Топ новини

У наступні три роки в Україні планується створити інтегрований центр ринків капіталу та товарних ринків — Національну біржу з торгівлі капіталом і товарами (NEXT-UA).

У вівторок, 8 червня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль взяв участь у підписанні Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Американською торговельною палатою та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у сфері національної біржової торгівлі капіталом та організованих товарних ринків.

Очільник Уряду України підкреслив, що підписання меморандуму є першим кроком до створення повноцінного Фондового ринку.

«Це дійсно історична подія, яка надасть новий поштовх для розвитку інтегрованого у міжнародну фінансову систему ринку капіталу в Україні. Фондовий ринок — це один із найбільш якісних механізмів залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в реальний сектор економіки. Це нові можливості для бізнесу та інвесторів», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, основними структурними одиницями NEXT-UA будуть Універсальна торгова біржа, компанія з фінансової інфраструктури (депозитарій, розрахунково-кліринговий центр та торговий репозиторій), Арбітражний центр, Консультативна рада та Бюро зв’язків з інвесторами. Для створення проекту планується також залучити стратегічних комерційних інвесторів.

«Важливо, що разом із ринком капіталу ми також запускаємо й товарні ринки. Ми ставимо перед собою амбітні цілі стати одним із лідерів у Європі у сфері торгівлі товарами. Розвиток ринку капіталу і товарного ринку дадуть можливість встановити прозорі правила роботи, сприятимуть викоріненню корупції, покращать визначення ціни на товари, а також дадуть можливість запобігати зловживанням на ринку, що сприятиме захисту прав інвесторів», — підкреслив Глава Уряду.

Як зауважив Денис Шмигаль, у меморандумі сторони визначили дорожню карту на найближчі два роки.

«Сьогоднішній меморандум — це нова сторінка в економічній історії нашої держави, яка створює нові можливості для України та українців. Наші громадяни отримають нові можливості у вигляді фінансових інструментів для заощадження та інвестування. Бізнес отримає довгостроковий та більш дешевий ресурс для розвитку власних підприємств. Держава отримає збільшення інвестицій, нові робочі місця, економічний розвиток», — наголосив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду висловив вдячність Європейському банку реконструкції та розвитку, Американській торговельній палаті в Україні, USAID за підтримку, за взаєморозуміння та співробітництво.

«Фондовий ринок, накопичувальна пенсійна система, пільгові програми кредитування — це проекти, які дадуть свій ефект у наступні 5-10 років. Так само, як і земельна реформа і реформа енергетичних ринків. Це стратегічні речі, які сприятимуть розширенню можливостей для інвестицій та прозорим правилам гри. А головне – це проекти, які дадуть Україні можливість стати успішною країною із заможними громадянами», — відзначив Денис Шмигаль.

Церемонія підписання Меморандуму відбулася за участі Керуючого директора регіонального відділення ЄБРР, відповідального за зв’язки з країнами Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, Голови Правління Американської торговельної палати Олени Кошарної, в. о. Директора місії в Україні та Білорусі Агентства США з міжнародного розвитку Сьюзен Кутор, Тимчасової повіреної у справах США в Україні Крістіни Квін, Керівника Офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку Фархада Гаусі, Першого Віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки України Олексія Любченка, Міністра фінансів України Сергія Марченка, Голови Правління Національного банку України Кирила Шевченка та Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслана Магомедова.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом США про продовження дії Угоди про співробітництво у сфері науки та технологій (проект №0100).

Таким чином, продовжено дію Угоди, термін якої завершився 25 травня 2019 року. Реалізація її положень сприятиме налагодженню та розширенню відносин України та США у сфері науки і технологій.

Угода сприятиме розширенню участі України в міжнародному науково-технічному співробітництві та розвитку потенціалу у сфері наукових досліджень. Крім того, українські вчені отримають належні умови для проведення наукових досліджень та можливість інтегруватися у світовий науковий простір.

Закон передано на підпис Президенту України.

