Топ новини

В Україні з’явиться єдина інформаційно-аналітична система з надання житлово-комунальних послуг. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду 23 грудня.

«Сьогодні ми утворили міжвідомчу робочу групу, яка займатиметься запуском проект-системи під назвою «Простір житлово-комунальних послуг». Це буде єдиний інструмент, де громадяни зможуть одразу отримати всі послуги, пов’язані зі сферою ЖКГ», — відзначив Прем’єр-міністр.

Як зауважив Глава Уряду, система упорядкує роботу всіх постачальників комунальних послуг, дасть можливість прозорого управління житловим фондом та будинком, а також можливість онлайн замовлення та оплати комунальних послуг.

Крім того, за словами Дениса Шмигаля, громадяни матимуть змогу повідомляти про порушення у сфері благоустрою, а держава отримає системні та верифіковані дані про ситуацію в житлово-комунальній сфері.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський укотре наголошує, що Україна постійно ініціює кроки для просування в процесі припинення війни та мирного врегулювання на Донбасі й готова до перемовин у будь-яких форматах за участю Російської Федерації. Про це Глава держави сказав під час спілкування з представниками ЗМІ в межах конференції послів України «Дипломатія 30. Стратегія сильної держави» в Гуті на Івано-Франківщині.

Президент розповів, що в ці дні тривають переговори в межах Тристоронньої контактної групи.

«Не знаю, як Росія, але ми точно очікуємо, що буде враховано три наші ініціативи – зрозумілі питання, до яких, я вважаю, всі готові: щодо припинення вогню (там є деякі деталі щодо верифікації режиму припинення вогню)… Щодо відкриття КПВВ – це друге питання. Я не бачу, в чому там проблема, треба тільки бажання однієї сторони. І обмін – також треба бажання», – сказав Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, за наявності відповідного бажання в іншої сторони цілком можливо досягти домовленостей щодо реалізації цих пунктів ще до новорічно-різдвяних свят.

«Ми постійно готуємо та ініціюємо різні документи, різні кроки, щоб нам не закидали, що ми чогось не хочемо. Ми не просто говоримо. Ми кажемо, що готові виконувати», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський також укотре зробив акцент на тому, що готовий до прямих перемовин з Президентом Російської Федерації в будь-якому форматі. За його словами, Україна навіть запропонувала десять кроків, які можна виконати із залученням держав – учасниць Нормандського формату та США.

«Ми передали ці кроки і Президенту Байдену, і російській стороні, і Франції, і Німеччині», – повідомив Глава держави.

«Ми готові й на прямий діалог, нам все одно, в якому форматі. Потрібна готовність», – сказав Володимир Зеленський.

За словами Президента, триває робота над можливими переговорами в різних форматах.

«Є Нормандський формат. Є спілкування Президента Сполучених Штатів Америки з Президентом Росії, відбуваються розмови радників з питань безпеки цих держав. І в нас відбуваються різні розмови. Йде багатовекторна розмова», – розповів Глава держави.

Щодо членства України в НАТО, Володимир Зеленський зазначив, що обговорював з Генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом та деякими лідерами країн – членів Альянсу можливість участі нашої держави в саміті НАТО, який відбудеться в Мадриді у 2022 році.

«Для нас найголовніша подія – щоб ми там були присутні в тій чи іншій ролі, а також, щоб у 2022 році ми мали конкретну перспективу з чітко визначеними датами – впродовж якого терміну нас бачать рівноправним членом Альянсу», – сказав Президент.

В Україні достатньо вакцин для щеплення українців проти коронавірусу. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV. За його словами, в Україні є запас у понад 9 млн доз вакцин від 4 виробників, визнаних у світі.

«Люди мають можливість безкоштовно вакцинуватися будь-коли і в будь-якому зручному місці. Під час поїздок у регіони я особисто заїжджаю в центри вакцинації, спілкуюся з людьми та лікарями. Вакцина — єдиний спосіб подолати пандемію та розвивати нашу економіку», — відзначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що наказом Міністерства охорони здоров’я від 16 грудня дозволяється використання третьої дози для людей зі слабким імунітетом. Крім того, найближчим часом відбудеться засідання експертної ради МОЗ, яка ухвалить рішення про дату й порядок застосування бустерної дози.

