Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 8 квітня відбулася нарада з питань реформи Державної митної служби.

В обговоренні взяли участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністр фінансів Сергій Марченко, Голова Державної митної служби Павло Рябікін та інші поважні особи.

Під час наради сторони обговорили основні напрямки роботи, які дадуть змогу наблизити українську митницю до стандартів Європейського Союзу.

За словами Дениса Шмигаля, головними завданнями в напрямку митної реформи є завершення гармонізації українського законодавства з європейським, зокрема щодо імплементації положень Митного кодексу Європейського Союзу, запуск механізмів щодо спільного контролю та обміну інформацією з країнами ЄС, а також впровадження ризик-орієнтованої системи перевірок на митниці. Зокрема, Прем’єр-міністр зазначив, що це фактично означатиме створення «зелених коридорів» для компаній, які мають найвищий ступінь довіри.

«Одним із ключових завдань, яке стоїть перед керівництвом Держмитслужби та Урядом, є впровадження повноцінної системи обміну митною інформацією між Україною та ЄС та приєднання до конвенції про процедуру спільного транзиту. Це дозволить набагато краще контролювати митну вартість товарів і відповідно прибрати будь-які зловживання із заниженням такої вартості», — відзначив очільник Уряду.

Учасники наради також порушили питання щодо модернізації пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом. Денис Шмигаль відзначив, що Уряд у березні цього року схвалив план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки. Цим планом, зокрема, передбачено реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення 25 наявних і будівництво 10 нових пунктів пропуску. Така модернізація розпочнеться вже цього року і значно покращить технічні можливості митниці.

«Керівництво митниці, Міністерства фінансів, Офіс Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та інші органи — всі мають продовжувати працювати злагоджено та в синергії. Спільна координація дозволить пришвидшити зміни та наблизити інтеграцію України до ЄС», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина наголосила, що в питанні роботи митної служби Україна на 100% виконала всі зобов’язання, передбачені на 2020 рік Угодою про Асоціацією з ЄС.

Очільник ДМС Павло Рябікін зі свого боку відзначив, що митниця вже цього місяця запускає масштабний проект щодо особистого тестування працівників відомства, який, зокрема, включатиме перевірку на доброчесність. За підсумками такої перевірки всі співробітники будуть переведені на контрактну форму роботи з відповідним випробувальним терміном.

 

Довідково

У 2020 році Україна розпочала процес запровадження режиму спільного транзиту (NCTS). NCTS — технологія, яка лежить в основі європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Конвенція є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Туреччиною, Північною Македонією та Сербією. Щоб приєднатися до Конвенції, Україна має запровадити NCTS.

Після приєднання до Конвенції, митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ. Для бізнесу використання однієї транзитної декларації для доставки вантажів з однієї країни в іншу (від митниці відправлення до митниці призначення), згідно із процедурою спільного транзиту, зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та ефективного використання бюджетних коштів при фінансуванні одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка” (проект №5064).

Документ визначає порядок призначення і виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини, при усиновленні, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч та інші види тяжких хвороб.

Для організації бюджетного фінансування вартість одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” становить три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель.

Закон направлений на підпис Президенту України.

У 2020 році, на замовлення ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», розпочато капітальний ремонт відразу двох ділянок автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-04-08 Гайсин –Теплик: км 0+800 – км 7+933 та км 7+933 – км 17+860 (у межах населених пунктів)

Україна уклала договір з американською фармацевтичною корпорацією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини проти COVID-19, про що у лютому домовлялися Президент України Володимир Зеленський та головний виконавчий директор Pfizer Альберт Бурла.

«Сьогодні дуже важливий день для України і для українців – ми сьогодні нарешті підписали важливий контракт з компанією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини Pfizer. Це дійсно складно було зробити, але завдяки розмові з керівником компанії Pfizer Альбертом Бурлою – в мене з ним була розмова 8 лютого – він пообіцяв, що зробить усе можливе й неможливе. І зробив це», – сказав Володимир Зеленський. 

Безпосередньо переговорним процесом щодо постачання препарату в Україну за дорученням Глави держави займався керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

«Висловлюємо подяку доктору Альберту Бурлі та його колегам за підтримку українського народу в цей важкий час», – зазначив керівник Офісу Президента.

Він додав, що співпраця з американськими фармацевтичними компаніями буде продовжуватися й розширюватися.

Нагадаємо, 8 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою правління, головним виконавчим директором фармацевтичної корпорації Pfizer Альбертом Бурлою, під час якої голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 1 квітня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків.

