Завданням конкурсу є популяризація благодійництва, меценатства та волонтерства, їхніх організацій та ефективних практик а також заохочення широкого кола громадян до благодійності.

У конкурсі можуть брати участь благодійники чи волонтери, які надавали благодійну допомогу для вирішення актуальних суспільних проблем у період з 1 січня по 31 грудня 2020 року; благодійні проєкти (ініціативи), реалізація яких (повністю або окремого етапу) була здійснена у зазначений період; суспільні інституції, які у цей період провадили діяльність, спрямовану на розвиток і підтримку благодійності; благоотримувачі, представники медіа. Кількість поданих заявок від однієї організації чи фахівця є необмеженою.

Збір конкурсних заявок триває до 19 березня 2021 року

Додаткову інформацію  про Конкурс можна отримати на офіційному веб-сайті Національного конкурсу "Благодійна Україна" https://www.blagoukraine.org/ 

Заявки на участь у конкурсі можуть подавати безпосередньо самі благодійники, набувачі благодійної допомоги та будь-які неурядові організації та фізичні особи (окрім органів державної влади, місцевого самоврядування та політичних партій) незалежно від громадянства, зацікавлені у розвитку та популяризації благодійних ініціатив.

Заповнену заявку необхідно надіслати електронною поштою на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  до 19 березня 2021 року (включно).

Довідково:

Національний конкурс «Благодійна Україна» - щорічний конкурс, заснований Всеукраїнською благодійною організацією «Асоціація благодійників України» з метою розвитку ефективного соціально-орієнтованого благодійництва, меценатства та волонтерства шляхом публічного стимулювання кращих благодійників, меценатів та волонтерів, їхніх організацій та практик. Конкурс розпочав свою історію у 2007 році, у форматі «Благодійна Україна» проводиться з 2012 року.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 30/2021 «Про деякі заходи щодо забезпечення права громадян на якісні та безпечні соціальні послуги», спрямований на стимулювання розвитку ринку соціальних послуг та запровадження дієвого механізму державного контролю за дотриманням високих державних стандартів у цій сфері.

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має невідкладно вжити заходів щодо організації та перевірки дотримання в закладах/установах соціальних послуг правил пожежної безпеки, державних санітарних та будівельних норм, серед іншого щодо доступності для маломобільних груп населення.

Також, відповідно до указу, необхідно провести роботу з виявлення суб'єктів, що фактично надають соціальні послуги з догляду, перебування/проживання особам, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах, та узгодження діяльності таких суб'єктів з вимогами законодавства.

Уряд має забезпечити фактичне створення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, передбачивши, зокрема, можливість внесення до нього інформації про надавачів соцпослуг засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія».

Також Кабінет Міністрів повинен у тримісячний строк підготувати та внести до Верховної Ради законопроекти для удосконалення системи соціальних послуг з урахуванням складності життєвих обставин та потреб особи/сім'ї; запровадження переходу до фінансування соцпослуг за принципом «гроші ходять за отримувачем»; забезпечення співфінансування таких послуг з державного та місцевого бюджетів і дієвих механізмів стимулювання розвитку ринку соцпослуг.

Глава держави також звернувся до обласних, Київської міської, районних державних адміністрацій з метою визначення потреб населення у соціальних послугах; покращення координації діяльності суб'єктів системи надання соцпослуг на місцевому рівні; здійснення моніторингу цих послуг та їхньої якості, а також інформування населення про перелік соцпослуг, їхній зміст і порядок надання у доступній формі.

Як повідомила заступник керівника Офісу Президента України Юлія Соколовська, підписання цього указу зумовлено, зокрема, нещодавніми трагічними подіями у Харкові, де сталася пожежа в будинку для літніх людей.

