Топ новини

З перших днів війни громади Вінниччини допомагають біженцям із гарячих точок пережити жахіття, принесене рашистськими окупантами на  нашу землю. 99 днів! Понад три місяці гостинна Вінниччина тримає свій фронт – фронт допомоги і підтримки внутрішніх переселенців.

У Міжнародний день захисту дітей за участю Президента України Володимира Зеленського відбулося засідання Ради з питань, пов’язаних із життям та безпекою дітей у воєнний та післявоєнний час, яку очолює керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак.

Польща підтримує вступ України до ЄС та НАТО, а також докладатиме зусиль, аби Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС вже цього червня. Про це йдеться у прийнятій спільній заяві урядів України та Польщі, повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час брифінгу з Головою Ради міністрів Польщі Матеушем Моравецьким 1 червня.

За підсумками міжурядових консультацій у Києві сторони підписали низку двосторонніх документів. Серед них — Спільна декларація між Міністерством фондів та регіональної політики Польщі та Міністерством розвитку громад та територій України.

«Польща допоможе у питанні розвитку українських громад, як невід’ємної складової плану відновлення. Нам стане в пригоді досвід Польщі щодо впровадження європейських практик та ефективного використання європейських фондів на шляху до повноцінного членства в ЄС», — підкреслив Денис Шмигаль.

Також була підписана Спільна декларація Міністрів внутрішніх справ Республіки Польща та України щодо максимально щільної взаємодії на рівні прикордонних служб та Меморандум про співпрацю між Міністерствами енергетики України та Польщі щодо посилення кооперації у сфері енергетики.

«Польща підтримує інтеграцію України в європейські енергетичні проекти, розвиток ринку газу та електроенергії в Україні. Крім того, наші країни погодилися щодо необхідності збільшення транскордонної торгівлі електроенергією та відновлення лінії електропередач Хмельницька АЕС — Жешув. Для України це вкрай важливий проект, який відкриє додаткові можливості експорту української електроенергії в Європу», — зауважив очільник українського Уряду.

Серед іншого, сторони підписали Меморандум про створення спільної польсько-української комісії по налагодженню кооперації між підприємствами наших країн. Як відзначив Денис Шмигаль, ця комісія підготує рекомендації щодо формату створення Українсько-польського спільного підприємства з виготовлення зброї та військової техніки.

«Це виведе нашу оборонну та військову співпрацю на новий рівень і дозволить створювати сучасні види оборонної зброї», — наголосив Прем’єр-міністр України.

Денис Шмигаль повідомив, що серед підписаних документів є, зокрема, Меморандум про співробітництво між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерством клімату і навколишнього середовища Польщі.

«У контексті Європейського зеленого курсу разом з Польщею ми домовилися посилювати співробітництво в питаннях боротьби зі змінами клімату, відповідального видобутку корисних копалин, відновлення природних ресурсів, а також захисту лісів і всього довкілля», — зазначив Глава українського Уряду.

Крім того, Меморандум між міністерствами культури України та Польщі щодо співпраці в питаннях національної пам’яті, за словами Прем’єр-міністра України, дозволить в умовах плідного діалогу, вирішити всі пов’язані з минулим наших країн питання.

В Україні запроваджують День Української Державності! Його відзначатимуть 28 липня. Про це йдеться в ухваленому законі №5864.

У Северинівській  територіальній громаді сьогодні подвійне свято! 1 червня, у День захисту дітей,  в одному із сіл громади - Чернятині відкрили стадіон та дитячий спортивний майданчик.

До акції під гаслом  «Хай сонцю і квітам всміхаються діти», яка сьогодні проходила символічно на площі Миру у Жмеринці, долучились народний депутат України Ірина Борзова та Начальник обласної військової адміністрації Сергій Борзов та його Перший заступник  Наталя Заболотна.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, яка перебуває з візитом у нашій державі.Вітаючи Зузану Чапутову у Києві, він наголосив, що Словаччина зайняла принципову позицію та підтримувала Україну із самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Швидке відновлення критичної та житлової інфраструктури, підтримку людей та створення робочих місць в Україні обговорили під час онлайн-зустрічі Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Адміністратор Програми розвитку ООН Ахім Штайнер.

