Усі країни, які брали участь у виборах непостійних членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй на 2021-2022 роки, зокрема Канада, є партнерами України, незалежно від результатів голосування. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю канадському виданню The Globe and Mail.

Глава держави зазначив, що голосування під час обрання членів Радбезу ООН було таємним.

«Це структура таємного голосування, і хочу вам сказати, що всі без винятку кандидати, серед них і Канада, яка боролася за це непостійне членство в Раді Безпеки ООН, вони всі є нашими партнерами та дійсно заслуговують на те, щоб бути в Раді Безпеки ООН», – сказав Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що Україна завжди підтримувала й буде підтримувати Канаду.

«Я розумію, що Канада дуже хотіла в Раду Безпеки ООН. І я, як у нас кажуть, тримав кулаки. Цього не сталося, але я думаю, що і для Канади, і для нас це дуже важливо, і ми віримо в успіх Канади», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент висловив сподівання, що наступного разу Канада буде в цій ситуації переможцем. Він наголосив, що у світі є багато майданчиків, де всі прислухаються до думки цієї країни. Зокрема, це НАТО та ОБСЄ.

«Я хочу, щоб ви розуміли, що все, що важливо для Канади, важливо й для України, тому що ми розуміємо, що Канада завжди на таких масштабних геополітичних майданчиках підтримує Україну. А ми завжди будемо підтримувати Канаду», – сказав Глава держави.

Цього тижня в Україні зріс показник захворюваності на COVID-19. Нині недужих – 44 особи на 100 тис. населення, а минулого тижня цей показник становив 38 осіб на 100 тис. Про це повідомили Президенту України Володимиру Зеленському на традиційній селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу, яка відбулася під його головуванням.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов планує відвідати Львівську та Закарпатську області. Ці регіони – серед лідерів за кількістю інфікованих. Міністр зазначив, що ситуація із захворюваністю на Закарпатті викликає занепокоєння. Він не виключає, що цьому регіону доведеться готуватися до запровадження додаткових обмежень. Максим Степанов детально вивчить ситуацію в Закарпатській області та заслухає пропозиції місцевої влади. Додаткові обмеження може бути запроваджено на один тиждень.

Уряд провів наради з очільниками обласних державних адміністрацій і міськими головами тих регіонів, де зафіксовано найвищі показники зростання захворюваності, щодо посилення комунікації з населенням.

Наступного тижня розпочнуться посилені перевірки закладів громадського харчування та транспорту щодо дотримання заходів із запобігання поширенню коронавірусу. 

«Якщо заклади не слідкують за тим, щоб люди були в масках, щоб була дотримана дистанція, заходи безпеки, то мають нести за це відповідальність. Громадські місця мають відповідати епідеміологічним вимогам під час карантину», – наголосив Президент.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков доповів, що здійснено понад 2,5 тис. перевірок громадського транспорту. Виявлено 703 порушення у зв'язку з недотриманням заходів безпеки, несправністю транспортних засобів і проблемами з ліцензіями. Накладено штрафів майже на 2 млн грн. 

Міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що наступного тижня, як наполягав Президент, розпочнуться страхові виплати сім’ям лікарів, які загинули через коронавірусну інфекцію COVID-19.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 19 червня ухвалив низку рішень щодо захисту лікарів та медичних працівників

Відкриваючи засідання, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що найближчої неділі, 21 червня, в Україні відзначається День медичного працівника.

Очільник Уряду привітав усіх лікарів та медпрацівників з професійним святом, подякував їм за їхню самовіддану роботу та підкреслив: «Враховуючи складну ситуацію з епідемією коронавірусу, ми розуміємо що Україна сьогодні знаходиться в руках медиків. Держава сьогодні – у великому боргу перед своїми медиками і робить усе, щоб їх підтримати. Ми хочемо, щоби наші медики почували себе справді захищеними і їхня робота була не тільки почесною, але і добре оплачуваною. І будемо робити все, аби увага держава до медиків відповідала їх внеску у захист суспільства».

За словами Прем’єр-міністра, урядовою командою було підготовлено низку рішень, які стосуються покращень у медичній сфері. По-перше, це підвищення зарплат. «У цьому році ми збільшимо витрати на медицину сумарно на майже 8 млрд грн. Я розумію, що в умовах економічної кризи – це буде непросто зробити, але це буде зроблено. Це наш обов’язок перед лікарями і перед медпрацівниками», - зазначив Денис Шмигаль.

Окрім підвищення зарплат лікарям, як заявив він, Уряд хоче змінити і тарифи, за якими відбувається лікування. Таким чином держава буде витрачати значно більше коштів на пацієнтів і лікарям не треба буде більше економити на лікуванні українців.

«Останні два місяці ми бачили проблеми в медицині, обіцяли, що значно дофінансуємо потреби медиків, і сьогодні ми цю обіцянку виконуємо. На екстрену медицину держава додатково виділяє майже 1,3 млрд грн. Це дасть змогу нашим фельдшерам значно покращити умови, в яких вони надають таку важливу допомогу всім українцям», - заявив Прем’єр-міністр.

Крім того, він додав, що ці кроки щодо підвищення зарплат лікарям та збільшення фінансування програм щодо лікування захворювань – це лише початок змін, які запускаються в медичній системі… «Президент Володимир Зеленський, я особисто та Міністр охорони здоров’я давали українцям обіцянку, що ми не допустимо закриття лікарень та звільнення лікарів. Аби наші слова були не пустими обіцянками, ми виділяємо додаткові 2,3 млрд грн на ті заклади, які зараз критично недофінансовані. Протитуберкульозні заклади, інфекційні та реабілітаційні лікарні, психіатрія, – отримують необхідні кошти, а головне час, аби реформуватися та покращити свій стан», - підсумував Денис Шмигаль.

Шановні медики!

Робота лікаря, фельдшера, медичного персоналу завжди була і залишається однією з головних для держави, адже без здорової нації не буде здорової країни. Коли світ накрила пандемія коронавірусу, ми, як ніколи, зрозуміли, що медики - безцінні та незамінні. 

