Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Генеральним секретарем Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Андреасом Кіфером під час робочої поїздки до Одеської області. Учасники зустрічі обговорили перебіг децентралізації в Україні. Дмитро Разумков зазначив, що Україна цінує підтримку реформ із боку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

«Питання децентралізації стоїть на порядку денному роботи Верховної Ради», — наголосив Голова Парламенту та зауважив, що втілити зазначену реформу повною мірою можливо після внесення змін до Конституції України.

«Я постійно закликаю профільний комітет, який сьогодні займається підготовкою відповідного законопроекту, щоб документ був максимально узгоджений з усіма сторонами цього процесу», — зазначив Голова українського Парламенту. Він додав, що законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації на етапі підготовки має бути узгоджений як між депутатськими фракціями та групами Верховної Ради України, так і з представниками місцевого самоврядування.

За словами Дмитра Разумкова, тісна комунікація з представниками місцевої влади має важливе значення у цьому питанні. «Велика кількість народних депутатів буде орієнтуватися, зокрема, на позицію місцевого самоврядування. Це непростий процес. Але, впевнений, ми повинні його пройти. Зі свого боку, можу гарантувати, що як тільки законопроект з'явиться в стінах Верховної Ради, я сприятиму максимально швидкому його проходженню в Парламенті», — сказав Голова Верховної Ради.

Він також додав, що проведення реформи децентралізації є одним із основних питань, які стоять перед Верховною Радою IX скликання.

Водночас Дмитро Разумков зазначив, що Парламент уже ухвалив ряд законопроектів, які стосуються зазначеної реформи, зокрема, щодо функціонування інституту старост та передачі територіальним громадам земель державної власності.

Крім того, Голова Верховної Ради наголосив, що для побудови спроможних місцевих громад важливу роль гратимуть їхні фінансові можливості та кваліфіковані кадри.

В Україні продовжується реформа Нової української школи. З 1 вересня НУШ стартує у пілотних 5-х класах 136 шкіл України. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступної промови на засіданні Уряду 26 серпня.

«Ця модель організації освітнього процесу покликана навчити дітей критичному мисленню, а замість простого заучування інформації — набувати компетенції для застосування знань у реальному житті», — відзначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також наголосив, що кожен педагогічний працівник повинен мати змогу користуватися особистим комп’ютером.

«В Україні продовжує реалізовуватися програма забезпечення освітян необхідними технічними засобами для організації освітнього процесу, зокрема і в межах дистанційної форми навчання», — сказав він.

За словами Прем’єр-міністра, цього року для придбання ноутбуків учителям державою на місця виділено субвенцію в розмірі 1 млрд гривень.

У межах робочої поїздки на Донеччину Президент України Володимир Зеленський взяв участь у заходах з нагоди сьомої річниці визволення міста Авдіївка та представив нового командувача об'єднаних сил.

Глава держави зауважив, що звільнення Авдіївки в липні 2014 року стало однаково важливим як для мешканців цього міста, так і для всієї України.

«Саме в цей день рівно сім років тому без великих, але все ж таки втрат, місто Авдіївка було звільнене від окупантів силами 2-ї батальйонно-тактичної групи 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади та добровольців «Правого сектору». Авдіївка стала десятим за рахунком містом Донецької області, яке було визволене нашими українськими воїнами-захисниками. Після Маріуполя, Слов’янська, Краматорська та інших дуже важливих міст над Авдіївкою нарешті також замайорів наш синьо-жовтий прапор. А з ним почало відновлюватись і нормальне, не чорно-біле, мирне життя», – сказав Президент.

Утім, як зазначив Володимир Зеленський, навіть після звільнення Авдіївка ще довго була однією з найгарячіших точок і зараз залишається на передовій боротьби України з російським агресором.

«Зовсім поряд, в авдіївській промзоні, незважаючи на домовленості, продовжуються вибухи й постріли», – додав він.

«Авдіївка сьогодні – це місто на лінії вогню, що обрало лінію свободи, лінію розвитку й лінію нашої держави – України», – наголосив Президент і закликав присутніх ушанувати хвилиною мовчання пам'ять тих, хто сплатив за цей вибір своїм життям і загинув, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність та незалежність України.

