Сьогодні медична система України може витримати близько 15 тис. нових інфікованих COVID-19 на добу, хоча ще недавно критичною була кількість приблизно 9,5 тис. хворих щодня. Відбувається активне переобладнання лікарень та забезпечення медиків. Але цей ресурс не безкінечний, тому громадяни мають дотримуватися карантинних обмежень. Про це розповів Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю «Осінь-2020: перемоги та виклики» чотирьом українським телеканалам.

Глава держави зазначив, що жорсткий локдаун повністю зупинить економіку України, і зараз його запровадження недоцільне.

За словами Президента, оцінка кількості щоденних заражень, за якої держава буде змушена вдатися до жорстких карантинних заходів, змінюється залежно від готовності медичних закладів.

«Місяць тому ми вважали, що при 9,5 тисячах захворілих на день наша медицина зупиниться – не буде вистачати ліжок в інфекційних лікарнях та медиків... На сьогодні міністр Степанов правий, що при 15 тисячах ми можемо ввести локдаун», – наголосив Глава держави.

Він додав, що одним з визначальних чинників є наявність лікарів, які зможуть надавати допомогу хворим на COVID-19. Їхню кількість намагаються збільшити шляхом перепрофілювання відділень медзакладів та залучення інтернів і студентів. Але цей ресурс не безмежний.

«Ми не можемо перепрофілювати всю медичну систему України під хворих на COVID-19. Не можуть мільйони лікарів несподівано з'явитися в Україні. Це велика проблема, і саме через це ми звертаємось до людей – ми розуміємо втомленість, але носіть, будь ласка, маски – не тільки для себе, але й для свого оточення», – зазначив Володимир Зеленський.

На переконання Президента, навесні країна не була готова до епідемії коронавірусної хвороби, зокрема не було вертикалі санітарних лікарів, виробництва індивідуальних засобів захисту, апаратів ШВЛ. Наразі владі вдалося забезпечити населення та лікарні необхідним захистом, медобладнанням і тест-системами.

На запитання щодо нецільового використання коштів з Фонду боротьби з коронавірусом Президент зауважив, що COVID-фонд складається не з окремо наданих грошей, а з коштів державного бюджету, які раніше виділялись на різні програми, але їхня реалізація була тимчасово зупинена через епідемію. Так, за словами Володимира Зеленського, програма «Велике будівництво» фінансується завдяки частині коштів, які НАК «Нафтогаз України» виграла у Стокгольмському арбітражі в російської компанії «Газпром». Програма передбачає відновлення доріг, якими, серед іншого, «швидкі» доправляють хворих до лікарень.

«Ніхто від COVID-хворих гроші не забирав», – наголосив Глава держави.

Президент також відзначив кваліфікацію українських медиків у лікуванні коронавірусних хворих та важливість їхнього достатнього грошового забезпечення.

«У нас майже найнижчий у Європі показник смертності – 1,9% (від кількості хворих. – Ред.) через те, що лікарі знають, як лікувати COVID-хворих. Вони швидко навчилися – італійці не просто так запрошували наших медиків», – зауважив Президент, додавши, що з вересня медичним працівникам підвищили зарплати.

Володимир Зеленський також вважає доцільним посилення відповідальності за недотримання карантинних заходів. Він додав, що регулярно проводить наради, зокрема з представниками місцевої влади, щодо небезпеки нової хвилі епідемії. І вже розпочаті кримінальні провадження проти міських голів через недотримання карантину.

Президент також розповів, що клінічні випробування (поки що не на людях) проходить унікальна українська вакцина від COVID-19. Фахівці працювали над препаратом близько шести місяців.

Глава держави зауважив, що в Україні ще з радянських часів ніхто не займався розробкою вакцин. Він додав, що якщо вакцина проти коронавірусу успішно пройде випробовування – він готовий випробувати її на собі.

«Але, незважаючи на нашу українську вакцину, якщо у когось підтверджена вакцина буде раніше, ми будемо закуповувати у будь-якому випадку. Ми не чекатимемо нашої, але потім її теж додамо. Бо з COVID ми будемо боротись не один рік. Вакцина буде працювати багато років», – розповів Президент.

22 жовтня під головуванням Прем’єр-міністр України Дениса Шмигаля відбулась нарада з обговорення питання створення інфраструктури для розбудови фондового ринку в Україні.

Участь у нараді взяли Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв, Директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі, старший банкір ЕБРР Ірина Кравченко та представники Уряду.

Прем’єр-міністр України заслухав концепції розвитку фондового ринку в Україні та підтримав ініціативу щодо підписання меморандуму з міжнародними партнерами і стейкхолдерами, який включатиме покрокову імплементацію з розбудови необхідної фінансової інфраструктури для розвитку фондового ринку в Україні та засвідчить пріоритетність відповідної реформи для Уряду України.

«Час експериментів завершився. Нам потрібні чіткі проектні кроки, які призведуть до виникнення цивілізованого ринку. Політична воля та підтримка Уряду точно є», - наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду зазначив, що створення фондової платформи може зайняти три роки та висловив сподівання, що до роботи буде долучена якомога більша кількість міжнародних експертів, які вже мають працюючі фінансові моделі у своїх країнах.

«Є таймлайн – трирічний часовий горизонт. Повноцінне створення фондової площадки в Україні займе певний час, тому що це потребує зміну законодавства та правил», - зазначив Глава Уряду.

Директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі у свою чергу заявив про підтримку реформи фондового ринку: «Це великий амбітний проект, який матиме трансформуючий ефект на українську економіку. Проект змінить те, як міжнародні інвестори дивляться на Україну, якщо він буде впроваджений правильним чином. Це більше ніж ідея, ми хочемо, щоб платформа для торгівлі різними видами активів була реальністю».

Виконання зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС вимагає належного інституційно-правового забезпечення та чіткої координації дій усіх органів влади. На цьому наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час установчого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
 
За його словами, необхідно підвищити рівень реалізації завдань, визначених планом виконання Угоди про асоціацію, зокрема — у частині тих, що покладені на Верховну Раду України.
 

«Згідно з урядовим ресурсом «Пульс Угоди», у 2019 році із задач сфери законодавчого забезпечення лише за 5 із 16 напрямів виконання Угоди про асоціацію було виконано понад 50% передбачених завдань. Натомість за 6 напрямами рівень виконання склав 0%. Це недопустимий підхід», — зазначив Руслан Стефанчук.

 
На його переконання, для забезпечення значно ефективного виконання визначених Угодою цілей і сприяння реалізації Україною її європейських прагнень потрібні:
 
1. Єдиний системний інституційний механізм, єдине бачення процесу імплементації Угоди на рівні Парламенту й Уряду України, які необхідно закріпити законодавчо.
 
2. Ефективний парламентський контроль за процесом наближення законодавства та нагляд за якістю гармонізації законодавства України до права ЄС. «Треба контролювати те, що робимо разом, а не здійснювати функцію стороннього наглядача», — додав Руслан Стефанчук.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Належна якість законопроєктів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для Парламенту важливо отримувати їх із таблицями відповідності положень, що мають включати:
 
  • — норми ЄС, які впроваджуються в законодавство України,
  • — пропозиції до проєктів актів з урахуванням цих норм,
  • — пояснення: якою мірою (частково чи повністю) мають бути впроваджені положення acquis ЄС й обґрунтування чому;
  • — як ця норма, у разі її прийняття, буде застосовуватися; чи буде досягнуто результату, який очікується.
 
4. Здійснення оцінки впливу, проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis ЄС.
 
5. Отримання інформації про те, чи погоджені законопроєкти, що надходять до Верховної Ради України й зазначаються як пріоритетні, з відповідними структурами ЄС на переговорному рівні.
 
6. Посилення рівня координації зусиль між профільними Міністрами й Урядовим офісом із питань європейської інтеграції, між Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України.
 
Насамкінець Руслан Стефанчук наголосив на тому, що «Угода про асоціацію між Україною та ЄС залишається дорожньою картою для впровадження амбітної програми реформ у нашій країні. Без відчутного і сталого успіху у виконанні Угоди Україні буде складно забезпечити подальшу підтримку ЄС у впровадженні реформ в Україні. Від ефективного виконання Угоди залежать і перспективи подальшого поглиблення відносин України з ЄС».

Дорогий народе! Шановні громадяни України!

                Шановні народні депутати, пане Голово, пане Прем’єр-міністре, члени уряду та Офісу Президента, шановні судді, представники дипломатичного корпусу, ваші блаженства, шановні журналісти!

                Відповідно до Конституції України, звертаюся з посланням про внутрішнє та зовнішнє становище України. І такий офіційний початок буде єдиним спільним із попередніми посланнями президентів України.

                Час змінювати традиції. Раніше депутатам роздавали величезний талмуд, який вони не збиралися читати, а Президент не збирався виконувати.

За QR-кодом, що лежить перед вами, ви зможете завантажити це послання.

Для тих, хто не вміє або думає, що це – частина плану Білла Гейтса з чипування населення, – послання з’явиться на офіційному сайті Офісу Президента.

