Топ новини

Поглиблення двосторонньої співпраці, впровадження реформ та реалізацію спільних проектів обговорили під час онлайн-зустрічі Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Адміністратор Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер. 

Глава Уряду зауважив, що за підсумками зустрічі президентів України та США Володимира Зеленського та Джозефа Байдена була схвалена Спільна заява про стратегічне партнерство.

«Цей документ зафіксував позиції сторін щодо спільних цінностей і стратегічних пріоритетів, конкретні ініціативи на підтримку національної безпеки та оборони України, енергетичної безпеки та клімату, економічного зростання, забезпечення правосуддя та прав людини, протидії пандемії тощо. Ми налаштовані на тісну взаємодію з американською стороною з метою практичної реалізації її положень», — підкреслив Денис Шмигаль. 

За словами Прем’єр-міністра, наразі в Україні впроваджується 125 проектів американської технічної допомоги загальною контрактною вартістю близько 3,4 млрд доларів, з яких за підтримки USAID впроваджується 42 проекти технічної допомоги загальною вартістю 1,1 млрд доларів. 

Денис Шмигаль також особисто подякував Саманті Пауер за безкомпромісні виступи в ООН на підтримку України. 

Зі свого боку Адміністратор Агентства США з міжнародного розвитку відзначила наполегливість Уряду України у питаннях реалізації важливих реформ.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу (проект №4662).

Документ удосконалює доступ пацієнтів до інноваційних медичних технологій за рахунок бюджетних коштів із застосуванням процедур договорів керованого доступу.

Закон впроваджує новий механізм закупівель інноваційних препаратів при лікуванні  важких хвороб. Ухвалений документ має на меті допомогти людям, які страждають на захворювання, що мають важкий, хронічний, прогресуючий перебіг, загрожують життю та потребують довічного і, як правило, дороговартісного лікування.

 Закон направлений на підпис Президенту України.

На Вінниччині з’явився ще один простір для занять спортом у рамках ініціативи Президента Володимира Зеленського «Здорова Україна».

Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном.

Сторони позитивно оцінили перші результати запровадження Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією.

«За неповний рік дії Угоди вже маємо конкретні результати українсько-британської взаємодії в багатьох сферах», – наголосив Глава держави.

Зокрема, було відзначено зростання двостороннього товарообігу в першому півріччі цього року на понад 70%.

Володимир Зеленський і Борис Джонсон обмінялися думками щодо безпекової ситуації на сході та навколо України, зокрема в Чорноморсько-Азовському регіоні. Глава держави подякував за незмінну підтримку з боку Великої Британії територіальної цілісності України та свободи судноплавства в регіоні.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено подальшій взаємодії з Великою Британією щодо розвитку оборонних спроможностей України та зміцнення українського флоту.

Володимир Зеленський подякував за підтримку британської сторони у створенні Кримської платформи, а також незмінну увагу до ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Глава держави передав Прем’єр-міністру Великої Британії список з майже 450 українців, яких незаконно утримують на тимчасово непідконтрольних територіях і в Російській Федерації.

Сторони обговорили взаємодію у сфері енергетики, зокрема атомної, та виклики для європейського регіону у зв’язку з реалізацією проекту «Північний потік – 2». Президент України наголосив, що цей проект є геополітичною зброєю Росії.

Співрозмовники також обговорили подальші заходи політичного діалогу на найвищому рівні, зокрема проведення інавгураційного засідання Діалогу стратегічного партнерства.

Глава держави поінформував Бориса Джонсона про намір взяти участь у сегменті високого рівня 26-ї Конференції країн – учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що відбудеться в Глазго 1-2 листопада.

Володимир Зеленський запросив Бориса Джонсона відвідати Україну з візитом.

На Вінниччині триває відновлення мережі автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

За ініціативи Президента України Уряд розробив чіткий план із тарифної політики та стабільного проходження опалювального сезону, який складається з п’яти прорахованих кроків. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді 24 вересня.

