Топ новини

У п’ятницю, 13 листопада, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України. Також були присутні керівники міністерств та апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Під час наради порушили питання забезпеченості лікарень киснем, а також оновлених протиепідемічних заходів.

Прем’єр-міністр поінформував голів обласних державних адміністрацій про те, що з 13 листопада набули чинності зміни до постанови №641, що стосуються посилення протиепідемічних заходів на всій території України та запровадження карантину вихідного дня.

Денис Шмигаль зазначив, що за рішенням Уряду протягом вихідних заклади, визначені в переліку, підлягають закриттю або не повинні приймати відвідувачів. А також наголосив, що міські голови не мають повноважень робити винятки для об’єктів, що внесені до переліку постанови.

«У міських голів немає повноважень дозволяти або забороняти дію рішень Уряду на території окремо взятої територіальної одиниці. Рішення Уряду діють безумовно і підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання, які розташовуються на території України. Карантин вихідного дня стосується винятково визначеного переліку суб’єктів господарювання, які є на території України. Якщо це, наприклад, ТРЦ, то він має бути закритий протягом вихідних», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що голови ОДА мають скоординувати роботу місцевої поліції та Держпродспоживслужби для перевірки суб’єктів господарювання, які на вихідні не повинні приймати відвідувачів.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поінформував очільника Уряду про те, що відбулися перемовини з великими торговельними мережами, і всі учасники ринку запевнили представників держави, що працюватимуть згідно із законодавством. Крім того, Арсен Аваков зазначив, що біля великих торгових об’єктів чергуватимуть представники Національної поліції.

За результатами наради було доручено Держпродспоживслужбі спільно з Національною поліцією здійснювати перевірки на дотримання протиепідемічних заходів у невеликих магазинах та на продуктових ринках.

Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу та прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, коментуючи роль Парламенту у вирішенні конституційної кризи. 

За його словами, Верховна Рада зреагувала на ситуацію, що склалася у зв'язку із рішенням Конституційного суду, досить швидко. Адже у питанні національної безпеки і стратегічного курсу розвитку держави такою і  має бути позиція більшості Парламенту та суспільства, яке адекватно реагує на те, що відбувається в країні, впевнений Дмитро Разумков.

«Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу і прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня, які відбувалися в Україні достатньо часто. І саме Парламент приймав рішення, які дозволяли вийти з цих криз», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Як зазначив Дмитро Разумков, для вирішення конституційної кризи Верховна Рада застосувала швидкі та дієві рішення.

«По-перше, це законопроект, підписаний 126 народними депутатами, по відновленню електронного декларування і повернення до статусу-кво щодо статті 366-1 Кримінального кодексу України, яка була скасована Конституційним судом. Паралельно із цим, майже всі депутатські фракції та групи зареєстрували  законопроекти зі своїм баченням, як треба врегульовувати питання, пов'язані з відновленням декларування, із внесенням змін до Кримінального кодексу, щоб ефективно працювала вищезазначена стаття», - зауважив Дмитро Разумков.

Голова Верховною Ради пояснив, що в останній момент, після того, як вищезазначений законопроект був розглянутий на комітеті і рекомендований до прийняття за основу і в цілому, з’явився альтернативний, який і загальмував весь процес. За його словами, відповідно до Регламенту наступного тижня Парламент зможе розглянути всі законопроекти, які дозволять врегулювати ситуацію навколо Конституційного суду.

Відповідаючи на запитання, чи зможе Верховна Рада для уникнення подібних прецедентів у майбутньому обмежити маніпуляції політиків навколо рішень Конституційного суду, Голова Парламенту зауважив, що мова не йде про обмеження, мова йде про державність у прийнятті рішень:

«Усі інституції повинні працювати в інтересах держави, на користь держави, із розумінням того, що наслідки прийняття тих чи інших рішень впливають на всю державу, а не лише на конкретну інституцію -  на Парламент, Конституційний суд, Президента чи Кабінет Міністрів, а в цілому - на напрям розвитку країни».

Голова Верховної Ради закликав усі політичні сили Парламенту наступного пленарного тижня консолідовано об’єднатися у вирішенні конституційної кризи, забути про політичні інтереси і думати про майбутнє України.

«Я сподіваюся, що народні депутати і різні партії розумітимуть відповідальність у своїх діях не  лише політичну, а й стратегічну. І наступного пленарного тижня не будуть ставити політичні амбіції вище інтересів держави, і не будуть блокувати роботу Парламенту як щодо питань виходу з конституційної кризи, так і щодо питань боротьби з коронавірусом», - зауважив Дмитро Разумков.

Відбулося засідання оновленої Комісії з питань правової реформи під головуванням Президента Володимира Зеленського, який долучився у форматі відеоконференції. Глава держави поставив завдання напрацювати конкретні шляхи для виходу з нинішньої конституційної кризи, а також для відновлення довіри суспільства до судової влади.

Це перше засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові України, яке відбулося після рішення Конституційного Суду щодо низки положень антикорупційного законодавства.