                Друге. Я пропоную з наступного року запрошувати з кожної області України військових, медиків, учителів, студентство, молоді родини, пенсіонерів, громадських діячів, підприємців, науковців, митців, спортсменів.

І звітувати про те, що зроблено, та презентувати плани на майбутнє людям, які найняли мене на роботу на п'ять років.

                З радістю зроблю це й сьогодні. Основа мого звіту – логічна, але нетипова. Бо зазвичай про цей документ після перемоги президенти воліють не згадувати.

Це – передвиборча програма. І разом з громадянами України сьогодні ми відверто обговоримо кілька важливих питань.

Що я обіцяв? Що зробив? Що не зробив і чому? Що буде зроблено й коли?

                Не витрачатиму багато часу на детальний аналіз країни, яку у 2019 році ми отримали у спадок. Це чудово бачили і знали всі українці. І багато присутніх у цій залі. У попередні роки кожна партія, крім «Слуги Народу», мала у своїх лавах або колишнього Президента, або двічі Прем’єр-міністра, міністра промисловості, надзвичайних ситуацій, економічного розвитку, соціальної політики, заступників міністра освіти і науки та охорони здоров’я.

               Сьогодні всі вони активно роздають поради: як подолати корупцію, підняти економіку та медицину, будувати дороги та досягти в Україні миру. Залишимо у дужках питання, чому вони самі не зробили цього. Поговоримо про те, що сьогодні, завтра та післязавтра будемо робити ми.

                Почнемо з теми, якої не було в моїй чи будь-якій іншій програмі. Про яку ніхто не думав ні в Україні, ні у світі. Це COVID-19.

               З початком його поширення ми вжили жорстких, та ефективних заходів. Ми обирали між двома сценаріями – поганим та ще гіршим. Удар по економіці через карантин чи величезна кількість хворих і померлих? Звісно, ми вибрали перший варіант.

                Вдалося зберегти життя тисячам українців та виграти дуже цінний час.

Бо навіть медичні системи найуспішніших країн були неготовими до коронавірусу, а наша медицина – тим паче. Була зруйнована система лабораторій – в Україні їх було аж цілих п'ять. Зараз – у десятки разів більше. Ми відновили вертикаль державних санітарних лікарів. А якщо хтось думає, що у Державному резерві на нас чекали заповнені полиці з усім необхідним – розчарую. Маски востаннє закуповувались у 2007 році, і термін їхньої придатності давно минув.

                Ми швидко подолали дефіцит. Спочатку – організували поставки з Китаю та Південної Кореї. Маски, тести, дезінфектори, костюми, апарати ШВЛ. А згодом – розгорнули та налагодили масштабне українське виробництво.

                Ми підвищили заробітні плати медикам, що протидіють COVID-19, до 300%. Так, через недосконалість бюрократичної системи з виплатами в регіонах були складнощі, але вони в минулому.

Ідуть клінічні випробування українських препаратів, що мінімізують ризики ускладнень і смертності від COVID-19.

                Ми витримали перший етап та пройшли його з мінімальними втратами. Так, є прогнозоване скорочення економіки та ВВП. Але воно торкнулося всіх країн світу. Та порівняно з багатьма європейськими країнами наше падіння менше.

               Як і відсоток смертності від COVID-19. Німеччина – 4%, Франція – 9%, Велика Британія – 11%. Україна – 1,9%. Ми не радіємо і співчуваємо іншим. Більше того – не маємо права розслабитись. Протидія COVID-19 триває. Рекорди з кількості хворих фіксуються в усьому світі щодня, на жаль, Україна не виняток. Адаптивний карантин і менш суворі заходи безпеки були необхідні для відновлення економіки України. Та це не скасовує елементарних правил.

                Я хочу звернутися зараз до всіх до громадян, які, незважаючи на страшні щоденні цифри, або взагалі не носять маски, або роблять це для галочки. Маска на вашому обличчі – це безпека інших людей. Депутатів це також стосується.

                Зрозуміло, що свої корективи вносять і місцеві вибори. Місцева влада хоче подобатись виборцям. Саботує рішення уряду і поводить багатотисячні концерти на день міста.

                Це гра у «злого поліцейського» у столиці та «доброго» на місцях.

Знайте: можливо, кількість голосів за вас у вашому регіоні буде більшою.

Але кількість хворих та померлих буде не вашій совісті.

                Хай там як, я вірю, що ми все подолаємо. Ми вже обговорили з європейськими партнерами постачання в Україну вакцини, щойно вона з’явиться. У нас неймовірні медики. Та всі інші, хто протидіє коронавірусу. Головне – бути згуртованими. Ми не раз доводили, що коли українці згуртовані, вони можуть перемогти будь-які віруси – хоч з Китаю, хоч від північного сусіда.

                Ми запам’ятаємо 2020 рік надовго. Він приніс Україні чимало лих, які ми пережили разом з вами. COVID-19, збиття нашого літака в Ірані, масштабні лісові пожежі, паводок на заході України, посуха на півдні. Катастрофа літака з військовими льотчиками та курсантами.

                Маємо зробити правильні висновки та стати сильнішими. Запобігати загрозам, щоб не долати наслідки. Провадити нову філософію – країна, яка завжди готова до всього. Або здатна максимально швидко адаптуватися та протидіяти новим загрозам. Цей принцип я представлю сьогодні, хоча його й не було в моїй програмі.

                Повернемось безпосередньо до неї – до програми. Пункт, який не був першим, але є найголовнішим для мене і, переконаний, для всіх українців, це завершення війни на Донбасі, настання миру, повернення наших людей та повернення наших територій.          

                Ми розблокували Нормандський процес, заблокований з 2016 року. Вдалося звільнити та повернути рідним 136 наших людей. Це наші моряки, це Олег Сенцов, Едем Бекіров, Олександр Кольченко, Станіслав Асєєв та багато інших. Ми боремось за кожного українця – і військового, і цивільного. Для мене людина – найвища цінність. І кожен громадянин має знати: я – українець, і моя держава мене не залишить.

                Процес звільнення наших громадян триває, ми пам’ятаємо про всіх, хто досі перебуває в полоні, і робимо все для їхнього повернення.

                27 липня було оголошено про припинення вогню. Сьогодні режим тиші триває 86-й день поспіль – найдовше за роки війни.

                Чи ідеальний він? Ні. Чи є порушення? Так. Чи є спроби його зірвати? Безумовно. Але треба визнати – кількість пострілів суттєво зменшилась. За всі ці дні ми маємо одну бойову втрату. Це боляче. Але те, що з’явилися дні, тижні і навіть уже місяці, коли ми не ховаємо своїх героїв, коли не плачуть матері та діти, – дає нам надію. Коли місцеві жителі кажуть, що не слухають новини про «тишу», бо чують реальну тишу, – це дає надію.

                Європейський Союз, США, Канада, Велика Британія, Туреччина та інші наші партнери продовжують незмінну підтримку України.

                Наші дипломати безперервно працюють для підготовки наступного Нормандського саміту в Берліні. Ми чекаємо на його найскоріше проведення і продовження діалогу та руху задля настання в Україні бажаного миру.

                Ми не забуваємо, що і в Криму, і на окупованому Донбасі живуть наші громадяни. І ми маємо дбати про них та боротися за них.

                Ми відновили міст і дорогу в Станиці Луганській, вирішили питання щодо питної води на Донбасі.

                Ми будуємо нові та зручні, сучасні КПВВ, зокрема й на межі з Кримом. Надважливо, яку Україну бачать наші громадяни, перетинаючи тимчасовий кордон. Ми робимо все, щоб вони бачили її освітленою, асфальтованою та комфортною.

                Ми боремося за молодь на цих територіях, за їхній розум. З цього року діти з Криму та ОРДЛО можуть вступати в усі заклади вищої освіти України та навчатися там безкоштовно. 

                Ми дуже хочемо, щоб люди там знали правду про Україну від України, а не від Кисельова. Ми запустили канал «Дом», що мовить на Крим та Донбас. Зрозуміло, ми не можемо мати об’єктивні цифри переглядів там, але шквал постійної критики каналу «Дом» з боку російських ЗМІ свідчить, що справа рухається у правильному напрямку.

                Я завжди запрошую світових лідерів відвідувати не тільки Київ – відвідати Донецьку та Луганську області разом зі мною. Ми вже зробили це з Дональдом Туском, Президентом Швейцарії пані Соммаругою, спецпредставником голови ОБСЄ Мартіном Сайдіком, послами Німеччини та Франції в Україні – пані Фельдгузен та паном де Понсеном. Вони бачать реальну ситуацію там і передають її іншим нашим партнерам. Я дуже радий, що завтра і 120 депутатів партії «Слуга Народу» поїдуть на Донбас.

Не в Туреччину, не на Мальдіви, як колись. Депутати поїдуть на передову.

І почують про ситуацію там не із соціальних мереж, а від наших військових та місцевих мешканців.