За участі перших осіб держави, керівництва міністерств, представників дипломатичного корпусу, топменеджерів агрохолдингів та представників іноземного бізнесу розпочалась найбільша в Україні та Східній Європі 33-тя Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2021»

Сьогодні, 8 червня, у м.Києві за участі перших осіб держави, керівництва міністерств, представників дипломатичного корпусу, топменеджерів агрохолдингів та представників іноземного бізнесу розпочалась найбільша в Україні та Східній Європі 33-тя Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2021».

Участь у виставкових заходах також взяли заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко.

Понад 1200 компаній з різних країн світу презентували новинки сільськогосподарської техніки та устаткування, високопродуктивні породи свійських тварин, сучасні агротехнології як для великих, так і малих аграрних підприємств.

Для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій, Вінниччину представляли потужні підприємства сільськогосподарського машинобудування, а саме: Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» та ПрАТ «Агромаш-Калина», які займаються виробництвом сільськогосподарської грунтообробної техніки; товариство з додатковою відповідальністю «Брацлав», яке виробляє обладнання для тваринництва; ТОВ «Вінмашпостач» представило зернонавантажувачі та розкидачі мінеральних добрив, універсальні навантажувачі, а також інноваційний пристрій для миття сонячних батарей; ПрАТ «Барський машинобудівний завод» - обладнання і устаткування для харчової та переробної промисловості; ПП «Лотірон» - теплогенератор для переобладнання сушарок на біопаливо; ПП «Зевс», яке спеціалізується на ґрунтообробній техніці та розкидачах міндобрив.

В рамках виставкових заходів відбувся IV "Агропромисловий форум".

Відкриваючи захід, Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко зазначив: "Для мене велика честь сьогодні в рамках відродженого Міністерства агрополітики відкривати ключову виставку нашої держави. В аграрній країні, де половина валютної виручки займає агропромисловість, в якій 5-та частина ВВП це агросектор".

Також під час форуму відбулась зустріч Сергія Здітовецького та Володимира Мережка з першим заступником Міністра аграрної політики України Тарасом Висоцьким, під час якої було обговорено реалізацію на Вінниччині програм державної допомоги аграріям.

Проведення такого заходу, як «АГРО-2021» є важливою подією для агропромислового сектору України та ефективною платформою для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій. Також це чудова нагода для українських виробників, де вони мали можливість налагодити контакти із представниками країн-лідерів світового аграрного сектору та знайти нових партнерів і клієнтів.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з головою Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) Джанні Букіккіо, який перебуває в Україні з робочим візитом.

Глава держави відзначив високий рівень співпраці з Венеціанською комісією та консультативну допомогу, яку вона надає нашій країні у впровадженні ключових реформ.

«Дякую вам та Венеціанській комісії за постійну підтримку України в розбудові антикорупційної системи та реформуванні судової гілки влади», – зазначив він.

Володимир Зеленський поінформував Джанні Букіккіо про останні законодавчі кроки, спрямовані на забезпечення верховенства права в Україні, включно з реформуванням органів судової влади, конституційного судочинства та подоланням корупції.

Президент відзначив допомогу Венеціанської комісії під час кризи навколо Конституційного Суду України та розповів про зусилля, спрямовані на проведення прозорих і відкритих конкурсів на зайняття посад у Конституційному Суді та в органах суддівського врядування – із залученням міжнародних експертів.

«Переконаний, що завдяки спільним зусиллям зможемо досягти головної мети – повернення Конституційному Суду України ролі незалежного та неупередженого арбітра у правовій державі Україна, де конституційні органи ухвалюють рішення виключно в межах своїх законних повноважень та відповідальності», – наголосив він.

Глава держави окремо відзначив вагому роль висновків Венеціанської комісії щодо нелегітимності так званого «Кримського референдуму» 2014 року та несумісності з міжнародним правом «включення» АР Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації. За його словами, принципова позиція комісії стала важливим елементом під час формування у 2014 році міжнародної політики невизнання анексії Криму Росією.

Володимир Зеленський також наголосив на важливості ініціативи «Кримська платформа» та консолідації зусиль міжнародної спільноти для повної деокупації Криму.

Зі свого боку Джанні Букіккіо високо оцінив бачення Володимира Зеленського щодо європейського майбутнього України та його прагнення побудувати ще більш демократичну та прозору державу.

