Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп і привітав народних депутатів із поверненням до звичного режиму роботи. 

“Коронавірус вніс деякі корективи в нашу роботу, як і у роботу всієї держави. Він вплинув на всі галузі і головне - на здоров’я наших громадян. Ми будемо знову працювати згідно з календарним планом, затвердженим на початку сесії. Маємо докласти максимум зусиль, щоб швидко та якісно виходити з кризових умов”, - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту підкреслив, що сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу і День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. “Це ті уроки історії, які ми повинні пам’ятати, як і багато іншого, що було в нашій державі протягом років незалежності України та років боротьби за неї. На цьому ми повинні будувати наше майбутнє”, - наголосив Голова Верховної Ради.

Дмитро Разумков також зауважив, що минулої п’ятниці Парламент відзначав 30 років від початку роботи Верховної Ради УРСР XII скликання, яка пізніше стала Верховною Радою України І скликання. “За ці роки багато що відбувалося в державі та багато на що впливав саме український парламент. Дуже часто завдяки Верховній Раді державі вдавалося виходити зі скрутних ситуацій, які, здавалося б, неможливо виправити”, - зазначив він.

Окрім того, Голова Парламенту подякував головам комітетів та усьому депутатському корпусу за ефективну роботу. “На цьому тижні ми маємо багато питань для розгляду, і це результат плідної  роботи комітетів протягом останніх місяців. Хочу подякувати також представникам депутатських фракцій та груп. Коли наша держава постала перед проблемою коронавірусу, майже всі  політичні сили відклали політику і працювали над першими необхідними кроками, щоб допомогти Уряду та державі в цілому боротися із таким викликом. Сподіваюся, і в подальшому ми будемо так злагоджено та ефективно працювати на користь українського народу”, - наголосив Дмитро Разумков.

Сьогодні, 18 травня, під керівництвом голови ОДА Владислава Скальського відбулась онлайн нарада по формуванню професійних компетенцій в ОТГ.

Участь у дискусії щодо того, яким чином комплексно формувати процес підвищення компетенцій в ОТГ, взяли фахівці з питань проведення реформи децентралізації на Вінниччині та експерти, що мають значний практичний досвід в реалізації реформи.

На початку роботи засідання голова облдержадміністрації наголосив, що для територіальних громад надзвичайно важливою є можливість повною мірою виконувати надані повноваження, а, відтак, з цією метою, і можливість забезпечення кваліфікованими кадрами.

«Реформу децентралізації можна буде вважати завершеною лише тоді, коли усі послуги, які необхідно надавати членам громади, будуть максимально наближені, забезпечені якісним виконанням та відповідним фінансовим ресурсом на рівні територіальної громади. Вдячний всім фахівцям, які надали пропозиції власного бачення щодо основних категорій професійних компетенцій, які необхідно забезпечити в громадах», – зазначив Владислав Скальський.

Керівник регіону підкреслив, що найголовнішим сьогодні є вибудувати перелік тих компетенцій, які необхідно створити для надання всього спектру послуг на рівні територіальних громад Вінниччини.

«Є чимало різних поглядів та підходів до цього питання як наших фахівців, так і незалежних експертів, що мають певний досвід в процесі формування цих компетенцій. Спектр послуг, що надаються в громадах, різноманітний — це сервіси в галузі адміністративних, освітніх послуг, послуг в галузі охорони здоров’я, безпеки громадян та багато  інших. Всі вони дуже важливі. На мою думку, необхідно сформулювати своєрідні розділи цих компетенцій, з якими відповідні організації та служби, дотичні до реформи децентралізації могли б комплексно працювати за відповідними напрямками», – зауважив очільник області.

Шановні вінничани!

Представники кримськотатарського народу!

76 років тому тоталітарний комуністичний режим  скоїв  жахливий злочин  проти кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна розпочалось примусове виселення з Криму корінного населення - кримських татар, які були позбавлені Батьківщини та приречені на вимирання. Тоді протягом кількох днів примусово вивезли біля 200 тисяч людей, половина з яких загинула дорогою або від голоду, холоду та непосильних каторжних робіт.

Цей злочин визнаний світом як акт геноциду.

Знову побачити рідну землю кримські татари змогли лише наприкінці 80-х років. Справжню волю на власній землі кримські татари отримали з проголошенням Незалежності України у 1991 році та нарешті могли жити без страху арештів і переслідувань.

Сьогодні російська окупація Криму знову повернула кримськотатарське населення в часи жорстоких утисків і репресій: кримських татар всіляко переслідують за етнічною ознакою та релігійною приналежністю, за політичні погляди та симпатії до України і українців. Російськими окупантами проголошено екстремістською організацією головний орган національної самоорганізації кримських татар - Меджліс. Російські загарбники жорстоко придушують будь-які спроби проведення громадських акцій на підтримку кримськотатарських ініціатив, забороняють навіть жалобні заходи в пам’ять жертв депортації. Таких же утисків зазнають й українці на Кримському півострові.

Щорічно 18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримських татар та відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу.

У цей скорботний день схиляємо голови на знак пам’яті про сотні тисяч кримських татар, безжально вигнаних, вбитих і знищених та віддаємо глибоку шану представникам кримськотатарського народу, які вистояли і не скорилися, знайшли у собі сили за ради відродження своєї багатовікової історії.

Віримо, що разом українці і кримські татари  дадуть відсіч російському загарбнику і звільнять окуповані землі заради майбутнього процвітання України та вільного проживання усіх її мешканців!

Пам’ятаймо, Крим – це Україна!

З повагою

Голова обласної державної адміністрації                                                Владислав Скальський

33 мільйона гривень цьогоріч спрямовано з Державного фонду регіонального розвитку на розбудову спортивної інфраструктури Вінниччини. В рамках національної програми « Велике будівництво», в області запланована реконструкція та будівництво 5 спортивних споруд. Це, зокрема, будівництво стадіону з біговими доріжками на території Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу , спортивного ядра в ЗОШ №33,реконструкція спортмайданчиків у Калинівці та Немирові і спортивного комплексу «Здоров’я» у Вінниці. На якій стадії реалізації, зокрема, останні спортоб’єкти днями інспектували очільники області та міста. Подробиці далі у сюжеті.

Україна є невід’ємною частиною Європи, адже саме на території нашої країни знаходиться її географічний центр, а європейські цінності вже давно близькі та зрозумілі українцям. Сьогодні держава робить усе можливе, щоб наш геополітичний курс таки привів Україну до її мети - членства в ЄС.

