Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Тимчасовим повіреним у справах США в Україні Джорджем Кентом.

Сторони обговорили актуальні питання двосторонньої співпраці України та США, а також хід реформ в Україні. Дмитро Разумков і Джордж Кент, зокрема, обмінялися думками стосовно реформи СБУ та судочинства.

Голова Верховної Ради висловив вдячність партнерам України за підтримку реформ в різних сферах.

Крім того, під час спілкування сторони обговорили перспективи подальшої співпраці на парламентському рівні - між Верховною Радою України та Конгресом Сполучених Штатів Америки.

Цього року у рамках програми Президента України «Велике будівництво»  Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області розпочала капітально ремонтувати міст через р. Мурафа в с. Вила-Ярузькі Могилів-Подільського району.

Про це повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Посадовець наголосив, що понад 90 % штучних споруд на автодорогах загального користування місцевого значення у Вінницькій області Вінниччині були побудовані у 80-х роках. Тому оновлення мостів, що перебувають в критичному стані, знаходиться в пріоритеті. Зокрема, й оновлення мосту, що на км 12+650 автомобільної дороги О-02-24-03 Чернівці-Букатинка.

«Міст особливий і важливий тим, що з’єднує дві частини села, а також є складовою частиною автомобільної дороги Чернівці-Букатинка. Довжина споруди складає 90 метрів», – повідомив Сергій Борзов.

За словами посадовця, безпечність – це те, що змінить ремонт у першу чергу. Адже відремонтований міст дасть змогу жителям безпечно переїжджати до іншої частини села, районного центру, залізничної станції м. Могилів-Подільський та до центру надання адміністративних послуг об'єднаної територіальної громади.

Що передбачено капітальним ремонтом?

Мостовики замінять аварійний алюмінієвий центральний прогон з улаштуванням нових прогонових будов та проміжної опори, відремонтують та підсилять існуючі опори та залізобетонні прогонові споруди, улаштують перехідні плити, дорожній одяг проїзної частини.  Для безпеки руху встановлять дорожні знаки, нанесуть розмітку та влаштують огородження. Хороший рівень освітленості і підвищення безпеки громадян в темний період доби забезпечать шляхом влаштування  світлодіодних світильників на опорах.   

На сьогодні бригада завершила підготовчі та земляні роботи. Проводяться роботи з армування та бетонування опор мосту.  

Нагадаємо, що торік у рамках #ВеликеБудівництво на Вінниччині відремонтували 10 мостів:

1) на км 13+647 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-07-02 Чернятин – Калинівка – Шепіївка

2) на км 4+137 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-07-02 Чернятин – Калинівка – Шепіївка 

3) на км 9+092 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-09-04 Петрунівка - Суха Долина 

4) на км 13+229 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-11-24 Багринівці-Літин-Уладівка

5) на км 4+153 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-11-06 Бруслинів-Стрижавка

6) на км 2+230 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-11-02 Літин-Бірків

7) на км 2+247 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-14-52 /Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка/ - Немирів в межах Вінницької області

8 ) на км 36+040 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-21-05 Торків-Брацлав-Ситківці-Леухи-ст. Монастирище в межах Вінницької області

9) на км 65+564 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород

10) на км 15+372 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-27-03 Качківка – Дзигівка – Михайлівка.

#ВеликеБудівництво_Вінниччина

#Могилів_Подільський_район

Голова Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України  «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»

Станом на 15 липня в Україні  було укладено 774 земельні угоди, на які раніше розповсюджувався мораторій. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

«Вже 15 днів українці можуть вільно розпоряджатися своєю власністю. Це означає, що Конституційне право громадян не буде більше порушуватись», — підкреслив очільник Уряду.

Як відзначив Прем’єр-міністр, Україна отримала потужний драйвер розвитку економіки. І мета Уряду — щоб цей інструмент розвитку став максимально дієвим та відповідав інтересам українців.

