Топ новини

Національна економічна стратегія до 2030 року — це 20 векторів із конкретними ініціативами, які дозволять забезпечити економічне зростання держави та підвищення добробуту українців. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму «Україна 30. Економіка без олігархів» 14 червня.

Прем’єр-міністр нагадав, що НЕС-2030 була схвалена в березні цього року: «За три місяці ми вже встигли показати, що рухаємося відповідно до Стратегії, і цей рух сприяє відновленню економіки України».

Так, Денис Шмигаль наголосив, що для успішного запровадження всіх реформ потрібно побудувати країну зі стійкими публічними фінансами та розвиненим фінансовим сектором.

«Уряд зробив суттєвий крок у цьому напрямку:  31 травня схвалено бюджетну декларацію на 2022-2024 роки. Бюджетна декларація — це вагомий документ, який розроблено вперше. І він важливий для нашого бізнесу, оскільки визначеність та прогнозованість влади — один із фундаментів успішної взаємодії», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також розповів про роботу в напрямку дотримання принципу верховенства права. Зокрема, створено Бюро економічної безпеки та підписаний Президентом України закон №1150-ІХ.

Прем’єр-міністр зауважив, що паралельно з десятками дрібних удосконалень у регуляторному середовищі Уряд запускає новий інструмент, який дозволить відкривати ФОП автоматично, без участі державного реєстратора.

«Це великий крок, що зменшує корупційну складову при взаємодії з органами державної влади. Це ляже в основу подальшої автоматизації всіх бюрократичних процесів при взаємодії з державою», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що є результати й у напрямі зменшення ролі держави як власника державних і комунальних підприємств.

«Ухваливши 30 березня законопроект № 4543, Верховна Рада усунула останню перешкоду для відновлення приватизації великих державних підприємств. Розблокування великої приватизації — це чіткий сигнал, що Україна готова до інвестицій, що ми забезпечимо прозорий та чесний продаж великих підприємств», — зазначив Прем’єр-міністр.

Як підкреслив Денис Шмигаль, зроблено вагомі кроки в напрямку інвестиційної привабливості України, зокрема  введення податкових стимулів для інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Крім того, на виконання указу Президента України Уряд створив Національний фонд інвестицій, який займатиметься реалізацією масштабних інвестиційних та соціально значущих проектів.

«Державне підприємство сприятиме розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростанню конкурентоспроможності України. Це допоможе залучити нових інвесторів в економіку та дасть можливість нарешті реалізувати проекти, на які українці давно очікують», — наголосив Прем’єр-міністр.

Як наголосив Денис Шмигаль, один із головних напрямків економічної політики Уряду — це концепція «довгих грошей». Зокрема, торік за ініціативи Президента України були запущені програми пільгового кредитування для малого й середнього бізнесу.

«За рік ми бачимо результат: 50 млрд грн пільгових кредитів вже видано. Наступні два проекти із цього напрямку — це створення Фондового ринку та проведення реформи пенсійної системи», — зауважив очільник Уряду.

Денис Шмигаль нагадав, що минулого тижня Уряд, ЄБРР, Aмериканська торговельна палата в Україні та USAID уклали Меморандум щодо створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу і товарних ринках, що є важливим кроком для створення Фондового ринку в Україні.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (проект №3742).

Документ спрямований на удосконалення здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що сприятиме покращенню стану безпеки дорожнього руху та збереженню від руйнувань автомобільних доріг загального користування.

Нормативний акт законодавчо закріплює можливість автоматичної фіксації порушень у разі перевищення вагових або габаритних обмежень.

Законом також удосконалюються положення щодо адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксовані в автоматичному режимі.

Закон направлений на підпис Президенту України.

У Бершадській окружній лікарні інтенсивного лікування завершують монтаж апарата комп’ютерної томографії. Про це повідомив Голова  обласної державної адміністрації Сергій Борзов.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки Луїджі Ді Майо, який перебуває з офіційним візитом в Україні.

Глава держави поінформував очільника МЗС Італії про безпекову ситуацію на Донбасі та вздовж українських кордонів. Він наголосив на важливості посилення подальшого міжнародного тиску на РФ, яка наразі відвела лише незначну частину сил і засобів від українських кордонів та продовжує блокувати прогрес у мирному врегулюванні.

«Дякую Італії за підтримку України в багатьох напрямках, передусім суверенітету й територіальної цілісності нашої країни», – наголосив Володимир Зеленський.

Зі свого боку Луїджі Ді Майо запевнив у повній підтримці з боку Італії суверенітету й територіальної цілісності України.

Відбувся обмін думками з актуальних питань порядку денного в контексті найближчих міжнародних заходів, зокрема самітів країн «Групи семи» (G7) і НАТО.

Володимир Зеленський зазначив, що реалізація проекту «Північний потік – 2» є насамперед безпековим викликом для України та Європи.

«В інтересах енергетичної безпеки Європи – не допустити запуску «Північного потоку – 2», – переконаний він.

Окрема увага під час зустрічі була приділена питанням євроатлантичної та європейської інтеграції України.

Володимир Зеленський наголосив на важливості для нашої держави отримання Плану дій щодо членства в НАТО й висловив сподівання на підтримку Італією зусиль України на шляху до Альянсу.

Президент зазначив, що Україна віддана проведенню реформ у межах виконання Угоди про асоціацію з ЄС, а чітка європейська перспектива буде додатковим стимулом для побудови успішної країни.

Сторони обговорили розвиток політичного діалогу на найвищому рівні, зокрема участь керівництва Італійської Республіки в інавгураційному саміті Кримської платформи та заходах з нагоди 30-ї річниці незалежності України.

Глава держави позитивно оцінив динамічний розвиток торговельно-економічної взаємодії між Україною та Італією.

«Маємо значний потенціал, щоб створити разом нові історії успіху в наших відносинах», – зауважив Володимир Зеленський.

Міністр закордонних справ Італії зазначив, що з приємністю відкрив разом з головою МЗС України Дмитром Кулебою Українсько-італійський бізнес-форум за участю низки представників провідних українських та італійських компаній.

«Ми бачимо, яких конкретних результатів вдалося разом досягти Італії та Україні, зважаючи на ті угоди, які було підписано», – сказав Луїджі Ді Майо.