У засіданні взяли участь Голова Національного банку України Кирило Шевченко, Міністр юстиції Денис Малюська, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, Директор – розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут та інші.

Учасники засідання обговорили шляхи врегулювання проблемних питань із повернення активів збанкрутілих банків.

«Консолідований погляд на проблему й стратегічне бачення — це є одні з основних завдань нашої робочої групи. Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Голова НБУ Кирило Шевченко поінформував про поточний стан справ із поверненням активів збанкрутілих банків.

У свою чергу Світлана Рекрут розповіла про заходи, вжиті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задля повернення активів збанкрутілих банків. А також запропонувала кроки для того, щоб прискорити та покращити роботу в цьому напрямку, зокрема розробити конкретний план заходів щодо повернення активів колишніми акціонерами.

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко зі свого боку зауважив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4546, який дасть можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб бути більш дієвим у питанні повернення активів. Зокрема, законодавча ініціатива передбачає вдосконалення механізмів збереження активів банків, що виводяться з ринку, запобігання втрати їхнього майна й задоволення більшої кількості кредиторів банку.

За підсумками засідання Прем’єр-міністр доручив учасникам міжвідомчої робочої групи підготувати пропозиції щодо розроблення консолідованої стратегії у питанні повернення активів збанкрутілих банків.

Городківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Крижопільського центру первинної медико-санітарної допомоги відчинила свої двері для прийому пацієнтів. Ознайомився із лікувальними потужностями закладу та поспілкувався з медпрацівниками Голова ОДА Сергій Борзов.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 1 квітня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків.

У засіданні взяли участь Голова Національного банку України Кирило Шевченко, Міністр юстиції Денис Малюська, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, Директор – розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут та інші.

Учасники засідання обговорили шляхи врегулювання проблемних питань із повернення активів збанкрутілих банків.

«Консолідований погляд на проблему й стратегічне бачення — це є одні з основних завдань нашої робочої групи. Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Голова НБУ Кирило Шевченко поінформував про поточний стан справ із поверненням активів збанкрутілих банків.

У свою чергу Світлана Рекрут розповіла про заходи, вжиті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задля повернення активів збанкрутілих банків. А також запропонувала кроки для того, щоб прискорити та покращити роботу в цьому напрямку, зокрема розробити конкретний план заходів щодо повернення активів колишніми акціонерами.

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко зі свого боку зауважив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4546, який дасть можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб бути більш дієвим у питанні повернення активів. Зокрема, законодавча ініціатива передбачає вдосконалення механізмів збереження активів банків, що виводяться з ринку, запобігання втрати їхнього майна й задоволення більшої кількості кредиторів банку.

За підсумками засідання Прем’єр-міністр доручив учасникам міжвідомчої робочої групи підготувати пропозиції щодо розроблення консолідованої стратегії у питанні повернення активів збанкрутілих банків.

Український Парламент буде робити все можливе в межах своїх повноважень щодо підтримки медичної галузі та бізнесу в період пандемії коронавірусної інфекції. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

За словами Голови Парламенту,  фактично Україна зіткнулася з третьою хвилею коронавірусу. Він зазначив, що за поточними показниками захворюваності наразі немає необхідності в загальнодержавному локдауні, та висловив сподівання, що потреби в ньому не виникне.

“У разі повторного введення локдауну, бізнесу буде його важко пережити. Це стане серйозним ударом для нього. Як влада ми повинні  будемо допомогти вийти з цієї ситуації. Але нічого не можна порівняти з життями людей”, -  наголосив Голова українського Парламенту.

Дмитро Разумков зазначив, що подолання викликів пандемії залежить і від центральної, і від місцевої влади. “Особливо багато залежить і від кожного з нас. Оскільки, якщо ми не будемо дотримуватися правил безпеки, то коронавірусна інфекція продовжить поширюватися й надалі”, - додав Голова Парламенту.

 

Перша леді України Олена Зеленська провела відеоконференцію з першою леді Французької Республіки Бріжит Макрон.

Під час розмови дружини президентів обговорили пріоритетні теми співпраці, серед яких – досягнення цілей «Партнерства Біарріц», зміцнення українсько-французьких культурних зв’язків і подальше впровадження україномовних аудіогідів у Франції.

«Світ від початку пандемії COVID-19 суттєво змінився. «М’яка сила», яка є основним інструментом діяльності перших леді, набула ще більшого значення. Я із захопленням спостерігаю за ініціативами пані Бріжит у напрямку підтримки медичних працівників та установ у Франції, а також загалом психічного здоров’я всієї нації», – зауважила дружина Президента України.

