Топ новини

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада з питань тарифів на послуги теплопостачання для населення та реалізації програми енергоефективності у житловому фонді.

У зустрічі взяли участь Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, очільники профільних міністерств, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк, керівник Офісу Президента України Андрій Богдан та його заступники.

Глава держави нагадав, що питання тарифів на послуги з теплопостачання, а також реалізація заходів з енергоефективності, які допоможуть зменшити витрати громадян на комунальні послуги, обговорювалося на засіданні Ради розвитку громад та територій у грудні 2019 року.

Володимир Зеленський заслухав інформацію про те, які кроки було зроблено для зменшення вартості послуг і зниження енергоспоживання за час, що минув.

«Всі ми боролися за це. Будь ласка, щодо результатів. Мене цікавить, яка платіжка була в грудні, у порівнянні – в січні, що чекає людей у лютому», – сказав Президент.

Глава держави зазначив, що, за його інформацією, багато споживачів справді констатують зменшення сум у рахунках за послуги ЖКГ. Водночас є повідомлення про мінімальне зниження тарифів або його повну відсутність.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що уряд зі свого боку зробив усе можливе для виконання доручення Глави держави, щоб українці цієї зими сплачували за тепло менше. За його словами, за грудень споживачам було нараховано до сплати на 5-35% менше – залежно від міста та регіону.

«Загалом 143 підприємства у 120 містах ухвалили рішення про зниження тарифу, і дуже значний відсоток людей у країні отримав реальне зменшення рахунків у грудні. Ми продовжуємо працювати з обласними держадміністраціями, і в січні очікуємо, що більше підприємств зможуть долучитися до цього процесу», – повідомив очільник уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що у тих містах, де тарифи на тепло раніше були більш економічно обґрунтованими, зараз менше можливості для їхнього зниження, ніж у регіонах, де вони були завищеними. Олексій Гончарук також додав, що на вартість тепла у кожному регіоні впливає технічний стан підприємств теплокомуненерго, їхнє обладнання, обсяги споживання та втрати тепла.

Щодо розділення платіжок за газ на дві, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк зазначив, що раніше громадяни сплачували і за сам газ, і за його доставку за однією квитанцією, а нині мають сплачувати окремо за паливо і за його транспортування. За словами Валерія Тарасюка, це необхідно для того, щоб у перспективі українські споживачі могли вільно змінювати постачальника газу.

Учасники зустрічі погодилися, що основний запас зменшення вартості тепла для населення не у зниженні цін на газ, а у проведенні ефективної термомодернізації будівель та реалізації заходів з енергоефективності у житловому фонді.

За інформацією Прем’єр-міністра, 31 місто вже подало заявки для участі у програмі термомодернізації.

Водночас міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак зазначила, що є питання комплексної готовності міст до впровадження програм з термомодернізації. У цьому контексті учасники наради дійшли згоди щодо необхідності підтримки міст і громад, надання їм фахової допомоги в розробці програм енергоефективності, що є однією з умов для участі у державній програмі.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук оглянув один із житлових будинків, де провели заходи з термомодернізації під час робочої поїздки в Житомир.

«Результат термомодернізації — мешканці енергоефективного будинку сплачують за опалення в середньому вдвічі менше, ніж мешканці сусіднього будинку. В середньому за двокімнатну квартиру в енергоефективному будинку мешканці сплачують 677 грн, їх сусіди на тій же вулиці в будинку, що потребує термомодернізації — 1211 грн», — сказав Олексій Гончарук.

У термомодернізованому будинку замінили вікна на енергоефективні, вхідні двері, двері в тамбурі, двері у напівпідвальних приміщеннях, провели теплоізоляцію будинку. В цілому на енергоефективні заходи витратили 889 тис. грн. Значну частину цих грошей компенсували з державного (285 тис. грн), міського (267 тис. грн) та обласного бюджетів (8 тис. грн).

Загалом Житомирська область входить у десятку регіонів за кількістю та сумою кредитів, залучених у заходи енергоефективності. З 2015 року в область залучено понад 14,3 тис. кредитів на 322,5 млн грн у заходи термомодернізації. В тому числі залучено майже 72 млн грн для 226 ОСББ — це третина всіх об’єднань багатоквартирних будинків області.