Життя та здоров’я людини є найвищою цінністю будь-якої держави, і ви його щодня оберігаєте, рятуєте та захищаєте. Вашу роль у житті  країни в цілому й кожної людини окремо неможливо переоцінити.

Дякую за ваш щоденний самовідданий подвиг, за цілодобову боротьбу за здоров’я та життя українців. У цей непростий для країни та усього світу час ви сміливо виступили на боротьбу з новими викликами, і переконаний, що вам вдасться перемогти! 

Вітаю кожного, хто пов’язав своє життя з медициною, із професійним святом! Бажаю вам миру та злагоди у родинах, оптимізму та впевненості у своїх силах. Успіхів вам у роботі, адже від неї залежить найважливіше - людське життя!

Зі святом!

У Міжнародному аеропорту «Бориспіль» приземлився спеціальний рейс з 14 громадянами України – членами екіпажу танкера «Рута», які повернулися додому після понад трьох років ув'язнення в Лівії. Президент Володимир Зеленський привітав прибуття співгромадян на батьківщину.  

«Це наше завдання – повертати українських громадян. Я дуже радий, що майже через три з половиною роки 14 членів екіпажу танкера «Рута», які були за ґратами в Лівії, повернулися додому. Я радий за них, за їхні сім’ї», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави подякував за успішну роботу Міністерству закордонних справ, Службі безпеки України, а також усім небайдужим, хто допомагав.

У квітні 2017 року в Лівії українських моряків затримали за звинуваченням у причетності до контрабанди нафтопродуктів. Через складну внутрішньополітичну та безпекову ситуацію в цій країні розгляд справи українців лівійськими судовими інстанціями не завершувався впродовж тривалого періоду.

Завдяки скоординованим діям відповідних органів влади України вдалося досягти результату в перемовинах з лівійською стороною та повернути наших громадян на батьківщину.

Розпочинає свою роботу оновлений офіційний вебпортал єдиного органу законодавчої влади  в Україні – Верховної Ради України www.rada.gov.ua

Історія нашого вебсайту започаткована ще у 1994 році. Упродовж 26 років своєї інформаційної діяльності  зовнішній вигляд сайту Верховної Ради України, відповідно до потреб часу, вдосконалювався та модернізувався. Сьогодні широкому колу користувачів мережі Інтернет презентоване нове обличчя парламенту. Завершено розробку сучасного дизайну офіційного вебпорталу парламенту України, у якому враховано кращі практики вебресурсів  багатьох національних парламентів, використано інструментарій передових тенденцій (трендів) інтернет-комунікацій, рекомендований до застосування Міжпарламентським Союзом.

Цього разу розробники парламентського вебресурсу поставили перед собою амбітні цілі: збільшити відвідуваність сайту за рахунок подання оперативної, якісної та впорядкованої інформації; сформувати набутий позитивний досвід користувачів; забезпечити інклюзивність (парламентський вебпортал має забезпечити доступною інформацією з першоджерел кожного українця, усі вікові та  соціальні групи, створити для них  однакові можливості); і головне – за допомогою Інтернет-порталу Верховної Ради України забезпечити ефективний комунікаційний канал з громадянами та максимально забезпечити прозорість діяльності єдиного органу 

законодавчої влади держави.

Статистичні дані красномовно свідчать, що станом на початок цього року близько 40% українців відвідують сайт парламенту зі своїх мобільних пристроїв. Щодо початку 2019 року, цей показник зріс на 130%. Тенденція ринку є такою, що мобільні пристрої продовжують витісняти  стаціонарні комп’ютери. Спосіб споживання інформації динамічно змінюється, стає більш технологічним, відтак – це потребує нових рішень та підходів у програмному забезпеченні, вдосконаленні візуалізації вебпорталу, зручності та простоті використанні сервісів для отримання необхідної для користувачів інформації.

Розробники чітко сформували функціональне ядро головної сторінки, що  є активним відображенням роботи парламенту, а решту функцій перенесли у відповідні (але не «другорядні») розділи.

Як говорять розробники: «Вже зараз понад половина користувачів приходять на парламентський сайт із пошукових сервісів. Дуже важливо, щоб сайт “спілкувався” зрозумілою мовою як для пошукових алгоритмів, так і для користувачів. Але це дві різні мови і обидві потрібно правильно використовувати, тоді можна буде ще більше збільшити цей показник».

Ще однією важливою метою є збільшення присутності парламентського вебпорталу у соціальних мережах. Оскільки соціальні мережі також є потужним джерелом трафіку.

Проаналізувавши доступність головної сторінки сайту для користувачів, розробники виявили 51 суттєве порушення принципів доступності відповідно до рекомендацій стандарту WCAG 2.1, що розшифровується як Web Content Accessibility Guidelines, крім того, сформували ще 86 зауважень та 33 рекомендації. З дослідження ВООЗ за 2010, рік 4% населення планети Земля мають порушення функцій зору, відповідно до недавньої оцінки чисельності населення, це, щонайменше, майже півтора мільйони українців. І ці особливі рішення допоможуть їм забути про подібні  «особливі потреби» користувача на нашому сайті.

Тому під час оновлення офіційного вебпорталу Верховної Ради України було враховано такі важливі речі, як: адаптація під мобільні пристрої; головна сторінка відображає активність парламенту; орієнтованість на пошукові сервіси та соціальні медіа; запроваджено інклюзивність як стандарт.

Отже, як виглядає сьогодні оновлений вебпортал Верховної Ради України? Левову частку уваги, звичайно, привертає до себе головна сторінка порталу. Увагу користувача сфокусовано на перших трьох екранах, з яких він/вона має отримати коротку, але найважливішу інформацію про повсякденну роботу парламенту.

Нова головна сторінка містить актуальну інформацію, що є «на часі» - топ-новини та режим роботи парламенту.

Активна головна сторінка відповідає режимам роботи парламенту та динамічно змінюється відповідно до них. Вона також адаптивна до мобільних пристроїв – відтепер канал передачі інформації є консистентним.

