Топ новини

Україна повинна бути не лише постачальником сировини за кордон, але й застосовувати найкращі наукові технології та процеси переробки в агропромисловому комплексі, щоб додана вартість і робочі місця залишались у державі.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час відкриття виставки «АГРО-2020» 11 серпня. Участь у заході також узяв Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Глава Уряду подякував представникам аграрної галузі за те, що в період коронакризи вони залишаються «островом стабільності, на який спирається економіка, наші сім’ї, колективи й держава загалом». Він додав, що Україна посідає лідерські позиції у світі в агропромисловому секторі, а тому Уряд приділяє велику увагу розвитку галузі.

«Основні напрямки — це реформування земельних відносин, державні програми підтримки малого підприємництва в агропромисловому комплексі, малого фермерства, програми розвитку переробки та багато іншого», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що представники АПК мають відчувати підтримку з боку держави. А тому виставка є гарним майданчиком для спільного діалогу.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зауважив, що за останні два десятиліття Україна значно наростила експорт сільськогосподарської сировини.

«На цьому ми не збираємося зупинятися. Цього року на підтримку галузі виділено 4 млрд грн. За попередні місяці разом з асоціаціями ми напрацювали багато пропозицій щодо державної підтримки в 2021 році. Тож закликаємо долучатися до активних дискусій і надавати ще пропозиції», — наголосив Ігор Петрашко.

Довідково

Виставка «АГРО-2020» — найбільша агропромислова виставка в Україні та Східній Європі, виступає ефективною платформою для вдосконалення виробництва, впровадження інновацій, презентацій новинок в усіх сферах АПК України, діловим заходом, що відкрив можливості для співпраці з країнами – лідерами світового аграрного сектору, а також унікальною нагодою для діалогу між приватним бізнесом і державою, асоціаціями та іноземними представниками.

Особлива увага приділяється: новинкам сільськогосподарської техніки та устаткуванню, високопродуктивним породам свійських тварин, сучасним агротехнологіям для всіх галузей сільського господарства.

Перебуваючи із робочим візитом у Тульчинському районі, голова ОДА Сергій Борзов оглянув будівельний майданчик, де в рамках проекту «Велике будівництво» проводиться реконструкція будівель під дитячий садок в селищі Шпиків, який розраховано на 70 місць.

У 2020 році на будівництво заплановано виділити кошти з державного фонду регіонального розвитку в розмірі 7 100,0 тис. грн., сума співфінансування з місцевого бюджету, яку виділила громада, понад 1 млн грн. Загальна кошторисна вартість складає 17 661 тис грн.

За словами профільного заступника голови ОДА Олександра Піщика наразі профінансовано 3 млн 600 тис грн.

Нині у приміщенні дитячого садка проводяться внутрішні оздоблювальні роботи - штукатурення стін, шпатлювання, улаштування каркасу підвісних стель, монтаж вентиляційних повітпроводів). Крім того виконуються будівельні роботи по улаштуванню «тіньових навісів» та електромонтажні роботи по мережах зовнішнього освітлення.

В опалювальному пункті проводяться роботи по тепломеханічній частині.

Разом з тим є додаткова потреба у коштах на проведення будівельних робіт та закупівлю обладнання в сумі, що перевищує 5 млн грн.

За переконанням Сергія Борзова Шпиківська ОТГ має всі можливості, аби збільшити частину співфінансування на реконструкцію та обладнання приміщення дитячого садка.

«Обласна влада допоможе із будівництвом, але оснащення приміщення всім необхідним громада має взяти на себе», - резюмував Сергій Борзов.

Обговорювалися, зокрема, питання зміни стратегії боротьби з COVID-19, збільшення тестування населення, посилення контролю за дотриманням умов самоізоляції та відслідковування можливих контактів.

У понеділок, 10 серпня, під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Денис Шмигаль зазначив, що, у зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації, Уряд запроваджує щоденну роботу державної комісії ТЕБ та НС та посилює заходи контролю за дотриманням правил карантину. 

За словами Прем’єр-міністра, до 15 вересня 2020 року кількість щоденних ПЛР-тестувань має збільшитися до 30 тисяч. Також має бути запроваджена категоризація осіб, що тестуються.

«Нам потрібно обов’язково окремо маркувати тести представників Нацполіції, лікарів, учителів та деяких інших категорій працівників. Так ми зможемо отримати більш детальну статистику та розуміння, в яких категоріях хвороба поширюється швидше», — зазначив Глава Уряду.

Ще одним завданням Уряду, як відзначив Денис Шмигаль, має бути удосконалення так званої системи «Виявлення-тестування-ізоляція-контакти». Зокрема, створення системи відслідковування контактних осіб шляхом опитування.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що, станом на сьогодні, на самоізоляції перебуває понад 28 тисяч активних хворих на COVID-19 та майже 100 тисяч контактних осіб.

«В середньому, на кожен випадок ми маємо по 4-5 контактних осіб. Важливо, щоб усі без винятку люди, які є контактними, перебували на самоізоляції згідно з встановленими правилами через використання додатку «Дій вдома», — підкреслив Максим Степанов.