За її словами, розвиток системи соціальних послуг і забезпечення їхньої якості Володимир Зеленський визначив одним з основних пріоритетів. Розвиток цієї сфери дасть змогу своєчасно виявляти людей у складних життєвих обставинах та надавати їм необхідну допомогу. А створення ринку соціальних послуг з чіткими  та зрозумілими правилами забезпечить необхідні послуги та мінімізує низку можливих ризиків і труднощів для людей, що опинилися у складних життєвих обставинах, та допоможе запобігти виникненню негативних життєвих умов.

Юлія Соколовська зазначила, що Закон України «Про соціальні послуги» діє вже рік, але, на жаль, залишаються невирішеними дуже багато системних питань. Так, потребують уточнення механізми фінансування, не забезпечений повноцінний реєстр надавачів та отримувачів таких послуг, відсутні положення про нагляд та контроль за якістю й безпекою соціальних послуг. Також вона додала, що громадяни не обізнані з можливостями отримання певних послуг.

Розвиток ринку соціальних послуг, а не формування їх через комунальні установи, як зараз, дасть людині змогу обирати ту послугу, яка є якіснішою, безпечнішою, зручнішою, сучаснішою.

«В Україні вже сформована ціла мережа фондів, громадських організацій, суб’єктів підприємницької діяльності, які тривалий час своїми коштами та ініціативами успішно забезпечують надання тих чи інших соціальних послуг. Їх потрібно максимально залучати до надання таких послуг, інтегрувати їхній успішний досвід. Ми маємо прийти до тих світових стандартів, де людина в кожній громаді почувається захищеною в різних обставинах і знає, куди звернутися», – переконана заступник керівника Офісу Президента.

За спільної ініціативи Президента України Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів та народних депутатів у Верховній Раді 29 січня схвалили в цілому законопроект №4672, який передбачає виплату монетизованих компенсацій людям, у яких встановлене електроопалення.

Під час «Години запитань до Уряду» Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що документ дасть можливість відшкодувати людям скасування пільгового тарифу за електроенергію та закликав Парламент підтримати ініціативу за процедурою ad hoc. За законопроект проголосували 310 народних обранців.

Документ передбачає виділення 1,4 млрд грн з державного бюджету на виплату компенсацій у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію. Відповідно до ухваленого закону, відшкодування отримають:

• люди, які проживають у житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних електроопалювальними установками;

• люди, які проживають у багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості);

• багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Прем’єр-міністр також зауважив, що загалом на субсидії цього року виділено 36,6 млрд грн.

«Цієї суми розрахунково вистачає для оплати всіх пільг і субсидій, які будуть необхідні людям цього року», — наголосив Глава Уряду.

Денис Шмигаль підкреслив, що всі зобов’язання держави по пільгах і субсидіях перед людьми обов’язково будуть виконані й Уряд продовжить роботу над встановленням в Україні справедливих тарифів для всіх людей.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон про внесення змін до додатка №3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію (проект №4672).

Документ передано на підпис Президенту України.

Ухвалений Верховною Радою Закон передбачає виділення 1,4 млрд гривень з Державного бюджету України на компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.

Відповідна бюджетна програма стосуватиметься оплати електроенергії населенням, яке проживає в житлових будинках, обладнаних електроопалювальними установками, а також у багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання. Крім того, програма буде розповсюджуватися на багатодітні, прийомні сім’ї  та дитячі будинки сімейного типу.

29 січня Верховна Рада ухвалила зазначений закон та доручила Голові Парламенту невідкладно його підписати.

У рамках співпраці Вінницької обласної державної адміністрації з Проєктом міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» ПРОМІС створено відеоролик, що стане одним із ключових елементів у роботі з потенційними інвесторами

Найкращі учасники зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) отримуватимуть щомісяця президентську стипендію в розмірі 10 тис. грн, переможці всеукраїнських учнівських олімпіад – разову премію у 20 тис. грн, а переможці міжнародних олімпіад – 100 тис. грн. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму влозі.

Кабінет Міністрів України під час чергового засідання 27 січня підтримав рішення про компенсації громадянам, у яких встановлено електроопалення. Як зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, загальна сума компенсацій становитиме 1,4 мільярда гривень.

