Топ новини

Президент України Володимир Зеленський представив нового голову Національного банку України Кирила Шевченка колективу НБУ. Глава держави наголосив на важливості продовження співпраці з міжнародними фінансовими партнерами України.

Представляючи Кирила Шевченка під час зустрічі в будівлі НБУ, Володимир Зеленський зауважив, що голова Національного банку має бути не тільки незалежним, а й професійним, мужнім і відповідальним.

«Переконаний, що пан Шевченко – саме така людина», – зазначив Президент.

Глава держави наголосив, що кандидатура нового голови Нацбанку була підтримана як правлінням НБУ та керівництвом державних і комерційних банків, так і експертами банківського сектору. Кирило Шевченко має 20-річний досвід у банківській справі.

«Він дійсно є тим професіоналом, якого потребують і Національний банк України, і наша економіка, і, власне, – вся країна», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент висловив упевненість, що новий очільник Нацбанку впорається з усіма ключовими викликами.

Зокрема, на думку Глави держави, Нацбанк має підтримувати макроекономічну стабільність, сприяти довгостроковому економічному зростанню та стабільності національної валюти, мінімізувати вплив кризи, викликаної пандемією коронавірусу, на економіку та забезпечити реальні кредити для українського бізнесу й громадян.

«Важливо продовжувати ефективну співпрацю з нашими партнерами, Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та іншими потужними фінансовими партнерами України», – зауважив Президент.  

Володимир Зеленський акцентував увагу, що сьогодні новий очільник НБУ отримав кредит довіри від професійної спільноти, Президента, уряду, парламенту та від усіх українських громадян, і висловив надію, що цей кредит буде повернутий «з дуже гарними відсотками у вигляді макрофінансової стабільності, економічного зростання, стабільної національної валюти».

«Від щирого серця хочу побажати вам успіху, сили та мудрості. І, думаю, найважливіше у вашій роботі – завжди пам’ятати назву інституції, яку ви очолили. Це Національний банк України. України – це ключове. Отже, ви маєте діяти незалежно, виключно в інтересах України, її економічної стабільності та добробуту громадян», – сказав Президент.

Зі свого боку голова НБУ Кирило Шевченко подякував Главі держави та Верховній Раді за довіру й наголосив на важливості взаємодії між органами влади та Нацбанком.

«Без ефективно збудованого діалогу між нами досягнути цього неможливо. Я зроблю все, що від мене залежить, для підвищення впливу центробанку (НБУ. – Ред.) у сфері підтримання національної економіки України та підвищення якості життя українців», – сказав Кирило Шевченко.

За його словами, НБУ забезпечуватиме макроекономічну стабільність і стійкість фінансового сектору. Водночас Нацбанк має створити необхідні умови для розвитку кредитування реального сектору економіки. Голова Національного банку зазначив, що НБУ та органи влади мають забезпечити всі умови для стійкого економічного зростання.

Кирило Шевченко наголосив, що Нацбанк залишиться незалежною інституцією, а рішення й надалі будуть ухвалюватися професійно та економічно обґрунтовано.

Також він зазначив, що НБУ продовжить політику співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та іноземними інвесторами.

Крім того, Нацбанк підтримуватиме виконання основних напрямів стратегії державних банків. Кирило Шевченко також наголосив на важливості реформи корпоративного управління державними банками.

У понеділок, 20 липня, відбулося перше засідання секторальної робочої групи керівництва МОЗ із представниками міжнародних організацій, які надають Україні допомогу у сфері охорони здоров'я. Таким чином, було створено платформу із координації міжнародної технічної допомоги при МОЗ.

«Це - установча зустріч секторальної робочої групи, головним завданням якої є розвиток співробітництва МОЗ з міжнародною спільнотою, забезпечення координації планів дій Міністерства та планів донорів, а також моніторинг галузевих реформ та ролі у цьому донорських організацій», - наголосив Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

Співголовами секторальної робочої групи визначені: зі сторони МОЗ – заступник Міністра з питань євроінтеграції Ігор Іващенко; а з боку міжнародних партнерів - голова Бюро ВООЗ в Україні, доктор Ярно Хабіхт.

Сьогоднішнє засідання групи відбулося в онлайн-режимі, а крім керівництва МОЗ участь у ньому взяли представники майже 30 міжнародних організацій, серед яких Бюро ВООЗ в Україні, Представництво ООН в Україні, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Глобальний фонд, Представництво Європейського Союзу в Україні, а також посольства різних країн.

За підсумками зустрічі сторони домовилися про створення тематичних підгруп, які відповідають за пріоритетні напрями роботи. Окрім представників МОЗ, до роботи підгруп будуть залучені експерти підпорядкованих Міністерству державних установ та підприємств, представники профільних міністерств, незалежні експерти тощо.

Перші засідання тематичних підгруп плануються на серпень.

У Верховній Раді розробляють законопроект про опозицію, який сподіваються підготувати до вересня цього року. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

За її словами, Регламент потребує постійного вдосконалення, на чому неодноразово наголошувалося в рекомендаціях місії Європарламенту Пета Кокса щодо підвищення ефективності роботи Верховної Ради.

