На виконання Указу Президента України 29 березня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася онлайн-нарада щодо створення Національного фонду інвестицій.

В обговоренні концептуальних засад функціонування фонду взяли участь Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко, представники Міністерства фінансів, Міністерства енергетики, Міністерства захисту довкілля й природних ресурсів, а також представники Офісу Президента.

Прем’єр-міністр заслухав пропозиції щодо утворення Національного фонду інвестицій та дав доручення Мінекономіки підготувати й подати на розгляд Кабінету Міністрів відповідний проект постанови.

«Створення Національного фонду інвестицій стане черговим кроком до покращення інвестиційного іміджу нашої держави. Фонд допоможе залучити нових інвесторів в економіку та дасть можливість реалізувати нові важливі для України проекти», — зазначив Денис Шмигаль.

Верховна Рада зацікавлена у продовженні співпраці з місією Європейського Парламенту щодо реформування українського Парламенту у форматі Діалогів Жана Моне. Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у четвер, 25 березня 2021 р. під час відеоконференції з Президентом Європейського Парламенту Петом Коксом у 2002-2004 рр.

«Діалоги Жана Моне – ефективний механізм, який допомагає нам зняти багато кутів і зробити нашу роботу більш конструктивною», - сказав Дмитро Разумков. За його словами, в українському Парламенті високо цінують таку співпрацю та налаштовані продовжувати її.

 
Дмитро Разумков також зазначив, що Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Європейським Парламентом, підписаний 22 березня цього року в Брюсселі, стане міцним підґрунтям для подальшої спільної роботи над інституційною реформою українського Парламенту.

Серед актуальних для Верховної Ради питань Голова українського Парламенту назвав вирішення проблеми, пов’язаної із внесенням народними депутатами великої кількості поправок до законопроектів для затягування їх розгляду. «Такі факти у Верховній Раді не часто трапляються, але вони є. Це – не парламентський механізм впливу і дискусії. Думаю, в подальшому ми будемо шукати варіанти виходу з цієї ситуації», - сказав він.

За словами Голови Верховної Ради, важливим є законопроект про парламентську службу, який був ухвалений у першому читанні. Він також додав, що йде розробка законопроекту про опозицію.

Президент України Володимир Зеленський привітав військовослужбовців та ветеранів Національної гвардії України із сьомою річницею створення цього військового формування з правоохоронними функціями.

Глава держави у своєму відеопривітанні зазначив, що історія Нацгвардії нерозривно пов’язана з новітньою історією боротьби українського народу за власну незалежність і територіальну цілісність.

«У критичний для держави момент новостворене формування об’єднало у своїх лавах військових, правоохоронців та добровольців-патріотів. З перших днів російської агресії ви були в епіцентрі подій, які вирішували долю України», – наголосив він.

Володимир Зеленський зауважив, що завдяки активній участі нацгвардійців, їхній стійкості та мужності вдалося зупинити поширення частиною України «вірусу сепаратизму».

«У Краматорську, Маріуполі, Слов’янську, Сєвєродонецьку, Лисичанську та в десятках інших населених пунктів Донбасу знову замайорів синьо-жовтий український прапор. А ще – наш прапор залишився майоріти над Харковом у найбільш напружені дні протистояння. Тоді ми змогли відстояти фактично всю Україну», – сказав Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що воїни-гвардійці виконують завдання не лише в районі проведення операції Об’єднаних сил, а й там, де виникає гостра потреба у забезпеченні законності та справедливості. Зокрема вони щодня допомагають українським поліцейським захищати громадську безпеку та правопорядок.

Президент також нагадав, що лікувальні заклади Нацгвардії першими приймали громадян, евакуйованих з китайського Уханя після початку пандемії COVID-19, авіація доставляла вантажі та медичні бригади, спецтехніка здійснювала дезінфекцію міст, а особовий склад забезпечував проведення карантинних заходів по всій країні.

За словами Володимира Зеленського, понад півтори тисячі нацгвардійців удостоєні високих державних нагород, а п’ятеро воїнів – звання Героя України посмертно.