Житомир також входить у число 31 місто України, які виявили бажання взяти участь в пілотному проекті Уряду з термомодернізації багатоквартирних будинків. У 2020 році на повну потужність запрацює Фонд енергоефективності за новим принципом: «згори-донизу». Вагому роль в організації та виконанні проекту будуть відігравати муніципалітети.

Щоб взяти участь у проекті мешканці будинку повинні надати свою згоду на загальних зборах на участь у програмі та виплатити частину вартості проекту після його закінчення, коли матимуть реальну економію в платіжках.

«Мета Уряду – зробити так, щоб витрати людей на комунальні послуги були не більше 15% сімейного бюджету. Найефективніший спосіб знизити витрати – підвищити енергоефективність будівель. У платіжці дві складові – ціна тепла й обсяг споживання. Суттєво зменшити споживання можна коштом енергоефективних заходів. Економія від 25% до 60% тепла — веде до зменшення суми у платіжці», - наголосив Глава Уряду.

Довідково

В Україні 180 тис. багатоквартирних будинків, більшість – не енергоефективних.

Статутний капітал Фонду енергоефективності вже складає 2,7 млрд гривень. У держбюджеті на 2020 рік додатково передбачено 1,6 млрд грн.

Крім того, у 2020 р. Уряд виділив 400 млн грн на співфінансування «теплих кредитів» для населення та ОСББ на енергоефективність: утеплення будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників, заміни вікон. До 70% ці витрати компенсовуватиме Уряд. Також додаткове відшкодування за заходи з енергоефективності передбачаються від місцевої влади.

Про це йдеться у прес-релізі, оприлюдненому на сайті ПА НАТО, за підсумками зустрічі Міжпарламентської ради Україна-НАТО у штаб-квартирі НАТО.

“Члени Міжпарламентської ради Україна-НАТО вкотре рішуче засудили постійні зусилля Росії щодо дестабілізації в Україні, під час обміну думками між заступником Генерального секретаря НАТО Мірчею Геоаною та іншими високопоставленими посадовими особами у штаб-квартирі НАТО у вівторок, 28 січня”, - зазначено у прес-релізі.

У документі також вказано, що на своїй першій офіційній зустрічі на посаді виконуючого обов'язки президента ПА НАТО Аттіла Местерхазі (Угорщина) наголосив на важливості міцного партнерства з Україною та постійній підтримці, яку надає Асамблея.

Офіційний сайт ПА НАТО також повідомляє, що на першому засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО 2020 року, члени ПА НАТО висловили тверду підтримку незалежності та територіальної цілісності України і рішуче засудили “незаконну та нелегітимну окупацію Росією Криму та  цілеспрямовану дестабілізацію на сході України”.

“Парламентарі країн членів НАТО та України надали свої оцінки розвитку подій після Паризького саміту 2019 року у Нормандському форматі, який, станом на сьогодні, залишається найбільш ефективним способом пошуку дипломатичного рішення. Учасники зустрічі застерегли, що досягнутий прогрес може відкотитися назад і попереду ще багато роботи”, - йдеться в оприлюдненому документі. 

У повідомленні також зазначається, що парламентарі детально обговорили щоденні порушення режиму припинення вогню на Сході України, прогрес у розведенні військ та  недавній обмін полоненими та порушення прав людини на окупованих територіях.

“Під час спілкування між парламентарями, ключовою темою були комплексні процеси впровадження реформ в Україні, в тому числі в секторі оборони та безпеки. Успішність проведення реформ є запорукою досягнення цілей України в європейській та євроатлантичній інтеграції”, - говориться у прес-релізі.

Сайт ПА НАТО також поінформував, що п'ятнадцять парламентарів з країн НАТО та одинадцять народних депутатів України взяли участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО під головуванням виконуючого обов'язки президента ПА НАТО Местерхазі та Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, який є співголовою Міжпарламентської ради.

“ПА НАТО та Міжпарламентська рада продовжуватимуть підтримувати Україну на шляху реформ. Парламентська Асамблея НАТО буде наочно демонструвати свою підтримку та готовність до подальшої співпраці з Україною під час весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО, яка буде проходити 22-25 травня 2020 року у Києві”, - йдеться у документі.