«Про це говорить зараз навіть те, що ми почали розробляти закон про опозицію. При чому ми почали розробляти разом з більшістю і з меншістю, всі представники фракцій. Це дуже хороші кроки. Я дуже сподіваюся, що ми його випишемо до наступної сесії Верховної Ради», - наголосила Олена Кондратюк.

Вона відзначила добру та конструктивну комунікацію на рівні Першого Заступника Голови ВРУ Руслана Стефанчука, а також між більшістю та меншістю, усіма фракціями та представниками громадянського суспільства, які беруть участь в підготовці законопроекту про опозицію.

«Я теж входжу в цю робочу групу. Мені здається, що там добра комунікація. Принаймні, зараз є дуже багато дискусій по структуризації цього закону. Але закон про опозицію, який, на жаль, фактично був викинутий з регламенту як норма в 2010 році, повинен бути. І в Європарламенті завжди кажуть: більшість і меншість повинні мати рівні права», - підкреслила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«1 вересня діти підуть до школи? Про це запитують на кожній зустрічі»,- ділиться голова облдержадміністрації Сергій Борзов на офіційній сторінці у Фейсбук.

Коронавірус і невизначеність сьогодні тримають в напрузі багатьох. Карантин змусив перейти до дистанційного навчання. Це стало випробуванням для усіх - для дітей, для педагогів і для батьків.

«Як батька, мене теж хвилює: чи восени підуть діти до школи? ПІДУТЬ!- зазначає Сергій Борзов у дописі.- Тотального закриття шкіл в Україні не буде – так запевняє заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Якщо школа виявиться в "червоній зоні", вона закривається на певний період часу, стабілізуються показники і школа відкривається. Є чітка методологія. Так, ніхто не відміняє маски та дезінфекцію. Перевіряють у школах і системи вентиляції».

З 1 вересня вінницькі школи мають запрацювати у звичайному режимі.

«Але не забувайте дотримуватись правил карантину. Бережіть себе, своїх рідних і близьких!»,- підсумовує голова ОДА.

Фото: Сергій Хіміч.

877 тисяч тестів на коронавірусну інфекцію зробила Україна від початку епідемії COVID-19. Про це під час традиційної селекторної наради під головуванням Президента України Володимира Зеленського заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що кількість щоденних тестів постійно нарощується, нагадавши, що в перші дні робилося лише по 200 тестувань, система лабораторій потребувала відновлення. Він також додав, що вже протягом трьох тижнів зберігається приблизно однаковий рівень показників щодо виявлення підозр і заражень, минулого тижня госпіталізація в цілому пішла на спад. 

«Ситуація зараз така, що ми маємо постійно бути напоготові, але не треба перебільшувати реакції. Сьогодні немає критичних спалахів або якихось «червоних точок», пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції в країні. Кількісний поріг тих, хто одужав, перевищив 50 відсотків. Ми готові до другої хвилі, але сподіваємося, що вона нас омине», – сказав Володимир Зеленський.

Денис Шмигаль нагадав, що показник летальності через коронавірусну інфекцію доволі помірний в Україні та становить 2,5%.

Голова Служби безпеки Іван Баканов заявив, що СБУ продовжує запобігати завданню збитків при закупівлі обладнання та матеріалів для боротьби з COVID-19. Він повідомив, що останні операції СБУ дозволили запобігти збиткам на 52 мільйони гривень.

Розвиток сфери трансплантації є одним з пріоритетних напрямів для нинішнього керівництва Міністерства охорони здоров’я. У Міністерстві був створений відповідний підрозділ, розширена кількість закладів, де проводять трансплантації, а також окреслено подальші кроки. Усі українці, які потребують пересадки органів, повинні отримувати її в Україні, а не за кордоном. МОЗ працює над цим і цього року на галузь передбачено 112 млн грн. Про це Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу 20 липня.

«Питання трансплантації – один із пріоритетів діяльності Міністерства. Ми вважаємо, що розвиток високотехнологічної медицини дуже потрібен для нашої країни. У нас є чіткий план, ми знаємо куди рухаємося і розуміємо терміни. Наша мета – щоб всі люди, які потребують трансплантації отримували допомогу саме в Україні. На сьогодні у нас 19 лікарень по всій країні, які можуть робити органну трансплантацію і 6 – які можуть робити трансплантацію кісткового мозку. У нас 112 млн на галузь трансплантації і ми вважаємо, що цих коштів вистачить до кінця року, в тому числі враховуючи темпи проведення трансплантацій, які демонструються протягом останніх місяців українськими лікарями», - наголосив Максим Степанов.

За словами очільника відомства, наразі у сфері трансплантації існує ряд викликів: це і нерозвиненість донорського етапу, і необхідність розвитку системи центрів трансплант-координації, відсутність відповідного обладнання у лікарнях, а також - підготовка хірургів. МОЗ системно працює над вирішенням цих питань і уже цього року у Міністерстві створений відповідний структурний підрозділ, а також вдвічі збільшена кількість закладів, де роблять трансплантацію.