Денис Шмигаль зауважив, що Україна посідає перше місце серед країн Європи та одне з ключових у світі за кількістю проектів та обсягів фінансування, які реалізовує ПРООН.

«Ми цінуємо активну участь ПРООН у наданні допомоги громадянам України, які вимушено виїхали за межі України та внутрішньо переміщеним особам, а також надання матеріально-технічної та юридичної допомоги у релокації бізнесу з центральних та східних регіонів на захід України», — сказав Прем’єр-міністр.

Як наголосив очільник Уряду, зараз Україна потребує швидких рішень щодо низки питань. Адже за останній місяць до нашої країни повернулося більше громадян, ніж виїхало. За словами Прем’єр-міністра, основна увага України й міжнародних організацій має бути зосереджена на проектах відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та охорони здоров’я та реконструкції житлового фонду.

«Багато людей повертаються додому, однак у частини з них зруйновані або пошкоджені домівки. Наразі Уряд надає кошти з бюджету місцевій владі, аби допомогти цим родинам у відновленні своїх помешкань. Для нас буде дуже цінною підтримка ПРООН та інших міжнародних організацій в невідкладному відновленні частково пошкоджених будинків», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, зараз держава зосереджена на швидкому будівництві модульних містечок і паралельно продовжує відновлювати пошкоджені домівки.

Денис Шмигаль порушив також питання розмінування територій. Він наголосив, що Україна потребує необхідної техніки та допомоги спеціалістів. Глава Уряду подякував за допомогу в розробці спеціального застосунку, додатку до Дії, з розмінування територій.

Серед іншого, сторони обговорили розвиток малого й середнього бізнесу. Як підкреслив Прем’єр-міністр, це одне з найважливіших питань, яке постійно обговорюється на рівні з Президентом України.

«Багато підприємств і заводів сьогодні зруйновані росією. 12 млн людей — біженців та внутрішньо переміщених осіб — з часом повернуться додому. Критично необхідно знайти рішення щодо створення протягом року низки робочих місць, щоб люди мали роботу й могли прогодувати свої сім’ї», — підкреслив Прем’єр-міністр.

За словами Дениса Шмигаля, можливим варіантом для цього є створення спеціальної програми для малого й середнього підприємництва, відповідно до якої держава спільно з міжнародними організаціями могла б надавати людям грошову підтримку для створення й розвитку їхнього бізнесу.

Ахім Штайнер зі свого боку зазначив, що ПРООН зацікавлена в реконструкції та розвитку України і його команда у співпраці з Урядом і державними інституціями вже працює над рішеннями з озвучених питань.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Президенту Словацької Республіки Зузані Чапутовій за послідовну й рішучу підтримку України.

«У визначальний для нашої країни час Словаччина була поруч і одразу подала мужню руку. Завдяки вашій допомозі ми даємо відсіч агресору й наближаємо нашу перемогу. Ваша країна прийняла понад 400 тисяч наших земляків, які у зв’язку з війною були змушені покинути рідні домівки. З них — майже 80 тисяч подали заявки для отримання у вашій державі тимчасового захисту», — поінформував Руслан Стефанчук.

За його словами, всебічна турбота дружньої Словаччини та її народу назавжди в пам’яті українців. Спікер Парламенту України висловив вдячність Президенту Словацької Республіки за принципову позицію щодо запровадження санкцій проти рф.

«Твердо переконаний, що всеохоплюючий санкційний тиск на російську федерацію зможе швидше позбавити її ресурсів, необхідних для продовження війни», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради наголосив, що цінує сильну віру Словаччини в те, що Україна достойна бути членом ЄС. На його переконання, Словаччина є потужним драйвером у процесі якнайшвидшого отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС.

