У грудні 2019 року викривач корупції звернувся до НАЗК з повідомленням про неправдиві відомості у декларації одного з посадовців. За результатами розгляду було відкрито кримінальне провадження стосовно заяви викривача за ст. 366-1 Кримінального кодексу – Декларування недостовірної інформації. Через це близька особа викривача, яка працює на посаді директори школи, отримала такий вид дисциплінарного стягнення як догану. Тому у листопаді 2021 року близька особа викривача звернулася за захистом до НАЗК та до суду. НАЗК було залучено третьою особою на стороні позивача у справі про визнання догани незаконною та відповідно її скасування, а також стягнення моральної шкоди. Районний суд Черкаської області у своєму рішенні від 28.04.2022 року постановив про  наявність зв’язку між доганою близькій особі викривача корупції, та повідомленням викривача в грудні 2019 року. Суд визнав незаконним та скасував розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення до близької особи викривача. Окрім того, порушника зобов’язали компенсувати моральну шкоду.  Важливо, що у своєму рішенні суд послався на постанову Верховного Суду, яка вперше в судовій практиці зазначає, що разом зі статусом викривача особа отримує певний імунітет. У постанові також наголошується на необхідності доводити зв’язок між викриванням та тиском на викривача.

Таке рішення – новий крок до того, щоб повідомляти про корупцію для українців стало звичною справою. Адже рішення демонструє, що кожен, хто повідомляє про корупцію, отримує необхідний захист від держави.

«Це важливий сигнал для всіх керівників державних установ, що їхні незаконні дії проти викривачів корупції матимуть конкретні наслідки та не залишаться без уваги НАЗК. Я сподіваюся, що керівники почнуть сприймати викривачів як надійних партнерів, що допомагають протидіяти корупції в їхній установі. Адже в ефективному запобіганні корупції мають бути зацікавлені всі: керівники державних установ, бізнес та громадяни», – зазначив керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Сергій Деркач.