Суттєво покращено «блок пленарної активності»: він став активним, відображає стрічку останніх голосувань з чітко виділеним результатом та структурою голосування під час пленарних засідань.

Онлайн трансляція пленарного засідання має певну, досить суттєву статистику популярності, тож її винесено окремим блоком, що відповідає загальному контексту.

Блок відображення результатів електронної реєстрації народних депутатів України на пленарному засіданні одразу дає зрозуміти, наскільки є заповненою зала засідань Верховної Ради України.

В інші, не пленарні дні, інформація про перебіг пленарного засідання вже не є такою актуальною, тому на зміну їй приходить інша – підсумки пленарного тижня, матеріали Погоджувальної ради голів депутатських фракцій (депутатських груп), трансляція засідання Погоджувальної ради тощо. Ще одна сторінка – це «Календар подій», що раніше мав назву «Анонси подій». Він став більш зрозумілим та спроектований таким чином, щоб бути однаково зручним як на десктопі, так і на мобільних пристроях, і технологічно залишатися одним елементом інтерфейсу.

Новинний блок на вебсайті розділено на дві групи: топ-новини (чотири блоки, розміщені на першому екрані) та група «Новини та публікації» (блок із двох головних та 3-х, або навіть 4-х звичайних новин). Також з’явився швидкий доступ до останніх новин комітетів та оголошень. Оскільки багато користувачів все ж таки користуються сайтом Верховної Ради як медіа-ресурсом, то для них розроблено спеціальне рішення.

На вебпорталі з’явився «Медіа-центр» - абсолютно новий розділ, у якому зібрані всі новини та мультимедіа Верховної Ради.

Сайт парламенту наповнений великою кількістю посилань на ресурси органів державної влади, інші зовнішні ресурси, на матеріали та документи, архіви та каталоги тощо. Досі ці посилання «живуть» у вигляді пунктів та підпунктів навігаційного меню, що сильно його перевантажує та погано впливає на оптимізацію під пошукові сервіси. Не кажучи вже про те, що в такому вигляді користувачеві складно пояснити контекст та зорієнтувати його.

Розробники спроектували набір рішень для подібних сторінок-хабів, що міститимуть якісно згрупований контент, доповнений контекстом, тобто сформують якісний канал для цієї інформації, що має поліпшити досвід користувачів.

Наступними кроками осучаснення парламентського веб-сайту має стати проведення СЕО-аналізу та складання рекомендації щодо покращення; підтримка відповідно до отриманих даних моніторингу; оновлення суміжних сайтів.

Незмінними на оновленому офіційному вебпорталі єдиного органу законодавчої влади  в Україні залишилися кількість каналів і форм зворотного зв’язку громадян з парламентом: персональний електронний кабінет, електронні звернення та електронні петиції, запис на відвідування відкритого пленарного засідання. Ці інструменти вже сьогодні активно використовуються понад 330 тисячами громадян (це додатково до понад 6 мільйонів відвідувань парламентських вебресурсів щомісячно), а з початком роботи нової версії порталу, впевнені, ця кількість постійно зростатиме.

Відповідні укази оприлюднені на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Указом Президента №238/2020 від 18 червня 2020 року з посади голови Вінницької обласної державної адміністрації звільнено Скальського Владислава Володимировича.

Відповідно до Указу Глави держави №239/2020 від 18 червня поточного року, очільником Вінницької ОДА призначено Борзова Сергія Сергійовича.

 

Східне партнерство корисне для України, якщо наближає Українську державу до членства в Європейському Союзі, наголосив Президент Володимир Зеленський під час виступу на відеоконференції лідерів Східного партнерства.

«Східне партнерство не має обмежувати амбіції партнерів. Комусь достатньо політичного діалогу, комусь – стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне інтеграції до спільного ринку на основі «чотирьох свобод», а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС», – заявив Володимир Зеленський.

Глава держави нагадав, що від початку метою ініціативи була розбудова спільноти Євросоюзу з партнерами, які розділяють європейські цінності та принципи. Водночас перевагами такого об’єднання мають користуватися всі громадяни країн-учасниць.

Президент України висловив упевненість у можливості спільно подолати виклики сьогодення, зокрема наслідки пандемії коронавірусу, за допомогою поглиблення інтеграції та збільшення координації між країнами, а не завдяки політичній самоізоляції та протекціонізму.

«Ця зустріч – прекрасна нагода обговорити подальшу співпрацю задля виходу з поточної кризи та подолання подібних викликів у майбутньому. Перед нами стоять дуже непрості завдання: захистити життя та здоров’я громадян, відновити міжлюдські та ділові контакти, вивести економіку з кризової траєкторії», – зазначив Глава держави.

Також Президент подякував Євросоюзу за підтримку, зокрема за нову програму макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 млрд євро, яка є важливою та своєчасною. Крім того, додав Володимир Зеленський, Україна розраховує на співпрацю з ЄС у закупівлі вакцини проти COVID-19, щойно вона буде виготовлена.

Глава держави зауважив, що Україна зі свого боку також підтримувала європейських партнерів. Зокрема, українські медики прийшли на допомогу італійським колегам, а українські літаки доправляли медичні вантажі до багатьох країн Євросоюзу.

«Впевнений, гасло Stronger Together сьогодні актуальне як ніколи», – наголосив Президент України.

Кабінет Міністрів України буде працювати по своїй Програмі діяльності, попри те, що Верховна Рада України не підтримала цей документ.

Про це, коментуючи результати голосування у Верховній Раді, заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він подякував усім народним депутатам, «які сьогодні в кількості 207 голосів підтримали Програму діяльності Уряду». «Це дійсно комплексний документ, який ми напрацьовували спільно з Парламентом, він структурований, він відповідає сьогоднішнім потребам України. Це документ, за яким Уряд буде працювати незалежно від його прийняття чи неприйняття», - заявив Денис Шмигаль.