У межах робочого візиту в Грузію Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Католікосом-Патріархом всієї Грузії, Першоієрархом Грузинської Православної Церкви Ілією ІІ.

Глава українського Уряду та Патріарх Грузії обговорили питання, актуальні для українського та грузинського народів.

Денис Шмигаль підкреслив, що національні історії Грузії та України, зокрема шляхи розвитку Православних Церков, є схожими.

Очільник Уряду зауважив, що Україна та Грузія разом йдуть дорогою європейської інтеграції. Також Прем'єр-міністр відзначив важливість духовно-релігійної складової для становлення, подальшого розвитку обох держав.

«Немає жодних сумнівів, що в цій царині ми повинні діяти спільно», — наголосив Денис Шмигаль.

Зі свого боку Католікос-Патріарх всієї Грузії Ілія ІІ зазначив, що Грузинська Православна Церква молиться за щасливу долю для обох країн.

Верховна Рада вдячна за пропозиції, які надає Венеціанська комісія щодо вдосконалення національного законодавства України, та цінує тісну співпрацю. Про це сказав Голова українського Парламенту Дмитро Разумков під час зустрічі з Головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

“Хотів би подякувати за оперативні висновки, які Венеціанська комісія надавала на прохання українського Парламенту та Президента”, - зазначив він.

Голова Верховної Ради відзначив, що за останні півтора року налагоджено сталу комунікацію з Венеціанською комісією. “Останнім часом Верховна Рада України неодноразово зверталася до Комісії. Цінуємо вашу роботу і дуже уважно ставимося до тих пропозицій, які від вас надходять”, - наголосив Дмитро Разумков.

Сторони обговорили питання щодо судової реформи, вдосконалення антикорупційного законодавства, а також законодавчого врегулювання діяльності Конституційного Суду України.

Дмитро Разумков повідомив, що незабаром Парламент може розглянути законопроекти щодо Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.  “Ці законопроекти проходять завершальну підготовку в комітетах. Надзвичайно важливо розглянути їх синхронно”, - додав він.

Крім того, Голова Парламенту відзначив, що до розгляду в другому читанні готується законопроект щодо врегулювання діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Він також повідомив, що найближчим часом у Верховній Раді може бути розглянутий законопроект про конституційну процедуру, який вже отримав висновок Венеціанської комісії.

На цьому наголосив заступник Голови ОДА Сергій Здітовецький сьогодні, 7 червня, під час зустрічі з французькою делегацією, в рамках реалізації проєкту децентралізованого співробітництва.

Кошти будуть виділятись в рамках Конкурсу бізнес-планів для підприємців-початківців (стартапи), який проходить вже 4 рік поспіль на Вінниччині.

Під час презентації проекту 2021 року, директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко розповів про результати минулорічних конкурсів: «Приємно зазначити, що за цей період 107 підприємців-початківців отримали гранти на реалізацію своїх бізнес-планів у різних сферах діяльності на загальну суму 4,4 млн грн. Така підтримка забезпечила створення в області 214 нових робочих місць».

Олександр Печалін, керівник ГО «Спілки підприємців «Стіна», яка адмініструє даний Конкурс, запросив всіх починаючих підприємців Вінниччини подавати заявки на участь, адже в 2021 році шанси збільшились, оскільки суму коштів для стартапів збільшили на 1 млн. грн., в порівнянні з минулорічними конкурсами.

Конкурс проводиться в 3 етапи:

Перший етап – проведення інформаційної кампанії та прийом онлайн-заявок з 25 травня по 02 липня 2021 року.

Другий етап – проведення семінарів-консультацій для учасників Конкурсу з підготовки, написання та оформлення бізнес-планів та подача бізнес-планів учасників для участі у конкурсі з 05 липня по 31 липня 2021 року.

Третій етап – розгляд та оцінка бізнес-планів учасників Конкурсною комісією, визначення переможців Конкурсу з 02 серпня по 15 серпня 2021 року.

