Топ новини

Сьогодні вся країна вшановує тих, хто брав участь у бойових діях на території інших держав. За останні десятиліття українські військові завжди демонстрували відвагу, хоробрість та мужність під час врегулювання конфліктів по всьому світу. 

Однією з найбільших військових операцій з часів Другої світової стала війна в Афганістані, пекло якої пройшли десятки тисяч українців. На жаль, не всім вдалося повернутися додому живими. Пам’ять про них назавжди залишиться у серцях рідних та близьких.

Водночас, багатьом із тих, хто подолав цей виклик тоді, сьогодні доводиться захищати кордони нашої держави. Дякую кожному учаснику бойових дій за міцний дух та готовність у будь-яку мить стати на захист України! 

15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата в історії як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

«Там хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, – у житті без війни і смерті. Це була занадто дорога ціна – ціна того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім... Рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи…», – написав голова ОДА Сергій Борзов у офіційному акаунті мережі «Фейсбук».

Зазначимо, що тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 осіб не повернулись.

4 095 – стільки вінничан сьогодні мають право на пільги ветеранів війни на території інших держав:

904 - осіб з інвалідністю внаслідок війни;

2 957 - учасників бойових дій;

4 - учасників війни;

230 - членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Виконання Мінських домовленостей має здійснюватися всіма сторонами за чітким графіком та у конкретні строки, заявив Президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час робочої поїздки на Донеччину.

У Брюсселі завершилося Сьоме засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке відбулося під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля.

Засідання Ради асоціації засвідчило важливість подальшого зміцнення економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію. Україна продовжить свою політику щодо наближення до європейських стандартів у всіх галузях у рамках виконання положень Угоди про асоціацію.

«Наш особливий інтерес стосується оновлення додатків до Угоди про асоціацію, передусім у частині торгівлі, цифровізації економіки, зеленого курсу, укладення «промислового безвізу», інтеграції в енергетичний ринок ЄС та взаємодії у сфері транспорту. Розраховуємо на відданість ЄС щодо реалізації цілей Угоди, найбільш амбітною з яких є поступова інтеграція України до ринків ЄС», – наголосив Денис Шмигаль за підсумками зустрічі.

Представники Європейського Союзу зі свого боку підтвердили готовність допомогти Україні отримати ранній доступ до вакцин та підтримати кампанію з вакцинації.

Як зауважив Денис Шмигаль, Євросоюз ще раз підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також засудив дії Російської Федерації щодо порушення територіальної цілісності України. Також політика Європейського Союзу щодо невизнання анексії Криму залишається незмінною.

Під час зустрічі представники ЄС та України домовилися розпочати консультації щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами. Сторони привітали запуск попередньої оціночної місії щодо готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції («промисловий безвіз») та сподівається отримати її рекомендації якнайшвидше.

Сторони також наголосили на важливості подальшої роботи над інтеграцією енергетичної системи України до європейської, а також на важливості для України продовжувати реформу в енергетичному секторі.

Члени української делегації наголосили, що Україна продовжить імплементацію законодавчих ініціатив, які стосуються Європейського зеленого курсу. Крім того, будуть продовжені спільні проекти у сферах енергоефективності, трансформації вугільних регіонів та боротьби зі змінами клімату.

Прем'єр-міністр України у свою чергу зауважив, що співпраця між Україною та ЄС продовжиться у галузі наукових досліджень, освітніх проектів, міграційної політики, кібербезпеки, цифровізації та інших сферах.

«Ефективна імплементація Угоди про асоціацію залишатиметься ключовим пріоритетом реформаторських зусиль української влади та моїм особистим пріоритетом як Глави Уряду», – підкреслив Денис Шмигаль.

Верховна Рада готова до поглиблення українсько-британського міжпарламентського діалогу. Про це Голова українського Парламенту Дмитро Разумков повідомив під час онлайн-зустрічі зі Спікером Палати громад Парламенту Великої Британії сером Ліндсі Гойлом.

«Незважаючи на перепони, пов'язані з COVID-19, які є сьогодні, я хотів би звернутися до Вас із пропозицією активізувати українсько-британські міжпарламентські відносини», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту наголосив на важливості партнерських відносин між державами в усіх сферах і висловив сподівання, що «зрушення, які відбулися за останній рік, – це лише перший крок».