Як зазначив Прем’єр-міністр, за рік в Україні зроблено понад 27 млн щеплень проти COVID-19.

Підвищення рівня довіри до органів державної влади залежить значною мірою від ефективності здійснюваного ними державного контролю. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з колективом Рахункової палати з нагоди 25-річниці її діяльності.

За його словами, «Рахункова палата була й залишається авторитетним органом парламентського контролю». «У 2020 році посилення контрольної функції Парламенту через внесення змін до його Регламенту дало новий імпульс Рахунковій палаті для подальшого її розвитку, дієвості та результативності», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради наголосив на важливості посилення ефективності парламентського контролю та нагадав про ініціативу щодо створення Парламентського бюджетного офісу. «Він би дав можливість аналізувати законопроєкти про бюджет, стан бюджету, вирішувати питання фіскальної політики тощо», – пояснив Руслан Стефанчук

Крім того, Голова Парламенту висловив сподівання, що завдяки спільним зусиллям Верховної Ради України, Рахункової палати та міжнародних партнерів під час проведення у травні наступного року VI Міжнародної конференції EUROSAI-ARABOSAI вдасться продемонструвати сильний та сучасний зовнішній аудит в Україні.

Перша особиста зустріч глав держав Люблінського трикутника засвідчила єдність позицій і підходів України, Литви та Польщі до найбільш актуальних питань і ключових викликів для регіону. Доказом цього стало підписання спільної заяви лідерів трьох держав, заявив Президент України Володимир Зеленський.

Під час спілкування з представниками ЗМІ за підсумками тристоронньої зустрічі з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою та Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою у державній резиденції «Синьогора» у с. Гуті на Івано-Франківщині Володимир Зеленський висловив подяку колегам за те, що прийняли запрошення відвідати Гуту.

«Це наша перша особиста зустріч у форматі Люблінського трикутника. Вона засвідчила єдність наших позицій, оцінок, єдність наших підходів. Як щодо найбільш актуальних питань для наших держав, так і щодо ключових викликів у нашому регіоні. Доказом такої єдності стала й підписана за підсумками сьогоднішнього саміту спільна заява», – сказав Президент України.

За його словами, однією з найважливіших тем переговорів стала міграційна криза, що триває на кордонах країн Європейського Союзу й Білорусі.

«У її оцінках ми солідарні з нашими польськими й литовськими партнерами. Задля невдачі будь-яких спроб повторити такий самий сценарій в Україні ми активно зміцнюємо власний кордон. Водночас важливими в цьому питанні є координація спільних зусиль та обмін досвідом», – зазначив Глава держави.

Володимир Зеленський акцентував на тому, що іншим елементом цієї гібридної війни є ескалація на тимчасово окупованій території й на кордонах України.

«Я детально розповів про наші мирні ініціативи в межах Тристоронньої контактної групи, Мінського засідання, готовність до діалогу й намагання організувати зустріч «Нормандської четвірки». У непростих безпекових умовах солідарність і підтримка для нас вкрай важлива. Ціную таку підтримку та допомогу з боку Польщі, з боку Литви», – заявив Президент України.

У контексті безпеки Глава Української держави зауважив, що сьогодні відбувається активна взаємодія правоохоронних структур трьох країн. Тристороння військова бригада – ЛитПолУкрбриг – є яскравим прикладом дієвого регіонального формату, де українські військові набувають навичок за стандартами НАТО. Також налагоджується тристороння співпраця для боротьби з дезінформацією.

«Важливо, що спільна заява фіксує чітку підтримку членства України в ЄС і НАТО, боротьбу з російською агресією. Сьогодні ми скоординували кроки з підтримки нашої європейської і євроатлантичної інтеграції на наступний, 2022 рік», – зазначив Володимир Зеленський.

Як наголосив Президент України, спільне завдання – стримати загрозу з боку Росії, захистити Європу від її агресивної політики.

«Сьогодні Україна, Польща й Литва перебувають у авангарді цього стримування. Як ніхто інший розуміємо, наскільки гострою є потреба консолідувати наші спільні зусилля. Наскільки необхідна саме сьогодні єдність. Україна разом з друзями, разом з партнерами активно працює над згуртуванням світової спільноти й союзників навколо ідей безпеки, миру і стабільності у Європі та всьому світі, – сказав Володимир Зеленський і додав: – Разом ми сильніші».

