В Офісі Президента відбулися урочистості з нагоди Дня Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, у яких взяли участь секретар Ради національної безпеки і оборони та представники уряду.

Це професійне свято відзначається в Україні вперше, адже у квітні цього року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив 25 травня Днем Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Від імені Глави держави працівників ДССЗЗІ привітав заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець.

«Як одна зі складових системи управління державою Держспецзв'язку забезпечує її стійкість, захищеність державних електронних інформаційних ресурсів та інфраструктури, створює безпечні умови обігу важливої інформації, успішно реагує на загрози в кіберпросторі, надійно протидіє ворожим технічним розвідкам, підтримує функціонування національного радіочастотного ресурсу», – зазначив Володимир Зеленський у своєму привітанні працівникам ДССЗЗІ.

Президент наголосив, що високо цінує їхній професіоналізм та відданість справі.

Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що сьогодні роль Держспецзв'язку у захисті держави в інформаційному просторі важко переоцінити.

«На вас покладено дуже велике завдання, зважаючи на те, що ми фактично перебуваємо у стані військових дій на сході нашої країни та в багатьох інших сферах», – сказав він.

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зі свого боку зауважив, що з кожним роком цінність роботи ДССЗЗІ зростатиме, адже в сучасному світі постійно збільшується кількість кіберзагроз.

«Те, що ви робите в наш інформаційний час, – це дуже важливо. Тому ми будемо робити все, щоб відбулася повноцінна реформа служби, щоб ви отримували гідні заробітні плати і все, що вам потрібно для формування професійних команд», – наголосив Михайло Федоров.

Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь від себе особисто та від усього колективу ДССЗЗІ подякував за привітання, довіру й підтримку.

«Без вашої підтримки не можна було б провадити ті зміни, які ми здійснюємо», – сказав Юрій Щиголь.

У межах заходу відбулася церемонія вручення державних нагород України.

Після завершення першого етапу реформи децентралізації основне завдання Уряду України — це забезпечити спроможність та сталий розвиток громад. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час промови на дискусійній платформі «Реформи належного урядування в Україні». Захід відбувся 25 травня в межах підготовки до Конференції з реформ в Україні, що запланована на липень 2021 року у Вільнюсі (Литовська Республіка).

В обговоренні також взяли участь заступник Міністра закордонних справ Литви Егідіюс Мєйлунас та заступник Генерального секретаря Організації економічного співробітництва та розвитку Ульрік Вестергард Кнудсен.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд будує свою діяльність на формуванні далекоглядних стратегій розвитку держави. Передусім це стосується стратегічного планування регіонального розвитку.

«Вперше в Україні Державна стратегія регіонального розвитку та регіональні стратегії розвитку розроблялися на засадах SMART-спеціалізації. На тих же засадах затверджено регіональні стратегії розвитку», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також підкреслив, що Уряд України успішно продовжує реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

«Велика увага приділяється стратегічному плануванню в територіальних громадах, адже після завершення першого етапу реформи децентралізації основне наше завдання — це забезпечити спроможність та сталий розвиток громад», — відзначив Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, Уряд наразі працює над забезпеченням розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, залученням жителів територіальних громад до прийняття управлінських рішень, а також над закріпленням у Конституції України нової моделі місцевого самоврядування, територіальної організації влади, побудованої на принципах децентралізації та субсидіарності.

«Поточна ефективна робота в Україні щодо реформи децентралізації та регіонального розвитку розглядає підходи до створення надійних багаторівневих механізмів управління відповідно до рекомендацій ОЕСР», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду подякував Литві за ґрунтовну підготовку до Конференції з реформ в Україні, а також висловив вдячність Організації економічного співробітництва та розвитку за підтримку глибоких економічних та соціальних реформ.

