Механізм залучення грантового фінансування та менторської підтримки для розв’язання проблем місцевого значення органами самоорганізації населення

(на виконання заходу 1 завдання 50 Плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 374-р.)

Цей механізм спрямований на посилення участі жителів у розвитку громади, стимулювання ініціатив знизу та формування безбар’єрного доступу до можливостей фінансування місцевих проєктів.

Нормативно-правові передумови

Діяльність органів самоорганізації населення (далі – ОСН) регулюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про органи самоорганізації населення». Вони визначають можливість створення будинкових, вуличних, квартальних та інших ОСН, наділення їх окремими повноваженнями та ресурсами від місцевих рад. Правові норми дають змогу цим органам бути юридичними особами, вести бухгалтерський облік, відкривати рахунки та залучати фінансування з різних джерел.

Механізм залучення грантового фінансування

Потенційний механізм залучення грантів для ОСН передбачає:

• легалізацію ОСН як юридичних осіб, що мають власні рахунки та фінансову звітність;
• визначення у положеннях ОСН джерел фінансування, серед яких: кошти місцевого бюджету, добровільні внески, інші надходження, не заборонені законом;
• підготовку та подання проєктів до грантових програм міжнародних донорів або державних/регіональних конкурсів місцевих ініціатив;
• можливість отримання коштів безпосередньо від грантодавців (у межах договорів) або через головного розпорядника бюджетних коштів – залежно від типу програми;
• забезпечення цільового та ефективного використання отриманих ресурсів і ведення прозорої звітності.

Такий підхід дозволяє посилити фінансову самостійність ОСН, забезпечити участь громадян у прийнятті рішень та сприяти розвитку форм місцевої демократії.

Розвиток системи грантового фінансування має базуватись на таких принципах:

1. Орієнтація на потреби громади – визначення реальних проблем і створення проєктів, що приносять вимірну користь.
2. Соціальна значущість – ініціатива має позитивний вплив на життя мешканців.
3. Конкретність планування – чітке описання заходів, ресурсів і очікуваних результатів.
4. Інноваційність – використання нових ідей, технологій або нестандартних рішень.
5. Співфінансування / волонтерський внесок – наявність власного внеску, трудової участі або додаткових ресурсів.
6. Спроможність виконавця – досвід, компетентність та репутація команди.
7. Прозорість та підзвітність – запорука подальшої підтримки донорів.
8. Стійкість результатів – збереження ефекту після завершення грантового фінансування.

Критерії відбору органів самоорганізації населення (ОСН) для участі у грантових програмах: 

1. Юридичний статус та відповідність законодавству:
   • ОСН має бути офіційно зареєстрованим відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення»;
   • діяльність організації не повинна суперечити чинному законодавству та принципам прозорості й доброчесності.
2. Наявність досвіду роботи або спроможність до реалізації проєктів:
   • наявність успішно реалізованих ініціатив (громадських, соціальних, інфраструктурних, освітніх тощо);
   • або чітко визначена команда з потенціалом і ресурсами для виконання грантового проєкту.
3. Відповідність проєктної ідеї пріоритетам грантової програми:
   • проєкт має бути спрямований на вирішення актуальних проблем громади (благоустрій, безбар’єрність, екологія, соціальні послуги, участь громадян тощо);
   • відповідність стратегічним цілям місцевої або регіональної стратегії розвитку.
4. Реалістичність та обґрунтованість проєкту:
   • чітко визначені цілі, завдання, етапи реалізації та показники успіху;
   • обґрунтований бюджет і співвідношення «вартість – очікуваний ефект».
5. Партнерство та залучення громади:
   • наявність партнерів (місцева влада, бізнес, громадські організації, заклади освіти тощо);
   • підтвердження участі мешканців у розробці або реалізації ініціативи.
6. Прозорість фінансового управління:
   • наявність системи обліку, звітності, відкритість інформації про використання коштів;
   • готовність до аудиту або незалежної перевірки.
7. Інноваційність та сталість результатів:
   • проєкт пропонує нові або ефективні підходи до вирішення місцевих проблем;
   • передбачено механізми продовження діяльності після завершення грантового фінансування.
8. Соціальна значущість:
   • орієнтація на підтримку вразливих груп населення;
   • сприяння безбар’єрності, інклюзивності та підвищенню якості життя у громаді.

Пріоритетні напрями грантового фінансування:

1. Фізична безбар’єрність.

Мета: забезпечення рівного доступу до інфраструктури, транспорту та послуг, зокрема маломобільних груп.

Приклади проєктів:

• облаштування пішохідних доріжок і пандусів;
• облаштування велосипедних стоянок і маршрутів;
• встановлення дитячого та спортивного майданчика з безпечним покриттям;
• проведення сімейних велопробігів і днів здоров’я.

2. Інформаційна безбар’єрність.

Мета: забезпечення рівного доступу до інформації для всіх, включно з людьми з інвалідністю чи особливими освітніми потребами.

Приклади проєктів:

• розробка та запуск доступних вебсайтів або мобільних застосунків для мешканців громади;
• створення простору для зустрічей, консультацій і спільних заходів.

3. Цифрова безбар’єрність.

Мета: забезпечення рівного доступу до цифрових послуг і технологій.

Приклади проєктів:

• навчання цифровим навичкам людей різних вікових груп або осіб з інвалідністю;
• створення локальних «цифрових хабів» або пунктів доступу до онлайн-сервісів.

4. Економічна безбар’єрність.

Мета: забезпечення рівного доступу до економічних ресурсів усіх членів громади.

Приклади проєктів:

• відкриття пункту збору вторсировини, кошти з якого спрямовуються на потреби громади;
• проведення тренінгів з фінансової грамотності, планування сімейного бюджету;
• створення тимчасових робочих місць при ОСН (наприклад, благоустрій, озеленення);
• створення кооперативів для спільного використання обладнання або техніки;
• розвиток місцевих ярмарків, крафтового виробництва.

5. Освітня безбар’єрність.

Мета: Створення умов для рівного доступу до освіти.

Приклади проєктів:

• облаштування інклюзивного куточка у місцевому навчальному закладі;
• облаштування відкритої сфцени або спільного коворкінгу;
• навчання педагогів і батьків.

6. Громадянська та суспільна безбар’єрність.

Мета: залучення всіх людей до суспільного життя, волонтерства, прийняття рішень.

Приклади проєктів:

• створення інклюзивних громадських просторів;
• створення місцевої волонтерської ініціативи «Допомога поруч». 

Менторська підтримка та навчання 

Важливою складовою є створення системи менторської підтримки для ОСН. Вона може реалізовуватись через:

• участь у тренінгах, навчальних програмах і школах громадської участі;
• наставництво з боку досвідчених громадських організацій («рівний-рівному»);
• консультаційний супровід від регіональних офісів програм підтримки місцевого самоврядування (зокрема U-LEAD, Cities4Сities);
• залучення бізнес-менторів, експертів у сфері управління, комунікацій та фінансів;
• організація обміну досвідом між ОСН, що вже реалізували успішні ініціативи;
• використання онлайн-платформ для підвищення компетентностей.

Очікувані результати: 

• підвищення рівня участі жителів у розвитку територіальних громад;
• зміцнення спроможності ОСН реалізовувати ініціативи місцевого значення;
• розширення можливостей для залучення додаткових фінансових ресурсів;
• підвищення прозорості управління та довіри громадян до місцевої влади.

____________________