Анджей Дуда зі свого боку підтвердив, що нині одними з головних викликів для трьох країн є міграційна криза та концентрація російських військ біля кордонів України та Польщі.

«Наша позиція як президентів «Люблінської трійки» щодо цієї справи дуже чітка: безпека України є фундаментальним питанням, ми не лише не повинні дозволити військовий напад на Україну, а й маємо зробити все, щоб запобігти такій атаці», – сказав Президент Польщі.

За словами Анджея Дуди, спільна заява президентів чітко вказує напрями майбутньої співпраці трьох країн.

«Ми висловлюємо солідарність, ми обговорювали ці важливі теми. Ми говоримо, що в нас є історична спільність і спільність у питанні безпеки», – зазначив очільник Польщі.

Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда також наголосив, що Литва послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів. Він заявив про підтримку України в боротьбі з агресією та в допомозі на шляху до членства в НАТО.

«Ми бачимо, що своїми діями Росія намагається тиснути на Україну… Ніхто не має права накладати вето і впливати на рішення та вибір незалежної держави. У нас дуже простий і чіткий сигнал – наслідки будуть дуже тяжкі для Росії. І всі спроби намалювати нову «червону лінію» будуть неприйнятними у ХХІ столітті у Європі», – зауважив Гітанас Наусєда.

Президент Литви також відзначив, що «Північний потік – 2» є насамперед геополітичним проектом, який продовжує загрожувати енергетичній безпеці Європи.

«Хочу ще раз висловити вдячність Президенту Зеленському та Президенту Дуді за сьогоднішню зустріч і за те, що між нашими країнами є стратегічне партнерство, що воно стало сильнішим та більш життєздатним. Такі тристоронні зустрічі показують єдність і рішучість наших країн у цьому регіоні», – наголосив Президент Литви.

В Україні достатньо вакцин для щеплення українців проти коронавірусу. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV. За його словами, в Україні є запас у понад 9 млн доз вакцин від 4 виробників, визнаних у світі.

«Люди мають можливість безкоштовно вакцинуватися будь-коли і в будь-якому зручному місці. Під час поїздок у регіони я особисто заїжджаю в центри вакцинації, спілкуюся з людьми та лікарями. Вакцина — єдиний спосіб подолати пандемію та розвивати нашу економіку», — відзначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що наказом Міністерства охорони здоров’я від 16 грудня дозволяється використання третьої дози для людей зі слабким імунітетом. Крім того, найближчим часом відбудеться засідання експертної ради МОЗ, яка ухвалить рішення про дату й порядок застосування бустерної дози.

Як зазначив Прем’єр-міністр, за рік в Україні зроблено понад 27 млн щеплень проти COVID-19.

Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі Парламенту на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського. Про це на підсумковій пресконференції заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«Закон про всеукраїнський референдум ухвалений цією Верховною Радою й на його підставі розроблений інший — про місцеві референдуми. Зараз він перебуває у Венеційській комісії. Сподіваюсь, наприкінці січня ми отримаємо відповідний висновок і заведемо його до Парламенту, щоби проголосувати та надати можливість кожному громадянину на рівні територіальної громади впливати на місцеву владу — відкликати мера, впливати на раду, блокувати незаконні рішення органів місцевого самоврядування», — зауважив він.

За його словами, народовладдю сприятиме ухвалення й інших законопроєктів. Зокрема, про петиції, про мирових суддів, про реальний суд присяжних, про колективний позов.

Також 2022-го потрібно остаточно реформувати містобудування.

«Найбільша корупційна складова — у будівництві. Маємо намір наступного року поставити на цьому крапку», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України наголосив і на необхідності реформувати СБУ.

«Це, мабуть, єдине серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання, я переконаний, буде виконане на початку наступного року. Тому що Служба безпеки України повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес», — розповів Руслан Стефанчук.

Крім того, наголосив він, на початку наступного року Верховна Рада повинна зайнятися пенсійною реформою. Цього не вдалося зробити у четвер, 16 грудня, через блокування роботи Парламенту окремим політичними силами.