Надання фінансової підтримки буде здійснюватися на конкурсних засадах у вигляді грантів з обласного бюджету. Розгляд бізнес-планів та встановлення суми грантів буде забезпечуватись конкурсною комісією. Розміри грантів від 50 до 100 тис.грн., особлива увага буде приділятись підтримці підприємців у сільській місцевості.

Детальніше про Конкурс та подача он-лайн заявок:

https://stina.org.ua/konkurs-biznes-planiv-dlya-pidpryyemtsiv-pochatkivtsiv-2021/

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив актуальні питання двосторонньої співпраці з Головою Парламенту Грузії Кахабером Кучавою. Зустріч відбулася 3 червня в межах робочого візиту української урядової делегації в Грузію.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підтримує президентський проект Закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (№5599), але вважає, що визнавати особу олігархом має окремий державний орган, а не Рада національної безпеки та оборони. Про це Дмитро Разумков заявив під час брифінгу в Парламенті.

“Сама ідея правильна, багато слушних речей, є важливі аспекти, на яких дійсно варто сконцентрувати увагу”, - сказав він і додав, що водночас окремі положення законопроекту потребують уточнення.

Зокрема, Дмитро Разумков вбачає потенційний конфлікт інтересів у випадку, якщо РНБО буде наділене повноваженнями визнавати особу олігархом, оскільки до складу цього органу входять високопосадовці, які гіпотетично можуть бути пов’язані з олігархами. Як зазначив Голова Парламенту, важливим аспектом також є те, що немає виключного переліку посадовців, які входять до складу РНБО, - їх визначає Президент України.

“Персональний склад РНБО формує Президент України. Сьогодні в нас питань немає. Але цей закон приймається на 10 років. Ми бачили  різне в історії України, тому треба мати запобіжники, які б не дозволили в майбутньому маніпулювати таким серйозним інструментом”, - підкреслив Дмитро Разумков.

Крім того, Голова Верховної Ради пояснив, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України, і йому не властива функція відносити громадян до певних категорій.

«Думаю, варто було б створити окремий орган, який би займався такими питаннями. Можливо, за аналогією з тими комісіями, які займаються відбором до НАБУ, САП, можливо із залученням міжнародних експертів -  це також було б ефективним механізмом», - сказав він.

Дмитро Разумков наголосив, що підтримує ідею декларування високопосадовцями своїх зустрічей з особами, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархами). Водночас він додав, що декларувати свої зустрічі мають не лише ті посадові особи, які обіймають політичні посади.

«Ви бачили в законопроекті, хто має декларувати зустрічі з представниками великого бізнесу чи хто входить до переліку олігархів. Я вважаю, що цей перелік має бути розширений за рахунок посадових і службових осіб, які мають суттєвий вплив на прийняття ключових рішень у державі, а також осіб, які займають посади патронатної служби», - сказав Голова Верховної Ради. «Будемо працювати над цим законопроектом», - зазначив він.

Дмитро Разумков переконаний, що наступним кроком після ухвалення законопроекту щодо запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті, має бути ухвалення законодавства про лобізм, яке дозволить бізнесу відкрито співпрацювати з державними органами.

Днями Голова ОДА Сергій Борзов мав зустріч із керівництвом Укренерго.

Під час робочої поїздки до Хмельницької області Президент України Володимир Зеленський взяв участь у засіданні Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад при Главі держави.

Він зазначив, що Конгрес є важливим майданчиком для взаємодії центральних органів влади та місцевих громад, який має допомогти у розв'язанні нагальних проблем регіонів.

Президент зауважив, що в Україні завершився перший етап реформи базового рівня місцевого самоврядування.

«Попереду – масштабна робота на регіональному й субрегіональному рівнях. Попереду непростий процес змін до Конституції України щодо адміністративно-територіального устрою, змін до українського законодавства про місцеве самоврядування, а також до Бюджетного кодексу України», – сказав Володимир Зеленський.

Він наголосив, що уважно стежить за процесами передачі громадам об’єктів комунальної власності. Президент акцентував увагу на важливості фінансової самостійності місцевих бюджетів та спроможності територіальних громад.

У цьому контексті Глава держави проінформував про наміри ініціювати спільно з урядом та парламентом законопроекти щодо оптимізації дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема щодо вдосконалення плати за землю, податку на нерухоме майно, на доходи фізичних осіб, єдиного й транспортного податків.