За результатами позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Прем’єр-міністр доручив:

— опрацювати механізм відрядження епідеміологів Держпродспоживслужби до лабораторних центрів МОЗ для проведення епідемічних розслідувань;

— керівникам ОДА і Міністерству охорони здоров’я активізувати роботу щодо збільшення кількості ліжкомісць із підведеним киснем у лікарнях другої хвилі приймання хворих на COVID-19. Зараз у таких лікарнях наявно 10,3 тис. ліжкомісць, а також 1442 апарати штучної вентиляції легень;

— Національній поліції щоденно під час засідання Комісії надавати звітність про проведені перевірки щодо дотримання карантинних правил;

— Міністерству цифрової трансформації щоденно надавати інформацію щодо кількості встановлень додатку «Дій вдома».

Протягом третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий - липень 2020 року) до Комітету з питань аграрної та земельної політики надійшло 24 законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 62 законопроекти, до яких Комітет має подати свої пропозиції.

За звітний період відбулось 16 засідань Комітету, з яких три було проведено у режимі відеоконференції. Розглянуто 54 питань, в тому числі 16 законопроектів з підготовки і попереднього розгляду яких Комітет визначений головним.

За поданням Комітету протягом звітного періоду Верховною Радою України було прийнято в цілому чотири закони України, а саме:

- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», яким запроваджується ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення, забезпечується дотримання конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю та створюються прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України;

- Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Законом встановлюється єдина державна політика з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, усуваються дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування;

- Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». Законом вносяться зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, та ряду законів України, якими запроваджується можливість складання схем просторового планування території громади як інструменту комплексного управління у галузі використання земель громади, встановлення їх призначення, зонування території та визначення напрямів її збалансованого розвитку;

- Закон України «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Законом передбачається продовження до кінця поточного року повноважень регіональних служб щодо здійснення державного ветеринарносанітарного контролю і нагляду на кордоні з урахуванням накладених в умовах карантину обмежень на проведення конкурсів на призначення державних службовців.

Також Комітет протягом сесії підготував три законопроекти прийняті Верховною Радою у першому читанні, серед яких проект Закону «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (№ 3318). Комітетом підготовлені і очікують розгляду Верховною Радою у другому читані проекти законів щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками (№0853) і про сільськогосподарську кооперацію (№0856). Ще чотири законопроекти підготовлені до розгляду у сесійній залі у першому читанні. Вони стосуються ввезення пестицидів на митну територію України, вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами, створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції.

Протягом третьої сесії Комітетом було ініційовано та проведено два комітетських слухання на теми: «Концепція державної підтримки сільгосптоваровиробників в рамках реалізації аграрних реформ» і «Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з ЄС». За підсумками слухань були ухвалені відповідні рекомендації.

За період роботи третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий - липень 2020 року) у Комітеті опрацьовано 1150 звернень від народних депутатів України, органів державної влади, громадських організацій та громадян.

Із повним текстом звіту Комітету можна ознайомитися за посиланням: http://komagropolit.rada.gov.ua/uploads/documents/30656.pdf

Сьогодні, 10 серпня, в онлайн режимі відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

На початку засідання керівник регіону заслухав інформацію директора Департаменту фінансів ОДА Миколи Копачевського. Посадовець зазначив, що станом на 1 серпня, тобто за сім місяців поточного року, виконання обласного бюджету складає 91,6 %. Микола Копачевський зауважив, що показники виконання бюджету протягом останнього місяця зросли, тобто, покращилася сплата податків. За його словами, це спричинено тим, що підприємства і сфера послуг відновили роботу, розпочалася виплата орендної плати за паї сільгоспвиробниками. Профінансовано всі взяті зобов’язання розпорядниками коштів обласного бюджету.

Доповідаючи на нараді, директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Микола Ткачук повідомив, що в області вже зібрано 95 % зібрано площ врожаїв.

«Вінниччина вийшла на фінішну пряму жнивної кампанії, – зазначив посадовець. – Маємо врожай, вал якого складає 2 млн тонн зерна. Порівняно з минулим роком,  недобір врожаю становить майже 400 тис тонн. Однак, є сподівання на те, що виробництво валової кількості зерна буде на рівні минулого року, за рахунок збору врожаю кукурудзи. Наразі аграрії готують площі під посів озимого ріпака».

Микола Ткачук повідомив, що машинобудівні організації та підприємства області візьмуть участь у 32-ій Міжнародній агропромисловій виставці "АГРО-2020", яка розпочне роботу за підтримки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на головній державній виставковій арені НК "Експоцентр України" (ВДНГ).

Начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню Департаменту охорони здоров’я ОДА Тетяна Бондаренко повідомила, що за останню добу на Вінниччині зафіксовано 11 нових випадків захворювання на COVID-19, протестовано 500 зразків, всього 2985 захворілих, з яких 2236 вже одужали. Проте, як зазначила Тетяна Бондаренко, на жаль, в області зафіксовано 63 летальних випадки.

Своєю чергою, в.о. директора департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк зазначив, що в навчальних закладах області триває підготовка до нового навчального року. Він зауважив, що медичні огляди мають пройти всі учасники освітнього процесу, а в кожному навчальному закладі повинен працювати медичний працівник.