«Ми готові на початку наступного року розглянути відповідні законопроєкти й запровадити накопичувальну пенсійну систему, яка даватиме можливість кожному з нас відкладати на свою пенсію. Та система, яка існує зараз, не відповідає нинішнім реаліям, щоби сформувати своє майбутнє», — заявив Голова Парламенту.

Серед інших важливих законодавчих ініціатив, які Верховна Рада України має затвердити у 2022 році, Руслан Стефанчук назвав запровадження економічного паспорту українця, конституційної процедури, а також ухвалення змін до Конституції у частині децентралізації та затвердження антикорупційної стратегії.

Як повідомив Голова обласної державної Сергій Борзов, 10 випускників з Вінниччини, які здобули найвищі результати у 2021 році із зовнішнього незалежного оцінювання, отримуватимуть стипендію Президента України.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

За участю Президента України Володимира Зеленського відбулося засідання координаційного енергетичного штабу щодо ситуації в енергетичній сфері та проходження опалювального сезону.

У засіданні взяли участь: Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, голова Служби безпеки України Іван Баканов, міністр енергетики Герман Галущенко, голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко та представники інших профільних органів влади.

«Ми як держава повинні зробити все для забезпечення безперебійного проходження опалювального сезону», – наголосив Володимир Зеленський.

Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма зазначив, що проходження опалювального сезону відбувається контрольовано та планово, ситуація із запасами вугілля покращується.

Як повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на брифінгу за результатами засідання штабу, на сьогодні ситуація в енергетиці є стабільною та контрольованою, хоча і напруженою, як і в попередні опалювальні сезони; наразі вона ускладнена енергетичною кризою у Європі.

Уряд і Міністерство енергетики скоординували роботу з операторами енергетичного ринку, НЕК «Укренерго» та НКРЕКП для врегулювання ситуації з нестачею вугілля на складах окремих ТЕС і ТЕЦ.

«Хочу запевнити мешканців Луганщини, зокрема міста Щастя й тих населених пунктів, які опалюються від Луганської ТЕС, що ваші домівки не залишаться без світла й тепла. Уряд зробив для цього все необхідне, зокрема була підготовлена додаткова послуга для роботи на газу для чотирьох приватних ТЕС і ТЕЦ», – заявив очільник Кабінету Міністрів.

Денис Шмигаль додав, що на засіданні координаційного енергетичного штабу були розглянуті інші потенційні ризики проходження опалювального сезону. На цей час законтрактовані поставки імпортного вугілля морем на грудень і січень та розпочато відповідну роботу для забезпечення поставок на лютий і березень. За останні два-три тижні запаси вугілля на складах зросли на 100 тис. тонн.

«Україна буде з теплом і світлом. Тарифи й ціни залишаються незмінними протягом усього опалювального сезону», – наголосив Прем’єр-міністр.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко зазначив, що в країні достатні запаси газу.

«Наразі у наших сховищах – понад 15 мільярдів кубометрів газу. Зазначений обсяг більший, ніж середній показник у 2014-2018 роках. НАК «Нафтогаз України» має достатній обсяг газу, щоб забезпечити потреби населення, бюджетних організацій, закладів охорони здоров’я, а також інших споживачів», – сказав він.

Ростислав Шурма додав, що після закінчення опалювального сезону у березні-квітні розпочнеться робота в напрямку зменшення неефективного споживання природного газу, зокрема стартує програма термомодернізації.

«Перших 5 тисяч будинків – наша мета на наступний рік. Ця програма буде не на один рік, а на сім-десять років і передбачає, що абсолютна більшість зі 180 тисяч багатоповерхових будинків буде термомодернізована», – розповів він.

За словами Ростислава Шурми, паралельно проводитиметься термомодернізація об’єктів соціальної сфери.

«Загалом ми очікуємо, що це дасть змогу скоротити споживання газу в нашій країні на 30-40% кумулятивно», – зазначив він.

Додатково реалізовуватиметься програма для збільшення видобутку природного газу та інших корисних копалин в Україні.

«Щоб видобуток збільшився з нинішніх 18-19 мільярдів кубометрів хоча б до 23-25 мільярдів кубометрів газу протягом найближчих трьох-чотирьох років», – наголосив заступник керівника Офісу Президента.

Уряд прагне за наступні 10 років подвоїти ВВП України. Інструмент досягнення цієї мети передбачений в Національній економічній стратегії до 2030 року. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час дискусійної панелі «Україна та світ попереду 2022».