Але нас об’єднують не лише цінності та цілі, а й історія. Спільне минуле та подолання непростих викликів створило союз європейських держав, що тримається на принципах парламентської демократії і верховенства закону, підтримуючи економічну та політичну стабільність Європи.

Проте Європа починається не з політики, а з кожного громадянина. З поваги до закону та прав оточуючих, толерантності, рівності та свободи. Залишаючись людьми і відповідальними  громадянами, ми щодня наближаємося до інтеграції у Євросоюз. І переконаний, що Україна зможе досягти цієї мети!

Зі святом, з Днем Європи!

Виплати надбавок медичним працівникам за роботу з інфікованими коронавірусом за березень уже здійснюють, і завершити цей процес планують найближчим часом. Про це відзвітував міністр охорони здоров'я Максим Степанов Президенту України Володимиру Зеленському на традиційній нараді з представниками Кабінету Міністрів та головних державних відомств, відповідальних за заходи із запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Глава держави доручив проконтролювати доплати до 300% і за квітень, які здійснюються за новою фінансовою формулою. Для цього всі відповідні лікарні мають укласти договори з Національною службою здоров'я України.

«Простежте, щоб лікарні укладали ці угоди. Давайте завершимо ці виплати якомога швидше. Наші лікарі заслужили на це», – зазначив Володимир Зеленський.

Президенту також доповіли, що серед лідерів за новими виявленими випадками інфікування залишаються Чернівецька область та місто Київ. За минулу добу загалом в Україні кількість тих, хто одужав, перевищила кількість лабораторно підтверджених нових випадків хвороби – 427 і 422 відповідно. Рівень летальності залишається невисоким – 2,7%.

Порушили також питання відкриття непродовольчих ринків.

«Якщо працюють магазини непродовольчих товарів, то треба відкрити й ринки. На таких самих умовах, що й продовольчі: з усіма заходами безпеки для людей, щоб мінімізувати ризики зараження», – наголосив Володимир Зеленський.

У середу, 13 травня,  на засіданні Кабінету Міністрів України було представлено та ухвалено низку стратегічних програм та оперативних заходів, які націлені на підтримку певних категорій населення та бізнесу. 

Зокрема, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко представив програму «500 тисяч робочих місць».

Серед ключових галузей - будівництво доріг та транспортної інфраструктури. Сюди планується залучити 154 тис. робочих місць. У сферу благоустрою – 150 тисяч робочих місць. 85 тисяч робочих місць – у  сільське господарство. Урядом пропонується залучати людей через державні комунальні підприємства, державні субвенції, пряму підтримку бізнесу грошима.

Як повідомив Ігор Петрашко, на 216 тисяч робочих місць вже є джерела фінансування. «Сьогодні, маючи 490 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних, говоримо про те, що статистика зменшення їх кількості продемонструє ефективність цього урядового плану або, якщо він неефективний – ми будемо також бачити це в статистиці і будемо мати змогу оперативно реагувати», – зазначив Денис Шмигаль та доручив утворити міжвідомчу робочу групу на чолі з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства із залученням всіх галузевих міністерств та профільних асоціацій.

В.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець представила план Антикризових заходів в енергетиці. Вона зауважила, що сьогодні українська енергетична система розбалансована.

«Перший крок, який було зроблено – це реальний енергетичний баланс. Це дозволяє забезпечити стабільну роботу для всіх видів генерації. Цільові завдання, які стоять на порядку даному вже зараз – забезпечити збут вугілля та повернути 25 тисяч шахтарів на роботу вже в цьому місяці. Друге – це забезпечити стабільну ціну на електричну енергію для електроємних споживачів»,  – повідомила Ольга Буславець.

План урядового Антикризового енергетичного штабу при КМУ має також вирішити проблему накопичення боргів перед «Енергоатомом», які були сформовані в попередні роки.

У свою чергу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував народним депутатам за підтримку цього плану і вкотре наголосив, що ціна на електроенергію для населення в цьому році залишається незмінною – 1,68 грн за кіловат.

Міністр фінансів Сергій Марченко представив комплексний план заходів з реформування та розвитку митних органів, який складається з трьох ключових напрямків.

Перший – функціональний. Він забезпечує контроль держави на всіх етапах діяльності митниці і зменшує корупційні ризики. Основні маркери – це зменшення впливу людського фактору та цифровізація.

«Другий напрямок – мотиваційний. Митниця має перестати асоціюватися у людей та бізнесу з корупційним монстром. На 30-40% будуть оновлені кадри. Буде проведена процедура оцінки доброчесності митників. При цьому ми чітко визначимо всі питання щодо зарплат та бонусів. І тут все буде прозоро. Третій напрямок – сервісний. Максимальна прозорість та ясність правил за найкращими практиками західних країн. Строк реалізації всіх заходів – до вересня 2020 року», - повідомив очільник Міністерства фінансів.

Також Прем’єр-міністр висловив сподівання, що буде інституціональне продовження реформування митної служби, яке було розпочато раніше.

«Дуже важливо завершити її швидко, бажано цього року. Не хочеться перетворити реформу і підвищення ефективності в довгий багаторічний процес. Нас цікавить якісний результат: якісний сервіс, якісна робота служби», - наголосив Глава Уряду та додав, що про це також йшлося під час перемовин з послами країн-сусідів і тих донорів, які допомагають впроваджувати структурні реформи, в тому числі, й на митниці.

План підвищення ефективності роботи митної служби ( .pdf , 647.09 Кб )

Електроенергетика України сьогодні ( .pdf , 489.71 Кб )

План заходів щодо створення умов для підвищення зайнятості населення ( .pdf , 2.12 Мб )

В рамках робочої поїздки до Мурованокуриловецького району голова ОДА Владислав Скальський оглянув демонстраційні ділянки по запровадженню вирощування та переробки перспективних плодово-ягідних та овочевих культур ТОВ «Тріада-МК», яке знаходиться в с. Снітків.

Ознайомив очільника області з діяльністю підприємства директор ТОВ «Тріада-МК» Сергій Українець, який розповів про основні напрямки роботи та як підприємство дає можливість заробити тим, хто не працює на ньому: «Акції з безкоштовної роздачі посадкового матеріалу місцевому населенню ми проводимо щорічно і, в залежності від потреби на ту чи іншу ягоду, роздаємо відповідний посадковий матеріал. Цьогоріч ми активно роздаємо насіння гарбуза, який йтиме на виробництво соку і переробку. Також роздаємо вишню. Нами не просто видається посадковий матеріал, але ми ведемо й супровід- наші  агрономи дають консультацію, складаємо рекомендаційно-технологічну карту по вирощуванню. В подальшому нашим підприємством пропонуються досить вигідні умови, аби люди здавали вирощений врожай саме нам, до того ж нами забезпечується відповідна тара і транспорт для доставки».