Бріжит Макрон високо оцінила відданість Олени Зеленської тематиці рівності та рівних можливостей чоловіків і жінок.

Перша леді України запросила дружину Президента Франції взяти участь у відкритті україномовного аудіогіда у Версалі.

«Протягом останнього року ми активно впроваджували україномовні гіди у світових культурних пам’ятках. Я дуже рада, що від адміністрації Версалю ми також отримали згоду. Вже в середині квітня ми плануємо запустити україномовний аудіогід у палаці», – поділилася планами Олена Зеленська.

Перші леді України та Франції домовилися продовжувати тісний діалог з питань культурних проектів та рівності.

Довідка. Україна отримала офіційний статус учасниці Міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей «Партнерство Біарріц» у вересні 2020 року. Приєднання нашої країни до Партнерства ініціювала перша леді України в грудні 2019 року.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, ініційована Оленою Зеленською, спрямована на створення умов для рівного доступу до публічних просторів для громадян з тимчасово чи постійно обмеженою мобільністю, людей з інвалідністю, батьків із візками, людей на візках тощо.

У 2021 році із державного бюджету місцевим бюджетам буде виділена субвенція в обсязі 150 мільйонів гривень на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної освіти). Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступного слова на засіданні Уряду 31 березня.

Денис Шмигаль наголосив, що навчально-практичних центрів в Україні має ставати більше, а головне, щоб вони були інноваційними та забезпечували учнів сучасними навичками. Так, Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке вдосконалює порядок та умови надання відповідної субвенції.

«Інвестиції в людський капітал — це одна з найкращих інвестицій, яку може зробити держава. Тому цього року ми збільшили бюджет Міністерства освіти і науки на 25%, і тому ми продовжимо активно інвестувати в якість освіти наших дітей», — підкреслив очільник Уряду.

Як зауважив Прем’єр-міністр, кошти будуть передані на місця для того, щоб громади могли їх використати на розвиток тих спеціальностей, які будуть найбільш актуальними на ринку праці у межах того чи іншого регіону.

«Це ситуація win-win, коли у виграші всі: громада  фактично створює замовлення через заклад профтехосвіти на той чи інший напрям, роботодавець отримуватиме якісно підготовлені кадри, абітурієнти матимуть гарантовану роботу», — зазначив Денис Шмигаль.

Український Парламент буде робити все можливе в межах своїх повноважень щодо підтримки медичної галузі та бізнесу в період пандемії коронавірусної інфекції. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

За словами Голови Парламенту,  фактично Україна зіткнулася з третьою хвилею коронавірусу. Він зазначив, що за поточними показниками захворюваності наразі немає необхідності в загальнодержавному локдауні, та висловив сподівання, що потреби в ньому не виникне.

“У разі повторного введення локдауну, бізнесу буде його важко пережити. Це стане серйозним ударом для нього. Як влада ми повинні  будемо допомогти вийти з цієї ситуації. Але нічого не можна порівняти з життями людей”, -  наголосив Голова українського Парламенту.

Дмитро Разумков зазначив, що подолання викликів пандемії залежить і від центральної, і від місцевої влади. “Особливо багато залежить і від кожного з нас. Оскільки, якщо ми не будемо дотримуватися правил безпеки, то коронавірусна інфекція продовжить поширюватися й надалі”, - додав Голова Парламенту.

 

За минулу добу в Україні проти COVID-19 було щеплено 17170 осіб. З них вакциновано 1 дозою – 17170 людей, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) –  0 осіб. Усього з початку кампанії з вакцинації щеплено 248 736 осіб, з них отримали 1 дозу – 248 734 людини, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 2 особи.

 За 31 березня 2021 року було зроблено на 1498 щеплень менше, ніж за попередню добу.  Вакцинацію здійснювали силами 163 мобільних бригад з імунізації та 793 пунктів щеплень.

Найбільшу кількість щеплень за 31 березня 2021 року було проведено у м. Києві – 1720 щеплень, а за весь період вакцинальної кампанії – також у м. Києві – 19009 щеплень. 

Розподіл проведених щеплень за регіонами за минулу добу виглядає так:

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. Вона відбуватиметься в п’ять етапів. На першому етапі щеплюватимуть медичних працівників ковідних лікарень, бригади екстреної допомоги, співробітників лабораторій, що тестують на COVID-19, мешканців та персонал будинків для людей похилого віку та військових на фронті. Усі щеплення є добровільними й безоплатними.

