Топ новини

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч з Генеральним секретарем Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Хельгою Марією Шмід.

З української сторони у заході також взяли участь глава делегації України в Тристоронній контактній групі, Президент України у 1991-1994 роках Леонід Кравчук і перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Руслан Демченко, зі сторони ОБСЄ – спеціальний представник чинного Голови Організації в Україні Хайді Грау та голова спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік.

Співрозмовники обговорили підсумки зустрічі радників лідерів країн – учасниць Нормандського формату, що відбулася 26 травня у форматі відеоконференції, а також ситуацію на Донбасі та перебіг роботи місії ОБСЄ в Україні.

Андрій Єрмак повідомив, що сьогодні на Донбасі снайперським пострілом було вбито українського військового.

«Ми поки не змогли узгодити спільну заяву щодо повернення до режиму повного припинення вогню. Хочу вас запевнити, що Україна не зупиниться ні на хвилину у продовженні роботи, бо це стосується життя наших людей і безпеки нашої землі», – зазначив він.

Керівник Офісу Президента подякував місії ОБСЄ за зусилля в напрямку повернення миру в Україну. Андрій Єрмак відзначив підтримку Німеччини та Франції в межах Нормандських переговорів.

Зі свого боку Генеральний секретар ОБСЄ подякувала за високу оцінку зусиль представників Організації. Вона додала, що представники СММ докладають максимум зусиль для досягнення прогресу у врегулюванні ситуації на сході України.

«Хотіла б наголосити на необхідності того, щоб лінія дотику в жодному разі не стала лінією розколу чи розділу. Потрібно докладати максимум зусиль, щоб надавати відповідну гуманітарну підтримку. Кажу також про пенсійне забезпечення. Мають бути зроблені кроки на шляху до примирення. Звичайно, COVID-19 вніс свої корективи в реалії – на 97% впала кількість перетинів лінії зіткнення. Дуже вдячна Україні за те, що з вашого боку КПВВ залишаються відкритими», – сказала Хельга Марія Шмід.

Водночас вона зауважила суттєве обмеження свободи пересування спостерігачів моніторингової місії.

«Понад 90% цих випадків – по той бік лінії зіткнення. Також тривожна тенденція – збільшення кількості випадків глушіння сигналу безпілотних літальних апаратів, втручання в роботу технічних засобів місії», – зазначила Генеральний секретар ОБСЄ.

Андрій Єрмак повідомив, що українська сторона акцентує увагу на цих проблемах під час переговорів на всіх міжнародних майданчиках. Він додав, що можливості розв'язання вказаних проблем зростуть у разі дотримання режиму припинення вогню.

«Ми не зупинимось, бо в нас немає іншої альтернативи, і ми повинні припинити цю війну та повернути наші території. Навіть якщо необхідно буде зробити тисячу спроб і тільки одна з них отримає шанс досягнути результату», – наголосив керівник Офісу Президента.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон України “Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги” (проект №3573).

 Документ підвищує розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, з урахуванням всіх надбавок, підвищень та інших доплат, на 50 відсотків розміру державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років.

 Зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, отриманим дитиною з інвалідністю до 18 років, встановлюється лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я. Прикінцевими положеннями встановлено, що документ набуває чинності з 1 липня 2021.

 Закон передано на підпис Президенту України.

«Ще одне прохання виконано! Торік, 24 липня, на виїзному прийомі громадян у Тиврові місцеві жителі попросили мене допомогти купити громаді сміттєвоз. Він уже є! – повідомляє Сергій Борзов. – Це автомобіль Белава-1500. Купили його за кошти з обласного фонду охорони навколишнього середовища – 1,3 млн.грн., також з місцевого бюджету селищна рада виділила 232,5 тис. грн. Новий сміттєвоз обслуговуватиме 12 старостинських округів та смт. Тиврів».

Досі тверді побутові відходи вивозили трактором.

Очільник області також повідомив, що тиждень тому сміттєвоз отримала Копайгородська громада. Його теж придбали у дольовому співфінансуванні з обласним фондом охорони навколишнього природного середовища, який виділив два мільйони триста тисяч гривень, а селищна рада – понад чотириста тисяч за рахунок власних коштів.

