Топ новини

Президент Петро Порошенко присвоїв посмертно звання Герой України Михайлу Жизневському – білорусу, який загинув під час Революції Гідності та вручив Зірку Героя України його батькам – Михайлу Петровичу та Ніні Василівні.

«Він поклав своє життя за нашу і вашу свободу», - сказав Петро Порошенко та нагадав події Революції Гідності, коли загинув Михайло і тисячі українців прийшли прощатися з білорусом, який боровся за свободу України.

«Для нас Михайло - не іноземець, для нас Михайло - українець у душі», - сказав Петро Порошенко. Президент підкреслив, що нині звання Герой України має надзвичайно високий статус, цю нагороду присвоюють виключно за заслуги на фронті у захисті територіальної цілісності і незалежності Української держави.

«Пишаюся, що сьогодні до славної когорти українців, які носять звання Герой України приєднався ваш син – великий білорус і великий українець», - підкреслив Петро Порошенко. Він подякував від імені українського народу батькам Михайла Жизневського за тверду позицію і тверде розуміння, і витримку в таких складних умовах.

Президент зазначив, що від самого початку, коли він пообіцяв батькам зробити все від нього залежне задля гідного вшанування пам’яті їх загиблого сина, і до сьогоднішнього дня – він свою обіцянку виконав.

«Ми робимо усе від нас належне, щоб наша країна зберегла волю і свободу, демократію і розвивалася, і загибель Героїв Небесної сотні не була даремна», - сказав Президент.

Президент повідомив, щоб виконати цю обіцянку, ним були ініційовані зміни до законодавства, які були підтримані Верховною Радою і дозволили вперше в історії нашої країни присвоїти найвищу нагороду України  іноземцеві – білорусу, який боровся за свободу України.

Батько Михайла Жизневського подякував Президенту за підтримку їхньої родини. «Велике дякую за підтримку нашої родини, за моральну та матеріальну допомогу, за те, що ви не забуваєте нашу родину. Ми будемо пам’ятати про вашу допомогу, що ви тримаєте слово», - сказав батько Героя.

«За це – за нашу свободу, за свободу України загинув наш син», - додав він.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, перебуваючи із офіційним візитом у Республіці Хорватія, вшанував пам'ять Тараса Шевченка, поклавши квіти до пам’ятника видатному українському митцю у Загребі.

Глава Уряду також поспілкувався із представниками української діаспори в Республіці Хорватія та подякував за їхню діяльність. "Дякуємо за вашу активність та підтримку у непростий час", - сказав Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, перебуваючи з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, взяв участь у програмі «Час тайм» (5-й канал). Відповідаючи на запитання М.Гонгадзе, Голова Парламенту зазначив, що головною подією, яка має відбутися у Вашингтоні, стане підписання Меморандуму співпраці між Конгресом Сполучених Штатів Америки і Парламентом України. Цей Меморандум, за його словами, зробить співробітництво між обома парламентами тіснішим і більш системним, у тому числі на рівні комітетів. «Він передбачає стратегічну співпрацю у різних сферах роботи обох парламентів, - зазначив А.Парубій. – Це закладе важливий міцний фундамент такої співпраці, яка передбачає цілий ряд форм і моментів».

Голова Українського Парламенту поінформував про деталі програми його перебування у США, якою передбачено, зокрема, зустріч зі Спікером Палати представників Конгресу США Полом Раяном, зі Співголовою Комітету з питань збройних сил Палати представників Адамом Смітом, з Головою Комітету з питань збройних сил Палати представників Маком Торнберрі, зі Співголовою Комітету закордонних справ Палати представників Еліотом Енгелем та з Головою Республіканської більшості у Палаті представників Кевіном МакКарті, Державним Департаментом США, Радою національної безпеки, конгресменами різного рівня.

Серед ключових, важливих питань А.Парубій назвав обговорення двосторонньої безпекової угоди. «На цьому етапі це був би важливий крок до зміцнення взаємовідносин між Україною і Сполученими Штатами Америки», - наголосив він.

Голова Верховної Ради, наголошуючи також на актуальності та важливості надання летальної зброї Україні, зазначив, що це питання, як і питання посилення санкцій, ним піднімалося щойно у Пентагоні. «Воно не зняте з порядку денного, з цього питання йдуть дискусії. І якщо раніше було негативне рішення, то сьогодні питання залишається відкритим», - наголосив А.Парубій і запевнив, що «немає негативної відповіді, дискусія відкрита». «Виділення зброї обговорюється, це має як технічне, так і символічне значення для посилення співпраці між Україною і США», - додав він.

