Топ новини

У черговому номері збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва «Відомості Верховної Ради України» №36 від 4 вересня 2020 року опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», прийнятий на третій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Законом вносяться зміни до 13 законодавчих актів, серед яких Виборчий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон «Про державну службу», Закон «Про запобігання корупції», Закон «Про Центральну виборчу комісію», Закон «Про місцеве самоврядування в Україні».

У Виборчому кодексі Законом вносяться зміни, якими встановлюється проведення позачергових, проміжних, перших, додаткових місцевих виборів двічі на рік – в останню неділю березня та останню неділю жовтня; запроваджується можливість паралельного використання інноваційних технологій у виборчому процесі та електронних сервісів; деталізуються повноваження регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії; унормовуються наслідки для виборчого процесу в разі введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях; усуваються ряд неузгодженостей та прогалин у положеннях Виборчого кодексу України.

У частині Кодексу, яка визначає основні засади організації та проведення виборів Президента Україна, запроваджується механізм боротьби із "двійниками"; вдосконалюється порядок формування та функціонування виборчих комісій; конкретизуються окремі положення, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах.

Узгоджено кількість виборчих регіонів та максимальну кількість кандидатів, які можуть бути висунуті в кожному з них; вдосконалено механізм урахування голосів виборців закордонного виборчого округу під час розподілу депутатських мандатів за загальнодержавними списками партій.

Законом упорядковано строки призначення різних видів місцевих виборів та оголошення виборчих процесів; спрощено вимоги щодо документів, які подаються до виборчих комісій для отримання статусу відповідного суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії; конкретизовано окремі положень, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах; удосконалено механізми відмови в реєстрації кандидатів; уніфіковано та вдосконалено порядок виготовлення та передачі виборчих бюлетенів; регламентовано процес транспортування виборчої документації;  усунуто прогалини та неузгодженості у частині підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування та результатів виборів.

Змінами до Кримінального кодексу України введено санкції за порушення виборчого законодавства та невідворотність покарання за відповідні дії чи бездіяльність суб'єктів виборчого процесу. Зокрема, встановлено відповідальність за підробку документів для реєстрації особи, висунутої кандидатом на вибори, а також подання для проведення такої реєстрації завідомо підроблених документів.

Змінами до Кодексу адміністративного судочинства України вдосконалено порядок оскарження суб'єктами виборчого процесу рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.

Закон набув чинності 23 липня 2020 року.

Також опубліковані ряд постанов Верховної Ради України, зокрема, Постанови «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р. Г.», а також Постанови «Про направлення депутатського запиту народного депутата України Борзової І. Н. Президенту України», щодо збереження клінічного закладу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока".

Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою.

Сторони обговорили заходи, яких вживають в Україні та Литві з метою протидії поширенню коронавірусу та мінімізації впливу пандемії на громадян.

Володимир Зеленський ознайомив Гітанаса Науседу з актуальною безпековою ситуацією на Донбасі. Президент України висловив глибоку стурбованість грубим порушенням всеосяжного перемир’я з боку незаконних збройних формувань, яке сталося 6 вересня та призвело до загибелі українського військовослужбовця. Внаслідок ворожого обстрілу поранень зазнав ще один військовослужбовець Збройних сил України.

Глава Української держави розповів Президенту Литви про перебіг переговорного процесу в Нормандському форматі.

«Сподіваюся, що після зустрічі радників лідерів країн «Нормандської четвірки» ми зрозуміємо, коли має бути зустріч лідерів цих країн. Нам усім треба старатися заради того, щоб досягнути миру», – сказав Володимир Зеленський.

Він висловив подяку офіційному Вільнюсу та особисто Гітанасу Науседі за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Окрему увагу співрозмовники приділили питанню підготовки до 22-го Саміту Україна – ЄС, що запланований на 1 жовтня 2020 року в Брюсселі. Володимир Зеленський наголосив на налаштованості української сторони на максимальну результативність Саміту та активізацію з цією метою відповідної роботи зі структурами ЄС і державами – членами Євросоюзу.

«Серед головних результатів Саміту я бачу підтвердження визнання європейських прагнень України, досягнення домовленостей про початок роботи з оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, адже вона вже не відображає економічних реалій України та ЄС», – заявив Володимир Зеленський.

Гітанас Науседа наголосив, що сподівається, що під час президентства Володимира Зеленського Україна зробить усе, щоб стати членом Євросоюзу, і зазначив, що серед країн Східного партнерства наша держава демонструє лідерство.