За словами Глави держави, остаточне звільнення Авдіївки повернуло повноцінне життя її мешканцям і дало потужний поштовх новим проектам.

«Успішно працює й розвивається коксохімічний завод – стратегічно важливий для міста і найбільший у Європі. Триває реконструкція та оснащення шкіл, садочків, лікарень. Триває життя. І все це – заслуга насамперед українських військових», – зазначив Володимир Зеленський.

Він зауважив, що за сім років до захисту Авдіївки та промзони залучалися майже всі бойові підрозділи Збройних Сил, Національної гвардії та Національної поліції України.

«Сьогодні це важливе завдання виконує 3-й батальйон 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Його бійцям і всім доблесним українським воїнам я хочу щиро подякувати за те, що надійно боронять наші кордони, нашу незалежність, мирне життя всіх українських громадян», – додав Президент.

Крім того, в присутності керівництва держави, військового командування та жителів Авдіївки Глава держави представив новопризначеного командувача об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, кавалера ордена Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів, бойового офіцера й патріота України, який був призначений на посаду указом Президента 28 липня.

«Представлення саме в такий важливий день – у день визволення нашого українського міста на Донбасі – це дуже добрий знак, символ і надія на те, що вільне й мирне життя наставатиме в усіх інших тимчасово окупованих містах і селах на сході української суверенної землі», – наголосив Володимир Зеленський.

Він також подякував попередньому командувачу ООС Володимиру Кравченку за добросовісну службу на благо України.

З нагоди сьомої річниці визволення Авдіївки Глава держави побажав містянам і всім громадянам України миру, злагоди й успіхів у священній справі захисту рідної землі.

Ціни на електроенергію для населення з 1 серпня залишаються 1,68 грн за кВт-год. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів 28 липня.

«Сьогодні Уряд ухвалив відповідну постанову, ціни на електроенергію для населення залишаються без змін. Уряд разом з усіма зацікавленими сторонами працює над збалансуванням ринку електроенергії», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також підкреслив, що активно триває підготовка до опалювального сезону. За його словами, цьогоріч процес відбувається в нових умовах, адже відтепер тарифи на тепло та гарячу воду повністю встановлюють місцеві органи влади.

«Це важлива частина реформи децентралізації, адже такі новації підштовхують місцевих керівників більше не заплющувати очі на неефективність комунальних підприємств, надійність їх роботи та якість постачання послуг мешканцям відповідних громад», — наголосив очільник Уряду.

Ми поступово змінюємо  місцеві дороги Вінниччини: літо - сезон ремонту автошляхів,- підкреслив Голова ОДА Сергій Борзов.- Ще одну дорогу місцевого значення  почали капітально ремонтувати: С-02-20-21 Вінниця-Турбів-Гайсин-Велика Михайлівка-Гордіївка  – 7, 659 км .Днями спецтехніка розпочала працювати на ділянці дороги, яку не ремонтували  ще з 60-х років

Це  вже шістнадцята!

«Остання, яку будуємо на Вінниччині за рахунок субвенції на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – зазначив Голова ОДА Сергій Борзов.- І це теж у рамках президентської програми Володимира Зеленського «Велике будівництво».

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини в Якушинецькій громаді (раніше - Літинський район) буде надавати медичну допомогу прикріпленому населенню, це – 2800 жителів. У медзакладі працюватимуть 2 сімейних лікаря та 3 медичні сестри.

«Наскільки важлива своєчасна невідкладна медична допомоги - не варто пояснювати. Усі розуміють. Особливо на карантині. До кінця року будівельні роботи мають завершити. За місяць уже виросли стіни майбутньої  амбулаторії. Дякую будівельникам. У спеку працювати непросто. Та є графік робіт. Все за планом»,- резюмує очільник області.

Дорогі громадяни!

Сьогодні ми відзначаємо День Хрещення Київської Русі – України.

Це офіційна, а головне – історично справедлива назва свята, яка акцентує нерозривність двох держав. Між Київською Руссю та Україною – тисяча років і один знак. У тексті відповідного указу Президента України між ними стоїть тире. І це не просто розділовий знак. Це знак того, що Україна є спадкоємицею однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи. В її столиці, яка є столицею сучасної України, розпочалась історія християнства у Східній Європі, коли 1033 роки тому Великий князь Київський Володимир охрестив Київську Русь. Київську Русь – Україну.