Володимир Зеленський і голова МЗС Італійської Республіки також відзначили важливу роль, яку відіграє українська громада в Італії у зміцненні відносин між країнами.

Луїджі Ді Майо подякував Президенту України за надання важливої допомоги його країні під час боротьби з наслідками пандемії COVID-19 торік.

Володимир Зеленський наголосив на важливості міжлюдських зв’язків народів двох країн та зауважив необхідність вжиття заходів задля відновлення туризму.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки Луіджі Ді Майо під час його офіційного візиту в Київ 10 червня.

Сторони обговорили актуальні питання торгово-економічної та інвестиційної співпраці, а також співробітництва у сфері енергетики та інфраструктури.

Прем’єр-міністр повідомив, що Україна цього року розпочне процес приватизації великих державних підприємств та запросив представників італійського бізнесу долучатися до участі в конкурсах.

«Аукціони продемонстрували велику зацікавленість з боку іноземних інвесторів та що процес великої і малої приватизації може бути цікавим для подальшого розвитку бізнесу в Україні», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також відзначив позитивні тенденції у торгівлі між Україною та Італією. За його словами, товарообіг за перші п’ять місяців 2021 року зріс на 39,2% і склав 2,1 млрд доларів.

«Україна готова запропонувати італійському бізнесу переваги Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, зокрема у форматі промислової кооперації, включаючи реалізацію спільних виробничих проектів», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль та Луіджі Ді Майо також порушили питання співпраці в агросекторі та енергетиці.

«Європейський зелений курс — один із пріоритетів нашого Уряду. Ми готові долучитися до спільних зусиль, спрямованих на реалізацію цілей Grean Deal, та зацікавлені в розвитку альтернативних енергетичних технологій», — відзначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр серед іншого запросив італійські компанії до співпраці у сфері видобутку газу.

Крім того, сторони обговорили взаємодію в інфраструктурних проектах, зокрема щодо розвитку залізниці.

«Хотів би відзначити важливість нещодавно підписаного Меморандуму між АТ «Укрзалізниця» та Національною залізничною компанією Італії щодо реалізації проекту швидкісного залізничного сполучення. Це важливий і перспективний проект. Переконаний, що ця співпраця має широкий спектр можливостей», — сказав Денис Шмигаль.

Луіджі Ді Майо зі свого боку наголосив, що Італія всіляко підтримує європейські прагнення України та реалізацію реформ, зокрема аграрної, антикорупційної, судової.

Прем’єр-міністр подякував Італії за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, а також прагнення України до інтеграції в ЄС і НАТО.

Місцеві ради всіх рівнів мають працювати злагоджено та досягати згоди з важливих для громади питань. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час виступу на VIII Всеукраїнському форумі місцевого самоврядування у Львові.

Він відзначив необхідність співпраці центральної та місцевої влади. «Я вважаю, що спільна робота повинна бути і в Парламенті. Сподіваюся, нам це вдається, ми дуже часто досягаємо консенсусу з багатьох питань. Таку ж саму роботу я хотів би бачити на рівні всіх рад, починаючи від Верховної, закінчуючи сільською. Люди точно не розуміють чвар. Для них всі ми - єдина влада. Тут не буде більшості або опозиції. А буде питання, чи якісно ти робиш свою роботу», - сказав Дмитро Разумков.

Водночас Голова Верховної Ради акцентував на необхідності будувати партнерські відносини як по вертикалі центральна-місцева влада, так і на горизонтальному рівні між регіонами.

“Центральна влада не може ефективно виконувати свої функції без допомоги місцевої. А органи місцевого самоврядування не можуть зробити життя мешканців більш якісним без допомоги Києва - Верховної Ради, Президента України, Кабінету Міністрів. Ми всі це добре розуміємо. Паралельно повинні вибудовуватися і горизонтальні зв’язки”, - сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту нагадав, що нещодавно відбулося засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Верховній Раді.

Дмитро Разумков зазначив, що одним із актуальних питань для учасників зустрічі було врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу та супутніх ринків.

«Це врегулювання ситуації, яка склалася після підняття тарифів. Виклик був і для місцевої влади, і для центральної, і для громадян. У подальшому ми повинні розуміти, що до таких процесів треба готуватися заздалегідь. Потрібно пояснювати людям, як це відбуватиметься», - сказав він і додав, що роз’яснення питання є відповідальністю влади всіх рівнів.

Голова Верховної Ради повідомив, що наступного пленарного тижня планується розгляд у першому читанні Проекту Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (№3508-д).

Крім того, Дмитро Разумков наголосив на важливості завершення реформи децентралізації, фінальним етапом якої має стати ухвалення відповідних змін до Конституції України.  Він зауважив, що для затвердження такого законопроекту має бути консолідація політичних сил у Парламенті, оскільки для остаточного його схвалення необхідно 300 голосів народних депутатів.

«Впевнений, що реформа децентралізації - одна з найбільш успішних, тому що на місцях є велика кількість людей, які добре знають проблеми свого міста, об’єднаної територіальної громади, області. І розуміють, що треба робити насамперед», - зазначив Голова Верховної Ради.

Водночас він висловив сподівання, що для успішного проведення реформ в Україні докладатиме зусилля не лише центральна влада, але й місцева.

25,5 мільйонів гривень фінансує держава  на забезпечення швидкісного інтернет-зв'язку у територіальних громадах Вінниччини.

Про це інформує Голова ОДА Сергій Борзов: «235 сіл 42 територіальних громад Вінниччини отримають доступ до швидкісного оптоволоконного інтернету. Кабінет Міністрів України затвердив розподіл субвенції з державного бюджету на реалізацію проекту «Інтернет-субвенція». Загальна сума фінансування – майже 484 млн грн, з яких 25,498 млн грн отримають громади Вінницької області, які подали заявки на участь в проекті».

Заявки готувались по населеним пунктам, де відсутні діючі провайдери швидкісного інтернет-зв’язку, водночас – наявні заклади суспільної сфери, які потребують підключення – заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури тощо.