Співрозмовники обговорили першочергові заходи двостороннього політичного діалогу. Було відзначено спільну налаштованість провести чергове засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки наприкінці цього року в Києві.

Також Володимир Зеленський і Гітанас Науседа обмінялися думками щодо розвитку ситуації в Білорусі. Глава Української держави звернув увагу на спільність підходів України та Європейського Союзу в питаннях оцінки білоруської внутрішньополітичної кризи.

Залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами — це основні напрямки фінансової стратегії Уряду. Про це зазначив Прем’єр-міністр під час виступу на 2-му «Форумі МСП. Перезавантаження 2020», що проходив у Києві 4 вересня за участі представників бізнесу.

«Зараз ми формуємо реалістичний бюджет на наступний рік. Зростання ВВП плануємо в наступному році 4,7%. Плановий показник дефіциту поки ставимо в районі 6%. Але залучення зовнішніх коштів хочемо з року в рік зменшувати та розвивати внутрішній фінансовий ринок. Тому зараз наша фінансова стратегія — залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного фондового ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що попри проблеми, пов’язані з пандемією та світовою економічною кризою, наразі для України та українського бізнесу відкрита низка можливостей.

«Це — від виробництва вакцини нашими фармкомпаніями до початку глибокої переробки сільгосппродукції і виробництва продукції харчування. Прорив в ІТ-технологіях — це теж наш потенціал, тому що ми маємо дуже хороший науковий і освітній базис. Ми сьогодні маємо виховувати молодих людей, які можуть працювати у сфері ІТ та розвитку нових технологій — за цим також майбутнє», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час свого виступу Денис Шмигаль також розповів про напрямки підтримки державою малого та середнього бізнесу.

«За час роботи нашого Уряду облікова ставка НБУ знизилася з 11% до 6%. Сьогодні вже є іпотека під 10%. Наша мета — це кредитування в гривні в середньому під 7%. Цього тижня Верховна Рада ухвалила урядовий закон про державні гарантії. Перші 5 млрд грн виділені. Це будуть державні гарантії під кредити малого та середнього бізнесу і під державні підприємства, які можуть забезпечити нам розвиток експорту», — зауважив очільник Уряду.

Серед інструментів підтримки бізнесу Денис Шмигаль також назвав проект «Дія.Сіті». За  його словами, він визнаний експертами одним із найкращих бізнес-проектів у сфері ІТ та діджиталізації державних послуг.

«Дія.Сіті» —  це один із видів спеціальних режимів для бізнесу. Щоб стати лідером у регіоні, нам потрібно зробити ривок на два кроки вперед, користуючись можливостями кризи. «Дія.Сіті» є одним з таких кроків, який дасть нам нові проривні ідеї та можливості для бізнесу», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що ціна і доступність кредитних ресурсів для бізнесу — це два параметри, над якими Уряд працює спільно з НБУ і банківською системою.

«Переконаний, що вже до кінця року ми представимо результат цієї роботи, і бізнес побачить реальні зміни в кредитних ставках і в доступності фінансових ресурсів в банківській системі України», — резюмував Денис Шмигаль.

Цифровізація максимально спростить життя бізнесу. Мета української влади – зробити так, щоб підприємці могли реєструвати бізнес і надавати послуги онлайн і навіть одним кліком сплачувати податки. Центри «Дія.Бізнес» покликані об'єднати підприємців, збільшити відсоток відкриття нових компаній у регіонах і зменшити кількість випадків закриття бізнесу.

Щоб побачити, як це працює, Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Харківської області ознайомився з діяльністю першого в Україні Центру підтримки підприємців разом із консалтинговою зоною «Дія.Бізнес».

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що «Дія.Бізнес» – це масштабний національний проект із розвитку підприємництва, що має дві складові: онлайн-платформу для підприємців «Дія.Бізнес» і мережу центрів підтримки підприємців офлайн.

Він зауважив, що проект «Дія.Бізнес» має поліпшити комунікацію між владою та бізнесом.

«Ми віримо, що наша команда зможе за роки при владі зробити найкращі умови для розвитку бізнесу», – сказав Михайло Федоров.

Віце-прем'єр-міністр зазначив, що вже 100 тисяч осіб скористалися послугами відкриття бізнесу за допомогою порталу «Дія».

«Буде можливість зареєструвати ТОВ онлайн. І це буде найшвидша послуга у світі», – наголосив Михайло Федоров.