«Мова не про збільшення цих податків, а про збільшення тієї частки, яка залишається на місцях», – зазначив Володимир Зеленський.

Крім того, за його словами, важливим є вдосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів на основі формул, що закріплені в Бюджетному кодексі.

Зі свого боку керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак наголосив, що Конгрес місцевих та регіональних влад – це потужний інструмент для розв'язання ключових проблем діяльності місцевого самоврядування, адже він об’єднує представників усіх ланок вертикалі виконавчої, законодавчої влади та місцевого самоврядування.

За його словами, сьогодні гостро стоїть проблема забезпечення фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, тому потрібно визначити формулу наповнення районних скарбниць та удосконалити механізм розподілу бюджетних трансфертів з держбюджету.

«Планується збільшити нормативи зарахування ПДФО до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. А також розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо адміністрування та контролю за сплатою місцевих податків і зборів», – розповів Андрій Єрмак.

Керівник Офісу Президента повідомив, що наступного тижня Глава держави також візьме участь у засіданні Палати регіонів Конгресу, а президія Конгресу працюватиме як діючий орган щомісяця.

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко, який головував на засіданні Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, додав що відсьогодні при Офісі Глави держави працюватиме постійний офіс Конгресу, куди може звертатися кожен очільник громади.

«Ви можете звертатися як у телефонному режимі, так і особисто, коли приїжджаєте до Києва. Це офіс, у який ви можете в будь-який момент прийти, поставити запитання, надати документи, і ми, за необхідності, будемо підключати Кабінет Міністрів, Верховну Раду тощо», – зазначив він.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов зауважив, що уряд підготував декілька законопроектів, які передбачають збільшення обсягу Державного фонду регіонального розвитку.

Також триває робота над ухваленням проектів законів, що забезпечують умови для розвитку індустріальних парків та залучення приватних інвестицій. За словами Олексія Чернишова, із Фонду регіонального розвитку цього року фінансується поява чотирьох індустріальних парків, які зможуть створити нові робочі місця та збільшити надходження до місцевих бюджетів.

Одна з тем, якій була приділена значна увага під час засідання, стосувалася підготовки регіонів до опалювального сезону. Володимир Зеленський висловився на підтримку пропозиції щодо списання боргів підприємств ТКЕ перед НАК «Нафтогаз України». Водночас Глава держави зазначив, що, відповідно до українського законодавства, ціни на газ мають бути ринковими.

«Проте держава як акціонер зверталася до НАК, і «Нафтогаз» запровадить енергетичні пакети, які за ціною були б найкращими чи не в усій Європі», – додав Президент.

Торкнулися учасники засідання й питання передачі професійно-технічних училищ у комунальну власність. Глава держави наголосив на необхідності передбачити більш гнучку систему переліку спеціальностей ПТУ з урахуванням потреб ринку праці та сприяти місцевим громадам у видачі освітніх ліцензій на необхідну кількість учнів ПТУ.

Також учасники заходу підтримали основні концептуальні положення реформи системи архітектурно-будівельного контролю, які передбачені відповідним законопроектом, що перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Крім того, була розглянута низка організаційних питань. Так, учасники засідання обрали головою Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад мера Львова Андрія Садового. Його заступниками були обрані міський голова Житомира Сергій Сухомлин та міський голова Дніпра Борис Філатов.

Андрій Садовий запропонував запровадити ротаційний принцип та випробувальний термін, який був визначений для нього на шість місяців.

Також учасники засідання включили до складу президії Конгресу виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, затвердили склад лічильної комісії й секретаріату засідання Палати та схвалили Регламент роботи Палати.

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект №5094 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами». За це рішення проголосували 334 народних обранця.

Як зазначила авторка законопроекту, народна депутатка і Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, мета документу – впорядкувати хаос у зовнішній рекламі в українських містах, на вулицях і автошляхах, а також  консолідувати всі норми щодо зовнішньої реклами в одному базовому законі, чітко прописавши вимоги видачі дозволів для розміщення зовнішньої реклами.