«Важливо, що це буде стосуватися не лише українців, які мають електроопалення, а й багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Наголошую, що людям не треба буде кудись ходити і носити довідки. Такі компенсації будуть автоматичні», — підкреслив Денис Шмигаль.

Відповідну постанову Уряд ухвалив із доопрацюванням. Прем’єр-міністр відзначив, що компенсації для громадян, у яких встановлене електроопалення — один із 8 кроків урядової стратегії з подолання тарифної кризи та створення справедливих правил на ринку газу.

Денис Шмигаль нагадав, що НКРЕКП встановила максимальний тариф на розподіл на рівні 1,79 грн за кубометр, а Уряд вже запровадив до кінця опалювального сезону максимальну ціну на газ для населення на рівні 6,99 грн за кубічний метр.

«Ми підкреслювали, що це гранична ціна. Тобто, газопостачальні компанії можуть ставити ціну і менше, аби боротися за споживача. Вчора газопостачальні компанії опублікували свої ціни, і ми побачили, що дійсно є ціни, менші за 6,99 грн», — зауважив очільник Уряду.

Крім того, Прем’єр-міністр зазначив, що цього тижня мають фіналізувати меморандум щодо тарифів на опалення й гарячу воду з Асоціацією міст України. Також буде ухвалено рішення, яке дасть змогу не застосовувати штрафи чи пеню за невчасно сплачені газ і тепло у січні.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков сподівається, що Парламент на цьому тижні ухвалить за основу і в цілому законопроект, що прискорить вакцинацію від COVID-19. Про це він заявив в ефірі програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV.

 "Парламент буде робити те, що від нього залежить", - наголосив він.

Дмитро Разумков зазначив, що Парламент швидко підготував законопроект №4613, який дозволить використовувати вакцини від COVID-19.

"Він дасть змогу використовувати ті вакцини, які є на ринку і визнані ефективними. Тому що українське законодавство сьогодні не дозволяє цього робити", - зазначив Голова Парламенту. 

 

1918 рік. Станція Крути. 130 кілометрів на північний схід від Києва.

4800 більшовикам протистояли 520 вояків армії УНР та юнаків військової школи. 6 годин тривав бій…

З української сторони, за різними оцінками, загинуло 70–100. Втрати червоноармійців – 300. Із загиблих українців поіменно відомі лише 20… Більшість - студенти.

«Вони стали легендою для наступних поколінь. Тих, хто боровся за незалежність України. Тепер їх називають «першими кіборгами», - говорить Сергій Борзов.

Єдність, рішучість, жертовність, героїзм… Це на чотири дні зупинило більшовицький наступ. Потім українські політики використають їх для міжнародного визнання проголошеної 22 січня незалежної держави – підпишуть Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу…

Наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну.

«Тоді був Брестський мир. Тепер - Мінські угоди. І знову війна за звільнення України», - резюмував Сергій Борзов.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак у середу взяв участь у зустрічі політичних радників лідерів держав «Нормандської четвірки», що відбулася у форматі відеоконференції.

Під час зустрічі сторони обговорили кроки, які могли б активізувати процес встановлення миру на Донбасі.

Сторони домовилися продовжити консультації на наступних зустрічах на рівні радників.

Кабінет Міністрів України під час чергового засідання Уряду 27 січня підтримав проект закону, яким пропонується внести зміни до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства. Зокрема, з 2022 року передбачається встановлення щорічної індексації пенсій не пізніше 1 березня.

«Це питання більше не має бути елементом політичних маніпуляцій. Ми пропонуємо зробити все прозоро й встановити чіткі терміни, коли повинна відбуватись індексація. Крім того, законопроектом пропонується врегулювати несправедливість, коли окремим категоріям громадян пенсії просто не індексувалися», — наголосив Прем’єр-міністр.