Керівник підприємства відзначає, що в Україні є дефіцит вишні. Раніше цю ягоду купували у населення, але зараз на підприємстві заклали вишневий сад на 25 га, скоро будуть висаджені ще 32 га. Використовують тільки сучасні саджанці з сертифікованого Бахмутського розплідника, які йдуть під комбайновий збір. За словами Сергія Українця, вишня вигідно відрізняється тим, що при зборі або вже в ящиках, вона може довше зберігатися в порівнянні з іншими ягодами, наприклад, малиною.

Суницю садову на підприємстві вирощують за новою технологією - у тунелях. Рослини висаджують не «шахматкою», а на високу гряду. Так квітконоси ростуть активніше, відповідно, в результаті виходить більша кількість ягід. Така форма посіву дозволяє ягоді не лягати на землю і вона встигає дозріти. Всі саджанці накриваються плівкою для захисту від сонячних опіків і опадів. Плантація знаходиться під крапельним зрошенням. У господарстві «Тріада-МК» розраховують на врожайність до 20 т/га, тоді як при традиційній схемі посіву збирали 10-12 т/га. Перший урожай з посадок за новою технологією зібрали в 2019 р.

В яблучних садах середня врожайність становить 30 т/га. Вирощують сорти «Ред чіф», «Голден», «Айдаред», «Пинова», «Пінк Леді» та інші. Всі яблука збираються і сортуються на вищий, перший, другий сорт відповідного калібру.

В розрізі культур структура площ під садами підприємства виглядає наступним чином: суниця – понад 10 га, малина – 26 га, лохина – 10 га, яблуні – 170 га, вишні – 100 га. В майбутньому планується розширення площі садів, в тому числі і в інших районах області.

За підсумками побаченого на підприємстві та ділянках Владислав Скальський зазначив: «Серед бізнесу, який заробляє на агросекторі, поки невелика частка тих, хто створює бізнес з ідеєю в центрі, в яких є певна філософія в бізнесі, і тільки потім отримання прибутку. Завдяки цьому такі власники диференціюють себе на ринку, створюють конкурентоспроможні моделі, і вони дійсно можуть називатись сталим бізнесом, тобто тим бізнесом, який значно краще підготовлений до будь-яких потрясінь, конкурентних війн і кризових явищ. Крім того, тут ми спостерігаємо яскравий приклад, яким чином місцева влада, органи місцевого самоврядування і бізнес можуть співпрацювати разом і вирішувати багато соціальних питань, як наприклад, створення нових робочих місць».

Про роль підприємства у житті села та району розповів Снітківський сільський голова Віктор Ольшевський: «В нас понад 1,5 тис га сільськогосподарських земель, з яких третина податків приходить із 213 га, які орендуються даним виробником ягід. Крім того, до районного бюджету не було б нинішнього надходження ПДФО, бо не було б стільки зайнятого населення».

На завершення керівник ОДА розповів про перспективи сприяння розвитку агросектору на Вінниччині, зазначивши, що наразі ведеться робота в напрямку вивчення досвіду французького, одного з найпотужніших агрокластерів в Європі:«Наразі ми знаходимось в процесі налагодження відносин між єврокластером і майбутнім агрохабом Вінницької області. Це передбачає налагодження децентралізованого партнерства із залученням Міністерства закордонних справ Франції і посольства Франції в Україні, а також залучатиметься Міністерство економіки. Це досить серйозна міждержавна, але децентралізована партнерська угода, яка дозволятиме нам в подальшому співпрацювати на рівні регіонів без необхідності вирішення будь-якого питання на рівні центрального державного органу і в подальшому спускати рішення на місця».

Бажаю здоров’я, дорогі українці!

Сподіваюся, ви почуваєтесь добре, ваші батьки не хворіють, діти та онуки – здорові. Сьогодні це значною мірою залежить від вашої свідомості та дисципліни. Війна з коронавірусом ще не завершена. Невидимий ворог ще не переможений. Тому наша боротьба продовжується, і я сподіваюсь, ви готові нам у цьому допомагати. Але про це – трохи згодом.

Зараз я хочу перш за все подякувати нашим пожежникам та рятувальникам. Останні дні тема пожеж втратила хайп для деяких ЗМІ та поступово зникла з інформаційного простору. Тим не менш наші пожежники й рятувальники продовжували свою щоденну роботу. І станом на сьогодні в Житомирській області подолано більшість осередків вогню, а на території Зони відчуження всі пожежі у лісових масивах ліквідовано. Дякую за вашу тяжку працю.

Крім цього, сьогодні відбулося засідання Верховної Ради України. Я дякую кожному нашому народному депутату.

Незважаючи на всі чутки та звинувачення, на весь бруд, тиск, ви ухвалили багатостраждальний «банківський закон». Ваше рішення стало зеленим світлом для отримання Україною важливої фінансової підтримки – це мільярди доларів США.

Ну і про найголовніше. Дорогі українці! Вже третій день ми з вами живемо в режимі першого етапу пом’якшення карантину. Ключове слово – пом’якшення. Не відміна, не кінець, а саме пом’якшення. І стосується воно лише окремих видів діяльності.

Це не означає, що тепер усім можна розслабитись: ходити без маски, або збиратися великими компаніями, або не дотримуватись дистанції. Цього ніхто не скасовував.

Другий етап пом’якшення карантину планується на 22 травня. Він торкнеться, зокрема, спортивних змагань, роботи готелів, проведення ЗНО та іншого. Я знаю, що всі зараз не розуміють, яким буде літо. Як планувати відпустку, коли дозволять літаки, коли дозволять потяги. Коли знову запрацюють кінотеатри, пляжі та метро.

Відповідь проста: все це залежить від нас з вами.

Кожен наступний етап пом’якшення можливий тільки тоді, коли ми досягнемо конкретних показників. Зокрема, помірної кількості нових випадків захворювання та некритичного завантаження ліжок у лікарнях.

Простими словами: щоразу, коли ви не надягаєте маску і ризикуєте заразити інших людей, ви самі ж віддаляєте відкриття ресторанів, пляжів та всього іншого.

Зрозумійте – нам узагалі не складно підписати папірець і хоч завтра відкрити метро або дозволити концерти. Та якими будуть наслідки? Мільйон хворих на коронавірус? І тоді замість пом’якшення доведеться посилювати карантин.