У засіданні також взяли участь представники Офісу Президента, Верховної Ради, уряду, правоохоронних та антикорупційних органів, а також дипломатичні представники країн – партнерів України.

Глава держави зазначив, що справедливість є однією з базових цінностей громадян України, але її неможливо забезпечити без ефективної та незалежної правоохоронної та судової систем. Крім того, справедливого судочинства потребують вітчизняні та іноземні інвестори.

«У посланні до Верховної Ради я казав про необхідність судової реформи. Але не заради слова «реформа», не для тасування посад між одними й тими ж персоналіями, а саме для тих змін, які дадуть об’єктивне, неупереджене, справедливе судочинство», – наголосив Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 27 жовтня Рада національної безпеки і оборони України рекомендувала Комісії з питань правової реформи активізувати підготовку пропозицій щодо судової реформи.

«Варто провести ретельний аудит та оцінку ефективності вже здійснених раніше реформ. Лише маючи такий аналіз, зможемо виправити помилки та створити законодавство, узгоджене з Конституцією України, міжнародно-правовими актами та рекомендаціями Венеціанської комісії», – зазначив Президент.

За його словами, відсутність належного конституційного регулювання, його неповнота чи нечіткість окремих аспектів діяльності судової влади стали причиною нинішніх кризових процесів.

«Я чекаю від Комісії дієвих рішень та конкретних шляхів виходу – як із сучасної конституційної кризи, так і тотальної кризи довіри до органів судової влади. Навіть якщо для цього буде необхідно вносити зміни до Конституції України», – заявив Глава держави.

«Громадяни України, внутрішні та зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери, всі ми повинні отримати «здорову» судову систему – незалежну, послідовну, об’єктивну. І саме це завдання стоїть перед оновленою Комісією з правової реформи», – додав він.

Володимир Зеленський також подякував тим суддям Конституційного Суду, які не підтримали неконституційне рішення щодо скасування антикорупційної інфраструктури.

Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас розповів про основні напрямки її роботи. Серед пріоритетів – відновлення кадрового забезпечення судів та запуск роботи оновленого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення нового незалежного дисциплінарного органу в судовій системі, удосконалення процедури обрання нових доброчесних та професійних членів Вищої ради правосуддя.

Важливими елементами у реформі судочинства Сергій Іонушас назвав розробку та запровадження єдиних стандартів якості виконання судами своїх функцій, а також впровадження електронного суду та здійснення судочинства онлайн.

Задля відновлення довіри суспільства до Конституційного Суду голова Комісії з питань правової реформи вважає за необхідне ухвалення нових законодавчих засад роботи КСУ.

Також необхідно узгодити з Конституцією України законодавство, що регулює діяльність Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Службу безпеки України потрібно позбавити невластивих їй функцій, зокрема щодо розслідування економічних та корупційних злочинів.

Голови робочих груп Комісії з питань правової реформи доповіли за напрямками діяльності кожної з них. Зокрема, було обговорено проект змін щодо децентралізації влади, який забезпечить повноту та повсюдність місцевого самоврядування.

Голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов назвав одним з пріоритетів подолання кадрового дефіциту в судах.

«Через відсутність більш ніж третини суддів страждають не лише судді від перевантаження, а й звичайні люди, які роками чекають розгляду своїх справ. Формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами відкритого конкурсу дасть змогу розпочати процедуру добору суддів», – наголосив він.

Андрій Смирнов закликав народних депутатів якнайшвидше завершити роботу над законопроектом № 3711, який розблокує роботу щодо кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зробила акцент на важливості повноцінного узгодження антикорупційного законодавства із зобов’язаннями України в межах Плану дій щодо візової лібералізації з ЄС.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на необхідності визначення чіткого переліку законопроектів, які пропонуватимуться на розгляд комітетів парламенту, депутатів, та конкретних термінів їхньої розробки.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 12 листопада відбулася нарада з керівництвом Фонду державного майна України.

Під час зустрічі голова ФДМУ Дмитро Сенниченко розповів про наступні кроки в процесі приватизації та проміжні фінансові результати.

«Уряд підтримує приватизацію державних підприємств та продовжує тримати курс на скорочення участі держави в економіці. Це одна з тридцяти ініціатив векторів розвитку, які ми представили разом з аудитом. Реформа приватизації — це максимальна передача управління державними підприємствами, щоб вони працювали в ринковій економіці без впливу держави», — зазначив Денис Шмигаль.

Як повідомили представники Фонду держмайна, від малої приватизації цього року до держбюджету надійшло 1,9 млрд грн. До кінця 2020 року ця сума збільшиться до 2,3 млрд грн.

У ФДМУ зауважили, що змінили підхід до процесу приватизації, що збільшило кількість учасників наполовину. Завдяки ефективній роботі сайту (https://privatization.gov.ua/) учасники аукціонів можуть взяти участь у придбанні не лише підприємств, але й іншого державного майна.

Крім того, представники Фонду доповіли про фінансовий стан підприємств, які перебувають в управлінні фонду та про проблемні питання, які виникають у процесі приватизації.

Прем’єр-міністр доручив Міністерству фінансів спільно з Державною податковою службою відпрацювати з Фондом держмайна реструктуризацію податкових боргів підприємств, що дасть змогу підвищити ефективність приватизації.