Також Уряд схвалив пакет законопроектів Міністерства соціальної політики, які змінюють застарілі підходи до формування прожиткового мінімум. Як підкреслив Прем’єр-міністр, мають бути запроваджені нові підходи, які вдосконалять методологію визначення прожиткового мінімум й оптимізують механізм його застосування.

За словами Міністра соціальної політики Марини Лазебної, прожитковий мінімум має бути вартісною величиною для визначення основних соціальних потреб людини на мінімальному рівні.

«Прожитковий мінімум буде визначатися та застосовуватися винятково для визначення основних соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів. Це мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям та інші види державної соціальної допомоги, які є основним джерелом доходів людини», — зазначила Марина Лазебна.

Міністр соціальної політики додала, що на сьогодні майже 180 норм передбачають використання прожиткового мінімуму, що удвічі перевищує кількість норм, які регулюють питання соціальних виплат. Тому законопроектом пропонується запровадити базові величини для розрахунку таких виплат і зборів, як базова величина для соціальних виплат на дітей та базова величина для соціальних виплат населенню, базова величина для грошових платежів і стягнень, базова величина для адміністративних зборів.

«Міністерство зробило титанічну роботу і важливо, щоб естафету відтепер перехопила Верховна Рада України, аби імплементувати наші напрацювання», — сказав Прем’єр-міністр

Цього дня, 29 років тому Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий національний стяг державним прапором України. Та справжнім символом свободи він став значно раніше, адже під синьо-жовтим стягом відбувалися ключові події в нашій історії. Він уособлює багаторічну боротьбу українців за свою територіальну цілісність та суверенітет.

Сьогодні наш прапор об'єднує українців як всередині держави, так і за її межами. Наше спільне завдання - берегти та поважати його, і робити все від нас залежне, щоб державний символ незалежної України завжди гордо майорів над всією територію нашої країни.

 

Під час робочої поїздки до Ямполя 26 січня голова облдержадміністрації Сергій Борзов проінспектував як проходить реконструкція частини першого поверху головного лікувального корпусу  ВЕ(Н) МД КНП «Ямпільська ЦРЛ».

Ямпільська центральна районна лікарня – це багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня, що надає стаціонарну амбулаторну та невідкладну медичну допомогу населенню.

Тут 143 стаціонарних ліжка, щорічно в стаціонарних відділеннях ЦРЛ лікування проходить в середньому близько 6300 пацієнтів та проводиться близько 900 оперативних втручань.

Будівельним проєктом передбачена добудова критого в’їзду для автотранспорту медичної допомоги. До 1 квітня мають завершити другу чергу реконструкції – приймальне відділення.

«До речі, саме Ямпільська ЦРЛ отримала першою комп`ютерний томограф у рамках програми «Велике будівництво» - 17 грудня 2020 року. Томограф уже змонтований. Коштує він 11, 8 млн. грн.,- зазначив голова ОДА.

Очільник області переконаний, що усі вінничани, незалежно від місця проживання – на краю області чи ближче до Вінниці, мають отримати належне медичне обслуговування.

Приймальне відділення «районки» - це сучасне відділення невідкладної (екстреної) допомоги, що створюється для оперативного реагування на невідкладні стани, швидкої діагностики та госпіталізації пацієнтів.

Говорячи про кошти, слід відмітити, що загальна кошторисна вартість, згідно проєкту, складає 98 млн грн. «За рахунок обладнання, на торги виставлялась тендерна пропозиція у 22 млн грн. Аби відділення почало повноцінно функціонувати необхідно ще 6 млн грн. Будівельні роботи тривають. Обсяг їх виконання на сьогодні - 88 %»,- зазначив Сергій Борзов.