«Сміттєвози є, але ще треба нам усім вчитись культурі поводження зі сміттям. Побутові відходи маємо обов’язково сортувати. – зауважив Сергій Борзов. – Вінницька область перша розробила Регіональний план управління відходами на період до 2030 року. Він пройшов стратегічну екологічну оцінку та процедуру громадського обговорення документу державного планування. Це справді важливо».

Щорічно на території області утворюється близько 2,0 млн. тонн відходів. З них, частка муніципальних (побутових) відходів складає 470,0 тис тон, або 26%, решта – це відходи переробної промисловості, сільського, лісового господарства та інші відходи.

Переробляється або спалюється менше 20% відходів, як наслідок на полігонах накопичено майже 32 мільйони тон сміття - катастрофічне навантаження на навколишнє природнє середовище.

З 2018 року Законодавством заборонено захоронення неперероблених побутових відходів. Саме задля вирішення екологічних проблем урядом прийнята Національна стратегія управління відходами до 2030 року та доручено обласним державним адміністраціям розробити регіональні плани.

Президент України Володимир Зеленський вітає успішне повернення на батьківщину 109 українських громадян, які виявили бажання виїхати із Сектора Гази. Літак з ними вранці приземлився у Києві.

Разом з українцями було евакуйовано 13 громадян Молдови та четверо громадян Болгарії.

Гуманітарна операція відбувалася в умовах збройного протистояння у регіоні. Україна, яка восьмий рік змушена захищати свій суверенітет і територіальну цілісність від збройної агресії та відновлювати зруйновані війною території, як ніхто розуміє цінність кожного людського життя. Безпека людей завжди є пріоритетом для України. Тому паспорт із синьо-жовтим прапором – це запорука того, що держава не покине свого громадянина сам на сам із бідою.

З метою організації евакуації українців із Сектора Гази вітчизняне МЗС та дипломати провели низку непростих переговорів. У тісній співпраці та координації державні інституції забезпечили безпечне повернення українців додому. Саме так і має діяти держава задля порятунку своїх громадян.

Як наголосив Володимир Зеленський, українці завжди можуть розраховувати на допомогу своєї країни, хоч би в якій ситуації вони опинилися.

Кабінет Міністрів до Дня захисту дітей ухвалив низку рішень, що стосуються вдосконалення системи захисту прав дитини.

Так, Уряд підтримав законопроект, розроблений Міністерством соціальної політики, який передбачає збільшення обсягу державної підтримки при народженні дитини або при усиновленні. Як відзначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, у разі ухвалення документа Верховною Радою, з 1 січня 2022 року такий розмір допомоги буде збільшено з 41 тисячі гривень до 50 тисяч гривень.

«Це не остаточне збільшення: з 2023 року і в подальшому пропонується збільшення розміру такої допомоги на прогнозний показник інфляції. Звісно, що прямі виплати — це лише частина стратегії підтримки молодих родин. Паралельно з цим ми будемо покращувати якість медицини для дітей, будувати нові дитячі садки та школи, дамо можливість молодим родинам придбати власне житло в рамках програми пільгової іпотеки», — підкреслив Глава Уряду.

Як зауважив Денис Шмигаль, невід’ємним елементом посилення захисту прав дітей також є і відповідальність за порушення їхніх прав.

«У кодекс адміністративних правопорушень ми пропонуємо внести нові положення, які чітко закріплять відповідальність за порушення прав дітей, або за халатне ставлення до цього питання з боку відповідальних посадовців», — зазначив очільник Уряду.

Іншим схваленим законопроектом, за словами Прем’єр-міністра, пропонується вдосконалити систему усиновлення дітей для забезпечення інтересів дитини та посилення прозорості у процесі усиновлення.

«Наприклад, вдосконалюється система нагляду та контролю за умовами проживання та виховання усиновлених дітей у разі зміни місця проживання. Документом також передбачається забезпечення права осіб з інвалідністю бути усиновлювачами, якщо за результатами експертизи їхня хвороба не буде перешкоджати їм виконувати батьківські обов’язки», — відзначив Денис Шмигаль.

Крім того, Уряд затвердив законопроект, що розмежовує функції з питань соціального захисту дітей між Національною соціальною сервісною службою, виконавчими органами місцевих рад, а також обласними державними адміністраціями.

«За кожним органом влади буде чітко закріплено його повноваження та відповідальність», — наголосив Прем’єр-міністр.