Довідково:

Міжпарламентська рада Україна-НАТО була створена у 1998 р. для забезпечення повної прозорості у виконанні Хартії Україна – НАТО, а також для підвищення ролі парламентів та їх участі у співпраці між НАТО та Україною. З цього часу Міжпарламентська рада стала більш широким форумом, де члени можуть обговорювати будь-які питання, що становлять взаємний інтерес. Міжпарламентська рада Україна-НАТО збирається двічі на рік: один раз у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО та один раз в Україні. Її засідання також є відкритими для членів Підкомітету політичного комітету з питань партнерства НАТО.

Сьогодні, 31 січня, під головуванням голови ОДА Владислава Скальського відбулось засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2020 році.

До складу регіональної комісії включено представників ОДА, обласної Ради, громадських об’єднань та Агенції регіонального розвитку Вінницької області.

Очільник області проінформував, що на конкурс подано 65 інвестиційних проєкти на запропоновану суму фінансування за рахунок коштів ДФРР майже 733 млн.грн.

 «Основним нормативним документом, який визначає процедуру відбору проєктів, є Порядок підготовки оцінки та відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку та проєктів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету», що можуть реалізуватись коштом ДФРР, затвердженого постановою КМУ від 18 березня 2015 року № 196.

Оцінка здійснюється кожним членом комісії по конкретному проєкту за відповідними критеріями. Максимальна кількість балів по кожному критерію – 20, максимальна оцінка по проєкту – 100 балів», - зазначив Владислав Скальський.

Усі члени регіональної комісії ознайомилися та опрацювали проєкти, які надійшли на конкурсний відбір та здійснили їх оцінювання за встановленими критеріями. Результати оцінки занесені до таблиць індивідуальної оцінки проєктів.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з президентом компанії SOCAR Ровнагом Абдуллаєвим.

Глава держави зазначив, що українська влада сприятиме реалізації спільних з компанією SOCAR проектів у сферах постачання нафти та газу.

Сторони обговорили можливості інвестування у газотранспортну галузь України.

Володимир Зеленський наголосив на важливості реалізації домовленостей щодо роботи компанії SOCAR в Україні, які були досягнуті під час його візиту до Азербайджану в грудні минулого року.

У зустрічі також взяли участь віце-президент SOCAR Ельшад Насіров і керівник представництва SOCAR в Україні Ельчін Мамедов.

У Брюсселі Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у засіданні Ukraine-NATO Interparlamentary Council.

Під час виступу Перший Віце-спікер запевнив про незмінність українського курсу на набуття членства в НАТО.

В обговоренні насамперед зосередилися на поглибленні співпраці між військовими України та НАТО в Чорноморському та Східносередземноморському регіоні. Водночас основним пріоритетом у роботі з Альянсом, на думку Руслана Стефанчука, є приєднання України до Програми розширення можливостей (EOP). Зазначена програма є технічним інструментом практичної взаємодії наших військових для зміцнення їх взаємосумісності з підрозділами держав-членів НАТО.

Окремо зазначили, що необхідно активізувати вирішення питання надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Перший заступник Голови Верховної Ради України закликав de jure визнати те, що Україна робить de facto.

Також Перший віце-спікер запевнив членів ради, що парламент України підтримуватиме й надалі законодавчі ініціативи, спрямовані на підняття рівня безпеки й оборони нашої держави.

Наостанок Руслан Стефанчук запросив на весняну сесію Парламентської асамблеї НАТО, що відбудеться 22-25 травня 2020 року в м. Київ.

Сьогодні всім демократичним державам варто об’єднати зусилля, щоб уникнути агресії, заявив Президент України Володимир Зеленський після переговорів з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою.

«Європа і світ не мають права сьогодні мовчати, як це було у 39-му році. Європа і світ не мають права на байдужість і бездіяльність. Тільки згуртованість світу зможе дати відсіч будь-якій агресії і вберегти людство від нових страждань», – сказав він.

Володимир Зеленський наголосив, що сьогодні, в день відзначення 75-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау, Україна разом зі світом вшановує пам'ять жертв Голокосту і дає клятву ніколи не допустити повторення однієї з найтрагічніших сторінок в історії людства.