На сьогодні у відділенні завершено розведення інженерних систем, чистове шпаклювання стін, встановлено двері та підвісну стелю. Влаштовано систему вентиляції. Завершуються роботи з укладання плитки на стінах санвузлів, фарбування стін у коридорі та монтування датчиків сигналізації пожежної безпеки. Проводяться роботи по оформленню центрального входу. Завершено демонтажні роботи у підвальному приміщенні, зведення перегородок та влаштування бетонної стяжки, завершуються роботи по чорновому шпаклюванню стін. Проведено демонтаж старого обладнання у рентген-кабінеті.

Фінансування та касові видатки у 2020 році:

Передбачено– 8868,89 тис. грн.

з них: державний бюджет – 8368,89 тис. грн.; місцевий бюджет – 500,00 тис. грн.

Профінансовано – 8868,89 тис. грн.

з них: державний бюджет – 8368,89 тис. грн.; місцевий бюджет – 500,00 тис. грн.

Освоєно – 8483,24 тис. грн.

з них: державний бюджет – 7991,74 тис. грн; місцевий бюджет – 491,50 тис. грн.


 

 

Президент України Володимир Зеленський вітає ухвалення Верховною Радою закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (законопроект № 3612).

Цей проект закону був ініційований Главою держави та розроблений відповідно до вимог Конституції України для законодавчого врегулювання питань, пов’язаних з проведенням всеукраїнського референдуму.

Володимир Зеленський зауважив, що ухвалення відповідного закону було одним з важливих пунктів його передвиборчої кампанії під час президентських виборів, адже документ робить більш чітким діалог між владою та суспільством.

«Тепер українці на практиці будуть залучені до ухвалення важливих для країни рішень, а влада буде змушена дослухатися до волі народу. Референдум є вагомим інструментом розширення демократії в Україні», – наголосив Президент.

Визначено, що не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;

2) що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їхньої реалізації;

3) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

4) щодо податків, бюджету, амністії;

5) віднесені Конституцією та законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Імунізація населення безпечною та ефективною вакциною проти коронавірусної хвороби COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії Уряду у подоланні пандемії. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді 26 січня.

Прем’єр-міністр наголосив, що Уряд має чіткий план дій з проведення вакцинації, законтрактував необхідну кількість доз вакцини та підготував для цього логістичну інфраструктуру, аби розпочати кампанію з вакцинації вже у лютому.

Очільник Уряду нагадав, що Національний план вакцинування передбачає 5 етапів, зокрема вакцинацію насамперед медпрацівників, військовослужбовців, осіб у будинках для людей похилого віку, соцпрацівників, учителів тощо. Загальна мета плану, за словами Дениса Шмигаля, — охоплення щонайменше 50% населення до кінця 2022 року.

«Україна буде забезпечена необхідною кількістю безпечних вакцин і вакцинація відбудеться в ті строки, у які було заплановано», — наголосив Прем’єр-міністр.

Як зазначив очільник Уряду, до 1 лютого Україна очікує рішення від COVAX щодо включення до розподілу в межах «першої хвилі»: «У разі позитивного рішення отримаємо у лютому-березні від 100 до 200 тисяч вакцин Pfizer/BioNTech».

Денис Шмигаль додав, що в межах ініціативи COVAX найбільш імовірно Україна отримає ті вакцини, з якими у COVAX є попередньо підписані угоди про поставки та виробництво, зокрема Pfizer/BioNTech, AstraZeneca, Novavax та Sanofi/GSK.

Прем’єр-міністр також нагадав, що у грудні Україна уклала договір на закупівлю вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech. Кількість вакцин становитиме 1 млн 913 тис. доз.

«Графік поставок: через 30 днів після реєстрації вакцини в країні-виробнику або в інших країнах із жорсткою регуляторною політикою. Минулого тижня вакцина Sinovac отримала погодження на використання в Бразилії, де проводились її клінічні випробування. Відповідно, орієнтовно через 3-4 тижні очікуємо першу партію у сумі 700 тис. доз вакцин», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також наголосив, що Україна використовуватиме лише вакцини з ефективністю понад 70%.