«Для Українського народу повноправне членство в ЄС — це омріяна стратегічна мета. Зараз у запеклих боях найкращі сини та доньки України відстоюють права та свободи людини, верховенство права та європейське майбутнє нашої держави. Сподіваюсь, що ваша впевненість у тому, що Україна здатна зробити ЄС кращим, надихне й інші держави-члени ЄС думати та діяти так само», — висловив сподівання Руслан Стефанчук.

171 075 внутрішньо переміщених осіб, з них 1443 особи – маломобільні, 51 598 осіб  – діти.

"Саме стільки переселенців сьогодні у Вінницькій області на постійному проживанні", - зазначає Начальник ОВА Сергій Борзов.

 Понад три місяці громади Вінниччини допомагають біженцям із гарячих точок пережити жахіття, принесене рашистами на нашу землю. 31 травня з обласного гуманітарного штабу доставили вантажі речей і продуктів для ВПО до Уланівської та Іванівської громад, що у Хмільницькому районі.

Президент Володимир Зеленський прийняв міністра з питань Європи та закордонних справ Франції Катрін Колонну, яка перебуває в Україні з візитом.Глава держави відзначив важливість візиту пані міністра в Україну, що є черговим проявом підтримки нашої країни з боку Французької Республіки.

Швидке відновлення критичної та житлової інфраструктури, підтримку людей та створення робочих місць в Україні обговорили під час онлайн-зустрічі Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Адміністратор Програми розвитку ООН Ахім Штайнер.

Денис Шмигаль зауважив, що Україна посідає перше місце серед країн Європи та одне з ключових у світі за кількістю проектів та обсягів фінансування, які реалізовує ПРООН.

«Ми цінуємо активну участь ПРООН у наданні допомоги громадянам України, які вимушено виїхали за межі України та внутрішньо переміщеним особам, а також надання матеріально-технічної та юридичної допомоги у релокації бізнесу з центральних та східних регіонів на захід України», — сказав Прем’єр-міністр.

Як наголосив очільник Уряду, зараз Україна потребує швидких рішень щодо низки питань. Адже за останній місяць до нашої країни повернулося більше громадян, ніж виїхало. За словами Прем’єр-міністра, основна увага України й міжнародних організацій має бути зосереджена на проектах відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та охорони здоров’я та реконструкції житлового фонду.

«Багато людей повертаються додому, однак у частини з них зруйновані або пошкоджені домівки. Наразі Уряд надає кошти з бюджету місцевій владі, аби допомогти цим родинам у відновленні своїх помешкань. Для нас буде дуже цінною підтримка ПРООН та інших міжнародних організацій в невідкладному відновленні частково пошкоджених будинків», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, зараз держава зосереджена на швидкому будівництві модульних містечок і паралельно продовжує відновлювати пошкоджені домівки.

Денис Шмигаль порушив також питання розмінування територій. Він наголосив, що Україна потребує необхідної техніки та допомоги спеціалістів. Глава Уряду подякував за допомогу в розробці спеціального застосунку, додатку до Дії, з розмінування територій.

Серед іншого, сторони обговорили розвиток малого й середнього бізнесу. Як підкреслив Прем’єр-міністр, це одне з найважливіших питань, яке постійно обговорюється на рівні з Президентом України.

«Багато підприємств і заводів сьогодні зруйновані росією. 12 млн людей — біженців та внутрішньо переміщених осіб — з часом повернуться додому. Критично необхідно знайти рішення щодо створення протягом року низки робочих місць, щоб люди мали роботу й могли прогодувати свої сім’ї», — підкреслив Прем’єр-міністр.

За словами Дениса Шмигаля, можливим варіантом для цього є створення спеціальної програми для малого й середнього підприємництва, відповідно до якої держава спільно з міжнародними організаціями могла б надавати людям грошову підтримку для створення й розвитку їхнього бізнесу.

Ахім Штайнер зі свого боку зазначив, що ПРООН зацікавлена в реконструкції та розвитку України і його команда у співпраці з Урядом і державними інституціями вже працює над рішеннями з озвучених питань.