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки» № 2031-VIII. Закон був прийнятий Верховною Радою України 16 травня 2017 року.
Під час церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» 21 травня Петро Порошенко наголосив, що підпише цей Закон, як тільки документ надійде з українського парламенту.
«Закон про заборону георгіївських стрічок я теж підпишу, щойно він надійде до мене із Верховної Ради. Чому? Тому, що це не є символікою Другої світової, це символіка – символ агресії проти України 2014-2017 років. Тому, що обвішані цими стрічками бойовики вбивають наших воїнів кожного дня і ночі», - зазначив Петро Порошенко. Президент додав, що «Росія своєю політикою по відношенню до України сама поставила стрічку поза законом».
Закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею, що встановлює відповідальність за виготовлення та пропаганду георгіївської стрічки.
Згідно документу публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської стрічки чи її зображення тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією георгіївської стрічки або предметів, що містять її зображення.
Такі ж дії вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а також виготовлення або поширення георгіївської стрічки чи її зображення тягнуть за собою накладення штрафу від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб та з конфіскацією георгіївської стрічки або предметів, що містять її зображення, у всіх випадках.
Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у понеділок прибув із офіційним візитом до Республіки Хорватія.
У ході візиту Глава українського Уряду зустрінеться з Прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем, Головою Хорватського Сабору Горданом Яндроковичем, Президентом Хорватії Коліндою Грабар-Кітарович. Володимир Гройсман також візьме участь у роботі Українсько-Хорватського бізнес-форуму.
За підсумками переговорів у присутності Прем’єр-міністрів України та Хорватії буде підписано Меморандум між Міністерством молоді і спорту України та Міністерством з питань демографії, сім’ї, молоді і соціальної політики Республіки Хорватія про співробітництво у молодіжній сфері.

Під час перебування у м. Вашингтоні Голова Українського Парламенту планує здійснити ряд зустрічей високого рівня.
Зокрема, програмою візиту передбачено зустріч зі Спікером Палати представників Конгресу США Полом Раяном, зі Співголовою Комітету з питань збройних сил Палати представників Адамом Смітом, з Головою Комітету з питань збройних сил Палати представників Маком Торнберрі, зі Співголовою Комітету закордонних справ Палати представників Еліотом Енгелем та з Головою Республіканської більшості у Палаті представників Кевіном МакКарті.
Відбудеться урочистий захід у рамках Українських днів в Конгресі США з нагоди 20-річчя Конгресового українського кокусу та зустріч з членами Сенатського українського кокусу.
Голова Верховної Ради візьме участь у конференції «US-UA Working Group Yearly Summit V: Providing Ukraine with an Annual Report Card», зістрінеться з Головою Комітету з питань збройних сил Сенату Джоном Маккейном та зі Співголовою Комітету з питань збройних сил Сенату Джеком Рідом.
Також заплановано Церемонію вшанування жертв Голодомору за участю представників української Громади в США під час відвідання Меморіалу пам’яті жертв Голодомору-Геноциду 1932-33 рр. в Україні.