«Паралельно з цим Уряд підготував та продовжує готувати медичну систему для швидкого розгортання кампанії з вакцинації. В першу чергу це стосується логістичної складової: формування маршрутів для оперативної та безпечної доставки вакцин, формування бригад, що проводитимуть щеплення та інші моменти», — сказав Прем’єр-міністр.

Він додав, що вже визначені відповідальні на місцях: «Процес в областях координуватимуть керівники департаментів охорони здоров’я».

Крім того, Денис Шмигаль зазначив, що підготовлено логістику для безпечного зберігання й транспортування вакцин, є повні розрахунки щодо оновлення холодового ланцюга, сформовано потребу в холодильниках, термобоксах та інструментах контролю дотримання температур.

«Україна має можливість для зберігання, логістики, транспортування до пунктів щеплення вакцини, яку необхідно зберігати при температурі мінус 80 градусів. Для цього перш за все будуть залучатись приватні фармацевтичні логістичні компанії. Для держави це тимчасові потреби, одноразове партнерство держави та бізнесу тут вигідніше та доречніше», — сказав Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, перший етап процесу вакцинації буде відбуватися за допомогою спеціальних бригад. Склад бригад вже сформований поіменно.

«Буде працювати більше 500 мобільних бригад. Другий та подальші етапи вакцинації планується проводити у понад 4 тисячах пунктів щеплень. Для належної мотивації зараз спільно з НСЗУ розробляється окремий пакет медичних послуг, який покриє витрати закладів на організацію та проведення вакцинації», — підкреслив Денис Шмигаль.

Весь світ сьогодні згадує жертв страшної трагедії - Голокосту. Одним із страшних символів Голокосту став табір "Аушвіц" - найбільший нацистський концентраційний табір.  Саме цього дня 76 років тому, 27 січня 1945 року було звільнено його в'язнів.

Ті, хто пережив жахіття концтабору, - ніколи їх не забудуть. Катування та тортури, яких зазнали в'язні, не тільки призвели до смерті більше мільйона людей, а й залишили по собі цілі покоління скалічених доль. 

Ми не можемо повернути час назад та змінити хід тих подій. Проте ми можемо не допустити повторення цих найстрашніших сторінок у майбутньому. Пам'ять про численні невинні жертви не повинна бути стертою з історії. Вона має вберегти нас від повторення таких трагедій. Однак, лише пам'ятати їх - недостатньо. Кожен із нас повинен докласти зусиль, аби не допустити поширення в суспільстві будь-яких проявів дискримінації.  

 

У рамках робочої поїздки до Ямполя, 26 січня голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов обговорив з керівниками профільних служб та місцевою владою ключові пропозиції стосовно реалізації одного із найбільш масштабних проєктів – будівництва мосту «Ямпіль-Косеуць» через р.Дністер. 

Нагадаємо, що амбітну ідею озвучив Президент України Володимир Зеленський 12 січня на брифінгу після переговорів з Президентом Республіки Молдова Майєю Санду.

Наразі заплановано будівництво сучасної магістралі, яка з’єднає Київ та Кишинів. Це має скоротити подорож між столицями наших держав до 5 годин.

«Реалізація цього масштабного проєкту надасть змогу приблизно на 200 км скоротити шлях, якщо маршрут йтиме з Прибалтійських країн до Румунії або до Греції. Тож ми розглядаємо цей маршрут як досить перспективний. Також будівництво мосту стане новим поштовхом для подальшого розвитку м.Ямполя, що є вкрай важливим. Так, на сьогодні є паромна переправа, але саме будівництво мосту, на нашу думку, надасть можливість збільшити пасажиропотік між державами та регіонами», - зауважив Сергій Борзов.

Очільник області також зазначив, що проєкт реалізовуватимуть «з нуля», тобто з урахуванням нового техніко-економічного обґрунтування, що також передбачає узгодження багатьох аспектів з Республікою Молдова.

