Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі» № 1086-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня 2020 року.

Згідно з документом, державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за власною згодою. Рішення про продовження строку перебування на держслужбі ухвалює суб’єкт призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.

Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш ніж на п'ять років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради. Рішення про продовження строку перебування на службі в органах місцевого самоврядування ухвалює голова відповідної ради щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.

Повноваження суб'єкта призначення стосовно керівника Апарату Верховної Ради України, крім випадків, передбачених пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, здійснює Голова Верховної Ради.

Також, відповідно до закону, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню COVID-19, призупинено дію положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби.

У новостворених органах державної влади, що були утворені протягом дії карантину, добір на посади державної служби в установленому Кабінетом Міністрів порядку не проводиться. Призначення на посади державної служби в таких органах здійснюється виключно за результатами конкурсу відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

останова про запровадження карантину «зимових канікул» була ухвалена й оприлюднена ще 9 грудня. Тоді й розпочалося обговорення, якими будуть карантинні обмеження. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю телеканалу «Україна 24».

Глава Уряду підкреслив, що були враховані всі побажання бізнесу та бізнесових асоціацій, які не суперечать логіці карантину, були проведені консультації, зокрема, з Верховною Радою.

«Завдання посиленого карантину — знизити мобільність населення», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що як би не ставилися до закритих полиць у магазинах, натягнутих стрічок чи плівок, усе це проходять не лише в Україні, але й у всьому світі. За його словами, обмеження в деяких країнах навіть набагато жорсткіші.

«Тут не стоїть питання, у кого кращі протиепідемічні заходи. Стоїть питання: дати можливість людям бути вдома й не мати зайвої спокуси виходити з дому», — наголосив очільник Уряду. 

Прем’єр-міністр нагадав, що у супермаркетах дозволений продаж лише визначених Урядом категорій товарів першої необхідності, тим часом як інші товари заборонені до продажу в будь-яких магазинах.

«Ми вели не один діалог із представниками мереж, які торгують не продуктами харчування. Питання справедливості дуже важливе. Не можуть продаватися в продуктовому супермаркеті іграшки, коли поруч стоїть закритий іграшковий магазин», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також підкреслив, що наразі Уряд не передбачає продовження посиленого карантину після 24 січня. За його словами, з 25 січня Україна, імовірно, перейде до помаранчевої зони, яка діяла до запровадження посиленого карантину.

Голова Парламенту Дмитро Разумков привітав працівників Управління державної охорони з професійним святом. Він нагородив військовослужбовців УДО відзнаками Верховної Ради за вагомий внесок у забезпечення охорони органів державної влади України і посадових осіб, зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм. 

Дмитро Разумков подякував працівникам Управління державної охорони за службу та підкреслив важливість їхньої роботи. “Ви повинні знати, що ми дійсно цінуємо вашу роботу. Від неї багато в чому залежить функціонування державних інституцій. Оскільки від того, як ви виконуєте свою роботу, дуже часто залежить те, як ми можемо робити свою”, - наголосив Голова Верховної Ради.

Він побажав військовослужбовцям здоров'я та наснаги. “Нехай у вашому житті буде побільше позитивних, теплих та світлих моментів, а служба буде вам в радість. Бажаю, аби, коли ви повертаєтесь додому, вас зустрічали рідні та близькі. Нехай у вашій оселі завжди буде тепло та світло”, - сказав Голова Верховної Ради.

У лютому 2021 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2020». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

У конкурсі можуть брати участь вінничани, які проживають на території області та мають визначні особисті заслуги і вагомі професійні здобутки.

Положенням про конкурс визначено 34 номінації: «Регіональний лідер року», «Громадський діяч року», «Депутат року», «Державний службовець року», «Діяч культури та мистецтва року», «Діяч освіти та науки року», «Берегиня роду», «Журналіст року», «Міський голова року», «Митець року», «Самоврядець року», «Лідер медичної галузі року», «Аграрій року», «Соціальний працівник року», «Торгівельна марка року», «Підприємець року», «Промисловець року», «Роботодавець року», «Спортсмен року», «Нова генерація року», «Герой року», «Меценат року», «Захисник України року», «Благодійник року», «Ресторатор року», «Лідер туристичної галузі року», «Багатодітна родина року», «Бізнесмен року», «Дизайнер року», «Фінансист року», «Обдарованість року», «Правник року», «Комунальник року», «Волонтер року».