Я вкотре прошу вас порівняти нашу статистику та показники інших країн, зокрема сусідів. Нам вдається втримувати ситуацію завдяки вчасним діям та вашій підтримці. Давайте це продовжимо.

Хто з вас хоче по 20 тисяч нових хворих щодня? Хто хоче тисячі смертей щодня? Щоб лікарі падали від перевтоми? І щоб моторошні картинки з фільмів про апокаліпсис стали реальністю на вулицях вашого міста? Впевнений – цього не хоче ніхто.

А тому, будь ласка, будьте відповідальними та робіть кроки назустріч – носіть маски, коли потрібно вийти на вулицю, дотримуйтесь заходів гігієни. Кожен з нас має бути невід’ємною частиною єдиного війська – і тільки тоді ми переможемо хворобу. Наша зброя – терпіння, дисципліна та відповідальність.

Наступні дні – ключові. Давайте зберемось і зробимо все для настання наступного етапу пом’якшення карантину.

Це – тільки в наших руках.

Будьте здорові, дорогі українці!

Бажаю вам 36,6!

Бережімо себе! Збережемо Україну!

Комітет прийняв рішення взяти до відома доповідь Голови Національного банку України Якова Смолія про діяльність Національного банку, яка була заслухана і обговорена у п’ятницю, 8 травня.

Комітет також рекомендує підтримати включення до порядку денного позачергового засідання Верховної Ради 13 травня 2020 року виступ Голови банку України Якова Смолія з метою представлення ним доповіді про діяльність Національного банку. Також Комітет доручив Секретаріату узагальнити пропозиції народних депутатів, висловлені під час засідання і долучити їх до рішення Комітету.

Учасники засідання розглянули підготовлений до другого читання проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” (№3329-д).

Проектом, зокрема пропонується: продовження строку незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину; продовження на такий же термін строку ненарахування пені і мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок; продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року; зменшення вимог до мінімального розміру статутного капіталу банків з 500 млн грн до 200 млн грн і продовження строку дії Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", який завершується 1 серпня 2020 року до 2024 року; внесення ряду інших змін, спрямованих, на врегулювання адміністративних процедур на період дії обмежувальних карантинних заходів та після їх завершення.

На попередньому засіданні Комітету були підтримані правки, які передбачають, що підприємець, як і наймані ним працівники, також може претендувати на допомогу через Фонд допомоги по безробіттю, якщо підприємство простоює через коронавірус, а також правки 44 і 45, які пропонують надати право місцевій владі до кінця року зменшувати податки на землю та нерухомість.

Один із авторів законопроекту народний депутат Ярослав Железняк поінформував, що робоча група залишила незмінною загальну концепцію законопроекту щодо продовження податкових пільг, наданих підприємцям у зв’язку з карантином. Водночас, за його словами, в доопрацьованій разом із Національним банком України і Міністерством фінансів порівняльній таблиці не враховано три пропозиції народних депутатів.

Так, народний депутат сказав, що не врахована пропозиція щодо компенсації з державного бюджету ПДФО медичним працівникам, які задіяні у боротьбі з коронавірусом, оскільки запровадження такої норми спричинить втрати державного бюджету на більш як 500 мільйонів гривень.

Заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей, у свою чергу, поінформувала, що, якщо будуть звільнені від ПДФО зарплати і доплати медичним працівникам, втрати держбюджету будуть становити 2,1 мільярда гривень.

За її словами, на доплати медикам вже виділено і спрямовано в регіони 9,192 мільярда гривень на три місяці (квітень-червень).

Народний депутат Ніна Южаніна нагадала, що у державному бюджеті є кошти передбачені на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення в обсязі 15,8 мільярда гривень, які можна направити не тільки на доплати, а й на компенсації недоотриманого ПДФО.

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нагадав, що у проекті Закону, який готувався до першого читання, пропонувалось звільнення доходів медиків, які задіяні в боротьбі проти COVID-19 від ПДФО, однак така пропозиція викликала обурення органів місцевого самоврядування, оскільки 60% від цього податку отримують місцеві бюджети.

За його словами, під час підготовки до другого читання з’явилася пропозиція звільнити від ПДФО тільки доплати медикам, окрім того, держбюджет мав би компенсувати втрати місцевим бюджетам. Тобто, на три місяці заплановано доплати на понад 9,2 мільярда гривень, отже, держбюджет має понести додатково витрати на компенсацію в обсязі близько одного мільйона гривень.

Проти такої пропозиції виступило Міністерство фінансів України.

Під час засідання прозвучала пропозиція підтримати поправку сьому згідно з якою медики сплачуватимуть всі податки, а потім Кабінет Міністрів України компенсує їм витрати на ПДФО, однак, поширити дану норму тільки на оподаткування доплат і тільки на два місяці - травень і червень.

Представник Мінфіну не погодилась з даною пропозицією, оскільки це, хоч і менші, але додаткові втрати бюджету.

Після дискусії Комітет прийняв рішення підтримати поправку сьому у такій редакції, що тимчасово, до 30 червня 2020 року включно, сума ПДФО, що утримується з доплат, одержаних медиками, задіяними у боротьбі з коронавірусом, компенсується Кабінетом Міністрів України з державного бюджету.

Також пропонується врахувати пов’язані правки 142 і 143 про підготовку Кабміном необхідних підзаконних актів і включення даного питання до звітів.

Члени Комітету підтримали пропозицію робочої групи і відхилили поправки 116 і 141, які врегульовують питання, що виникли у зв’язку з набуттям чинності закону про фінансовий моніторинг і відсутністю необхідних підзаконних актів.

Під час обговорення прозвучала думка, що правки цілком слушні, однак є домовленість з міжнародними партнерами, з якими ведуться переговори про макрофінансову допомогу, щодо незмінності даного законодавства.

Ярослав Железняк поінформував, що Національний банк пообіцяв найближчими днями прийняти постанову, яка врегулює зазначені питання, зокрема, які стосуються запровадження перехідного періоду для введення нових штрафів для бізнесу.

Заступник Міністра фінансів підтвердила, що проект даної постанови вже узгоджений.

Голова Комітету наголосив: “Якщо до кінця тижня виконавча влада не врегулює питання стягнення штрафів підзаконними актами, то будуть вноситись правки в закон”.

Третьою темою, яка викликала дискусію, стали відхилені робочою групою поправки, що містили пропозицію звільнити від ЄСВ малих підприємців до кінця червня, в той час як редакція, підготовлена до першого читання, передбачає звільнення до 31 травня.