«Перше.  Тарифи на газ для населення незмінні. У травні ми запустили річний продукт для людей, де ціна на весь рік складає менш ніж 8 грн. Незалежно від коливань ціни на біржах чи хабах, ця ціна не змінюється весь опалювальний сезон, тобто до кінця квітня 2022 року», — зауважив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр наголосив: в Україні ціна стабільна — менш, ніж 8 грн за кубічний метр, хоча у Європі зараз ціна вже перевищує 25 грн за кубічний метр. 

«Друге. Тарифи на тепло та гарячу воду встановлює місцева влада. Ми забезпечили всі умови, аби підвищення тарифів не відбулося, і будемо на цьому наполягати. Державна компанія «Нафтогаз» пропонує трирічний контракт по 7,42 грн за куб газу для цього опалювального сезону. Ця ціна так само не буде збільшуватися і не залежить від ситуації на біржах», — відзначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Глава Уряду, у місцевих керівників немає об’єктивних підстав підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду. За його словами, вже 70% теплокомуненерго уклали трирічні контракти з «Нафтогазом». Він додав, що Уряд зі свого боку працює над питанням компенсації для ТКЕ різниці в тарифах, а також в питанні реструктуризації тієї заборгованості, яка існує в цих підприємств.

«Третє. Уряд знизив тарифи на електроенергію для 80% домогосподарств з 1 жовтня. Тариф складе 1,44 грн за кВт-год для тих, хто споживає менше 250 кВт-год на місяць. Для тих, хто споживає більше — тариф залишиться без змін», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також наголосив, що субсидії отримають усі, хто їх потребує.

«Четверте. Уряд разом із народними депутатами запропонував додатково цього року виділити 12 млрд грн на програму субсидій. Субсидії отримають всі, хто їх дійсно потребує — це близько 3 млн домогосподарств», — зауважив Прем’єр-міністр.

За словами очільника Уряду, до початку опалювального сезону в держави вистачає коштів на всі виплати, і жодної заборгованості по субсидіях немає.

«П’яте. Україна готова до опалювального сезону. Технічна готовність регіонів становить вже понад 90%. Запаси газу в підземних газосховищах України перевищили 18,5 млрд кубічних метрів. Для порівняння: у 2018 році запаси складали 17,1 млрд кубів. У 2017 році —16,8 млрд кубів. Так само, як і торік, ми спокійно пройдемо цей опалювальний період», — резюмував Денис Шмигаль.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков звернувся до народних депутатів із закликом продовжувати ефективно працювати для українського суспільства. Про це він заявив під час засідання Погоджувальної Ради депутатських фракцій та груп.

«Раджу колегам закінчувати вішати ярлики – хто та на яких олігархів працює. Тому що може вийти так, що хтось вийде на себе. Це точно не на користь ані Парламенту, ані суспільству, ані державі», – сказав Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради також висловив сподівання, що цей пленарний тиждень буде ефективним. «Сподіваюся, цей тиждень, незважаючи ні на що, буде ефективним. І Верховна Рада, як завжди, зможе продемонструвати здатність працювати на користь українського народу», – відзначив він.

Кабінет Міністрів на засіданні 22 вересня підтримав законопроект, який встановлює відповідальність за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень.

«Підроблення документів про щеплення, особливо ковід-сертифікатів — це загроза для всього суспільства, і ми будемо реагувати відповідним чином», — наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Документом, зокрема, передбачається:

• штраф від 17 до 34 тисяч грн або обмеження волі до 2 років для осіб, які свідомо використовують підроблені документи;
• штраф до 68 тисяч грн або позбавлення волі до 2 років з позбавленням права обіймати посаду на 1-3 роки для медичних працівників, які свідомо вносять неправдиву інформацію про щеплення;
• штраф до 170 тисяч або позбавлення волі до 3 років за підроблення таких документів із метою розповсюдження.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що Парламент підтримає цю відповідальну перед суспільством ініціативу.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що Парламент доопрацює проект Державного бюджету України на 2022 рік до результатів голосування. На цьому він наголосив в ефірі телеканалу “Прямий”. 