«Позавчора на засіданні Уряду ми ухвалили важливий проект, який дозволить українським аграріям отримувати кредити на портфельній основі для купівлі землі сільськогосподарського призначення. Урядом також було запроваджено інші заходи підтримки малих господарств: виплата 5000 грн на гектар новоствореним господарствам, 5000 грн на одну корову щороку, можливість замовити консультаційні послуги до 36000 грн, які держава компенсує; відшкодування 90% єдиного соціального внеску для малих сімейних ферм», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що відповідні стимули розвитку сприятимуть створенню нових робочих місць у селі та збільшуватимуть надходження до місцевих бюджетів.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні розгляне ряд законодавчих ініціатив, які блокують впровадження судової реформи. Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков. «На порядку денному - проекти постанов, які блокують підписання законів у сфері судової реформи», - відзначив він.

За словами Дмитра Разумкова, через зареєстровані проекти постанов наразі відсутня можливість підписання законів: «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (№ 5068), «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» (№ 5069). Також без підпису Голови Верховної Ради залишається  прийнятий із пропозиціями Президента Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (№ 3711-д).

Голова Парламенту впевнений, що постанови, мета яких скасувати ухвалені минулого тижня закони, не матимуть підтримки у сесійній залі. «Для того, щоб не гальмувати зміни в українському судочинстві, Парламент сьогодні на засіданні розгляне зазначені проекти постанов. Впевнений, вони не будуть підтримані залою. Це дозволить мені якомога швидше підписати закони та направити їх на підпис Президенту», - наголосив він.

Україна профінансує будівництво мосту через Дністер, який повинен стати частиною нової магістралі між Києвом та Кишиневом.

Міст буде споруджено на околицях прикордонного міста Ямпіль з української сторони та неподалік молдавського села Косеуць.

Група компаній «Автострада» нещодавно виграла тендер на масштабне будівництво. Вартість робіт - 3 мільярди 386 мільйонів гривень.

Ямпільський міст через Дністер стане продовженням автошляху Р-08 "Немирів-Ямпіль", 116 км якого Автострада наразі відновлює, а також частиною транспортного коридору між двома країнами.

«Новий міст – один із найбільш масштабних проєктів «Великого будівництва» у Вінницький області на 2021 рік. Яким буде міст? Довжина –  1309 метрів, а максимальна висота опор сягне 40 метрів, це на 10 метрів вище стандартної 9-поверхівки. Проєктна пропускна спроможність мосту становитиме 5000 автівок на добу. Для його будівництва знадобиться 9 000 тон високоякісних металевих конструкцій та більше 16 000 м³ монолітного залізобетону»,  – повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Нагадаємо, днями Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з президенткою Молдови Маєю Санду в Грузії обговорив будівництво прикордонного переходу через Дністер.

Перші особи двох держав досягли домовленості про прискорення будівництва мосту. За інформацію пресслужби Офісу Президента, особлива увага приділялася також проблематиці розвитку транспортно-транзитного потенціалу України та Республіки Молдова.

Сторони погодилися щодо необхідності прискорення реалізації флагманського проєкту в цій сфері – будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер у районі населених пунктів Ямпіль та Косеуць.

Зеленський і Санду обговорили першочергові кроки з активізації торговельно-економічної співпраці, визначивши ключовими напрямами економічної взаємодії двох держав співробітництво у сфері енергетики та реалізацію спільних інфраструктурних проєктів, зазначили в пресслужбі.

Зеленський також підтвердив своє запрошення молдовській колезі взяти участь в установчому саміті Кримської платформи, а також в урочистих заходах з нагоди відзначення 30-річчя незалежності України.

Зауважимо, що під'їздом до нового мосту з української сторони стане автошлях Т-02-02 "Могилів-Подільський-Ямпіль-Бершадь-Умань". Власне, і цю дорогу вже відновила Автострада.  З іншої сторони кордону він примкне до молдавської траси М2 "Кишинів-Сорока".

#містЯмпільКосеуць

#велике_будівництво2

#ВеликеБудівництво_Вінниччина

Президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони України, під час якого було обговорено шість питань, одне з яких розглядалося в таємному режимі.

Верховна Рада України може зібратися на позачергове засідання на наступному тижні, щоби розглянути проекти постанов, які блокують підписання Головою Парламенту низки законів. Про це повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

«Чекаємо у понеділок на лист із проханням провести позачергове засідання Верховної Ради, на якому будуть розглянуті постанови, що надійшли до Парламенту, заблокувавши мені підписання законів. І я не зможу направити їх на підпис Президенту», - сказав він. 

