Україна розраховує на активну участь турецьких компаній у спільних проектах в оборонній та авіаційній галузях, інфраструктурі та енергетиці. Про це сказав Президент Володимир Зеленський у своїй заяві для ЗМІ за результатами переговорів з Президентом Турецької Республіки Реджепом Таїпом Ердоганом у Києві.

«Сьогодні активно розвивається взаємодія у сфері інфраструктури, у сфері інвестицій. Україна створює сприятливі умови для іноземного бізнесу, ухвалюючи низку відповідних, дуже важливих законів. Ми очікуємо, що робота турецьких компаній в Україні стане ще активнішою. Як у межах програми «Велике будівництво», так і в нових спільних важливих проектах, які ми будемо максимально підтримувати», – зазначив Глава Української держави.

Володимир Зеленський наголосив, що особливу увагу під час сьогоднішніх переговорів було приділено співпраці в оборонній та авіаційній промисловості.

«Це один із локомотивів нашого стратегічного партнерства. Наша мета – реалізація конкретних проектів, створення спільних підприємств, обмін досвідом та технологіями», – сказав він.

Президент зазначив, що сьогодні Україна й Туреччина уклали угоду, яка суттєво розширить виробництво безпілотних літальних апаратів компанії «Байкар Макіна» в нашій державі.

«Це нові технології, нові робочі місця, зміцнення обороноздатності України», – переконаний Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що Україна хоче надати нового імпульсу взаємодії з Туреччиною в галузі енергетики.

«Впевнений, що підсумком переговорів буде дуже практичний результат, який посилить безпеку нашої держави, посилить енергетичну безпеку наших країн та всього регіону», – зазначив він.

Глава Української держави зробив акцент на тому, що попри обмеження, пов’язані з COVID-19, Туреччину відвідала рекордна кількість українських туристів – близько двох мільйонів за минулий рік.

«Зі свого боку я задоволений, що в нас щороку зростає кількість гостей із Туреччини», – сказав Володимир Зеленський.

За словами Президента, перебуваючи в країнах одне одного, громадяни України й Туреччини відчувають гостинність, комфорт, безпеку та повагу.

Глава держави привітав намір Туреччини посилити свою дипломатичну присутність в Україні та відкрити генеральні консульства у Харкові та Львові.

«Ми також підвищимо статус консульської установи в Анталії до Генерального консульства, щоб ще ефективніше захищати інтереси наших громадян», – зазначив Володимир Зеленський.

Зі свого боку Президент Турецької Республіки наголосив на важливості роботи турецьких інвесторів в Україні.

«Ми пишаємося тим, що турецькі компанії успішно виконували й виконують в Україні інфраструктурні проекти. Хочу ще раз подякувати пану Президенту за довіру до наших компаній», – сказав він.

Реджеп Таїп Ердоган також відзначив постійне зміцнення співпраці двох держав у галузі туризму.

Під час перемовин президенти також обговорили питання підтримки кримських татар.

Лідер Туреччини подякував Володимиру Зеленському та українському народові за гостинність і побажав, щоб робота Стратегічної ради двох країн стала основою для подальшого розвитку співпраці.

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом 31 січня.

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль наголосив, що Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

Прем’єр-міністр також висловив переконання, що домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС.

Ні українська влада, ні український народ не поступляться своїм суверенітетом та правом вільно обирати безпекові союзи. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з представниками Атлантичної Ради.

«Україна вимагає того, щоби ніхто не втручався в її внутрішні справи та не ставив перед нами ті чи інші заборони щодо визначення нашого майбутнього, вступу в ті чи інші союзи. Це — наше суверенне право», — наголосив спікер Парламенту України.

За його словами, новим викликом для України є кіберзагрози. Руслан Стефанчук поінформував про кібератаки на 70 сайтів центральних та місцевих органів влади.

«Крім того, разом із пандемією Covid-19, в Україні з’явилася пандемія фейкових замінувань шкіл, ТРЦ, метро, вокзалів», — підкреслив Руслан Стефанчук.

На його думку, найкраща відповідь на провокації з боку РФ — посилення обороноздатності України. Голова Верховної Ради України звернув увагу представників Атлантичної Ради на необхідність посилення санкцій проти РФ.

«Річ у тім, що коли ми говоримо про санкції, — це, мабуть, один із найбільш ефективних способів стримування агресії. І минулого тижня я особисто звернувся до сенаторів США з проханням підтримати відповідні законодавчі ініціативи, які б дали можливість посилити санкційний тиск на РФ», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він переконав представників Атлантичної Ради, що Парламент готовий до розвитку будь-яких подій, які можуть відбуватися в Україні.

«Ми абсолютно готові до подальшого зміцнення Збройних Сил України та збільшення в рази бюджетної підтримки української армії. Парламент України працює над цим. Крім того, ми налагоджуємо міжпарламентський діалог із різними країнам, щоби разом діяти в унісон», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України відзначив активну міжпарламентську співпрацю України з Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та з іншими європейськими країнами.