                Мир на Донбасі та деокупація Криму – мої ключові пріоритети. На жаль, у порядку денному Нормандського формату ніколи не було питання Криму. Але воно було, є й буде завжди у нашому порядку денному. Допоки Крим залишається окупованим, а українці та кримські татари зазнають регулярних переслідувань – світ не має забути про Крим.

                Можна скільки завгодно постити веселі меми про гарантії безпеки Будапештського меморандуму, однак це не поверне наші території.

                Ми шукаємо нові дієві інструменти для цього. Повернули питання Криму в міжнародний порядок денний. Ми створюємо формат «Кримська платформа». Це координація міжнародних зусиль для захисту прав кримчан та деокупації півострова. Я вже предметно обговорив цю ініціативу з представниками Європейського Союзу, Великої Британії, Канади, Туреччини та іншими партнерами. Багато з них готові приєднатися та брати в ній активну участь.

               Крім того, щоб на «Донбас Арені» залунав український гімн, а над Кримом замайорів наш прапор, ми повинні ухвалювати рішення, які наблизять деокупацію. Всі українці мають однаково розуміти, що буде після звільнення та повернення наших тимчасово окупованих територій. Досягнувши миру, ми розпочнемо безпечну реінтеграцію, користуючись успішним міжнародним досвідом. Це пакет законів про перехідний період, насамперед – про відповідальність.

                Тут існує велике поле для маніпуляцій. Давайте зупинимося детальніше. Страшне слово «амністія» – не про всіх і не про уникнення відповідальності.

А про мільйони наших громадян, на чиїх руках немає крові і які зараз фактично самі перебувають у заручниках в окупанта. І їм потрібен чіткий сигнал – не варто боятися, гідне майбутнє – тільки з Україною.

                Вже сьогодні на вільних територіях Донеччини й Луганщини ми будуємо новий Донбас. Сучасний, безпечний, заможний. Але щоб зробити таким регіон, який найбільше постраждав від російської агресії, потрібні особливі економічні умови. Нам потрібна Стратегія розвитку економіки Донецької та Луганської областей, що включатиме податкові та митні преференції, страхування військово-політичних ризиків для інвесторів, арбітраж за міжнародними стандартами. Робота над нею вже почалася.

                Окремо вкотре підкреслю – настання миру в Україні не означає, що ми перестанемо дбати про армію. Навпаки, лише сучасне та боєздатне військо буде гарантом подальшого дотримання миру та запорукою безпеки України.

                Були фейкові повістки у військкомат, страшилки, що Зеленський розвалить армію. Все це було. Але є беззаперечні факти. У 2020 році бюджет на армію став найбільшим в історії України. В часи коронакризи він не зменшився ні на гривню. І не розганяйте, будь ласка, «зраду», що у 21-му році ми скоротимо кошти на військо. Це неможливо, тому що бюджет ще не ухвалений. Я не дозволю цього зробити.  Як мінімум, ці кошти залишаться на рівні цього року. Тобто понад 117 мільярдів гривень. Тобто на 15 мільярдів більше, ніж в епоху білбордів про армію.  

                Так, у нас не було таких білбордів, але ми зміцнюємо армію на ділі. Конгрес США затвердив військову допомогу Україні на суму 250 мільйонів доларів. У Великій Британії ми підписали угоду на 1 мільярд 250 мільйонів фунтів стерлінгів для зміцнення Військово-морського флоту України. Ми отримали та очікуємо на додаткові швидкісні катери класу «Айленд». Спільно з Туреччиною ми будемо виробляти корвети, двигуни та військові дрони, розвивати системи ППО.

                Ми почали виготовлення новітніх зразків озброєння: комплекс управління артилерійським дивізіоном «Оболонь-А», мінометний комплекс «Барс»; артилерійські боєприпаси, зокрема для реактивних систем. Випробовується реактивна система залпового вогню «Вільха-М» та системи реактивних снарядів «Тайфун». Триває модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний» та підготовка до випробувань десантних катерів «Кентавр». Прийнято на озброєння протикорабельну крилату ракету «Нептун».

                Ми починаємо будувати дві державні українські військово-морські бази для захисту Чорноморського регіону.              

                Можна брехати про нашу непатріотичну позицію, але вперше з 2014 року добровольці отримали статус учасників бойових дій. Іноземці, які захищали Україну, отримують громадянство. А Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями.

                Ми перевели Генштаб на типову структуру держав – членів НАТО. Успішно провели спільні навчання «Репід Трайдент». Ми продовжуємо втілення стандартів НАТО та сумісність наших військ з військами Альянсу.

Це все – важливі кроки для посилення обороноздатності та безпеки України.

                Та найголовніше, що є у нашого війська, – це люди. Наші бійці. Ми працюємо для забезпечення максимально гідних умов для них та їхніх сімей. Ми будуємо українське військо, яке зможе захистити Україну на суші,

у воді, в повітрі та кіберпросторі. Щоб більше ні в кого не виникало навіть думки посягнути на наш суверенітет, на нашу територіальну цілісність або відібрати у України частину території без єдиного пострілу. Цього не буде ніколи. А ті, хто без бою віддав Крим, мають нести відповідальність.

                Хочу, щоб усім було зрозуміло: питання не в помсті – питання у справедливості. Суспільству потрібні відповіді. І це стосується не лише цього питання. Їх у людей накопичилось тисячі. Відсутність відповідей і справедливості призводить до втрати довіри. Неможливо побудувати успішну країну, якщо суспільство не довіряє державі. Довіра – це не лише про ставлення до державних органів, а й про участь людей у вирішенні проблем та ухваленні рішень.

                Саме тому важливим пунктом моєї програми було народовладдя.

Це поверне довіру громадян до держави та її інституцій. До речі, це проблема не лише України, а й багатьох інших держав. Тому різні інструменти народовладдя та прямої демократії з’являються дедалі активніше. Є багато успішних прикладів їхнього використання у Швейцарії, Канаді, Ірландії.

                Хоча найуспішніший усім вам добре відомий. Це 1 грудня 1991 року. Коли 28 мільйонів 804 тисячі та 71 громадянин України на референдумі проголосували за Незалежність України.

                Пам’ятаючи це, дивно, коли ви кажете, що питати думку українців – небезпечно. Що людей задурять, бо в країні немає вільних, незалежних ЗМІ. Цинічно, що про це кажуть люди, присутні в цій залі. Лідери партій, один з яких володіє трьома телеканалами, а інший – двома.

                Ви кажете, що український народ незрілий, він не готовий ухвалювати рішення. Та я нагадаю, що саме український народ зробив дві революції – у 2004 та 2014 роках. У результаті чого більшість із вас опинилися в цій залі.

                Народовладдя в Україні буде. Всебічний доступ громадян до інформації задля прийняття рішення – буде, це обов’язок держави.

                Люди повинні впливати на актуальні питання і для свого регіону, і для всієї країни. Робити це раз на тиждень, раз на місяць чи раз на рік. Скільки буде потрібно.

                Перший законопроект для народовладдя готовий і поданий мною.

Я закликаю всіх народних депутатів – дайте нарешті українцям реальний механізм, щоб формувати основні завдання для влади, впливати на рішення, відчувати свою причетність до змін. Відчувати, що їхня думка важлива не лише під час виборів. Це – справедливо.

                А справедливість та рівність – це наступний пункт моєї програми.

Я обіцяв почати її з себе. Було багато спроб, та за каденції жодного Президента не було ухвалено закон про імпічмент Президента. Ми це зробили.

                Опоненти кажуть, що це фейк, і насправді закон не працює. Але те саме ви казали і про зняття депутатської недоторканності.

Чому ж тоді вперше в історії України депутат провладної, президентської партії після публікації відео від НАБУ вже через два дні отримує підозру, а через тиждень опиняється в слідчому ізоляторі? А на контраргумент про вихід під заставу скажу: прочитайте, що стосовно цього я пропонував у програмі. І як би там не було – це історичний прецедент. І не єдиний.

Те, що обіцяли всі депутати 28 років, ми зробили за чотири місяці. Зняли депутатську недоторканність. За «кнопкодавство» – кримінальна відповідальність. За прогули – штраф. Ми позбавили державного фінансування партії, які не потрапили в Раду. І я пишаюся, що «Слуга Народу» – єдина партія 9-го скликання, яка відмовилася від цього фінансування та віддала його на боротьбу з COVID-19.

                Ми ухвалили Виборчий кодекс з відкритими списками та ліквідували «мажоритарку». Відбулося повне перезавантаження політичної системи. Сьогодні в Україні немає жодного чиновника, який думає, що він недоторканний або «вічний». Неважливо – голова облдержадміністрації, Генеральний прокурор чи Прем’єр-міністр. Немає результату – немає тебе на цій посаді. Крапка.

                Бо це філософія мого наступного пункту – не людина для держави, а держава для людини. Це новий формат відносин між державою та громадянином. Де держава – це сервіс. Зручний і зрозумілий.