Також він підкреслив, що текст Програми діяльності Уряду фактично отримав підтримку парламентарів у комітетах. «Але у депутатів були побоювання, що під час коронакризи раптом доведеться швидко міняти якогось міністра, а це буде неможливо. Ми відверто про ці речі говорили, це не є секретом, і це є основним каменем спотикання, який не дав можливості зібрати необхідну кількість голосів для підтримки Програми. До її змісту насправді питань нема, це політичне рішення», - пояснив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр наголосив, що підстав для відставки Уряду наразі немає, протягом наступного року Уряд має працювати за підготовленим документом.

«Ми будемо продовжувати роботу. Нічого страшного тут не відбулося. Для Уряду взагалі нема жодних змін. Ми не гналися за імунітетом, нам він не потрібен, нам потрібно розуміння того, що ми з Парламентом можемо виконувати програмні заходи на користь України і українців. Це головне, на цьому ставлю знак оклику. Ми працюємо далі», - наголосив Денис Шмигаль.

18 червня, у Верховній Раді України відбулася зустріч народних депутатів – членів депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Індонезія з представниками посольства Республіки Індонезія в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Індонезії в Україні Юдді Кріснанді.

Як зауважив голова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Індонезія Артем Кунаєв, новоутворена група дружби дуже чекала цієї зустрічі. Він подякував Послу та Посольству за її високий представницький рівень. «Це свідчить про щире бажання сприяти міжпарламентському співробітництву між Україною та Індонезією», - сказав керівник групи і висловив впевненість що «в майбутньому таке співробітництво стане гарним внеском у розвиток відносин між нашими країнами».

Також голова депутатської групи Верховної Ради України подякував Індонезії за її міжнародну позицію в частині підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема при голосуваннях в Генеральній Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

«Я сподіваюсь, що така позиція буде підтримана і на 75-й сесії у 2020 році», - сказав Артем Кунаєв.

Народний депутат також висловив сподівання, що спільна робота буде плідно впливати на економічне, політичне та інші види співробітництва між двома країнами.

Артем Кунаєв представив членів депутатської групи дружби Верховної Ради України.

Народні депутати України під час своїх виступів висловили сподівання на покращення економічного співробітництва між двома країнами.

Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні, у свою чергу, подякував за організацію зустрічі і висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю.

За словами Юдді Кріснанді, співробітництво між парламентами двох країн активно розвивається. Так, за його словами, тиждень тому у парламенті Індонезії була створена аналогічна група дружби, що якої увійшли шість депутатів. Окрім того, протягом останніх трьох років більше 200 депутатів з Індонезії відвідали Україну у складі 12 делегацій.

Посол також зауважив, що, якби не карантинні заходи, то планувалась поїздка парламентської делегації до України у лютому, а у квітні - візит заступника голови парламенту Індонезії.

«Сподіваюсь, що ситуація із коронавірусом стабілізується і наші плани реалізуються», - сказав дипломат.

Посадовці та співробітники Посольства Республіки Індонезія в Україні коротко поінформували народних депутатів України про політичний устрій, особливості соціальної та культурної сфери Індонезії, її історію, а також про співпрацю між двома країнами.

За інформацією представників Посольства, Індонезія зацікавлена у розвитку співпраці з Україною в ІТ галузі, торгівлі, спорті, культурі, туристичній та інвестиційній сферах.

Зазначалося, що на сьогодні найбільшу частку в імпорті Індонезії з України становлять зернові, а України з Індонезії - пальмова олія. Реалізовуються ряд інвестиційних проектів. Збільшується кількість українських туристів, які відвідують Індонезію, є співпраця у галузях медицини та освіти.

Юдді Кріснанді висловив сподівання, що завдяки групам міжпарламентських зв’язків відносини між Україною та Індонезією будуть швидко розвиватись.

«Індонезія – це майбутнє для Україні, а Україна – майбутнє для Індонезії», - сказав Посол.

Учасники зустрічі висловили сподівання на швидке покращення ситуації із захворюванням на коронавірус і відновлення взаємних візитів задля реалізації потенціалу, який є між двома країнами.

Довідково: Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Індонезія, до складу якої увійшло 10 народних депутатів України, була створена 28 квітня 2020 року.

Зарплата лікарів другої ланки в Україні нині одна з найнижчих, що неприпустимо для цивілізованої країни, а тим більше – в умовах ускладненої епідемічної ситуації. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський на традиційній селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу, що відбулася під його головуванням.

Глава держави обговорив можливості підвищення заробітних плат лікарям, медсестрам і санітарам, які працюють у закладах вторинної ланки (надають спеціалізовану медичну допомогу), з 1 вересня цього року, допоки не буде відпрацьована нова система нарахування зарплат у межах медичної реформи з 2021 року.

«Медична реформа не спрацювала для лікарів другої ланки. Їхні зарплати мізерні. Допоки не запрацює нова система нарахування зарплат у 2021 році, ми впровадимо проміжне рішення, і зарплати наших медиків, не побоюся сказати – наших героїв сьогодні, – зростуть уже з вересня. З цифр, наданих урядом, я бачу, що ми можемо суттєво підвищити зарплати», – наголосив Володимир Зеленський.

Урядовці представили цифри, які вони підготували до наради за завданням Президента. На підвищення зарплат готові виділяти понад 2 млрд грн щомісяця. Це дасть змогу забезпечити підняття виплат лікарям другої ланки до 70% від їхньої тарифної ставки, медсестрам і санітарам – на 50% і 25% відповідно від мінімальної заробітної плати.

«Тарифна ставка лікаря-хірурга сьогодні – 5 тисяч 87 гривень. З надбавками середня зарплата становить близько семи тисяч гривень. Після підняття з вересня вона буде приблизно 10 тисяч 500 гривень. Це хоч якось наблизить зарплати лікарів другої ланки до зарплат сімейних лікарів. Хто, як не ми, маємо потурбуватися про наших медиків. Сподіваюсь, з наступного року рішення буде ще ефективнішим», – зазначив Президент.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та міністр охорони здоров’я Максим Степанов додали, що в разі узгодженої формули підвищення середня зарплата середнього медперсоналу підніметься до понад 7 тис. грн, а молодшого – наближатиметься до 6 тис. грн.