Про це сьогодні говорили на спільній нараді за участі Голови ОДА Сергія Борзова та керівників правоохоронних органів та органів державного нагляду (контролю) області

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада, у якій взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр енергетики Герман Галущенко, міністр інфраструктури Олександр Кубраков, заступники керівника Офісу Глави держави Юлія Свириденко та Кирило Тимошенко.

Учасники наради проаналізували події навколо пасажирського літака компанії Ryanair, який 23 травня здійснив примусову посадку в аеропорту Мінська.

З огляду на ситуацію, що склалася, Президент доручив уряду опрацювати рішення щодо припинення прямого авіасполучення між Україною та Республікою Білорусь і заборони прольоту повітряним суднам з українською реєстрацією до та через територію Республіки Білорусь.

Посилення торгово-економічної, енергетичної співпраці та протидію російській агресії обговорив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль з представниками німецької влади.

На зустрічі, що відбулася 24 травня, були присутні федеральний голова партії «Союз90/Зелені» Роберт Габек, депутат Європейського Парламенту Віола Фон Крамон-Таубадель, депутати Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Омід Нуріпур та Мануель Заррацін.

Прем’єр-міністр України зауважив, що ФРН посідає перше місце серед торговельних партнерів України в ЄС. Він додав, що Україна прагне надалі використовувати спільний потенціал для розширення напрямків співробітництва та зміцнення двосторонніх відносин.

Також, за словами Глави Уряду, Україна зацікавлена в розширенні співробітництва з Німеччиною в енергетичній сфері.

«Ми вже маємо суттєві напрацювання на цьому напрямі. У серпні минулого року Україна та Німеччина підписали спільну заяву про налагодження Енергетичного партнерства. Вона передбачає поглиблену взаємодію у сферах відновлювальної енергетики, енергоефективності, декарбонізації і зміни клімату, водневої економіки, трансформації вугільних регіонів», — зазначив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, Україна має 61 вугільний регіон, які залежать від монопідприємств. Він подякував Німеччині за допомогу в сприянні справедливій трансформації вугільних регіонів в Україні.

«Цього року ми започатковуємо два пілотних проекти на шахтах. Ця реформа допоможе створити нові робочі місця та сприятиме декарбонізації. Україна твердо стоїть на засадах Європейського зеленого курсу», — підкреслив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також наголосив, що пріоритетна мета України в енергетичній сфері — приєднання до ENTSO-E. За його словами, синхронізація української енергетичної системи з європейською мережею у 2023 році — важливий крок для України, яким зараз Уряд активно займається.

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив важливість підтримки Німеччини в протидії агресії з боку Російської Федерації та долучення німецької сторони до ініціативи «Кримська платформа».

Верховна Рада України швидко відреагувала на події, які розгортаються довкола завершення будівництва газотранспортного проекту «Північний потік-2». Про це в ефірі телеканалу “НАШ” заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков. 

Так він прокоментував постанову зі зверненням до Конгресу США щодо санкційного тиску на учасників будівництва газопроводу, прийнятою Верховною Радою України. «Не відкладаючи це питання на потім, Парламент проголосував за відповідне звернення. Оскільки в країні гостро стоїть питання національної економічної безпеки», - підкреслив Дмитро Разумков.

 Він також підкреслив, що Парламент вже не вперше оперативно реагує на виклики, які виникають перед державою. «Верховна Рада миттєво реагувала і на ситуацію, пов'язану з пандемією коронавірусу, і довкола війни. Парламент завжди займав позицію в інтересах нашої країни», - сказав Дмитро Разумков.

За словами Голови Верховної Ради, питання щодо «Північного потоку-2» повинно бути на порядку денному в усіх гілок влади. “Ми маємо зробити так, щоб «Північний потік-2» не був добудований. Це першочергова задача, яка стоїть перед українськими політиками», - підсумував Дмитро Разумков.

В рамках програми Президента України «Велике будівництво» в області продовжується капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-04-08 Гайсин-Теплик на ділянках: км 0+800 – км 7+933, в межах м.Гайсин – с.Кущинці та км 7+933 – 17+860, (Кущинці – Кіблич).