                Для цього ми створюємо державу у смартфоні. Вже 26 мільйонів українців можуть користуватися додатком «Дія» та цифровим посвідченням водія. Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, паспортом просто у смартфоні. Або отримати дозвіл на будівництво в електронному кабінеті забудовника, без участі чиновника.

                Не відходячи від комп’ютера, реєструвати бізнес за 15 хвилин. Швидше, ніж у більшості країн світу. Молоді батьки можуть користуватися сервісом «єМалятко» та отримувати послуги за однією заявою в пологовому будинку або онлайн.

                Ми стали першою країною у світі, що має цифровий паспорт. За допомогою якого можна подорожувати або відкрити банківський рахунок онлайн.

                 І це – лише початок шляху до цифрової держави. 2021 рік стане початком входження країни у режим пейперлес. Жодна державна установа не зможе вимагати від українців жодних довідок, витягів чи інших папірців для отримання державних послуг.

                Наша мета на найближчі роки – сто відсотків державних послуг онлайн. А на наступних президентських виборах громадяни повинні мати можливість за бажанням голосувати в Інтернеті.

                Цифрова країна – це не лише зручно. Це країна, де бюрократія та корупція стануть нетиповим явищем. Це потужний економічний розвиток, бо частка цифрової економіки у світі швидко зростає.

                Місяць тому я підписав указ про сприятливі умови для розвитку ІТ-індустрії. Україна вже стає світовим ІТ-хабом. Також ми створюємо унікальну у світі віртуальну економічну зону «Дія. Сіті» зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Цей проект забезпечить розвиток креативного бізнесу та залучення іноземних інвестицій.

                Такі ідеї повинні об’єднувати Україну. Так само, як ідея, що українці мають жити гідно та бути заможними. Заради цього ми ухвалюємо закони, яких бізнес, інвестори та міжнародні партнери чекали довго.

                Завданнями моєї програми були детінізація економіки, розвиток внутрішнього виробництва, доступне  кредитування.

Далі – про конкретні кроки на цьому шляху.

                Ми ліквідували монополію «Укрспирту» та вивели цю галузь із тіні. Минулого тижня вже приватизовано перший спиртовий завод. Слід продовжувати цей процес, який у перспективі має збільшити надходження в казну майже у вісім разів.

                По всій країні закриті тисячі підпільних казино. Ухвалено закон про легалізацію грального бізнесу. Те, що роками існувало в тіні, вже наступного року, з першими ліцензіями, має принести в бюджет п'ять мільярдів гривень. Закрито майже тисячу нелегальних заправок. Зокрема завдяки цьому офіційні мережі АЗС знизили ціни на бензин.

                Облікова ставка Національного банку України з 17% у квітні 19-го року знижена до рекордних за історію 6%. Що це дає? Це іпотека на житло не під 25%, а під 10% і менше. За один рік. Уявіть собі. Вона вже з’явилася. Це кредити бізнесу не під 20%, а під 5, 7, 9%. До речі, менше ніж за рік за програмою 5-7-9 малий та середній бізнеси вже отримали понад 10 мільярдів гривень.

 Ухвалено закон про концесію. Проведені конкурси з концесії морських портів Ольвія та Херсон, які залучили інвесторів з Катару, Грузії, Швейцарії.

                Ми почали масштабну приватизацію. Важливо: мова не про стратегічні об’єкти держави, а про сотні неефективних підприємств, де були лише корупція та борги.

                Вчора вони приносили державі збитки, а вже сьогодні мільярди. Наприклад, готель «Дніпро». До речі, він та низка інших об’єктів стали першим в історії майном, що перебувало в користуванні Президента України і було передане на приватизацію.

                Ми забезпечили енергетичну безпеку та підписали новий 5-річний контракт з «Газпромом» на транзит газу, а також отримали 3 мільярди доларів США, виграних у Стокгольмському арбітражі. Ми починаємо опалювальний сезон з рекордними запасами газу та вугілля.

                З 1 вересня мінімальну заробітну плату збільшено до 5 тисяч гривень.

У січні 2021-го року вона буде становити 6 тисяч, в липні – 6500. Відбулась індексація пенсій та збільшення пенсій громадянам похилого віку.

                Додаткових три мільярди гривень направлено на підвищення пенсій людям, старшим 80 років. Наступного року – людям, старшим 75 років.

                Важлива наша обіцянка та, без перебільшення, історичне рішення – це запуск в Україні ринку землі. Величезний спротив цій реформі, маніпуляції та міфи, бажання політиків та окремих бізнесів зберегти «сірий» ринок, на якому за цей час ними було вкрадено 5 мільйонів гектарів землі.

               Ми зробили цю реформу для людей. Право купівлі отримають лише українці. Є обмеження максимальної площі у власності однієї особи та пільгові умови українським фермерам. І поки політики в один голос переконували, що ми відібрали в українців землю, я підписав указ про передачу сільськогосподарських земель з державної до комунальної власності.

                Місцеве самоврядування отримає у власність понад два мільйони гектарів землі. Це кошти від землекористування, які можна використати для розвитку та добробуту своїх громадян.

                Зрозуміло, що коронакриза не зробила винятку для економіки України. Але всі кризи минають. Мине й ця. А ми вийдемо з неї сильнішими.

                Ми намагалися зрозуміти, що не так. Що не так було зроблено в управлінні економікою за багато років і як це виправити.

                Уряд провів повноцінний аудит держави. І протягом двох тижнів представить його результати. Нарешті. Та вже сьогодні ясно – попереду багато роботи, а пріоритети зрозумілі.

                Треба зменшити частку держави в економіці, розвивати державно-приватне партнерство.

                Наш фінансовий ресурс обмежений. Так, ми не можемо задовольнити всіх. Але маємо допомогти тим, хто допоможе іншим. Це проекти з високим мультиплікатором, які повертають інвестиції через податки та створюють нові робочі місця.

               Податок на виведений капітал та нульова декларацію. Вже досить безкінечних дискусій на цю тему. Час поставити крапку в цьому питанні, і я готовий це зробити. Я доручаю уряду врахувати ці та інші важливі напрямки.

                І найголовніше. Україні потрібна повноцінна стратегія розвитку.

Не на два, три чи п'ять років. Досить міряти розвиток України  політичними каденціями. Нам потрібне чітке бачення – куди й чому має рухатись наша економіка до 2030 року. Знаю, що така робота велась урядом.

Тому разом з результатами аудиту нашої держави чекаємо презентацію економічних векторів України до 2030 року.

                Насправді, ви знаєте, існує ще один напрямок, який може і має наповнювати державний бюджет України. Це ефективна протидія корупції.

                У моїй програмі написано: не боротьба з корупцією, а перемога над нею. Та є підозра, що правоохоронні органи дочитали речення не до кінця і сприймають як завдання лише першу частину – «не боротьба з корупцією».

                Скажу чесно – мені це набридло. У нас нульова толерантність до корупції, це підтверджують наші партнери у Європейському Союзі, у США. Та чи достатньо Президенту не красти, щоб не крали інші?

                Люди кажуть: весна прийшла. Де посадки? Вірите чи ні, але саме цим питанням та словами, які не можна казати на телебаченні, я починаю кожну нараду з керівниками всіх наших правоохоронних органів.

                Щоразу я нагадую їм, що створені всі умови. Будь ласка: ми повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Є можливість конфіскації незаконних активів. Повна оперативна незалежність НАБУ і САП, якої не було з 2015 року. Запустили роботу Вищого антикорупційного суду. Перезавантажили НАЗК.

                Вони казали: нам заважають тільки телефонне право та відсутність політичної волі. Воля є. Телефонного права – немає. Опоненти заявляють, що це не так.

То скажіть, де ж той телефон? Може, хоч так буде результат?

                Бо зараз законодавчі, оперативні, матеріальні, психологічні умови є. А реального результату поки що немає.

                Я не маю права втручатися в їхню роботу, але маю право дати їй оцінку. Моя оцінка – незадовільна.

                Та я вірю: її можна й потрібно виправити. Я прошу народних депутатів зосередитися на Антикорупційній стратегії на найближчі чотири роки. Так, за ці роки написано вже чимало стратегій. І вони не гарантують результату. Але я не заспокоюсь і доведу всім, що Україна без корупції – це не фантастика, це має бути реальністю. І мені байдуже, скільки заради цього потрібно буде змінити наших керівників правоохоронних органів – міністрів, інших керівників.

                Не менш важливою є робота наших суддів. Так, я погоджуюся з міжнародними партнерами щодо необхідності судової реформи. Але впевнений, нікому не потрібна реформа лише заради слова «реформа».

                За роки незалежності України кожна нова влада починала реформу судової системи. У підсумку – уряди, парламенти, президенти в країні змінюються, а судова система залишається. «Об'єктивне, неупереджене, справедливе правосуддя» – звучить для громадян незнайомо, ніби слова іноземного походження.

                Нам потрібні зміни. Не перефразовані думки з попередніх варіантів судової реформи. А дієві рішення. Саме на них я чекаю від відповідної правової комісії, що була створена в Офісі Президента.