«Медичні працівники мають бути в кожній школі, або ж навчальний заклад може звернутися до закладу охорони здоров’я і заключити договір про обслуговування», – зауважив посадовець.

Володимир Буняк звернув увагу присутніх на те, що в разі потрапляння області до «зеленої» чи «жовтої» карантинної зони – навчання у закладах освіти триватиме, з дотриманням маскового режиму під час переходу учнів до іншого приміщення та з обов’язковим забезпеченням антисептичними заходами. «Помаранчева» зона передбачає змішане, офлайн та онлайн, навчання. Якщо регіон потрапить до «червоної» зони – навчальний процес відбуватиметься лише дистанційно.

Доповідаючи на засіданні, начальник управління дорожнього господарства ОДА Олег Бабій зазначив, що на сьогодні в області відремонтовано понад 48 км доріг місцевого значення, наразі відбувається капітальний ремонт чотирьох окремих ділянок доріг місцевого значення протяжністю 16,7 км та поточний середній ремонт 13 ділянок.  

«Завершено роботи по будівництву двох мостів – поточний середній ремонт мосту на км 65+564 автомобільної дороги О-02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород у с. Мурафа Шаргородського району Вінницькій області, а також у с. Дзигівка і поточний середній ремонт на штучній споруді в с. Дзигівка Ямпільського району», – повідомив Олег Бабій.

В ході наради директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Володимир Мережко повідомив, що на минулому тижні відбулося засідання обласної конкурсної комісії обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Комісія розглянула природоохоронні заходи, які можуть фінансуватися за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2020 році.  Члени комісії обговорили проєкт «Будівництво гідротехнічних споруд захисту від підтоплення земель центральної частини смт Тростянець»;  «Нове будівництво сміттєсортувального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району», а також придбання сміттєвоза для Мурованокуриловецької селищної ради.

Про це повідомив директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко.

Він зазначив, що днями обласна конкурсна комісія розглянула природоохоронні заходи, які можуть фінансуватися за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2020 році.

Так, за його словами, проєкт «Нове будівництво сміттєсортувального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району» опрацьований робочою групою, якою встановлено дотримання природоохоронного законодавства при розробці проєктно-кошторисної документації, наявність дозволу на початок будівельних робіт та рекомендовано позитивно розглянути питання фінансування проєкту з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до протокольного рішення № 4 комісії обласного фонду охорони навколишнього природного середовища від 07 серпня 2020 року вищезазначений захід включено до Переліку природоохоронних заходів для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2020 році згідно поданого запиту у сумі 7 млн. грн.

Нагадаємо, перебуваючи 22 липня з робочою поїздкою в Барському районі, Сергій Борзов пообіцяв сприяння у виділенні необхідних коштів з обласного екологічного фонду.

«Допоможемо добудувати смітттєсортувальний комплекс саме цього року», — запевнив керівник регіону.

Проєктом «Нове будівництво сміттєсортувального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району» передбачено будівництво ангару з навісом, адміністративно-побутової будівлі, придбання та монтаж обладнання. Кошторисна вартість проєкту – 16,3 млн грн. Проєктна потужність сортувальної лінії – 15 т/зміну, або 4,7 тис. т/рік. Передбачається створення 15 нових робочих місць. Територіальне охоплення проєкту: 95 населених пунктів з чисельністю населення 50,4 тис осіб (Барська ОТГ згідно перспективного плану, Копайгородська ОТГ).

Українська влада не втомиться прагнути миру та повернення наших людей і території, адже цього хоче весь український народ, наголосив Президент Володимир Зеленський під час перебування в районі проведення Операції об'єднаних сил.

Глава держави розповів, що досягнення миру є запорукою економічного зростання держави та поліпшення якості життя кожного українця.

«Ніхто нічого не збирається здавати, у нас сильна, потужна армія. Поважаємо її, тому й боремося за Україну, боремося за таких героїв, щоб вони поверталися живими», – сказав Президент під час спілкування зі ЗМІ.

Представник Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування Андрій Ординович підтвердив, що попри поодинокі провокації з боку бойовиків за час перемир'я настрій в українських військових – позитивний і бойовий. Вони готові й далі виконувати завдання, які поставить військово-політичне керівництво держави.

«Спілкуючись з ними, я б сказав так: усі налаштовані на те, щоб захистити державу та отримати мир якомога швидше», – зазначив він.

Окремо Володимир Зеленський відвідав прифронтову Мар'їнку на Донеччині та поспілкувався з її жителями. Вони розповіли, що за відсутності бойових дій місто поступово оживає: повертаються люди з дітьми, багато місцевих мешканців починають ремонтувати житло. При цьому люди поскаржилися на відсутність газо- та водопостачання.

Голова Донецької облдержадміністрації та керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко пообіцяв, що з настанням миру в місті з'явиться можливість безпечно почати будівельні роботи для вирішення цієї проблеми. Він уточнив, що за таких умов газ і вода можуть з'явитися впродовж півроку.