Також Кабінет Міністрів ухвалив рішення, що стосується поліпшення житлових умов для дітей-сиріт, та затвердив Концепцію державної соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей на період до 2025 року.

«Буде затверджено принцип «гроші ходять за дитиною», коли фінансування отримають найбільш успішні та відвідувані заклади. При цьому ми будемо стимулювати розвиток всіх закладів», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд продовжує працювати над тим, щоб діти в Україні були забезпечені найкращими умовами для розвитку та реалізації.

Представники депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України готові долучитися до співпраці з Урядом, щоб зробити тарифи менш болісними для громадян. Про це Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив в ефірі телеканалу “Прямий”. 

Водночас Дмитро Разумков зазначив, що Верховна Рада не має повноважень щодо встановлення тарифів. “Формування тарифів здійснюється виконавчою владою, зокрема, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - зазначив Голова Парламенту.

За словами Дмитра Разумкова, врегулювати ситуацію з тарифами можна лише завдяки співпраці різних органів влади . “Ми не можемо перекладати відповідальність одне на одного, оскільки це не принесе результат. Я неодноразово звертався до колег в Парламенті і до місцевих органів влади, що в цьому питанні повинна бути єдина спільна робота”, - зазначив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

В Офісі Президента відбулися урочистості з нагоди Дня Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, у яких взяли участь секретар Ради національної безпеки і оборони та представники уряду.

Це професійне свято відзначається в Україні вперше, адже у квітні цього року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив 25 травня Днем Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Від імені Глави держави працівників ДССЗЗІ привітав заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець.

«Як одна зі складових системи управління державою Держспецзв'язку забезпечує її стійкість, захищеність державних електронних інформаційних ресурсів та інфраструктури, створює безпечні умови обігу важливої інформації, успішно реагує на загрози в кіберпросторі, надійно протидіє ворожим технічним розвідкам, підтримує функціонування національного радіочастотного ресурсу», – зазначив Володимир Зеленський у своєму привітанні працівникам ДССЗЗІ.

Президент наголосив, що високо цінує їхній професіоналізм та відданість справі.

Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що сьогодні роль Держспецзв'язку у захисті держави в інформаційному просторі важко переоцінити.

«На вас покладено дуже велике завдання, зважаючи на те, що ми фактично перебуваємо у стані військових дій на сході нашої країни та в багатьох інших сферах», – сказав він.

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зі свого боку зауважив, що з кожним роком цінність роботи ДССЗЗІ зростатиме, адже в сучасному світі постійно збільшується кількість кіберзагроз.

«Те, що ви робите в наш інформаційний час, – це дуже важливо. Тому ми будемо робити все, щоб відбулася повноцінна реформа служби, щоб ви отримували гідні заробітні плати і все, що вам потрібно для формування професійних команд», – наголосив Михайло Федоров.

Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь від себе особисто та від усього колективу ДССЗЗІ подякував за привітання, довіру й підтримку.

«Без вашої підтримки не можна було б провадити ті зміни, які ми здійснюємо», – сказав Юрій Щиголь.

У межах заходу відбулася церемонія вручення державних нагород України.

Після завершення першого етапу реформи децентралізації основне завдання Уряду України — це забезпечити спроможність та сталий розвиток громад. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час промови на дискусійній платформі «Реформи належного урядування в Україні». Захід відбувся 25 травня в межах підготовки до Конференції з реформ в Україні, що запланована на липень 2021 року у Вільнюсі (Литовська Республіка).

В обговоренні також взяли участь заступник Міністра закордонних справ Литви Егідіюс Мєйлунас та заступник Генерального секретаря Організації економічного співробітництва та розвитку Ульрік Вестергард Кнудсен.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд будує свою діяльність на формуванні далекоглядних стратегій розвитку держави. Передусім це стосується стратегічного планування регіонального розвитку.

«Вперше в Україні Державна стратегія регіонального розвитку та регіональні стратегії розвитку розроблялися на засадах SMART-спеціалізації. На тих же засадах затверджено регіональні стратегії розвитку», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також підкреслив, що Уряд України успішно продовжує реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

«Велика увага приділяється стратегічному плануванню в територіальних громадах, адже після завершення першого етапу реформи децентралізації основне наше завдання — це забезпечити спроможність та сталий розвиток громад», — відзначив Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, Уряд наразі працює над забезпеченням розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, залученням жителів територіальних громад до прийняття управлінських рішень, а також над закріпленням у Конституції України нової моделі місцевого самоврядування, територіальної організації влади, побудованої на принципах децентралізації та субсидіарності.