Президент Володимир Зеленський узяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

На святковому заході також були присутні керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, попередні президенти України – Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, чинний Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, члени Кабінету Міністрів, народні депутати I та ІX скликань, керівники судової гілки влади, голови дипломатичних представництв іноземних держав та керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, представники ЗМІ та інші гості.

Хор ім. Верьовки виконав Державний гімн України. Після того в сесійній залі парламенту було продемонстровано кінохроніку подій, пов’язаних з ухваленням Декларації про державний суверенітет.

Також учасники й присутні на урочистому засіданні вшанували хвилиною мовчання пам’ять померлих народних депутатів першого скликання.

Володимир Зеленський у своїй промові з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет зазначив, що цей документ – один з тих, які стали фундаментальними для творення Української держави.

«Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій боротьбі за вільну та самостійну державу», – сказав він.

Президент наголосив, що й сьогодні, вже шостий рік поспіль, українці захищають свій суверенітет від російської агресії та сплачують за це найвищу ціну – життя своїх співвітчизників. І весь цивілізований світ визнає, що наша країна робить усе для настання такого бажаного та справедливого миру, де державний суверенітет України «буде панувати в реальності, а не на папері».

«Ми втратили частину території. Ми втратили своїх людей. І, на жаль, ми не можемо повернути загиблих. Але повинні повернути всі свої території. Повернути віру в правду і справедливість. Щоб те, заради чого загинули наші герої, ніколи не виявилось марним. Я переконаний, що шанс досягти цього у нас, українців, є тільки в одному випадку – якщо всі ми об’єднаємося. Так само, як і 30 років тому», – зазначив Глава держави.

Президент закликав народних депутатів поточного скликання берегти державний суверенітет України, який вибороли їхні попередники, та захищати його «як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар». Глава держави наголосив на необхідності полишити сварки, маніпуляції та політичні ігрища, а також припинити «ділити українців на владу чи опозицію, лівих або правих, червоних або синіх».

«Я не втомлюся закликати всіх нас до справжньої єдності. Бо тільки в ній – наша сила й перемога. Бо тільки в ній – Україна», – заявив Володимир Зеленський.

«Потрібно перестати бути політиками. Час стати державними діячами. Людьми, що мають не великий апетит, а велику мрію. Про єдину, сильну й непереможну Україну. Це – моя мрія. І моя мета. Впевнений, що й ваша також», – резюмував Президент.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що Декларація про державний суверенітет визначила основи державного, політичного та економічного ладу України.

«Декларація визначила основи економічної самостійності, самостійну банківську, фінансову, митну, податкову системи, право формувати державний бюджет, мати власну грошову одиницю. На цих засадах формується економічний поступ України», – зауважив він.

Голова уряду висловив переконання, що сила цього документа протягом років надаватиме нашій країні поступ для розвитку, а українцям – можливість бути в колі світових лідерів.

«Ми всі маємо працювати на благо України. Закликаю всіх до єдності у думках і діях», – наголосив Денис Шмигаль.

Президент України в 1991-1994 роках Леонід Кравчук зауважив, що Декларація про державний суверенітет ухвалювалася у складний для країни час, та документ відповідав на всі тогочасні виклики.

«Народ шукав відповідей, він хотів знати, як будемо жити далі… Декларація про суверенітет України відкрила шлях руху вперед», – зазначив він, додавши, що радянські політики перешкоджали встановленню незалежності України.

Леонід Кравчук зауважив, що відтоді виросло нове покоління українців, яке творить сучасну Україну.

Президент України у 1991-1994 роках також закликав не допустити, щоб хтось втручався у внутрішні справи держави, та припинити внутрішню ворожнечу.

«Звертаюсь до вас з великим проханням – зупинити розхитування маховика ворожнечі в суспільстві і в самій Верховній Раді. Дивлюсь на всі баталії й часто думаю: чи це справді пошук кращого шляху, чи це пошук найкоротшого шляху до влади через популізм і всілякі неподобства?» – сказав він.

Леонід Кравчук також відзначив важливість політичної культури. Він застеріг від протистояння між елітами центру й регіонів країни, а також від зневаги представників влади до законів України.

Перший Президент незалежної України впевнений, що наша держава переможе, якщо спиратиметься на свою історію, свободу й права людей та загальнонаціональні цінності.

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася селекторна нарада з питань врегулювання проблемних питань, пов’язаних із запобіганням потрапляння твердих побутових відходів у річку Тиса та інші водні об’єкти, у національному і транскордонному аспектах.

В нараді взяли участь: Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Сергій Осачук, голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олексій Петров, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталій Федорів, Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований та інші.

Відкриваючи нараду, Денис Шмигаль повідомив, що під час паводків цього року в західних областях України проявився масштаб проблеми потрапляння сміття в транскордонні водні об’єкти.

«За 30 років не було створено ані концепції, ані стратегії з утилізації твердих побутових відходів, ані реалізації її на практиці. І на гірських територіях західних областей ця проблема проявляється особливо гостро…Проблема стосується всієї України і ми маємо почати напрацьовувати кроки для вирішення цієї проблеми на рівні всієї держави, а західні області нехай стануть для нас першим кроком. Треба зробити все, щоб побутові відходи зі стихійних звалищ не потрапляли у водні об’єкти», - додав Прем’єр-міністр.