Він повідомив, що центри «Дія. Бізнес» будуть створені у 50 містах України. Зокрема, їх відкриватимуть на базі центрів надання адміністративних послуг.

Президент зазначив, що їх треба створювати не лише в обласних центрах, а й у невеликих містах, зокрема в центрах об’єднаних територіальних громад.

«Мені здається, ми маємо йти з Києва й у великі міста, і в невеличкі. Ми повинні допомагати бізнесу там, де це потрібно. А це означає, що держава має бути опорою по всій Україні», – зауважив Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що офіс створено в найсучаснішому форматі. Він поспілкувався з підприємцями, які отримують консультації.

Михайло Федоров додав, що в деяких навчальних закладах буде запроваджено предмет «Підприємництво» як пілотний проект.

Довідка. Перший Центр «Дія.Бізнес» відкрився у Харкові 1 липня 2020 року. За два місяці роботи його відвідало 1500 осіб. У pop-up-локації кожен підприємець може протестувати свій продукт. Це допомагає зібрати відгуки про товар і допрацювати його перед виходом на ринок. Послуга тестування є безкоштовною один день, далі – платною.

У консалтинг-зоні підприємці можуть отримати безкоштовну консультацію з необхідного питання, а саме: систематизація бізнес-процесів, фінансовий менеджмент, HR, маркетинг, продажі, юридична підтримка, гранти, кібербезпека.

Кожен підприємець проходить первинну консультацію. Вони обов’язкові для тих, хто звертається вперше. Всі консультанти мають більше трьох років досвіду у тому напрямку, з якого вони консультують, і досвід роботи з малим і середнім бізнесом.

У Центрі проводяться конференції та освітні заходи. За два місяці роботи відбулося понад 50 освітніх подій, які відвідало близько 460 осіб.

У конференц-залах відбуваються навчальні події, конференції та форуми. Зали вміщують 65 та 25 осіб. Також зали здаються в оренду приватним компаніям, підприємцям, зацікавленим особам для проведення подій. Для організацій підтримки оренда приміщень безкоштовна.

Аудиторія для навчання призначена для системної підготовки підприємців, студентів і дітей.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, батьки повинні мати вибір: віддавати дітей з інвалідністю в школу з інклюзивним навчанням або в спеціалізовані навчальні заклади.

Про це Прем’єр-міністр зазначив під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 2 вересня. За його підсумками Уряд вдосконалив порядок зарахування дітей до закладів інституційного догляду і виховання дітей.

«Це буде зроблено для того, щоб зберегти ті заклади, вихованці яких не можуть отримувати освіту у звичайних школах навіть за умов запровадження інклюзії в середній освіті», — зауважив очільник Уряду.

Денис Шмигаль додав, що Уряд бачить необхідність збереження таких спеціалізованих навчальних закладів: «Вони дадуть змогу батькам вирішувати, чи віддавати дітей з інвалідністю в школу, де є можливість навчатися інклюзивно, чи у спеціалізовані навчальні заклади, де навчання відбувається спеціально для таких дітей з можливістю їх проживання там».

Міністр соціальної політики Марина Лазебна підкреслила, що в Уряду немає мети одномоментно закрити інтернати, натомість пропонується змінити систему направлення дітей в ці заклади.

«Цим рішенням ми пропонуємо відтермінувати нові правила зарахування дітей в інтернатні заклади на чотири місяці, тобто на період першого семестру. Відтак зараховувати дитину на цілодобове перебування до закладів будуть, як і зараз, за наказом керівника відповідного закладу. Також ми спрощуємо порядок зарахування окремих категорій дітей до спеціальних шкіл без розгляду цього питання на комісіях з питань захисту прав дітей», — зазначила Марина Лазебна.

Крім того, Уряд затвердив проект постанови, яким визначається положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку.

«Це початок системної роботи зі створення гідних умов для людей похилого віку у таких закладах: і в питанні медичного обслуговування, і в питанні дозвілля, і в питанні побуту», — наголосив Денис Шмигаль.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки сьогодні, 2 вересня.

Згідно з порядком денним засідання Комітет розглянув проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку (№ 3553). За результатами розгляду народні депутати України – члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України включити законопроєкт до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду законопроєкту у першому читанні прийняти його за основу.

Також Комітетом розпочато розгляд проєкту Закону про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо військово-квартирної повинності для фізичних і юридичних осіб (№ 3968).