 “Збільшення прожиткового мінімуму на 200 гривень, як закладено в проекті бюджету зараз, - це дійсно мало.  Я сподіваюся, що до результатів голосування за Бюджет ми зможемо виправити цю ситуацію наскільки це буде можливо”, - наголосив Голова Парламенту. 

Водночас Дмитро Разумков зазначив, що показники, закладені у Бюджеті, мають відповідати реальним економічним параметрам. 

“Ми  можемо проголосувати будь-яку цифру, але під них треба мати кошти. Я зараз абсолютно не виправдовую Кабінет Міністрів України. Треба дивитися надходження, дефіцит, який є сьогодні, на невикористані ресурси, які передбачені для тих чи інших бюджетних програм.  Ми повинні виходити з тих реалій,  які є сьогодні”, - сказав Голова Парламенту. 

Незабаром на Вінниччині відбудуться командно-штабні навчання з територіальної оборони. Сьогодні, 22 вересня, Голова ОДА Сергій Борзов перевірив стан готовності бригад та об’єктів територіальної оборони області.

Згідно з протоколом № 17 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 22.09.2021 року, на території Вінницької області з 00 год 00 хвилин 23 вересня 2021 року будуть  встановлені обмеження «жовтого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Під час робочого візиту до США Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з президентом 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, міністром закордонних справ Мальдівської Республіки Абдуллою Шахідом.

Глава держави відзначив готовність України ефективно співпрацювати в реалізації пріоритетів президента 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН та задля посилення ролі Генасамблеї як найбільш представницького політичного органу світу.

«Розраховуємо також на тісну співпрацю з важливих для нашої держави та регіону питань безпеки, які мають залишатися в пріоритеті роботи Генасамблеї», – зазначив Володимир Зеленський.

У цьому зв’язку він наголосив, що для України ключовим пріоритетом у межах ООН залишається протидія російській агресії та відновлення територіальної цілісності, деокупація Донбасу й Криму.

«Для України важливо, щоб протягом 76-ї сесії Генеральної Асамблеї під вашим головуванням держави-члени провели повноцінні дебати у межах українського пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський ознайомив президента 76-ї сесії Генасамблеї ООН з підсумками саміту Кримської платформи та акцентував увагу на тому, що досягнення кінцевої мети цієї ініціативи – повернення Криму – є шляхом до відновлення поваги до Статуту ООН.

Він наголосив на важливості схвалення на пленарному засіданні двох резолюцій Генеральної Асамблеї, які Україна спільно з партнерами планує подати на розгляд: «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів».

«Ці документи є практичним інструментом із захисту прав людини на окупованій території та запобігання подальшому перетворенню Криму на військову базу з ядерною зброєю – прямій загрозі для глобальної безпеки», – зауважив Президент України.

Глава держави також проінформував про проведення Київського саміту перших леді та джентльменів.

Під головування Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля 21 вересня відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. До засідання долучилися також голови обласних державних адміністрацій.

Державна комісія заслухала доповідь Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка щодо поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та розглянула питання впровадження в усіх регіонах країни «жовтого» рівня епідемічної небезпеки.

Прем’єр-міністр зауважив, що епідемічна ситуація в країні стрімко погіршується, тому обов’язок держави — захистити життя та здоров’я людей. Водночас він наголосив, що вакцинація на сьогодні є найефективнішим способом протидії COVID-19, і держава забезпечила можливість будь-кому щепитися безкоштовно.

Глава Уряду наголосив, що Кабінет Міністрів змінами до постанови в певному плані також пом’якшив обмежувальні заходи та дозволив працювати закладам господарювання та освіти навіть у «червоній» зоні, але за певних умов.