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов» № 1438-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 29 квітня 2021 року.

На сьогодні більшість автомобілістів сплачує штрафи за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в режимі фото- та відеозйомки, через особистий кабінет водія у перші десять днів після порушення, оскільки в цей період діє 50-відсоткова знижка.

Водночас попередні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов’язували надсилати оригінал постанови про притягнення до адмінвідповідальності на пошту порушника, незалежно від погашення ним штрафу. Це призводило до плутанини та в деяких випадках – до повторної оплати штрафу.

Закон, що його підписав Президент, скасовує необхідність надсилання на пошту порушника постанови про адмінвідповідальність, за якою вже був сплачений штраф.

Згідно із законом, оригінал постанови надсилається рекомендованим листом лише у разі, якщо штраф не був сплачений протягом десяти днів після її винесення.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

За участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 21 травня відбулася Конференція «Дорога до Вільнюса: пріоритети запланованої Конференції з реформ в Україні». Метою заходу є підготовка до Конференції реформ в Україні, яка запланована на 7-8 липня 2021 року у Вільнюсі (Литва).

У конференції також взяли участь Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, заступник Генерального директора Директорату з питань добросусідства та розширення Єврокомісії Катерина Матернова, голова Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) Ека Ткешелашвілі.

Прем’єр-міністр наголосив, що Уряд України системно підійшов до підготовки ключових програмних документів країни. Передусім Програми діяльності Уряду та Плану пріоритетних дій Уряду.

«Уряд також схвалив Національну економічну стратегію до 2030 року, до розроблення якої долучилося понад 500 учасників. Стратегія визначає довгострокову економічну візію, вектори та «червоні лінії» економічного розвитку. Документ визначає конкретні кроки для розвитку промисловості, агросектору, видобутку, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій та сфери послуг», — зазначив Денис Шмигаль.

Крім того, за словами Глави Уряду, НЕС-2030 враховує важливі наскрізні напрямки, які сьогодні є визначальними для євроінтеграційної політики — діджиталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток.

Прем’єр-міністр під час свого виступу відзначив, що Україна поділяє та повністю підтримує кліматичні амбіції ЄС і готує амбітні пропозиції щодо Другого Національного Визначеного Внеску.

«Уряд налаштований враховувати Зелений курс ЄС у своїй політиці. Щоб розробити власний порядок денний відповідно до Зеленого курсу ЄС нами спільно з ЄС започатковано окремий діалог з Єврокомісією», — зауважив очільник Уряду.

За словами Дениса Шмигаля, Україна представила ЄС свої пропозиції щодо співпраці і сторони спільно визначили 3 топ-пріоритети: енергоефективність, водень, трансформацію вугільних регіонів.

Прем’єр-міністр також нагадав, що в лютому цього року під час 7-го засідання Ради асоціації Україна — ЄС було досягнуто домовленість про подальші спільні кроки, насамперед щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС та поглиблення галузевої інтеграції.

«На сьогодні сторони розпочали внутрішню оцінку досягнення цілей Угоди про асоціацію. Крім того, проводиться робота щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами у рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС», — сказав Глава Уряду.

Як підкреслив Денис Шмигаль, інтенсивно триває політичний діалог з НАТО на рівні Уряду, органів державної влади та на рівні експертів.

Очільник Уряду додав, що розпочато консультації Альянсу та України для узгодження подальших спільних кроків.

«Цілеспрямований та планомірний перехід сектору безпеки та оборони України, її Збройних Сил на стандарти НАТО, є одним з першочергових пріоритетів Уряду», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що Конференція реформ у липні цього року у Вільнюсі та заплановані в межах підготовки заходи сприятимуть кращому розумінню реформ в Україні та ширшому залученню міжнародних партнерів.

Верховна Рада України швидко відреагувала на події, які розгортаються довкола завершення будівництва газотранспортного проекту «Північний потік-2». Про це в ефірі телеканалу “НАШ” заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков. 