Мінфін зауважив, що така пролонгація призведе до 1,1 мільярда гривень недонадходжень до Пенсійного фонду.

Під час засідання також була обговорена пропозиція про зменшення мінімального розміру статутного капіталу банків з 500 млн грн до 200 млн грн. Народні депутати, які виступали проти даної норми, погодились зняти свої правки.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону №3329-д в другому читанні та в цілому з врахуванням пропозицій правок 142 і 143 та техніко-юридичним доопрацюванням. “За” таке рішення проголосував 21 народний депутат.

Завершуючи засідання, Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев поінформував: “Зараз на розгляді Комітету перебувають 239 проектів законодавчих актів і ще 9 - проектів постанов. Деякі з них розглядаються по пів року. Тому буде проведено перерозподіл проектів між народними депутатами, щоб нормативні акти розглядались вчасно”.

В цьому переконався, під час робочої поїздки до Бершадсього району, голова ОДА Владислав Скальський відвідавши Бершадську окружну лікарню інтенсивного лікування. Там очільник області ознайомився з роботою закладу, поспілкувався з персоналом та пересвідчився у наявності у закладі достатньої кількості засобів індивідуального захисту та медикаментів.

Владислав Скальський позитивно оцінив потужність медичного закладу, керівником якого є дійсно дбайливий господар – головний лікар Лілія Брикуля, під керівництвом якої працюють справжні фахівці, в тому числі  кваліфікований середній і молодший медичний персонал. Крім того, очільник області відмітив продуктивність співпраці керівництва райдержадміністрації та органів місцевого самоврядування: «Я приємно вражений тим, яким чином здійснено забезпечення засобами індивідуального захисту і тим, яким чином керівництво РДА і органів місцевого самоврядування співпрацюють задля того, аби людям надавались дійсно якісні медичні послуги».

Не оминув увагою Владислав Скальський і склад із засобами індивідуального захисту і медикаментів, про що зазначив: «Важливо, що керівники медичних закладів первинного рівня, екстренної медичної допомоги і лікарні вторинного рівня мають чітке розуміння скільки і чого в них є, розуміють потребу і витрати. Забезпеченість дійсно контролюється. До того ж з районного бюджету вже було виділено 800 тис грн для боротьби із COVID-19. І ці кошти ефективно використовуються для забезпечення засобами індивідуального захисту для медиків і всім необхідним для лікарні».

На завершення Владислав Скальський наголосив, що наразі надважливо відвідувати найвіддаленіші райони області, центральні районні лікарні та ОЛІЛ, особливо зараз, коли медичні працівники знаходяться на передовій у боротьбі із епідемією коронавірусу. Крім того нині важливо контролювати здійснення виплат медикам, які безпосередньо задіяні у роботі із хворими на COVID-19 та наявність у медичних закладах області ЗІС.

Нині головною проблемою лікарні, за словами очільника області, залишається потреба у реанімобілі. Тож наразі керівництво області працюватиме над вирішенням цього питання, аби в даному лікувальному закладі могли рятувати пацієнтів з надважкими випадками.

«Важливо, що наразі в даному лікувальному закладі відбувається реалізація масштабного проєкту із переобладнання приймального відділення відповідно з національним бренд-буком. Це передбачає подібність всіх приймальних відділень опорних лікарень, нову філософію прийому пацієнта та надання йому медичних послуг, коли той потрапляє до медичного закладу», - підсумував Владислав Скальський.

Дорогі українці!

Сьогодні, у День пам’яті та примирення, ми вклоняємось перед усіма, хто захищав світ від нацизму. Захищав рідну українську землю та загинув у роки Другої світової війни. Ми відзначаємо подвиг українського народу та його внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції. В ніч з 8 на 9 травня ми зустрінемо першу хвилину миру – мить падіння та капітуляції нацистського режиму.

Всього за одну хвилину можна змінити світ. Можна врятувати його. А можна – знищити. Віддати наказ на перший обстріл, наслідком якого стануть десятки мільйонів людських життів.

У цей день Україна разом з усім цивілізованим світом промовляє: Never again. Ніколи знову. Сьогодні це два найважливіших слова для історії людства та його майбутнього. І вони не можуть стати просто формальністю.

Ми всі, а особливо молоде покоління, раді жити у світі, де панує повага та рівність, де немає місця ксенофобії та расизму. І ми не маємо права забути, яку ціну заплатили наші предки, щоб українці мали можливість жити в такому світі. І не маємо права забути, що саме ми маємо на увазі, коли кажемо: «Ніколи знову». Це страшні спогади учасників війни, які ніколи знову не можуть стати реальністю.

Я процитую лише декілька з цих моторошних картин пам’яті.

«Пройшла злива з нацистських бомб. Ми вийшли зі сховища. Лікарня, де я народився, була зруйнована. Школа, де я вчився, була зруйнована. Будинок, де я жив, був зруйнований. За кілька хвилин з лиця землі стерли моє життя».

«Спалах. Ти приходиш до тями. Друг, з яким ти хвилину тому розмовляв, не має голови… Коли нас забирали на війну, я обіцяв його мамі піклуватися про нього. В цю мить ти більше не хочеш жити».

«Викладачі казали, що мій син може стати піаністом світового рівня. Він повернувся з війни без обох рук…»

«Нас посадили у вагони для худоби й відправили на примусові роботи. Зранку на роботу нас вели поліцаї з собаками. А назад у бараки – без собак. Вони знали, що після 12 годин каторги у нас немає сил, щоб навіть думати про втечу».

Голод, бомбардування, блокади, масові розстріли, каральні операції, концтабори та газові камери. Ніколи знову.

Три тисячі (з них половина – діти) заживо спалених та розстріляних у селі Кортеліси. Майже сім тисяч спалених та розстріляних у Корюківці. Понад сто тисяч страчених у Бабиному Яру. Ось чому ми кажемо – ніколи знову. Ось чому ми маємо пам’ятати, до чого призводить ненависть, агресія та божевільна ідеологія про світове панування однієї нації.

За шість років війни загинуло понад вісім мільйонів українців. У Другій світовій загинув кожен п’ятий українець.

І я не знаю, чи взагалі можливо повною мірою усвідомити ці цифри. Мільйони скалічених доль. Мільйони шрамів на землі у вигляді могил. Мільйони дітей, які більше не почують батьківську казку перед сном. Мільйони матерів, що більше не обіймуть своїх синів. Мільйони осель, у які ніхто не повернеться. Мільйони листів, що лишилися без відповіді. Мільйони ненаписаних книжок, віршів та пісень. Мільйони несказаних «Я тебе кохаю».