Дмитро Разумков також висловив сподівання на розуміння і допомогу британських партнерів у питанні щодо спрощення режиму поїздок українських громадян до Великої Британії.

Окрім того, Голова Верховної Ради відзначив злагоджену роботу груп дружби парламентів України та Великої Британії. «Багато аспектів міжнародної співпраці важливо обговорювати на міжпарламентському рівні», - додав він.

Дмитро Разумков наголосив, що Велика Британія - одна з найбільш послідовних країн у питанні підтримки територіальної цілісності України. «Деокупація Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей є серйозним викликом для України», -  зазначив Голова Парламенту.

Він підкреслив, що в тому числі завдяки позиції Великої Британії і санкційному тиску на РФ Україна продовжує протистояти російській агресії.

Голова Верховної Ради запросив Спікера Палати громад Великої Британії сера Ліндсі Гойла відвідати Україну. «Останній візит Спікера Палати громад до України відбувся 20 років тому. Думаю, цю тенденцію треба змінювати», - сказав Голова українського Парламенту.

Перше засідання української частини українсько-молдовської Робочої групи з реалізації проекту будівництва мосту в районі Ямполя (Вінницька область) та Косеуць (Сорокський район, Республіка Молдова). Про це повідомляє голова облдержадміністрації Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.

Цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.

Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.

Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проектів об'єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проектів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проект.

Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; охороні здоров'я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Також передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам від початку проекту й протягом усього часу його тривалості.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 9 лютого провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої обговорив подальші кроки України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Денис Шмигаль наголосив, що мета України — членство в НАТО, й Уряд України готовий зробити все можливе для досягнення цієї мети.

«Ми впроваджуємо структурні реформи, активно модернізуємо сектор безпеки й оборони, посилюємо верховенство права і викорінюємо корупцію. Боротьба з корупцією та судова реформа є першочерговим пріоритетом», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд має намір посилити роботу з відкритості та прозорості у сфері оборонної промисловості та буде заохочувати підприємства до співпраці з електронною системою  публічних закупівель «Prozorro».

За словами Глави Уряду, цього року також планується схвалення міжвідомчого механізму видачі українським підприємствам Декларації доброчесності (Declaration of Eligibility), що дозволить їм пропонувати та реалізовувати свої товари й послуги в межах Агенції НАТО з підтримки та постачання через Перелік постачальників оборонної продукції (Source File).

Прем’єр-міністр запевнив Генерального секретаря НАТО, що Президент, Уряд та Парламент України із залученням громадянського суспільства активно взаємодіють для реалізації євроатлантичного порядку денного.

Одним із результатів такої взаємодії, як відзначив Денис Шмигаль, стало ухвалення Законів України «Про оборонні закупівлі» та «Про розвідку», що надало суттєвого поштовху практичному співробітництву України з НАТО.

«Важливим та ефективним інструментом реалізації реформ є Річна національна програма, яка є дорожньою картою реалізації євроатлантичних прагнень України. Підготовка програми на 2021 рік перебуває на завершальній стадії. Документ, підготовлений із залучення понад 100 органів державної влади та схвалений на засіданні Уряду», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як підкреслив Глава Уряду, визнання України у червні 2020 року Партнером із Розширеними Можливостями є важливим етапом реалізації євроінтеграційних прагнень України.

«Програма розширених можливостей має стати ефективним інструментом практичного зближення України з НАТО, переведення Збройних Сил на стандарти Альянсу, зміцнення східного флангу НАТО, покращення безпеки шляхом збільшення присутності НАТО у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр подякував Єнсу Столтенбергу й експертам НАТО за врахування безпекових занепокоєнь України в аналітичному процесі з розроблення концепції реформування Північноатлантичного Альянсу та його майбутнього розвитку після 2030 року (NATO Reflection process 2030).

Денис Шмигаль також висловив вдячність НАТО за зацікавленість і підтримку ініціативи України із заснування «Кримської платформи» та запросив Єнса Столтенберга особисто взяти участь у проведені установчого саміту Платформи у серпні 2021 року.

Єнс Столтенберг у свою чергу підкреслив, що двері НАТО відчинені й Альянс повністю підтримує євроатлантичні прагнення України.

Фото з сайту https://www.nato.int