За результатами наради Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повинне найближчим часом підготувати законопроект про відновлення проведення аукціонів для великої приватизації.

«Щоб правнича освіта в Україні стала якіснішою й конкурентоздатнішою у світовому масштабі, нам необхідно віднайти ті важливі «рецепти», які можуть бути впроваджені в подальшу діяльність», — наголосив Руслан Стефанчук.

За словами Першого віцеспікера Парламенту України, національна система підготовки юристів відрізняється від німецької, яка орієнтована на повну підготовку, зокрема — до суддівської діяльності.

«Нам потрібно вирішити питання спеціальної освіти для основних юридичних професій, якими є суддя, адвокат, прокурор», — наголосив Руслан Стефанчук і додав: «Також вважаю за потрібне визначити роль і місце міжнародного права, конструктивно обговорити питання наскрізної магістратури, здачі кваліфікаційного іспиту, контролю за якістю вищої правничої освіти та дійти консенсусу з цих питань».

Як зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради України, «якщо такі шляхи вдасться відшукати, вони віднайдуть своє місце в Плані законопроєктних робіт на найближчі роки».

Таке доручення озвучила перша заступниця голови ОДА Наталя Заболотна, сьогодні, 12 листопада, під час робочої онлайн наради за участю керівництва управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації, а також обласних спортивних шкіл та організацій.

«Комунікація сьогодні – це невід’ємна частина діяльності органів влади, функціонування всіх сфер життєдіяльності, життя та побуту громадян, – відмітила Наталя Заболотна – На жаль, нинішня ситуація з розповсюдженням COVID-19 внесла свої корективи. Але життя триває і в області, зокрема, є багато подій, які необхідно висвітлювати, доносити до громадян. Одна з таких галузей, представники якої докладаючи титанічних зусиль досягають успіху, отримують високі відзнаки та підтримку своїх вболівальників – це спорт та фізична культура».

Тому, за словами посадовиці, саме про такі позитивні моменти потрібно сьогодні максимально оперативно інформувати людей, підкріплюючи офіційною статистикою та офіційними даними.

У свою чергу, заступниця директорки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Альона Лавровська озвучила рекомендації, які дадуть можливість максимально ефективно та оперативно оприлюднити на офіційному сайті Вінницької облдержадміністрації та широко розповсюдити в ЗМІ інформацію від відповідних структур про важливі і актуальні події, що відбуваються в галузі спорту.

На завершення зустрічі, Наталя Заболотна висловила переконання, що наші спортсмени – це наша гордість, тому ми маємо докласти максимум зусиль, аби про їх досягнення знали якомога більше людей.

Відбулося засідання оновленої Комісії з питань правової реформи під головуванням Президента Володимира Зеленського, який долучився у форматі відеоконференції. Глава держави поставив завдання напрацювати конкретні шляхи для виходу з нинішньої конституційної кризи, а також для відновлення довіри суспільства до судової влади.

Це перше засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові України, яке відбулося після рішення Конституційного Суду щодо низки положень антикорупційного законодавства.

У засіданні також взяли участь представники Офісу Президента, Верховної Ради, уряду, правоохоронних та антикорупційних органів, а також дипломатичні представники країн – партнерів України.

Глава держави зазначив, що справедливість є однією з базових цінностей громадян України, але її неможливо забезпечити без ефективної та незалежної правоохоронної та судової систем. Крім того, справедливого судочинства потребують вітчизняні та іноземні інвестори.

«У посланні до Верховної Ради я казав про необхідність судової реформи. Але не заради слова «реформа», не для тасування посад між одними й тими ж персоналіями, а саме для тих змін, які дадуть об’єктивне, неупереджене, справедливе судочинство», – наголосив Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 27 жовтня Рада національної безпеки і оборони України рекомендувала Комісії з питань правової реформи активізувати підготовку пропозицій щодо судової реформи.

«Варто провести ретельний аудит та оцінку ефективності вже здійснених раніше реформ. Лише маючи такий аналіз, зможемо виправити помилки та створити законодавство, узгоджене з Конституцією України, міжнародно-правовими актами та рекомендаціями Венеціанської комісії», – зазначив Президент.

За його словами, відсутність належного конституційного регулювання, його неповнота чи нечіткість окремих аспектів діяльності судової влади стали причиною нинішніх кризових процесів.

«Я чекаю від Комісії дієвих рішень та конкретних шляхів виходу – як із сучасної конституційної кризи, так і тотальної кризи довіри до органів судової влади. Навіть якщо для цього буде необхідно вносити зміни до Конституції України», – заявив Глава держави.

«Громадяни України, внутрішні та зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери, всі ми повинні отримати «здорову» судову систему – незалежну, послідовну, об’єктивну. І саме це завдання стоїть перед оновленою Комісією з правової реформи», – додав він.

Володимир Зеленський також подякував тим суддям Конституційного Суду, які не підтримали неконституційне рішення щодо скасування антикорупційної інфраструктури.

Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас розповів про основні напрямки її роботи. Серед пріоритетів – відновлення кадрового забезпечення судів та запуск роботи оновленого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення нового незалежного дисциплінарного органу в судовій системі, удосконалення процедури обрання нових доброчесних та професійних членів Вищої ради правосуддя.

Важливими елементами у реформі судочинства Сергій Іонушас назвав розробку та запровадження єдиних стандартів якості виконання судами своїх функцій, а також впровадження електронного суду та здійснення судочинства онлайн.

Задля відновлення довіри суспільства до Конституційного Суду голова Комісії з питань правової реформи вважає за необхідне ухвалення нових законодавчих засад роботи КСУ.

Також необхідно узгодити з Конституцією України законодавство, що регулює діяльність Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Службу безпеки України потрібно позбавити невластивих їй функцій, зокрема щодо розслідування економічних та корупційних злочинів.

Голови робочих груп Комісії з питань правової реформи доповіли за напрямками діяльності кожної з них. Зокрема, було обговорено проект змін щодо децентралізації влади, який забезпечить повноту та повсюдність місцевого самоврядування.

Голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов назвав одним з пріоритетів подолання кадрового дефіциту в судах.

«Через відсутність більш ніж третини суддів страждають не лише судді від перевантаження, а й звичайні люди, які роками чекають розгляду своїх справ. Формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами відкритого конкурсу дасть змогу розпочати процедуру добору суддів», – наголосив він.

Андрій Смирнов закликав народних депутатів якнайшвидше завершити роботу над законопроектом № 3711, який розблокує роботу щодо кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зробила акцент на важливості повноцінного узгодження антикорупційного законодавства із зобов’язаннями України в межах Плану дій щодо візової лібералізації з ЄС.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на необхідності визначення чіткого переліку законопроектів, які пропонуватимуться на розгляд комітетів парламенту, депутатів, та конкретних термінів їхньої розробки.

У середу, 11 листопада, Кабінет Міністрів України на черговому засіданні заслухав кандидатів на посади голів Одеської, Миколаївської та Сумської обласних державних адміністрацій та погодив проекти указів Президента України про їх призначення.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у вступному слові зазначив, що в умовах, коли регіони потребують швидких та ефективних рішень, відповідальність за неефективну та неоперативну роботу несуть голови облдержадміністрацій.

«Керівники регіонів — це не просто управління структурними підрозділами, штатом та розробка стратегій розвитку. Це ще й антикризові заходи, що дозволяють регіону ефективно реагувати на епідемічну ситуацію», — підкреслив очільник Уряду.

Під час заслуховування кандидатів на посади Прем’єр-міністр назвав для них основні завдання.

«Є ключові пріоритети сьогодні — це забезпечення ліжок у лікарнях киснем, кисневими концентраторами. Це пріоритет номер один. Просимо всіх голів ОДА займатися цим питанням цілодобово й особисто. Другий пріоритет, надзвичайно термінове й важливе питання — це визначення і підготовка відповідного приміщення для розташування мобільних госпіталів», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, ця робота розпочалася давно, але зараз потрібно її терміново завершувати, оскільки ситуація в деяких областях потребує розгортання мобільних госпіталів.

«І третій пріоритет — це стратегія розвитку південних областей України. Ключовим завданням на наступний рік є проекти зрошення. Ми неодноразово говоримо, що це колосальний потенціал південних областей України: Херсонської, Миколаївської, Одеської. Зрошення — це значний економічний пріоритет, який дасть потужний розвиток південним областям України», — наголосив очільник Уряду.

Під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука відбулося засідання Робочої групи з розробки проєктів законів з питань народовладдя. До обговорень долучилися народні депутати України та експерти.

Учасники засідання розповіли, на якому етапі розробки знаходиться ціла низка законодавчих ініціатив у сфері народовладдя; визначили пріоритетність цих законопроєктів і обрали першочергові, що мають увійти до «Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2021 рік».

«Переважна більшість учасників групи дійшла згоди, що законопроєкт про місцевий референдум є нагальним і має увійти до так званої «топової 250-тки законопроєктів», що повинні складати основу діяльності Парламенту України у 2021 році. Ми маємо забезпечити контроль народу за владою, обраною на місцях», — зазначив Руслан Стефанчук.

Питання включення інших законопроєктів у сфері народовладдя до Плану законопроєктної роботи на 2021 рік обговорюватиметься на наступних засіданнях робочої групи.

"Не мовчи! Ми допоможемо" - під таким гаслом в області відбудеться флешмоб в рамках акції "16 днів проти насильства". Перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна розповіла, які заходи відбудуться в рамках цієї Всеукраїнської акції на Вінниччині. 

Ресторатори Вінниччини долучилися до Всеукраїнської акції протесту проти запровадження жорсткого карантину «вихідного дня», що відбувається в багатьох містах України. Мітингарі акцентують увагу на тому, що в разі запровадження жорстких карантинних обмежень значна частина бізнесу зникне, не витримавши тотального локдауну.