За результатами обговорення проєкту Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про призначення стипендій Верховної Ради України курсантам і слухачам вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, на 2020-2021 навчальний рік» народні депутати України – члени Комітету ухвалили рішення підтримати подані пропозиції про призначення стипендій Верховної Ради України на 2020-2021 навчальний рік, які узагальнені в проєкті Розпорядження Голови Верховної Ради України.

Крім того, запрошений на засідання Комітету Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський поінформував народних депутатів України про напрями та перспективи діяльності Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

За ініціативою голови ОДА Сергія Борзова, на гарячу лінію Вінницької облдержадміністрації можна звернутися онлайн у Telegram.

«Чат-бот Вінницької облдержадміністрації» допоможе вінничанам швидше отримувати відповіді на питання до обласної влади. Програма має функції підказок, пошуку, переадресовує користувача на відповідні структурні підрозділи.

"Сподіваюсь, що це не лише зробить інформацію більш доступною для людей, а й значно спростить систему звернень громадян", - зазначив голова ОДА Сергій Борзов.

Його можна легко знайти за посиланням https://t.me/vin_oda_bot  чи в додатку Telegram за ім'ям «Чат-бот Вінницької облдержадміністрації» або @vin_oda_bot . 

Президент України Володимир Зеленський нагородив медаллю «За врятоване життя» трьох мешканців села Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, які врятували жінку, що тонула.

Відповідний указ № 368/2020 Глава держави підписав 1 вересня 2020 року.

Згідно з документом, за мужність і самовіддані дії, виявлені у врятуванні життя людини, нагороджено учня загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 комунальної власності територіальної громади м. Жмеринки Богдана Войтовича, учня Станіславчицької загальноосвітньої школи І-ІІ-ІІІ ступенів Жмеринського району Вінницької області Дмитра Дячука та студента Хмельницького національного університету Олександра Кириченка.

Третього липня підлітки сміливо та самовіддано врятували жінку, яка тонула у місцевому ставку в селі Станіславчик.

Про це Прем’єр-міністр розповів в ефірі програми «Сніданок з 1+1» у вівторок 1 вересня.

Денис Шмигаль зауважив, що згідно з рішенням Уряду 1 вересня цього року проходить у класичній формі загалом в Україні. Однак у «червоних зонах» навчання відбуватиметься дистанційно.

«Сьогодні в Україні є можливість навчатися як у традиційній формі, так і дистанційній, екстернатній або домашній. Батьки можуть обирати будь-яку з цих форм навчання», — зазначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду додав, що продовжуватимуть транслюватися телевізійні уроки, щоб діти у сільській місцевості могли здобувати знання і пройти навчання дистанційно.

Окремо Прем’єр-міністр підкреслив, що відповідальність за закупівлю засобів індивідуального захисту, антисептиків тощо для викладацького складу несуть місцеві органи влади.

«Власниками закладів є місцеві органи самоврядування і вони мали забезпечити їх усім необхідним. Ми це контролюємо. Відповідні комісії виїжджали в школи протягом двох попередніх тижнів і контролюватимуть ситуацію надалі», — сказав Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, вищі навчальні заклади працюватимуть так само, як середні та дошкільні. Однак якщо ВНЗ перебуватимуть у «помаранчевій зоні», буде заборонено навчання в групах понад 20 осіб.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп привітав народних депутатів із початком нового політичного етапу роботи та закликав до продовження ефективної і конструктивної співпраці.

"Позавчора був рівно рік, як ми працюємо разом. Незважаючи на іноді жорсткі й палкі дискусії, що бувають у стінах Парламенту, ми працювали досить швидко, ефективно і злагоджено. Майже 150 законів ми прийняли конституційною більшістю голосів, і це дуже показово", - підкреслив Голова Верховної Ради.

Дмитро Разумков також зауважив, що минулого тижня наша держава відзначала дві урочисті знакові події - День Державного Прапора та День Незалежності України.

"Наступного року ми відзначатимемо 30-річчя Незалежності, і дуже бажано до цієї дати ухвалити загальний закон про державні символи. Вже було створено робочу групу з цього питання, до складу якої увійшли представники всіх депутатських фракцій та груп, а минулого тижня на позачерговій сесії ми прийняли відповідну Постанову. Сподіваюся, що зможемо плідно та ефективно попрацювати в цьому напрямі та довести цей процес до кінця”, - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також нагадав, що 29 серпня Україна відзначала День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а сьогодні - п’яті роковини загибелі чотирьох нацгвардійців на площі Конституції.