На сьогодні Україна отримала 500 тис. доз вакцини Covishield виробництва індійського Інституту сироватки крові. Ця вакцина схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. В Україні вакцину зареєстрували 22 лютого 2021 року.

Також, в Україну прибуло 215 тис. доз вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech.  Вакцина Sinovac (CoronaVac) спершу повинна пройти лабораторний контроль Міністерства охорони здоров’я. Вона також знаходиться на останніх стадіях погодження Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного застосування. В Україні вакцину зареєстрували  9 березня 2021 року.

Дізнавайтеся більше про заходи протидії COVID-19 за номером контакт-центру 0 800 60 20 19 та на сайті vaccination.covid19.gov.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реалізація вказаного проекту стала можливою завдяки програмі Президента України EMERGENCY-2020, яка відноситься до Національної програми «Велике будівництво». Програма передбачає облаштування приймальних відділень опорних лікарень у єдиному стандарті – від добору кольору до розташування кімнат. Усі лікарні матимуть відповідний перелік обладнання, що має забезпечити доступність усіх медичних послуг. Головна мета проекту – створити комфортні для пацієнта умови.

Про завершення 1 черги будівництва приймального відділення КНП «Жмеринська ЦРЛ» розповів Голова ОДА Сергій Борзов, зокрема зазначивши: «У відділенні проведено заміну всіх інженерних систем, зокрема опалення, водопостачання та водовідведення, електрика, вентиляція. Розведено систему медичних газів у приміщеннях, обладнано пожежну сигналізацію. Відремонтовано приміщення всередині лікарні з урахуванням норм і потреб для маломобільних груп населення, обладнано рецепцію, приміщення для встановлення обладнання КТ, УЗД та рентген кабінет. Нині облаштовується під’їзд для «швидкої» та проводиться благоустрій території».

До слова, в Жмеринській ЦРЛ ліжковий фонд складає 225 ліжок, з них 35 терапевтичних, 40 кардіологічних, по 5 інфекційних дорослих і дитячих, 21 хірургічних, 15 травматологічних та ін.

Загальна кошторисна вартість будівництва 21794,825 тис. грн. 1 черга – 13618,66 тис. грн.,2 черга – 7806,78 тис. грн. У 2020 році профінансовано 8899,85 тис. грн., з них державний бюджет – 8368,89 тис. грн., місцевий бюджет – 530,96 тис. грн. Освоєно – 8526,00 тис. грн.

«Будівельні роботи на об’єкті завершуються, готовність 1-шої черги 100%.Ще наприкінці 2020 року отримано обладнання для кабінету КТ , яке вже змонтовано. 16 березня отримано обладнання УЗД та рентген, яке буде встановлено в квітні цього року. Оновлене відділення дасть змогу забезпечити швидке реагування на невідкладні стани, проводити якісну діагностику та, за необхідності,  проводити швидку госпіталізацію пацієнтів», - підкреслив Сергій Борзов.

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny#sigFreeId01786b9a3b

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів організаційне засідання Консультативної ради з питань забезпечення гарантій прав і основоположних свобод осіб, які брали участь у захисті України. На зустрічі були розглянуті першочергові завдання новоствореного дорадчого органу при Президентові України.

Андрій Єрмак відзначив гостру потребу у створенні цієї ради. «У суспільстві є запит і назріла потреба у створенні такого органу», – констатував він.

Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна додала, що завдяки своїм мужнім захисникам Україна зуміла відстояти незалежність та суверенітет і неодмінно здобуде перемогу й відновить територіальну цілісність.

«А ветерани мають отримати відповідний правовий захист з боку держави», – переконана вона.

За словами очільниці Мінветеранів, робочі групи у складі Консультативної ради займатимуться, зокрема, напрямом безпосередньої допомоги у конкретних випадках порушення прав ветеранів, а також превентивним освітнім напрямом, щоб правоохоронні та судові органи вміли працювати зі справами, які стосуються ветеранів.

Але робота ради не зводитиметься лише до юридичних аспектів, адже одне із завдань цього консультативного органу – не допускати дискредитації звання ветерана.

Голова Консультативної ради Альона Вербицька зазначила, що сім років займається захистом прав військовослужбовців і розуміє, як гостро стоїть питання справедливості, особливо щодо захисників-добровольців, які через прогалини в законодавстві фактично мають нести відповідальність за свій патріотизм.

«Дуже потрібна платформа, на якій ми зможемо зібратися й опрацювати всі справи та звернення щодо біди, з якою зіткнулися наші добровольці, захисники, і по можливості допомогти вирішити ці питання», – сказала вона.