«Як відповідальні демократичні держави ми назавжди кажемо «ні». «Ні» тоталітарним ідеологіям, «ні» ксенофобії, агресії, будь-яким проявам репресій, ненависті та нетерпимості», – наголосив Глава Української держави.

Крім того, Президент України зазначив, що сьогодні на території колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау разом із Президентом Польщі Анджеєм Дудою і лідерами низки держав молитиметься за людське життя як найцінніше на планеті.

«Добро та милосердя сильніші за будь-які геополітичні амбіції. Добро і милосердя, я впевнений, завжди переможуть», – резюмував Володимир Зеленський.

Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке пройшло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.  Це перше спільне засідання нового складу українського Уряду та нового складу Європейської Комісії. Сторони обговорили низку важливих питань та ухвалили спільну заяву.

Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі.

У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.

ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.

В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.

Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, вони домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов'язань за Паризькою кліматичною угодою. 

Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.

Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які  сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.

У тексті заяви сторони також підтримують зацікавленість України розширити участь у програмах ЄС, зокрема таких як  «Креативна Європа» та «Горизонт Європа».

Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних сил Російської Федерації з лютого 2014 року.  

ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.  

ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей. 

ЄС засудив проведення так званих "місцевих виборів" у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.  

Повний текст спільної заяви українською ( .docx , 36.63 Кб )

Повний текст спільної заяви англійською ( .docx , 33.66 Кб )

Сьогодні, 28 січня, голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський разом із директоркою Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Людмилою Грабович  в облдержадміністрації зустрівся із активом Крижопільського району.

Ключова тема розмови –  утворення опорних медичних закладів на Вінниччині, зокрема, ситуація щодо визначення статусу Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування.

На зустрічі були присутні члени робочої групи, делегованої від громадськості району, до складу якої увійшли депутати районної ради, сільські голови та медики.

Варто зазначити, що 15 січня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Це дозволить покращити доступність медичної допомоги, сконцентрувати інвестиційні ресурси та розбудувати мережу надання медичних послуг в Україні.

Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної Методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.

Як відомо, Крижопільська ОЛІЛ (окружна лікарня інтенсивного лікування) не потрапила до відповідного переліку. Тож чимало запитань присутніх стосувалися саме організації роботи лікарні в нових умовах.

В ході розмови Владислав Скальський запевнив, що про закриття Крижопільської ОЛІЛ в жодному разі не йдеться.

«Крижопільська ОЛІЛ в 2019 році отримала фінансування в розмірі 27 млн 685 тис.грн. Згідно нової концепції, коли гроші сплачуються НСЗУ за конкретні надані медичні послуги, можна прогнозувати фінансування, за заключними з НСЗУ договорами,в розмірі 32 млн 65 тисяч грн. Відтак, в наступному році на вторинному рівні лікарня може розраховувати на збільшення обсягу фінансування на понад 20%. Всім лікарням вторинного рівня варто сконцентруватися на плановій діяльності, адже це і є гарантією фінансового благополуччя та належної зарплати для медичних працівників. В цьому полягає філософія реформи і в цьому ми вже мали змогу переконатися на первинному рівні», – наголосив керівник регіону.

Взявши слово, голова Крижопільської райдержадміністрації Валентин Панчук повідомив, що у зв’язку зі загальною стурбованістю мешканців району, 27 січня відбулась позачергова сесія районної ради, головним питанням якої було обговорення статусу Крижопільської лікарні у реформуванні медичної галузі Вінниччини. Відтак, громадськість підтримала утворення робочої групи щодо вирішення питання про включення комунального некомерційного підприємства «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» до переліку опорних закладів охорони здоров’я Вінницької області. За його словами, робоча група покликана перевірити об’єктивність розрахунку критеріїв визначення опорних закладів та напрацює план дій щодо перегляду можливості надання статусу опорної лікарні.

Водночас, за словами директорки Департаменту охорони здоров’я Людмили Грабович, у відділенні екстреної та невідкладної медичної допомоги медзакладу немає жодного лікаря із невідкладних станів. Відділення не відповідає сучасним вимогам надання екстреної та невідкладної допомоги як за оснащенням, так і за кадровим забезпеченням. У відділенні інтенсивної терапії неможливо забезпечити надання медичної допомоги 24/7, адже в лікарні працює лише три, замість передбачених п’яти, лікарів анестезіологів-реаніматологів. Відтак, надавати медичну допомогу у цілодобовому режимі в стаціонарних умовах, згідно вимог НСЗУ, в Крижопільській ОЛІЛ можуть лише відділення акушерства/гінекології та хірургії.