Це не частина нашої історії, це і є наша історія. Нам не треба доводити це історичними трактатами, роботами, статтями. Бо наші докази не на папері, а в металі й камені. Не в міфах і легендах, а в наших містах і на наших вулицях.

Нам легко подолати шлях до скарбів минулого завдяки трендам сучасності. Взявши електросамокат, можна дістатись і побачити Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий собор, Аскольдову могилу.

Вийшовши на «Арсенальній», взявши каву та пройшовши кількасот метрів, ми бачимо церкву Спаса на Берестові, яка вперше згадується в 1072 році і є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. У ній похований син Володимира Мономаха і праправнук Володимира Юрій Долгорукий. Великий князь Київський. Засновник Москви.

Щоб зануритись у світ історії власної державності, достатньо також і кількох поїздок на метро. А лише на одній «зеленій» гілці метрополітену можна доторкнутись до історії, так би мовити, без пересадок. Це Видубичі й Видубицький монастир. Це збудована Ярославом Мудрим головна брама стародавнього Києва – Золоті ворота.

І збудована іншим праправнуком Володимира – Всеволодом Ольговичем – Кирилівська церква. Створена в 1140 році на Дорогожичах, вона стала символічним місцем, що зв’язувало Київ з іншими володіннями та відгалуженням державного коріння.

Та не тільки столиця, а й уся велика Україна багата тисячолітніми пам’ятками про нього. Це Спасо-Преображенський собор, П’ятницька церква в Чернігові, Свято-Василівський собор в Овручі, Юр’єва божниця в Острі, схили Витачева.

Це Володимирський собор в українському Криму, в українському Херсонесі, де український правитель, Великий князь Київський Володимир, за однією з версій, приймав хрещення.

Це Переяслав, Луцьк, Володимир-Волинський, Галич, Новгород-Сіверський, Бахмач та багато інших міст України, збудованих за часів Київської Русі.

І це, на мій погляд, одна з речей, яка свідчить про головне – про історичну єдність усіх українців. Одна з речей, яка свідчить, що всі українці, з будь-якого куточка України, – це один великий народ. Український народ. Ці слова – не данина кон’юнктурі, а данина правді та справедливості.

Київська Русь – це мати нашої історії. 24 області України та півострів Крим – її рідні діти. І вони по праву – її спадкоємці. А двоюрідним племінникам і дуже далеким родичам не потрібно зазіхати на її спадок. І намагатися довести свою причетність до історії тисячі років і тисячі подій, перебуваючи від місць, де вони відбувалися, за тисячі кілометрів.

Не секрет, що Великий князь Київський має значну повагу серед усіх церков та конфесій. Володимир Хреститель канонізований і православною, і католицькою церквою як рівноапостольний святий. Можна сказати, що саме завдяки йому в сучасній Україні є місце всім церквам і конфесіям.

Ніде у світі фактично немає аналогів української Ради церков, до якої входять усі православні, греко-католицькі, римо-католицькі, протестантські, євангельські церкви, іудейське та мусульманське релігійні об'єднання.

І всі вони неодноразово проводять спільні молитви за Україну саме в тому місці, де я зараз перебуваю. Це Софійський собор. Величний хранитель історії української державності – історії Київської Русі.

Саме вона була історичним фундаментом для будівництва козацько-гетьманської держави. Саме вона була історичною основою в ті часи, коли в Педагогічному музеї на вулиці, що названа на честь Великого князя Володимира, Українська Центральна Рада оголосила про створення Української Народної Республіки, обрала її гербом Володимирів символ – тризуб, а валюту назвала гривнею – на згадку про першу грошову одиницю Київської Русі.

А разом усі ці три епохи були основою, коли в 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Цьогоріч ми відзначатимемо тільки 30-річчя її здобуття. Але, як і сто років тому і як тисячу років тому, наша національна валюта – гривня. Символічно, що її новітню історію розпочав саме Великий князь, який зображений на одній гривні.

Нашій сучасній валюті буде тільки 25 років. І водночас 1025 років буде від дня побудови Володимиром Десятинної церкви.