І все це разом – мільярди причин для людства не допустити подібного ніколи знову.

Шановні громадяни!

Зараз я перебуваю на Луганщині, у Міловському районі, неподалік села Півнівка. Тут у грудні 42-го року почалося вигнання гітлерівських окупантів з української землі. До завершення війни ще було далеко. Але наші дідусі та бабусі з кожного куточка країни боролися з нацизмом, захищали рідну землю, гинули за Батьківщину та перемогли заради нас з вами.

Щоб наступні покоління українців могли вільно жити на своїй землі, у своїй державі в мирі та злагоді.

Сьогодні наші мужні хлопці та дівчата боронять Українську державу, наш суверенітет і територіальну цілісність. Заради миру, якого ми так потребуємо. Заради процвітання незалежної України. Заради наступних поколінь.

Дорогі українці!

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять усіх ветеранів, що протидіяли нацистам, усіх підпільників, військовополонених, остарбайтерів, бранців концтаборів, дітей війни та кожного, хто постраждав від нацистської окупації.

Ця війна принесла порожнечу в наші міста та села, в наші родини, в наші душі та серця. Ми можемо заповнити цю порожнечу молитвою за душі загиблих і закатованих. Заповнити її розповідями молодому поколінню про жахіття Другої світової задля неповторення цієї катастрофи.

Перегляньте сьогодні фотографії своїх дідусів, бабусь, прадідів та прабабусь. Перечитайте їхні листи. І без зайвих пафосу та помпи, про себе, в душі, просто скажіть їм «Дякую». Повірте, вони почують.

І знатимуть, що ми пам’ятаємо.

Ну а на цьому місці вже незабаром ми відновимо символ нашої пам’яті.

Пам’яті всіх, хто загинув за Україну.

Ніколи знову!

Шановні українці!

Друга світова війна залишила глибокі рани в історії кожної української родини. Багато хто ще з дитинства пам’ятає розповіді про те, як наші бабусі та дідусі відчайдушно боролися за свободу та право вільно жити на своїй землі. Їхні спогади про воєнні часи та щоденні маленькі кроки до перемоги особливо цінні, адже вони нагадують про жахіття війни та важливість збереження миру.

Напевно, не існує жодної української родини, де старше покоління не брало б участі у цій боротьбі. Після втрат, завданих Другою світовою, здавалося, що людство змінилося назавжди і засвоїло справжню ціну, яку доводиться платити за війну, але, на жаль, і сьогодні наша держава повинна боротися за свободу.

Цього дня я хочу щиро подякувати та низько вклонитися всім тим, хто звільняв свою Батьківщину та приніс мир у Європу.

У цей день ми вшановуємо героїв, які закінчили війну. Вони пройшли через нелюдські випробування, віддавали свої життя та здоров’я з вірою у перемогу справедливості.

Безмежна вдячність ветеранам Другої світової війни. Світла пам’ять загиблим.

З Днем Перемоги, Україно!

На Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади опубліковано постанову Уряду про послаблення карантинних обмежень.

Зокрема, буде дозволена робота перукарень, літніх майданчиків закладів громадського харчування, відвідування парків.

Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів № 343 від 4 травня. Наступного тижня, зокрема, буде відновлена робота частини закладів та певних видів діяльності. Однак, за умови дотримання протиепідемічних заходів. Постанова набуває чинності 11 травня.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк занепокоєна ситуацією з виробництвом вітчизняних ПЛР-тестових систем для виявлення COVID-19 та закликає Уряд вжити невідкладних заходів для її виправлення.

«Щодня втрачається дорогоцінний час, а за моєю інформацією Уряд досі не профінансував виробництво вітчизняних ПЛР-тестів для виявлення коронавірусу. Науковцям з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України потрібно близько 3 млн. грн на запуск першої партії з 10,5 тис. модернізованих ПЛР-тестів, а віз і нині там», - зауважила О. Кондратюк.

«Бюрократія страшенна. Таке враження, що спеціально затримують початок виробництва українських тестів, дешевших за закордонні аналоги. У мене питання – в чиїх інтересах? Де взагалі масове тестування, яке так необхідне для поступового виходу з карантину?» - додала вона.

На переконання віцеспікерки, на позачерговому засіданні Верховної Ради 12 травня, окрім Прем’єр-міністра має відзвітуватися й новий очільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов.

«Хочу спитати в нього: хіба такою має бути підтримка українських науковців та їх критично важливих медичних розробок для протидії COVID-19? У колег з опозиції також накопичилося багато питань до нового керівництва МОЗ у зв’язку зі скандалами та можливими корупційними зловживаннями в медичних закупівлях», - підкреслила О. Кондратюк.

Вона закликає Уряд та МОЗ невідкладно налагодити виробництво вітчизняних ПЛР-тестів на базі Інституту молекулярної біології та генетики НАН України та спрямувати на ці потреби необхідні кошти з фонду боротьби з коронавірусом.

«Це потрібно, щоб країна легше і швидше впоралася з COVID-19, без зайвих витрат коштів платників податків, з масовим тестуванням, про що постійно пишуть та закликають фахівці», - переконана Заступниця Голови Верховної Ради.

ряд запускає проект по будівництву та реконструкції 210 приймальних відділень по всій Україні на суму щонайменше 6 млрд грн, зокрема, за рахунок коштів НАК «Нафтогаз України».

Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, відкриваючи засідання Уряду у середу, 6 травня.

Він нагадав, що з 11 травня розпочнеться перший етап зняття карантинних обмежень. Тому вкрай важливо, аби до цього часу бізнес був готовим до роботи в нових умовах.

«Акцентую тут увагу Міністра охорони здоров’я та головного санітарного лікаря, що дуже важливо дослухатись до порад, які надходять від бізнесу та людей, щоб все було правильно організовано», - зазначив Прем’єр-міністр.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що сьогодні до кінця дня остаточний варіант цього документу буде оприлюднено на офіційному сайті МОЗ.

Крім того, Прем’єр-міністр зазначив, що Уряд продовжує вжиття заходів з підтримки соціально вразливих верств населення та бізнесу, які найбільше постраждали від коронавірусу.

«Тепер ФОПи першої та другої групи зможуть отримати фінансову допомогу на дітей (віком до 10 років). Така підтримка буде діяти під час карантину та протягом одного місяця після його завершення. Минулого тижня всім пенсіонерам, які отримують менше 5 тисяч гривень було виплачено по тисячі гривень підтримки. Також з травня ми розпочали індексацію пенсій», - повідомив Денис Шмигаль.