За словами Дмитра Разумкова, потребують розгляду проекти Постанов щодо скасування рішень Верховної Ради про ухвалення законів в частині судової реформи (реєстр. №3711-д, 5068, 5069) та трансформації державного концерну «Укроборонпром» (реєстр. №3822). «Позачергове засідання буде присвячено питанням, пов’язаним із відхиленням або підтриманням цих документів», – зазначив Голова Парламенту.

Підбиваючи підсумки, Дмитро Разумков відзначив, що впродовж п’ятої сесії Верховна Рада IX скликання розглянула майже 700 законопроектів, з яких 170 ухвалила в цілому та 110 – за основу. 

«Ми непогано попрацювали, незважаючи на COVID-19», – сказав він, зазначивши, що були ухвалені, зокрема, рішення щодо боротьби з COVID-19, проведення реформ судочинства та децентралізації, захисту територіальної цілісності України і підтримки бізнесу.

Голова Парламенту також нагадав, що офіційно п’ята сесія Верховної Ради IX скликання звершується 23 липня.

Сьогодні, 16 липня, стартував перший день ІV Міжнародного фестивалю-конкурсу народного хорового співу «Над Собом пісня дзвінко лине» ім. Віталія Іжевського.

У межах програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» завершується ремонт ділянки дороги М-03 Київ – Харків – Довжанський, яка веде до Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Проїзд по цій трасі буде повністю відкритий наприкінці серпня, повідомив заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко.

«В Україні це дорога з одним із найінтенсивніших трафіків – 85 тисяч автомобілів за добу. Комплексно вона не оновлювалася вже 17 років. Експлуатаційного утримання автобану до головного аеропорту країни вже було недостатньо», – зазначив Кирило Тимошенко після огляду виконання ремонтних робіт на Бориспільській трасі на Київщині.

За його словами, у червні в межах програми «Велике будівництво» стартував ремонт 17-кілометрової ділянки дороги М-03, яка востаннє ремонтувалася у 2004 році.

«Дорожники максимально мобілізовані, працюють у режимі 24/7 і буквально за три тижні виконали грандіозну частину роботи. Рух оновленим правим проїздом буде відкритий найближчими вихідними. Далі ремонтні бригади оперативно візьмуться за ліву сторону магістралі. Повністю дорога буде відкрита наприкінці серпня», – повідомив заступник керівника Офісу Президента.

За його словами, крім оновленого асфальту, на трасі передбачено встановлення систем вагового контролю Weight-in-Motion з обох напрямків та інтелектуальної автоматизованої системи управління дорожнім рухом, ремонт підземних пішохідних переходів, перевлаштування системи освітлення.

«Після проведення ремонту дорожнє покриття слугуватиме щонайменше десять років. Два місяці інтенсивного ремонту на автобані вартують того, аби на десятиліття наперед забути тут про будь-які подальші ремонти», – наголосив Кирило Тимошенко.

Уряд виділив майже 400 млн грн для погашення заборгованості по виплаті зарплати українським шахтарям. Відповідне рішення було підтримано під час засідання Кабінету Міністрів 14 липня.

Як зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в Україні офіційно стартує програма зі справедливої трансформації вугільних регіонів. Пілотні проекти буде здійснено за підтримки міжнародних партнерів у Червонограді та Мирнограді. Проте, за його словами, старт цього процесу не означає, що Уряд заплющить очі на соціальні проблеми галузі.

«Справедлива трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт, а про створення нових виробництв, нових можливостей для розвитку бізнесу, формування нової інфраструктури та програм соціальної підтримки. Крім того, це покращення екології та частина проекту з декарбонізації нашої економіки», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що загалом від початку року Уряд спрямував на погашення заборгованості по зарплатах шахтарів понад 2 млрд грн.

Шановні українці!

Проголошення державного суверенітету нашої держави стало результатом тривалої боротьби та ключовим кроком до здобуття Незалежності України, про яку мріяли покоління і до якої ішли впродовж століть.

Значення слова “суверенітет” сьогодні ми відчуваємо особливо гостро, адже понад сім років змушені захищати його від зазіхань ворога. Ми платимо надвисоку ціну, втрачаючи громадян у війні на сході України, щоб відстояти наш суверенітет і територіальну цілісність.