На кожній її плінфі було витиснуто тризуб, на її будівництво Володимир жертвував десяту частину золотих і срібних монет, на яких також був тризуб. І, як сто років тому, як і тисячу років тому, тризуб – це наш Державний герб.

У 1240 році Десятинна церква була зруйнована ханом Батиєм. А після відновлення, у 1928 році, – зруйнована вдруге, радянською владою.

Храм Спаса на Берестові був також зруйнований Батиєм у 1240 році.

Всі добудови П'ятницької церкви зруйнувала нацистська бомба в 1941 році.

Це – також частина нашої історії. Можна сказати «на жаль», але важливо зробити правильний висновок.

Ми завжди щось будуємо. Інколи хтось цим захоплюється, інколи хтось це захоплює. Але ми завжди повертаємось і завжди повертаємо.

І сьогодні ми маємо спільно прагнути одного: що збудовано – не втратити, що зруйновано – відновити, що захоплено – повернути. А все це разом і всім разом – назавжди зберегти.

А отже – зберегти себе й державу.

Пам’ятаємо про минуле, діємо сьогодні, думаємо про майбутнє.

З Днем Хрещення Київської Русі – України!

Роботу державних установ, які мають забезпечити доступне житло для українців, зокрема для пільгових категорій, обговорили на нараді в Уряді під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков 28-30 липня перебуватиме із триденною робочою поїздкою у Миколаївській та Одеській областях.

28 липня Дмитро Разумков у Миколаєві відвідає завод “ЕКВАТОР”, Миколаївську астрономічну обсерваторію та ознайомиться із виробничими потужностями одного з найбільших українських сільськогосподарських виробників та експортерів - ТОВ СП “Нібулон”.

Під час робочої поїздки на Одещину Голова Верховної Ради відвідає «Морський торговельний порт Південний” та Балтську міську територіальну громаду, де ознайомиться з сучасним станом розвитку громади та досвідом залучення інвестицій, а також підтримки малого та середнього бізнесу.

В Одесі Дмитро Разумков ознайомиться з роботою товариства з додатковою відповідальністю «IнтерХiм» та діяльністю військово-медичного клінічного центру Південного регіону.

Також Голова Парламенту візьме участь в Українському муніципальному форумі та зустрінеться із Генеральним секретарем Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Андреасом Кіфером.

З ініціативи Президента України Володимира Зеленського найближчим часом Кабінет Міністрів має розробити механізм виплати грошової допомоги дітям з багатодітних родин, які належать до категорії малозабезпечених, – у межах підготовки до нового навчального року.

«Позитивні тенденції в економіці та зростання доходів державного бюджету свідчать про те, що в держави є можливість збільшувати допомогу тим нашим громадянам, які її потребують. Урядовці мають забезпечити це якнайшвидше й максимально зручно – без жодної бюрократії», – зазначив Глава держави.

Для реалізації цієї ініціативи Президента акумульовано близько 300 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на підтримку майже 150 тисяч дітей.

«Виплати мають бути проведені вже в серпні – це чіткий орієнтир для уряду», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави особливо наголосив, що ця ініціатива не має вичерпуватися лише виплатою допомоги. Для урядовців і всіх представників системи місцевого самоврядування має бути принциповим забезпечення таких умов, щоб кожна родина в Україні могла належним чином підготувати дітей до навчального року.

«Держава забезпечить виплату для кожної дитини з малозабезпечених багатодітних родин, яка її потребує. Але всі посадовці, а особливо на місцевому рівні, мають оцінити, що ще вони можуть зробити для підготовки дітей, поки є час до початку нового навчального року», – зазначив Президент.

В Офісі Президента відбулося засідання Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України, у якому взяли участь голови та представники консультативних рад при обласних державних адміністраціях, представники Міністерства у справах ветеранів, Офісу Глави держави.

Як зазначив голова ради Сергій Куніцин, зустріч у такому складі відбувається вперше, тож мета сьогоднішнього засідання – обговорення діяльності цього органу в Києві та областях, знайомство з очільниками ради.

Одним з важливих питань він також назвав ознайомлення учасників зустрічі та затвердження меморандуму про взаємодію.