Додатково Володимир Зеленський звернувся до керівництва регіону та міста з проханням якомога швидше почати відновлення інфраструктури Мар'їнки, зокрема доріг.

Президент наголосив, що одним зі шляхів до миру паралельно з переговорами в межах Нормандського та Мінського форматів є постійне та наполегливе зміцнення наших Збройних сил.

У зв’язку з надзвичайною ситуацією техногенного характеру, що сталася в морському порту міста Бейрут Ліванської Республіки, Денис Шмигаль 6 серпня доручив перевірити на безпечність зберігання суб’єктами господарювання аміачної селітри.

«Провести позапланові заходи державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки суб’єктами господарювання, які зберігають аміачну селітру насипом для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також використовують її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких матеріальних добрив», — йдеться в документі.

Відповідне доручення Прем’єр-міністр дав Міністру інфраструктури Владиславу Криклію, голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколі Чечоткіну, т.в.о. голови Державної служби України з питань праці Віталію Сажієнку, голові Національної поліції України Ігорю Клименку та головам обласних та Київської міської держадміністрацій.

Про результати перевірки зазначені особи мають поінформувати Кабінет Міністрів до 15 вересня 2020 року.

Довідково

За офіційними даними МОЗ Лівану, станом на кінець дня 05.08.2020 р. в результаті вибухів у м. Бейрут загинуло більше 135 осіб, десятки людей зникли безвісти, приблизно 5000 громадян зазнали поранень. За інформацією місцевих представників влади, близько 300 тис. осіб залишилися без домівок.

За оперативною інформацією, отриманою від влади Лівану, станом на 09.00 год. 06.08.2020 р. громадяни України серед загиблих та постраждалих осіб відсутні.

Про це повідомила Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час пресконференції на тему: «Підсумки роботи за рік. Напрямки діяльності у 2020-2021 рр.».

Галина Третьякова розповіла про основні напрямки роботи та законопроекти з цих напрямків. Це, зокрема: проблема зайнятості та новий Трудовий кодекс (законопроекти №№2365, 2481, 3264, 3204, 2332, 2681, 2682, 2828); неоподаткування мінімального доходу домогосподарства (№3302); чесна компенсація за шкоду життю та здоров’ю (№3605, 3752); пенсійне забезпечення (№2683, 2617, 2141, 2083-д); формування прожиткового мінімуму (№3515); реформа соціального страхування (№2275, 3115, 2743, 2744); питання ВПО, захисників-добровольців АТО-ООС (№ 2045-1).

Галина Третьякова зазначила, що Комітет багато часу у своїй роботі приділяє питанням пенсійного забезпечення.

«Ми витрачаємо один з найбільших відсотків у світі, а у деякі роки Україна взагалі була на першому місці у розмірі відсотків до ВВП, який витрачається на пенсійне забезпечення. Ця цифра начебто мала вказати на те, що у нас дуже добре пенсійне забезпечення, аж ні. Ми маємо дуже погане пенсійне забезпечення на тлі того, що витрачаємо на це дуже великі кошти від ВВП. Нам потрібно переглядати модель суспільного фінансування наших пенсій і треба вводити інші моделі, в тому числі і накопичувальні для того, щоб наступні генерації пенсіонерів нарешті були не в гіршій як сьогодні ситуації, ніж попередні генерації, а в кращій», - зазначила вона.

За її словами, у парламент щодо вдосконалення пенсійного забезпечення внесені законопроекти №2683, 2617, 2141, 2083-д.

Голова Комітету також розповіла про законопроектну роботу щодо вдосконалення системи соціального страхування України. Комітет подавав законопроект №2275, який не пройшов на позачерговому засіданні. Після цього було проведено декілька консультації з представниками виконавчої влади і за результатами цих консультацій буде внесено інший законопроект.

«Систему соціального страхування України в цьому році дотовано з державного бюджету на 38%. Це означає, що фонди соціального страхування - їх сьогодні три: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування і Фонд страхування безробіття дотовано на 38%. Майже 40% коштів цих фондів - це кошти державного бюджету, кошти платників податків. Держава, на жаль, не контролює сьогодні ці фонди, крім Пенсійного фонду", - зазначила вона.

Галина Третьякова щодо виконання контрольної функції повідомила, що вона як Голова Комітету провела понад 400 зустрічей. Крім того, опрацьовано 180 листів громадян та проведено 49 особистих прийомів.

Члени Комітету здійснили дві робочі поїздки у Краматорськ. Комітет і надалі планує проводити свої засідання також і в регіонах.

Загалом Комітет провід 42 засідання, на яких розглянуто 420 питань, переважно це був розгляд законопроектів - їх Комітет розглянув близько 400. За результатами розгляду Комітет відхилив багато проектів, зокрема, щодо їх впливу на показники Державного бюджету.

Галина Третьякова відповіла на запитання журналістів та на завершення пресконференції запросила представників громадянського суспільства до законодавчої роботи у сфері соціальної політики, де є ще багато неврегульованих напрямків.

Сьогодні, 5 серпня, в онлайн режимі відбулась нарада з керівниками райдержадміністрацій. Головував на засіданні перший заступник голови ОДА Сергій Здітовецький. У нараді також взяв участь заступник голови ОДА Олександр Піщик.