«Обмеження «жовтої» та «червоної» зон не поширюватимуться на ті заклади, де персонал та відвідувачі вакциновані, мають негативний тест або підтвердження нещодавно перенесеної хвороби. Це той метод, який на сьогодні успішно використовує низка європейських і світових країн для того, щоб уберегти людей і водночас не зупиняти економічну активність країни», — зазначив Прем’єр-міністр.

За результатами засідання Державна комісія ТЕБ та НС вирішила:

— встановити з 00 год. 00 хвилин 23 вересня 2021 р. «жовтий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території всіх регіонів України;

— застосувати на території всіх регіонів України обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;

— головам обласних та міста Києва державних адміністрацій вжити заходів щодо забезпечення дотримання відповідних обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених для відповідного рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Учасники засідання також порушили питання охоплення населення вакцинацією, зокрема вчителів та працівників закладів освіти. Денис Шмигаль зауважив, що в порівнянні з минулим роком захворюваність на COVID-19 серед дітей зростає.

З урахуванням обговорення Державна комісія доручила головам обласних та міста Києва державних адміністрацій вжити заходів до:

— можливості залучення до процесу вакцинації, у тому числі, вчителів та працівників закладів освіти можливостей існуючих пунктів щеплень у закладах освіти;

— забезпечення можливості та організації вакцинації у тому числі вчителів та працівників закладів освіти за допомогою виїзних мобільних вакцинальних сесій у разі відсутності в закладах освіти постійних пунктів щеплень;

— інформування та проактивного запрошення до вакцинації не лише вчителів та працівників закладів освіти, а також їхніх родичів та родичів здобувачів освіти до існуючих пунктів щеплень у закладах освіти та під час роботи виїзних мобільних вакцинальних сесій.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон “Про віртуальні активи” (проект №3637).

 Закон надасть можливість громадянам та підприємствам, які фактично володіють віртуальними активами, розпоряджатись ними згідно чинного законодавства.

Документ передбачає:

• впорядкування нормативно-правового регулювання для ринку віртуальних активів, його учасників;
• визначення правового статусу віртуальних активів як об'єктів цивільних прав;
• впорядкування цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами які виникають в процесі використання віртуальних активів;
• визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів;
• встановлення основних засад та принципів державної політики у сфері віртуальних активів;
• державне регулювання та контроль на ринку віртуальних активів;

 Закон направлений на підпис Президенту України.

21 вересня у с. Некрасове Якушинецької громади відкрили четвертий «Активний парк» на Вінниччині.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому було розглянуто бюджет сектору безпеки й оборони на 2022 рік.

За результатами розгляду РНБО ухвалила рішення рекомендувати уряду при підготовці проекту державного бюджету на наступний рік збільшити фінансування сектору безпеки та оборони до 5,95% ВВП, або 319,4 млрд грн (з 5,93% ВВП у 2021 році).

Додаткові кошти планують спрямувати на підвищення грошового забезпечення військових та поліції, надання житла, забезпечення новітнім озброєнням та реалізацію низки інших програм.

Рада нацбезпеки і оборони також розглянула питання про допуск іноземних військових з країн НАТО для проведення навчань «Об’єднані зусилля – 2021», які розпочнуться у вересні.

Крім того, на засіданні РНБО було розглянуто питання про запровадження санкцій щодо осіб, залучених до підготовки та проведення виборів у Державну думу Російської Федерації на окупованих територіях Криму та Донбасу. Зокрема, обмежувальні заходи будуть застосовані до кандидатів у депутати, членів виборчих комісій, агітаторів, спостерігачів тощо.

«Хочемо попередити всіх іноземних громадян, які мають бажання брати участь у цьому фарсі на території Донецької та Луганської областей, на території Криму: якщо вони там з’являться як офіційні спостерігачі або якісь інші особи під час виборів, вони обов’язково будуть під санкціями», – наголосив секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу в Офісі Президента за результатами засідання Ради національної безпеки і оборони.