«Найголовніше – ми маємо вибудувати таку співпрацю, коли немає головного чи меншого за значенням регіонального представництва. Ми – не очільники, ми всі рівні за значенням і маємо працювати задля відстоювання інтересів ветеранів у всіх куточках країни», – наголосив Сергій Куніцин.

Голова Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України Альона Вербицька, яка також брала участь у зустрічі, поінформувала її учасників про діяльність очолюваного нею органу. Вона наголосила на важливості налагодження взаємодії з кожним з учасників, щоб захисники України в разі потреби мали доступ до справедливості й об’єктивного розгляду кримінальних проваджень і судових рішень у справах проти них.

Заступник міністра у справах ветеранів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Володимир Левчук розповів про свій напрям діяльності, зокрема про реалізацію ініціативи зі створення цифрового реєстру ветеранів. За словами заступника міністра, нині триває тестування його роботи, до Дня Незалежності запланована презентація електронного кабінету ветерана.

Окремо Сергій Куніцин виніс на розгляд питання щодо збільшення фінансування низки програм для ветеранів, зокрема щодо забезпечення житлом захисників України. Адже серед них – багато переселенців із тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донбасу, чиє майно залишилося на непідконтрольній нині території. Йдеться про близько 4 тис. ветеранів, які потребують житла. Наразі фінансування в обсязі 280 млн грн на рік дає змогу закрити близько 7% від загальної потреби.

Тож Консультативна рада у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України має на меті звернутися до Міністерства ветеранів щодо порушення на рівні уряду питання про внесення змін до бюджету на поточний рік задля збільшення фінансування вказаної програми та роботи над закладенням до бюджету на 2022 рік більшої суми.

Голова Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (№ 3476).

Документ має на меті стимулювання розвитку виробництва в Україні електромобілів, зарядних пристроїв та комплектуючих виробів до них. Зі свого боку, це дозволить створити нові робочі місця та збільшити частку автовиробництва й суміжних галузей у ВВП країни.

Згідно із Законом, тимчасово до 1 січня 2031 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення в Україну товарів підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва електромобілів.

Законом також тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі. 

Дмитро Разумков також підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (№ 3477).

Згідно з документом, до 1 січня 2031 року товари, що ввозяться на митну територію України підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо вони ввозяться підприємствами для власного виробництва.

Зазначені законодавчі ініціативи направлені на підпис Президенту України.

Понад 50 років міст у селищі Чернівці не бачив ремонту.

Це автомобільна дорога загального користування місцевого значення О-02-12-04 Вендичани-Чернівці-Томашпіль на км 27+151.

Як зазначив Голова ОДА Сергій Борзов, цьогоріч в рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» на мосту проведуть поточний середній ремонт за рахунок коштів Державного дорожнього фонду.

Голова ОДА повідомив, що під час обстеження мосту інженери Служби місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області виявили дефекти опор, прогонових будов та мостового полотна.

«Недоліки суттєво впливають на безпеку руху транспортних засобів та пішоходів, а також на несучу здатність конструкцій мосту», - наголосив посадовець.

До кінця 2021-го мостовики обіцяють оновити міст у Чернівцях:

• відремонтують нижню частину опори шляхом бетонування зруйнованих частин опори;
• відремонтують прогонові плити перекриття;
• замінять перильне огородження;
• відремонтують тротуарні плити;
• влаштують бар’єрне огородження прогонової будови та на під’їздах.

Уже провели армування пішохідної зони, виконали гідроізоляцію накладної монолітної плити та змонтували бордюрний камінь пішохідної зони на одній стороні проїзної частини.

#ВеликеБудівництво
#ВеликеБудівництво_Вінниччина
#МогилівПодільський_район

Президент Володимир Зеленський подякував за Висновки Європейської ради від 24 червня і відзначив важливість визнання лідерами ЄС європейських прагнень асоційованих партнерів. Водночас не менш важливо перетворити їх на реальні кроки та дії. Про це він сказав під час участі у Батумській міжнародній конференції.

«Бо якщо Брюссель та ЄС не демонструють залізну підтримку європейських прагнень трьох наших країн, тоді дехто демонструє залізні м’язи своєї зброї біля трьох наших державних кордонів. І це, на мою думку, загроза не лише для наших трьох країн, а й для всього континенту», – зауважив Глава держави. Президент додав, що для майбутнього Європи важлива кожна країна.