 

Для участі у конкурсі необхідно заповнити електронну google форму https://forms.gle/iiy6bt4ZPPG3iMBr8

 

Прийом документів продовжено до 26 січня 2021 року включно.

 

У зв’язку з COVID-19 документи приймаються в електронному вигляді.

 

З додаткових питань можна звернутись до начальника інформаційно-аналітичного відділу Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Добровольської Єлизавети Юріївни (тел. +38(097)185-99-11, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).

 

З положенням про проведення обласного конкурсу «Людина року» можна ознайомитись на офіційному сайті Вінницької обласної державної адміністрації, у рубриці «Документи обласної Ради» або за посиланням

https://vinrada.gov.ua/upload/files/7sklikannya/33Ses/657.pdf

 

 

 

 

 

Україну та Молдову єднають не лише спільний кордон та минуле, а й спільний рух до повноправного членства у європейській родині. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів з Президентом Республіки Молдова Майєю Санду, яка нині перебуває з офіційним візитом в Україні.

«Наші країни єднають не тільки спільний кордон та спільне минуле, але й спільний рух та спільне бачення майбутнього наших країн – як повноправних членів європейської родини. Це одна з важливих тез, яка була сьогодні зафіксована у ході наших переговорів», – сказав він у заяві за результатами зустрічі з Майєю Санду в Києві.

На думку Глави Української держави, не менш важливо, що Україну та Молдову єднають спільні цінності та позиції щодо ключових питань загальноєвропейського порядку денного та безпеки регіону.

«Ми високо цінуємо, що Президент Республіки Молдова підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та не боїться називати Крим українським», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент України зазначив, що окрему увагу під час переговорів було приділено стратегічному питанню інтеграції України та Молдови до Європейського Союзу.

«Членство у Євросоюзі – це дійсно стратегічна мета. Тут наші підходи повністю збігаються», – заявив він.

Майя Санду наголосила, що під час зустрічі сторони підтвердили спільне бажання активізувати імплементацію Україною та Молдовою програм європейської інтеграції.

«Цей шлях є стратегічним варіантом для Республіки Молдова та України. І надійним способом розбудови функціональної держави з сучасною ринковою економікою в інтересах громадян», – сказала Президент Молдови.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 12 січня провів зустріч із Президентом Республіки Молдова Майєю Санду, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.

Як підкреслив Денис Шмигаль, сьогодні особливо важливо відновити позитивну динаміку двосторонньої співпраці між Україною та Молдовою. Зі свого боку Майя Санду наголосила, що максимально сприятиме тісному співробітництву на користь громадян обох країн.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна готова якнайшвидше відновити діяльність Спільної міжурядової комісії з питань торгово-економічного співробітництва.

«За результатами нашої зустрічі буде доручено очільнику Комісії з українського боку, Віце-прем’єр-міністру Олексію Резнікову почати підготовку до проведення чергового засідання й підготувати порядок денний», — відзначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також погодився, що Україні та Молдові варто активізувати процес підготовки до підписання Протоколу про внесення змін до угоди про вільну торгівлю в частині гармонізації правил походження товарів відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморських преференційних правил визначення походження. За його словами, Україна розраховує, що переговори делегацій з узгодження проекту Протоколу зможуть початися в найкоротші терміни.

Прем’єр-міністр та Президент Республіки Молдова обговорили питання протидії поширенню COVID-19. Денис Шмигаль зазначив, що Україна веде активні перемовини з міжнародними партнерами та всесвітньою ініціативою COVAX, щоб отримати дози вакцин якнайшвидше.

«Також є можливість перемовин із нашими європейськими партнерами щодо отримання вакцини в рамках «Східного партнерства». Ми готові спільно продовжувати роботу з Європейським Союзом щодо закупівлі, поставки створення відповідної інфраструктури щодо забезпечення вакцинування наших громадян», — наголосив Глава Уряду.

Денис Шмигаль підкреслив, що Україна та Молдова мають спільний товарообіг та бізнес-проекти, які потрібно підтримувати та розвивати. Зокрема, шляхом започаткування нових проектів, у тому числі в енергетичній сфері.

«Україна й Молдова мають спільні євроінтеграційні прагнення, зокрема, синхронізацію у 2023 році енергетичних систем з європейською континентальною мережею ENTSO-E. Ми також маємо спільні питання енергетичної стабільності й незалежності наших країн у частині збалансування енергоринку й поставки газу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час зустрічі Денис Шмигаль та Майя Санду також обговорили спільні інфраструктурні проекти. Зокрема, будівництво мостового переходу через річку Дністер та подальше будівництво через перехід сучасної євромагістралі, покращення якості роботи пунктів пропуску та належне функціонування Дністровського комплексного гідровузла.

