Участь у заході також взяв Президент України Петро Порошенко.

Глава Уряду підкреслив, що подібні дискусії – важливі з огляду як обговорення проблем, так і ухвалення рішень, направлених на досягнення стратегічної мети – забезпечення сталого економічного зростання, достатнього для якісної зміни рівня життя українців.

«Сьогодні ми маємо непогані сигнали того, що економіка починає зростати та відновлюватися, – сказав Володимир Гройсман. – Завдання – аби кожна інвестиція, яка потрапляє в економіку України, була успішною. І потенціал для цього є».

Глава Уряду наголосив, що держава здатна забезпечити зростання економіки в 5% і більше. «Для цього важливо прийняти низку рішень – передусім у сфері легкості ведення бізнесу, в сфері захисту інвестицій. Важливо, аби всі, хто вкладає в економіку держави, розумів, що ніхто не посягатиме на його власність», – сказав Прем’єр-міністр.

Не менш важливо, впевнений Володимир Гройсман, – забезпечити детінізацію економіки та продовжувати зміни, які не дозволять звужувати коло діяльності для підприємництва – як в контексті роботи контролюючих органів, так і в контексті роботи монополістів. «Не можна залишати поза увагою монополістів, які час від часу намагаються створити умови, аби стримувати інвестиції – в тому числі через непомірні вимоги до різних речей. Тож в контексті регіональної політики ми ставимо завдання: на місцях влада має створювати необхідну інфраструктуру для бізнесу, – сказав Володимир Гройсман. – Всі зацікавлені в тому, аби бізнес працював легально й конкурентно. Це торкається всіх сфер – від легкої промисловості і до, певно, космічних розробок».

У межах держави спостерігається тенденція до зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби. У Вінницькій же області в поточному році поголів’я ВРХ, зокрема корів, до відповідного періоду минулого року зросло на 6 %. При тому в населення поголів’я продовжує скорочуватися.

«Я пишаюся тим, що в умовах російської військової агресії, кремлівської торговельної війни та московської транзитної блокади Україна уникла дефолту та банкрутства, знайшла чи розширила альтернативні ринки збуту і відновила економічне зростання», - заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу.

Глава держави при цьому підкреслив, що і він, і Прем’єр-міністр, і Уряд розраховують на більші темпи цього зростання. «Ми будемо докладати максимум зусиль для того, щоб це зростання прискорити і саме цьому присвячена наша з вами зустріч», - сказав він.

За словами Президента, за результатами інтерактивного голосування, яке відбулося серед учасників – компаній членів Американської торговельної палати, минулого року у 64% компаній бізнес розширявся. А на зростання в цьому році розраховують вже 83% компаній.

«Це твердий оптимізм і віра в економічне майбутнє України. І головне – майже всі (компанії – ред.) хоча й на різний відсоток, рішуче підвищували платню персоналу. Ці кількісні показники краще за будь-які виступи чи емоції описують якість змін, що відбуваються в країні», - додав він.

Президент нагадав, що були проголосовані декілька важливих Законів, а також ініційовано ухвалення ще декількох законопроектів.

За його словами, одним із перших пріоритетів є боротьба з корупцією. «Можемо констатувати, що створено абсолютно незалежні антикорупційні інституції, антикорупційну інфраструктуру. Ні в кого немає жодного сумніву в тому, що і  НАБУ, і САП є абсолютно незалежні від будь-яких політичних інституцій», - додав він.

Президент висловив впевненість в тому, що ці кроки демонструють кардинальні зміни, які відбуваються в суспільстві.

Він також нагадав, що Верховна Рада підтримала його законопроект про Антикорупційний суд та висловив впевненість, що Парламент не буде затягувати із розглядом цього документу у другому читанні. «Я обіцяю вам, що зроблю все залежне від мене, щоб цей законопроект був прийнятий найближчим часом», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що на початку березня підписав надзвичайно важливий для покращення інвестиційного клімату Закон «Про приватизацію», яким створюються нові прозорі умови для приватизації, що сприятиме залученню інвесторів.

Крім того, Президент запросив представників бізнесу до обговорення питання про запровадження в Україні нової моделі  оподаткування прибутку – оподаткування розподіленого прибутку підприємства. «Я до вас звертаюся, бо мені, як Президенту, і певен, що і Уряду, потрібна ваша допомога з аргументацією», - додав він.

«Я вважаю, що з цього приводу потрібна чесна дискусія з нашими іноземними партнерами і асоціаціями бізнесу. Йдеться не просто про податки. Йдеться про нову філософію. Ми захищаємо цим законопроектом малий та середній бізнес. Значно спрощується облік: що ти вивів – сплати податки. Що залишив – інвестуєш в бізнес», - зазначив він, висловивши думку, що прихильники такого законопроекта будуть.

Також Глава держави зазначив, що готовий до компромісів з цього питання: «Щодо того, щоб на першому етапі розповсюджувати це лише на малий та середній бізнес, знайти компроміси по іноземним інвесторам. Але 100% це на сьогоднішній день в багатьох країнах, включаючи Грузію, Естонію – спрацювало позитивно».