«Я впевнений, що для більшості українців усі ви – герої, які щоденно виходять на службу, щоб берегти спокій громадян і суспільства. І суспільство віддячує високим рейтингом довіри до воїнів Національної гвардії України, який стабільно є одним з найбільших серед військових та правоохоронних формувань», – наголосив Президент.

Глава держави побажав нацгвардійцям наснаги та сил у нелегкій службі на благо українського народу, а їхнім рідним – бути здоровими.

У четвер, 25 березня, відбулася аудієнція Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Його Святістю Папою Франциском. Під час зустрічі обговорювалися питання гуманітарної допомоги та розвиток двостороннього співробітництва, зокрема співпраця з дитячою педіатричною лікарнею «Немовля Ісус» («Ospedale Pediatrico Bambino Gesu»).

Прем’єр-міністр подякував Папі Франциску за важливий внесок у забезпечення стабільності в Європейському регіоні, а також за зусилля Святого Престолу щодо припинення війни та повернення миру в Україні.

«Ваша місія як захисника справедливості є вкрай важливою у доленосний для України період. Вірю, що Ваш моральний та духовний авторитет зможе відіграти вагому роль та допоможе повернути мир в Україну», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також подякував Його Святості за гуманітарну ініціативу «Папа для України» на суму 16 мільйонів євро, в межах якої понад 900 тисяч українців отримали гуманітарну допомогу.

Під час аудієнції сторони обговорили ситуацію у світі із пандемією COVID-19, зокрема відзначили важливість вакцинації у протидії поширенню хвороби, а також співпрацю між Міністерством охорони здоров’я та дитячою педіатричною лікарнею «Немовля Ісус».

«Для нас вкрай важливо, аби діти з України також мали можливість лікуватись у найкращих і найсучасніших медичних закладах світу, яким без сумніву є клініка «Немовля Ісус». Хочу запевнити, що Уряд докладає всіх зусиль, щоб усунути бюрократичні перепони та якнайшвидше налагодити співробітництво з лікарнею», — підкреслив Денис Шмигаль.

Дитяча лікарня Ospedale Pediatrico Bambino Gesu, яка є власністю Святого Престолу, — один із найбільших і найсучасніших педіатричних науково-дослідницьких медичних закладів у Європі. Щорічно клініка забезпечує лікування понад 35 тисяч пацієнтів з усього світу та є визнаним лідером за кількістю операцій і трансплантацій будь-якого рівня складності.

Також очільник Уряду провів зустріч із Державним Секретарем Святого Престолу кардиналом П’єтро Пароліном, під час якої був присутній Секретар з міждержавних відносин Святого Престолу Архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер.

На завершення Прем’єр-міністр передав Його Святості Папі Франциску запрошення Президента України Володимира Зеленського здійснити візит до України з нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності.

День Національної гвардії - це ще одна можливість привітати тих, хто завжди стоїть на захисті суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, навіть у найважчі часи. 

Щодня нацгвардійці ризикують власним життям, посилено працюють на благо суспільства та виконують бойові завдання. Вони забезпечують охорону не тільки правопорядку, але й стратегічної інфраструктури України, несуть службу на сході нашої держави та захищають спокій у найнебезпечніших районах, інколи жертвуючи найціннішим  - своїм життям.

Ваша щоденна успішна робота є запорукою безпечного майбутнього українського суспільства.  Бажаю кожному з вас сили, наснаги та удачі. Нехай у ваших родинах завжди панує любов та злагода. Вітаю зі святом і дякую за віддану службу на благо України!

Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 119/2021, яким затвердив Національну стратегію у сфері прав людини.

Стратегія спрямована на об'єднання суспільства у питаннях цінностей прав і свобод людини, що забезпечуються та захищаються на основі принципів рівності та недискримінації.

Документ зосереджений на розв'язанні основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів, що постали перед суспільством.