У свою чергу Роман Абрамовський розповів, що масштаби забруднення річок викликані тим, що віддалені та гірські регіони не мають системи збирання та вивезення відходів, через що там масово утворюються стихійні звалища, відходи з яких під час повеней потрапляють  у водні об’єкти. Також Міністр нагадав, що закон покладає відповідальність за несанкціоновані звалища саме на органи місцевого самоврядування.

«Треба на місцевому рівні обласним та районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування провести рейдові заходи для того, щоб з’ясувати місця стихійних сміттєзвалищ, провести роботу з їх ліквідації, розробити план та постійно вести роз’яснювальну роботу серед населення щодо поводження з відходами», - зазначив Міністр, окремо наголосивши, що необхідно також створити відповідну інфраструктуру, щоб громадяни мали можливість вивозити відходи.

Денис Шмигаль також звернувся до голів обласних державних адміністрацій протягом тижня надати пропозиції, які дозволять максимально швидко опанувати ситуацію зі стихійними сміттєзвалищами. «Давайте спільно робити кроки, які зараз дозволять практично і швидко почати вирішувати цю ситуацію», – закликав він голів ОДА.

Також Прем’єр-міністр наголосив, що за підсумками наради затверджений комплекс заходів, і Уряд буде контролювати його виконання.

Цей комплекс заходів щодо вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів та запобігання забруднення транскордонних річок передбачає, що обласні та районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та відповідні органи виконавчої влади мають: забезпечити обстеження ділянок водних об'єктів та заплав і виявлення ділянок забруднення сміттям; забезпечити ліквідацію несанкціонованих та стихійних сміттєзвалищ та контроль за дотриманням обмежень для прибережних захисних смуг; забезпечити розроблення схем санітарного очищення населених пунктів та визначити відповідальних за надання послуг з вивезення побутових відходів; забезпечити фінансування з місцевих бюджетів заходів для збирання, вивезення та перероблення побутових відходів.

Також органи місцевого самоврядування мають забезпечити проведення просвітницьких заходів серед населення щодо належного поводження з побутовими відходами.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів і Державна екологічна інспекція повинні також опрацювати питання внесення змін до законодавства щодо збільшення розміру штрафних санкцій за засмічення та забруднення водних об'єктів та прибережних захисних смуг.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь в  урочистій церемонії закриття Програми стажування молоді в Апараті Парламенту в 2020 році.

«Верховна Рада України як інституція має свої традиції, свою довгу історію і має те, чим може ділитися із суспільством, молоддю та багатьма державами світу. Рано чи пізно на зміну діючому складу Парламенту прийдуть нові обличчя, нові лідери та нові політичні діячі, які будуть працювати на користь нашої держави, розбудовувати її та захищати», - зазначив Голова Верховної Ради.

Він також підкреслив, що важливу роль у житті держави відіграє саме Парламент. «Ми всі прагнемо і будемо робити все, щоб наші кордони були непорушні, а майбутнє - світлим. Сьогодні багато залежить від нас, а в майбутньому буде залежати від вас», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков вручив сертифікати учасникам Програми та подякував Апарату за високий рівень організації стажування.

Близько 50 учасників протестної акції на пішохідному переході у с. Лисогора сьогодні, 17 липня,  перекрили ділянку траси М-12 на м. Хмельницький. Вимоги —  розблокувати роботу Держгеокадастру і оформити ділянки для учасників АТО.

За словами учасників акції, заяви від атовців про надання дозволу на розробку технічної документації не розглядають з 17 червня.

Сергій Борзов поспілкувався з учасниками протестної  акції. Вислухав атовців, фронтовики ж, своєю чергою, запевнили голову ОДА, що дорогу перекривають з проміжками у 10 хвилин, відтак, всі учасники дорожнього руху можуть безперешкодно проїхати. Акцію назвали попереджувальною, аби привернути увагу до наболілої проблеми.

«З 1 липня голова ОДА вже не погоджує керівника обласного Держгеокадастру. Якщо раніше я міг погодити чи не погодити, то тепер такого впливу не маю», — зазначив Сергій Борзов.

Прокоментував ситуацію із наданням земельних ділянок для учасників АТО/ООС в.о. керівника обласного Держгеокадастру Артем Шалагінов, зазначивши, що в Держгеокадастрі України, за ініціативи керівництва, проводиться внутрішній аудит. Відтак, до моменту завершення аудиту, можливість реєстрації земельних ділянок буде заблокована.  

В ході розмови до керівника ОДА звернулася вдова учасника АТО. Вона пояснила, що намагалася оформити земельну ділянку на дітей: «В рішенні мені написали «утриматися». Що означає «утриматися»? Це ні так, ні ні. Мій чоловік віддав за нашу державу найдорожче — своє життя. І зараз об нас просто витирають ноги».