"Сьогодні робочий день для багатьох із нас розпочався з урочистостей у зв’язку із загибеллю чотирьох нацгвардійців, які віддали своє життя не на фронті, а в мирному Києві. Я прошу профільні комітети та народних депутатів долучитися в межах повноважень до розслідування цього питання, адже винні досі не були покарані", - зауважив Голова Верховної Ради та запропонував вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Дмитро Разумков наголосив, що в Україні все ще триває боротьба з пандемією коронавірусу. “Верховна Рада зайняла у цьому питанні одну з лідируючих позицій. Впевнений, що ми не будемо зупинятись і продовжимо працювати над підтримкою малого та середнього бізнесу, розвитком внутрішнього потенціалу України. Держави завжди по-різному виходили зі світових криз: хтось повністю падав, а для когось це було поле можливостей, і я б дуже хотів, щоб разом ми зробили цю кризу для України саме полем можливостей”, - наголосив він.

Окрім того, Голова Парламенту звернув увагу народних депутатів, що було створено робочі групи щодо законопроекту про опозицію та щодо “законодавчого спаму”, однак до цих груп не надійшли пропозиції від депутатських фракцій та груп. “Хотілося б, щоб всі підключилися до цього процесу і ми вирішили такі важливі питання для нинішніх депутатів та для всіх, хто буде працювати у Парламенті після нас”, - підкреслив Дмитро Разумков.

Сьогодні, у День знань, у мікрорайоні «Поділля» свої двері вперше відчинила новозбудована  Гімназія № 24 ВМР.

Тут свято Першого дзвоника було проведено у новому форматі. Упродовж дня гімназисти мали чудову нагоду поспілкуватися зі своїми учителями на різних локаціях та у різний час. 

Привітали школярів зі святом почесні гості, причетні до будівництва навчального закладу: голова облдержадміністрації Сергій Борзов, Вінницький міський голова Сергій Моргунов, Прем’єр-міністр України 2016 – 2019 років Володимир Гройсман, голова Вінницької ОДА 2015 – 2019 рр. Валерій Коровій, голова Вінницької ОДА 2019 – 2020 рр. Владислав Скальський, генеральний директор концерну «Поділля» Тимофій Гіренко.

Нагадаємо, що будівництво школи є наймасштабнішим освітнім проєктом міста за останні роки. Зведення будівлі розпочалося в грудні 2015 року, а на сьогодні це один із найсучасніших закладів середньої освіти обласного центру.

Під час урочистого відкриття школярів та батьків привітала директор навчального закладу Наталія Климчук: «Ми радіємо, що кожен куточок нашої гімназії наповниться дзвінким сміхом кожного з вас. Бажаємо вам досягти вершин знань та омріяної мети. Ми бажаємо вашим батькам завжди отримувати радість та гордість від ваших досягнень. Шановні учні, нехай нелегкий шлях, який відкривається перед вами, буде трохи легшим завдяки нам, - учителям. Будьте щасливими та здоровими, у добрий час».

Вітаючи присутніх, голова  обласної державної адміністрації Сергій Борзов звернувся із щирими побажаннями на адресу учнів, батьків та педагогічного колективу та зауважив: «Щиро вітаю вас зі святом, дорогі вінничани. Гроші, на які будуються школи, - це, в першу чергу, кошти платників податків. Тож дякую жителям м.Вінниці,  будівельникам, архітекторам та усім причетним до будівництва навчального закладу. Цього року, завдяки національній програмі «Велике будівництво»,  з державного бюджету було виділено  найбільшу суму – 44 млн грн. І це була принципова позиція, щоб добудувати гімназію у цьому році. Вітаю усіх зі святом».

Під час урочистостей присутніх привітав Вінницький міський голова Сергій Моргунов, зазначивши: «Сьогодні до вінницьких шкіл пішли 42 тис. учнів, з них – 5 тисяч першокласників. Але для м. Вінниці цьогоріч новий навчальний рік особливий, оскільки ми відкриваємо у мікрорайоні «Поділля» сучасну, інноваційну гімназію. Втім, для того, щоб отримувати якісну освіту, вкрай важливо батькам, учителям створити належну атмосферу. Я переконаний в тому, що так і буде і ця гімназія буде найкращою у Вінниці та в Україні загалом. Дорогі учні, бережіть та цінуйте цю школу, шануйте учителів, любіть та цінуйте батьків, будьте патріотами Вінниці та любіть Україну».