Так він прокоментував постанову зі зверненням до Конгресу США щодо санкційного тиску на учасників будівництва газопроводу, прийнятою Верховною Радою України. «Не відкладаючи це питання на потім, Парламент проголосував за відповідне звернення. Оскільки в країні гостро стоїть питання національної економічної безпеки», - підкреслив Дмитро Разумков.

 Він також підкреслив, що Парламент вже не вперше оперативно реагує на виклики, які виникають перед державою. «Верховна Рада миттєво реагувала і на ситуацію, пов'язану з пандемією коронавірусу, і довкола війни. Парламент завжди займав позицію в інтересах нашої країни», - сказав Дмитро Разумков.

За словами Голови Верховної Ради, питання щодо «Північного потоку-2» повинно бути на порядку денному в усіх гілок влади. “Ми маємо зробити так, щоб «Північний потік-2» не був добудований. Це першочергова задача, яка стоїть перед українськими політиками», - підсумував Дмитро Разумков.

Голова  облдержадміністрації Сергій Борзов разом зі своїм першим заступником Наталею Заболотною,  сьогодні, 22 травня, взяв  участь в Установчих зборах по створенню першого молодіжного консультативно-дорадчого органу при Голові Вінницької обласної державної адміністрації — Молодіжного Конгресу Вінниччини.

Президент Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою взяли участь у нагородженні лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року.

«Радий бути тут з моєю дружиною й бачити трансформацію Національної премії України імені Тараса Шевченка. Дуже важливо бачити високий статус цієї премії. Церемонія нагородження відбувається у знакових місцях України», – сказав Глава держави, вітаючи лауреатів.

Президент наголосив, що цього року Україна відзначає низку важливих ювілейних дат. Зокрема це 30-річчя утворення Збройних Сил, 25-річчя Конституції, 75-річчя держпідприємства «Антонов», ювілей Лесі Українки та 60-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка.

«Символічно, що це відбувається у рік 30-річчя незалежності України. Це головні символи України – наша Конституція, наша армія, наша авіація, наша культура, наша премія імені Тараса Шевченка – премія кожного українця. Вітаю вас із цим ювілеєм», – сказав Володимир Зеленський.

Президент підписав указ № 199/2021, відповідно до якого Національну премію України імені Тараса Шевченка 2021 року присуджено режисеру Валентину Васяновичу та художнику-постановнику Владлену Одуденку за фільм «Атлантида».

Письменниця Оксана Луцишина отримала премію за роман «Іван і Феба», а журналіст Станіслав Асєєв – за книгу есеїв «В ізоляції».

Також лауреатами премії стали представники музичної агенції «УХО» Олександра Андрусик, Євген Шимальський та Катерина Сула за серію концертів вокальної музики «Архітектура голосу».

Премію присуджено й художнику Борису Михайлову за мистецький проект «Випробування смертю».

Режисер-постановник, художник-сценограф Сергій Маслобойщиков, художник по костюмах Наталія Рудюк та композитор Олександр Бегма отримали премію за виставу Verba за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки у постановці Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Протидію COVID-19, посилення торгово-економічного співробітництва та отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС під час онлайн-зустрічі 19 травня обговорили Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Виконавчий Віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс.

Очільник Уряду подякував Європейському Союзу за значний внесок у підтримку міжнародної ініціативи COVAX. Він зазначив, що Україна отримала вже дві партії доз вакцини проти COVID-19 в межах цієї програми.

Денис Шмигаль також висловив особисту вдячність Валдісу Домбровскісу за заклик до справедливого розподілу вакцин.

Як відзначив Глава Уряду, щеплення проти COVID-19 в Україні відбувається відповідно до Національного плану.