Учасники акції протесту передали голові ОДА листи до Президента України і Прем’єр-міністра з вимогами невідкладно відновити роботу програмного забезпечення, звільнити з посади діючого керівника Держгеокадастру Романа Лещенка; не допустити передачу в комунальну власність земель сільськогосподарського призначення; передбачити в законопроекті ефективний механізм забезпечення та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність учасникам АТО, та членам сімей загиблих бійців після передачі с/г земель у комунальну власність.

Не треба поспішати продовжувати карантин більше, ніж на місяць, наголосив Президент України Володимир Зеленський під час традиційної селекторної наради за участю представників уряду та правоохоронних органів, яка відбулася під його головуванням.

«Не треба поспішати з продовженням карантину надовго, треба діяти за розвитком ситуації. Всі вже втомилися від цього карантину. Потрібні чіткі рамки, як ми його продовжимо, щоб у людей були можливості для життя в безпеці, щоб міг функціонувати бізнес, щоб економіка не стояла на паузі. Тому спочатку продовжуємо на місяць, але не довше», – сказав Глава держави.

У відповідь міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що вже розроблено постанову зі змінами щодо існування карантину в Україні в цілому. За документом, регіони буде поділено на чотири зони – «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону», де діятимуть чіткі критерії щодо обмежень. Обмежувальні заходи запроваджуватимуть залежно від ситуації, що виникає в тому чи іншому населеному пункті області.

Верховна Рада України на засіданні в четвер, 16 липня, призначила Олега Уруського на посаду Віце-прем'єр-міністра України – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості та Ольгу Піщанську на посаду Голови Антимонопольного комітету України.

За призначення Олега Уруського проголосувало 250 народних депутатів. За кандидатуру Ольги Піщанської віддали свої голоси 255 парламентарів.

Представляючи Олега Уруського, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що Україна потребує міністерства, яке буде опікуватися промисловістю, оборонно-промисловим комплексом, стратегічними галузями, при цьому очільник цього міністерства має бути у статусі віце-прем’єра, аби мати не лише закріплену відповідальність, а і відповідні повноваження та статус представництва.

«Статус віце-прем’єра для нового міністра дуже чітко вказує на пріоритети нашого Уряду. Ми розуміємо, що українським стратегічним галузям промисловості потрібно нове бачення та нові підходи. Україна має стати майданчиком для появи нових технологій», - зазначив Денис Шмигаль.

Олег Уруський, виступаючи перед парламентарями, у свою чергу зазначив, що бачить своїм першим завданням налагодження системи в промисловій політиці.

«Уряд планує в співпраці з партнерами, з Федерацією роботодавців, з Українською спілкою промисловців та підприємців, з профспілками, з асоціаціями реалізувати напрацювання, які уже є. Я сподіваюся на плідну співпрацю з депутатським корпусом. Тільки разом ми можемо вийти з тієї ситуації, в якій опинилася наша промисловість», - заявив він.

Представляючи кандидатуру Ольги Піщанської, Прем’єр-міністр заявив: «До нового очільника Антимонопольного комітету, стоять вимоги щодо результативності, об’єктивності і незаангажованості у прийнятті рішень». 

У свою чергу Ольга Піщанська, виступаючи в Парламенті, наголосила, що розуміє виклики, які стоять перед АМКУ. Основні пріоритети конкурентної політики, за її словами, – це боротьба зі зловживанням монопольним становищем, посилення інституційної спроможності Комітету тощо.

Шановні колеги!

Мій сьогоднішній виступ - про мрії та майбутнє, про гордість і єдність, про мудрість і любов до України.

Все це було не раз переконливо показано в стінах Верховної Ради.

Україна починається з тебе, - казав В’ячеслав Чорновіл.

А хотілось би нам сьогодні додати - Україна починається з Парламенту!

Саме в цій залі творилася велика історія нашої Соборності та Незалежності.

Як історик, хочу наголосити про очевидні висновки з тих подій. Адже всі найважливіші рішення були прийняті тоді, коли більшість в сесійній залі доєднувалась до активної меншості. Коли опозиція голосувала разом з більшістю заради національних інтересів країни. Коли толерантне ставлення перемагало ненависть, а депутати, з Україною в серці - виступали проти зла і несправедливості.

З ухваленням Декларації  про державний суверенітет, відбулося відновлення українського парламентаризму. Країна отримала інституцію, яка представляла і виражала волю всього українського народу.

Проголошення Незалежності - той день, коли справжні патріоти, силою слова переконали більшість, і втілили в життя мрію багатьох поколінь.

Голосування за Конституцію 96 року - ніч без сну - ніч справедливості.

Давайте згадаємо, наскільки ця ніч відрізняється від ганебних бюджетних ночей більш пізнього парламентаризму. Коли депутати віддалялись від народу, від простих людей, які делегували їх до Парламенту.

То ж хочу закликати ніколи не забувати завдяки кому і для кого ми працюємо у Верховній Раді.

Я твердо переконана, що в ДНК українського народу поряд з українською мовою, культурою, прагненням до свободи - є ще один ключовий елемент. Це – народовладдя.

Право самим, або через обраних представників, вирішувати власні справи, право розпоряджатися національними багатствами, і творити своє майбутнє.