Настав час, коли демократії повинні згуртуватися та приймати швидкі, однозначні й відповідальні рішення. Більше ніяких половинчастих рішень, чи непевних кроків. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час пленарного засідання весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО 2022 року.

Він зазначив, що Україна цінує можливість відвертого спілкування з НАТО, бо бачить у ньому інститут партнерства та діалогу. Спікер Парламенту України розповів, чого найбільше потребує Україна. Насамперед — це набуття статусу кандидата в члени ЄС. Руслан Стефанчук висловив сподівання, що країни-члени ЄС ухвалять таке рішення вже в червні.

«Отриманням статусу кандидата ми бачимо не як самоціль, а як початок, як наріжний камінь до будівництва таких державних інституцій, такої економіки, такого способу організації життя, які повною мірою відповідатимуть усім стандартам ЄС. Надання статусу кандидата також стане частиною процесу мирного врегулювання», — зазначив Голова Парламенту України.

За його словами, Україна готова бути гарантом безпекової стабільності в регіоні. Але їй потрібно більше сучасної оборонної зброї. Зокрема, йдеться про швидке постачання на регулярній основі реактивних систем залпового вогню, далекобійних артилерійських систем і боєприпасів, систем берегової оборони, танків і бронетехніки.

«Дайте нам ті ракети, які зможуть збити російські ракети. Задайте собі питання: а хто наступний в імперських інтересах Росії, яка не цінує ні людських життів, ні ресурсів у досягненні своїх цілей, породжених хворою фантазією?» — підкреслив Руслан Стефанчук.

Очільник Парламенту України наголосив, що Україна не погодиться на заморожений конфлікт і поступку територій в обмін на мир. У планах — перемогти агресора і примусити його звільнити українські території у міжнародно визнаних кордонах. Частиною мирного плану є і продовження санкційної політики щодо росії.

«Мета цих санкцій — зламати військову машину рф, яка розрослася до таких розмірів, що поїдає сусідні країни та власний народ. Усі, хто продовжує торгівлю з росією, хто продовжує купувати російські енергоносії та інші товари, хто продовжує працювати з російськими банками роблять свій внесок у те, щоби російська військова машина відливала нові кулі, виготовляла нові бомби та ракети, які вбивають потім людей в Україні, і не тільки», — закцентував Руслан Стефанчук.

Спікер Верховної Ради висловив сподівання на якнайшвидше прийняття 6-ого пакету санкцій. Крім того, на його думку, важливим є відключення банків країни-агресора від SWIFT, заборона заходу суден агресора в порти, призупинення чи зупинення його членства у впливових міжнародних організаціях тощо.

Батько став донором для свого сина.

"Попри війну, ПРАВО НА ЖИТТЯ дають наші лікарі! – зазначив Начальник ОВА Сергій Борзов. - Сьогодні третя доба після операції, як «повідомлення про ЛЮБОВ».

Україна має достатні запаси зерна, щоб задовольнити внутрішній і світовий попит до кінця 2022 року, а то й у 2023-му. Але потрібно зупинити всі військові дії в Чорному морі. По це сказав радник Президента України з економічних питань Олег Устенко в коментарі американському виданню Newsweek.

Президент України Володимир Зеленський у межах робочої поїздки до Харківської області відвідав передові позиції українських військових.Глава держави ознайомився з оперативною обстановкою в зоні відповідальності підрозділів.

Відбудова, відновлення та оновлення України — кроки, які потрібно пройти задля нового європейського майбутнього України. Про це розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в Українському домі у Давосі 25 травня.

За словами очільника Уряду, Україна хоче застосувати унікальний синтез підходів до відбудови. Зокрема, регіональний підхід, коли країни-союзники, міста-побратими, міжнародні корпорації беруть шефство над українськими регіонами й допомагають їм із відбудовою грантами, спеціалістами та інвестиціями. А також параметричний підхід.