Голова ОДА зауважує: «Переважно це невеликі села, куди проведення оптоволоконної мережі було економічно невигідним для провайдерів, або потребувало тривалого часу окупності робіт. Держава надає фінансову підтримку на забезпечення доступу до швидкісного інтернету в таких селах шляхом виділення субвенції з Державного бюджету. Швидкісний інтернет – це вимога сьогодення, яка забезпечить високу якість надання різноманітних послуг мешканцям громад.Куди йде субвенція у Вінницькій області?

235 сіл, в яких розташовано 732 соціальних заклади:

- освіта: 98 шкіл та 82 дошкільних заклади;

- культура: 185 будинків культури, 153 бібліотеки та 1 мистецька школа;

- медицина: 179 ФАПів;

- безпека: 2 поліційні ділянки та 2 пожежні частини;

- соцзахист: 7 закладів Мінсоцполітики та 23 ЦНАПи та віддалених робочих місця.Там проживає майже 89 тис мешканців, а загальна протяжність збудованих оптичних мереж - 1437 км.»

Фінансування отримають:

Гніванська міська територіальна громада – 507 тис грн;

Тиврівська селищна територіальна громада - 580 тис грн;

Барська міська територіальна громада - 1919 тис грн;

Хмільницької міська територіальна громада – 693,6 тис грн;

Вороновицька селищна територіальна громада - 149 тис грн;

Тульчинська міська територіальна громада – 237,6 тис грн;

Мурованокуриловецька селищна територіальна громада - 380 тис грн;

Козятинська міська територіальна громада - 285 тис грн;

Томашпільська селищна територіальна громада - 510 тис грн;

Теплицька селищна територіальна громада – 196,55 тис грн;

Ольгопільська сільська територіальна громада - 670 тис грн;

Вендичанська селищна територіальна громада - 660 тис грн;

Студенянська сільська територіальна громада - 460 тис грн;

Літинська селищна територіальна громада – 173,3 тис грн;

Брацлавська селищна територіальна громада – 636,4 тис грн;

Вапнярська селищна територіальна громада - 245 тис грн;

Городківська сільська територіальна громада – 585,002 тис грн;

Самгородоцька сільська територіальна громада - 519 тис грн;

Липовецька міська територіальна громада - 370 тис грн;

Шаргородська міська територіальна громада – 662,5 тис грн;

Дашівська селищна територіальна громада - 190 тис грн;

Тростянецька селищна територіальна громада - 180 тис грн;

Северинівська сільська територіальна громада - 190 тис грн;

Піщанська селищна територіальна громада - 235 тис грн;

Війтівецька сільська територіальна громада – 153,4 тис грн;

Ободівська сільська територіальна громада - 80 тис грн;

Бабчинецька сільська територіальна громада - 864 тис грн;

Яришівська сільська територіальна громада - 1000 тис грн;

Райгородська сільська територіальна громада – 476,1 тис грн;

Жмеринська міська територіальна громада – 1886,23 тис грн;

Крижопільська селищна територіальна громада - 190 тис грн;

Турбівська селищна територіальна громада – 197,478 тис грн;

Станіславчицька сільська територіальна громада - 630 тис грн;

Шпиківська селищна територіальна громада - 1130 тис грн;

Копайгородська селищна територіальна громада - 760 тис грн;

Оратівська селищна територіальна громада - 345 тис грн;

Чечельницька селищна територіальна громада - 334 тис грн;

Джуринська сільська територіальна громада – 555,76 тис грн;

Уланівська сільська територіальна громада – 1360,785 тис грн;

Немирівська міська територіальна громада - 1330 тис грн;

Ямпільська міська територіальна громада - 755 тис грн;

Могилів-Подільська міська територіальна громада - 2225 тис грн.

В умовах пандемії COVID-19 українська економіка потребує додаткових стимулів для розвитку. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час відвідання заводу “Електронмаш” у Львові. Разом із тим він наголосив на необхідності зосередитися на підтримці української промисловості. 

«У нас сьогодні ковід. І ми багато говоримо про вакцини для здоров’я людей. Але пандемія б’є не лише по здоров’ю - вона сильно б’є і по економіці. Ми бачимо це в усіх країнах світу. Думаю, на рівні законодавчих актів та всієї влади - Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради - можемо виробляти вакцину для економіки, яку будемо застосовувати, щоб вона швидше перемогла всі негаразди», - сказав Голова Верховної Ради.

Він також відзначив необхідність стимулювати залучення інвестицій. “Ми повинні створювати  економічні важелі, які будуть впливати на те, щоб український бізнес розвивався, ставав потужним, щоб він знову ставав промисловим”, - додав Дмитро Разумков.

Як зазначив Голова Парламенту, частка переробної галузі в промисловості має збільшуватися. За його словами, частка переробної промисловості у ВВП за останні десять років зменшилася з 30% до 20%. “Я сподіваюся, що спільними зусиллями ми зможемо рухатися далі, робити так, щоб українська промисловість відроджувалася”, - додав він.

Дмитро Разумков нагадав, що Парламент ухвалив у першому читанні законопроект щодо діяльності індустріальних парків, який може стати серйозним поштовхом для залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.

“Лише спільними зусиллями ми зможемо зробити так, щоб у нашій державі відроджувалася промисловість, створювалися нові робочі місця. Нові робочі місця - це податки. Податки - це розвиток країни. А розвиток країни - це те, на що повинні бути направлені наші з вами спільні зусилля”, - сказав Голова Верховної Ради.

Крім того, він зазначив, що міцна економіка сприятиме інтеграції України до ЄС. “Ми всі з вами прагнемо прийти до Європейського Союзу. Це буде непростий шлях. Для того щоб нам легше було його пройти, попереду країни має рухатися наш економічний потенціал, переробна промисловість, кінцеві товари, які будуть давати і експортну виручку країні, і демонструватимуть нашим європейським колегам позитивні речі, які є в країні”, - сказав Дмитро Разумков.

Під час робочої поїздки на Донеччину Президент України Володимир Зеленський відвідав передній край оборони, де останнім часом відбуваються ворожі обстріли.

Українські позиції, на яких побував Глава держави, розташовані за 700 метрів від противника.

Володимир Зеленський зустрівся з військовими, котрі несуть службу на передовій, та ознайомився з оперативною обстановкою на фронті.