Президент Петро Порошенко разом з Президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою взяв участь у символічній церемонії відкриття дверей до Європи на словацько-українському кордоні з нагоди запровадження безвізового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони.
«Насправді ми цього дуже довго чекали. І це історична мить, коли ми руйнуємо паперову завісу, яка відділяла Україну від Європи», - сказав Петро Порошенко під час церемонії.
Глава держави підкреслив: «Це означає, що Україна зробила величезні реформи. Ми разом, спільними зусиллями змінили країну. А наші партнери з Європи дотримались свого слова і двері Європейського Союзу, двері наших друзів і партнерів відкриті для нашої великої 45-мільйонної нації, для українського народу».
Петро Порошенко впевнений, що цей день назавжди закарбується в історії України як остаточний вихід нашої держави з Російської імперії і повернення України до родини європейських народів. Він нагадав, що саме заради цих цінностей, європейських цінностей три з половиною роки тому українці вийшли на Революцію Гідності, вимагаючи реформ і європейської інтеграції.
«І сьогодні воля народу імплементована і перше, надзвичайно важливе досягнення ми з вами зробили. Саме зараз волю, свободу, демократію найкращі українці – воїни Збройних Сил та інших збройних формувань захищають на Сході нашої держави», - підкреслив Президент.
За його словами, сьогодні цим правом може скористатись кожен українець, уже більше 4 млн українців, які мають біометричні паспорти. «На сьогоднішній день ці паспорти не потребують жодних віз, жодної паперової тяганини, жодних зборів, жодних черг», - додав Президент.
Петро Порошенко наголосив, що відтепер цінність українського паспорту значно зросла. «Сьогодні кожен українець може і має можливість випити фантастичну каву у Братиславі, чи полетіти лоукостом у Варшаву, чи відвідати віденську оперу», - зауважив він.
Президент також підкреслив, що українська влада, зі свого боку, робить все щоб зробити такі подорожі до Європи більш доступними. «Запустили нові потяги до сусідніх європейських країн, разом з нашою митною та прикордонною службами спільно облаштовуємо пункти пропуску і будемо робити єдиний контроль з нашими словацькими, польськими, румунськими і угорськими партнерами, як символ дружби і довіри між нашими країнами», - повідомив Петро Порошенко.
«Хочу сказати, що чим більший прогрес ми демонструємо на шляху реформ, тим більше аргументів у мене і в українського народу з’являється для того, щоб надати Україні перспективу членства в Європейському Союзі», - сказав Президент і зазначив, що відповідно до статті 49 Римського статуту, Україна є європейською державою.
Глава Української держави подякував Президенту Словаччини за тверду підтримку його країною української територіальної цілісності, суверенітету, незалежності і українських реформ. «Це позиція справжнього друга і партнера», - зазначив він.
Петро Порошенко підкреслив: «Ми впевнені, що спільно з нашими такими надійними друзями і адвокатами України в Європейському Союзі, ми зможемо продовжити наш шлях реформ, продовжувати кардинальні європейські зміни нашої держави, продовжити наше повернення до Європи. У мене є всі підстави для того, щоб бути переконаним у цьому».
Президент Словацької Республіки Андрей Кіска привітав Україну із запровадженням безвізового режиму і наголосив, що цей день важливий не тільки для українців, а й для словацького народу: «Дорогі сусіди, вітаємо в Європі». «За цим днем приховано багато зусиль, приховано багато важкої роботи. Україна виконала свої обіцянки, так само зробив і Європейський Союз», - зазначив він.
Андрей Кіска закликав Україну продовжувати проводити реформи. «Словаччина і її політики будуть підтримувати вашу державу, щоб вона прямувала до Європейського Союзу, до якого ви належите», - зазначив Президент Словаччини.

Робоча група з питань розробки земельної реформи, утворена наприкінці травня, під час свого засідання у п’ятницю обговорила аспекти земельної реформи, що стосуються розвитку фермерства. У засіданні взяли участь урядовці, народні депутати, представники ділових асоціацій та аграрних об’єднань і фермери.
«Мета наших пропозицій – виключна підтримка фермерського руху, розвиток малого й середнього бізнесу на селі», - сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, звертаючись до учасників засідання.
Разом з тим він зазначив, що запуск реформи стане можливим тільки за умов повного узгодження всього пакета рішень – і земельних, і фінансових. А крім того, Глава Уряду нагадав, що Уряд категорично проти продажу земель іноземцям і проти можливостей акумулювання великих земельних ділянок крупними аграрними холдингами.