Прем’єр-міністр подякував Президенту Молдови за підтримку суверенітету України та наголосив, що Україна незмінно підтримує територіальну цілісність Молдови в рамках міжнародно-визнаних кордонів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Президентом Республіки Молдова Майєю Санду. Під час заходу сторони обговорили питання щодо захисту територіальної цілісності та суверенітету,   впровадження системних реформ та перспективи міжпарламентської співпраці.

Дмитро Разумков зазначив, що Україну та Молдову об’єднує не тільки спільний кордон та минуле, а й європейське майбутнє та виклики сьогодення.

Голова Верховної Ради зауважив, що перед обома країнами сьогодні стоїть низка складних викликів. “Територіальна цілісність і для нашої, і для вашої країни - не просто слова. Це те, за що ми боремося впродовж багатьох років”, - наголосив він.

Голова українського Парламенту зазначив, що незважаючи на зусилля Президента України,  Верховної Ради, міжнародних партнерів, на жаль, на лінії зіткнення продовжують гинути військовослужбовці та мирні громадяни.

“Вже сьомий рік на сході  України йде війна. З одного боку, вдалося досягти скорочення кількості   обстрілів і загиблих на фронті. Разом з тим, вчора в нас сталася перша втрата в цьому році. На фронті загинув український військовослужбовець”, - зауважив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков та Майя Санду також обговорили роботу антикорупційних органів в Україні. “Не можу сказати, що мене як громадянина влаштовує результат роботи антикорупційних органів”, - зазначив Голова Парламенту і наголосив, що їхня діяльність для багатьох є стримуючим фактором. Він також розповів про кроки, які здійснює Український Парламент для забезпечення ефективної діяльності антикорупційних органів.

Крім того, Голова Верховної Ради висловив сподівання, що невдовзі взаємодія між парламентами України та Молдови отримає новий поштовх для активізації нашого співробітництва.

У вівторок, 12 січня, голова облдержадміністрації Сергій Борзов взяв участь у відкритті амбулаторії загальної практики – сімейної медицини у Якушинецькій сільській громаді, де віднині якісні медичні послуги отримуватимуть понад 7 тисяч жителів.

Сергій Борзов наголосив, що сільська медицина є одним з пріоритетних напрямків державної політики у сферах охорони здоров’я та регіонального розвитку.

Нова амбулаторія забезпечена необхідним медичним обладнанням, комп'ютерною технікою та меблями. Тут наявна можливість взяти аналіз крові, провести експрес тестування на тропоніни, ВІЛ, вірусний гепатит, на виявлення антитіл до вірусів грипу та COVID-19. За допомогою телеметричного обладнання є можливість запису станів пацієнта та передачі результатів на вторинний чи третинний рівень електрокардіограм з онлайн консультацією вузького спеціаліста. На черзі придбання нових комплектів Телемедицини.

Чотири сімейні лікарі прийматимуть тут пацієнтів з сіл Якушинці, Зарванці, Ксаверівка, Лисогора.

Голова ОДА Сергій Борзов зазначив: «Вчергове ми відкриваємо в області об’єкти, які дають можливість доступу до якісної медицини. Ця амбулаторія працюватиме на благо громади. Задля цього держава профінансувала майже 90% вартості будівництва, решту дофінансувала громада».

Як повідомив очільник області – коштувала амбулаторія в Якушинцях Майже 9,5 млн грн:

- 8492,220 тис. грн. - кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості;

- 944,424 тис. грн. (11,1% від вартості будівництва) – за рахунок коштів місцевого бюджету.

З метою забезпечення своєчасної, якісної, в тому числі невідкладної, первинної медичної допомоги, обслуговування пацієнтів за місцем їх проживання, амбулаторія забезпечена санітарним автомобілем Renault Duster за рахунок коштів державного бюджету вартістю 532 тис. грн.

Принагідно мешканці громади підняли питання пішохідного переходу по Барському шосе (село Зарваниці - Якушинецька громада). На тому місці уже загинув не один пішохід.

Люди роками звертаються до органів місцевого самоврядування, до ОСББ, до народних депутатів. Є звернення і до голови ОДА.

«Проектні рішення генплану міста Вінниці не співпадають з проектними рішеннями генплану та плану зонування с. Якушинці. Тобто досі немає розмежування транспортної інфраструктури. Вирішено створити робочу групу, адже питання треба вирішувати негайно. Громадам потрібно допомагати вирішувати їхні проблеми. Після реформи треба вчитись працювати по-новому, але спільно», - зазначив Сергій Борзов.