Нагадаємо, сьогодні на засіданні Уряду планують розглянути ініціативу МОЗ про запровадження жорсткого карантину «вихідного дня», яким передбачено закриття розважальних і торгових центрів та обмеження роботи ресторанів до режиму «на виніс». Працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, автомобільні заправки та ветеринарні аптеки.

Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов так прокоментував ситуацію, що склалася: «Я розумію вінницьких підприємців, які сьогодні вийшли на марш проти карантину вихідного дня. Водночас розумію інфікованих COVID-19. Тому не виключаю карантину, коли на два тижні закриють усе: ресторани, транспорт, торгівельні центри, спортзали. Це працює – перевірено в інших країнах. Сьогодні звернення підприємців Вінниччини мені передали. Ми всі разом чекаємо на сьогоднішнє рішення Кабміну. Але треба пам’ятати й інше: місто Вінниця на межі «червоної зони». Влада має зробити усе, аби ковідних ліжко-місць вистачало для кожного хворого».

Перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна зустрілася із представниками ініціативної групи учасників акції протесту, що відбулася під стінами обласної державної адміністрації сьогодні.

Учасники ініціативної групи висловили прохання, аби обласна державна адміністрація звернулася до Кабміну з метою не допустити введення жорсткого карантину «вихідного дня» в Україні та дозволити роботу закладів громадського харчування в «червоній» зоні.

Як повідомила в ході зустрічі Наталя Заболотна, консультативно-дорадчий орган при ОДА – Рада підприємців направить до Кабінету Міністрів звернення щодо роботи торговельних та розважальних закладів у «червоній зоні».

Посадовиця також наголосила, що Уряд, усвідомлюючи регіональні особливості, дає можливість обласним комісіям ТЕБ та НС вносити корективи в обмеження під час введення «червоної» зони.

Наталя Заболотна запевнила, що ОДА розуміє проблеми підприємців. Водночас кількість інфікованих в країні та області щодня невпинно зростає, тож держава мусить відповідно реагувати задля безпеки людей.

«У випадку потрапляння регіону до «червоної» зони, рішення щодо роботи підприємців прийматиметься за їх участю. Коли вводиться рішення на певній території, пропозиції щодо цього рішення приймаються у місцевій раді. Тому ініціатива від підприємців має бути на місцевому рівні, у співпраці з місцевою комісією ТЕБ та НС. Крім того, ми пропонуємо щоб голова Ради підприємців був включений до складу обласної комісії ТЕБ ТНС під час прийняття рішень, які стосуватимуться тих чи інших обмежень в роботі підприємців», – зазначила Наталя Заболотна. – Ми розуміємо, що бізнес ще не відновився після попереднього жорсткого карантину. Розуміємо, що податки, які сплачуються до бюджету, йдуть на фінансування охорони здоров’я, соціальної сфери тощо. Переконані, що такі рішення, ініційовані Уряд, мають бути дуже виваженими і враховувати всі ризики. Безумовно, це рішення призведе до погіршення ситуації для підприємців. ОДА має інформацію від народних депутатів Вінниччини, що вчора зареєстровано та направлено звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля про недопущення запровадження жорсткого карантину «вихідного дня». Одним із ініціаторів такого звернення була була Ірина Борзова, яка переконана, що боротьба з COVID-19 не повинна руйнувати бізнес»

За словами першого заступника голови ОДА, наразі перемовини між підприємцями і владою щодо умов роботи під час карантину і в «червоній» зоні тривають. Наталя Заболотна вкотре звернулася до всіх мешканців області не нехтувати правилами епідемічної безпеки та закликала підприємців дотримуватись правил епідемічної безпеки під час роботи закладів.

Як повідомив ресторатор Андрій Тягун, учасники акції протесту прийшли з проханням, аби влада почула підприємців і дала можливість працювати: «Після попереднього повсюдного локдауну чимало підприємців вимушено взяли кредити для збереження свого бізнесу, які необхідно повертати. Другого локдауну ми не переживем. Просимо нас підтримати. В нас працюють люди, ми сплачуємо податки, а відтак, працює економіка. Дайте підприємцям можливість працювати. Зараз ми використовуємо 25 % потужності. В разі запровадження жорстких обмежень, чимало людей втратять бізнес і роботу. Наші заклади безпечніші, ніж громадський транспорт, де не дотримуються карантинних заходів. А в наших закладах здійснюються постійні перевірки, проводяться рейди поліції і ми не вважаємо обґрунтованим запровадження жорсткого карантину «вихідного дня». Просимо нас почути», – зазначив ресторатор.

У зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією, яка склалася в усьому світі, Президент України Володимир Зеленський ініціює розробку програми «Здорова нація», яка міститиме практичні рекомендації громадянам щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань та подолання їхніх наслідків, щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми недугами, зокрема спричиненими коронавірусом. Про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Президента.

За словами Глави держави, пандемія показала, що люди, які мають сильний імунітет, регулярно займаються спортом, мають легший перебіг коронавірусної хвороби й одужують швидше. Тому  акцент потрібно робити на профілактиці, а не лише на лікуванні.