Передбачено, що його реалізація здійснюється за 27 стратегічними напрямами, серед яких, зокрема: запобігання катуванню та жорстокому поводженню з людьми; забезпечення права на справедливий суд; забезпечення свободи мирних зібрань та об’єднань; запобігання та протидія дискримінації; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; протидія домашньому насильству; забезпечення прав корінних народів і національних меншин; забезпечення прав дитини, екологічних прав, прав ветеранів війни, зокрема тих, хто брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Відновлення прав осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації частини території України; забезпечення прав осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їхніх сімей; подолання негативних наслідків конфлікту, спричиненого збройною агресією Російської Федерації, тощо.

Результатом реалізації Стратегії має стати запровадження системного підходу до забезпечення прав і свобод людини, узгодженості дій органів державної влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства й бізнесу та створення в Україні ефективного механізму реалізації та захисту прав і свобод людини.

Також реалізація Стратегії має забезпечити прогрес у виконанні міжнародних договорів України у сфері прав людини. Зокрема Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Крім того, Стратегія сприятиме реалізації Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, а також поліпшенню позицій нашої країни в міжнародних рейтингах з прав людини.

На доручення Президента України Володимира Зеленського держава виплатить по 8 тисяч гривень фізичним особам-підприємцям та працівникам підприємств, які постраждають внаслідок запроваджених карантинних обмежень у червоних зонах. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступного слова на засіданні Уряду 24 березня.

Прем’єр-міністр зауважив, що через збільшення кількості захворювань в Україні, все більша кількість регіонів потрапляють до червоного рівня епідемічної небезпеки.

«Ми розуміємо, що посилені карантинні обмеження в цих регіонах суттєво обмежують діяльність деяких сфер та підприємств. Тому буде запроваджено грошові виплати та підтримку за аналогією до тієї, яку люди отримували взимку», — зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду додав, що розроблено комплекс заходів із підтримки людей та бізнесу, які будуть реалізовані у співпраці з органами місцевого самоврядування.

«Ми очікуємо від органів місцевого самоврядування для цих людей додаткової підтримки до тих коштів, які виплачуватиме держава. Це буде правильно і відповідально», — наголосив Прем’єр-міністр.

Сьогодні професійне свято у тих, чиє покликання - робити все для забезпечення національної безпеки нашої держави. Працівники Служби безпеки України щодня докладають зусиль для захисту громадян, виявлення і розкриття злочинів, які створюють загрозу життєво важливим інтересам Україні.

Нам довелося переосмислити цінність понять “національна безпека” і “територіальна цілісність та суверенітет”. Події 2014 року змусили Україну зрозуміти, чого насправді варті ці слова. Свобода, яку сьогодні ми маємо, - це щоденна заслуга тих, хто у будь-який час продовжує захищати нашу незалежність. І працівники Служби безпеки роблять величезний внесок для того, щоб наша держава повернула свої території і врешті-решт повернула людей, які зараз залишаються на окупованих територіях.

Дякую всім співробітникам СБУ за те, що справою життя обрали захист України та, незважаючи на труднощі, продовжуєте боронити нашу державу. Бажаю вам щоденних перемог та досягнення всіх поставлених цілей!

Київ, Вінницька та Івано-Франківська області нині мають найбільшу динаміку зростання кількості хворих на COVID-19. Про це повідомили на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби, яка відбулася під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль поінформував, що активних хворих в країні станом на сьогодні понад 263 тисячі.

«Із 63 тисяч ліжок із підведеним киснем заповнені 39 тисяч. Ліжок інтенсивної терапії зайнято 2 тисячі 652 із 4 тисяч 909», – зазначив голова уряду.

Денис Шмигаль додав, що 20 березня було проведено засідання Державної комісії з питань ТЕБ і НС, за підсумками якого до «червоної» зони були віднесені місто Київ та Одеська область. Крім того, сьогодні зранку за дорученням Президента України очільник уряду провів нараду з міністрами щодо розробки механізмів спільної з органами місцевого самоврядування підтримки бізнесу і людей у «червоних» зонах.

Володимир Зеленський повідомив, що має намір якнайшвидше підписати ухвалений парламентом 19 березня закон, згідно з яким держава бере на себе відповідальність за наслідки щеплення проти коронавірусу. Після цього постановою Кабінету Міністрів буде створено спеціальний компенсаційний фонд.