У 1990 році Верховна Рада ухвалила сміливе рішення - проголосувала за Декларацію про державний суверенітет України. І тепер, 31 рік потому, Парламент також здатен об’єднувати зусилля для ухвалення важливих рішень в інтересах держави та на користь її громадян.

Німеччина залишається одним із ключових партнерів України, який незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність нашої держави та залишається прибічником мирного врегулювання на Донбасі. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з канцлером Німеччини Ангелою Меркель зустрічі з представниками ЗМІ в Берліні.

«Можемо констатувати, що відносини між нашими країнами протягом багатьох років є дружніми, міцними, а головне – незмінними», – сказав Глава держави після завершення двосторонньої зустрічі з канцлером Німеччини.

Володимир Зеленський подякував Ангелі Меркель за запрошення до діалогу. Він зазначив, що під час сьогоднішніх перемовин Німеччина вкотре продемонструвала незмінність позиції щодо підтримки державного суверенітету, територіальної цілісності України та мирного врегулювання на Донбасі.

Незмінною є також позиція Німеччини щодо невизнання спроби незаконної анексії Криму з боку Росії, а також підтримка європейських та євроатлантичних прагнень України, констатував Глава Української держави.

За словами Президента, процес мирного врегулювання на Донбасі став ключовою темою сьогоднішніх переговорів.

«Хочу подякувати за незмінну підтримку Нормандського формату з боку пані Меркель і з боку Французької Республіки – Президента Макрона. Я вважаю прекрасним проект, який готувала німецька сторона спільно з французькою стороною під назвою «Ключові кластери з виконання Мінських домовленостей». Ми, Україна, підтримали цей проект, і він зараз знаходиться у російської сторони, і тільки Росія сьогодні не акцептувала ці кроки закінчення війни на Донбасі», – наголосив Володимир Зеленський.

Зважаючи на це, Президент України закликав до посилення тиску на Росію задля виконання нею своїх зобов’язань у питанні встановлення миру.

«Мені здається, що ми всі, всі країни повинні звертатись до російської сторони, тиснути з тим, щоб була зустріч у Нормандському форматі, і все ж таки ми закінчили війну на сході України й повернули наші незаконно окуповані території», – заявив він.

Володимир Зеленський також висловився за залучення Президента США Джо Байдена до Нормандського переговорного формату.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель зі свого боку констатувала низький прогрес у реалізації Мінських домовленостей.

«Україна вздовж лінії розмежування відкрила багато КПВВ. На жаль, не такою ж мірою це було зроблено з боку сепаратистів у Луганській і Донецькій областях», – зауважила вона.

Ангела Меркель констатувала посилення тиску на Україну шляхом стягування Росією військ та озброєння до українських кордонів. Вона також згадала про загибель українських солдатів в останні дні.

Канцлер запевнила: будь-який новий Федеральний уряд Німеччини виступатиме за досягнення прогресу в реалізації Мінських домовленостей.

Крім того, сторони відзначили важливість розвитку стратегічного партнерства, двосторонньої взаємодії та економічної співпраці.

Глава Української держави висловив подяку канцлеру Німеччини за оцінку поступу України у впровадженні реформ, які вона здійснює незважаючи на складну ситуацію в країні та війну на Донбасі. Він додав, що ці теми ще обговорюватимуться сьогодні більш детально.

Проведення судової реформи в Україні сприятиме європейській інтеграції нашої держави. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марошем Шефчовичем.

«Чисті, прозорі і зрозумілі суди допоможуть боротися з корупцією, тому що легко можна буде відстоювати свої права і громадянам України, і бізнесу. Так само це допоможе нашому руху у бік Європейського Союзу», - зазначив він.

Дмитро Разумков підкреслив, що геополітичний курс України закріплений у Конституції. «Але, щоб досягти мети, треба відповідати багатьом чинникам. Один із них - верховенство права і розуміння того, що закон повинен бути один для всіх», - сказав Голова Парламенту.

Сьогодні, 14 липня, на стадіоні «Локомотив» Нацполіція провела масштабні навчання із забезпечення правопорядку.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Віце-президентом Європейської комісії з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марошем Шефчовічем.

Глава держави привітав підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства між Україною та Європейським Союзом у галузі сировини, що започатковує стратегічне співробітництво сторін у сфері критичної сировини та акумуляторів.