«Крім цього, ми продовжуємо працювати над втіленням цілей та завдань Кримської платформи. Ми вдячні за активну підтримку Сполученими Штатами цієї ініціативи. Сьогодні наше завдання — зробити Кримську платформу дієвою та ефективною», — повідомив Руслан Стефанчук.

 

Реставрація пам'ятки архітектури Палацу Потоцького (1757 р.) у м. Тульчин  триватиме і в 2022 році, завдяки реалізації проекту Президента Володимира Зеленського «Велика реставрація». Про це повідомляє Голова ОДА Сергій Борзов.

Росія має відвести свої війська від українських кордонів, що стане важливим сигналом про деескалацію. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном зустрічі з представниками ЗМІ за результатами перемовин у Києві.

«Війна нікому не потрібна. Але ми нікого зі зброєю до себе на землю не запрошуємо. Я точно можу сказати, що змінилася держава, змінилося суспільство, армія. І тепер окупації якогось міста чи території не буде. А буде, на жаль, трагедія, якщо почнеться ескалація проти нашої держави. Тому я відверто говорю: це буде не війна України з Росією – це буде війна у Європі. Повномасштабна, тому що ніхто більше не віддасть своїх територій і людей», – заявив Президент, відповідаючи на запитання журналістів.

Володимир Зеленський зауважив, що наразі складно передбачити подальші дії Росії, тому й світова спільнота, і Україна мають готуватися до будь-якого розвитку подій та вживати заходів для зменшення ризиків.

«Зменшувати ризики – це потужна озброєна армія, яка не наступає. Ми обороняємося. Ми захищаємо нашу державу. Вважаю, що це справедливо, тому що це наші землі й наш суверенітет. Захищаємо свою історію, мову, традиції. І найголовніше – ми захищаємо своїх людей. І будемо це робити», – наголосив Глава держави.

Президент зазначив, що очікує від Росії відведення військ від українських кордонів.

«В принципі, це єдина правдива відповідь Росії на питання, чи збираються вони продовжувати ескалацію. Не треба слів, просто треба зробити такий потужний, важливий крок. Психологічно важливий не лише для народу України, а й для росіян, багато з яких точно не хочуть воювати проти України й помирати», – сказав він.

Водночас, за словами Глави держави, нині, попри певне зменшення напруги, зарано стверджувати, що Російська Федерація відвела війська.

«Зараз ми бачимо ті чи інші ротації, але відповісти хочеться відверто: я точно зможу сказати, що Росія відвела війська, коли вона відведе війська», – резюмував Президент.

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом 31 січня.

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль наголосив, що Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

Прем’єр-міністр також висловив переконання, що домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС.

Ні українська влада, ні український народ не поступляться своїм суверенітетом та правом вільно обирати безпекові союзи. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з представниками Атлантичної Ради.

«Україна вимагає того, щоби ніхто не втручався в її внутрішні справи та не ставив перед нами ті чи інші заборони щодо визначення нашого майбутнього, вступу в ті чи інші союзи. Це — наше суверенне право», — наголосив спікер Парламенту України.

За його словами, новим викликом для України є кіберзагрози. Руслан Стефанчук поінформував про кібератаки на 70 сайтів центральних та місцевих органів влади.

«Крім того, разом із пандемією Covid-19, в Україні з’явилася пандемія фейкових замінувань шкіл, ТРЦ, метро, вокзалів», — підкреслив Руслан Стефанчук.

На його думку, найкраща відповідь на провокації з боку РФ — посилення обороноздатності України. Голова Верховної Ради України звернув увагу представників Атлантичної Ради на необхідність посилення санкцій проти РФ.

«Річ у тім, що коли ми говоримо про санкції, — це, мабуть, один із найбільш ефективних способів стримування агресії. І минулого тижня я особисто звернувся до сенаторів США з проханням підтримати відповідні законодавчі ініціативи, які б дали можливість посилити санкційний тиск на РФ», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він переконав представників Атлантичної Ради, що Парламент готовий до розвитку будь-яких подій, які можуть відбуватися в Україні.

«Ми абсолютно готові до подальшого зміцнення Збройних Сил України та збільшення в рази бюджетної підтримки української армії. Парламент України працює над цим. Крім того, ми налагоджуємо міжпарламентський діалог із різними країнам, щоби разом діяти в унісон», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України відзначив активну міжпарламентську співпрацю України з Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та з іншими європейськими країнами.

«Крім цього, ми продовжуємо працювати над втіленням цілей та завдань Кримської платформи. Ми вдячні за активну підтримку Сполученими Штатами цієї ініціативи. Сьогодні наше завдання — зробити Кримську платформу дієвою та ефективною», — повідомив Руслан Стефанчук.

 

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.