                Нам потрібна Україна, де корупції немає, а чесні суди є. Цього хочуть усі наші громадяни. Цьому аплодують усі наші міжнародні партнери.

               До речі, як би дехто не переконував і не старався, міжнародна коаліція продовжує підтримку України, більше того – вона виходить на новий рівень. Ми зберегли двопалатну підтримку США. Україна та Велика Британія офіційно стали стратегічними партнерами. На безпрецедентний рівень вийшли відносини України та Туреччини. Надійним партнером, без перебільшення – міжнародним побратимом для нас залишається Канада.

                А всі експерти відзначають, що цьогорічний Саміт Україна – ЄС та спільна заява чи не вперше так яскраво підкреслюють партнерство України та Європи. Відзначають наші успіхи, зокрема відчутний прогрес виконання Угоди про асоціацію, всі передумови для «промислового безвізу», Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС, поглиблення інтеграції українських ринків з європейськими. А ще – чіткий меседж: безвізовому режиму України з Європою нічого не загрожує. Хто б там що не казав.

                Це стосується і співпраці з МВФ, яку ми продовжуємо. Так само, як зі Світовим банком, так само, як і з ЄБРР.

                Сьогодні ми фактично заново будуємо конструктивний діалог і добросусідські відносини з Угорщиною, Румунією, Польщею.

                Разом з Польщею та Литвою ми заснували «Люблінський трикутник».

Це платформа політичної, економічної та соціальної взаємодії.

                І непомітною, та справді важливою перемогою на світовій арені я вважаю ще один факт. На міжнародному рівні зникла фраза «Світ втомився від України». Ми надали іміджу нашої держави нового змісту. На Україну почали дивитися по-новому. Сприймати як конструктивного, надійного, а отже – рівноправного гравця. Як країну, що цінує будь-яку підтримку та сподівається передусім на себе. Бо розуміє, що ніхто за нас не втілить перетворення, ніхто за нас не побудує успішну країну.

                Ми стали проактивними. І в цьому контексті слід відзначити нашу ініціативу – створення у Києві штаб-квартири Міжнародного офісу з протидії дезінформації та пропаганді. Україна має реальний досвід такої протидії.

                До речі, декого з присутніх у залі запрошую приєднатися до участі у статусі знаних експертів зі створення фейків та дезінформації. Нехай ваш досвід дійсно послужить трішечки державі.

                Шановні друзі! Слід визнати, що тема COVID-19 заполонила весь простір, але водночас це не єдиний виклик для медичної галузі. Фейсбук, інстаграм і мій робочий стіл були заповнені зверненнями лікарів щодо другого етапу медичної реформи.

                Існував ризик звільнення 50 тисяч медиків і закриття понад 300 лікарень. Під загрозою опинились екстрена медична допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична та туберкульозна служби.

                Всього цього ми не допустили. Не допустили, щоб дитячі лікарі поїхали за кордон, і відбулося катастрофічне зростання дитячої смертності. Чи щоб у найближчі два роки захворюваність на туберкульоз зросла на третину.

                Знаю, тема медичної реформи викликає жваві суперечки. Знаю. Та давайте визнаємо правду – ця реформа має як беззаперечні переваги, так і відверто слабкі місця. Наше завдання – зберегти позитивні моменти та виправити всі ці помилки. Реформою мають бути задоволені і пацієнти, і медики всіх рівнів.

                Крім того, чекаю від профільного комітету та міністерства моделі страхової медицини, які могли б з'явитися нарешті в Україні.

                Я хочу відзначити створення та розвиток системи трансплантології. Найближчі два-три роки має працювати мережа трансплантаційних центрів. Це допоможе зберегти багато життів українців без необхідності робити дорогі операції десь там за кордоном.

                Надважливим є підвищення заробітної плати медикам. З 1 вересня це зроблено на 25, 50 та 70 відсотків. Це тільки початок.

Згідно з планом Міністерства охорони здоров’я, у 2021 році мінімальна заробітна плата лікаря має бути 20-25 тис. грн. Медичної сестри – 15 тис. грн., молодшого медичного персоналу – до 10-12 тис. грн. Переконаний, що наступними мають бути освітяни та наші науковці.

                Є одна характерна річ, яка об’єднує всі успішні сьогодні країни. На початку свого шляху всі вони інвестували в освіту. Всі країни. Надали їй стратегічного значення.

Сьогодні ми намагаємося рухатися тим самим шляхом. Паралельно вирішуючи проблеми, які існують у всіх ланках української освіти. Це доступність та якість дитячих садочків. Підвищення престижу професії вчителя та заробітних плат. Створення сучасної інфраструктури – нових садочків і шкіл.

Ми почали відновлення професійно-технічної освіти, яку руйнували останні 20 років. Хоча кваліфіковані робітничі кадри сьогодні вкрай потрібні країні.

Ми приділяємо особливу увагу вищій освіті. Вона має готувати конкурентоспроможних у сучасному світі професіоналів, що відповідають тенденціям нашої та світової економіки.

                І, звичайно, наука, яка завжди є драйвером для інновацій та економіки. Розвиток науково-дослідної інфраструктури та підтримка талановитих українських науковців – має стати пріоритетом для держави. 

                Освіта і наука – це галузь, де результат не помітний швидко, але зрештою є визначальним.

                І про те, де результат, навпаки, – помітний досить швидко. 

Для реалізації пункту програми «Комфортна країна» ми почали «Велике будівництво». І це не просто назва чергової державної програми. Всі бачать, що в країні дійсно йде велике будівництво. Ми «зшиваємо» Україну. Не лише ідеями, не лише словами. А й дорогами та мостами.

                Цього року – це 4 тисячі кілометрів доріг державного значення. 2 тисячі – місцевого значення. 100 шкіл, 100 садочків, 100 спортивних об’єктів. 210 приймальних відділень з новітнім медичним обладнанням. Коли ми озвучували ці цифри на початку року, багато хто не вірив. Але більшість із цих об'єктів уже готові, і до кінця року, як ми обіцяли, ми виконаємо весь цей план.

                Так, інколи звучить критика: мовляв, ми закінчуємо деякі об’єкти попередньої влади. Ключове слово – ми закінчуємо. Не затягуємо на роки, не «розпилюємо» кошти на їхнє будівництво. А закінчуємо. Якісно, до речі, та швидко.

                Більше того, ми закінчуємо об’єкти не лише попередньої влади, а й їхніх попередників і попередників попередників. Приклад – лікарня «Охматдит», яка відкрита після реконструкції влітку. Та Запорізький міст – найвідоміший довгобуд країни. Сьогодні там уже йдуть активні роботи, і ми обов'язково завершимо цей об'єкт. Ми, а не наступні політики.

                «Велике будівництво», незважаючи на давню традицію української політики, не закінчиться після місцевих виборів. А стане ще масштабнішим. Крім нових доріг, шкіл, садочків і лікарень, ми почнемо реставрацію українських замків, театрів, музеїв, об'єктів культурної та архітектурної спадщини нашої Батьківщини.

                Ми також готуємо програму «Україна – чемпіон!». У кожному регіоні країни має бути велика сучасна спортивна арена. Кожна з них носитиме ім'я видатного українського чемпіона.

                Комфортна країна неможлива без повноцінного покриття швидким Інтернетом. Та сучасних, реконструйованих чи нових аеропортів у кожному регіоні. Щодня ми працюємо над цим, щоб зробити країну, де громадянам буде максимально комфортно жити. Якою вони із задоволенням мандруватимуть, яку будуть відвідувати мільйони туристів з усього світу.

                Дорогі українці! Вічно можна дивитися на три речі. Як горить вогонь,

як тече вода та як політики говорять про проблеми в Україні. Але від того, що ми будемо говорити, – проблеми не зникнуть. Потрібно працювати.

                Я знаю, що є величезна кількість важливих і проблемних для країни питань, про які сьогодні ми не поговорили. Якби я торкнувся кожного з них – це послання затягнулось би до 2024 року та наступних президентських виборів.

                Тому менше слів. Я знаю і про всі пункти моєї програми, які поки що не виконані. Я знаю. Вони щодня вказують мені шлях. Дають енергію, щоб втілити мою мрію. Я хочу передати наступному Президенту України ось цю програму, де кожен пункт буде відзначений галочкою як виконаний. І щиро сказати вам: Дорогі українці! Мені перед вами не соромно. Це мрія.

                Наостанок. 25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Дуже важливі. Не для політичних партій. А для вас, шановні громадяни України. Для розвитку і добробуту ваших міст, сіл, ваших громад. У цей день я поставлю вам 5 запитань. І чекатиму відповіді. А сьогодні я поставлю важливі, відверті запитання самому собі.

І одразу на них зараз відповім.

Чи думав я рік тому, що змінювати країну на краще буде настільки складно?

Ні.

Чи змінив би я своє рішення, якби тоді знав про це?

Ні.

Чи вдасться все нам з вами?

Так!

Слава Україні!