Президент Петро Порошенко зазначив, що за газовий контракт з Росією, укладений у 2009 році, має бути політична відповідальність. Петро Порошенко нагадав про нещодавнє рішення Стокгольмського арбітражу щодо цього контракту на користь України.
Президент наголосив, що принцип «бери або плати» є грабіжницьким, оскільки означає, що скільки би не було спожито газу, а сплатити потрібно за 52 млрд кубометрів - об’єми, яких Україна ніколи не споживала. «Був поставлений злочинний підпис, взявши зобов’язання абсолютно незаконні, неринкові, корупційні. Уявіть собі - я був обраний Президентом, і через декілька тижнів отримую позов майже на 40 млрд доларів, що Україна має сплатити країні-агресору за послуги і товари, які ми ніколи не отримували, базуючись на злочинному контракті», - розповів Президент під час відвідання Трипільської ТЕС.
Після цього, за словами Глави держави, були надані необхідні доручення для підготовки позову до суду, щоб у цивілізований спосіб захистити інтереси України. «Ви спитаєте, чому ж вони не пішли в 2013, 2012, 2010 чи 2009 роках, одразу же після підписання? А відповідь – сиділи на газовій голці, руки були зв'язані корупційними оборудками», - зазначив Петро Порошенко.
«Є багато розмов, яка ж відповідальність має бути? Друзі мої, знаєте як в Біблії: «не судіть і не судимі будете». Я говорю не про кримінальну відповідальність – це не справа Президента, є відповідні органи. Я говорю про політичну відповідальність. Коли ви поставили країну на коліна і сьогодні це доведено не політиками, не внутрішніми експертами, а найвищою міжнародною судовою інстанцією. Доведено, що здані інтереси України», - підкреслив Петро Порошенко. За його словами, в рішенні чітко записано – ніколи більше принципу «бери або плати» не буде, і 40 млрд доларів було збережено для України.
«Саме головне – ми зупинили, що газ був політичною зброєю проти нашої вільної незалежної демократичної держави», - підкреслив Глава держави.
Президент нагадав, що в 2014 році майже сто відсотків газу, який споживала Україна, був російським. «Україна сиділа на газовій голці - газове постачання з Росії живило корупцію в нашій державі. Чомусь очі заплющувалися, коли ставилося питання про те, що треба забезпечувати закупівлю газу з ЄС і запроваджувати енергоефективність, щоб менше споживати газу і українська промисловість та економіка була більш конкурентноздатними», - зазначив Петро Порошенко. І лише три роки тому почалися рішучі заходи, завдяки яким в 2016 і 2017 роках Україна не споживала російський газ. Президент наголосив, що постачання газу в Україну було частиною російської гібридної війни. Він нагадав, як газові переговори з російською стороною починалися в середині грудня, провалювалися і з першого січня газ перекривався для України і Європи, щоб зруйнувати позицію української газотранспортної системи як надійного та гарантованого транзитера. «Провівши революційні заходи, ми сьогодні весь наш газ купуємо в Європі і не даємо більше шантажувати Україну», - підкреслив Глава держави.

Передача адміністративних та фінансових повноважень на місця, запроваджена в 2014 році, надала нові можливості розвитку регіонів, і буде продовжена. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спілкуючись з журналістами у Чернігові.     

Він підкреслив, що успіх реформи не викликає сумнівів, хоча свого часу вона зазнала значної критики з боку популістів.

«Та люди бачать результат. Якщо у місті, селищі, об'єднаній територіальній громаді будується садочок, школа, дорога, тротуар, освітлення, новий ФАП, новий громадський транспорт, - все це результат децентралізації. Не було би децентралізації, цього би не було", - підкреслив Прем'єр-міністр.

9 липня виповнюється 20 років з дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. Це один з основоположних документів у відносинах України з НАТО
Угода була підписана Україною, Генеральним секретарем НАТО Хав’єром Соланою та лідерами 16 країн-членів НАТО 9 липня 1997 року під час Мадридського саміту.
Тому уже давно настав час чітко законодавчо встановити наш безпековий зовнішній курс - курс на членство в НАТО.
Єдине об’єднання вільних країн, яке може ефективно боротися проти російської агресії - Північноатлантичний союз

Наша армія за три роки боїв на Східному фронті стала однією з найефективніших військових потуг на європейському континенті.
Тому переконаний - членство України в НАТО також посилить сам Альянс.
Ми єдина армія у світі, яка має досвід боротьби з однією з найбільших глобальних небезпек у світі - агонізуючою ядерною недоімперією Путіна.
Тому логічне продовження боротьби - подальше реформування армії до стандартів НАТО.
Також хочу наголосити, що сьогодні українське суспільство консолідоване, й курс на НАТО має найбільшу підтримку з часів відновлення Незалежності.

Цим законопроектом ми незворотно закріплюємо в законах «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки України» - головний безпековий курс України - членство в НАТО.

Переконаний, що Північноатлантичний щит зміцнений Україною, стане надійним бар’єром від московської орди, яка, на моє глибоке переконання, ніколи не змириться з існуванням вільної України на її кордонах. І не має різниці, який би путін її не очолював.

Прошу підтримати цей надважливий законопроект!

Довідково: Парламент підтримав проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України) (№6470) 276 голосами.

Президент України Петро Порошенко прийняв Керівника Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтера.

Україна розраховує на подальшу допомогу Агентства США з міжнародного розвитку USAID у питанні проведення реформ в економіці та соціальній сфері. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з виконуючим обов’язки Адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку USAID Уейдом Уорреном.