«У нашій медицині саме фахівці – те, чим ми пишаємося. В умовах застарілих лікарень, обладнання, наднизьких зарплат вони героїчно рятують життя українців. Щоб наші кваліфіковані кадри були мотивовані, не виїжджали за кордон, держава Україна повинна про них піклуватися. Підвищення зарплат – найкращий спосіб показати, що ми їх цінуємо», – наголосив Володимир Зеленський.

На нараді обговорили й епідемічну ситуацію. Президент стурбований рекордною кількістю померлих від COVID-19 за останню добу (31 особа). Главі держави доповіли, що абсолютна більшість померлих – це люди похилого віку й мали тяжкі супровідні захворювання.

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про пріоритетність українського вугілля для виробництва електроенергії на ТЕС, та схвалив спільну заяву Урядів України та Німеччини про енергетичне партнерство.

На засіданні Уряду в середу, 17 червня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, зокрема, зазначив, що майже на кожному засіданні Уряду ухвалюються рішення, які крок за кроком виводять українську енергетику з кризи.

«Ми вже підписали меморандум із «зеленими» енергетиками, ми запропонували чіткий план, як покращити фінансовий стан як енергоринку в цілому, так і «Енергоатому» як великого учасника енергоринку... Сьогодні ми ухвалюємо рішення, що основним паливом для виробництва електроенергії буде вугілля. Ми закуповуємо імпортний газ, в той час, як наші шахтарі сидять без роботи через відсутність ринку збуту. Цю ситуацію необхідно змінити. Так, ми підтримаємо українських шахтарів та збережемо в цій галузі 20 тисяч робочих місць», - заявив Денис Шмигаль.

Крім того, на засіданні Кабінет Міністрів затвердив спільну заяву Уряду України та Уряду Німеччини про започаткування енергетичного партнерства. 

«Про відповідну співпрацю я говорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель під час наших переговорів у травні. Це дасть поштовх нашій співпраці у сфері розвитку відновлюваної енергетики та енергоефективності. Крім того, ці домовленості дадуть нам можливість перейняти досвід Німеччини у справедливій трансформації вугільних регіонів», - прокоментував Денис Шмигаль.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп звернувся до народних депутатів та громадян України із застереженням щодо необхідності подальшого дотримання маскового режиму. 

«Останнім часом ми бачимо, що багато депутатів знаходяться на засіданнях без масок. І така ситуація не лише в Парламенті, а по всій державі. Проте поки що зарано говорити, що ми пройшли всі випробування, які перед нами поставив коронавірус. У суботу в Україні був новий антирекорд по кількості нових випадків захворювання - 753 людини. Тому давайте ставитися більш відповідально до себе, своїх близьких, рідних та колег», - закликав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також зазначив, що цього тижня Верховна Рада відповідно до статті 19 Регламенту має розглянути План законопроектної роботи. «Ми мали прийняти її ще на початку нашої роботи, але коронавірус вніс свої досить серйозні зміни в нашу роботу. Проблеми, що були викликані коронавірусом, внесли багато суттєвих змін до цього плану вони, тому ті питання, які ми не встигнемо пройти за рік, автоматично будуть перенесені на наступний», - повідомив Голова Верховної Ради.

Окрім того, Дмитро Разумков зауважив, що на порядку денному цього тижня знаходиться ще одна важлива ініціатива - законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум. «Він ініційований Президентом і визначений як невідкладний. Тож гадаю, що у вівторок ми розглянемо скорочення термінів, а вже у четвер, можливо, перейдемо до розгляду у першому читанні», - зазначив він.

Серед інших важливих законопроектів Голова Парламенту відзначив ініціативу щодо допомоги креативним індустріям, кадрові питання та розгляд доопрацьованої Програми діяльності Кабінету Міністрів України. «Сподіваюсь, що тиждень буде плідним, ефективним і Верховна Рада попрацює на користь держави», - наголосив Дмитро Разумков.

Сьогодні, 17 червня, очільник області Владислав Скальський спільно із Вінницьким міським головою Сергієм Моргуновим оглянули хід будівництва ключових соціальних об’єктів у м.Вінниці.

На сьогодні одним із найбільш важливих проєктів є добудова головного корпусу клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Київській, 68.

В існуючому закладі передбачено створення необхідних умов для надання висококваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару з гострими станами, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду.

До головного корпусу клінічної лікарні швидкої медичної допомоги запроєктовано добудову триповерхової будівлі приймально-діагностичного відділення інтенсивної терапії з ургентним операційним блоком на 4 операційні та відділення інтенсивної терапії.

«Цей проєкт є вкрай важливим для системи охорони здоров’я Вінницької області, але, в першу чергу,  він має провідне значення для порятунку людських життів. Саме у міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги зосереджена велика кількість найважчих випадків. – зазначив Владислав Скальський. - Раніше, під час візиту до Вінниччини Міністра розвитку громад і територій України Олексія Чернишова, ми обговорювали значення цього проєкту, для реалізації якого надзвичайно важлива державна підтримка. Проєкт з добудови головного корпусу лікарні швидкої медичної допомоги є частиною великого проєкту Emergency, у рамках якого проводиться реконструкція приймальних відділень. Лікарня підпадає під ті проєкти, які фінансуються з Державного фонду регіонального розвитку».

Голова ОДА Владислав Скальський ініціював залучення ще додаткових 10 млн грн державних коштів для того, щоб пришвидшити процес будівництва і полегшити завдання органам місцевого самоврядування, які є власниками цього закладу вторинного рівня.

«Це повністю підтверджує той підхід, що ми спільними зусиллями реалізуємо проєкти, які найбільш потрібні для покращення життя людей», - зауважив Владислав Скальський.