«Через відсутність кадрів та відповідного обладнання Крижопільська ОЛІЛ не може надавати допомоги пацієнтам з важкою серцево-судинною та судинно-мозковою патологією (інсульти, інфаркти), складною неонатальною патологією, політравмами. Через брак відповідних спеціалістів, неможливо забезпечити надання медичної допомоги 24/7. Лікарня не може надавати допомогу як опорна, тобто багатопрофільна інтенсивного лікування І рівня, з таких основних напрямків як педіатрія, терапія, травматологія, неврологія, інфекційні захворювання,. Основна вимога НСЗУ – шість та більше лікарів відповідної спеціальності, водночас, коли у відділеннях лікарні працює один-два спеціалісти», – констатувала керівник профільного департаменту облдержадміністрації.

Підсумовуючи почуте, голова облдержадміністрації зауважив, що саме якісне надання невідкладної допомоги –головний пріоритет реформи екстреної медицини. Відтак, необхідним завданням цього року є покращення умов надання послуг, оновлення обладнання, підвищення кваліфікації медиків. 

«Лікарі невідкладної допомоги мають бути забезпечені всім необхідним для порятунку людських життів. Без необхідного обладнання чи за відсутності необхідних спеціалістів, маємо констатувати, що лікарня не готова виконувати функції з невідкладної медичної допомоги. Хто нестиме відповідальність за те, що не вдалося врятувати людське життя?», –  наголосив керівник регіону.

Нагадаємо, що на вторинному рівні медичну допомогу у Крижопільському районі надає Крижопільська ОЛІЛ, у складі якої функціонують поліклініка потужністю 260 відвідувань в зміну та стаціонарні відділення загальною потужністю 142 ліжка.За даними Національної служби здоров’я України, лікарня претендує на наступні пакети послуг: терапія/педіатрія, хірургія, пологи, амбулаторна допомога, пріоритетний пакет по амбулаторній допомозі (діагностичні обстеження), психіатрія.

Крижопільська ОЛІЛ обслуговує населення Крижопільського району – 32 616 осіб та Піщанського району – 20 412 осіб, відтак, загальна чисельність – 53 028 осіб. Водночас, згідно нормативів, багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування І рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тисяч осіб. Окрім того, згідно вимог НСЗУ, опорний заклад повинен мати відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги для забезпечення первинного огляду пацієнта з визначенням його маршрутизації. Готовність Крижопільської ОЛІЛ до підписання угод з НСЗУ складає – 93,75%, не всі лікарі зареєстровані в електронній системі охорони здоров'я E-health.

Президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда обговорили двосторонні відносини під час робочого візиту Глави Української держави до Республіки Польща з метою участі у відзначенні 75-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Володимир Зеленський після перемовин з Анджеєм Дудою наголосив, що Україна дозволила пошукові роботи, і польські експерти провели перші розкопки у Львівській області. На черзі – відновлення польською стороною пошкодженої української могили на горі Монастир.

«Нам вдалося знизити градус емоцій навколо спільного трагічного минулого, і сьогодні наші країни з відкритим серцем рухаються вперед, у майбутнє, – сказав Президент України в заяві для ЗМІ в місті Освенцимі. – Віднині у наших відносинах ми акцентуємо увагу на тому, що нас об’єднує».

Зі свого боку Анджей Дуда подякував і назвав жестом дружби те, що в Єрусалимі подружжя Зеленських поклало червоно-білі квіти до ділянок монумента «Долина знищених громад», присвячених пам’яті єврейських громад України та Польщі, знищених під час Голокосту.

Глава Української держави зауважив, що цього року Україна та Польща планують провести низку спільних заходів.

«Вірю, що одним із них стане візит пана Президента Дуди в Україну», – сказав Володимир Зеленський.

Він подякував Польщі за підтримку територіальної цілісності, суверенітету України та наголосив, що наша держава цінує надійну підтримку в питанні європейської та євроатлантичної інтеграції з боку Анджея Дуди та Польської держави.