Сторони також обговорили питання взаємної співпраці в проведенні судової реформи та в антикорупційній політиці, і погодилися, що наразі Україна має гарні шанси реалізувати необхідні зміни в інтересах держави й громадян.    

«Зараз ми розпочали цілу низку масштабних реформ на рівні країни, і ваша підтримка нам дуже важлива», - підкреслив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що впроваджувати зміни дуже важко, оскільки всі перетворення проходять на фоні війни на Донбасі і гібридної війни в економіці та інформаційній сфері. «Втім, ми затвердили програму дій Уряду до 2020 року, - сказав Прем’єр-міністр. - Пріоритет – пенсійна реформа, яку ми узгодили з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.  Наступний крок – приватизація. За декілька тижнів представимо удосконалену систему (продажу держактивів). Чутливе, але не менш важливе питання – земельна реформа. І тут ми теж знайшли формат, в якому ми можемо дискутувати. Паралельно опрацьовуємо медичну реформу й реформу освіти. Це п’ять базових реформ на даний момент».

Голова Верховної Ради України А.Парубій на засіданні Погоджувальної ради у вівторок повідомив, що питання щодо обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сьогодні не розглядатиметься.

За його словами, «планувалося, що робота розпочнеться з обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, але виникли перешкоди для розгляду цього питання». «Зокрема,- сказав він,- під час здійснення спеціальної перевірки НАЗК звернувся з проханням дати більше часу для проведення перевірки усіх кандидатів, і ми , згідно з законом, не можемо розпочати конкурс і маємо дочекатися остаточних результатів спецперевірки».

Голова Верховної Ради повідомив, до розгляду Парламенту пропонується блок питань з податкової політики, фінансової і банківської сфери, інші питання.

На початку засідання Погоджувальної ради її учасники і присутні вшанували пам’ять Блаженнішого Любомира Гузара, «великої людини і великого Українця». Голова Парламенту нагадав, що останній публічний виступ Любомира Гузара відбувся у Верховній Раді. «Вічна пам’ять і вдячність українського народу, Владико», - сказав А.Парубій.

Сьогодні пленарна робота розпочнеться о 12 годині.

У День журналіста Президент Петро Порошенко зустрівся з представниками ЗМІ та привітав їх із професійним святом. Глава держави наголосив, що журналістика в Україні насправді стала четвертою владою, а серед заслуг журналістів – ініціатива із повернення української мови в український медіа-простір.
Петро Порошенко наголосив, що підписав Закон щодо частки державної мови у засобах масової інформації та подякував представникам ЗМІ за пропозиції про запровадження квот і повернення української мови в українські медіа.
«Тут пальму першості готовий віддати вам. Це ваша ініціатива і ваші пропозиції, які я тільки підтримав. Народні депутати блискуче спрацювали і я мав велике задоволення та високу честь підписати (Закон – ред.)», - сказав Президент.
Президент зазначив, що цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. «Ніхто не проти, щоб з екранів (телебачення – ред.) лунали інші мови, але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі складала 15, 20, 25%. Слава Богу нам вдалося це захистити», - зазначив він.
«Єдине, що можу констатувати – журналістика в Україні насправді стала четвертою владою. Ігнорувати журналістів на сьогоднішній день неможливо і небезпечно. Це дуже важливо і це теж наша спільна перемога. Дуже хотілося б, щоб наша журналістика була об’єктивною, щоб дотримувалися стандартів журналістики. Впевнений, що у вас це виходить і вірю – так буде й надалі», - звернувся Глава держави до присутніх на зустрічі.
Президент окремо подякував вітчизняним журналістам, які пліч-о-пліч з українськими воїнами дуже ефективно ведуть війну із захисту українського інформаційного суверенітету, територіальної цілісності і правди, та справжньої української незалежності. Також він окремо відзначив воєнних журналістів – тих, хто знаходиться на передовій, ризикуючи власним життям та робить чесні об’єктивні репортажі про ситуацію на фронті. «Правда з фронту цінується найбільше, тому при визначенні державних нагород ми вирішили в першу чергу надати перевагу тим, хто бере участь не в інформаційній війні, а тим, хто понюхав пороху на лінії зіткнення, у фронтових окопах шукає правду і ризикує життям», - зазначив Петро Порошенко.

Президент також вручив нагороди журналістам за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність та з нагоди Дня журналіста. Зокрема, орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримала журналіст Наталія Нагорна.
У свою чергу, Наталія Нагорна зазначила, що за її нагородою стоїть значна робота всієї редакції, а ще більше велика кількість загиблих людей і сльози їхніх близьких. «Хочу вам побажати стати Президентом незалежної України, який закінчить війну. Моя мрія зняти сюжет про перемогу найближчим часом», - додала вона.