На його думку, доказом того, що Україні, Грузії та Молдові є місце в європейському майбутньому, може стати надання їм європейської перспективи як державам, що поділяють спільні цінності, відповідно до статті 49 Договору про ЄС.

«Ми хочемо, аби територія Європейського Союзу стала більшою. І за цей вибір території трьох наших держав, на жаль, стали меншими. Ми знаємо точно, що це тимчасово. Але наскільки тимчасово, багато в чому залежить і від вас, шановні європейці, від вашої підтримки. Прикладом цього є прагнення Європейської ради надати асоційованим партнерам європейську перспективу», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зауважив, що в грудні має відбутись черговий саміт країн «Східного партнерства».

«Це дуже важливо. Але відсутність з боку Євросоюзу стратегічного бачення цілей «Східного партнерства» робить цей формат не таким предметним, напівживим. Нам не потрібен саміт заради саміту. У нас гинуть люди, у нас війна. Нам потрібне політичне наповнення та геополітичне бачення майбутнього цієї ініціативи. Інакше, чесно кажучи, незрозуміла доцільність цього взагалі. Наступний саміт має показати чітке бачення відносин з найближчими партнерами з боку ЄС», – наголосив Президент України.

Глава держави додав, що Україна буде підтримувати цю ініціативу рівно настільки, наскільки вона сприятиме реалізації європейських прагнень.

«Вірю, що ми разом з вами дійдемо до мети. І разом відзначимо поповнення європейської родини трьома сестрами – Україною, Грузією та Молдовою», – резюмував Володимир Зеленський.

Президент Європейської ради Шарль Мішель зазначив, що «Східне партнерство» є чудовим прикладом співпраці задля подолання викликів, зокрема в боротьбі з пандемією, підтримки економічного відновлення. Також він зауважив, що Євросоюз запропонував великий пакет інвестицій для партнерів, зокрема, інвестиції планується спрямувати на оновлення дорожньої інфраструктури. Також мова йде про цифрову трансформацію у країнах – партнерах ЄС.

ряд під час чергового засідання підтримав постанову про початок процесу створення в регіонах Центрів Індустрії 4.0. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, такі центри будуть створюватися на базі індустріальних і наукових парків та університетів.

«Центри Індустрії 4.0 мають стати важливим інструментом інноваційного розвитку на регіональному рівні та посісти особливе місце в просвітницькому, науковому та освітньому процесах. Саме для цього ми хочемо залучати українські університети, а також налагодити співробітництво з європейською мережею цифрових інноваційних хабів та міжнародними фондами», — відзначив очільник Уряду.

Як зауважив Прем’єр-міністр, основне завдання Центрів Індустрії 4.0 — це координація процесу впровадження та розроблення перспективних технологій, підготовка відповідних спеціалістів, формування зв’язків між бізнесом, який розробляє сучасні технології, та виробничими підприємствами.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Тимчасовим повіреним у справах США в Україні Джорджем Кентом.

Сторони обговорили актуальні питання двосторонньої співпраці України та США, а також хід реформ в Україні. Дмитро Разумков і Джордж Кент, зокрема, обмінялися думками стосовно реформи СБУ та судочинства.

Голова Верховної Ради висловив вдячність партнерам України за підтримку реформ в різних сферах.

Крім того, під час спілкування сторони обговорили перспективи подальшої співпраці на парламентському рівні - між Верховною Радою України та Конгресом Сполучених Штатів Америки.

Цього року у рамках програми Президента України «Велике будівництво»  Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області розпочала капітально ремонтувати міст через р. Мурафа в с. Вила-Ярузькі Могилів-Подільського району.

Про це повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Посадовець наголосив, що понад 90 % штучних споруд на автодорогах загального користування місцевого значення у Вінницькій області Вінниччині були побудовані у 80-х роках. Тому оновлення мостів, що перебувають в критичному стані, знаходиться в пріоритеті. Зокрема, й оновлення мосту, що на км 12+650 автомобільної дороги О-02-24-03 Чернівці-Букатинка.