Найголовніший акцент, на якому під час доповідей наголошували фахівці департаменту охорони здоров’я ОДА, обласного лабораторного центру МОЗ та Держпродспоживслужби області – необхідність проведення роз’яснень серед жителів області про небезпеку нехтування карантинними вимогами. Особливий наголос зроблений на важливості дотримання в районах карантинних обмежень, соціальної дистанції та маскового режиму.

Як зауважила фахівець департаменту охорони здоров’я ОДА Тетяна Бондаренко, в області зростає кількість хворих з важким перебігом пневмоній, які підлягають госпіталізації. Це відбувається, головним чином, через несвоєчасні звернення до лікарів.

На важливості вчасного звернення до лікарів наголосила і директор ДУ «Вінницький обласний лабораторний Центр МОЗ України» Валентина Зайцева. Вона поінформувала учасників наради про поточну ситуацію в області із захворюваності на коронавірус. Валентина Зайцева зазначила, що вчасне звернення до лікаря дозволяє зменшити ризик виникнення небезпечних ускладнень.

Учасники засідання також заслухали інформацію начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорія Сидорука щодо дотримання санітарних вимог закладами торгівлі та громадського харчування області. Торкнувся він під час своєї доповіді і питання відкриття дошкільних закладів та підготовки шкіл області до нового навчального року.

«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України щодо підготовки шкіл до навчального року, перш за все. потрібно провести комплекс необхідних заходів для забезпечення загальної безпеки та здоров’я учнів. Часу залишається обмаль,  тож вже сьогодні треба створити комісію, яка визначить ступінь готовності кожного закладу освіти до роботи і ця готовність має бути стовідсотковою, згідно всіх законодавчо визначених рекомендацій. Найголовніші вимоги: забезпечення матеріально-технічної бази, якісна питна вода, безпечна робота харчоблоку, підготовка відповідної документації та проходження медичного огляду працівниками школи тощо. І найголовніше – усі працівники школи мають змінити своє ставлення до проблеми та зрозуміти свою відповідальність за здоров’я дітей в цей період. Отже, враховуючи складну ситуацію із коронавірусом не лише в нашій області і в Україні, а загалом у світі, в освітніх закладах обов’язково потрібно передбачити медичних працівників і окреме приміщення-ізолятор», – наголосив Григорій Сидорук. А якщо неможливо у школі мати власного медичного працівника, можна укласти угоди на обслуговування з районними поліклініками. Водночас, посадовець зауважив, що наразі медичних працівників немає в половині шкіл області, а ізолятори мають заледве 10 % навчальних закладів.

Підбиваючи підсумки наради, Сергій Здітовецький доручив керівникам районів посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо протидії COVID-19 в області.

Відтак, керівники райдержадміністрацій мають прокомунікувати з головами ОТГ, аби ті проявляли ініціативу та розробляли проєктну документацію для співфінансування з ДФРР.

Таке завдання перед очільниками районів поставив заступник голови ОДА Олександр Піщик сьогодні, 5 серпня, в ході онлайн наради з головами РДА під керівництвом першого заступника голови ОДА Сергія Здітовецького.

Посадовець зауважив, що це мають бути об’єкти капітального будівництва: не термомодернізація та утеплення фасадів, а створення нового сучасного культурного простору. Таку підтримку держави, насамперед. отримають місця, де є історична спадщина.

«Цьогоріч ми почали реалізацію програми “Велике будівництво” й, окрім доріг, у нас 100 садочків, 100 стадіонів, 100 шкіл по всій Україні. Наступного року до об’єктів спортивної та освітньої інфраструктури додадуться і культурні об’єкти. Перелік об’єктів, які збудують за державні кошти, наразі формується. Тому на Вінниччині розпочинати роботу в цьому напрямі необхідно вже сьогодні», – наголосив Олександр Піщик.

Президент України Володимир Зеленський вимагає чіткої комунікації уряду щодо умов адаптивного карантину, які починають діяти сьогодні. Про це Глава держави сказав під час традиційної селекторної наради щодо запобігання поширенню коронавірусу у відповідь на інформацію уряду щодо епідемічної ситуації в Україні. Нарада відбулася під головуванням Президента.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, показник захворюваності зріс до 82,8 на 100 тисяч населення, заповненість ліжок на Закарпатті становить майже 69%, а у Києві, на Івано-Франківщині, Львівщині, Рівненщині та Буковині – понад 40%. Володимир Зеленський вимагає від уряду чіткого пояснення людям, як відбувається розподіл на чотири зони та навіщо потрібен адаптивний карантин.

Крім того, Глава держави затребував інформацію від міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка щодо тих економічних заходів, які спрямовані на допомогу українцям для захисту від негативного впливу епідситуації. У відповідь міністр повідомив, що уряд відшкодовує дві третини зарплати 358 тисяч громадян, працевлаштованих 180 тисячами ФОП, які перебувають у вимушених тимчасових відпустках і через це втратили оплату праці. Уряд також максимально спростив виплати з безробіття, що допомагає отримати їх 510 тисячам українців. Окремо міністр наголосив на запуску програми кредитування «5-7-9%» та компенсації податкових ставок аграріям.