Як відзначив очільник Уряд, при створенні стратегії був вивчений досвід низки країн, чий ВВП протягом 10 років зростав у 1,7-2,6 раза. Денис Шмигаль наголосив, що цього року Уряд очікує найбільший в історії України ВВП в доларовому еквіваленті.

«Ми також очікуємо збільшення інвестицій та ефективної роботи закону про «інвестиційних нянь». Цього тижня було підписано й подано в Міністерство економіки два перших пакети документів на 96 млн доларів. У нас є заявки на ще понад 20 проектів загальною сумою інвестицій в майже 1,7 млрд доларів», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що за підсумками року Україна загалом очікує надходження майже 6,5 млрд доларів інвестицій. Цьому, за його словами, сприятимуть відповідні державні програми та вкладення в інфраструктуру, а також розвиток проектів на основі державно-приватного партнерства.

Денис Шмигаль підкреслив, що Уряд надалі працюватиме в цьому напрямку, щоб виграти регіональну конкуренцію за інвестора.

Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі Парламенту на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського. Про це на підсумковій пресконференції заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«Закон про всеукраїнський референдум ухвалений цією Верховною Радою й на його підставі розроблений інший — про місцеві референдуми. Зараз він перебуває у Венеційській комісії. Сподіваюсь, наприкінці січня ми отримаємо відповідний висновок і заведемо його до Парламенту, щоби проголосувати та надати можливість кожному громадянину на рівні територіальної громади впливати на місцеву владу — відкликати мера, впливати на раду, блокувати незаконні рішення органів місцевого самоврядування», — зауважив він.

За його словами, народовладдю сприятиме ухвалення й інших законопроєктів. Зокрема, про петиції, про мирових суддів, про реальний суд присяжних, про колективний позов.

Також 2022-го потрібно остаточно реформувати містобудування.

«Найбільша корупційна складова — у будівництві. Маємо намір наступного року поставити на цьому крапку», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України наголосив і на необхідності реформувати СБУ.

«Це, мабуть, єдине серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання, я переконаний, буде виконане на початку наступного року. Тому що Служба безпеки України повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес», — розповів Руслан Стефанчук.

Крім того, наголосив він, на початку наступного року Верховна Рада повинна зайнятися пенсійною реформою. Цього не вдалося зробити у четвер, 16 грудня, через блокування роботи Парламенту окремим політичними силами.

«Ми готові на початку наступного року розглянути відповідні законопроєкти й запровадити накопичувальну пенсійну систему, яка даватиме можливість кожному з нас відкладати на свою пенсію. Та система, яка існує зараз, не відповідає нинішнім реаліям, щоби сформувати своє майбутнє», — заявив Голова Парламенту.

Серед інших важливих законодавчих ініціатив, які Верховна Рада України має затвердити у 2022 році, Руслан Стефанчук назвав запровадження економічного паспорту українця, конституційної процедури, а також ухвалення змін до Конституції у частині децентралізації та затвердження антикорупційної стратегії.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент Володимир Зеленський розраховує, що країни – члени НАТО у питанні євроатлантичних перспектив України відштовхуватимуться від позиції та вибору українського народу, не піддаючись на погрози та якісь «червоні лінії» інших держав. Про це Володимир Зеленський розповів представникам ЗМІ за результатами переговорів з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі.

«Ми з паном Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу провели змістовні консультації щодо напрямів посилення взаємодії між Україною та НАТО з урахуванням сучасних дуже небезпечних викликів. Передусім хочу висловити щиру подяку НАТО та особисто пану Столтенбергу за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави в міжнародно визнаних кордонах», – сказав Володимир Зеленський.

Президент констатував, що ситуація в тимчасово окупованому Криму, на Донбасі, навколо українських кордонів та в Чорному й Азовському морях – це гібридні елементи, які російська сторона використовує для шантажу й тиску на Українську державу та демократію. Також з метою дестабілізації ситуації в регіоні штучно створюється «криза мігрантів», енергетична криза, поширюється дезінформація, здійснюються кібератаки.

«Це – елементи загального сценарію з дестабілізації безпекової ситуації в регіоні, Україні та Європі в цілому. Їхня мета – дестабілізувати ситуацію на кордонах з НАТО, створити в суспільствах наратив щодо слабкості союзників, заблокувати євроатлантичну інтеграцію України», – зазначив Президент.