На переконання Президента, така нова податкова політика кардинально змінить інвестиційний клімат. «Кардинально стимулює інвестиції. Навіщо витягувати гроші? Вкладай в розвиток виробництва. Думаю, що тут на сьогоднішній день ми маємо діяти рішуче. Це є наша спільна зміна інвестиційного клімату в державі», - резюмував Петро Порошенко.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, відкриваючи засідання Погоджувальної ради в понеділок, повідомив, що спікери п’яти Парламентів вже підтримали українську ініціативу щодо небезпеки побудови «Північного потоку-2».

А.Парубій поінформував, що 2 березня під час візиту делегації Верховної Ради України до Молдови він запропонував Голові Парламенту Молдови Андріану Канду підписати спільний лист до Парламентів країн Європейського союзу щодо оцінки «Північного потоку – 2» як фактору дестабілізації і тиску на Європейський Союз.

«У Кишиневі листа підписали Голови Парламентів України і Молдови, а учора до цього листа долучилися Голови Парламентів Латвії, Литви та Польщі. Це важливо, бо коли наші держави говорять одним голосом, наш спільний голос у світі стає гучнішим», - підкреслив А.Парубій. Він висловив упевненість, що «кількість підписантів буде збільшуватися, і ця позиція Українського Парламенту здобуватиме все більшу прихильність серед європейських держав, наших сусідів, які добре знають, що таке газовий шантаж Російської Федерації».

У листі сказано:

«Хоча формально "Північний потік-2" представляється як комерційний проект, фактично він є інструментом російської державної політики. "Північний потік-2" - це не диверсифікація джерел постачання газу, а поглиблення енергетичної залежності ЄС, особливо країн Центральної та Східної Європи, від Росії, а отже, збереження їх вразливості.»

“Північний потік-2” слід розглядати в більш широкому контексті сучасних російських інформаційних та кібернетичних ворожих дій та військової агресії; тому ми закликаємо європейські країни обмежити можливість Росії здійснювати агресивні дії та забезпечити аби експлуатація "Північного потоку 2" повністю відповідала законодавству ЄС.

Сьогодні, 12 березня, автопарк Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області поповнився на 5 нових пожежних МАЗів.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій переконаний, що за кооперативним рухом – майбутнє. 

Президент Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», - наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», - підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», - зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».

Останніми днями в інформаційному просторі з’явився ряд маніпулятивних матеріалів щодо ходу реалізації урядової постанови про перший етап монетизації субсидій – монетизацію на рівні надавачів комунальних послуг. Просимо ЗМІ користуватися офіційною інформацією, яка надається Урядом і НАК «Нафтогаз».

Згідно з Постановою КМУ №951 кошти, отримані як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, мають виключно цільове призначення.

Це означає, що протягом року вони не можуть бути використані на будь-які інші цілі,  окрім сплати податків до державного бюджету учасниками ринку постачання енергоресурсів для населення.

Крім того, показники  дебіторської заборгованості за відпущений НАК «Нафтогаз України» природний газ є не співставними із сумою субсидій для населення за спожиті енергоресурси та в декілька раз перевищує їх рівень.

Більше того, споживачі ПСО (ПСО- постачальники природного газу із спеціальними обов'язками) не купують газ по передплаті, тому дебіторська заборгованість як правило з осені на зиму росте, а із зими на весну падає.

Також діючі умови контрактів купівлі-продажу газу, укладені між постачальниками ПСО та Нафтогаз, містять відтермінування по оплаті на 25 та 90 днів:

• Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, який не покривається субсидіями, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, на підставі акта приймання-передачі природного газу;
• Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком, протягом 90 днів починаючи з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

Тому некоректно наводити період, коли пільги і субсидії ще не надійшли від держави і показувати ріст заборгованості. Станом на 6 березня 2018 року, за даними НАК «Нафтогаз України», заборгованість за тиждень зменшилася по Україні в цілому на 14,7%.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій провів зустріч з депутатом Сеймасу Литовської Республіки, колишнім Прем’єр-міністром Литовської Республіки Андрюсом Кубілюсом.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи Європейського плану для України – фінансового плану для економічного розвитку і підтримки реформ в України.

За слова Андріюса Кубілюса, Європейський план для України – цілком реальний і може бути вже зовсім скоро реалізований.

«Парламентарі та урядовці України та Литви докладають всіх зусиль, щоб цей план був презентований і обговорений лідерами країн Великої сімки вже під час чергового саміту G7 влітку 2018 року», - зазначив Андрюс Кубілюс.

Андрій Парубій розповів про ініціативу створення Міжпарламентської асамблеї України, Молдови та Грузії. На думку Голови Верховної Ради, представники парламентів інших країн Балто- Чорноморського поясу, зокрема і Литви, повинні стати активними спостерігачами у цій Асамблеї.

«Адже в умовах агресивної політики путінської Росії завдання усіх країн Балто-Чорноморського регіону - плекати єдність, взаємопідтримку і творити спільний пояс успішних європейських держав на кордоні з Росією. Це буде гідна відповідь на агресивні спроби путінської Росії втрутитися у внутрішні справи держав-сусідів і повернути їх у сферу свого політичного впливу», - зазначив Голова Верховної Ради України.