Окремо очільник Уряду зупинився на програмі «Велике будівництво», на реалізацію якої лише у дорожнє будівництво закладено понад 100 млрд грн. Крім цього на розбудову соціальної інфраструктури передбачаються направити кошти ДФРР.

«Прошу Мінфін забезпечити, щоб кошти з ДФРР пішли в регіони якомога швидше. Давайте не будемо затягувати цей процес на липень-вересень, тому що більшість об’єктів – це школи і дитсадочки. Важливо, щоб будівництво тривало вже. До 1 вересня об’єкти освітньої інфраструктури мають бути якісно завершеними. Це дуже важливо», - наголосив Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль підкреслив, що однозначно, соціальна інфраструктура вимагає комплексних змін. Особливо це стосується медицини. Йдеться про реконструкцію і наповнення обладнанням 210 приймальних відділень опорних лікарень за єдиними стандартами по всій України.

«Частина коштів, отримана від нашого найбільшого платника податків НАК «Нафтогаз», піде на будівництво та реконструкцію приймальних відділень по всій Україні. Ми говоримо про проект на суму щонайменше 6 млрд грн», - зазначив Прем’єр-міністр.

Він наголосив, що Україні потрібна якісна та оновлена медицина. «Ми не зупиняємо медичну реформу. Ми говоримо про продовження і її реалізацію з корективами, які вніс коронавірус. Ми не хочемо втрачати жодного лікаря», - наголосив Денис Шмигаль і доручив Міністру охорони здоров’я якомога швидше опрацювати це питання.

Також Глава Уряду закцентував на проблемі з виплатами 300% надбавок медикам, які борються з COVID-19.

«Кошти перераховані в регіони. Їх достатньо. Не всі департаменти охорони здоров’я спрацювали правильно. Головам ОДА доручаю провести службове розслідування щодо нарахування 300% доплати медикам, які борються з коронавірусом», - зазначив Прем’єр-міністр, доручивши Міністру охорони здоров’я взяти це питання під особистий контроль.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної Ради депутатських фракцій та груп подякував головам комітетів та всім народним депутатам за ефективну роботу, незважаючи на певні обмеження щодо роботи у доступі до будівель Парламенту. 

“Комітети засідали майже в постійному режимі, навіть частіше, ніж це відбувалося за звичного режиму роботи Верховної Ради. Хтось проводив засідання в режимі онлайн, проте на роботу Парламенту це негативно не вплинуло. Всі напрацювання комітетів, що будуть допомагати державі вийти з посткарантинної ситуації і повернутися до нормального життя, обов’язково будуть винесені до зали”, - зазначив він.

Дмитро Разумков також наголосив на готовності Парламенту допомагати Уряду та іншим вертикалям влади якомога швидше подолати негативні наслідки пандемії, з якими зіткнулася не лише Україна, а й увесь світ. “Верховна Рада завжди виступала в якості об’єднуючого фактора і допомагала виходити з кризових ситуацій”, - зазначив Голова Парламенту.

Голова Верховної Ради зауважив, що на порядок денний сьогоднішнього позачергового пленарного засідання винесено 17 питань, частина з яких пов’язана з ратифікацією міжнародних угод, що є необхідними для пожвавлення економіки після карантину. 

“Також сьогодні ми будемо розглядати зміни до Податкового кодексу, якими фактично будуть продовжені ті позитивні речі, що були закладені у перший пакет “протикоронавірусних законів”. Термін їх дії закінчувався 1 травня, але карантин продовжено, тому ми відкладаємо податкові перевірки, сплату ФОПами ЄСВ, звільнення від штрафів та пені за споживчими кредитами та інші заходи на термін дії карантину”, - підкреслив Голова Парламенту.

Окрім того, Дмитро Разумков привітав українських прикордонників із професійним святом. “Саме вони дуже часто першими стають на захист територіальної цілісності та інтересів нашої держави. Це відбувалося багато разів в історії України і сьогодні ми маємо багато приводів сказати “дякую” за їх багаторічну роботу. Вони, як і всі інші, хто сьогодні бореться за територіальну цілісність та суверенітет України, заслуговують нашої подяки та глибокої шани”, - зазначив Голова Верховної Ради.

Він також запропонував розпочати сьогодні позачергове засідання Парламенту із хвилини мовчання на честь тих, хто віддав своє життя та здоров’я у ході ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. “Ми повинні пам’ятати той подвиг, адже це могло стати проблемою не лише України чи Радянського Союзу, а усього світу. Тільки завдяки мужності та самовіддачі, завдяки тому, що люди віддали своє життя, здоров’я, ми можемо жити там, де живемо. Сьогодні ми теж бачимо глобальну загрозу - пандемію коронавірусу - і лише об’єднавши зусилля ми зможемо її побороти”, - зауважив Дмитро Разумков.

В ході робочої поїздки на Вінниччину Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, спільно з головою ОДА Владиславом Скальським і Вінницьким міським головою Сергієм Моргуновим, ознайомився з ремонтом важливих  інфраструктурних об’єктів області.

Міністр розпочав свій огляд з інспектування ходу капітального ремонту мосту на автомобільній дорозі М-12 «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка» на ділянці «Велика об’їзна». 

Під час короткої  зупинки високопосадовець оглянув будівельний майданчик, де у розпалі роботи по ремонту шляхопроводу через залізницю: проводиться заміна верхньої прогонової будови на монолітну плиту, здійснюється ремонт опор тощо.

«Ремонт наразі проводиться по одній стороні проїжджої частини, де на даний момент монтуються фасадні блоки з наступним облаштуванням тротуару, - коментує начальник відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Олександр Гонько.- Завдяки розширенню проїжджої частини з 9 до 11,5м дещо збільшиться пропускна спроможність мосту та з’являться зручні тротуари».

Голова облдержадміністрації Владислав Скальський та Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов переконалися, що карантин не вплинув на терміни і якість виконання робіт, які розпочалися   1 березня 2020 року,  тож 1 вересня поточного року будівельники планують завершення та здачу об’єкта в експлуатацію.

Загальна кошторисна вартість даного об’єкта 55,9 млн грн.  Фінансування на 2020 рік – 1,3 млрд грн.

Далі Олексій Чернишов разом із керівниками області та міста Вінниці продовжили ознайомлення із ходом капітального ремонту на автомобільній дорозі М-12 «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка» , оглянувши роботи на ділянці 395+000 – 399+397 (Велика об’їзна).