«В історичних частинах міст більше не повинно бути засилля рекламних конструкцій. Буде налагоджена система закриття «сірих» та непрозорих розміщень зовнішньої реклами. Я дуже сподіваюся, що у наших містах та обласних центрах на 50% зменшиться кількість рекламних конструкцій», – наголосила Олена Кондратюк.

Відповідно до законопроекту, кожен білборд (бігборд, рекламний щит) отримає спеціальний QR-код, за допомогою якого громадяни зможуть відслідковувати, кому належить рекламна конструкція та хто розміщує на ній рекламу.

«Я впевнена, що такі заходи призведуть до підвищення якості та ефективності реклами. Дуже дякую профільному комітету парламенту, співавторам законопроекту, які представляють різні фракції, та усім, хто долучився. Разом ми робимо важливий крок на шляху європейської інтеграції України», – зазначила Олена Кондратюк.

Сьогодні, 3 червня, область презентувала власний туристичний бренд.

Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з делегацією Конгресу США у Києві обговорив протидію реалізації проекту «Північний потік – 2».

«Не дати добудувати та ввести в експлуатацію «Північний потік – 2» можуть лише США й адміністрація Президента Байдена. «Північний потік – 2» – це не просто енергетична безпека, про яку говорять усі дипломати й політики, це окрема потужна зброя Російської Федерації, яку дають їй сьогодні до рук. А потім Європа запитує про те, як можна захиститися від Росії. Відповідь дуже проста – не давати зброю ворогу», – наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що наразі Україна на східному кордоні захищає Європу та європейські цінності, а для цього необхідне сильне та добре забезпечене військо.

«Північний потік – 2» відключить Україну від постачання газу, а значить, «відключить» нас щонайменше від 3 мільярдів доларів на рік… Нам не буде чим платити за українську армію», – додав він.

Володимир Зеленський наголосив, що розуміння всіх загроз, які становить «Північний потік – 2», особливо актуальне напередодні зустрічі Президента США Джо Байдена з Президентом Росії Володимиром Путіним. І Україна готова надати американській стороні повну інформацію щодо цього питання.

Ще однією потенційною загрозою, яка може посилити позиції Росії у Європі, Володимир Зеленський назвав ненадання Україні чіткого сигналу та конкретних термінів стосовно отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).

Президент також висловив сподівання, що США будуть представлені на найвищому рівні під час саміту Кримської платформи.

«Ми хотіли б, щоб у питанні деокупації Криму нас підтримали Сполучені Штати Америки на найвищому рівні своєю присутністю на цьому першому важливому саміті 23 серпня», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави також розповів про реформи, які реалізуються в Україні. Зокрема про завершення земельної реформи, яку не могла розпочати українська влада впродовж багатьох років незалежності.

«Але ми це зробили – попри опір, який чинили ті, хто заробляв на тіньовому обігу землі. Але зараз ми вже ухвалили необхідні закони й фактично наблизилися до завершення цієї реформи», – розповів він.

Також, за словами Президента, триває реформування СБУ – вже проголосований у першому читанні відповідний законопроект.

Крім того, він зазначив, що в першому читанні ухвалений дуже важливий проект закону щодо порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП).

Володимир Зеленський розповів сенаторам і про завершення розробки законопроекту, який має усунути вплив олігархів на управління державою.

У контексті боротьби з російською пропагандою Президент проінформував про накладення рішенням РНБО санкцій на низку пропагандистських телеканалів, які фінансувалися з країни-окупанта.

Володимир Зеленський також зазначив, що в Україні створено Центр протидії дезінформації, і залучення американських фахівців могло б допомогти у роботі цієї структури.

У зустрічі взяли участь сенатори США Жінн Шахін, Роберт Портман, Крістофер Мерфі, їхні радники, а також тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.  

З української сторони були присутні перший Президент України, глава делегації України для участі в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук, віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і його заступники Ігор Жовква, Юлія Свириденко та Андрій Сибіга.

Безпекові питання та співпрацю в енергетичній галузі обговорили Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та конгресова делегація США в особі сенаторів Джин Шахін, Роберта Портмана та Крістофера Мерфі.