Хочу нагадати усім, що ми – парламентсько-президентська країна і найважливіші рішення мають прийматись у цих стінах.

І так було не раз.

Я мимоволі згадую той вечір, коли під час Революції Гідності, парламент вже був оточений військовими. Ми розуміли, що та влада зовсім втратила розум і могло початись найгірше. Але ті депутати хто був поруч з людьми, та ті хто не злякався - проголосували за виведення військ з Києва. Вони втримали країну, як і під час Помаранчевої революції.

Пригадаю, як український парламент на рівні Основного Закону закріпив євроатлантичний вибір українського народу, зроблений під час Революції Гідності.

Пишаюся тим, що ухваливши закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Верховна Рада раз і назавжди поставила крапку над І в цьому питанні. Не може бути і не буде в Україні іншої державної мови, ніж українська!

Оновлений, як ніколи раніше, парламент 9 скликання також увійшов в історію, скасувавши депутатську недоторканість.

Водночас перед нинішнім парламентом стоять не менші виклики ніж перед парламентами попередніх скликань.

-                    Війна триває, частина території України окуповано країною-агресором Російською Федерацією.

-                     Епоха бідності так і не завершилася. Люди відчувають на собі соціальну несправедливість.

-                    Через пандемію коронавірусу стрімко змінюється світ. Україна не може залишатися осторонь цих процесів.

-                    Та й прийняття монобільшістю законів про продаж сільськогосподарської землі та дозвіл на азартні ігри не додають відповідальності та довіри владі

Ми маємо пам’ятати, що Верховна Рада, як інституція окрім представницької та законодавчої, має ще контрольну функцію за виконавчою владою. Сьогодні, як ніколи, ми зобов’язані поважати досвід, професійність, фаховість, мудрість, новітні підходи та  знання для того, щоб разом дати якісні відповіді на ці виклики.

Саме закликом до єдності я хочу завершити цей виступ. Єдності та порозуміння заради добра для України.

Єдності в інтересах людей, які вирощують хліб, вчать, лікують, творять та будують.

Єдності заради наших героїв, які на передовій захищають Україну і Європу від навали тоталітаризму. Захищають ідеали парламентаризму, свободи, рівності та людської гідності. Все те, що мусить бути наріжним каменем добробуту народу, країни щасливих людей.

Я мрію про такий парламент, в якому буде рівне представництво жінок та чоловіків. Сьогодні у ВРУ ми вже маємо 20% жіночого представництва.

І я сподіваюсь, що вже зовсім скоро у стінах місцевих рад також буде набагато більше українок.

Більше жінок в управлінні країною, в парламенті - Не, як нових облич, а тих, хто розуміє, що таке важко працювати. Що таке добиватись успіху, дбаючи про дітей і сім’ю, зовсім часто не маючи підтримки, але не покладаючи зусиль. Я вірю, що саме вони стануть новою силою розвитку України.

Хочу з великою вдячністю привітати зі святом та віддати належне всім депутатам першого скликання за те, що в той день, 16 липня 1990 року, Ви натиснули кнопки «ЗА» Україну.

Слава Україні!

Спілкування голови ОДА Сергія Борзова з громадою Оратівського району відбулося 16 липня. За ініціативи керівника облдержадміністрації, воно відбулося за участю керівництва силових структур регіону.

На початку зустрічі Сергій Борзов повідомив, що вже оглянув об’єкти «Великого будівництва» в районі, зокрема, школу і стадіон.

«Приємно вражений, що вперше, наголошую: вперше, під час будівництва за державні кошти, в Оратівському районі була економія, — повідомив Сергій Борзов. — За рахунок цієї економії було збудовано ще деякі корисні речі для дітей. Виникає питання: чому в інших районах так зробити не вдалося?».

Найгостріше питання, яке було озвучене під час прийому, стосувалось розпорядження землями за межами населених пунктів.

«Я думаю, що це не тільки проблема Оратівського району, — зазначив голова Оратівської РДА Олег Чугункін. — Відбувається тотальний дерибан землі. Сільські голови нарікають, що з ними навіть ніхто не радиться, адже, можливо, у сільських рад, на використання тих чи інших ділянок, інші плани. Є чимало претензій до Держгеокадастру».

Прокоментував ситуацію перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Артем Шалагінов, зазначивши, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

«На жаль, законодавець не передбачає процедуру погодження із сільськими радами. Водночас, я хочу зазначити, що на сьогодні переважна більшість наказів про надання земельних ділянок надаються учасникам АТО/ООС. Стосовно тієї незначної кількості громадян, які подають заяви на одержання землі, в законодавстві існує чітко прописаний перелік підстав для відмови, яким ми вимушені керуватися», — зауважив Артем Шалагінов.

Ще одне звернення стосувалося спортзали, що перебуває у власності Міністерства внутрішніх справ України, громада просить передати це приміщення в комунальну власність. Питання буде вирішено незабаром, — запевнив голова ОДА, однак найоптимальнішим варіантом визнано передачу спортзали в довгострокове користування.