«Дійсно, ми бачимо, і військові відзначають зменшення кількості пострілів – вона значно знизилась за останні 7-10 днів. Проте є провокації, і, на жаль, бувають бойові втрати. Однак, слава богу, що зараз гримить грім, а не постріли», – зауважив Глава держави.

Також, за його словами, важливо бачити, що українські бійці гарно озброєні та забезпечені всім необхідним, а також розуміти, у чому вони мають потребу.

«Завжди хочеться привезти – і привозимо – технічні та військові речі, які дійсно потрібні для безпеки хлопців та дівчат», – додав Володимир Зеленський.

Глава держави відзначив високий бойовий дух українських військовослужбовців.

«Враження від візиту на передову завжди дуже позитивні – від того, як виглядають наші бійці, від їхніх поглядів, очей – чоловіків і жінок, офіцерів і звичайних солдатів», – сказав Президент, наголосивши, що обличчя наших захисників завжди випромінюють спокій та героїзм.

Володимир Зеленський зазначив, що державні службовці та депутати також мають частіше приїжджати на фронт, щоб підтримувати українських військових та брати з них приклад для сміливих державницьких кроків.

«Відвідання наших захисників – це завжди для мене честь. Я заряджаюся й надихаюся їхнім героїзмом. Тому приїжджаю з радістю, з гордістю», – зауважив Володимир Зеленський.

Президент також вручив бійцям державні нагороди й цінні подарунки.

«Просто хочу подякувати кожному з вас, кожному військовому за те, що кожного дня захищаєте Україну. Бажаю вам і вашими сім’ям добра, здоров’я, щастя. Повертайтеся живими з боїв», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський пообідав разом з військовослужбовцями у солдатській їдальні.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо реалізації проектів зрошення земель. Учасники обговорили стан меліорації земель в Україні та перебіг виконання завдань в цьому напрямку.

У нараді взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, Заступник керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, Голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, представники міністерств та інші.

«Президент України поставив амбітне завдання — почати цього року проекти зі зрошення земель. Зокрема, організувати й запустити пілотні проекти в Одеській області, які згодом будуть розширені на інші південні регіони», — зазначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду під час наради заслухав пропозиції Голови Одеської ОДА Сергія Гриневецького щодо реалізації першочергових проектів з відновлення зрошення в Одеській області.

Денис Шмигаль підкреслив, що варто активніше залучати інвесторів та продуктивніше працювати в цьому напрямку з іноземними й фінансовими партнерами України.

«Потрібно не лише відновити старі меліоративні системи, але також збудувати нову сучасну інфраструктуру за прикладом провідних країн. Одним із варіантів реалізації цього завдання є державно-приватне партнерство з компанією, яка є світовим лідером у цій галузі», — відзначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр наголосив, що відповідальні особи не повинні чекати законодавчих ініціатив щодо проектів зрошення земель, а мають вже розпочинати роботу в цьому напрямку.

Так, за підсумками наради Глава Уряду дав завдання Міністерству аграрної політики та продовольства прискорити виконання цілей щодо реалізації проектів зрошення земель в Україні та почати процес переговорів для організації співпраці в цій галузі з провідними компаніями.

Голова Парламенту Дмитро Разумков у ході робочої поїздки до Львівської області відвідає завод «Електронмаш» і «Львівський бронетанковий завод», візьме участь у круглому столі з питань промисловості та  вручить відзнаки Верховної Ради України працівникам Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Також Дмитро Разумков візьме участь у роботі VIIІ Всеукраїнського форуму місцевого самоврядування та у Першому Всеукраїнському форумі судових експертів.

Крім того, Голова Верховної Ради поспілкується з науково-педагогічними працівниками та студентами Львівського національного університету імені Івана Франка та ознайомиться із роботою клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова та із Міжнародним центром миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

9 червня на Вінниччині стартував науковий форум «Актуальні питання серцево-судинної хірургії та трансплантології в Україні», головною метою наукового форуму є визначення стратегічних цілей розвитку кардіохірургічної та судинної хірургії в області, обговорення широкого кола найбільш актуальних питань в сучасній стратегії лікування серцево-судинної патології та перспективи і перші кроки розвитку трансплантології у Вінницькій області.

Захід відбувся у залі нового хірургічного корпусу Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Миколи Пирогова за участю керівництва області та міста, провідних науковців та фахівців у галузі серцево-судинної хірургії.

Незважаючи на стрімкий розвиток кардіохірургії, щороку захворювання серця вбивають 17,5 млн людей, 80% з яких проживають у країнах з низьким рівнем доходів. Саме тому оперативне лікування хвороб серця має вкрай важливе значення для кожної людини, а особливо для тих, які перебувають у групах ризику.

На початку форуму про розвиток кардіохірургії в Україні та в області розповів директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова Василь Лазоришинець, зазначивши: «Декілька років тому на базі центру ендоваскулярної хірургії було відкрито кардіохірургічне відділення, яке працює і досі. 3 роки тому відкрито кардіохірургічне відділення в обласній лікарні. Сьогодні відкрито реперфузійний центр або відділення ендоваскулярної кардіохірургії на базі Могилів-Подільської лікарні».

За словами Василя Лазоришинця, подібні центри на базі районних лікарень також відкрито в інших населених пунктах України, зокрема, в Умані та в Хусті Закарпатської області.

«Безперечно, такі центри повинні бути. У 90-ті роки їх було всього 2 по Україні - у Києві в інституті Амосова та у Львівській обласній лікарні. На сьогодні в Україні є 48 реперфузійних та кардіохірургічних центрів. Цієї кількості все ж мало, адже 1 центр діє на 1 млн населення. Для порівняння, у Європі і США один такий центр працює на 100 тис. населення. Тож нам є куди рухатись і за що боротись. – зазначив Василь Лазоришинець. – Зауважу, що Програма, у рамках якої відкриваються подібні центри, дозволить за 5 років знизити кількість інфарктів більш ніж на 10 тис. і зменшити рівень летальності. На сьогодні по Україні летальність складає 7-13%. Це тисячі врятованих життів».

Нагадаємо, що 8 червня у новоствореному реперфузійному центрі Могилів-Подільської ОЛІЛ було проведено перше оперативне втручання 68-річному чоловікові, якому зробили стентування ураженої коронарної артерії.