Учасники засідання також заслухали інформацію про створення у структурі Апарату Ради нацбезпеки і оборони інформаційно-аналітичної системи моніторингу осіб, на яких поширюватиметься дія закону про деолігархізацію у разі ухвалення цього документа у Верховній Раді. Система має три рівні роботи й може працювати як з інформацією, що є у відкритому доступі, так і з документами, що мають гриф «таємно».

На засіданні РНБО також було розглянуто питання щодо обов’язкового виконання указів Президента, якими введені в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони. Глава держави доручив секретарю РНБО проконтролювати підготовку звітів міністерств і відомств щодо виконання рішень Ради національної безпеки і оборони.

Крім того, члени Ради нацбезпеки і оборони розглянули питання щодо усунення технічних неточностей у попередніх рішеннях РНБО.

Цього року мінімальна заробітна плата зросте на 500 грн, зростання також передбачене наступного року. Про це повідомив під час прес-конференції 14 вересня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Очільник Уряду зауважив, що минулого року мінімальна зарплата була збільшена майже удвічі. Водночас, за його словами, потрібно зберегти баланс, аби уникнути негативного впливу інфляції та не створювати навантаження на бізнес.

«Підвищення мінімальної заробітної плати більшою мірою впливає на бюджетну сферу. Але це також створює додаткове навантаження на бізнес, який прозоро виплачує зарплати. Тож важливо вибрати вдалий момент для збільшення мінімальної зарплати, щоб воно дало результат», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що наразі такий результат спостерігається: «По-перше, збільшуються доходи державного бюджету. Завдяки надходженням ЄСВ збалансовується пенсійний фонд. Деякі підприємства почали сплачувати податок на прибуток на 70% більше, фактично при тому самому рівні доходів. Це означає, що вони виходять працювати в прозору площину», — підкреслив очільник Уряду.

Крім того, Денис Шмигаль зазначив, що Уряд спільно з профільними комітетами Верховної Ради зараз шукає оптимальний варіант для реформування в Україні прожиткового мінімуму й збільшення мінімальної заробітної плати.

Регламент Верховної Ради України не забороняє розглядати в другому читанні Проект Закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (реєстр. №5599) до отримання висновків стосовно цього документу від Венеціанської комісії. Про це сказав Голова українського Парламенту Дмитро Разумков у ефірі телеканалу «ICTV».

«Регламент Верховної Ради нам не забороняє розглядати законопроект, навіть якщо він перебуває на розгляді Венеціанської комісії», - зазначив він. Дмитро Разумков додав, що впродовж каденції Верховної Ради IX скликання було два випадки, коли Парламент розглядав законопроекти, не чекаючи на висновки Венеціанської комісії.

Загалом, за словами Голови Парламенту, протягом двох років від Верховної Ради шість разів надсилали запити до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) із проханням надати висновки щодо законопроектів. Венеціанська комісія є авторитетним органом, який впродовж багатьох років надає висновки щодо відповідності законопроектів європейським стандартам та цінностям.

Дмитро Разумков зазначив, що до нього звернулися чотири опозиційні фракції Парламенту та Уповноважена Верховної Ради з прав людини щодо направлення проекту закону щодо деолігархізації до Венеціанської комісії. Водночас він додав, що позиція фракції монобільшості була неоднозначною щодо цього питання.

«Не зважити на пропозицію всіх опозиційних фракцій я не міг. Тому законопроект був відправлений до Венеціанської комісії», - сказав він та відзначив, що важливою є позиція фракції «Слуга народу» щодо того, коли варто розглядати законопроект в другому читанні.

«Цей законопроект внесений Президентом, більшість Парламенту його підтримує. Думаю, висновки Венеціанської комісії повинні нас лише впевнити в тому, що ми все робимо правильно», - підкреслив Дмитро Разумков.