Андрій Парубій поінформував Андрюса Кубілюса про те, що Верховна Рада України спільно з Кабінетом Міністрів України напрацювали «Дорожню карту» з 57 законопроектів у сфері європейської інтеграції України і, насамперед, щодо  виконання умов Угоди про Асоціацію між Україною. А також на розгляді Парламенту знаходиться пакет з 35 законопроектів, які покликані зміцнити економіку та поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Таке переконання висловив голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Віце-президентом Сполучених Штатів Америки Майклом Пенсом.

Глава держави поінформував Віце-президента США про поточну ситуацію на Донбасі та продовження провокацій з боку контрольованих Росією бойовиків, які не припиняють порушувати оголошений напередодні режим повного припинення вогню.

У зв'язку з цим, Петро Порошенко наголосив на важливості подальшого тиску на Росію для забезпечення належного виконання нею  безпекових аспектів Мінських домовленостей. Він висловив вдячність за  нещодавнє рішення Президента США Д.Трампа продовжити на рік відповідні санкції проти Росії.

Віце-президент Пенс підкреслив важливість збереження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей і повернення Криму Україні.

В рамках обговорення подальших кроків з метою мирного врегулювання ситуації на Донбасі, було розглянуто також перспективи розгортання ефективної миротворчої місії ООН.

Президент Порошенко висловив вдячність Сполученим Штатам за послідовну підтримку України у впровадженні масштабних внутрішніх реформ, а також військову допомогу, що сприяє посиленню обороноздатності країни.

Глава держави підкреслив, що надання Україні американської оборонної зброї є важливим позитивним сигналом для інших партнерів нашої країни та чітким застереженням для російського агресора.

Віце-президент Майкл Пенс відзначив, що США і надалі підтримуватимуть Україну у її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. Він також відзначив прогрес України у впровадженні реформ, зокрема у створенні Антикорупційного Суду.

Петро Порошенко і Майкл Пенс відзначили активний розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва, зокрема започаткування масштабного проекту з General Electric щодо закупівлі американських локомотивів, а також поставки американського вугілля в Україну.

Співрозмовники також обговорили графік подальших двосторонніх контактів на найвищому рівні у цьому році, в якому виповнюється десята річниця встановлення українсько-американського стратегічного партнерства.

Україна переживає етап розбудови нової держави, а реформи, започатковані Урядом, торкаються одразу декількох найбільш важливих сфер життя. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв’ю латвійському виданню Latvijas Avize.

«У нас не перехідний період. У нас в принципі новий період в історії країни. Ми будуємо нову Україну. Ми міняємо систему управління державою, проводимо децентралізацію, проводимо реформу судової системи, реформи соціальної сфери, - сказав Володимир Гройсман. - Ми повинні відійти від сировинної моделі економіки і перейти на економіку доданої вартості».

Він підкреслив, що економіка України може зростати не менше 5% на рік. «Що ми визначили як точки зростання? Промвиробництво, інфраструктуру, нарощування інвестицій, а значить захист прав інвесторів і розвиток державно-приватного партнерства, розвиток експорту, - розповів Глава Уряду. - Зараз ми запускаємо дуже цікаві програми розвитку агросектору - причому як в сегменті виробництва продуктів харчування, так і в сегменті сільгоспмашинобудування. Ми стимулюємо фермерів нарощувати поголів'я і користуватися вітчизняною технікою».

Так само, за словами Прем’єр-міністра, вже затверджено державне оборонне замовлення. «Це не просто про фінансування армії. Це про фінансування військової науки - розробки і впровадження нових видів озброєнь, - сказав Володимир Гройсман. - Вельми перспективним ми вважаємо розвиток індустріальних парків. В Україні є чимало прикладів створення дослідних містечок, де молоді вчені мають можливості реалізувати свій потенціал і запропонувати свої розробки економіці. Я регулярно зустрічаюся з такими хлопцями - це дуже корисний досвід».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у вівторок, 6 березня, провів робочу зустріч з представниками громадських волонтерських організацій.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій переконаний, що за кооперативним рухом – майбутнє. 

Президент України Петро Порошенко прийняв Міністра оборони Швеції Петера Хулквіста.

Сторонами було відзначено динамічне зростання діалогу між Україною та Швецією у військово-політичній сфері, зокрема з огляду на дестабілізуючу роль Росії для системи європейської безпеки. Глава держави детально поінформував про збереження напруженої ситуації на Донбасі та триваючу мілітаризацію тимчасово окупованого Кримського півострова.

Було обговорено більш активне залучення Швеції, у тому числі як непостійного члена РБ ООН, до просування питання розгортання миротворчої місії ООН на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включаючи тимчасово неконтрольовану ділянку кордону між Україною та Росією.

Підтвердивши відданість України мирному процесу, Петро Порошенко наголосив на необхідності «примусу» Росії до миру, насамперед через посилення оборонного потенціалу України, збільшення санкційного та дипломатичного тиску на Москву.