«Поточна ефективна робота в Україні щодо реформи децентралізації та регіонального розвитку розглядає підходи до створення надійних багаторівневих механізмів управління відповідно до рекомендацій ОЕСР», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду подякував Литві за ґрунтовну підготовку до Конференції з реформ в Україні, а також висловив вдячність Організації економічного співробітництва та розвитку за підтримку глибоких економічних та соціальних реформ.

Про це сьогодні говорили на спільній нараді за участі Голови ОДА Сергія Борзова та керівників правоохоронних органів та органів державного нагляду (контролю) області

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада, у якій взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр енергетики Герман Галущенко, міністр інфраструктури Олександр Кубраков, заступники керівника Офісу Глави держави Юлія Свириденко та Кирило Тимошенко.

Учасники наради проаналізували події навколо пасажирського літака компанії Ryanair, який 23 травня здійснив примусову посадку в аеропорту Мінська.

З огляду на ситуацію, що склалася, Президент доручив уряду опрацювати рішення щодо припинення прямого авіасполучення між Україною та Республікою Білорусь і заборони прольоту повітряним суднам з українською реєстрацією до та через територію Республіки Білорусь.

Посилення торгово-економічної, енергетичної співпраці та протидію російській агресії обговорив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль з представниками німецької влади.

На зустрічі, що відбулася 24 травня, були присутні федеральний голова партії «Союз90/Зелені» Роберт Габек, депутат Європейського Парламенту Віола Фон Крамон-Таубадель, депутати Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Омід Нуріпур та Мануель Заррацін.

Прем’єр-міністр України зауважив, що ФРН посідає перше місце серед торговельних партнерів України в ЄС. Він додав, що Україна прагне надалі використовувати спільний потенціал для розширення напрямків співробітництва та зміцнення двосторонніх відносин.

Також, за словами Глави Уряду, Україна зацікавлена в розширенні співробітництва з Німеччиною в енергетичній сфері.

«Ми вже маємо суттєві напрацювання на цьому напрямі. У серпні минулого року Україна та Німеччина підписали спільну заяву про налагодження Енергетичного партнерства. Вона передбачає поглиблену взаємодію у сферах відновлювальної енергетики, енергоефективності, декарбонізації і зміни клімату, водневої економіки, трансформації вугільних регіонів», — зазначив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, Україна має 61 вугільний регіон, які залежать від монопідприємств. Він подякував Німеччині за допомогу в сприянні справедливій трансформації вугільних регіонів в Україні.

«Цього року ми започатковуємо два пілотних проекти на шахтах. Ця реформа допоможе створити нові робочі місця та сприятиме декарбонізації. Україна твердо стоїть на засадах Європейського зеленого курсу», — підкреслив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також наголосив, що пріоритетна мета України в енергетичній сфері — приєднання до ENTSO-E. За його словами, синхронізація української енергетичної системи з європейською мережею у 2023 році — важливий крок для України, яким зараз Уряд активно займається.

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив важливість підтримки Німеччини в протидії агресії з боку Російської Федерації та долучення німецької сторони до ініціативи «Кримська платформа».

Верховна Рада України швидко відреагувала на події, які розгортаються довкола завершення будівництва газотранспортного проекту «Північний потік-2». Про це в ефірі телеканалу “НАШ” заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков. 

Так він прокоментував постанову зі зверненням до Конгресу США щодо санкційного тиску на учасників будівництва газопроводу, прийнятою Верховною Радою України. «Не відкладаючи це питання на потім, Парламент проголосував за відповідне звернення. Оскільки в країні гостро стоїть питання національної економічної безпеки», - підкреслив Дмитро Разумков.

 Він також підкреслив, що Парламент вже не вперше оперативно реагує на виклики, які виникають перед державою. «Верховна Рада миттєво реагувала і на ситуацію, пов'язану з пандемією коронавірусу, і довкола війни. Парламент завжди займав позицію в інтересах нашої країни», - сказав Дмитро Разумков.