Чергове наболіле питання — релігійне. Звернулися представники УПЦ МП, а стосується воно переходу релігійної громади с. Новоживотів до ПЦУ. Релігійна громада села Новоживотів першою в районі проголосувала за перехід храму до Православної церкви України. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, за словами голови Оратівської РДА, є почергове богослужіння.

Під час робочої поїздки до  Оратівського району, сьогодні, 16 липня, голова облдержадміністрації Сергій Борзов  відвідав  опорну загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів (початкова школа) селища Оратів, де  завершено капітальний ремонт будівлі  із впровадженням енергозберігаючих технологій. До речі, це  приміщення бувшого житлового будинку поміщика Вороновича. Маєток побудований у 1892 році в класичному стилі, є архітектурною пам’яткою XIX століття.

При виконанні робіт капітального ремонту будівлі, вдалось зекономити кошти в розмірі 195,99 тис. грн., які громада  вирішила спрямувати на забезпечення потреб осіб з інвалідністю. Адже, інклюзивність, залучення всіх дітей, без винятку, до освітнього процесу – це важливе завдання, якому приділяється значна увага як на рівні Кабміну, так і області.

«Дуже приємно вражений, що в Оратові,вперше в області, при будівництві за державні кошти була  досягнута економія, а зекономлені кошти направлені на інші важливі роботи . Садочок і стадіон ще потрібно облаштувати. Хтілося б, щоб  цей освітній кластер  у парку був виконаний вже до кінця »,- коментує Сергій Борзов.

На об’єкті  завершені основні будівельні роботи, які виконані  якісно,  згідно з графіком.  Наразі, подані  відповідні документи для отримання дозволу на введення його в експлуатацію.

Тож у новому навчальному році на школярів та дошкільнят Оратова  чекає  оновлений навчальний заклад на 226 учнівських місць. При будівництві врахували потреби осіб з інвалідністю. Тож пріоритет місцевої громади – створити інклюзивне середовище для всіх, хто його потребує.

Ідея створення на базі опорної Оратівської школи сучасного  комплексу виховання та навчання дітей є перспективною  для селища вже тому, що Оратівська школа, дошкільний начальний заклад,  дитяча музична школа  розташовані  поряд, у мальовничому місці селища – парку культури та відпочинку, де  поряд розташовані ігрові та спортивні майданчики, пішохідні доріжки, літній театр. Таке сусідство дало можливість створити своєрідний комплекс закладів, що займаються інтелектуальним, духовним, культурним та фізичним розвитком дитини.

Нагадаємо: проєкт  «Капітального  ремонту загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (початкова школа)  смт. Оратів із впровадженням енергозберігаючих технологій» увійшов до переліку 15 об’єктів Державної програми «Велике будівництво», які реалізовуються в області у 2020 році.

Загальна кошторисна вартість будівництва складає 4496,071  тис грн. На його закінчення у 2020 році із місцевого бюджету було виділено 876,800 тис грн., а фінансування з ДФРР склало 651,575 тис грн., як і передбачалось  кошторисом.

Реалізація проєкту суттєво зміцнить матеріально-технічну базу комунального закладу, як опорної школи громади та  району, дозволить уникнути нарікань на неналежний температурний режим, непривабливий зовнішній вигляд будівлі, слабку технічну оснащеність. Впровадження енергозберігаючих технологій значно скоротить бюджетні витрати на опалення закладу, проведення ремонтних робіт. А для Оратівської громади це дуже важливо.

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з Кабінетом Міністрів наголосив на необхідності більш жорсткої кримінальної відповідальності за водіння в нетверезому стані, що призвело до загибелі людей у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Глава держави вимагає чіткої логістики конкретних і жорстких дій для покращення ситуації з безпекою на дорогах.

Президент наголосив, що ситуація на автошляхах залишається вкрай складною. Остання аварія, спричинена п’яним водієм 12 липня під Києвом, є доказом цього. Внаслідок ДТП загинуло чотири особи, ще одна дитина перебуває в тяжкому стані.

«Хочу висловити співчуття родині загиблих. Прошу надати всю необхідну допомогу, зокрема для лікування дитини», – сказав Глава держави.

За словами Президента, загалом за перше півріччя 2020 року на дорогах загинуло майже 1,5 тис. осіб.

«У ДТП в Україні гине більше людей, згідно зі статистикою, ніж на війні. Така кількість може навіть порівнятися з будь-якою епідемією», – додав Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що чинні закони, рішення та стратегії нічого не вирішили й радикально не змінили ситуації на дорогах.

«Бездіяльність та безвідповідальність – ці два слова характеризують ставлення влади на всіх рівнях до цієї проблеми… Вчорашня жахлива ДТП – це прямий наслідок того, що люди не усвідомлюють відповідальності, коли напідпитку сідають за кермо», – наголосив Глава держави.

За його словами, безпека дорожнього руху має стати пріоритетом номер один для Президента, уряду, очільників ОДА, міських голів та голів ОТГ.

Володимир Зеленський нагадав, що Міністерство внутрішніх справ максимально виступало за підписання закону № 720-IX (законопроект № 3314), за яким відповідальність за водіння напідпитку поверталася зі статусу кримінальних проступків до Кодексу про адміністративні правопорушення. Були аргументи, що кримінальний порядок паралізує роботу, адже процедура документування кримінального проступку є значно складнішою та потребує більше часу.