«Можу підсумувати,- зазначає Міністр розвитку громад та територій України,- нам ще дуже багато потрібно робити  задля покращення доріг як капітального ремонту, так і нового будівництва. На Вінниччині дійсно відбувається велика робота, але є розуміння, що область та місто потребують більшого піклування. Це, звичайно, питання часу».

За словами Міністра, обсяги дорожніх робіт на 2020 рік вже визначені. Отже Вінниччина повинна виконати той обсяг реконструкції та капітального ремонту доріг, який запланований. «Я повернусь до Києва з чітким розумінням того, що на наступний рік необхідно передбачити більше грошей на будівництво доріг Вінницької області. На Вінниччині є підготовлені проєкти, в котрі Державний фонд регіонального розвитку може вступати як учасник і це мене дуже задовольняє»,- зазначив високопосадовець.

Олексій Чернишов був приємно вражений  реконструкцією вул. Замостянської, яка нещодавно завершилась в обласному центрі. Після короткої прогулянки відремонтованим бульваром, Міністр назвав такий результат дуже гарним прикладом кооперації дій Державного фонду регіонального розвитку  та місцевої влади.

Дорогі українці!

Традиційно на початку звернення я бажаю вам здоров’я.

А сьогодні, крім цього, я хочу побажати всім важливої запоруки цього здоров’я. Це – терпіння. Терпіння, щоб дотримуватись карантину та дочекатися безпечної обстановки.

Подивіться на статистику країн, де або не запроваджували карантинні заходи, або зробили їх м’якими. Результат – тисячі смертей та десятки тисяч захворілих щодня.

Так, є негативний вплив карантину на економіку. Втрати від нього – болючі. Але потенційні втрати від високої захворюваності та смертності – катастрофічні. Згідно з дослідженнями, повне скасування карантину матиме шокуючі наслідки. Якщо завтра ми повернемось до звичного нам ритму життя – це потенційно плюс 120 тисяч смертей до кінця року. Саме тому пом’якшення карантину не може бути передчасним. Воно поетапне, і перше пом’якшення відбудеться 11 травня. Будуть відкриті, зокрема, парки, сквери, салони краси, літні майданчики кафе та ресторанів.

Актуальна наразі статистика дає нам надію на майбутнє. Проте ситуація могла бути іншою. Ми могли мати не 12, а 200 тисяч захворілих. Є дві причини, чому вдалось уникнути критичного сценарію. Перша – це вчасно вжиті заходи. Жорсткі, але, як показав час, – правильні. Друга причина – це заслуга наших українських лікарів. Їхня професійність, мужність і самовідданість на передовій боротьби з коронавірусом. Сьогодні тема COVID-19 заполонила весь простір, але водночас ми не можемо забувати про глобальну ситуацію в нашій медичній галузі. Бо сьогодні наші медики опинилися під ударом.

Фейсбук, інстаграм і мій робочий стіл заповнені зверненнями лікарських колективів з усіх куточків нашої країни. Всі вони стосуються другого етапу медичної реформи. Зазвичай ми звертаємося до лікарів по допомогу. Сьогодні про допомогу благають наші лікарі.

Знаєте, з перших днів президентства я отримую абсолютно полярну інформацію. Одні запевняють, що реформа – панацея, інші – що це смерть.

Нам була потрібна неупереджена та об’єктивна оцінка. Не диванних експертів, а топових вітчизняних медиків. Ми створили робочу групу, куди ввійшли академіки, професори та заслужені лікарі нашої країни. Вони спільно з новим керівництвом МОЗу проаналізували стан речей. Правда полягає в тому, що реформа має як великі плюси, так і очевидні мінуси.

Наше завдання – зберегти всі позитивні моменти та терміново виправити помилки.

Зокрема, через новий механізм фінансування може бути звільнено близько 50 тисяч медиків та закрито 332 лікарні по Україні. Майже тисяча лікарень отримає набагато менше грошей, ніж у минулому році. Під загрозою опинились екстрена медична допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична та туберкульозна служби. Все це викликає низку запитань. Чому замість того, щоб рятувати життя інших людей, медики змушені думати про власне виживання? Чому тарифи складали не профільні лікарі, а чиновники, без глибинного розуміння процесу? Яким чином один виклик швидкої фактично оцінили аж у 75 гривень?

Чому за інсульт та інфаркт сума на папері як мінімум удвічі менша від реальної вартості?

За новим механізмом деяким лікарням вистачить коштів хіба що на дверний замок і плакат: «Ми закрились. Тримайтесь. Удачі».

Обласні дитячі лікарні недоотримають майже 200 мільйонів гривень.

На межі закриття – більшість протитуберкульозних лікарень і диспансерів.

Я не можу всього цього допустити. Я не можу допустити скорочення бригад швидкої допомоги. І ситуацій, коли людині стало погано в понеділок, а швидка доїхала до неї у вівторок. Або якщо ви житель, наприклад, Сумської області, то вам краще взагалі не хворіти, бо доведеться їхати на лікування за 200 кілометрів.

Я не можу допустити, щоб кваліфіковані дитячі лікарі поїхали за кордон і було катастрофічне зростання дитячої смертності. Або щоб у найближчі два роки захворюваність на туберкульоз зросла на третину. Ми не можемо всього цього допустити, бо інакше це буде називатися не реформа, а диверсія.

Саме тому я закликаю міністра охорони здоров’я, голову профільного комітету Верховної Ради та головного санітарного лікаря України невідкладно запропонувати шляхи вирішення цих питань. Нам потрібне не згортання реформи, а її покращення. Визнання помилок та їхнє виправлення.

Я впевнений, що глобальна вимога одна, і вона дуже проста: реформою мають бути задоволені і пацієнти, і медики всіх рівнів.

Дорогі українці! Питання до реформи не означають, що ми вважаємо нашу медицину ідеальною. І що нічого не потрібно змінювати.

Повірте, від початку коронавірусу як ніхто інший я бачу, що наша медична галузь не просто вразлива, а фактично перебуває за крок від коми.

І єдине, завдяки чому вона досі жива, – це наші українські медики.

Я не можу допустити того, що 50 тисяч з них опиняться на вулиці.

Під час війни ніхто не скорочує власну армію. Наші лікарі сьогодні – це таке ж військо, яке захищає здоров’я українців.

Тому я чекаю відповідних рішень від усіх уповноважених осіб.

А вам, дорогі українці, бажаю міцного здоров’я та традиційні 36,6!

Бережімо себе! Бережімо наших лікарів!

Бережімо Україну!