«Впевнений, що це дозволить підвищити ефективність використання сировини, залучити додаткові інвестиції в новітні наукові розробки в Україні, а також розвивати нові потужності для підвищення доданої вартості видобутку та виробництва», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що останнім часом українська влада зробила багато для більшої прозорості та привабливості для інвесторів літієвої й титанової галузі.

Віце-президент Єврокомісії зазначив, що стратегічне партнерство в сировинній галузі – важливий етап у розвитку відносин між Україною та ЄС, адже сфера критичної сировини має в Україні величезний потенціал. У цьому контексті було обговорено залучення європейських компаній до участі у приватизації об’єктів добувної галузі України, зокрема з використанням можливостей інвестиційної платформи у межах Європейського альянсу критичної сировини.

Марош Шевчовіч відзначив поступ України й рішучість української влади у проведенні таких важливих реформ, як земельна та судова.

Окрему увагу під час розмови було присвячено енергетичній проблематиці. Володимир Зеленський відзначив особисту роль Мароша Шефчовіча у тристоронніх переговорах у 2019 році щодо укладення контракту на транзит газу територією України, завдяки чому країна отримала значні фінансові ресурси для розвитку, і висловив сподівання на активну роль Єврокомісії в подальшому забезпеченні прозорого та конкурентного європейського ринку енергоносіїв.

Глава держави наголосив, що проект «Північний потік – 2» є безпековим викликом для України й усього регіону, який становить загрози для енергетичної безпеки України та всієї Європи.

Співрозмовники обговорили низку актуальних питань порядку денного відносин між Україною та ЄС, зокрема в контексті підготовки до 23-го Саміту Україна – ЄС, запланованого на 12 жовтня 2021 року в Києві.

Справедлива трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт, а про соціальну відповідальність, нові інвестиції, нові можливості та розвиток інноваційних галузей економіки. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на IV Міжнародній вугільній конференції «Вугільні регіони України: справедлива трансформація та видобуток вугілля. Український та міжнародний досвід».

Як відзначив очільник Уряду, відмова від викопного палива та перехід до кліматичної нейтральності — процес довготривалий, а тому справедлива трансформація вугільних регіонів має бути спланованою та всеохопною.

«Вже цього року за підтримки наших міжнародних партнерів ми почнемо два пілотних проекти — у Червонограді та Мирнограді. Паралельно ми також плануємо дати старт ще декількох проектах по тих шахтах, які технологічно підлягають закриттю та подальшій трансформації», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що за підтримки Світового банку та Уряду Німеччини Україна отримає найкращий досвід та технології для проведення справедливої трансформації вугільних регіонів.

«Успішність трансформації вугільних регіонів нашої країни безпосередньо залежить від залученості всіх учасників процесу: від місцевої влади до міжнародних партнерів. Разом ми маємо розробити універсальну модель перепрофілювання та відновлення шахтарських регіонів, яка створить нові можливості для їхніх мешканців та інвесторів», — резюмував Глава Уряду.

Так жартують організатори національно-патріотичного фестивалю «Живий вогонь».

Як повідомив Голова ОДА Сергій Борзов, це ще один культурний проєкт Вінницької облдержадміністрації до 30-річчя Незалежності України. Адже в усіх шести районах області презентовано плеяду культурно-мистецьких заходів «Ти у мене єдина!».

Про подробиці фестивалю сьогодні говорили на пресконференції.

Зокрема, 24 липня в селі Якушинці Вінницького району відбудеться ХІІ Міжнародний фестиваль звичаєвої культури «Живий Вогонь». Уже традиційно організовує фестиваль Крайове товариство Вінницький Козацький полк ім. Івана Богуна, цьогоріч -  за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації та Українського культурного фонду. За словами організаторів, фестиваль вразить кількістю культурно-мистецьких напрямків та розмаїттям локацій. Міні-експозиції з екскурсійними маршрутами представлять 10 музейних закладів області. Вперше презентують локації, присвячені нематеріальній культурній спадщині нашого регіону: «Обрядові хліби Вінниччини», «Пісенна традиція села Стіна Томашпільської територіальної громади Тульчинського району», «Ткацькі практики сіл Буша та Дорошівка Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району» та інші елементи будуть доступні для ознайомлення всім гостям фестивалю. Будуть і смачні локації з «Тиманівською кашею» та «Картоплею по-уланівськи». А ще виставка-ярмарок майстрів народного мистецтва, майстер-класи з гончарства, ткацтва, вишивки. На «Живий вогонь» до Вінниччини приїдуть запоріжські козаки – з Хортиці. Кульмінація свята – спільне видобування «живого вогню», яке переросте у флеш-моб «Живий Вогонь єднає Україну! Живий Вогонь єднає світ!». Бажаний дрес-код фестивалю – вишиванка.