Василь Лазоришинець зазначив, що спілкувався із пацієнтом, якого прооперували вчора.

«Пацієнта вже можна виписувати, адже він почувається добре. Ще 5 років тому провести подібну операцію нарівні району було б неможливо і з великою вірогідністю пацієнт пережив би важкий інфаркт з подальшою інвалідизацією», - зауважив фахівець.

Сергій Борзов , звертаючись до учасників форуму, розповів про основні здобутки медичної галузі області за останній час та амбітні плани  на найближчий період, зауваживши на тому, як змінились підходи та ставлення до медиків і в цілому до галузі медицини за час пандемії COVID-19 : « Таких масштабів і таких темпів область не знала. Заради життя і здоров’я вінничан на Медмістечку у селищі Березина створена обласна інфекційна лікарня - Клінічний центр інфекційних хвороб (на базі СНІД-центру). Так, я був ініціатором, адже в області не було обласної інфекційної лікарні більше 20 років,- зауважив Голова ОДА,- Розпочинали з відкриття  20 ліжок, на сьогодні маємо 220. У центрі створені реанімаційні блоки на 24  ліжка. З листопада заклад почав приймати  пацієнтів з COVID-19. На 16 мільйонів гривень з обласного бюджету у заклад закуплено обладнання. Працює там і кисневий концентратор високої потужності. Тобто забезпечили лікарню трьома джерелами  кисню для наших пацієнтів».

Сергій Борзов зазначив, що третю хвилю подолали, не входячи до «червоної» зони лише завдяки тому, що робота тривала і триває постійно: «В  області не оголошували  локдаун, навіть тоді, коли показники були високими. Тому що було куди везти  хворих. І для них постійно є кисень!».

Окремо Сергій Борзов зупинився на ситуації  в області  щодо рівня захворюваності на серцево-судинні патології, адже саме вони дають високий показник смертності.   

Так, на Вінниччині за 2020 рік зафіксовано 723 тисячі випадків серцево-судинних захворювань, понад 318 тисяч звернень пацієнтів з приводу гіпертонічної хвороби. З-поміж захворювань судин і серця чималий відсоток займає ішемічна хвороба серця. Протягом 2020 року до лікарень звернулося 272 тисячі вінничан.  Більше 1 тисячі мешканців області  потрапило з гострим інфарктом міокарда до медичних закладів.

«Оскільки це основна причина смертності, розвиток кардіологічної допомоги не зупиняється,- підкреслив Голова ОДА.-  Сьогодні відкрили кардіохірургічне відділення у Могилів-Подільській лікарні. З 2018 року  тут не використовували  унікальне  дороговартісне обладанання – ангіограф. Мусив утрутитись – нарешті кардіовідділення почало працювати. Ангіограф уже використовують. А значить врятує не одне життя».

Очільник області також виконав обіцянку, домовившись з фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова про налагодження роботи кардіовідділення Могилів-Подільської ОЛІЛ. Вчора завдяки підтримці керівництва інституту Амосова у Могилеві-Подільському було проведено перше оперативне втручання. Його виконували  Фанта Станіслав Миколайович, лікар-кардіохірург відділення рентгенхірургічних методів діагностики та лікування захворювань серця та судин Національного інституту серцево-судинної хірургіі імeні М. М. Амосова та лікар-хірург лікарні Дідур Олег Миколайович.

Щодо перспективного, нового для області напрямку пересадки органів, Сергій Борзов зауважив: «У вінницькій «пироговці» дозволили трансплантацію органів. Це стало можливим після того, як Вінницька обласна клінічна лікарня ім. Пирогова увійшла у пілотний проєкт та отримала ліцензію - лікарню ім.Пирогова включили у вузьке коло лікарень країни, яким дозволена трансплантація. Так, сам процес запуску – це дорого. Фактично це вкласти кошти, які би вкладалися з державного бюджету на інші зарубіжні клініки, які вже працюють у галузі трансплантології, коли ми відправляємо таких пацієнтів в інші країни світу - Словаччину, Чехію, Ізраїль, Німеччину. Потрібно боротися за кожного пацієнта та розвивати цей напрямок тут, вдома – на Вінниччині. Сподіваюсь, до кінця року вже будуть проведені операції з трансплантації нирки».

Вінницький міський голова Сергій Моргунов також щиро подякував медикам за самовіддану роботу під час пандемії коронавірусної хвороби та розповів про розвиток кардіології в обласному центрі, зазначивши: «З 2008 року ми розпочали роботу над питанням розвитку кардіології.  Приємно те, що у результаті такої колосальної колективної роботи Вінницький кардіоцентр справді вийшов на європейський рівень. Зокрема, за минулий рік було проведено близько 900 стентувань та 1500 коронографій. Завдяки допомозі співробітників Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова вже проведено 116 операцій на відкритому серці. Це робота безпосередньо тих фахівців, які завжди рятували і продовжують рятувати людей. На сьогодні Вінницький кардіоцентр входить до трійки кращих кардіоцентрів України. Нам ще є над чим працювати. На мою думку, сьогоднішнє відкриття сучасного реперфузійного центру на базі Могилів-Подільської окружної лікарні, а також проведення першої операції на серці у Могилеві-Подільському – це справді  гарний знак для всієї Вінницької області».

Під час наукової частини форуму фахівці  обговорювали сьогодення та майбутнє кардіохірургії а також необхідність розвитку трансплантації на Вінниччині, перші її кроки та перспективи розвитку.

Сьогодні, 9 червня, відкрили новий реперфузійний центр на базі Могилів-Подільської окружної лікарні та ввели в експлуатацію ангіограф – унікальне обладнання для проведення операцій на серці. Ангіограф закуплений ще у 2018 році, але лише за втручання Голови ОДА Сергія Борзова роботи з його монтажу були відновлені.

Новостворений реперфузійний центр став 49-тим центром регіональної реперфузійної мережі, розвиток якої впродовж останніх двох років є одним з пріоритетних напрямків Кабінету Міністрів України та МОЗ України. Центр відкрито в рамках урядової програми, що зокрема передбачає забезпечення центрів ангіографами - сучасним і надзвичайно точним обладнанням, за допомогою якого лікарі визначають, де саме є непрохідність судин.

Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зауважив:

«Дуже важливо, що на відстані 120 км від Вінниці відкрився сучасний кардіоцентр – в м. Могилів-Подільський. У Вінницькій області, як і в цілому по Україні, на першому місці по захворюванням – інсульти, на другому – серцево-судинні хвороби і на третьому – онкологія. За такої сумної статистики серцево-судинних захворювань, дуже важливо, що в регіонах відкриваються такі центри. Цей ангіограф був придбаний багато років тому. На нього витратили 23 млн грн. Держава дала 19 млн грн., решту – місцева влада. Але ж він простоював, не працював для людей. А що таке державна політика в сфері медицини? Це адміністрування. Тому було прийнято рішення – відкрити сучасний кардіоцентр в м. Могилів-Подільський. І завдяки всім нашим спільним зусиллям це відбулося. Хочу окремо подякувати Василю Васильовичу Лазоришинцю – директору Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова, Академіку НАМН України, доктору медичних наук, професору, заслуженому лікареві України. Без нього цієї події б не відбулося. Дякую за навчання наших спеціалістів під час стажування в інституті Амосова».

Своєю чергою, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова Василь Лазоришинець зазначив, що ефективне функціонування мережі реперфузійних центрів залежить не лише від наявності ангіографів. Це, насамперед, налагоджена та чітка робота усіх ланок – екстреної медичної допомоги, реперфузійних центрів і кардіологічних відділень, які забезпечуватимуть післяопераційну реабілітацію пацієнтів.

 «Відкриття Центру для регіону – це величезна подія, – підкреслив Василь Лазоришинець. – Вона загальноукраїнського значення, адже, якщо на початку 90-х років в Україні було всього два таких кардіоцентри – це інститут Амосова і Львівський обласний кардіологічний центр, то зараз є 48. Ваш центр буде 49-тим кардіохірургічним і реперфузійним центром в Україні. Що це означає? Діяльність спеціалістів Центру покликана запобігти інфаркту, а якщо такий відбувся,  протягом 90-120 хвилин реперфузувати коронарну артерію, тобто відкрити її та відновити кровотік по артерії. Звісно, по нашим дорогам, навіть 140 чи 120 км, цей час доїзду так чи інакше буде втрачатися».

Василь Лазоришинець наголосив, що відкриття таких центрів – це наближення та пришвидшення доступу до медичної допомоги:

«Вчорашня операція 68-річному пацієнту, якому вчора зробили стентування ураженої коронарної артерії, показала, що тепер не потрібно їхати ні до обласного центру, ні в столицю, а можна прооперуватися на місці. На такі операції вже сформувалася черга кількістю 320 осіб, а загалом десь близько 2 тисяч осіб, потребують цієї допомоги. Ми робимо важливу справу – запобігаємо інфарктам міокарда, які зачасту призводять до інвалідизації та збільшення навантаження на державний і місцевий бюджети».

Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова повідомив, що в структурі летальності серцево-судинні і нейроваскулярні захворювання перебувають на першому місці в Україні. Вони складають приблизно 70%. Для порівняння, в світі ця смертність в структурі летальності складає 32 %, а в Франції, Японії та США – це 29 %.

«Якщо раніше, в загальному по Україні, було близько 50 000 інфарктів і смертність в різних регіонах сягала від 14 до 27% , то відколи запрацювала урядова програма - 40 000 інфарктів на рік і смертність складає від 10 до 21%. Це тисячі врятованих життів по всій Україні, завдяки реперфузійним центрам. Загалом ці 48 кардіологічних і реперфузійних центрів виконали протягом минулого року 18 тисяч операцій,  попри пандемію ковід, а в 2019 році – 25 тисяч операцій», – наголосив Василь Лазоришинець.

Директор КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» Василь Чепелюк подякував за допомогу та всебічне сприяння Голові ОДА Сергій Борзову, спеціалістам інституту Амосова та міському голові м. Могилів-Подільський: «Я щасливий і всім дякую. Потужність закладу має складати близько 450 пацієнтів в рік. Це ті люди, що повернуться додому вести здоровий спосіб життя і насолоджуватися часом, проведеним зі своїми сім’ями. Дуже приємно, що передові технології дають змогу рятувати життя».

Варто зазначити, що сучасна інтервенційна ангіографічна система Infinix-i Core+INFX-8000V (Infinix VF-i/SP) /G3, вартістю  23 млн грн, допоможе проводити малі оперативні втручання на судинах серця.

Запуск нового ангіографа дозволить надавати невідкладну допомогу рятувати життя пацієнтам південного регіону з гострим інфарктом міокарда поруч із домом, а не їхати в обласний центр, втрачаючи дорогоцінний час.

Віднині у лікарні запрацює і ПЛР-лабораторія. Відкриття ПЛР-лабораторії дозволить  значно пришвидшити своєчасність діагностики хворих з COVID-19 й іншими інфекційними захворюваннями, а відповідно: покращити якість лікувально-діагностичного процесу. Обстеження зможуть проводити мешкaнці південної чaстини нaшого регіону. Це розвaнтaжить лaборaторії облaсного центру, адже дослідженням буде охоплено до 300 тисяч нaселення. Для забезпечення роботи лабораторії тут працюватимуть один лікар та два лаборанти, які пройшли підготовку на базі обласного лабораторного центру в м. Вінниця.

Обладнання для ПЛР-лабораторії вартістю 3362,1 тис.грн з ініціативи ОДА закуплено за державний кошт. Реактиви, меблі, сантехнічне обладнання на суму 681,7 тис.грн – коштом  місцевого бюджету.

Для довідки:

КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» є закладом вторинного рівня надання спеціалізованої медичної допомоги, спектр медичних послуг охоплює майже весь південний регіон області, а це понад 300 тисяч населення. В лікарні працює висококваліфікований штат фахівців – 71 лікар і 198 працівників з середньою медичною освітою.