«Українська медична система спроможна робити понад 400 тисяч щеплень на тиждень. В Україні сьогодні працює електронна система обліку вакцинованих і створена електронна черга», — зауважив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль і Валдіс Домбровскіс також обговорили посилення торгово-економічного співробітництва. Прем’єр-міністр підкреслив, що укладення Угоди АССА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) залишається одним із ключових пріоритетів у відносинах із Євросоюзом.

«Радий, що місія експертів нещодавно представила заключний звіт щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди. А також відзначила значний прогрес Уряду в імплементації ключових законодавчих актів ЄС, які трансформувалися в європейські правила й процедури на території України», — сказав Прем’єр-міністр.

Сторони також порушили питання співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема надання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу та наступного траншу від Міжнародного валютного фонду. За словами Дениса Шмигаля, Уряд спільно з Президентом України та Верховною Радою підготували пріоритетні законопроекти у цьому напрямку, які мають бути ухвалені в залі Парламенту вже найближчим часом.

Представники депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України готові долучитися до співпраці з Урядом, щоб зробити тарифи менш болісними для громадян. Про це Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив в ефірі телеканалу “Прямий”. 

Водночас Дмитро Разумков зазначив, що Верховна Рада не має повноважень щодо встановлення тарифів. “Формування тарифів здійснюється виконавчою владою, зокрема, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - зазначив Голова Парламенту.

За словами Дмитра Разумкова, врегулювати ситуацію з тарифами можна лише завдяки співпраці різних органів влади . “Ми не можемо перекладати відповідальність одне на одного, оскільки це не принесе результат. Я неодноразово звертався до колег в Парламенті і до місцевих органів влади, що в цьому питанні повинна бути єдина спільна робота”, - зазначив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Сьогодні, 20  травня, Голова ОДА Сергій Борзов в ході робочої поїздки до Тульчинського району, відвідав ПАТ «ПлазмаТек»,- підприємство, яке розпочало свою історію на Вінниччині з 2001 року. 

 «Як роблять залізний порошок? Сам процес побачив сьогодні на ПАТ «ПлазмаТек» у Рудниці,- зазначає Сергій Борзов. Це виробництво, яке не має аналогів в Україні. За 20 років підприємство зайняло перше місце серед виробників зварювальних матеріалів в Україні - 55% ринку України зварювальних електродів. Тут працевлаштовані 750 вінничан. Середня зарплата на підприємстві - 12 тисяч гривень. До речі, для виробництва залізного порошку сюди вклали 56,4 млн грн інвестицій».

Підприємство «ПлазмаТек»,- одне з найбільших платників податків в області: тільки торік підприємство сплатило 78 млн. грн податків та зборів до бюджету.

Група компаній «ПлазмаТек» охоплює понад двадцять підприємств у дев’яти  країнах. Це три заводи із виробництва зварювальних матеріалів (Україна, Білорусь та Узбекистан), завод з виробництва обладнання (м. Сарни, Рівненська область), завод з підготовки компонентів для виробництва зварювальних матеріалів (м. Бердичів, Житомирська область), підприємство з прокладання газо- та водопроводу (м. Рогачов, Білорусь), транспортне підприємство (Україна), каоліновий ГЗК (м. Березне, Рівненська область), три підприємства із збагачення та переробки промислових підходів в сировинні компоненти (м. Запоріжжя, м. Камянське Дніпропетровська область, смт Рудниця Вінницька область), три науково-дослідних центри та мережа торгівельних підприємств для збуту власної продукції.

«ПлазмаТек» став найбільшим виробником зварювальних матеріалів на пострадянському просторі. Динаміка виробництва на Вінниччині свідчить лише про успіх.

«Бажаю, аби кожен працівник відчував себе реалізованим. І був достатньо забезпеченою людиною. А керівництво «ПлазмаТек» може поділитися своїм прикладом з іншими промисловцями, як до прогресу ставити ще екологічні цілі. Це не лише, аби задовольнити вимоги ринку, а для розуміння того, що нам тут жити разом. У Рудниці це розуміють»,- зауважив очільник Вінниччини.