У свою чергу, Прем’єр-міністр України 2016-2019 років Володимир Гройсман відзначив, що відкриття нового закладу - це знакова подія для всього міста.

«Мені дуже приємно бути сьогодні серед вас, дорогі вінничани. – зауважив Володимир Гройсман. - Школа, побудована за найсучаснішими стандартами, вже сьогодні прийме наших найкращих, найрозумніших і талановитих дітей. 5 років минули досить швидко, тож ця школа, напевно, є і символом того, що м.Вінниця продовжує розвиватися. Дорогі діти, надзвичайно важливо отримати якісні знання, але найважливіше – щоб усі ви були здорові. Бажаю успіхів прекрасному колективу. І варто сказати, що для влади освіта має бути одним із найперших пріоритетів. Це не  лише наше майбутнє,  а й сьогодення».

За якісну та плідну роботу Сергій Моргунов вручив генеральному директору концерну «Поділля» Тимофію Гіренку відзнаку «За заслуги перед Вінницею».

«Ми намагалися зробити це приміщення красивим та сучасним. Хотілося, щоб школа вас надихала на хороші знання», - звернувся до учнів та колективу гімназії Тимофій Гіренко. 

Сьогодні, 1 вересня, до нової школи пішли понад 1300 учнів, а за нові парти сіли 311 першокласників, які здобуватимуть знання у сучасному та комфортному навчальному просторі.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з членами сімей загиблих захисників України та зниклих безвісти громадян. Учасники зустрічі обговорили питання соціального та медичного забезпечення для родин загиблих, ефективної реабілітації ветеранів війни, розширення переліку пільг і проблеми з дотриманням наявних пільг для родин героїв, необхідність встановлення пам’ятних знаків полеглим воїнам в областях, ремонту житла, а також питання справедливості у підході до виплати компенсацій.

«Це не традиція – наша з вами сьогоднішня зустріч. Я вважаю, що це – наш обов’язок, обов’язок влади. Все, що більше, все, що ми можемо зробити чи повинні зробити, ми готові це зробити для вас і для пам’яті загиблих героїв – дійсно найкращих людей, які віддали найдорожче, що в них є. Це – їхнє життя», – сказав Глава держави на початку зустрічі.

Також напередодні Міжнародного дня зниклих безвісти було порушено питання роботи Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також питання Єдиного реєстру зниклих безвісти, напрацювання та затвердження єдиного протоколу ексгумації, забезпечення обов’язкового психологічного супроводу членів сімей загиблих, зниклих безвісти та полонених.

«Коли запрацює комісія по зниклих безвісти при Кабінеті Міністрів – це означає, що будуть створені реєстри безвісти зниклих за категоріями. В нас на сьомому році війни досі немає реєстрів по безвісти зниклих», – розповів куратор 40-го батальйону «Кривбас», координатор робочої групи при Офісі Президента з питань зниклих безвісти на Донбасі та військових і цивільних заручників (полонених) Микола Колесник.

Водночас він підтримав позицію Президента України щодо необхідності дізнатися правду про винних в Іловайській трагедії. І зробити це має суд.

«Ми чули багато версій – правдивих чи неправдивих. Ніхто – не суд, ніхто – не остання інстанція. Прозорий, відкритий судовий процес, щоб уся країна, кожен свідомий українець отримав відповідь, що відбулося в Іловайську. Хто домовлявся про той коридор, чому не порушені карні справи проти тих, хто розстрілював наших бійців у тому коридорі», – наголосив Микола Колесник.

Крім того, на зустрічі обговорили проблему повернення людей, котрих незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях та в Росії. Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над тим, щоб зробити це якомога швидше.

«Ми дійсно подаємо у списках на взаємне звільнення, щоб ви просто знали, всіх. Немає такого, що ми подаємо цивільних, а військових – ні. Такого немає. Це неправда. Повірте», – звернувся Президент до учасників зустрічі.

«Ми всіх повернемо: хто живий і неживий. У будь-якому разі», – додав Володимир Зеленський.

Окремо члени сімей загиблих і зниклих безвісти подякували Президенту за подібні зустрічі, які постійно відбуваються для вирішення всіх нагальних проблем.

«Дякую, що відгукуєтеся, постійно йдете назустріч. Треба зібратися – давайте зберемося. Треба переговорити – давайте переговоримо. За це я вам просто дякую. Чисто людська жіноча подяка», – звернулася до Глави держави член Консультативної ради у справах ветеранів та членів сімей загиблих захисників України Ірина Міхнюк.