На завершення зустрічі голова ОДА подякував лікарям та медперсоналу, а пацієнтам побажав здоров’я і добробуту.

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny#sigFreeId7e21db1e0e

У межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» громадська організація «Безбар’єрність» відзняла серію відеороликів про людей, які руйнують бар’єри.

Мета цього проекту – показати людей та їхні безбар’єрні ініціативи, які змінюють міста та країну; познайомити з тими, хто долає бар’єри для себе та інших; дати голос усім, хто прагне, щоб бар’єрів стало менше.

«Я вважаю своїм обов’язком говорити про людей, які руйнують бар’єри. Сподіваюся, що їхній приклад надихне кожного з нас втілювати такі зміни в нашому житті та в громадах, які робили б світ довкола кращим», – наголосила Олена Зеленська.

За словами першої леді, це лише частина комплексного проекту, що покликаний актуалізувати тему безбар’єрності в суспільстві й дати поштовх до побудови безбар’єрного простору та бізнесу в Україні. Крім відеоісторій, проект передбачає проведення всеукраїнських досліджень, створення безбар’єрних цифрових сервісів, а саме нового розділу «Дія. Без бар’єрів» на державному порталі «Дія» та інші ініціативи.

«Безліч людей щодня стикаються з бар’єрами. Здається, що з цим нічого не можна зробити. Але в Україні є ті, хто вже сьогодні долає бар'єри. Тому надзвичайно важливою є ініціатива першої леді Олени Зеленської розповісти історії таких людей», – зазначила голова громадської організації «Безбар’єрність» Тетяна Ломакіна.

Нові відеоісторії виходитимуть щопонеділка впродовж наступних шести тижнів. Вони публікуватимуться на сторінках Олени Зеленської у Facebook та Instagram.

Перше відео проекту присвячено київському Музею у темряві «Третя після опівночі» та людям, які там працюють. Це єдиний музей в Україні, де всі екскурсії проходять у суцільній темряві в супроводі незрячих гідів. Екскурсії дають змогу відчути звичні місця нашого життя, але наосліп. Прогулятися знайомими місцями, але в цілковитій темряві.

Наступні відеоісторії розповідатимуть про інші безбар’єрні проекти та їхніх натхненників. Наприклад, про інклюзивну пекарню Good Bread та проект зі створення наземних переходів.

Tags:

Виплати роботодавцям одноразової допомоги на період 2-тижневого карантину здійснені на 100%. Роботодавці подали майже 7 тисяч пакетів документів на допомогу для понад 163 тисяч працівників.

“Дуже важливо, що абсолютно всі роботодавці, які подали документи, отримали грошові виплати на своїх працівників ще до 28 грудня минулого року. Загальна сума склала близько 650 млн гривень. Ще один важливий момент, що за правилами нашої програми, ці гроші роботодавці мали передати безпосередньо своїм працівникам вже на наступний день після отримання. Тобто, маємо розуміння, що всі працівники в рамках цієї програми отримали допомогу до нового року і мають можливість провести карантинний 2-тижневий період з фінансовою підтримкою”, - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Найбільшу кількість пакетів документів подано роботодавцями Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Вінницької та Запорізької областей.

У розрізі сфер активними учасниками програми стали представники транспортної галузі, виробництва продукції важкої та легкої промисловості, будівництва, сільського господарства, підприємства торгівлі, надання послуг з тимчасового розміщення тощо.

Серед великих підприємств, які отримали допомогу – Міжнародний аеропорт «Бориспіль», АТ «Укрзалізниця», Обласні відділення ДА «Укравтодор», АТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка», Товариство «Турбоатом» (Харків), Авіаційна компанія «Роза вітрів» (Київ), ВО «Слов’янський завод високовольтних ізоляторів» (Донецька область), НВК «Прогрес» (Чернігівська область), ТОВ «ВАТ Олімп» (Кіровоградська область), ТОВ «ЮНІГРАН» (Житомирська область).

“Впроваджена Урядом програма – це ефективний механізм підтримки роботодавців та збереження робочих місць. Вона сприяє забезпеченню зайнятості найманих працівників у період карантину та запобігає зростанню безробіття”, - додав Міністр.

Члени Комітету розглянули два законопроекти - про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення розміру пенсійних виплат №4031

і про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення пенсій №4031-1.