«Коли людина захворіє на COVID-19, лікарі їй прописують профілактичні ліки різного характеру. Ми говоримо зараз про той стан хворого, коли не йдеться про обов’язкове лікування в лікарні й застосування антибіотиків. Тобто у більшості випадків COVID-19 потрібна самоізоляція та профілактичні ліки, які підтримують нормальний стан здоров’я людини», – зауважив Володимир Зеленський.

Тому, на думку Президента, потрібно, щоб іще до інфікування людина знала, як зміцнити свій організм, щоб він був готовий побороти вірус.

У зв'язку з цим було запропоновано створити програму «Здорова нація», у межах якої надавати громадянам інформацію про переваги здорового способу життя, регулярних фізичних навантажень і тренувань, а також про «Кошик здоров’я» –  перелік вітамінів, необхідних для підтримки здорового організму, зміцнення імунітету тощо.

«Час займатися зарядкою чи тренуванням, пити вітаміни. Це час, коли можна зараз зробити таку спортивну оздоровчу програму для нації, покращити здоров'я нації», – зазначив Володимир Зеленський.

Окремо необхідно поліпшувати умови для занять спортом, наголосив Глава держави.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у відповідь запропонував долучити до програми спортсменів, які перехворіли на COVID-19, – щоб вони розповідали людям про свій досвід боротьби з хворобою.

«Ковід нам підказує, що національна ідея – це здорова нація. Цей сьогоднішній час може об’єднати людей на заході й на сході. Сьогодні проблема ковід, проблема здоров’я є для всіх пріоритетною та важливою. Тому сьогодні, у цей час, люди, які є лідерами, спортсмени, які пройшли через випробування, вони могли б дати надію, розповісти конкретні рекомендації», – наголосив керівник Офісу Президента.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтримав ідею створення програми «Здорова нація». Представники Офісу Президента та Кабінету Міністрів найближчим часом напрацюють план розробки та втілення програми в життя.

У вівторок, 10 листопада, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль взяв участь у нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського щодо діяльності ДП НАЕК «Енергоатом» в осінньо-зимовий період. У ній також взяли участь в. о. Міністра енергетики Ольга Буславець, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, в. о. президента ДП НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Під час наради заслухали інформацію в. о. президента ДП НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна щодо фінансового стану держпідприємства.

Денис Шмигаль повідомив Президенту України, що це питання обговорювали напередодні за участі представників Міністерства фінансів, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та голови НКРЕКП Валерія Тарасюка.

«Розпочався осінньо-зимовий опалювальний сезон, а тому дуже важливо, щоб потреби споживачів в електричній енергії були забезпечені в повній мірі. Це стосується як населення, так і підприємств. Атомна генерація є однією з ключових складових у реалізації цього завдання», — зазначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду наголосив на важливості роботи НАЕК «Енергоатом» для забезпечення безперебійного постачання електроенергії та розвитку атомної генерації в Україні. Прем’єр-міністр повідомив, що за результатами наради за участі урядовців видано низку доручень щодо розв’язання проблемних питань роботи ДП НАЕК «Енергоатом».

Зокрема, «Укренерго» разом з «Енергоатомом» повинні розробити план дій щодо погашення заборгованості перед атомною генерацією, яка утворилася після запровадження в Україні нової моделі оптового ринку електричної енергії.

Крім того, «Енергоатом» має спільно з профільним комітетом Верховної Ради опрацювати шляхи погашення заборгованості, яка утворилася перед цим державним підприємством до 1 липня 2019 року.

Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу та прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, коментуючи роль Парламенту у вирішенні конституційної кризи. 

За його словами, Верховна Рада зреагувала на ситуацію, що склалася у зв'язку із рішенням Конституційного суду, досить швидко. Адже у питанні національної безпеки і стратегічного курсу розвитку держави такою і  має бути позиція більшості Парламенту та суспільства, яке адекватно реагує на те, що відбувається в країні, впевнений Дмитро Разумков.

«Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу і прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня, які відбувалися в Україні достатньо часто. І саме Парламент приймав рішення, які дозволяли вийти з цих криз», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Як зазначив Дмитро Разумков, для вирішення конституційної кризи Верховна Рада застосувала швидкі та дієві рішення.

«По-перше, це законопроект, підписаний 126 народними депутатами, по відновленню електронного декларування і повернення до статусу-кво щодо статті 366-1 Кримінального кодексу України, яка була скасована Конституційним судом. Паралельно із цим, майже всі депутатські фракції та групи зареєстрували  законопроекти зі своїм баченням, як треба врегульовувати питання, пов'язані з відновленням декларування, із внесенням змін до Кримінального кодексу, щоб ефективно працювала вищезазначена стаття», - зауважив Дмитро Разумков.

Голова Верховною Ради пояснив, що в останній момент, після того, як вищезазначений законопроект був розглянутий на комітеті і рекомендований до прийняття за основу і в цілому, з’явився альтернативний, який і загальмував весь процес. За його словами, відповідно до Регламенту наступного тижня Парламент зможе розглянути всі законопроекти, які дозволять врегулювати ситуацію навколо Конституційного суду.