«Переконаний, що програма на глядачів чекає цікава!», – повідомив Сергій Борзов.

А цієї суботи, 17 липня, вінничан і гостей Голова обласної державної адміністрації запросив вінничан та гостей у село Чернятин Северинівської територіальної громади Жмеринського району. На березі озера річки Рів відбудеться обласний фестиваль «МалинаФест». Теж у рамках святкування 30-річчя Незалежності України.

«Приїжджайте, станемо свідками встановлення  Національного рекорду України: найбільший малиновий пиріг - 20 метрів», – анонсував керівник регіону.

#30роківНезалежностіУкраїни_Вінниччина

#Вінницький_район

За участі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та Першої леді Олени Зеленської 12 липня відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності в Україні. Члени Ради розглянули План заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2021-2022 роки, до якого увійшли понад 250 проектів.

Прем’єр-міністр відзначив, що над створенням Плану заходів активно працювали 15 міністерств, 47 громадських організацій та експертів. За останні 2 тижні було проведено цикл громадських консультацій та враховано зауваження по кожному з проектів.

«250 проектів, що увійшли до Національної стратегії безбар'єрності, — це ті реальні зміни, на які роками чекали мільйони українців, у кожній територіальній громаді: від Ужгорода до Луганщини, від Чернігова до Одеси. План заходів стане «дорожньою  картою» для кожного Міністерства, у межах своєї сфери відповідальності», — зазначив Прем’єр-міністр.

Перша леді Олена Зеленська зі свого боку підкреслила, що до виконання Плану заходів залучені як представники влади, так і представники громадськості.

«Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», — зазначила Олена Зеленська.

Під час засідання представники Уряду презентували 7 ключових проектів Плану заходів, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з суспільними бар’єрами. Зокрема, вони стосуються фізичної доступності громадських будівель, доступності шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар’єрності, доступу до інтернету в селах тощо.

У рамках програми Президента України Володимира Зеленського #Великебудівництво оновленими шляхами «зшиваємо» Вінницьку область: з’єднуємо села, міста, громади, райони.

На цьому наголосив Голова ОДА Сергій Борзов.

Так, керівник регіону зазначив, що на Вінниччині триває капітальний ремонт дороги О-02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород - 11,2 км. За два роки (2019-2020 рр.) на дорозі Вороновиця-Тиврів-Шаргород відремонтували 13 км за рахунок видатків Державного дорожнього фонду.

«Торік у процесі обстеження для вибору пріоритетних об’єктів виявили суттєві дефекти та пошкодження на іншому відрізку, адже дорога збудована у 70-х роках.  Ця ділянка проходить через три населені пункти – Черемошне, Красне та Нове Місто. Вона забезпечує транспортний зв’язок між Вороновицькою, Тиврівською та Шаргородською, Гніванською територіальними громадами, а також з’єднує дороги державного значення.

Сьогодні там іде ремонт - 11,2 км», – підкреслив Сергій Борзов.  

Таким чином, на цій ділянці дороги розширять проїзну частину до 7 метрів, проведуть фрезерування старого дорожнього полотна, влаштують конструктивні шари асфальтобетонного дорожнього покриття, у межах населених пунктів влаштують тротуари та автобусні зупинки. Також урахують потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення - облаштують пандуси та установлять бортові камені у понижені. Для збирання та відведення поверхневої води до водоскидних споруд передбачене влаштування прикрайкових лотків, бортових каменів. Для безпеки руху доповнять відсутні дорожні знаки та нанесуть дорожню розмітку. Наразі виконано підготовчі роботи, видалено порослі та поширено проїзну частину. Завершити об’єкт планують до кінця 2022 року. Всього - 24,249 км відремонтованої дороги.

#великебудівництво_вінниччина