«Крім цього, має бути прийнята міжурядова угода сторін. І лише після цього буде прийнято рішення, де саме будуватиметься міст, де знаходитимуться контрольно-пропускні пункти на території України чи Республіки Молдова. Все це буде визначено відповідним проєктом. Безперечно, це має бути чіткий проєкт, з точно визначеними завданнями і датами його виконання», - пояснив Сергій Борзов.   

Нещодавно початковий етап будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер на території Вінницької області обговорили в Офісі Президента України за участю очільника області, який увійшов до складу робочої групи.

«Проєкт є державним, тож кошти на його реалізацію також витрачатимуться з державного бюджету», - зауважив Сергій Борзов.

Загалом, до роботи над реалізацією проєкту залучені Державна прикордонна служба України, Вінницька обласна державна адміністрація, Укравтодор, обласна Рада, Державна митна служба,  а також місцева влада.

Будівництво мосту дозволить створити автомобільний транспортний коридор, який може стати найшвидшим маршрутом з центрального регіону України до країн Центральної та Південно-Східної Європи. Окрім активізації торгівлі та покращення людських контактів, ця магістраль відкриває інші можливості, зокрема, суттєво скорочує шлях до Румунії, Болгарії, Греції.

Важливим підґрунтям розвитку економічного співробітництва між Україною та Канадою є Угода про вільну торгівлю і на сьогодні перед обома сторонами стоїть амбітне завдання розширити її дію на сфери інвестицій та послуг. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 22 січня під час телефонної розмови з Віце-прем’єр-міністром, Міністром фінансів Канади Христею Фріланд. 

Денис Шмигаль підкреслив важливість підтримки вільної торгівлі в умовах пандемії COVID-19. Він повідомив, що Україна зняла заборону на торгівлю засобами індивідуального захисту та на інші товари, щодо надмірного експорту яких були застереження. 

«Вважаємо, що саме політика відкритості міжнародної торгівлі та підтримки експорту, якої також дотримується Канада, є одним із заходів ефективної протидії поширенню пандемії. Впевнений, що це перші кроки до наступного нашого напрацювання оновленої Угоди про вільну торгівлю,», — сказав очільник Уряду. 

Денис Шмигаль висловив впевненість, що попри складну ситуацію на тлі боротьби з пандемією, Україна та Канада продовжать активний розвиток двостороннього співробітництва. 

«Торговельно-економічне співробітництво залишається пріоритетом нашої співпраці. Кожний новий виклик відкриває нові перспективи для розвитку, тому ми повинні консолідувати свої зусилля для найшвидшого подолання негативних наслідків, спричинених пандемією коронавірусу, та продовжувати нарощувати обсяги двосторонньої торгівлі», — підкреслив Прем’єр-міністр. 

Зі свого боку Христя Фріланд відзначила, що Канада зацікавлена у розширенні Угоди про вільну торгівлю з Україною та готова вести роботу в цьому напрямку. 

За словами Прем’єр-міністра, Україна закінчує формування своєї делегації для відповідних переговорів. Очолить її Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. Сторони погодилися, що необхідно найближчим часом організувати роботу міжурядової робочої групи, яка напрацьовуватиме документ. 

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив високу зацікавленість України в лібералізації візового режиму та наголосив на готовності прийняти в Україні групу канадських експертів для проведення моніторингу стану відповідності України критеріям Канади. 

«Український народ дружньо сприймає Канаду та українську діаспору в Канаді. Тому лібералізація візового режиму для нас була б історичним і стратегічно важливим кроком», — зазначив Глава Уряду. 

Прем’єр-міністр України розповів Віце-прем’єр-міністру Канади про «Кримську платформу» та запросив Канаду долучитися до її роботи. 

Денис Шмигаль також запросив Христю Фріланд до України на святкування 30-ї річниці незалежності.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні у четвер, 21 січня, розглянув проект Закону «Про фінансовий лізинг» (№ 1111), яким пропонується прийняти даний Закон у новій редакції.