Уряд України вважає корисним і важливим досвід Федеративної Республіки Німеччина в сфері розвитку місцевого самоврядування і готовий сприяти посиленню співпраці між муніципалітетами обох країн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із Бургомістром Берліну Міхаелем Мюллером.

Глава Уряду нагадав, що в Україні вже третій рік поспіль йде процес децентралізації, який суттєво зміцнів адміністративні та, що найголовніше, фінансові можливості областей та районів і надав свободу в ухваленні рішень, необхідних конкретній місцевості. У цьому контексті, зауважив Глава Уряду, посилення контактів та зв’язків українських регіонів з регіонами інших країн буде у великій нагоді.

"Поглиблення співпраці на рівні міст, муніципалітетів має надзвичайно важливе значення для України. Ми зараз проходимо серйозний процес становлення місцевого самоврядування, і кооперація на рівні регіонів принесе нові можливості. Ми як Уряд завжди будемо сприяти такій співпраці", - наголосив Володимир Гройсман.

Він привітав підписання спільної заяви про партнерство між столицями України та Німеччини і згадав свою недавню зустріч з Прем’єр-міністром Баварії Горстом Зеєгофером, під час якої сторони обговорили перспективні напрямки співробітництва.

"Розвиток такої співпраці має дуже важливе значення. Ми можемо дуже багато зробити на державному рівні, але коли рівень муніципалітетів починає взаємодіяти, коли є багато напрямків взаємодії, буде багато успіхів, зокрема в економіці", - підкреслив Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що Україна та Німеччина мають добру історію політичної підтримки та ділових зв’язків. Глава Уряду подякував Німеччині та особисто Федеральному канцлеру ФРН Ангелі Меркель "за лідерську позицію" щодо України та постійне сприяння розвитку бізнесу. Обидві країни провели вже декілька спільних ділових форумів, в Києві працює українсько-німецька торгова палата і на часі розвиток взаємин у сфері науки і культури.

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко попрощався із колишнім предстоятелем УГКЦ кардиналом Любомиром Гузаром. Церемонія прощання із Блаженнішим Любомиром нині проходить в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
Президентське подружжя вшанувало пам’ ять Блаженнішого хвилиною мовчання та уклонилося біля його труни. Глава держави також висловив співчуття близьким кардинала.
Після церемонії прощання Президент звернув увагу на те, що до Кафедрального собору сьогодні прийшла велика кількість людей - щоб попрощатися з видатним українцем, унікальною особистістю, великим християнином. «Для кожного він знаходив абсолютно унікальні слова. Багатогодинні розмови і зустрічі з ним заряджали, незважаючи нібито на зовнішню неміч, твердим оптимізмом. Він є справжнім нащадком Андрія Шептицького, Йосипа Сліпого і відігравав надзвичайно важливу роль не лише для Української греко-католицької церкви, не тільки для всієї нашої держави, а й для всього світового українства», - наголосив Петро Порошенко.
На переконання Глави держави, саме Блаженіший Любомир об’єднував Україну, забезпечував її соборність словом, думкою та молитвою.
«Його слово насправді відігравало надзвичайно важливу роль і в захисті української волі, української свободи, територіальної цілісності і нашого українського суверенітету», - зазначив Президент.
«Я твердо вірю, що зараз, коли він відійшов до Господа, його молитва за Україну, за український народ, за наше майбутнє буде ще сильнішою. Вічна пам’ять і земля пухом Блаженніший Любомир», - додав Петро Порошенко.
Колишній предстоятель УГКЦ Любомир Гузар помер 31 травня. До Кафедрального собору на березі Дніпра з самого ранку продовжують приходити багато вірян і небайдужих людей, аби віддати останню шану Блаженнішому. До цього зі святим отцем прощалися у Львові.
Поховають Блаженнішого Любомира в крипті Патріаршого собору 5 червня.