Законопроектом №4031 передбачається припинення порушення статті 22 Конституції України та встановлення підвищених пенсійних і компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачено, що:

додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітної плати, пенсій та інших доходів;

максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти фактичних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Включення та розгляд на пленарному засіданні під час обговорення була обгрунтована тим, що у порушення статті 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, з метою зменшення зазначених виплат Законом України від 28.12.2014 №76 було вилучено норму, якою передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Альтернативним законопроектом №4031-1 пропонується встановити такі розміри пенсійних виплат:

пенсії особам з інвалідністю, яким установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, осіб з інвалідністю з дитинства, які досягли повноліття: по І групі інвалідності - 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності - 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких установлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 4 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 3 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності, дітям з інвалідністю - 2 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю ІІ групи - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю ІІІ групи, дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4: у розмірі 40, 30, 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно.

Проектом також передбачено взагалі скасувати норму про обмеження максимального розміру пенсій чорнобильцям.

Комітет ухвалив рішення про включення законопроектів №4031 і 4031-1 до порядку денного сесії на своєму засіданні 29 грудня 2020 року.

Міністерством охорони здоров’я наказом від 24.12.2020 № 3018 прийнято Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках.

Про відповідні етапи проведення вакцинації поінформував голова ОДА Сергій Борзов.

Це безпрецедентна в історії України кампанія вакцинації, яка буде протікати в 5 етапів.

Перший — передбачає вакцинацію людей із критичним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, які виконують критичні функції у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19. Йдеться про медичних працівників, які надають допомогу хворим на коронавірусну хворобу в умовах стаціонару, та військових, які беруть участь в ООС. На цьому етапі планується охопити приблизно 355 тис. людей.

Другий — вакцинація людей з надзвичайно високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, хто надає медичні послуги. Планове охоплення на другому етапі становитиме приблизно 2,3 млн людей.

Третій — вакцинація людей з високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, які виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави. Планове охоплення: приблизно 7,2 млн людей.

Четвертий — вакцинація людей з підвищеним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, які виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави. Планове охоплення: приблизно 11 млн людей.

П’ятий — вакцинація інших категорій населення, які не входять до пріоритетних груп. Йдеться про людей віком до 59 років без супутніх захворювань. Планове охоплення: приблизно 19 млн людей.

Міністерство охорони здоров’я уклало контракт про постачання в Україну 1 913 316 доз вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech.

Також МОЗ розробило загальні логістичні сценарії для імунізації населення проти COVID-19. Імунізація буде проводитись на базі існуючих кабінетів і пунктів щеплень (станом на грудень 2020 року в Україні налічується 11 346 таких пунктів). Крім цього, будуть створені мобільні бригади з імунізації.

За умови забезпечення всіма необхідними засобами для здійснення вакцинації мобільні бригади в усіх регіонах будуть здатні здійснювати приблизно 190 тис. щеплень на тиждень. Планується й створення орієнтовно 50 тимчасових центрів вакцинації, які будуть оснащені необхідним обладнанням для повного циклу здійснення вакцинації.

Координувати процес впровадження вакцини проти COVID-19 та проведення кампанії з вакцинації буде оперативний штаб МОЗ із реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Його очолює Міністр охорони здоров’я. На регіональному рівні координувати заходи з імунопрофілактики будуть регіональні координатори. Вони визначатимуться в кожній області та у м. Києві на запит МОЗ.

 

Вранці 8 січня на батьківщину повернулися четверо українських громадян: Євген Морар, Володимир Тостоган, Олег Войнеровський та Павло Чайка, члени екіпажу танкера Captain Khayyam, який було затримано в територіальних водах Лівії 13 лютого 2016 року. У грудні 2017-го лівійський суд засудив українців та інших членів екіпажу судна до п’яти років ув’язнення.

У Міжнародному аеропорту «Бориспіль» їх зустрічали заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко та родичі моряків.

«Сьогодні ми повернули додому ще чотирьох наших громадян. Держава працює над цими питаннями дуже професійно. Міжвідомча кооперація і взаємодія допомагає нам досягати таких результатів. Хлопцям бажаю швидше повернутися до нормального життя», – зазначив Роман Машовець після зустрічі звільнених.

Заступник керівника Офісу Президента нагадав, що на початку грудня 2020 року в Україну повернулися двоє громадян з Іраку, а напередодні Нового року з табору на території Сирії евакуювали двох жінок та сімох дітей.