Сьогодні на об’єкті виконуються внутрішні роботи, зокрема, з влаштування внутрішніх інженерних мереж, прокладання системи оповіщення про пожежу та протипожежної сигналізації тощо.

Вінницький міський голова Сергій Моргунов, оглянувши обсяг робіт, зауважив: «На сьогодні поставлено завдання, щоб до 1 жовтня по цьому об’єкту були завершені усі будівельні роботи, адже ще є низка питань щодо обладнання та реалізації усіх необхідних заходів у рамках програми Emergency. Це справді знаковий та досить важливий об’єкт, адже міська лікарня швидкої медичної допомоги є базовою лікарнею госпітального округу, який включає обслуговування майже 900 тис. населення м.Вінниці та північних районів області. Саме тому нам необхідно якнайшвидше завершити цей проєкт. Ми також розуміємо те, що на сьогодні медицина повинна бути готовою і до викликів сьогодення, пов’язаних із пандемією коронавірусу.  Ті заходи, яких було вжито на базі відділення реанімації та анестезіології Вінницької міської клінічної лікарні №1 вже підтвердили правильний шлях щодо стратегічного бачення розвитку вторинної ланки охорони здоров'я м.Вінниці. На сьогодні наше завдання – завершити цей процес, встановити обладнання і створити умови для надання якісної медичної допомоги населенню».

Реалізація проєкту з добудови головного корпусу клінічної лікарні швидкої медичної допомоги передбачає і забезпечення роботи зони досліджень, лабораторної та діагностичної зон, а також зміну маршруту пацієнта, відповідно до сучасних стандартів.


 

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо термінових заходів, спрямованих на боротьбу з порушенням вантажівками габаритно-вагових обмежень на українських дорогах.

У селекторній нараді також взяли участь Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр інфраструктури Владислав Криклій, голова Служби безпеки України Іван Баканов та керівник Укравтодору Олександр Кубраков.

За словами Глави держави, статистика свідчить: останні кілька років майже кожна друга фура, що їздить українськими автошляхами, перевантажена.

«Я не думав, що крім програми під назвою «Велике будівництво» в нашій країні, яку дуже складно було підняти на ноги, буде окрема велика проблема – як захистити частину цієї програми, а саме – дороги в країні», – зауважив Володимир Зеленський на початку зустрічі.

Президент заявив, що проблема з перевантаженими фурами фіксується вже навіть на нових дорогах, які почали споруджувати в межах програми «Велике будівництво».

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що цього року інспектори Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) працюють цілодобово. З 12 травня вони склали майже 900 актів про перевищення габаритно-вагових параметрів, а сума штрафів за цей період становить понад 190 тис. євро.

Керівник уряду повідомив про плани з 1 жовтня збільшити на 200 осіб кількість інспекторів, які чергуватимуть на дорогах. Наразі їх 141 по всій країні. Крім того, на дорогах діють дев’ять комплексів вагового контролю. До 25 червня їх буде 19, а з 1 жовтня – 78.

Прем’єр-міністр зазначив, що Кабмін передав до профільного комітету Верховної Ради законопроект про зміни до деяких законодавчих актів України щодо здійснення Державною службою України з безпеки на транспорті габаритно-вагового контролю. Він передбачає надання можливості органам місцевої влади встановлювати автоматичні комплекси габаритного контролю. Частину штрафів пропонуватиметься спрямовувати до місцевих бюджетів для відновлення доріг.

Водночас міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив, що через законодавчі обмеження працівники Укртрансбезпеки не можуть самостійно контролювати дотримання габаритно-вагових обмежень та ефективно діють лише у співпраці з поліцією. До того ж через низькі зарплати інспекторів Укртрансбезпеки існують високі корупційні ризики.

Очільник МВС запропонував передати патрульній поліції функцію контролю дотримання безпеки на дорогах, серед іншого – габаритно-вагового контролю.

Президент України Володимир Зеленський дав завдання Міністерству внутрішніх справ забезпечити можливість виконання Нацполіцією функції Укртрансбезпеки щодо контролю габаритно-вагових обмежень. Також Глава держави запропонував долучитися до протидії перевантаженості доріг і Службі безпеки України.

«Я хотів би, щоб ви організували спільну роботу зі Службою безпеки України: зробити всі заходи запобігання порушенню норм габаритно-вагового контролю, перш за все на дорогах загального користування», – звернувся Володимир Зеленський до очільника МВС.

Зі свого боку голова СБУ Іван Баканов підтримав ініціативу Президента України та заявив про готовність долучитися до такої роботи.

«Спільні реалізації на прикладі гральних закладів, незаконних АЗС, по-перше, є певною адвокацією в очах суспільства, що це не «договірняк», а спільна злагоджена робота. По-друге, вона більш ефективна. Тому що органи можуть достатньо комунікувати один з іншим, обмінюватися інформацією й припиняти деструктивну конкуренцію в роботі один з одним», – наголосив він.

Крім того, Глава держави зазначив, що паралельно з терміновими заходами, спрямованими на боротьбу з перевантаженістю доріг, необхідно розробити програму реформи Укртрансбезпеки.

«Відзавтра нам потрібно спільно працювати, щоб зберегти наші дороги. Немає сенсу будувати дороги, які одразу руйнують. Треба зберегти те, що маємо, і примножити новою якісною інфраструктурою. Тоді «Велике будівництво» допоможе кожному українцю», – підсумував Володимир Зеленський.

Через зростання кількості хворих Кабінет Міністрів України подовжив дію карантинних обмежень до 31 липня 2020 року.

Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні в середу, 17 червня, шляхом внесення змін в низку актів Кабінету Міністрів, якими встановлені карантинні обмеження. 

Відкриваючи засідання Уряду, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зокрема зазначив, що за сім останніх днів на коронавірус в Україні захворіли 4853 людей, що є найбільшим показником за весь час пандемії в Україні. 