Крім того, законопроектом передбачається внесення змін до Кримінального, Господарського, Цивільного кодексів, Кодексу України з процедури банкрутства, до Закону України «Про дорожній рух» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Зокрема, пропонується: встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм; визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу та істотні умови договору фінансового лізингу; розширити поняття «лізингодавець»; встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном; захистити права лізингоодержувача – фізичної особи та врегулювати особливості таких договірних відносин; передбачити порядок та умови переходу предмета лізингу у власність лізингоодержувача.

До порівняльної таблиці включено 528 правок. Пропонується врахувати 410 правок, із яких повністю – 192, а решту - частково, редакційно або по суті. 117 правок пропонується відхилити. 45 правок внесено до законопроекту від Комітету.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні і в цілому із техніко-юридичним доопрацюванням.

Народні депутати розглянули у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (№ 3761).

Законопроектом пропонується надати тимчасово, до 1 січня 2035 року, податкові пільги для інвестора зі значними інвестиціями, який є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

Під час обговорення зазначалось, що до законопроекту також включено положення проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих питань діяльності Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України» № 4544, якими пропонується внести зміни до Податкового кодексу України з метою приведення його у відповідність до Законів «Про Національну поліцію» і «Про дорожній рух».

Комітет розглянув поправки, подані до законопроекту під час підготовки до другого читання.

В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів і Міністерства внутрішніх справ.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3761 у другому читанні і в цілому, в редакції запропонованій у порівняльній таблиці з урахуванням поправок Комітету.

Також у другому читанні Комітетом був розглянутий проект Закону «Про внесення зміни до розділу XXІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України» (№3762).

Законопроектом пропонується встановити, що до 1 січня 2035 року звільняється від оподаткування ввізним митом устаткування (обладнання), що ввозиться на територію України під час реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями. Перелік та обсяги таких товарів із визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджуються Кабінетом Міністрів України разом із укладенням спеціального інвестиційного договору.

Члени Комітету розглянули 28 поправок, запропонованих народними депутатами під час підготовки до другого читання, і частину з них врахували.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону у другому читанні та в цілому з техніко-юридичним доопрацюванням.

У лютому 2021 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2020». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

У конкурсі можуть брати участь вінничани, які проживають на території області та мають визначні особисті заслуги і вагомі професійні здобутки.

Положенням про конкурс визначено 34 номінації: «Регіональний лідер року», «Громадський діяч року», «Депутат року», «Державний службовець року», «Діяч культури та мистецтва року», «Діяч освіти та науки року», «Берегиня роду», «Журналіст року», «Міський голова року», «Митець року», «Самоврядець року», «Лідер медичної галузі року», «Аграрій року», «Соціальний працівник року», «Торгівельна марка року», «Підприємець року», «Промисловець року», «Роботодавець року», «Спортсмен року», «Нова генерація року», «Герой року», «Меценат року», «Захисник України року», «Благодійник року», «Ресторатор року», «Лідер туристичної галузі року», «Багатодітна родина року», «Бізнесмен року», «Дизайнер року», «Фінансист року», «Обдарованість року», «Правник року», «Комунальник року», «Волонтер року».

 

Для участі у конкурсі необхідно заповнити електронну google форму https://forms.gle/iiy6bt4ZPPG3iMBr8

 

Прийом документів продовжено до 26 січня 2021 року включно.

 

У зв’язку з COVID-19 документи приймаються в електронному вигляді.

 

З додаткових питань можна звернутись до начальника інформаційно-аналітичного відділу Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Добровольської Єлизавети Юріївни (тел. +38(097)185-99-11, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).

 

З положенням про проведення обласного конкурсу «Людина року» можна ознайомитись на офіційному сайті Вінницької обласної державної адміністрації, у рубриці «Документи обласної Ради» або за посиланням

https://vinrada.gov.ua/upload/files/7sklikannya/33Ses/657.pdf