«Президент Володимир Зеленський із самого початку впровадив принцип, що держава буде боротися за кожного свого громадянина. Українці повертаються додому – це гарна новина. Так є і так буде!» – наголосив Роман Машовець.

Звільнений Володимир Тостоган подякував Президенту України, МЗС, МВС та усім, хто допоміг членам екіпажу танкера Captain Khayyam повернутися на батьківщину.

«Інформація про наше звільнення прийшла в ніч на Різдво, тому хочу привітати усіх з Різдвом Христовим. Величезне дякую всім і слава Україні!» – сказав він.

Інший звільнений, Євген Морар, зазначив, що його просто переповнюють емоції. «Хочу подякувати Президенту України Зеленському, міністру закордонних справ Кулебі, міністру внутрішніх справ Авакову за допомогу в поверненні на рідну неньку Україну. Тут моя мама й син, вдома чекає донька. Ці п’ять років, звичайно, було важко, але ми витримали. Найголовніше, що ми живі та повернулися додому», – зазначив моряк.

«Я дуже щаслива, що через п’ять років змогла побачити свою дитину. Я дуже всім вдячна. Перш за все Президенту, МЗС, Офісу Президента, ЗМІ. Ми стукали, нас почули й нам допомогли», – зазначила матір Євгена Морара Юлія Омельченко.

Президент України Володимир Зеленський привітав повернення звільнених моряків на батьківщину.

«Україна ніколи не забуває та не залишає своїх у біді. Звільнення громадян, які опинилися в біді, це наш пріоритет», – заявив він.

Глава держави подякував усім органам влади, причетним до чергового звільнення та повернення додому українських громадян. Окремо Володимир Зеленський у соцмережі висловив подяку Президенту Турецької Республіки Реджепу Таїпу Ердогану за допомогу в евакуації українських моряків.

Підписання угод про розподіл продукції на нафтогазових ділянках продемонструє міжнародним інвесторам, що Україна є привабливою для інвестицій, а Уряд виконує взяті на себе зобов’язання. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

31 грудня за участю Глави Уряду було підписано угоди про розподіл продукції на 7 ділянках: Софіївська, Угнівська, Балаклійська, Іванівська, Зінківська, Бузівська, Берестянська. Конкурси на укладення відповідних угод відбулись у 2019 році.

«Вперше Уряд підписує угоди про розподіл продукції на семи газоносних ділянках із переможцями відкритих та прозорих аукціонів. Це надзвичайно успішний кейс, який дасть можливість залучити щонайменше 12 млрд грн у видобуток газу», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що підписання угод про розподіл продукції є надзвичайно важливим кроком для енергонезалежності та енергетичної самодостатності, оскільки розробка цих родовищ допоможе суттєво наростити видобуток газу.

«Держава, крім інвестицій, отримає сотні нових високооплачуваних робочих місць, значну частку від видобутого ресурсу та суттєві податкові надходження», — зазначив очільник Уряду.

Згідно з укладеними угодами про розподіл продукції Україна на визначений строк передає право приватному інвестору на проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на конкретній ділянці. Інвестор зі свого боку бере зобов’язання за свій рахунок виконати доручені роботи з наступною компенсацією витрат і отриманням плати у вигляді частини прибуткової продукції.

У 2020 році Верховна Рада IX скликання провела 88 пленарних засідань, відбулося 4 154 голосувань.

За інформацією Головного організаційного управління Апарату Верховної Ради у поточному році розглянуто 1028 законопроектів, з них прийнято 249 законів, 95 – у першому або другому читанні, 90 – враховано та відправлено на доопрацювання (станом на 18 грудня 2020 року). Ще 594 законопроекти було відхилено та знято з розгляду Верховною Радою.

У цьому році прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», закони щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, культури, туризму та креативних індустрій, про підвищення ефективності парламентського контролю, про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей та інші. Також розглянуто та ухвалено низку законів з питань фінансів, податкової та митної політики, національної безпеки та оборони, антикорупційної політики, децентралізації, охорони здоров’я, соціального захисту, освіти тощо

В розрізі суб’єктів законодавчої ініціативи розглянуто 65 законопроектів, з числа внесених Президентом України, 158 – Кабінетом Міністрів України, 805 – народними депутатами.

З 65 законопроектів, внесених Президентом України, прийнято 47 законів, 8 законопроектів прийнято у першому читанні, 6 проектів законів враховано та направлено на доопрацювання, ще 4 проекти відхилено та знято з розгляду.