«Ослаблення карантинних заходів багато хто сприйняв як скасування карантину і маємо такий результат. Коронавірус нікуди не зник і загрози від нього і для нашої медичної системи, і для української економіки, на жаль, не стали меншими. Я розумію, що люди втомилися від карантину в будь-якій формі, проте наразі немає більш ефективного засобу протистояти поширенню вірусу. Закликаю українців не розслаблятись і не відриватись від реальності!» - зазначив очільник Уряду, закликавши українців дотримуватися маскового режиму, соціальної дистанції та вдаватися до заходів дезінфекції, оскільки лише ці засоби, «які допоможуть кожному з нас вберегтися від цієї хвороби, хоча б до того часу, поки не будуть винайдені ліки та дієві протоколи лікування», - підкреслив Денис Шмигаль.

Також очільник Уряду повідомив, що «через зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу, ми продовжуємо дію адаптивного карантину до 31 липня цього року». «Також на сьогоднішньому засіданні ми розглянемо запропонований МОЗ оновлений підхід до адаптивного карантину, який передбачає можливість посилення карантину в певних окремих регіонах. Наголошу, якщо цього вимагатиме ситуація, тоді будуть посилюватися карантинні заходи», - заявив Прем’єр-міністр.

Крім того він повідомив, що сьогодні Уряд також приймає зміну графіків початку роботи в окремих сферах і галузях. «Це робиться, щоб розтягнути в часі години пік, коли маси людей в один час рухаються на роботу і завантажують громадський транспорт. Таким шляхом рухалися деякі країни Європи, в Україні також години початку роботи тепер будуть розтягнуті від 8 до 10 ранку і пізніших годин», - пояснив Денис Шмигаль.

Також, за його словами, Уряд на засіданні чітко фіксує ті заборони, які діють впродовж карантину. Наприклад, вимога ходити у масці у приміщеннях, або обмеження щодо кількості пасажирів у транспорті. «Уряд розуміє – аби такого вимагати, людям потрібно створити умови за яких вони зможуть дотримуватись карантинних обмежень. Тому, звертаюсь до міських голів – випустіть максимальну кількість громадського транспорту на маршрути. За необхідності – розробіть нові. Але люди не повинні стояти в чергах та їхати у переповнених задушливих маршрутках. Це ваша відповідальність, як керівників міст, і перевізників, які таке допускають»,- наголосив Прем’єр-міністр. 

При цьому він окремо звернувся до Міністра інфраструктури з вимогою звернути увагу на те, що робиться у приміських потягах, «щоб не довелося дивитися на це всім Кабміном». Денис Шмигаль попросив навести в приміських потягах порядок із здійсненням контролю, і з дотриманням вимоги щодо кількості людей у вагонах, дотриманням масочного режиму та інших заходів визначених Урядом. Крім того очільник Уряду звернувся до керівництва Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ з вимогою посилити контроль за дотриманням карантинних правил.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп звернувся до народних депутатів та громадян України із застереженням щодо необхідності подальшого дотримання маскового режиму. 

«Останнім часом ми бачимо, що багато депутатів знаходяться на засіданнях без масок. І така ситуація не лише в Парламенті, а по всій державі. Проте поки що зарано говорити, що ми пройшли всі випробування, які перед нами поставив коронавірус. У суботу в Україні був новий антирекорд по кількості нових випадків захворювання - 753 людини. Тому давайте ставитися більш відповідально до себе, своїх близьких, рідних та колег», - закликав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також зазначив, що цього тижня Верховна Рада відповідно до статті 19 Регламенту має розглянути План законопроектної роботи. «Ми мали прийняти її ще на початку нашої роботи, але коронавірус вніс свої досить серйозні зміни в нашу роботу. Проблеми, що були викликані коронавірусом, внесли багато суттєвих змін до цього плану вони, тому ті питання, які ми не встигнемо пройти за рік, автоматично будуть перенесені на наступний», - повідомив Голова Верховної Ради.

Окрім того, Дмитро Разумков зауважив, що на порядку денному цього тижня знаходиться ще одна важлива ініціатива - законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум. «Він ініційований Президентом і визначений як невідкладний. Тож гадаю, що у вівторок ми розглянемо скорочення термінів, а вже у четвер, можливо, перейдемо до розгляду у першому читанні», - зазначив він.

Серед інших важливих законопроектів Голова Парламенту відзначив ініціативу щодо допомоги креативним індустріям, кадрові питання та розгляд доопрацьованої Програми діяльності Кабінету Міністрів України. «Сподіваюсь, що тиждень буде плідним, ефективним і Верховна Рада попрацює на користь держави», - наголосив Дмитро Разумков.

Голова облдержадміністрації Владислав Скальський та Вінницький міський голова Сергій Моргунов разом зі своїми заступниками  ознайомились сьогодні із проведенням робіт з реконструкції спортивного ядра закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33» м.Вінниці.

«Сьогодні ми на шкільному стадіоні, який є одним із тих об’єктів, які співфінансуються в рамках Державного фонду регіонального розвитку за програмою Президента «Велике будівництво»,- зазначив голова ОДА,- Перші враження приголомшують – такий масштабний підхід  і така якість виконання- варті найвищої оцінки! Школа буде мати потужне спортивне ядро для того, щоб укріплювати здоров’я учнів і, звичайно ж, готувати спортсменів. Сподіваюсь, що жителі навколишніх будинків також будуть використовувати цю інфраструктуру. Спортивне ядро – це більш ніж стадіон, даний проєкт втілює собою яскравий приклад сталого розвитку, коли інвестуються кошти в здоров’я дітей».

Підсумовуючи враження від побаченого, Владислав Скальський додав – «Філософія ДФРР полягає саме  в тому, щоб допомагати об’єднаним територіальним громадам реалізовувати якісні розвиткові проєкти, які слугуватимуть покращенню інфраструктури  ОТГ і їх сталого розвитку».

Міський голова м.Вінниці Сергій Моргунов розповів: «Згідно проведених тендерних процедур, вартість будівництва спортивного ядра школи № 33 – 26 млн грн. Цьогоріч, за програмою Президента, Уряд виділив 5 млн грн із Державного фонду регіонального розвитку. На сьогоднішній день – це серйозна підтримка з державного бюджету для Вінницької територіальної громади. З міського бюджету на даний проєкт цього року передбачено 14 468,481тис. грн.».