У відповідь Президент зауважив, що він сумнівається в тому, що ці програми предметно допомагають великій кількості українців.

«Це красиво звучить. Але багато хто постраждав, втратив роботу, пішов у вимушену відпустку. В цілому люди сьогодні отримують значно менше. Держава повинна давати або можливості робити щось самому, або забезпечувати місцем роботи. Настав той момент життя, коли треба створювати величезну кількість робочих місць. І перезапуск державних підприємств, промисловості має відіграти в цьому стратегічну роль», – сказав Володимир Зеленський.

Денис Шмигаль додав, що нині уряд витрачає мільярди на підтримку бізнесу, зберіг сотні тисяч робочих місць і працевлаштував 240 тисяч людей.

Президент також порушив питання забезпечення всіх умов для того, щоб українські науковці мали необхідне обладнання, лабораторії, фінансування тощо, щоб стратегічно наша держава мала можливості для створення ліків і вакцин у майбутньому в Україні.

Проект Укрпошти «Пересувні відділення» має трансформувати пошту у віддалених населених пунктах та дати змогу їх мешканцям отримувати комфортні й сучасні послуги.

Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час офіційної презентації нових авто пересувних відділень Укрпошти, що відбулась у середу, 5 серпня. У заході також взяли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, Міністр інфраструктури Владислав Криклій та генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

За словами очільника Уряду, в Україні є понад 13 мільйонів людей, які живуть у віддалених населених пунктах, і саме пошта є місцем, де вони можуть отримати необхідні послуги.

«Пересувні відділення доставлятимуть людям пошту, ліки, продукти харчування. Там можна буде сплатити комунальні послуги чи отримати замовлення з онлайн-магазинів. Цей проект, «Дія», ЦНАПи в кожній громаді — це все частина урядової стратегії, яка має зменшити бюрократію та збільшити довіру українців до держави», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також відзначив, що проект пересувних відділень, який реалізовує Укрпошта, має позитивний вплив на економіку. «Такий проект створює робочі місця та підтримує національного виробника, адже дообладнання цих автомобілів відбувається на базі одного з черкаських підприємств. До кінця цього року таких авто має бути 630, а наступного року — 2 тисячі», — зазначив Глава Уряду.

Денис Шмигаль додав, що автомобілі пересувних відділень будуть їздити до кожного населеного пункту за графіком залежно від потреб населення. До сіл з населенням до 100 жителів — один раз на тиждень, до 500 — двічі, до 1200 — тричі, понад 1200 — чотири або п’ять разів на тиждень.

Довідково

Пересувне відділення поштового зв’язку (ПВПЗ) — це повноцінне поштове відділення, яке приїжджає у невеликі села та селища міського типу з населенням до 2 тис. жителів. Пересувні відділення потрібні для того, аби жителі навіть найвіддаленіших і найменших населених пунктів України отримали всі потрібні їм поштові, логістичні й фінансові послуги, а також доставку ліків.

10 квітня 2020 року Укрпошта підписала договір фінансового лізингу з ПУМБ про закупівлю 500 автомобілів Fiat Doblo Maxi для пересувних відділень вартістю майже 8,5 млн євро.

31 липня завершилася програма проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи щодо підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України. Протягом п’яти місяців працівники секретаріатів комітетів навчалися сучасним комунікаційним технологіям та переймали досвід експертів.

Навчальний курс був ініційований проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи на виконання комунікаційної стратегії Верховної Ради України та імплементації рекомендацій Місії Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Президента Пета Кокса щодо забезпечення відкритості, прозорості Верховної Ради України та підзвітності громадянам.

В рамках ініціативи Офіс парламентської реформи спільно із експертами громадської організації «Інтерньюз-Україна» надавали практичний фаховий супровід секретаріатам комітетів у впровадженні ефективних комунікацій. Зокрема, за кожним комітетом був закріплений консультант, який допомагав його представникам розробляти медіа-плани щодо висвітлення роботи комітетів, створювати комунікаційні продукти, писати тексти різного призначення, працювати із відео, наповнювати сторінки у соціальних мережах.

Додатково навчальний курс включав 10 тренінгів із підготовки текстових матеріалів для різних цільових аудиторій, засади комунікації в соціальних мережах, антикризові комунікації, роботу з фото-, аудіо- і відеоконтентом, медіа-планування, інструменти взаємодії з громадянами, особливості результативного діалогу зі ЗМІ та багато іншого. У тренінгах також брали участь працівники Прес-служби та Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України. 

«За час взаємодії з експертами проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи висвітлення діяльності комітету стало більш повним та системним. Підвищилася обізнаність громадян щодо повноважень, предметів відання комітету та його поточної діяльності. Про це свідчить, скажімо, статистика нашої сторінки у Facebook та Youtube. Охоплення Facebook сторінки зросло втричі. Відбулося збільшення числа переглядів онлайн трансляцій засідань комітету до 34 тисяч. За сприяння проєкту було започатковано серію інтерв’ю в прямому ефірі з Головою Комітету, перегляди яких зібрали понад 8 тисяч Facebook користувачів. Також працівники секретаріату отримали практичний досвід з написання матеріалів, їх стилістичного оформлення, підготовки візуальних продуктів. Ми вдячні за співпрацю та будемо раді подальшій взаємодії», – зазначив Юрій Гарбуз, заступник керівника секретаріату Комітету з питань організації державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Довідково: Офіс парламентської реформи (ОПР) є ключовим компонентом проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи та дорадчою групою для керівництва Верховної Ради України та її Апарату.