За результатами наради під головуванням Глави держави Денис Шмигаль доручив міністру охорони здоров'я Максиму Степанову внести зміни до плану вакцинації, які дадуть змогу якнайшвидше вакцинувати громадян, що записались на щеплення через портал «Дія».

Також уряд працює над тим, щоб якнайшвидше отримати обіцяні вакцини від COVID-19. Наразі домовленості є не лише в межах програми COVAX, а й щодо вакцин Covishield, Sinovac, Pfizer.

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак повідомив, що в українській армії вже вакциновано понад 13 тисяч осіб.

У ході робочого візиту до Федеративної республіки Німеччина 19 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Бундесрату та Прем’єр-міністром федеральної землі Саксонія-Ангальт Райнером Хазелоффом.

Прем’єр-міністр зазначив, що попри пандемію COVID-19 та високу увагу українського Уряду до подолання наслідків пандемії, Україна активно продовжує впроваджувати реформи.

«Уряд затвердив майже 100 пріоритетних інвестиційних проектів на період до 2023 року в енергетиці, інфраструктурі, переробній промисловості, туристичній та спортивній сферах тощо. Ми доводимо, що Україна має значний інвестиційний потенціал і є привабливою, зокрема, і для німецьких інвесторів», — зауважив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, торік Кабінету Міністрів України вдалося провести успішні конкурси з малої приватизації, а цього року перед центральним виконавчим органом стоїть завдання залучити до 12 млрд грн від продажу об’єктів великої приватизації.

Наостанок Денис Шмигаль подякував німецькій стороні за високу підтримку України, її суверенітету й територіальної цілісності.

«Підтримка нашого надійного партнера Німеччини є надзвичайно важливою як для поступального руху реформ, так і у напрямку наближення України до європейської перспективи», — наголосив Прем’єр-міністр.

Голова українського Парламенту Дмитро Разумков та Президент Європейського Парламенту  Давід-Марія Сассолі підписали Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Європейським Парламентом. Метою документу є регулювання  спільних рамок для парламентської підтримки, включаючи проведення Діалогів Жана Моне та підвищення спроможності Верховної Ради України. Меморандум підписано під час офіційного візиту Дмитра Разумкова  до Брюсселю. 

“Цей документ допоможе нам далі розвивати та впроваджувати ті новітні європейські  демократичні стандарти, яких прагне Верховна Рада. Співпраця з Європарламентом для нас важлива і дасть свій результат. Вона й сьогодні нам допомагає проводити реформи”, - зауважив Голова українського Парламенту.

Сторони обговорили питання щодо реформування Верховної Ради України. Як повідомив Дмитро Разумков, керівництво українського Парламенту та лідери депутатських фракцій готові впроваджувати кращі європейські практики парламентаризму для підвищення його ефективності.  “Я високо ціную внесок керівництва Європарламенту та політичних координаторів у справу реформування Верховної Ради України”, - зауважив Голова Парламенту.

У ході зустрічі також піднімалося питання щодо подальших пріоритетів міжпарламентської співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, безпекової ситуації  на Донбасі та у Криму. “Ми раді, що Європарламент вкотре висловив беззастережну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України”, - відзначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради наголосив, що Україна робить  усе можливе для досягнення прогресу у політико-дипломатичному врегулюванні ситуації на сході України, проте,  починаючи з січня 2021 року, змушені констатувати численні випадки порушення режиму припинення вогню. 

Крім того, за словами Голови Парламенту, деокупація Криму має пріоритетне значення для України. Він закликав Давіда Сассолі посприяти в ухваленні Європарламентом Резолюції по Криму під час найближчої пленарної сесії Європарламенту. Дмитро Разумков також запропонував приєднатися до Кримської платформи.

Голова Верховної Ради висловив вдячність за санкційну політику та підтримку України. “Ми високо цінуємо продовження усіх існуючих пакетів санкцій та незмінну єдність позиції в ухваленні рішення щодо чергового продовження терміну дії економічних санкцій”, - зазначив він.