Сьогодні у «Голосі України»:

Ліс для Закарпаття - вище, ширше й більше, ніж ліс

За "взяли покататися" чекатиме реальна відповідальність

Безпекова ситуація у Чорноморському регіоні залишається нестабільною

Маємо вживати всіх заходів, щоб захистити інтереси наших вірян у Криму

Кожен регіон матиме чіткий план розвитку

Перший дзвоник на Донеччині пролунає за календарем

Ліс для Закарпаття - вище, ширше й більше, ніж ліс

Новопризначений голова Державного агентства лісових ресурсів України Василь Кузьович (на знімку) на початку серпня відвідав чотири карпатські області. В тому числі, й Закарпатську. Де, як повідомляє офіційна сторінка агентства, зустрівся з головою ОДА Олексієм Петровим, оглянув декілька лісгоспів, поспілкувався з громадськими активістами та лісівниками. У підсумку констатував: на підставі "живого спілкування з людьми", "працівникам лісової охорони сьогодні соромно одягати формений одяг, адже люди одразу скажуть, що злочинець... Тому поставив завдання, щоб кожен лісівник, перебуваючи на своєму службовому місці, зрозумів: в Українських Карпатах потрібно змінити форми і способи господарювання у лісах". (читайте у «Голосі України» на 1, 7 стор. >>> article/335025).

За "взяли покататися" чекатиме реальна відповідальність

У Верховній Раді відбулося засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності під головуванням керівника комітету Дениса Монастирського.

Розглянуто кілька важливих документів. Зокрема, законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини" (No 2037).

Як зазначив під час представлення документа присутнім народний депутат Руслан Князевич, під підсиленням відповідальності йдеться про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. За його словами, покарання наступатиме за ухилення від підписання охоронних договорів на об'єкти культурної спадщини (сьогодні - на пам'ятки культурної спадщини), а також за неподання звіту про проведене археологічне дослідження. (читайте у «Голосі України» на 1, 2 стор. >>> article/335055).

Безпекова ситуація у Чорноморському регіоні залишається нестабільною

В умовах російсько-української війни якість державної політики у сфері безпеки і оборони вимірюється не кількістю ухвалених законів, а життям і здоров'ям громадян країни. Останні шість років країна не може говорити про захищеність державного суверенітету та своєї територіальної цілісності. Про це та інше йшлося під час обговорення, присвяченого законодавчому забезпеченню сфер національної безпеки і оборони, яке організувала ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС". (читайте у «Голосі України» на 2 стор. >>> article/335056).

Маємо вживати всіх заходів, щоб захистити інтереси наших вірян у Криму

У перші тижні нової сесії, яка розпочнеться першого вересня, Верховна Рада розгляне Постанову "Про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) та збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги" (No 3447). Про це повідомила заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук (на знімку) під час участі у заході, присвяченому проблемам захисту українських вірян на території Криму. (читайте у «Голосі України» на 2 стор. >>> article/335058).

Кожен регіон матиме чіткий план розвитку

На Дніпропетровщині за участі Президента України Володимира Зеленського представили Стратегію розвитку краю на 2021-2027 роки. Це стало черговим етапом серії презентацій стратегій розвитку українських регіонів.

Володимир Зеленський зазначив, що для нього як для Президента України кожен регіон є рідним, але Дніпропетровщина - це особливе місце. "Тут я народився й виріс, тут пройшла моя юність, тут живуть мої мама й тато. Тут я зустрів кохану дружину й народилася моя перша дитина - моя донька. Для мене Дніпропетровщина - це місце сили. І я впевнений, що цей регіон може стати місцем сили всієї країни", - підкреслив він. (читайте у «Голосі України» на 3 стор. >>> article/335059).

Перший дзвоник на Донеччині пролунає за календарем

З 1 вересня усі заклади освіти Донеччини розпочинатимуть навчальний рік у звичайному режимі, повідомила директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА Тетяна Сідашева. (читайте у «Голосі України» на 6 стор. >>> article/335032).

Повний випуск «Голосу України» від 28.08.2020 на сайті http://www.golos.com.ua

У річницю Іловайської трагедії Президент Володимир Зеленський ушанував пам’ять воїнів, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У заходах до Дня пам’яті захисників України, що відбувалися біля Міністерства оборони, також взяли участь члени родин полеглих воїнів, представники Збройних сил, сектору безпеки та оборони, ветерани АТО/ООС, керівництво Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Офісу Президента України.