Подальша децентралізація та створення госпітальних округів сприятимуть підвищенню якості медичних послуг в Україні і посилять конкурентність закладів охорони здоров'я. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у ході засідання Національної Ради реформ при Президентові України, присвяченого обговоренню проекту медичної реформи.
Глава Уряду звернув увагу, що ключова мета реформи - запровадження принципу "гроші ходять за людиною", що передбачає фінансування медичних послуг, а відтак - відкриває для людини вибір, де і як лікуватися, і забезпечує вищу якість лікування.
Додатковим стимулом змін стане формування в Україні системи госпітальних округів. Ефективність саме такої організації медичної допомоги доводять 13 областей, де розпочинається реалізація відповідних пілотних проектів, в основі яких – не кількість лікарень, а якість медичних послуг, наявність обладнання та досвідчених лікарів, здатних вилікувати людину.
Фінансову сторону питання, за словами Глави Уряду, забезпечують процеси децентралізації, які дозволяють місцевій владі вкладати більші кошти в розвиток медицини на місцях.
"Наше завдання сьогодні - інвестувати у якість і доступність охорони здоров'я. Децентралізація буде у цьому допомагати. Сьогодні мільярди гривень знаходяться на місцях, і ці кошти можемо використовувати. Приклади вже є - місцеві органи влади створюють якісні заклади охорони здоров'я", - зазначив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, перебуваючи в Італії з візитом, зазначив під час зустрічі з Головою Палати Депутатів Італійської Республіки Лаурою Болдріні високо оцінив зусилля Італії по відношенню до України. «Для нас дуже важливі Ваша підтримка щодо територіальної цілісності країни у такий непростий період», - сказав він і подякував за важливий внесок у наданні безвізового режиму Україні, зазначивши, що «це був сигнал, який має ще й велике символічне значення». «Європейська інтеграція – це найважливіший напрямок зовнішньої політики нашої країни», - додав він.
Голова Верховної Ради зауважив, що євроскептицизм дуже часто стимулюється ззовні, зокрема, Росія намагається уповільнити євроінтеграцію. Агресія проти України зумовлена ще й тим, що Україна обрала напрямок євроінтеграції, а український народ, який вийшов на Майдан, - власне, обрав європейський напрямок.

Своєю чергою, Лаура Болдріні зазначила, що така ж позиція у всіх держав - членів НАТО по відношенню до питання територіальної цілісності. Вона підкреслила, що надання безвізового режиму Україні було дуже важливим сигналом, і зазначила, що українська діаспора, яка проживає в Україні, українські громадяни роблять свій вагомий внесок в економічний розвиток Італії. «Це вже наша частина життя. Дуже добрі люди і гарні працівники», - додала вона.
Голова Палати Депутатів також зазначила, що Європейський Союз має стати більш об’єднаним, особливо в умовах, коли Сполучені Штати виходять з багатосторонніх угод, а з іншого боку Росія має на меті послабити ЄС. «Ми маємо важливу нагоду посилити інтеграційні процеси, - сказала Пані Болдріні. - Має бути Федеральний союз держав - Сполучені штати Європи, аби посилити нашу вагу на міжнародній шахівниці».
Л.Болдріні підкреслила, що як Голова Італійської Асамблеї вона «продовжить докладати зусиль до залучення голів інших парламентів, аби посилити цей шлях». Голова Палати Депутатів повідомила, що активно просувала документ про більшу політичну інтеграцію, «і вже 15 голів парламентів підписали декларацію – ті, які готові розділити суверенітет з європейськими інституціями у напрямку політичної єдності та економічного зростання і дійти до Федеративного союзу держав на чолі з Італією, Францією, Німеччиною і Люксембургом». «Це вже Європа двох швидкостей. Зараз нас уже 15», - наголосила вона.
Однією з важливих тем зустрічі стало обговорення інформаційної безпеки країн світу. Зокрема, Пані Болдріні підкреслила, що фейкові новини присутні на всьому інформаційному просторі, у політичних дебатах, вони можуть нівелювати демократичні завоювання, скомпрометувати європейських політиків. У цьому контексті вона повідомила, що в італійському парламенті створено два комітети – з питань інтернету та проти всіх форм дискримінації і ненависті. ««Фейкновини» і дезінформація поєднуються, спонукають людей до агресивної поведінки, це впливає на електорат і, у свою чергу, впливає на результати виборів, - сказала Пані Лаура. – Зараз ми розпочинаємо розслідування, звідки починаються фейкові новини і хто їх продукує та поширює, бо ми маємо виклик дезінформації». .
А.Парубій зазначив, що це дуже добра ідея, адже «інформаційна складова не менш важлива, аніж міліарна». «Завдання тих, хто створює фейкові новини, - завоювати уми людей, а вже потім приходять танки. Автори рейкових новин користуються тими досягненнями, які створив ЄС – свободою слова та свободою інформації. Потрібно зупиняти ті фейки, які пропагують ненависть!» - підкреслив А.Парубій.
Учасники розмови погодились із тим, що дуже важко заблокувати інформацію, водночас, необхідно інтенсивніше працювати у плані культури – вчити молодь критичному сприйняттю, розрізняти фейки і правду, дати людям необхідний інструмент. Також, на думку спікерів, мають бути не лише закони щодо оффлайн-новин, а й щодо онлайн - не може діяти враження, що онлайн все можливо, що це нічия земля.
А.Парубій підкреслив, що поруч із питанням культури стоїть питання національної безпеки. Він нагадав, що перебуваючи на посаді Секретаря Ради Національної безпеки і оборони, вивчав, як з’являються дестабілізаційні інформаційні хвилі і фейки, та поінформував, що понад 10 тисяч людей отримують зарплату за поширення фейків, зокрема, через соціальні мережі, мають єдину мету, шляхом різних форматів повідомлень переслідують єдиний кінцевий результат. Тому, на його переконання, питання культури самостійно не вирішить проблему, особливо з урахуванням того, що Росія використовує новітні засоби у питаннях інформаційних атак та інших дій.
Пані Болдріні заявила, що немає сенсу у тому, щоб «кожна окрема країна створювала окреме законодавство, тому що мережа - вже без кордонів», нагадавши про останні розслідування щодо впливу Росії на виборчий процес у США. «Це абсолютно нова сфера, щодо якої ми маємо знайти рішення, - сказала вона. - Необхідно здійснити європейську інформаційну політику і розділити її з усіма світовими партнерами. Новітні платформи, які мають понад 2.5 млрд. користувачі, - це надзвичайно потужні засоби, тому потрібно співпрацювати з ними для вирішення питань прав та захисту честі і гідності».