За ініціативи обласної державної адміністрації у закладі завершено реконструкцію та створення кардіохірургічного відділення лікарні. Його реконструкцію розпочато ще два роки тому. Загальна кошторисна вартість склала 23 013,541 тис.грн, загальна вартість виконаних робіт - 21 238,168 тис.грн. З ДФРР було виділено 9 999,999 тис.грн, за рахунок субвенції з державного бюджету було вділено 5 700,000 тис.грн,  з місцевих бюджетів – 5 531,169 тис.грн. Кардіовідділення оснащено  системою вентиляції та відповідним устаткуванням. На це було виділено  1 мільйон гривень.

Відділення готове до прийому пацієнтів. Тут повністю функціонує реанімаційний блок, обладнані функціональні ліжка. Відділення забезпечене апаратами ШВЛ та дефібриляторами, система інтенсивної терапії розрахована на 8 ліжок.

Із відкриттям Центру, Могилів-Подільська лікарня розширила спектр медичних послуг, що дасть можливість значно покращити діагностику і лікування хворих в умовах лікарні, перш за все тих, хто потребує кардіохірургічних втручань.

Важливою функцією Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України має стати збалансування різних поглядів щодо розвитку регіонів. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час засідання Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Главі державі, яке відбулося у Дніпрі.

Президент зазначив, що станом на сьогодні Конгрес місцевих та регіональних влад об’єднує 1551 громаду. Він зауважив, що завдяки децентралізації місцеві громади отримують більше ресурсів: повноважень, власності, землі, коштів, але разом з тим – мають більше викликів та ризиків.

«Зміцнення місцевого самоврядування не означає послаблення єдності й унітарності нашої держави. І будь-які не те що спроби, а навіть думки про побудову якогось окремого федерального князівства в межах громади за рахунок місцевої власності чи місцевого бюджету – все це отримає жорстку відсіч, передусім від наших виборців», – наголосив Володимир Зеленський.

На переконання Глави держави, однією з основних функцій верхньої палати Конгресу місцевих та регіональних влад має стати збалансування різних поглядів і підходів до розвитку регіонів, покращення якості послуг, зміцнення економіки областей, залучення реальних інвестицій, створення нових робочих місць з метою підвищення рівня життя громадян.

Президент також закликав Конгрес об’єднатися задля втілення ідей захисту довкілля в межах ініційованого ним проекту «Зелена країна».

«Я хочу запропонувати учасникам Конгресу спільну мету – це 1551 новий парк. Тобто один новий парк у кожній громаді. Іншими словами – щоб додати гумору – давайте саджати разом», – сказав Володимир Зеленський.

Зі свого боку керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак зазначив, що діяльність Конгресу відбувається через дві палати: Палату місцевих влад, засідання якої відбулося минулого тижня, та Палату регіонів, яка засідала сьогодні у Дніпрі.

«Унікальність цього Конгресу полягає в тому, що створений він за європейським зразком і є платформою, де є пряме спілкування всіх гілок влади – від маленької ОТГ до мера міста-мільйонника, де всі можуть поставити будь-які питання Президенту України, членам уряду», – розповів він.

Андрій Єрмак додав: дуже важливо, щоб керівники регіонів були «передусім топ-менеджерами і лише трохи – політиками».

Заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко повідомив, що з минулого тижня, коли відбулося засідання Палати місцевих влад Конгресу, до Офісу Президента надійшли перші звернення від очільників регіонів, голів облрад, ОТГ, і їх вже опрацьовують.

«Хотів би підкреслити, що всі ваші пропозиції, рішення будуть реалізуватися через рішення Президента, уряду, парламенту. Конгрес для цього й створений. Ми не підміняємо будь-які асоціації, а просто скорочуємо шлях для вирішення питань будь-якого очільника міста чи ОТГ», – зазначив він.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов розповів, що наразі планується актуалізувати окремі норми Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та галузеве законодавство у частині розподілу повноважень місцевих рад та їхніх виконавчих органів, а також районних та обласних рад з урахуванням нової системи адміністративно-територіального устрою.

Олексій Чернишов зазначив, що районні державні адміністрації мають перейти від традиційного адміністрування до партнерства з органами місцевого самоврядування, допомагати громадам, особливо утвореним торік, які не мають достатньо досвіду.

Міністр також закликав Верховну Раду ухвалити в межах поточної сесії у другому читанні Закон «Про місцеві державні адміністрації».

Під час засідання члени Палати регіонів Конгресу озвучили проблеми, які їх найбільше турбують. Зокрема порушувалося питання встановлення на дорогах систем автоматичного габаритно-вагового контролю.

Президент у відповідь наголосив на важливості встановлення на автошляхах комплексів моніторингу стану доріг та умов руху (WIM), які мають вберегти відремонтоване дорожнє покриття від руйнування.

«Нехай ми цього року не побудуємо один-два кілометри доріг з тих тисяч, що ви будуєте, але на ці гроші поставимо всюди WIM. Тому що ми можемо залишитися без доріг», – сказав Володимир Зеленський, звертаючись до міністра інфраструктури Олександра Кубракова.

Зі свого боку голова Мінінфраструктури повідомив, що торік на дорогах України було встановлено до 50 WIM-комплексів, а цього року планується встановити ще близько 50 по всій країні.

«Якщо вони всі будуть працювати, цієї кількості буде достатньо для того, щоб навести лад», – сказав він.

Говорили учасники зустрічі і про водозабезпечення сходу й півдня України та управління регіонами в режимі військово-цивільних адміністрацій.

Також учасники засідання Палати регіонів Конгресу порушували питання наповнення обласних бюджетів і надання їм ширших повноважень.

Заступник керівника Офісу Президента України Юлія Свириденко розповіла, що у парламенті вже зареєстровано два законопроекти – № 5600 та № 5636, які мають на меті збільшити адміністрування податків та дохідну базу державного бюджету.

За її словами, триває робота над пошуком справедливого розподілу податків між місцевими й державним бюджетом, щоб дати можливість місцевій владі імплементувати проекти розвитку.

Також під час засідання була розглянута низка організаційних питань, зокрема схвалено Регламент роботи Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Головою Палати регіонів було обрано очільника Одеської облдержадміністрації Сергія Гриневецького, а його заступниками – голову Миколаївської обласної ради Ганну Замазєєву та голову Чернівецької ОДА Сергія Осачука.

У наступні три роки в Україні планується створити інтегрований центр ринків капіталу та товарних ринків — Національну біржу з торгівлі капіталом і товарами (NEXT-UA).