Сьогодні, 3 серпня, в онлайн режимі відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом першого заступника голови ОДА Сергія Здітовецького. 

На початку роботи засідання перший заступник голови облдержадміністрації заслухав інформацію директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Миколи Ткачука щодо ситуації в аграрній галузі регіону, зокрема, обговорено хід жнивної кампанії та врожайність зернових і зернобобових культур.Так, Микола Ткачук повідомив, що станом на 3 серпня 2020 року в області намолочено 1449 тис. тонн зерна ранньої групи зернових та зернобобових культур та 138 тис. тонн озимого ріпаку. За його словами, середня врожайність складає 46,3 ц/га. Це найвищий показник серед усіх інших областей лісостепової зони України.

Інше, озвучене під час наради, питання стосувалося реалізації на Вінниччині масштабного проєкту з підтримки внутрішнього туризму «Мандруй Україною». Доповів з цього приводу директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко. Він повідомив, що на минулому тижні, в рамках проєкту «Мандруй Україною», Вінниччину відвідали відомі тревел-блогери, всеукраїнські туроператори та журналісти центральних каналів. Протягом п’яти днів вони знайомилися із «родзинками» Поділля. Відвідали Бушу, палац Потоцьких, Лядівський монастир, скельний чоловічий монастир.

Володимир Мережко також зазначив, що вже існує промоверсія туристичного сайту, розробленого Вінницькою ОДА, на якому кожен бажаючий невдовзі  зможе забронювати відпочинок в будь-якому із п’яти «туристичних магнітів» Вінниччини.

Про стан справ щодо реалізації в області проєкту «Велике будівництво» поінформував Олександр Шнепа – голова комісії з припинення шляхом поділу Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації. Він, зокрема, повідомив, що в активній фазі будівництва знаходяться вісім об’єктів, по чотирьох об’єктах проводяться тендерні процедури і три об’єкти готуються до здачі в експлуатацію.   

Підбиваючи підсумки засідання, перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький  дав низку доручень керівникам відповідних структурних підрозділів за найбільш важливими напрямками поточної роботи.

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у Посла Королівства Данія Оле Егберга Міккельсена, Посла Ісламської Республіки Афганістан Валі Монавара, Посла Литовської Республіки Вальдемараса Сарапінаса, Посла Чорногорії Драгіци Понорац та Посла Королівства Саудівська Аравія Мухаммада аль-Мусгера.

Глава держави привітав Оле Егберга Міккельсена з початком його місії в Україні на посаді Посла Данії.

«Я знаю, що у вас була місія в Польщі. З Польщею ми – добрі сусіди, і я думаю, що цей досвід вам дуже допоможе в Україні. Ми – різні суверенні держави, але мені здається, що дуже схожі люди», – сказав Володимир Зеленський.

Президент подякував данській стороні за тверду підтримку України, зокрема за нещодавно передану рятувальну техніку для подолання наслідків повеней у західних областях нашої країни. Було обговорено плани зі зміцнення політичного діалогу на найвищому рівні та активізацію економічної співпраці. Україна вдячна та розраховує на подальшу підтримку Данією суверенітету й територіальної цілісності нашої держави та продовження санкційної політики щодо РФ.

Під час спілкування з Послом Афганістану Володимир Зеленський відзначив необхідність активізації двостороннього політичного діалогу з цією країною, а також реалізації потенціалу українсько-афганської співпраці у торговельно-економічній та військово-технічній сферах.

«Хочу вірити, що з початком вашої місії в Україні відносини між нашими країнами будуть на новому рівні, перш за все – економічному», – зазначив Глава держави.

Президент висловив подяку афганській стороні за конструктивну позицію в межах міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи українського літака рейсу PS752.

Також Володимир Зеленський подякував Послу Литви за тверду та послідовну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та вагому практичну допомогу на напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави.

«Я вітаю вас із початком вашої важливої місії в Україні. Україна з Литвою – у теплих, добрих відносинах у такий складний час. Коли в нас почалася війна, Литва була однією з перших країн, які підтримали Україну на всіх рівнях, наш суверенітет і територіальну цілісність», – сказав Президент.

Було наголошено на важливості посилення двосторонньої торговельно-економічної та інвестиційної співпраці. Глава держави зробив акцент на спільній зацікавленості у проведенні чергового засідання Ради Президентів України та Литви наприкінці 2020 року в Києві.

У розмові з новопризначеним Послом Чорногорії Президент наголосив на готовності України розвивати практичну співпрацю в усіх сферах, що становлять взаємний інтерес. Обговорено заходи, яких вживають Україна та Чорногорія задля мінімізації впливу пандемії COVID-19 на громадян з огляду на туристичний період.