Денис Шмигаль подякував сенаторам за важливий візит в Україну та за особистий внесок в підтримку українського суверенітету й територіальної цілісності.

Сторони обговорили питання зміцнення співробітництва у сфері безпеки на тлі ескалації ситуації з боку Російської Федерації біля українських кордонів та на тимчасово окупованих територіях України.

«США є важливим партнером України в захисті суверенітету та територіальної цілісності. Ми високо цінуємо підтримку України в протидії збройній агресії Росії», — зазначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду додав, що санкції проти Північного потоку-2 є наразі єдиним ефективним інструментом стримування російської агресії та подальшого просування РФ до кордонів ЄС.

«Закликаю використати всі наявні інструменти, щоб не допустити зняття санкцій з будівництва Північного потоку-2. Завершення цього проекту загрожує безпеці не лише України, а й усієї Європи», — сказав Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр наголосив на важливості розвитку в межах українсько-американського партнерства військово-морських баз в Азово-Чорноморському регіоні, щоб мати можливість ефективно протидіяти загрозам.

Очільник Уряду наголосив, що Україна робить усе, щоб впровадити найкращі світові стандарти, необхідні для європейської та євроатлантичної інтеграції країни. Він подякував сенаторам за особистий внесок в ухвалення Сенатом США законодавчих ініціатив, спрямованих на посилення обороноздатності України.

Крім того, Прем’єр-міністр та конгресова делегація США обговорили співпрацю в енергетичній галузі. Денис Шмигаль висловив вдячність за сигнал США щодо підтримки України у видобутку газу. А також запросив американських партнерів долучатися до проектів з розвідки та з подальшої розробки газових родовищ в Україні.

Для України є важливою підтримка Конгресу Сполучених Штатів Америки у питанні щодо зупинення будівництва “Північного потоку-2”. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час зустрічі з членами Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки Джин Шахін, Робом Портманом та  Крістофером Мерфі.

“Для нас “Північний потік-2” - це не економічний проект. Україна добре знає, як це використовується Російською Федерацією, яка робить все для того, щоб тиснути на інші держави. Впевнений, такий же механізм може застосовуватися до інших країн”, - зауважив Дмитро Разумков.

За його словами, санкції є найбільш дієвим механізмом для зупинення будівництва газопроводу. “Сподіваюся на вашу особисту підтримку та на підтримку Конгресу США. Санкції є найбільш дієвим механізмом для того, щоб Північний потік-2 не був добудований.  Адже тут йдеться не про економіку, а про питання національної безпеки”, - відзначив Голова Верховної Ради.

Він нагадав, що 21 травня український Парламент ухвалив постанову “Про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо активізації зусиль зі зміцнення енергетичної безпеки України та Європи шляхом загального запровадження санкцій щодо будівництва газопроводу "Північний потік-2".

Дмитро Разумков подякував членам Сенату Конгресу за постійну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України  впродовж багатьох років. Він висловив вдячність і за міжнародну підтримку, і за підтримку у питаннях щодо впровадження реформ та посилення обороноздатності нашої країни.  “Наша держава цінує підтримку та позицію, яку займають Сполучені Штати Америки з багатьох напрямів. Для мене як для Голови Верховної Ради України дуже важливо, щоб та двопартійна підтримка, яку ми спостерігаємо з боку США, зберігалася і лише примножувалася”, - наголосив Голова Парламенту.

Крім того, Дмитро Разумков висловив сподівання, що після подолання наслідків пандемії коронавірусу співпраця на міжнародному рівні  повернеться у звичний ритм.

Під час зустрічі сторони також обговорили питання щодо проведення реформ в нашій країні. Голова Верховної Ради зауважив, що за останні два роки в цьому напрямі було зроблено досить багато. “Адже реформи потрібні не США чи ЄС, вони насамперед потрібні Україні. Це ключове, про що повинні пам’ятати ми, мої колеги, будь-який чиновник, який працює у нашій державі”, - підкреслив він.

Своєю чергою члени  Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки підтвердили готовність продовжувати підтримку України та відзначили, що цей візит є демонстрацією такої позиції.