Верховна Рада IX скликання розглянула 158 проектів законів, внесених Кабінетом Міністрів, з них – прийнято 36 законів, прийнято в першому читанні – 13, сім проектів законів враховано та направлено на доопрацювання, 102 проекти відхилено та знято з розгляду.

За підсумками розгляду 805 законопроектів, поданих народними депутатами, прийнято 166 законів, прийнято в першому читанні –74 законопроекти, 77 – враховано та направлено на доопрацювання, 488 проектів відхилено та знято з розгляду.

Цього року в Парламенті створено 5 Тимчасових комісій, з них одна – Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів та чотири Тимчасові слідчі комісії з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України; з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області та дій/бездіяльності Луганського обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військовоцивільної адміністрації щодо вчасного реагування на виникнення та недопущення виникнення подій надзвичайного характеру; з питань розслідування причин збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу.

У 2020 році комітети Верховної Ради провели 735 засідань.

 

 

В останні тижні в Україні зменшується кількість хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 і зростає кількість тих, хто одужав. Про це повідомили Президенту України Володимиру Зеленському на традиційній селекторній нараді, що відбулася під його головуванням.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що на сьогодні на госпіталізації перебувають 22 802 особи, а п’ять тижнів тому таких було в середньому 28-29 тис.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначив, що в країні також спостерігається зменшення захворюваності на пневмонію. За останній тиждень було зафіксовано 19,5 тис. випадків, тоді як, наприклад, з 9 по 15 листопада – майже 39 тис. Водночас очільник МОЗ вважає, що існує ймовірність зростання кількості хворих на коронавірус після новорічних свят. До того ж очікується зростання сезонної захворюваності на грип.

Володимир Зеленський дав доручення всебічно проаналізувати динаміку захворюваності на COVID-19 після святкування Нового року.

Урядовці доповіли, що наразі в Україні облаштовано 50 409 ліжко-місць у лікарнях з підключенням кисню. Наразі вільні майже 35 тис. ліжок з киснем. Загалом у країні на сьогодні є майже 66 тис. ліжко-місць для хворих з коронавірусом.

Денис Шмигаль також доповів про перебіг виплат допомоги у розмірі 8 тис. грн бізнесу та найманим працівникам у зв’язку з посиленням карантинних обмежень.

«Станом на 31 грудня на оформлення допомоги в розмірі 8 тисяч гривень було подано 480 тисяч заяв. І можу сказати, що майже всі виплати вже здійснено. Так, по 456 тисячах заяв було перераховано кошти в обсязі 3,64 мільярда гривень. Наразі кошти не перераховано переважно тим отримувачам, які подались на одержання допомоги в останні дні минулого року. Можу запевнити, що ці громадяни отримають належну їм допомогу протягом першої половини січня», – наголосив він.

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що певна кількість компаній боїться податкових перевірок після отримання матеріальної допомоги.

Президент Володимир Зеленський запропонував використати цю ситуацію для покращення стосунків між державою та бізнесом.

«Пропоную керівництву Міністерства фінансів та Державної податкової служби подумати над тим, як зробити підхід до компаній, які зареєструвалися на отримання допомоги, максимально публічним та лояльним. Вони мають знати, що держава підтримує прозорий бізнес», – сказав він.

За листопад-грудень виплачена допомога на загальну суму 443 864 000 гривень для 90 475 сімей фізичних осіб – підприємців, які мають дітей до 10 років.

Крім того, Володимиру Зеленському доповіли, що найближчим часом Кабінет Міністрів ухвалить постанову, яка пришвидшить виплати родинам медичних працівників, померлих під час протидії COVID-19.

Глава держави також поставив завдання прискорити створення реєстру вакцинованих осіб.

Держава продовжує перемовини щодо постачання в Україну вакцин від COVID-19 з кількома іноземними компаніями.

Голова Національної поліції Ігор Клименко поінформував, що за порушення маскового режиму впродовж новорічних святкувань правоохоронці склали 6500 протоколів.

У новорічну ніч завершилася багатоскладова операція з евакуації українських громадян із Сирії. Дев’ятеро осіб, які перебували в таборах для біженців на території північно-східної Сирії, були повернуті на батьківщину, про що просили їхні родичі. Це дві жінки та семеро дітей. План їхнього повернення був погоджений та координувався особисто Президентом України Володимиром Зеленським.

Літак з евакуйованими у Міжнародному аеропорту «Бориспіль» зустріли голова Служби безпеки України Іван Баканов, міністр оборони Андрій Таран, заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець, народні депутати Леся Забуранна, Олена Шуляк, Олена Мошенець та інші представники влади.