«Він більше централізований, розробляється Національною радою з відновлення і стосується формування нових стандартів у сферах суспільного життя. «Build back better» — основа цього підходу. Це, наприклад, будівництво житла за новими стандартами, відновлення металургійних підприємств із використанням сучасних «зелених технологій» чи публічні будівлі, у яких будуть враховані принципи енергоефективності, безбар’єрності, інноваційності та, безумовно, принципи безпеки», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр закликав усіх друзів і партнерів України долучатися до відновлення шляхом наповнення уже створеного в Україні фонду.

«Ми закликаємо всіх, хто хоче й готовий допомогти Україні, користуватися платформою United24, аби зробити свій внесок у нашу перемогу. Але ще більше ми закликаємо держави-партнери конфісковувати російські активи та спрямовувати ці кошти на відновлення України», — підкреслив Денис Шмигаль.

Як відзначив Глава Уряду, основу оновлення країни будуть формувати національна безпека, євроінтеграція та економічна трансформація. Він зауважив, що найпершим обов’язковим фактором будь-якого подальшого розвитку є високий рівень національної безпеки.

«Для цього ми працюємо над оптимізацією та удосконаленням всієї оборонної сфери, налаштуванням довгострокового партнерства з країнами, які посилюватимуть наш воєнний комплекс», — відзначив Прем’єр-міністр.

Євроінтеграція для України, за словами Дениса Шмигаля, означатиме відкриті експортні ринки, доступ до структурних фондів ЄС та, зрештою, довгоочікуване возз’єднання з європейськими народами, з якими у нас куди більше спільних цінностей, аніж зі східним сусідом.

Також Денис Шмигаль підкреслив, що Україна ставить за мету досягнути проривного економічного зростання, в тому числі сфокусуватися на розвитку пріоритетних секторів економіки: військово-промислового комплексу, аерокосмічної галузі, глибинної переробки в металургії та агропромисловому комплексі.

«Крім цього, ми будемо максимально враховувати світові тренди, такі як сталий розвиток, зелена трансформація та цифровізація. Ми віримо, що все це стане потужними драйверами економічного зростання України», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що надійні союзники, які готові допомагати, є одним із вирішальних факторів успіху країн, які відроджуються після війни. Він додав, що заможна й розвинена Україна — це великий вклад у заможну оновлену Європу.

За даними аналітичного центру при Київській школі економіки, прямі збитки України, завдані ворогом, наближаються до 100 млрд доларів. Тож актуальним викликом залишається відшкодування шкоди, завданої війною. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час Першого юридичного форуму «ЄС — Східне партнерство».

Руслан Стефанчук розповів, що Парламент активно працює в цьому напрямі. Він нагадав про ухвалений Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», відповідно до якого таке вилучення здійснюється без будь-якої компенсації вартості цих об’єктів.

«Перше рішення щодо застосування цього інституту було прийнято 11 травня. На його підставі вилучено корпоративні права та фінансові активи резидентів росії. Конфісковане майно буде використане як ресурс для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України», — пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб». Ним запроваджується новий вид санкцій — стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі.

«На сьогодні Бюро економічної безпеки забезпечило накладення арешту на активи росії та білорусі вартістю 30 млрд гривень. При цьому, за оцінками Національного агентства з питань запобігання корупції, зараз заморожено активів росії й осіб, пов’язаних із війною, на суму понад 1 трильйон доларів», — розповів Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України повідомив про ініціативу Президента України державам-партнерам підписати багатосторонній договір і створити механізм, завдяки якому кожен, хто постраждав від дій російської армії, зможе отримати компенсацію своїх втрат.

«На основі такого договору російські кошти та майно, що перебувають у юрисдикціях держав-партнерів, мають бути заарештовані або заморожені, а потім конфісковані та спрямовані в спеціально створений фонд відбудови України», — нагадав Руслан Стефанчук і висловив сподівання, що ця ініціатива буде підтримана.

Україна має достатні запаси зерна, щоб задовольнити внутрішній і світовий попит до кінця 2022 року, а то й у 2023-му. Але потрібно зупинити всі військові дії в Чорному морі. По це сказав радник Президента України з економічних питань Олег Устенко в коментарі американському виданню Newsweek.