«Міст особливий і важливий тим, що з’єднує дві частини села, а також є складовою частиною автомобільної дороги Чернівці-Букатинка. Довжина споруди складає 90 метрів», – повідомив Сергій Борзов.

За словами посадовця, безпечність – це те, що змінить ремонт у першу чергу. Адже відремонтований міст дасть змогу жителям безпечно переїжджати до іншої частини села, районного центру, залізничної станції м. Могилів-Подільський та до центру надання адміністративних послуг об'єднаної територіальної громади.

Що передбачено капітальним ремонтом?

Мостовики замінять аварійний алюмінієвий центральний прогон з улаштуванням нових прогонових будов та проміжної опори, відремонтують та підсилять існуючі опори та залізобетонні прогонові споруди, улаштують перехідні плити, дорожній одяг проїзної частини.  Для безпеки руху встановлять дорожні знаки, нанесуть розмітку та влаштують огородження. Хороший рівень освітленості і підвищення безпеки громадян в темний період доби забезпечать шляхом влаштування  світлодіодних світильників на опорах.   

На сьогодні бригада завершила підготовчі та земляні роботи. Проводяться роботи з армування та бетонування опор мосту.  

Нагадаємо, що торік у рамках #ВеликеБудівництво на Вінниччині відремонтували 10 мостів:

1) на км 13+647 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-07-02 Чернятин – Калинівка – Шепіївка

2) на км 4+137 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-07-02 Чернятин – Калинівка – Шепіївка 

3) на км 9+092 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-09-04 Петрунівка - Суха Долина 

4) на км 13+229 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-11-24 Багринівці-Літин-Уладівка

5) на км 4+153 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-11-06 Бруслинів-Стрижавка

6) на км 2+230 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-11-02 Літин-Бірків

7) на км 2+247 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-14-52 /Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка/ - Немирів в межах Вінницької області

8 ) на км 36+040 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-21-05 Торків-Брацлав-Ситківці-Леухи-ст. Монастирище в межах Вінницької області

9) на км 65+564 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород

10) на км 15+372 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-27-03 Качківка – Дзигівка – Михайлівка.

#ВеликеБудівництво_Вінниччина

#Могилів_Подільський_район

Голова Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України  «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»

Станом на 15 липня в Україні  було укладено 774 земельні угоди, на які раніше розповсюджувався мораторій. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

«Вже 15 днів українці можуть вільно розпоряджатися своєю власністю. Це означає, що Конституційне право громадян не буде більше порушуватись», — підкреслив очільник Уряду.

Як відзначив Прем’єр-міністр, Україна отримала потужний драйвер розвитку економіки. І мета Уряду — щоб цей інструмент розвитку став максимально дієвим та відповідав інтересам українців.

«Позавчора на засіданні Уряду ми ухвалили важливий проект, який дозволить українським аграріям отримувати кредити на портфельній основі для купівлі землі сільськогосподарського призначення. Урядом також було запроваджено інші заходи підтримки малих господарств: виплата 5000 грн на гектар новоствореним господарствам, 5000 грн на одну корову щороку, можливість замовити консультаційні послуги до 36000 грн, які держава компенсує; відшкодування 90% єдиного соціального внеску для малих сімейних ферм», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що відповідні стимули розвитку сприятимуть створенню нових робочих місць у селі та збільшуватимуть надходження до місцевих бюджетів.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні розгляне ряд законодавчих ініціатив, які блокують впровадження судової реформи. Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков. «На порядку денному - проекти постанов, які блокують підписання законів у сфері судової реформи», - відзначив він.

За словами Дмитра Разумкова, через зареєстровані проекти постанов наразі відсутня можливість підписання законів: «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (№ 5068), «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» (№ 5069). Також без підпису Голови Верховної Ради залишається  прийнятий із пропозиціями Президента Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (№ 3711-д).

Голова Парламенту впевнений, що постанови, мета яких скасувати ухвалені минулого тижня закони, не матимуть підтримки у сесійній залі. «Для того, щоб не гальмувати зміни в українському судочинстві, Парламент сьогодні на засіданні розгляне зазначені проекти постанов. Впевнений, вони не будуть підтримані залою. Це дозволить мені якомога швидше підписати закони та направити їх на підпис Президенту», - наголосив він.