«Ми маємо повне порозуміння та довіру. Віримо, що тільки так і повинно завжди бути між нашими країнами, між Україною та Польщею», – додав Президент.

Також глави держав під час зустрічі погодили питання подальшої економічної співпраці.

«Польща – наш четвертий найбільший торговельний партнер. Я впевнений, що польські інвестори належним чином оцінять реформи та покращення бізнес-клімату в Україні», – підкреслив Володимир Зеленський.

«Ми сьогодні домовились і надалі розбудовувати та зміцнювати наше стратегічне, дружнє партнерство», – наголосив Глава Української держави.

Президент Польщі Анджей Дуда подякував Президенту України за участь у заходах з нагоди 75-ї річниці визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Новий комплекс Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», буде забезпечувати в 4 рази більше трансплантацій кісткового мозку — до 100 замість 25-ти. Про це сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час перевірки процесу будівництва нового комплексу лікарні. 

«Завітав сьогодні до Охматдиту, щоб на власні очі перевірити стан ремонтних робіт. Будівництво цього корпусу почали 9 років тому. Цей багаторічний «довгобуд» декількох поколінь влади Уряд скоро завершить. Тільки уявіть собі — його введення дозволить забезпечити, наприклад, не 25 операцій з трансплантації кісткового мозку, а до 100. Це не просто цифри, це в чотири рази більше дитячих життів, які ми зможемо врятувати», — сказав Олексій Гончарук.

Він також додав, що, якщо на сьогодні щорічно є можливість прийняти на лікування 20 тис. дітей, то із повноцінним запуском роботи Охматдиту спроможність прийняти на лікування зросте до 32 тис. дітей.

Завершувальна хвиля будівництва почалась в грудні минулого року за ініціативою Президента України, Уряду та за підтримки депутатів Верховної Ради, які виділили на це додаткове фінансування.

«Здоров’я українців – пріоритет Уряду, а запуск Охматдиту – частина урядової програми з якісної та доступної медицини в Україні. Інша не менш важлива частина — будівництво нових центрів екстреної медицини. Вже цього року ми побудуємо 200 таких центрів», — сказав Глава Уряду.

За його словами, пріоритет для його команди — врятувати в цьому році якомога більше людських життів, зокрема, надавши їм доступ до якісної медицини.

Упродовж другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання Комітет з питань економічного розвитку провів 19 засідань, на яких розглянуто 100 питань, з яких 73 пов’язано із підготовкою законопроєктів.

Комітетом опрацьовано та подано на розгляд Верховної Ради 43 законопроєкти, з яких в цілому прийнято 15 законів та чотири постанови Верховної Ради.

16 грудня 2019 року за ініціативою Комітету було організовано і проведено Парламентські слухання на тему: «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».

Також протягом звітного періоду були проведені комітетські слухання на тему: «Впровадження Концепції сталого розвитку України до 2030 року» і шість круглих столів, нарад та громадських обговорень.

За період другої сесії дев’ятого скликання у Комітеті опрацьовано та розглянуто 1700 листів і звернень громадян, підприємств, установ, громадських організацій.

Із повним звітом Комітету можна ознайомитися за посиланням: http://komprompol.rada.gov.ua/uploads/documents/30486.pdf

Будівництво Регіонального лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології у Вінниці під контролем. Очільник  області Владислав Скальський  провів чергову  робочу  нараду та погодив новий  графік  виконання робіт. Як ведеться  зведення найбільшої кардіоздравниці  в державі  та  які  виклики на сьогодні  має  даний  процес  дізнавалась наша знімальна група.

У перший день робочого візиту до Республіки Польща Президент України Володимир Зеленський взяв участь у вечері з нагоди відзначення 75-ї річниці звільнення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. На заході були присутні колишні бранці табору та їхні родини. У своєму виступі Глава держави наголосив, що для нього честь і відповідальність зустрітися з тими, хто пережив Голокост та перебування в концтаборі.

«Мабуть, людство ще не вигадало слів, які могли б описати незламність і силу вашого духу», – сказав Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що спогади в'язнів Аушвіца, багато з яких видані у книгах, дуже складно читати, оскільки неможливо при цьому стримати сльози.