У вівторок, 8 червня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль взяв участь у підписанні Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Американською торговельною палатою та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у сфері національної біржової торгівлі капіталом та організованих товарних ринків.

Очільник Уряду України підкреслив, що підписання меморандуму є першим кроком до створення повноцінного Фондового ринку.

«Це дійсно історична подія, яка надасть новий поштовх для розвитку інтегрованого у міжнародну фінансову систему ринку капіталу в Україні. Фондовий ринок — це один із найбільш якісних механізмів залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в реальний сектор економіки. Це нові можливості для бізнесу та інвесторів», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, основними структурними одиницями NEXT-UA будуть Універсальна торгова біржа, компанія з фінансової інфраструктури (депозитарій, розрахунково-кліринговий центр та торговий репозиторій), Арбітражний центр, Консультативна рада та Бюро зв’язків з інвесторами. Для створення проекту планується також залучити стратегічних комерційних інвесторів.

«Важливо, що разом із ринком капіталу ми також запускаємо й товарні ринки. Ми ставимо перед собою амбітні цілі стати одним із лідерів у Європі у сфері торгівлі товарами. Розвиток ринку капіталу і товарного ринку дадуть можливість встановити прозорі правила роботи, сприятимуть викоріненню корупції, покращать визначення ціни на товари, а також дадуть можливість запобігати зловживанням на ринку, що сприятиме захисту прав інвесторів», — підкреслив Глава Уряду.

Як зауважив Денис Шмигаль, у меморандумі сторони визначили дорожню карту на найближчі два роки.

«Сьогоднішній меморандум — це нова сторінка в економічній історії нашої держави, яка створює нові можливості для України та українців. Наші громадяни отримають нові можливості у вигляді фінансових інструментів для заощадження та інвестування. Бізнес отримає довгостроковий та більш дешевий ресурс для розвитку власних підприємств. Держава отримає збільшення інвестицій, нові робочі місця, економічний розвиток», — наголосив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду висловив вдячність Європейському банку реконструкції та розвитку, Американській торговельній палаті в Україні, USAID за підтримку, за взаєморозуміння та співробітництво.

«Фондовий ринок, накопичувальна пенсійна система, пільгові програми кредитування — це проекти, які дадуть свій ефект у наступні 5-10 років. Так само, як і земельна реформа і реформа енергетичних ринків. Це стратегічні речі, які сприятимуть розширенню можливостей для інвестицій та прозорим правилам гри. А головне – це проекти, які дадуть Україні можливість стати успішною країною із заможними громадянами», — відзначив Денис Шмигаль.

Церемонія підписання Меморандуму відбулася за участі Керуючого директора регіонального відділення ЄБРР, відповідального за зв’язки з країнами Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, Голови Правління Американської торговельної палати Олени Кошарної, в. о. Директора місії в Україні та Білорусі Агентства США з міжнародного розвитку Сьюзен Кутор, Тимчасової повіреної у справах США в Україні Крістіни Квін, Керівника Офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку Фархада Гаусі, Першого Віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки України Олексія Любченка, Міністра фінансів України Сергія Марченка, Голови Правління Національного банку України Кирила Шевченка та Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслана Магомедова.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом США про продовження дії Угоди про співробітництво у сфері науки та технологій (проект №0100).

Таким чином, продовжено дію Угоди, термін якої завершився 25 травня 2019 року. Реалізація її положень сприятиме налагодженню та розширенню відносин України та США у сфері науки і технологій.

Угода сприятиме розширенню участі України в міжнародному науково-технічному співробітництві та розвитку потенціалу у сфері наукових досліджень. Крім того, українські вчені отримають належні умови для проведення наукових досліджень та можливість інтегруватися у світовий науковий простір.

Закон передано на підпис Президенту України.

За участі перших осіб держави, керівництва міністерств, представників дипломатичного корпусу, топменеджерів агрохолдингів та представників іноземного бізнесу розпочалась найбільша в Україні та Східній Європі 33-тя Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2021»

Сьогодні, 8 червня, у м.Києві за участі перших осіб держави, керівництва міністерств, представників дипломатичного корпусу, топменеджерів агрохолдингів та представників іноземного бізнесу розпочалась найбільша в Україні та Східній Європі 33-тя Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2021».

Участь у виставкових заходах також взяли заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко.

Понад 1200 компаній з різних країн світу презентували новинки сільськогосподарської техніки та устаткування, високопродуктивні породи свійських тварин, сучасні агротехнології як для великих, так і малих аграрних підприємств.

Для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій, Вінниччину представляли потужні підприємства сільськогосподарського машинобудування, а саме: Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» та ПрАТ «Агромаш-Калина», які займаються виробництвом сільськогосподарської грунтообробної техніки; товариство з додатковою відповідальністю «Брацлав», яке виробляє обладнання для тваринництва; ТОВ «Вінмашпостач» представило зернонавантажувачі та розкидачі мінеральних добрив, універсальні навантажувачі, а також інноваційний пристрій для миття сонячних батарей; ПрАТ «Барський машинобудівний завод» - обладнання і устаткування для харчової та переробної промисловості; ПП «Лотірон» - теплогенератор для переобладнання сушарок на біопаливо; ПП «Зевс», яке спеціалізується на ґрунтообробній техніці та розкидачах міндобрив.

В рамках виставкових заходів відбувся IV "Агропромисловий форум".

Відкриваючи захід, Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко зазначив: "Для мене велика честь сьогодні в рамках відродженого Міністерства агрополітики відкривати ключову виставку нашої держави. В аграрній країні, де половина валютної виручки займає агропромисловість, в якій 5-та частина ВВП це агросектор".

Також під час форуму відбулась зустріч Сергія Здітовецького та Володимира Мережка з першим заступником Міністра аграрної політики України Тарасом Висоцьким, під час якої було обговорено реалізацію на Вінниччині програм державної допомоги аграріям.

Проведення такого заходу, як «АГРО-2021» є важливою подією для агропромислового сектору України та ефективною платформою для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій. Також це чудова нагода для українських виробників, де вони мали можливість налагодити контакти із представниками країн-лідерів світового аграрного сектору та знайти нових партнерів і клієнтів.