Відповідаючи на запитання, чи зможе Верховна Рада для уникнення подібних прецедентів у майбутньому обмежити маніпуляції політиків навколо рішень Конституційного суду, Голова Парламенту зауважив, що мова не йде про обмеження, мова йде про державність у прийнятті рішень:

«Усі інституції повинні працювати в інтересах держави, на користь держави, із розумінням того, що наслідки прийняття тих чи інших рішень впливають на всю державу, а не лише на конкретну інституцію -  на Парламент, Конституційний суд, Президента чи Кабінет Міністрів, а в цілому - на напрям розвитку країни».

Голова Верховної Ради закликав усі політичні сили Парламенту наступного пленарного тижня консолідовано об’єднатися у вирішенні конституційної кризи, забути про політичні інтереси і думати про майбутнє України.

«Я сподіваюся, що народні депутати і різні партії розумітимуть відповідальність у своїх діях не  лише політичну, а й стратегічну. І наступного пленарного тижня не будуть ставити політичні амбіції вище інтересів держави, і не будуть блокувати роботу Парламенту як щодо питань виходу з конституційної кризи, так і щодо питань боротьби з коронавірусом», - зауважив Дмитро Разумков.

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду з представниками Кабінету Міністрів і правоохоронних органів для контролю ситуації з поширенням та запобіганням коронавірусній інфекції. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив актуальні дані щодо епідемічної ситуації, а також поінформував, що за минулий тиждень ще 10 лікарень почали приймати хворих на COVID-19. Крім того, він зазначив, що кількість ліжок для таких недужих збільшили на 4400, і що уряд продовжує нарощувати кількість тестувань.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголосив, що за наказом Президента нині відбувається закупівля кисневих концентраторів та ліцензування компаній, які виробляють медичний кисень. Додатково було ліцензовано 16 таких підприємств.

Також Главі держави доповіли про те, що лікарні Національної академії наук України та «Укрзалізниці» приймають ургентних хворих, які не мають COVID-19, щоб звільнити місця для пацієнтів з коронавірусною інфекцією в перепрофільованих для цього медзакладах. Це додало близько п’яти тисяч ліжок. Нині допрацьовують зміну маршрутів, щоб хворих в ургентному стані могли привезти до цих закладів.

Додатково уряд проводить закупівлі тестів на антитіла. За виділені на це 1 млрд грн буде закуплено 3 млн таких тестів. Нині на підході перші сто тисяч.

Президент поцікавився, чи працює гаряча лінія щодо коронавірусної хвороби, запущена МОЗ для консультацій і допомоги людям. Максим Степанов повідомив, що 53% тих, хто звернувся, мали запитання щодо сімейних лікарів. Переважно вони стосувалися неможливості зв'язатися з власним сімейним лікарем, того, що людина не має сімейного лікаря, чи неможливості відправити мобільну бригаду. Очільник МОЗ запевнив, що всі звернення ретельно відпрацьовуються.

Детально зупинилися на підготовці ліжок у разі збільшення хворих. За кілька тижнів їх має бути додатково забезпечено ще близько ста тисяч.

«Тимчасовий режим карантину на вихідні, приблизно на кілька тижнів, може допомогти нам уникнути жорсткого локдауну. Таким чином ми уникнемо великого збільшення хворих і встигнемо підготувати необхідну кількість ліжок. Збільшення кількості ліжок, носіння масок та тимчасовий карантин вихідного дня дадуть хороший ефект. Наш сценарій розвитку епідемічної ситуації в холодну пору року буде далеко не найгіршим», – зазначив Глава держави.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив, що помітно збільшується кількість людей у масках, адже українці почали відповідальніше ставитися до протиепідемічних заходів.

ВАЖЛИВО: Новина містить виправлення – у четвертому абзаці слід читати «3 млн таких тестів» замість «300 млн таких тестів». Перепрошуємо за неточність.

Кошти на боротьбу з COVID-19 виділяються з трьох джерел фінансування: безпосередньо з Фонду боротьби з COVID-19 та його наслідками, з Національної служби здоров’я України, а також з місцевих бюджетів, які так само допомагають з протиепідемічними заходами. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль з трибуни Верховної Ради під час «Години запитань до Уряду» 6 листопада.

Прем’єр-міністр зауважив, що ще у квітні Уряд збільшив бюджет Національної служби здоров’я України на 16 млрд грн для фінансування заходів з протидії захворювання в лікарнях.

«Станом на 5 листопада НСЗУ профінансувала «коронавірусний пакет» для лікарень на 7,3 мільярда гривень», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, фінансування потреб медицини також відбувається безпосередньо з Фонду боротьби з COVID-19 та його наслідками. 

«Зокрема, у сфері охорони здоров’я — це 16,3 мільярда гривень. Безпосередньо профільному міністерству виділено 14,4 мільярда гривень», — зауважив Денис Шмигаль.

Як зазначив Прем’єр-міністр, з них 6,5 млрд грн були спрямовані для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медикам, які борються з COVID-19, 4,7 млрд грн — для закупівлі обладнання в приймальні відділення опорних закладів охорони здоров’я, 2,7 млрд грн — на заходи із запобігання спалахів епідемій, 1,7 млрд грн — на будівництво, реконструкцію та ремонт приймальних відділень та ще 0,6 млрд грн — на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я.