У червні 2019 року була створена спеціальна робоча група, до якої увійшли представники Служби безпеки України.

Зокрема, фахівці перевіряли громадян, утримуваних у Сирії, на наявність можливих зв’язків з учасниками міжнародної терористичної організації «Ісламська держава». За результатами тривалих перевірок контррозвідка СБУ не виявила фактів причетності цих громадян до терористичної діяльності.

У жовтні того ж року запропонований українськими відомствами план евакуаційних заходів був погоджений Главою держави, але через загострення військово-політичної та безпекової ситуації на території Сирії евакуацію українців довелося відтермінувати.

Також на можливість забрати українців негативно вплинула пандемія COVID-19. У зв’язку з поширенням коронавірусу на території Сирії та Іраку були впроваджені значні обмеження, зокрема відбулося закриття кордонів та припинилося авіасполучення.

Повернутися до процесу евакуації стало можливим лише наприкінці 2020 року, коли стабілізувалася безпекова та епідемічна ситуація в цих країнах.

Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Українська держава завжди пам’ятає про своїх громадян, яких утримують в інших країнах, і готова боротися за кожного українця, щоб кожен міг безпечно повернутися додому. «Оскільки для нас людина – це найвища цінність», – наголосив він.

Заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець зазначив, що звільнені жінки та діти перебували в таборах Сирії у жахливих умовах.

«Дякую всім, хто був залучений до цієї успішної операції. Тим, хто ризикував життям у бойових умовах північної Сирії та Іраку. Також хочу відзначити професійну роботу Комітету з розвідки при Президентові України, який здійснював чітку міжвідомчу координацію», – сказав Роман Машовець.

Міністр оборони України Андрій Таран зауважив, що війна в Сирії торкнулася дуже багатьох людей, і серед них також опинилися українці.

«Війна завжди завдає найбільшої шкоди найвразливішим – жінкам та дітям. Абсолютно логічним було рішення повернути наших громадян, які перебували в таборі для біженців», – зазначив він.

Посадовці запевнили, що робота над звільненням інших українців, які перебувають у сирійських таборах, триватиме.

Народні депутати України з фракції «Слуга Народу» Леся Забуранна, Олена Шуляк та Олена Мошенець наголосили, що держава цією операцією вкотре продемонструвала пріоритетність людського життя та прав людини для її нинішнього керівництва.

Президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ строком на два місяці.

«Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – наголосив Глава держави.

Рішення було ухвалене після отримання та опрацювання фахівцями Офісу Президента клопотання Офісу Генерального прокурора, підписаного виконувачем обов’язків Генпрокурора, про відсторонення судді КСУ Олександра Тупицького від посади строком на два місяці.

Заступник керівника Офісу Глави держави Андрій Смирнов зазначив, що клопотання було скеровано на виконання ст. 154 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає, що посадові особи, призначені Президентом України, відсторонюються від посади за клопотанням прокурора, і рішення ухвалює Президент.

«Жодних застережень щодо можливості його розгляду та ухвалення відповідних рішень нами не було встановлено», – зауважив він.

«Звичайно, я підтримую рішення Президента щодо відсторонення пана Тупицького від посади судді Конституційного Суду. У першу чергу це цілком логічне продовження того процесу, який ми почали в парламенті, коли зібрали 226 підписів народних депутатів під зверненням до КСУ із закликом добровільно піти у відставку, тому що зараз немає суспільної довіри до цієї інституції», – зазначив голова фракції партії «Слуга Народу» у Верховній Раді Давид Арахамія.

Він також додав, що Голові КСУ було повідомлено про підозру від Офісу Генпрокурора за статтями, які демонструють конфлікт інтересів.

На переконання фахівців у галузі конституційного права, ні Конституція України, ні закон України про Конституційний Суд не визначають особливої процедури такої процесуальної дії, якою є відсторонення судді КСУ від виконання посадових обов’язків, зауважив представник Президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський.

«Це не звільнення, це не припинення його повноважень судді, це тимчасовий захід, передбачений КПК України, статтею 154. Президент України на виконання Конституції та законів України, за Конституцією, видає укази. Відповідно до статті 154 особа, яку призначив на посаду Президент України, може бути на час досудового розслідування на строк до двох місяців тимчасово відсторонена від своєї посади. Тобто Президент України діє у повній відповідності до своїх конституційних повноважень, відсторонюючи пана Тупицького від посади судді КСУ на два місяці», – заявив Федір Веніславський.

Сторінка 1 із 130