Нагадаємо, що проєкт з реконструкції спортивного ядра закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33» м. Вінниці входить до переліку 15 об‘єктів  Вінниччини, які включені до програми «Велике будівництво».

На даний час значний об’єм робіт підрядниками вже виконано, зокрема: здійснено планування території, влаштування основ з відсіву по футбольному полю, монтаж вікон роздягалень та складського приміщення, влаштування закладних деталей під стовпи огорожі по підпірній стінці, огородження сходів, влаштування верхнього покриття бігових доріжок. Також виконані роботи по влаштуванню трибун, верхнього покриття штучної трави по футбольному полю, влаштовано перегородки в роздягальнях.

Зараз на об’єкті роботи наближаються до фінішу, тож у вересні 2020 спортивне ядро зможе слугувати  вінничанам. Наразі завершується робота по виносу водогону, влаштувується огорожа, обладнується роздягальня та встановлюються сучасні тренажери.


Питання страхових виплат родинам загиблих медиків і тих, хто отримав інвалідність внаслідок боротьби з коронавірусною інфекцією COVID-19, порушив Президент України Володимир Зеленський на традиційній селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу, що відбулася під його головуванням.

«Наші медики – герої. Це безсумнівно. Держава має дякувати їм не просто на словах. Я вже піднімав питання страхових виплат медикам, постраждалим у боротьбі з коронавірусом. Був час на бюрократію, тепер час виплачувати допомогу. Кабмін має зробити це якнайшвидше», – сказав Володимир Зеленський.

Президент нагадав, що Верховна Рада ухвалила законопроект, згідно з яким у разі смерті працівника державного або комунального закладу охорони здоров'я або державної наукової установи внаслідок інфікування коронавірусною хворобою такий працівник прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця.

У відповідь урядовці повідомили, що документи, необхідні для страхових виплат, були підготовлені.

«Медики не мають боятися ходити на роботу, вони повинні відчувати не лише нашу моральну підтримку, а й знати, що держава дбає про них і здатна подбати про їхніх близьких і дітей. Також ми повинні розуміти, що сьогодні не лише від медиків, а й від кожного з нас залежить, наскільки швидко Україна впорається з наслідками епідемії та зможе повернутися до звичного життя. Тому треба дотримуватися вказаних карантинних норм навіть після пом’якшення», – наголосив Глава держави.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що вноситимуться зміни до постанови, яка регламентує дотримання карантинних заходів. Вони визначатимуть, за яких обставин та чи інша область може зробити певні обмеження жорсткішими. Це буде потрібно на випадок погіршення епідемічної ситуації.

Також Президент поставив завдання міністру інфраструктури Владиславу Криклію закупити електропоїзди, які матимуть хорошу систему кондиціювання та вентиляції, щоб зменшити ризики інфікування.

Нагадаємо, 7 травня Верховна Рада ухвалила законопроект «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їхніх сімей)». Згідно з документом, медики, які заразилися коронавірусом під час виконання професійних обов’язків і через це протягом року їм було встановлено групу інвалідності, залежно від ступеня втрати працездатності будуть застраховані на суму не менше 300 прожиткових мінімумів. Нині це 608 тисяч 100 гривень. У разі смерті медичного працівника від коронавірусу його сім’я отримає допомогу в розмірі 750 прожиткових мінімумів, що сьогодні становить 1 млн 520 тис. 250 грн.

Допрацьована Програма діяльності Уряду має стати своєрідним суспільним договором між Кабінетом міністрів, Верховною Радою і українським суспільством

Про це в ефірі програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV заявив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Зокрема він нагадав, що Програма діяльності Уряду, яку цього тижня має розглянути Верховна Рада – це документ, в основі якого лежить ціла низка інших документів. "Це і передвиборна програма Президента України Володимира Зеленського, і програма партії "Слуга народу", і Укази глави держави, і напрацювання комітетів Верховної Ради, і робота окремих міністерств. У Уряду є розуміння результатів запровадження кожного з 320 пунктів з цієї Програми".

За словами Дениса Шмигаля, в Програмі окрім вступу, який актуалізує сьогоднішній кризовий стан речей, є також два розділи: "Тактичний або короткотерміновий план дій з подолання кризових явищ і є довгострокова програма, яка передбачена на 4 роки діяльності Уряду та Верховної Ради".

"Консенсус-прогноз МВФ, Міністерства економіки, світових аналітичних агенцій складає мінус 4,8% падіння ВВП України цього року. Порівняно з плюс 3,7% минулого року різниця складає 8,5% ВВП, але з другого півріччя цього року прогнозується поступове зростання економіки", - зазначив очільник Уряду.

Він також повідомив, що на час карантину в країні були закриті шість основних галузей споживання, які потягнули за собою падіння відповідного виробництва. "Крім цього світова криза спричинила зниження попиту на експортних ринках, на які була орієнтована частина галузей промисловості, і, відповідно, там також відбулося незначне просідання від 4 до 6%. Всі ці речі спричиняють кризову ситуацію в економіці, яку нам необхідно виправляти", - зазначив Денис Шмигаль. 

Прем'єр-міністр повідомив, що сьогодні представив Програму діяльності Уряду фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. Зустріч з фракцією, за словами Дениса Шмигаля пройшла конструктивно, оскільки комітети і більшість членів фракції брали безпосередню участь у підготовці цієї програми.

"На зустрічі фактично всі підтвердили, що більшість пропозицій фракції в Програмі враховано, і було абсолютне конструктивне сприйняття оновленого документу. Я в тому числі подякував фракції за можливість разом з Верховною Радою допрацювати документ, який можна вважати певним суспільним договором між громадськістю, представником якої є парламентська більшість, і Урядом. Тому цей документ, я переконаний, буде підтриманий українським суспільством", - підсумував Денис Шмигаль.