Під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 21 жовтня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до українців з проханням дотримуватись протиепідемічних заходів під час голосування на виборах 25 жовтня.

«Цієї неділі, 25 жовтня, відбудуться місцеві вибори. Вони стануть одним із ключових елементів завершення реформи децентралізації і їх важливість для майбутнього нашої країни складно переоцінити. Адже ці вибори відбудуться на оновленій територіальній основі, й майже 1,5 тисячі громад в повному об’ємі отримають всі необхідні ресурси для формування комфортного життєвого простору», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр наголосив: ми маємо усвідомити, що немає нічого важливішого, ніж безпека під час голосування. «Тому, я прошу всіх українців дотримуватися простих правил — носити маску на виборчих дільницях, тримати соціальну дистанцію», — заявив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також закликав брати із собою власні ручки та не водити на виборчі дільниці неповнолітніх дітей.

«Використовуйте антисептик до і після відвідування дільниці. Демонструйте свій паспорт членам комісій, не передаючи його до чужих рук. Це прості правила, які зможуть захистити вас та ваших рідних. Уряд та місцева влада виділили всі необхідні кошти, аби дільниці були облаштовані згідно з усіма стандартами безпеки», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Денис Шмигаль зауважив, що в Україні вкотре зафіксована рекордна кількість захворілих на COVID-19, а також висловив співчуття рідним померлих.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада, на якій були присутні науковці, залучені до розробки оригінального українського кандидата у вакцини проти коронавірусної хвороби COVID-19.

Розробники представили Главі держави результати доклінічної фази дослідження оригінального українського кандидата у вакцини. Ці дослідження тривали шість місяців і включають наявність нейтралізації вірусу COVID-19 у культурі інфікованих клітин людини. Цей кандидат оригінальної української вакцини створюється на основі унікального підходу.

На нараді обговорили, хто, коли та в які терміни забезпечить проходження клінічних фаз, а також логістику майбутньої співпраці всіх дотичних відомств для забезпечення виготовлення вакцини та її використання в разі успішного проходження всіх фаз.

Один із розробників – міжнародний експерт у галузі охорони здоров’я та епідеміології, доктор медичних наук Михайло Фаворов – відзначив, що нинішня розробка дає змогу припустити, що майбутній препарат допоможе боротися і з новими видами коронавірусних інфекцій, які постійно мутують. Він також додав, що є дуже позитивним фактом те, що досі в Україні не було стрибка летальності порівняно зі зростанням кількості хворих.

Президент Володимир Зеленський відзначив історичність цієї зустрічі та розробки.

«Я надзвичайно радий, що ця зустріч відбулася. Йдеться і про високі шанси розробки нашої унікальної оригінальної української вакцини проти COVID-19, і про перший крок до того, щоб відновити виготовлення вакцин в Україні. Держава буде підтримувати вироблення цієї вакцини. Результати, які ви представили, вже показують позитивну тенденцію», – сказав Глава держави.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пообіцяв всіляко сприяти подальшим крокам у проходженні всіх наступних фаз.

На нараді були присутні міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Ольга Голубовська, завідувач відділу Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України Микола Співак, голова Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України Сергій Комісаренко, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Володимир Широбоков, міжнародний експерт у сфері охорони здоров’я й епідеміології, доктор медичних наук Михайло Фаворов, представник компанії з інноваційних технологій Марина Пак, представник підприємства з наукових розробок Олександр Шевчук.

Про деталі та подальші кроки у проходженні фаз дослідження вакцини повідомлятиметься відповідно до можливостей розкриття інформації.

Українці за кордоном є тим епіцентром, який сприяє розвитку глобальної мережі друзів України та формує коаліцію на підтримку курсу реформ та європейської інтеграції України. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму привітальному слові з нагоди початку Річних загальних зборів Світового Конгресу Українців.

17 жовтня розпочалася робота чергових Річних загальних зборів СКУ. Вперше захід проходить в онлайн-форматі. За словами очільника Уряду, це унікальна можливість зміцнити зв’язки між українцями всього світу заради консолідації та підтримки рідної України.

«Світовий Конгрес Українців, який об’єднує українські громади у багатьох країнах світу — це надзвичайно потужна сила. Я впевнений, наша спільна робота з усією українською діаспорою допоможе продемонструвати усьому світу, що Україна змінюється. Що наша держава стає надзвичайно привабливою для інвестицій. Що ми робимо все, аби вітчизняні та іноземні компанії почувалися впевнено в Україні та бачили перспективи для свого бізнесу», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд не зменшить темп реалізації реформ і запевнив членів СКУ, що рух України до Європейського Союзу — це пріоритет. Також Денис Шмигаль закликав долучатися до кампанії «Invest in Ukraine now». «Разом ми обов’язково створимо економічно сильну державу», — сказав він.

Глава Уряду подякував Світовому Конгресу Українців та світовій українській громаді за популяризацію нашої держави у світовому співтоваристві. «Це важливий елемент побудови позитивного іміджу нашої країни. Ваш голос важливий, він підсилює голос України на міжнародній арені. Українська діаспора — одна з найпотужніших у світі, адже ми єдині», — наголосив Денис Шмигаль.

«Для тих скептиків, які вважають, що Український народ незрілий, не готовий до ухвалення рішень, Президент України сьогодні під час послання до Верховної Ради України нагадав, що саме Український народ зробив дві революції: у 2004 і 2014 роках. І з чим неможливо не погодитися», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Політик запропонував пригадати події Майдану, коли громадяни України продемонстрували свої єдність, гідність і європейськість.

«Жителі мегаполісів і маленьких сіл, Захід і Схід, жінки й чоловіки — усі та кожен відстоювали прагнення до свободи, боронили свою гідність та брали участь у творенні своєї держави», — зазначив Перший віцеспікер Парламенту України.

Люди повинні формувати основні завдання для влади, впливати на її рішення, відчувати свою причетність до змін та розуміти, що їхня думка важлива не лише під час виборів. І це справедливо!

За його словами, «народовладдю в Україні бути! Підготовлений проєкт закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (реєстр. №3612) спрямований на те, щоб нарешті дати українцям цей дієвий механізм. Орієнтовно Верховна Рада України має можливість ухвалити його вже в листопаді».

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій і закликав допомогти у протидії поширенню COVID-19.

Під час зустрічі Глава держави зазначив, що, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні в останні тижні фіксується 5-6 тис. нових випадків інфікування коронавірусом щодня та спостерігається тенденція до зростання захворюваності. Найважче переносять хворобу літні люди – на цю категорію громадян припадає 80-85% від усіх летальних випадків унаслідок COVID-19.

За словами Президента, на сьогодні в низці регіонів країни завантаженість ліжок у лікарнях становить 70%, а в деяких населених пунктах – 100%.

«Ми можемо знизити кількість заражених і померлих, якщо зменшимо перебування громадян, особливо похилого віку, в місцях масового скупчення людей. Ідеться не лише про церкву, а й про будь-які приміщення та заходи», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що держава не може щотижня збільшувати кількість ліжок і переводити медзаклади лише на лікування хворих з COVID-19.

«Критичною для медичної системи України ситуація стане, коли буде від 9,5 тисяч щоденних заражень коронавірусом. Якщо матимемо більше 9,5 тисяч інфікованих щодоби, ми будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни й буде дуже складно всім», – наголосив Глава держави.

Президент закликав представників церков і релігійних організацій влаштовувати релігійні заходи таким чином, щоб максимально зменшити скупчення людей і збільшити соціальну дистанцію, зокрема перевести богослужіння в онлайн-режим.

Володимир Зеленський також подякував представникам релігійних організацій за участь у засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) та висловився за їхнє долучення до роботи ТКГ у сфері гуманітарних питань, зокрема взаємного звільнення утримуваних осіб, доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць утримання на тимчасово окупованих територіях тощо.

Присутні представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій запевнили, що максимально вживають та вживатимуть заходів для дотримання карантинних рекомендацій, зокрема й щодо соціального дистанціювання задля зменшення ризиків поширення коронавірусної хвороби.

Крім того, при деяких церквах і релігійних організаціях запроваджено соціальні ініціативи із закупівлі та передачі харчів і всього необхідного літнім людям та малозабезпеченим з метою зменшення їхніх соціальних контактів із потенційно хворими людьми, а також «медичного капеланства» для допомоги медикам і недужим.

Коронавірус – це вже не просто медична проблема, це загроза національній безпеці України.  На цьому під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп наголосила Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

За її словами, по всій країні спостерігаються одні й ті самі симптоми можливого краху медичної системи: нестача лікарень та ліжко-місць, лабораторій та фахівців для оперативного тестування, брак захисних костюмів для лікарів, ліків, кисню, а головне - нестача медиків, медичного  персоналу.

«Про все це ми говорили і на початку року, але вже очевидно, що влада провалила підготовку країни до другої хвилі пандемії. Тому я підтримую внесену постанову народними депутатами, де піднімаються питання необхідності координації чи створення Національного штабу протидії коронавірусу.