«Тобто ми використовуємо різні джерела фінансування для того, аби оперативно фінансувати потреби лікарень, лабораторій та збільшувати виплати нашим медикам», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль додав, що інформація про витрачені кошти є відкритою та прозорою, і всі цифри можна знайти на сайті Міністерства фінансів у дашбордах, які постійно оновлюються.

Заступниця Голови Верховної Ради України закликала Уряд та Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля звернути увагу і скористатися передовим досвідом національних урядів країн Європи з протидії та виявлення коронавірусу.

На годині запитань до Уряду вона зауважила, що нещодавно Словаччина провела загальнонаціональне безкоштовне тестування населення на коронавірус.

«Понад три мільйони громадян були протестовані за допомогою швидких тестів на антиген COVID-19. Вони проводяться за методикою ПЛР, але результат відомий вже за 15 хв. У одного відсотка протестованих було виявлено коронавірус», - зазначила Олена Кондратюк. Таким чином, наголосила віцеспікерка, було доведено, що протестувати більшу частину населення в окремо взятій країні - швидко, масово і безкоштовно - цілком можливо.

Заступниця Голови Верховної ради поцікавилася, чи враховується Урядом України цей досвід, чи розглядається можливість організувати таке тестування в містах-мільйонниках і на кордонах України та чи доступні в Україні швидкі ПЛР-тести.

У відповідь Прем'єр-міністр та Міністр охорони здоров'я поінформували, що досвід Словаччини вивчається та береться до уваги. Зокрема, Денис Шмигаль повідомив, що незабаром в Україну буде завезено 2 млн таких швидких тестів. Своєю чергою Максим Степанов додав, що їх виробники були сертифіковані в Україні. За його словами, наявність та використання швидких ПЛР-тестів на антиген до COVID-19 дозволить Україні вийти на понад 100 000 тестувань на добу.

Під час робочої поїздки на Луганщину Президент України Володимир Зеленський відвідав відділення інспекторів прикордонної служби «Розсипне».

Глава держави ознайомився з тактико-спеціальними заняттями прикордонників. Група швидкого реагування продемонструвала відбиття збройної провокації.

Президент також оглянув зразки спеціальної техніки – автомобілі «Козак-2», «КрАЗ Кугуар», Land Rover та ознайомився з обладнанням спеціальної комплексної інформаційно-комунікаційної апаратної, яка призначена для забезпечення надійного зв’язку у польових умовах.

Володимиру Зеленському продемонстрували зразки озброєння та прилади радіологічного контролю, які є у прикордонників.

Також Глава держави оглянув приміщення мобільного польового шпиталю, розрахованого на прийом 60 пацієнтів. Лабораторне відділення оснащене сучасним обладнанням, зокрема рентген-апаратами, апаратами комп’ютерної томографії та УЗД. Частину обладнання закуплено за рахунок коштів, виділених з Фонду боротьби з COVID-19. Польовий шпиталь має необхідне обладнання для опалення у зимовий період.

В адміністративній будівлі відділення Президентові продемонстрували систему відеоспостереження за кордоном, навчальні кабінети та їдальню.

У режимі відеозв’язку Глава держави заслухав доповіді начальників прикордонних загонів.

Крім того, Володимир Зеленський поспілкувався з прикордонниками та вручив державні нагороди.

«Круто, коли держава вчасно й по справедливості відзначає найкращих. Саме це ми сьогодні й робимо – показуємо всій країні, що у нас є хлопці, завдяки яким наше суспільство може жити своїм звичним спокійним життям, насолоджуватись мирним небом, інколи навіть забуваючи про небезпеку. Про ту саму небезпеку, яку саме вам вдається ліквідовувати», – сказав Президент, виступаючи перед прикордонниками.

Володимир Зеленський наголосив, що державний кордон – це перший рубіж, на якому держава має бути максимально ефективною.

Тому, за його словами, потрібно ще дуже багато зробити, щоб кордони України були модернізовані, забезпечені всіма технічними та інформаційними інструментами для захисту від ворога.

«Жодного слабкого місця на кордоні не має бути. Для нас це не просто питання економіки та протидії контрабанді. Це стратегічне питання для національної безпеки України. Гібридне протистояння, яке продовжується, створює особливі загрози. І ми чи не єдині у Європі, хто справді вміє протидіяти таким загрозам. Ми вміємо бути сучасними, ми вміємо бути ефективними», – наголосив Президент.

Володимир Зеленський також висловив переконання, що Україна відновить контроль над ділянкою кордону у Донецькій та Луганській областях у повному обсязі.

«Це необхідна безпекова передумова для розгортання наступного позитивного політичного процесу в Донецьку та Луганську. Саме наші прикордонники будуть тими, хто засвідчить, що деокупація окремих районів Донецької та Луганської областей відбулась вповні», – сказав Президент і закликав Держприкордонслужбу «готуватися до цього дня».

Присутні також вшанували пам’ять загиблих прикордонників хвилиною мовчання.