Було оголошено прізвища 223 військовослужбовців, які загинули цього дня у 2014-2019 роках. Після кожного прізвища воїни почесної варти били у дзвін і салютували з особистої зброї одним залпом.

Потому Президент вручив три державні нагороди, які були присвоєні раніше, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.

Так, званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» відзначений посмертно майор Андрій Жук. Він загинув на Донбасі у 2016 році під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою, зберігши при цьому життя одному із солдатів. Нагороду полеглого військовослужбовця отримала його мати Лідія Василівна.

Також звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Президент присвоїв прапорщику В’ячеславу Кубраку (посмертно). Військовий загинув 2019 року, коли під час виконання завдання з розмінування біля Водяного група разом з В'ячеславом була змушена відступати через обстріл з боку противника, але натрапила на мінно-вибухове загородження. Під час самостійного знешкодження вибухового пристрою військовий отримав поранення. Після кількох діб боротьби за його життя В'ячеслав помер у Дніпропетровській обласній лікарні. Нагороду Героя Президент вручив його дружині Анастасії.

Крім того, орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено добровольця Віктора Дектярьова, який брав участь у боях за Іловайськ та отримав там поранення, після цього займався волонтерською діяльністю. Загинув він у центрі Києва у 2019 році, героїчно закривши своїм тілом гранату, яку активувала інша особа під час спроби самогубства. Нагороду загиблого отримала його дружина Олександра.

Після закінчення церемонії Володимир Зеленський узяв участь у загальнонаціональній хвилині мовчання та поклав квіти до Дзвона Пам’яті та Стели, у яку вмонтовано осколки снарядів.

«Сьогодні ми вшановуємо пам'ять героїв України, наших найкращих громадян, які боронили кордони України, захищали наш суверенітет, нашу територіальну цілісність», – сказав Президент після завершення пам’ятних заходів.

Глава держави зауважив, що оголошення імен воїнів, загиблих цього дня в різні роки, тривало близько 40 хвилин.

«На жаль, ми не можемо скоротити цей час, але як держава ми можемо зробити все, щоб цей час не збільшувався», – зазначив Володимир Зеленський.

«Слава нашим героям, слава нашим хлопцям, які сьогодні на фронті захищають Україну від російської агресії», – додав він.

29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни. Відповідний указ Президент Володимир Зеленський підписав 23 серпня 2019 року на підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які полягли в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їхнього героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.

Меморіальному комплексі Міністерства оборони України, 29 серпня, за участі Президента України Володимира Зеленського вшанували пам’ять воїнів, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Також були присутні Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, керівники Офісу Президента та інші поважні особи.

Під час церемонії були озвучені імена 223 військовослужбовців, які загинули цього дня в період із 2014 до 2019 років. Пам’ять кожного захисника вшанували ударом у дзвін і холостим пострілом салютною групою Почесної варти.

Пам’ять полеглих захисників України також ушанували хвилиною мовчання.

Під час заходів відбулася церемонія вручення державних нагород України й покладання квітів до пам’ятного дзвону.

Шановні українці!

Дуже часто в історії нашої держави наступали часи, коли доводилося відстоювати право на самостійність зі зброєю в руках. Такі сторінки історії загартували Україну, зробили її сильнішою та впевненішою, але натомість забрали найцінніше - людські життя.

З 2014 року наша держава знову змушена боротися за свободу та суверенітет ціною життів військовослужбовців, добровольців - героїв, які стали на захист України та її територіальної цілісності. Довгоочікуваний режим тиші, який ми маємо сьогодні - це добрий знак, але не привід забувати, скільки життів було втрачено за ці шість років боротьби на Сході.

Україна пам’ятає і завжди пам’ятатиме своїх героїв. Ми мріємо про завершення війни на Сході України, сподіваємося, що кожен воїн повернеться живим до своїх близьких, і нарешті на всій нашій території запанує мир. Але кожним новим днем ми завдячуємо також тим, хто вже не повернеться з цієї війни. Завдячуємо тим, хто загинув, захищаючи Україну.

Світла пам’ять, вічна шана та безмежна вдячність!

29 серпня Вінниччина, як і вся Україна, вшановує пам'ять воїнів-захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну  цілісність нашої держави. Згадаймо усіх Героїв краян, які поклали свої життя за наше майбутнє і мирне сьогодення.