До нього під егідою Президента мають увійти всі інституції: РНБО, Уряд, Парламент, провідні науковці, представники органів місцевого самоврядування», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона додала, що такий штаб має терміново здійснити комплекс заходів та дій для стримування другої хвилі пандемії, починаючи від тестування, фінансування лабораторій, науки і завершуючи оплатою праці та страхування медичних працівників, вакцинації та інших питань.

Заступниця Голови парламенту вкотре закликала народних депутатів і всіх громадян дотримуватися соціальної дистанції та маскового режиму. Вона також звернути увагу що Уряд подав два законопроекти про збільшення відповідальності та штрафів для фізичних та юридичних осіб за порушення маскового режиму в громадських місцях. На її переконання, важливо, щоб здійснювався контроль за відповідними заходами.

«Зараз відповідальне ставлення кожної людини до носіння медичної маски – це і є наш колективний захист та імунітет», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона також звернулася до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням розглянути можливість видання окремого розпорядження, яке б запровадило штрафи для народних депутатів, які не носять маску в приміщеннях Верховної Ради та перебувають без маски на робочому місці в сесійній залі.

«Маємо досвід Німеччини, де голова Бундестагу видав відповідне розпорядження. Штраф для німецьких депутатів за порушення маскового режиму - до 5000 євро. Стягнуті з народних депутатів штрафи пропоную направляти на допомогу медичним працівникам», - зауважила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

У п’ятницю, 16 жовтня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль спільно із Секретарем Ради національної безпеки та оборони Олексієм Даніловим провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України.

Як зазначив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко, наразі важливо скоординувати дії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для того, щоб запобігти поширенню COVID-19. За його словами, Кабінет Міністрів вчасно виділив кошти на комплекс заходів для безпечного проведення виборчого процесу, проте необхідно забезпечити тепер їх реалізацію.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що кошти на забезпечення виборчих дільниць засобами індивідуального захисту були перераховані до місцевих бюджетів. «Доручаю головам ОДА взяти під особистий контроль цей процес, оскільки у ЦВК є застереження щодо можливих несумлінних дій представників влади на місцях. До понеділка прошу все зробити, щоб дільниці були забезпечені всім необхідним і вибори відбулись у безпечних умовах», — зазначив Глава Уряду.

Крім того, Денис Шмигаль дав доручення Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову в найкоротші терміни розв’язати питання з довідками для забезпечення голосування захворілих на COVID-19, які перебувають на лікуванні вдома. А також доручив відповідальним особам поінформувати голів облдержадміністрацій про порядок проведення голосування в інфекційних лікарнях.

Під час селекторної наради Прем’єр-міністр обговорив ситуацію в областях із завантаженістю ліжок та забезпеченістю їх подачею кисню.

«Сьогодні Міністерство фінансів підписало довідку про розподіл 572 млн грн для підведення кисню до ліжкомісць. Державне казначейство сьогодні перерахує кошти в області. Тому голів обласних держадміністрацій прошу, як було доручено, до кінця місяця чітко виконати це завдання», — наголосив Денис Шмигаль.

За підсумками наради Прем’єр-міністр доручив Міністру охорони здоров’я до 21 жовтня також розв’язати питання щодо сертифікації українських виробників медичного кисню. 

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь в онлайн-презентації оновленого видання науково-практичного посібника «Путівник по законодавству України», яке підготував Інститут законодавства Верховної Ради України.

«З огляду на складність і розгалуженість українського законодавства, високу динаміку його оновлення, посібник є надзвичайно актуальним і корисним», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «Путівник по законодавству України» спрямований на формування в читачів загальної правової картини системи законодавства України, комплексного уявлення про структуру та функціональні зв’язки між нормами чинного законодавства, загальні тенденції та перспективи його розвитку.

«Це видання є «дорожньою картою» по національному законодавству. Наукову і практичну цінність має інтегральний авторський задум — показати систему законодавства не в статиці певної сукупності нормативно-правових актів, а в динаміці тенденцій його розвитку, у чому сконцентровано потенціал для творчих і законодавчих ідей», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Аналізуючи сучасний стан законодавчої діяльності, Руслан Стефанчук зазначив, що нині багато питань, які тривалий час вимагають законодавчого врегулювання, залишаються відкритими. Так, за недостатньої визначеності деяких базових для законотворення юридичних понять, таких як «закон» і «нормативно-правовий акт», чітких критеріїв систематизації законодавства з погляду ієрархії нормативно-правових актів за їх юридичною силою, а також неоднозначного розуміння методів і принципів як правового регулювання, так і законопроєктної роботи, рівень підготовки законодавчих ініціатив, що подаються на розгляд Верховної Ради України, не завжди відповідає очікуваним вимогам щодо їхньої якості.

«Але ж це — законодавча азбука. Це те, з чого має починатися законотворчий процес. Тому надзвичайно актуальним є розробка проєкту закону про нормативно-правові акти. Це важливий крок. Без нього сьогодні формувати правову політику неможливо», — додав політик.

Також Руслан Стефанчук наголосив, що важливою є планомірність роботи Парламенту України. При цьому він нагадав: починаючи з лютого 2020 року, у Верховній Раді України відбувається обов’язкове планування законопроєктних робіт.

Підсумовуючи свій виступ, Перший віцеспікер Парламенту України відзначив вагомість наукових розробок і практичних рекомендацій Інституту законодавства, які сприяють удосконаленню законодавчої діяльності та розвитку парламентаризму в Україні.

Під час участі в Національному земельному форумі в межах робочої поїздки на Чернігівщину Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

Як наголосив Президент, цей крок завершить реформу з децентралізації.

«Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути в Україні завершена. Це передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей важливий крок буде зроблено. Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності», – сказав він.

Так, 26 жовтня усі новостворені громади отримають землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку.

За словами Глави держави, загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі.

«Ми повертаємо землі людям. З центру – на місця. Це логічно й справедливо. Важливо, що закон забороняє продаж земель комунальної власності. І це – гарантія, що наступні покоління українців залишатимуться господарями своєї землі», – розповів Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 28 років в Україні велися розмови щодо земельної реформи, але справа не доходила навіть до обговорення відповідного законопроекту.

«Чому? Відповідь, на мою думку, дуже проста. Різні політики різних часів, старі політики створили ширму з нібито турботи про людей, нібито захисту української землі, яка нібито належить громадянам. Але вони не дозволяли людям бути повноцінними власниками, тобто володіти, користуватися й розпоряджатися самостійно землею», – заявив Президент, зауваживши, що натомість активно діяв «сірий» ринок землі.

Глава держави заявив, що нинішня влада обіцяла надати українцям реальне право власності на землю. І виконала цю обіцянку. Так, 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі лише українцям. Також законодавчо встановлені обмеження максимальної площі, яка може перебувати у власності однієї особи, та пільгові умови для українських фермерів. 6 травня Президент підписав закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних, що наведе лад в усіх реєстрах природних ресурсів України, а 22 липня – закон щодо просторового планування громад.

Тому сьогодні – дійсно історичний день, наголосив Володимир Зеленський.

«Це важливо для завершення децентралізації. Бо саме громади найкраще знають, як організувати своє життя: де має бути садочок, школа, комунальні дороги, садові насадження та промислові об’єкти», – зауважив він.

Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомив, що в Україні більше немає 10,4 млн га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, як раніше стверджувалося.

«Це була брехня. Вводили в оману і стверджували, що є ця земля у держави», – зазначив він.

Нині, за його словами, у державній власності перебуває лише понад 2 млн га землі, які указом Президента України передаються у власність громадам. Після передачі земель ОТГ у держави залишається всього 750 тис. га на акті постійного користування (землі Академії наук, Міноборони, Пенітенціарної служби тощо), щодо яких зараз здійснюється інвентаризація та присвоюються кадастрові номери з метою недопущення виведення у приватну власність.

«Тому коли Президент питає український народ, чи повинні нести відповідальність за величезні корупційні порушення й (чи потрібно. – Ред.) давати довічне ув’язнення – так потрібно, тому що, ошукуючи український народ, бігаючи по телеекранах, здійснювали грабунок у режимі реального часу. Тому вони і противляться земельній реформі», – заявив голова Держгеокадастру.

«Ми виведемо на публічну кадастрову карту й покажемо кожного власника української землі – скільки він платить податків, а також у кого перебувають надра держави, виведені через механізм безоплатної приватизації. Це українська земля, вона нікуди не зникла, і вона має прізвище, ім’я та по батькові власника, і дату, коли через липові накази виводили у приватну власність українську землю», – додав Роман Лещенко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зазначив, що в межах земельної реформи для українських фермерів будуть запроваджені пільгові умови для доступу до ринку землі. Фермери можуть викупити земельні ділянки, надані їм у постійне користування або довічне успадковане володіння, а також переоформлені в оренду (розстрочка платежу до 10 років, вартість на рівні нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів).