Такими словами звернулась перший заступник Голови обласної державної адміністрації Наталя Заболотна до вінничан, яким сьогодні, 23 березня, за дорученням Голови ОДА Сергія Борзова були вручені державні нагороди.

Президент Володимир Зеленський указом № 104/2021 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України» від 19 березня 2021 року.

Як зазначається в документі, своїм рішенням РНБО визнала недостатньо ефективною діяльність Кабінету Міністрів щодо забезпечення проведення державної політики у сфері управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами.

Зважаючи на це, уряд має у двомісячний строк опрацювати питання щодо утворення Міжвідомчої комісії з питань управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами та посилення спроможностей референс-центру з визначення токсичних та контрольованих хімічних речовин, утвореного на базі Державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України».

Також Кабмін має сформувати перелік наявних акредитованих хімічних лабораторій науково-дослідних інститутів та вирішити питання створення на їхній базі відповідно до профілю діяльності центрів (референс-лабораторій) для здійснення моніторингу, виявлення та ідентифікації небезпечних хімічних речовин.

У цей же строк має бути вирішено питання створення клінічного токсикологічного центру.

Також має бути сформовано й затверджено перелік небезпечних речовин та речовин, що становлять загрозу у разі техногенних аварій, а також порядок поводження з ними в Україні, встановлення гігієнічних нормативів з урахуванням європейських підходів та світових практик тощо.

Крім того, за три місяці уряд має підготувати пропозиції щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці № 170 про безпеку при використанні хімічних речовин на виробництві і щодо приєднання до Мінаматської конвенції про ртуть.

Також у 2021 році має бути затверджений план заходів на 2022-2030 роки щодо забезпечення виконання Україною зобов'язань за Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення.

Контроль за виконанням рішення РНБО покладається на її секретаря. Указ набирає чинності з дня його опублікування.

У ході робочого візиту до Федеративної республіки Німеччина 19 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Бундесрату та Прем’єр-міністром федеральної землі Саксонія-Ангальт Райнером Хазелоффом.

Прем’єр-міністр зазначив, що попри пандемію COVID-19 та високу увагу українського Уряду до подолання наслідків пандемії, Україна активно продовжує впроваджувати реформи.

«Уряд затвердив майже 100 пріоритетних інвестиційних проектів на період до 2023 року в енергетиці, інфраструктурі, переробній промисловості, туристичній та спортивній сферах тощо. Ми доводимо, що Україна має значний інвестиційний потенціал і є привабливою, зокрема, і для німецьких інвесторів», — зауважив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, торік Кабінету Міністрів України вдалося провести успішні конкурси з малої приватизації, а цього року перед центральним виконавчим органом стоїть завдання залучити до 12 млрд грн від продажу об’єктів великої приватизації.

Наостанок Денис Шмигаль подякував німецькій стороні за високу підтримку України, її суверенітету й територіальної цілісності.

«Підтримка нашого надійного партнера Німеччини є надзвичайно важливою як для поступального руху реформ, так і у напрямку наближення України до європейської перспективи», — наголосив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков перебуває з робочим візитом у м.Брюссель (Королівство Бельгія) та м.Люксембург (Велике Герцогство Люксембург).

У понеділок, 22 березня, Дмитро Разумков відвідає інституції Європейського Союзу, штаб-квартиру НАТО, Палату Представників Бельгії. Програмою візиту передбачено зустрічі Голови Верховної Ради із заступником Генерального Секретаря НАТО М.Джоане, з Президентом Європейського Парламенту Д.Сассолі, Головою Палати Представників Бельгії Е.Тільйо.

У вівторок, 23 березня, Дмитро Разумков здійснить візит до Палати депутатів Люксембургу. Згідно з програмою візиту, Голова Верховної Ради України  зустрінеться з Головою Палати депутатів Люксембургу Ф.Етгеном, з членами Комітету із закордонних та європейських справ Палати депутатів Люксембургу.

Поділитись