Водночас він наголосив, що членство України в НАТО – це особистий вибір українського народу.

«Наш євроатлантичний курс залишається незмінним. Його підтримка в українському суспільстві зростає», – наголосив Глава держави.

Відповідаючи на уточнювальне запитання журналістів, Володимир Зеленський зауважив, що впродовж багатьох років в Україні підтримка членства в НАТО серед громадян зберігалася на рівні 50%, але вона значно зросла після початку війни у 2014 році й окупації Росією півострова Крим.

«Я вважаю, що в принципі Росія підштовхнула Україну в НАТО. Я вважаю, що сьогодні Росія «прокладає» той складний шлях України в НАТО», – сказав Президент.

Глава держави висловив подяку за те, що у Брюссельському комюніке (червень 2021 року) країни Альянсу заявили, що твердо підтримують право України самостійно визначати своє майбутнє та зовнішньополітичний курс без зовнішнього втручання.

«Я дуже вдячний за чіткий сигнал: питання членства України в НАТО – це питання відносин України та Альянсу. І це точно не має бути вибір будь-якої держави в будь-якій частині світу. Щиро сподіваюся, що й надалі країни Альянсу виходитимуть саме з цих позицій, не піддаючись на погрози та будь-які «червоні лінії», які малюють інші сторони», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент України також нагадав, що наступного року минає 25 років від укладення Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору, підписаної в Мадриді. У цьому контексті саміт НАТО, який у червні 2022 року також відбудеться в Мадриді, Володимир Зеленський назвав «вікном можливостей».

Зі свого боку Єнс Столтенберг наголосив, що Росія має повернутися до дипломатії й деескалації ситуації, а також поважати суверенітет і територіальну цілісність України.

«Рішення, чи Україна може приєднатися до НАТО, буде ухвалюватися тільки Україною і тридцятьма членами Альянсу», – зазначив Генеральний секретар НАТО.

Уряд прагне за наступні 10 років подвоїти ВВП України. Інструмент досягнення цієї мети передбачений в Національній економічній стратегії до 2030 року. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час дискусійної панелі «Україна та світ попереду 2022».

Як відзначив очільник Уряд, при створенні стратегії був вивчений досвід низки країн, чий ВВП протягом 10 років зростав у 1,7-2,6 раза. Денис Шмигаль наголосив, що цього року Уряд очікує найбільший в історії України ВВП в доларовому еквіваленті.

«Ми також очікуємо збільшення інвестицій та ефективної роботи закону про «інвестиційних нянь». Цього тижня було підписано й подано в Міністерство економіки два перших пакети документів на 96 млн доларів. У нас є заявки на ще понад 20 проектів загальною сумою інвестицій в майже 1,7 млрд доларів», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що за підсумками року Україна загалом очікує надходження майже 6,5 млрд доларів інвестицій. Цьому, за його словами, сприятимуть відповідні державні програми та вкладення в інфраструктуру, а також розвиток проектів на основі державно-приватного партнерства.

Денис Шмигаль підкреслив, що Уряд надалі працюватиме в цьому напрямку, щоб виграти регіональну конкуренцію за інвестора.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у відкритті книжкової виставки до 30-ї річниці Незалежності України.

Виставка проходить у кулуарах третього поверху адміністративного будинку Верховної Ради України. Проводиться вона в межах загальнонаціональної акції «Національний тиждень читання».

Голова Парламенту зазначив, що останнім часом читання книжок — це «рідкісний дар для людей». 

«Читання книг є надзвичайно важливим. Останнім часом ми читаємо соцмережі, месенджери, клікбейтні заголовки в ЗМІ. А треба читати книги. Варто брати до уваги вислів: люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України поінформував, що на виставці представлено 300 книг понад 30 провідних українських видавництв. 

У відкритті виставки також узяли участь народні депутати України Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Учасники оглянули книжкову виставку та поділилися своїми враженнями про неї.

«На новий рік поставив завдання прочитати нову книгу «Вузький коридор». Я ще її не придбав, але вже бачив у видавництві», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України закликав усіх також знайти свою книжку, свій формат читання, свого автора та перетворити читання на життєву стратегію.