За словами Голови Верховної Ради, питання щодо «Північного потоку-2» повинно бути на порядку денному в усіх гілок влади. “Ми маємо зробити так, щоб «Північний потік-2» не був добудований. Це першочергова задача, яка стоїть перед українськими політиками», - підсумував Дмитро Разумков.

В рамках програми Президента України «Велике будівництво» в області продовжується капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-04-08 Гайсин-Теплик на ділянках: км 0+800 – км 7+933, в межах м.Гайсин – с.Кущинці та км 7+933 – 17+860, (Кущинці – Кіблич).

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов» № 1438-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 29 квітня 2021 року.

На сьогодні більшість автомобілістів сплачує штрафи за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в режимі фото- та відеозйомки, через особистий кабінет водія у перші десять днів після порушення, оскільки в цей період діє 50-відсоткова знижка.

Водночас попередні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов’язували надсилати оригінал постанови про притягнення до адмінвідповідальності на пошту порушника, незалежно від погашення ним штрафу. Це призводило до плутанини та в деяких випадках – до повторної оплати штрафу.

Закон, що його підписав Президент, скасовує необхідність надсилання на пошту порушника постанови про адмінвідповідальність, за якою вже був сплачений штраф.

Згідно із законом, оригінал постанови надсилається рекомендованим листом лише у разі, якщо штраф не був сплачений протягом десяти днів після її винесення.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

За участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 21 травня відбулася Конференція «Дорога до Вільнюса: пріоритети запланованої Конференції з реформ в Україні». Метою заходу є підготовка до Конференції реформ в Україні, яка запланована на 7-8 липня 2021 року у Вільнюсі (Литва).

У конференції також взяли участь Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, заступник Генерального директора Директорату з питань добросусідства та розширення Єврокомісії Катерина Матернова, голова Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) Ека Ткешелашвілі.

Прем’єр-міністр наголосив, що Уряд України системно підійшов до підготовки ключових програмних документів країни. Передусім Програми діяльності Уряду та Плану пріоритетних дій Уряду.

«Уряд також схвалив Національну економічну стратегію до 2030 року, до розроблення якої долучилося понад 500 учасників. Стратегія визначає довгострокову економічну візію, вектори та «червоні лінії» економічного розвитку. Документ визначає конкретні кроки для розвитку промисловості, агросектору, видобутку, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій та сфери послуг», — зазначив Денис Шмигаль.

Крім того, за словами Глави Уряду, НЕС-2030 враховує важливі наскрізні напрямки, які сьогодні є визначальними для євроінтеграційної політики — діджиталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток.

Прем’єр-міністр під час свого виступу відзначив, що Україна поділяє та повністю підтримує кліматичні амбіції ЄС і готує амбітні пропозиції щодо Другого Національного Визначеного Внеску.

«Уряд налаштований враховувати Зелений курс ЄС у своїй політиці. Щоб розробити власний порядок денний відповідно до Зеленого курсу ЄС нами спільно з ЄС започатковано окремий діалог з Єврокомісією», — зауважив очільник Уряду.

За словами Дениса Шмигаля, Україна представила ЄС свої пропозиції щодо співпраці і сторони спільно визначили 3 топ-пріоритети: енергоефективність, водень, трансформацію вугільних регіонів.

Прем’єр-міністр також нагадав, що в лютому цього року під час 7-го засідання Ради асоціації Україна — ЄС було досягнуто домовленість про подальші спільні кроки, насамперед щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС та поглиблення галузевої інтеграції.

«На сьогодні сторони розпочали внутрішню оцінку досягнення цілей Угоди про асоціацію. Крім того, проводиться робота щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами у рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС», — сказав Глава Уряду.

Як підкреслив Денис Шмигаль, інтенсивно триває політичний діалог з НАТО на рівні Уряду, органів державної влади та на рівні експертів.

Очільник Уряду додав, що розпочато консультації Альянсу та України для узгодження подальших спільних кроків.

«Цілеспрямований та планомірний перехід сектору безпеки та оборони України, її Збройних Сил на стандарти НАТО, є одним з першочергових пріоритетів Уряду», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що Конференція реформ у липні цього року у Вільнюсі та заплановані в межах підготовки заходи сприятимуть кращому розумінню реформ в Україні та ширшому залученню міжнародних партнерів.