Тому, на думку Президента, повинен бути знайдений інший підхід. Зокрема, оскільки чинні штрафи не мають відповідного стримувального ефекту для водіїв, що сідають за кермо напідпитку, потрібно збільшити їх у 5-10 разів (якщо порушення правил незначне). У разі, якщо п’яний водій спричинив ДТП, яка призвела до людських жертв, має бути запроваджена більш сувора кримінальна відповідальність.

«Якщо водіння напідпитку спричинило загибель – строк покарання має бути збільшений. Можливо, до довічного ув'язнення. Я – за максимальну криміналізацію цих злочинів. Жорстко й надовго. І з максимальним розголосом... І щоб жоден суд не думав когось «відмазати», – заявив Президент.

Глава держави зауважив, що чекає всіх посадовців, які відповідають за це питання, зі звітами та конкретними результатами.

Президент також звернувся до Прем'єр-міністра України, щоб протягом тижня були підготовлені реальні пропозиції та сформований дієвий план заходів з підвищення безпеки дорожнього руху.

«І наостанок. Ми з вами не можемо впливати на правоохоронні органи та суди, але ця справа буде на моєму особистому контролі. За нею буде слідкувати, впевнений, вся країна. Ніхто не зрозуміє, якщо ця особа, через яку загинула така кількість людей, якимось чином, через якісь умови чи знайомства, вийде під заставу, на свободу чи на поруки», – зазначив Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Міністерству фінансів прискорити процедуру повторного проходження у парламентських комітетах та якнайшвидшого повернення до сесійної зали Верховної Ради законопроектів щодо розширення державних гарантій для пільгових кредитів малому та середньому бізнесу.

Відповідне завдання Денис Шмигаль дав під час засідання Кабінету Міністрів України 15 липня.

Очільник Уряду нагадав, що цього тижня до зали Верховної Ради були внесені два важливі законопроекти Уряду, «які мали полегшити малому та середньому бізнесу процес отримання пільгових кредитів шляхом розширення державних гарантій». За його словами, цими законопроектами передбачалося, що об’єм програми буде на рівні до 5 млрд гривень.

«На практиці це означає, що раніше держава за програмами доступних кредитів гарантувала від 30 до 50% суми позики. Тепер ця позначка зміститься на рівень 80%. Це буде означати, що держава гарантує до 80% тіла кредиту перед банком. Це значний крок вперед у питанні дешевих та доступних кредитів. І це те, що роблять всі успішні економіки на Заході та Сході, аби підтримати свій малий і середній бізнес. Це фактично тисячі потенційних кредитів для малого і середнього бізнесу на дуже пільгових умовах», - наголосив очільник Уряду. 

Денис Шмигаль також подякував тим парламентарям, які підтримали напрацювання Уряду. «Також попрошу Міністерство фінансів прискорити повторне проходження цих законопроектів у Комітеті та повернення їх до зали Парламенту. Дуже важливо скоріше повернення законопроектів до сесійної зали Парламенту, оскільки на це рішення дуже чекає український бізнес», - зазначив Денис Шмигаль.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп висловив підтримку та співчуття постраждалим від пожеж у Луганській області минулого тижня. 

“Хочу також висловити вдячність всім вогнеборцям та рятувальникам, які були долучені до цього процесу та оперативно, незважаючи на побутові речі та не шкодуючи свого життя й здоров’я, доклали максимум зусиль для боротьби зі стихією. Пожежі були досить серйозні, і впевнений, що Верховна Рада буде оперативно вирішувати все, що буде залежати від нас щодо ліквідації їх наслідків”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також наголосив, що крайній тиждень третьої сесії Верховної Ради України ІХ скликання буде насиченим та напруженим. “Наразі маємо деяке блокування нашої роботи через розгляд так званого законопроекту про азартні ігри. Багато питань стоять у черзі на розгляд, тому нам потрібно буде трохи попрацювати понаднормово - в режимі позачергових засідань”, - зауважив Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту нагадав, що перше позачергове засідання відбудеться вже сьогодні о 14:00. “Деякі з питань для розгляду є дискусійними, але переконаний, що кожен зможе висловити свою позицію. Зокрема, буде розглядатись питання про призначення місцевих виборів у жовтні 2020 року і зміни до держбюджету щодо виділення коштів на їх проведення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Він також повідомив, що вже підготовлено Розпорядження Голови Верховної Ради України щодо проведення ще одного позачергового засідання завтра, 14 липня о 15:00. “Якщо ми не зможемо швидко пройти та прийняти рішення щодо законопроекту про азартні ігри, то можливе проведення й інших позачергових засідань цього тижня”, - підкреслив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков зауважив, що цього тижня відзначатиметься  визначна подія для Верховної Ради та історії нашої держави - 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України. “Ми готуємо проведення урочистого засідання, у якому візьмуть участь близько 150 народних депутатів першого скликання, що були безпосередніми учасниками одного з вирішальних засідань Парламенту України 1991 року”, - зазначив Голова Верховної Ради.