Як зазначила Альона Вербицька, члени Консультативної ради, серед іншого, будуть залучені до напрацювання проектів законів задля розв'язання системних проблем.

Голова Консультативної ради додала, що у своїй роботі орган використовуватиме досвід інших країн, урядових і неурядових організацій у цій сфері, щоб імплементувати його в українське законодавство.

Заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець звернув увагу також на необхідність реформування військової юстиції.

«Окрім поточних питань, консолідація всієї роботи має бути втілена у подальше реформування військової юстиції», – сказав він.

Учасники зустрічі також обговорили можливості надання первинної правової допомоги, доцільність напрацювання протоколів дій для поліцейських, освітні питання.

«Я сподіваюся, що ця Консультативна рада буде активною і, головне, – ефективною та принесе результати для України і її громадян», – зазначила ветеран, доброволець батальйону «Айдар» у 2014-2015 роках, очільниця жіночого ветеранського руху Андріана Арехта.

Вона зауважила, що очікує від ради доведення до завершення справ, які, зокрема, стосуються ветеранів, та звільнення невинних.

«Сьогодні всі ветерани російсько-української війни потребують справедливості щодо захисту їхньої честі та гідності. А випадки засудження та відкриття справ показують, що у нас є політика неповаги до захисників та захисниць України. І це потрібно змінювати», – сказала Андріана Арехта.

Вона наголосила, що ветерани – це проактивні громадяни, які готові відстоювати, змінювати та будувати нашу країну.

Ветеран Вельдар Шукурджиєв процитував ініціативу Президента України щодо створення Консультативної ради, зазначивши, що рада захищатиме права ветеранів, волонтерів, політв’язнів, а також постраждалих на Майдані.

«Роботи з 2014 року накопичилося дуже багато. Ми знаємо, що є деякі судові рішення, які мають значний суспільний резонанс. Суспільство вимагає справедливості», – зауважив Вельдар Шукурджиєв.

«Рада досить широка. У ній представлені всі – від громадських активістів до народних депутатів і міністрів. Це значний крок уперед у розвитку демократії в Україні», – додав він.

На майданчику ради спільно працюватимуть представники Офісу Президента, центральних органів виконавчої влади та громадянського суспільства, правозахисники, представники медіа, що дасть можливість актуалізувати питання захисту ветеранів та інформувати про це суспільство.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 30 березня відбулася онлайн-нарада щодо механізмів, які мають забезпечити громадянам України можливість безперешкодно подорожувати іншими країнами у період пандемії.

«Ми активно спостерігаємо, до яких дій вдаються європейські країни у цьому напрямку. Вивчаємо, які саме дані вони збирають та як використовують, аби дати новий розвиток туризму й не тільки. Цей вивчений досвід ми потім використаємо в Україні в необхідному форматі, щоб громадяни, попри пандемію, могли вільно й безпечно подорожувати світом», — зазначив Денис Шмигаль.

У нараді взяли участь Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, заступник Міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Під час наради Прем’єр-міністр доручив Міністру закордонних справ Дмитру Кулебі обговорити та проаналізувати з міжнародними партнерами всі деталі співпраці в цьому питанні.

За словами Віце-прем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Україна з технічної точки зору готова до того, щоб долучитись до подібної роботи, і брати активну участь в розробленні й тестуванні таких механізмів.

Крім того, учасники наради обговорили питання записів на вакцинацію та у лист очікування на вакцинацію від COVID-19.

  1. Верховна Рада буде робити все можливе, щоб підтримати медичну галузь та бізнес у період пандемії COVID-19, - Дмитро Разумков
  2. На Вінниччині триває розбудова дорожньої інфраструктури в рамках "Великого будівництва"
  3. Збережіть своє життя, дотримуйтесь протиепідемічних норм під час користування громадським транспортом
  4. Комюніке щодо Міжнародного договору про пандемію
  5. Денис Шмигаль: Створення Національного фонду інвестицій стане черговим кроком для реалізації важливих для України проектів
  6. Верховна Рада зацікавлена у співпраці з Європарламентом щодо продовження парламентської реформи в Україні, - Дмитро Разумков
  7. Вакцинація від COVID-19 в Україні: оперативні дані за 29 березня 2021 року (2)
  8. На Вінниччині учасники АТО/ООС вакцинувались від COVID-19
  9. Збережіть своє життя, дотримуйтесь протиепідемічних норм під час користування громадським транспортом
  10. З перших днів російської агресії Нацгвардія була в епіцентрі боротьби за незалежність України – привітання Президента з Днем Національної гвардії

Сторінка 1 із 138