А.Парубій наголосив на правильності означених тез, і зокрема, щодо необхідності захисту честі і гідності за образи у соціальних мережах. У цьому контексті він висловився за використання не анонімних «нікнеймів», а за відкритість у мережі. «Відсутність правил не означає свободу, а робить людей вразливими. Слабкі люди потребують правил для захисту, - сказав він і додав, що якби ми реалізували цю ідею, «боти в Росії не мали б такої можливості щодо дестабілізації ситуації в Україні. Ми можемо об’єднувати зусилля, бо кіберзахист – це також сфера, якою має опікуватися НАТО».

А.Парубій поінформував італійських парламентаріїв щодо перебігу реформ в Україні, ситуації на Сході країни та наголосив на необхідності посилення міжпарламентської співпраці, яка «стане запорукою боротьби з ключовими викликами». «Головне завдання - досягти, щоб в Україні і світі не гинули люди. Має бути не лише благо від участі в ЄС, а й відповідальність», - сказав Голова Парламенту, погоджуючись щодо європейської солідарності.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Палатою Депутатів Республіки Італія. Такий Меморандум Італія має з 14 парламентами світу, і підписання документу свідчить про високу оцінку Палатою Депутатів міжпарламентських зв’язків з Верховною Радою України.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Комісаром Європейського Союзу з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганессом Ганом.
Глава держави поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі. Сторони відзначили важливість повноцінного виконання Мінських домовленостей, передусім у частині безпеки.
Комісар ЄС підтвердив незмінність політики Європейського Союзу щодо невизнання окупації Криму Росією та прив’язку санкційного режиму проти РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей.
Сторони відзначили символічність очікуваного запуску безвізового режиму та завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Було наголошено на важливості повної імплементації Угоди про асоціацію з метою створення сприятливих умов для інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, підвищення конкурентоспроможності українських товарів на міжнародних ринках та якості товарів та послуг для українських споживачів.
Президент підтвердив, що, незважаючи на складні виклики, Україна впевнено рухається шляхом реалізації комплексних реформ.
Комісар запевнив, що сторона ЄС залишається надійним партнером України та продовжуватиме надавати необхідну підтримки як у контексті протидії агресії, так і на шляху імплементації внутрішніх реформ.
Сторони погодились з важливістю забезпечення високого рівня прозорості у діяльності як органів державної влади, так і неурядових організацій у відповідності до європейських стандартів.
Глава держави та Комісар ЄС також обговорили питання, пов'язані з підготовкою до Саміту Україна - Європейський Союз, який відбудеться 13 липня 2017 року в Києві.