«Більшість цих спогадів об’єднує заклик: «Не можна мовчати!» Про це потрібно говорити! Молоде покоління повинне знати ці історії, знати про жахіття Голокосту. Щоб на цій планеті ніколи нічого подібного не допустити знову», – заявив він.

За словами Президента, навіть для прочитання мемуарів в'язнів Аушвіца потрібно мати силу. А тому важко уявити, яку силу необхідно мати, щоб витримати жахіття концтабору.

«Ви це зробили! Ви неймовірні люди! Дуже сильні й дуже сміливі. Ви надихаєте ніколи не здаватися. Голокост називають найтемнішим періодом в історії людства. І ви – промені сонця, які перемогли темряву», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зазначив, що ці спогади сповнені болем, смутком, страхом. Водночас – боротьбою, витримкою, надією й неосяжною людською мудрістю. Адже у них проглядається заклик викоренити ненависть як найбільший руйнівник людської цивілізації.

«Я впевнений, що сьогодні це – завдання номер один для кожного світового лідера. Міжнародна спільнота має об’єднатися й не допустити будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії та расизму. Має стояти на сторожі гуманізму, толерантності та свободи. Зупинити зло, перш ніж воно стане небезпечним для людства», – підкреслив Президент.

Також Глава держави наголосив, що Голокост – це жахлива трагедія єврейського народу й трагічний урок для всього людства, і закликав пам’ятати цю сторінку історії та ніколи не допустити її повторення.  

«Це наш обов’язок перед пам’яттю мільйонів невинних жертв, мільйонів євреїв. Це наш обов’язок перед усіма майбутніми поколіннями», – сказав він.

Окремо Володимир Зеленський відзначив Праведників народів світу. Це ті, хто не був байдужим і ризикував власним життям для порятунку євреїв.

«Я пишаюся тим, що понад дві з половиною тисячі українців удостоєні цього високого звання», – зазначив Президент.

28 січня 2020 року в Брюсселі, Королівство Бельгія, під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука відбудеться Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз. 

Це перше засідання з новим складом українського Уряду та новим складом Європейської комісії.

Порядок денний передбачає обговорення безпекової ситуації на сході України у контексті протидії російській агресії та імплементації Мінських домовленостей, а також стану справ в тимчасово окупованому Криму. 

Під час засідання Ради асоціації сторони також проаналізують досягнутий прогрес з імплементації Угоди про асоціацію та обговорять стан двосторонньої торгівлі, шляхи поглиблення економічного та галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, співпрацю у сфері юстиції, свободи та безпеки.

Делегацію Уряду України очолюватиме Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Делегацію Європейського Союзу – Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель. У засіданні також візьме участь Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї.

До української урядової делегації також входять Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба,  Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, Міністр інфраструктури України Владислав Криклій, Міністр освіти і науки України Ганна Новосад, Міністр фінансів України Оксана Маркарова, Заступник Міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції Іонан Валерія, Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка, Заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць, Заступник Міністра енергетики та захисту довкілля з питань європейської інтеграції Костянтин Чижик.

Окрім участі у пленарному засіданні, під час візиту до Брюсселя Глава українського Уряду проведе двосторонні зустрічі з Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем, Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом, а також зустріч із представниками бельгійського бізнесу.

За підсумками 6-го засідання Ради асоціації Україна–ЄС о 18:15 (за місцевим часом) відбудеться спільна прес-конференція Олексія Гончарука та Жозепа Борреля. 

Україна проводить переговори щодо звільнення утримуваних громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території та в Росії, повідомив Президент Володимир Зеленський.

«Два треки, два списки. Список ми погодили у Мінську, будемо доповнювати перелік встановлених осіб. Готуватимемо цей трек – обмін з тимчасово окупованими територіями. І окремий трек – ми вже розпочали розмову з Російською Федерацією щодо обміну українців – всіх, включно з кримськими татарами, іншими українцями, які перебувають на території Росії», – сказав Глава держави у коментарі ЗМІ в Єрусалимі.

Цьогоріч Україна та ЄБРР планують перевершити минулорічний рекорд за обсягом інвестицій в Україну, що склав 1,1 млрд євро. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука із Президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті у Давосі.