«Українці дуже люблять Чорногорію, дуже люблять відпочивати там. У вас дуже красива природа, дуже красива земля», – зазначив Глава держави.

Крім того, Володимир Зеленський висловив готовність розвивати політичні контакти з Королівством Саудівська Аравія та наголосив на зацікавленості української сторони в розширенні співпраці у торговельно-економічній, сільськогосподарській та військово-технічній сферах, а також у галузі літакобудування.

Президент запросив Короля Саудівської Аравії відвідати Україну з першим офіційним візитом.

Володимир Зеленський подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та висловив сподівання, що офіційний Ер-Ріяд зможе сприяти захисту прав і свобод кримських татар, які перебувають у важких умовах окупації в Криму.

30 липня під головуванням Прем’єр-міністра відбулася всеукраїнська селекторна нарада з представниками місцевих органів влади, а також профільними міністерствами. Серед інших тем обговорювали підготовку до нового навчального року. 

Денис Шмигаль відзначив, що відповідно до закону про вищу освіту, університети мають такий рівень автономії та самоврядування, який дозволяє їм самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу. Вчена рада закладу вищої освіти ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу та визначає строки навчання на відповідних рівнях.

«В Україні фактично 1,2 млн студентів, і важливо, щоб навчальний процес для них проходив у безпечних умовах. Рішення про те, чи будуть студенти вчитися дистанційно, чи будуть ходити в університет треба приймати з огляду на епідеміологічну ситуацію в кожному конкретному регіоні. Звичайно, що всі рішення треба приймати з огляду на безпеку наших дітей», – відзначив Прем’єр-міністр.  

Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам вищої освіти планувати початок навчального року з урахуванням карантинних обмежень, встановлених Урядовою постановою №641. У разі сприятливої ситуації МОН рекомендує розпочати 2020/2021 навчальний рік за наступним розкладом:

— для студентів 1 курсу (ОС Бакалавр), які в цьому році вступають на навчання до закладів вищої освіти у період з 1 по 15 вересня 2020 року;

— для студентів старших курсів, починаючи з другого, з 1 вересня 2020 року;

— для студентів ОС Магістр першого року навчання – у період з 11 по 15 вересня 2020 року.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у Харківській області відвідав акціонерні товариства «ХАРТРОН» та «ФЕД», а також державне підприємство «Харківський завод спеціальних машин».

На підприємстві «ХАРТРОН», що займається розробкою систем управління для ракетно-космічної техніки та різних галузей промисловості, Голова Парламенту ознайомився з особливостями створення блоків та окремих систем ракетних комплексів та їх модернізації.

Під час візиту до акціонерного товариства «ФЕД», яке спеціалізується на розробці, виробництві та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення, Дмитро Разумков оглянув, зокрема, ділянки імпортозаміщення та електроніки, космічних програм.

“На цьому підприємстві ми бачимо синергію освіти та науки, яка більш ніж серйозно представлена в Харкові, і безпосереднє використання цих можливостей. Це приклад точки зростання для нашої держави”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков відзначив значний прогрес у роботі підприємства з 2014 року. “Ми бачимо гарний приклад імпортозаміщення і тієї продукції, яку раніше купували в Російській Федерації, і тих запчастин, які надходили з Європи та інших держав світу. Сподіваюся, що в майбутньому ми прийдемо до замкнутого циклу виробництва в цій галузі, адже вона створює економічний потенціал для держави і може забезпечити працівникам гідний рівень заробітної плати”, - підкреслив він.

Голова Верховної Ради зауважив, що високий рівень зарплат на підприємстві вдається забезпечувати у тому числі за рахунок роботи на експорт.

“Для держави дуже важливо не тільки виробляти, а й експортувати власну високотехнологічну продукцію, у тому числі - для міжнародного іміджу. Водночас потрібно, щоб наші підприємства працювали і на користь держави, але, на жаль, бюджет все ще залишається для нас проблемним питанням. Для формування так званого “антиковідівського” фонду нам довелось скоротити видатки по багатьом напрямам, але маю надію, що наступного року буде легше і можливості для оборонного замовлення будуть збільшені”, - зазначив Дмитро Разумков.

Він також наголосив, що робота державних підприємств тісно пов’язана в економіці з приватним сектором виробництва. “Я не прихильник ідеї повальної приватизації, адже повинні залишатися стратегічні державні об’єкти. Не лише оборонні, а й такі, що є стратегічними для розвитку країни - аерокосмічна галузь, авіабудівництво, високотехнологічні науки. Ми бачимо в Харкові приклади ефективної співпраці державних та приватних установ у цих сферах, і сподіваюсь їх ставатиме більше в Україні”, - зауважив Голова Парламенту.

У рамках візиту на Харківський завод спеціальних машин з виробництва продукції спеціального призначення для потреб оборонних відомств України та ремонту їх відповідної техніки Голова Верховної Ради ознайомився з особливостями роботи основних цехів підприємства.

До уваги мешканців області! 

На Вінниччині розпочала роботу "гаряча лінія" голови облдержадміністрації Сергія Борзова:

0 (800) 21-64-33.