«Крім того, з метою систематизації та узагальнення інформації про володіння, користування й розпорядження земельними ділянками Мінекономіки працює над створенням системи моніторингу земельних відносин», – зазначив Ігор Петрашко. Ця система показуватиме прозору інформацію щодо стану в галузі земельних відносин для всіх українців.

Крім того, за його словами, Мінекономіки очікує ухвалення важливих земельних законопроектів № 2194 і № 2195, які мають запровадити дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновником, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

Уряд подовжує дію адаптивного карантину до кінця цього року, оскільки це потрібний крок, щоб гарантувати більш безпечне середовище для українців. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 13 жовтня під час позачергового засідання Уряду. За його підсумками Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до постанови №641.

Як наголосив Денис Шмигаль, адаптивний карантин — це найбільш дієвий механізм від поширення коронавірусної інфекції. «Світ продовжує бити рекорди захворюваності та посилювати карантинні заходи. В Україні ми також діємо відповідно до епідемічної ситуації. Ці заходи спрямовані, перш за все, для безпеки українців», — зазначив Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, змінами до постанови №641 запроваджується низка нововведень. Зокрема, змінюються правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях.

«Наші розрахунки показують, що після проведення концертів із масовим скупченням людей у регіонах кількість хворих суттєво зростала. Після таких «веселих» концертів зовсім невесело лікарям та всьому медичному персоналу, що приймає хворих», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду зазначив, що в зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи у кількості не більше 50 людей, за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра й маскового режиму. У «жовтій» — не більше 30 людей, у «помаранчевій» — не більше 20. «При цьому на території регіонів із відповідними обмеженнями дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів. Окрім міжнародних змагань, за окремим погодженням Міністерства охорони здоров’я», — сказав Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль зауважив, що під час засідання Державної комісії ТЕБ та НС напередодні було підтримано позицію Міністерства освіти і науки рекомендувати закладам загальної середньої освіти встановити канікули з 15 до 30 жовтня. Після їх закінчення, за словами Прем’єр-міністра, можливе переведення на дистанційну форму навчання. Цю пропозицію також врахував Уряд у внесенні змін до постанови.

«Також під час канікул відбудуться вибори, у закладах середньої освіти працюватимуть дільничі виборчі комісії. І це становить значну загрозу для учнів і вчителів. Тому встановлення канікул до 30 жовтня створить умови для безпечного проведення виборів у цей період», — зазначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр додав, що закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендується перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада.

«Зазначу, що запровадження додаткових обмежень — це абсолютно зважене рішення. Ми керуємось розрахунками наших експертів, медиків, наукового середовища. Українські провідні науковці Академії наук наголошують, що при збереженні теперішніх темпів зростання кількості хворих і не дотриманні встановлених карантинних обмежень — медична система може не витримати і лікарі будуть вимушені обирати, кого рятувати, а кого ні», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд робить все можливе для посилення спроможності медичної системи, щоб бути готовими до найгірших сценаріїв. 

Крім того, Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову поставлене завдання збільшити кількість тестувань до 50 тисяч на добу. Як наголосив Денис Шмигаль, Україна має вийти на 75 тисяч тестувань на добу.

У День захисника України на площі Конституції перед будівлею Парламенту Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вручив сертифікати 54-м кращим курсантам і слухачам військових вишів на призначення стипендій на 2020-2021 навчальний рік.

Відкриваючи урочистий захід, Голова Парламенту зауважив, що сьогоднішній день став для всіх і святковим, і днем скорботи, оскільки багато українців віддали життя за те, щоб ми могли святкувати в мирному Києві – у державі, в якій зараз йде війна.

«Найголовніше для будь-якої держави, для будь-якого суспільства та для будь-якого офіцера - життя людей. З 1-го січня 2020 року в книгу пам'яті додалося ще 46 людей, які віддали свої життя на Донбасі за нашу країну. Це треба пам’ятати, шанувати, та зробити так, щоб записів у цій книзі було якомога менше. А задача максимум - щоб там були лише пусті аркуші»,- підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради побажав, щоб захищати державу зі зброєю в руках доводилося якомога рідше, водночас, завжди пам’ятати, що можуть виникати моменти, «коли вся держава повинна ставати на захист своєї територіальної цілісності та суверенітету». «Тож я дуже пишаюся, що можу вас привітати у цей святковий та сонячний день на мирних вулицях нашої столиці»,- сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту додав, що під час поїздок на Схід України та спілкування із військовими командирами завжди має одне бажання, щоб кількість тих, хто заступив на бойове чергування завжди дорівнювала тій кількості, яка повертається. «Ви - майбутні офіцери та командири. Щиро вам бажаю завжди цінувати своє життя і життя своїх підлеглих. Зі святом! Слава Україні!» -   повідомив він.

Також в урочистих  заходах з нагоди Дня захисника України взяли Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк, народні депутати України, міністри, глави відомств, представники військових вищих навчальних закладів, учасники АТО/ООС.

 

Під час робочої поїздки до Донецької області у День захисника України Президент Володимир Зеленський вручив державні нагороди та цінні подарунки військовим, які несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

«У вас найскладніша, найпатріотичніша робота. Ви захищаєте нашу незалежність, суверенітет. Вдячний кожному з вас. Ви робите велику справу, за яку будуть вдячні всі покоління українців, – повертаєте нашу землю назад. Вірю в нашу спільну перемогу над ворогом», – сказав Глава держави, звертаючись до військових.

Володимир Зеленський привітав воїнів з Днем захисника України.

«Ви – наші захисники. Бережіть себе, бережіть нас і всю нашу Україну», – зазначив Президент.

Також Глава держави заслухав доповідь про оперативну обстановку в зоні проведення ООС та ознайомився з планом ділянок перспективного розмінування.

Ми – сильні, сучасні, перспективні. Ми вміємо брати на себе відповідальність. Ми готові платити найвищу ціну за свою свободу. Ми добре знаємо своїх ворогів і точно вже розуміємо будь-яку політичну підступність. Ми не сумніваємось у своїх друзях. Тому що ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників і чітко розуміє свої цивілізаційні цілі. Сьогодні, до речі, той самий найважливіший день, коли маємо говорити спільно, в один голос. Говорити про те, що ми всі – українці і в цьому світі у нас є лише одна Україна, яку ми завжди маємо захищати. Бо це наше серце, наш дух, наші мрії, наша доля.

Уже сьомий рік сенс цих слів дуже практичний. Це не просто щось обов'язкове та суто офіціозне, що маємо пафосно промовляти з нагоди визначного дня. Наявна сьогодні збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності. Згадайте час, коли війна тільки починалася: все вмить стало справжнім, ожививши багато епізодів зі сторінок нашої буремної національної історії, яка до того могла здаватися чимось далеким і фантастичним. У 2014 році все стало інакшим. Герої стали героями, а вороги – ворогами. І ми нарешті зрозуміли, що таке бути справжнім захисником країни, коли щодня доводиться міняти своє особисте життя на можливість щасливого життя всієї України.

Скільки разів ми, українці, втрачали наші історичні можливості. Та скільки разів знаходили нові, щоб урешті здобути свою незалежну державу. Яку наш народ багато років самовіддано захищає від поневолення. Це справді всенародна справа.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за свободу та самостійність України. Їхній подвиг пам'ятатимуть усі прийдешні покоління українців. Це абсолютна істина.

Сьогодні ми говоримо слова вдячності кожному, хто захищає нашу державу у Збройних силах, виконуючи свій обов'язок з честю. Кожному, хто працює заради безпеки України у спеціальних службах. Та кожному, хто пам'ятає, що легальна праця й сумлінна сплата податків є чесним внеском також і в нашу національну оборону, що допомагає їй бути системною та сучасною.

Народ неможливо здолати. Ніколи. Українці так довго і з таким болем ішли до своєї державності, що тепер точно не відступатимуть. Скільки б хтось не розривав наше суспільство спекуляціями, як би не грався з людськими емоціями й чим би не погрожував державі за столом переговорів. Україна була, є й буде. Це – справжнє. І це вже історично доведений факт.

Слава захисникам України!

Слава Україні!

  1. Прем’єр-міністр взяв участь в урочистостях з нагоди Дня захисника України
  2. Привітання Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з Днем захисника України
  3. Вітання керівництва області з Днем захисника України
  4. Володимир Зеленський: Між Україною та Польщею взагалі не може бути жодних суперечок
  5. Прем’єр-міністр України та Президент Польщі обговорили важливі напрямки двосторонньої співпраці
  6. Реалізація енергетичних проектів буде корисною як для України, так і для Польщі, - Дмитро Разумков
  7. Польща є одним з найбільших торговельних партнерів України, тому під час візиту Анджея Дуди посилена увага приділятиметься темі економічної співпраці – Ігор Жовква
  8. Денис Шмигаль: У місцевої влади є достатньо повноважень, щоб ефективно стримувати поширення COVID-19
  9. Жодних підстав для перенесення місцевих виборів на сьогодні немає, - Дмитро Разумков
  10. Правила розумного карантину. Чистота інформації

Сторінка 1 із 121