Глава українського Уряду подякував Президентові ЄБРР за активну підтримку великих українських проектів. «У цілому 2019 рік був рекордним за обсягом інвестицій ЄБРР в Україну. Загальна сума склала 1,1 млрд євро. Домовилися, що в 2020 році маємо працювати над перевершенням власного цьогорічного рекорду», - сказав Олексій Гончарук.

Сума Чакрабарті позитивно оцінив двосторонню співпрацю в 2019 році та відзначив успішність впроваджуваних реформ в Україні, а також досягнуту макроекономічну стабільність.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках робочої поїздки на південь України відвідав Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. 

«Бажання жити і працювати в Україні у молоді формують навчальні заклади. Ми маємо створити умови, які допомагатимуть студентам розвиватися і мотивуватимуть їх залишатися в Україні, адже саме на цьому етапі багато випускників від’їжджає за кордон. Щоб таких історій ставало менше, розвиток освіти має бути одним із пріоритетів для влади», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також зазначив, що Верховна Рада готова працювати над підтримкою освітньої галузі в Україні та побажав керівництву університету великих випусків і здібних студентів.

Довідково: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова створено 13 травня 1865 року.

Наразі у структурі університету налічується 11 факультетів, інститут міжнародної освіти, коледж фахової передвищої освіти, три науково-дослідні інститути, наукова бібліотека, гідробіологічна станція, ботанічний сад, чотири музеї, колекція мікроорганізмів, бази практик, буровий полігон, вісім гуртожитків, спортивно-оздоровча база «Чорноморка» тощо.

Сьогодні, 23 січня, голова облдержадміністрації Владислав Скальський проінспектував хід будівництва Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології, а також провів чергову, четверту нараду щодо втілення цього регіонального субпроєкту.

Зведення сучасного кардіоцентру є одним із ключових завдань розвитку медичної галузі Вінниччини. Робота нового медзакладу посприяє зниженню кількості летальних випадків від серцево-судинних захворювань.

На сьогодні проводиться комплекс заходів щодо прискорення будівництва зазначеного об’єкта. Ще у листопаді минулого року було майже завершено каркасні бетонні роботи по корпусу №1 кардіоцентру, а також роботи по бетонних стяжках у корпусі №2. На об’єкті продовжують працювати спеціалісти з електропостачання, опалення та вентиляції.

Оглянувши хід будівництва, Владислав Скальський зауважив: «Дійсно, спочатку виникали труднощі щодо будівництва цього об’єкта, починаючи від якості та сучасності проєктних рішень до забезпеченості персоналом тощо. Безперечно, ці питання ми поступово вирішуємо. На сьогодні погоджено новий графік виконання робіт. Варто зазначити, що такі важливі будівельні проєкти вимагають постійної та досить прискіпливої уваги. Наразі є багато позитивних зрушень, зокрема, щодо забезпеченості будівельного майданчика персоналом, а також матеріалами. Між іншим, спостерігається поліпшення синхронізації роботи проєктувальників, підрядників, технічного нагляду. Загалом, великий обсяг робіт на будівництві вже виконано, зокрема, всередині об’єкту».

Прискорення будівництва кардіоцентру також обумовлено тим, що тут паралельно ведуться внутрішньоінженерні, монтажні та низка інших видів діяльності за різними напрямками. Крім цього, у п’ять разів зросла кількість робітників, які зараз працюють на об’єкті. Також планується проводити роботи у 2-3 зміни.

Керівник проєкту по будівництву кардіоцентру Віктор Бородій зауважив: «Робота просувається, зокрема, є значні зрушення. Наразі ведуться роботи з монтажу  внутрішніх комунікацій. Для того, щоб працювати у такому ж темпі, нам необхідно ознайомитися із технічними характеристиками обладнання, до якого будуть підведені комунікації. На сьогодні значний обсяг зовнішніх робіт виконано стовідсотково».

За словами Віктора Бородія, на будівництві об’єкту працюють понад 140 осіб, які забезпечують проведення зовнішніх та внутрішніх робіт за різними напрямками. Проблем із доставкою відповідних матеріалів немає, також налагоджена робота із субпідрядниками.

Нагадаємо, що будівництво у Вінниці нового регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології – це один із найбільших проєктів у Європі, який фінансує Світовий банк у сфері охорони здоров’я.