На базі ФГ «Україна»,  що у смт Турбів Липовецького району 14 березня відбулась  підсумкова колегія Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів.

Президент Петро Порошенко представив колективу Національного банку України нового очільника головної фінансової установи країни Якова Смолія, який до цього часу виконував обов'язки керівника НБУ.

Президент подякував депутатам Верховної Ради, які проголосували «на підтримку незалежності Національного банку», призначивши нового Голову НБУ. При цьому він наголосив на важливості цього рішення для «впевненості, твердості та стабільності банківсько-фінансової системи країни», а також для надійної співпраці з такими міжнародними фінансовим організаціями як Міжнародний Валютний Фонд.

«Це означає прорив, оскільки у нас не було жодного дня, коли б країна залишилася без керівництва Національного банку», - підкреслив Президент та висловив впевненість, що кроки нового керівництва НБУ будуть мати підтримку Президента, Парламенту і Уряду.

«Незалежність Національного банку для мене залишається абсолютно першим пріоритетом. Довіра і незалежність», - підкреслив Глава держави. Президент особливо наголосив, що головна конституційна функція НБУ – забезпечення стабільності національної грошової одиниці та золотовалютних резервів.

Глава держави також подякував Валерії Гонтаревій за роботу. Він зауважив, що у 2014 році багато пророкували, що Україні не вдасться уникнути дефолту. За його словами, для цього було безліч підстав – порожні золотовалютні резерви, казначейський рахунок, кількість проблемних кредитів в банківській системі досягала неймовірного рівня.

«Великих сміливців для того, щоб приступати до розбору цих «авгієвих конюшень», було небагато», - розповів Президент, зауваживши, що знає наскільки непростою є робота в НБУ. Він наголосив, що в найважчі часи Нацбанк діяв відповідально та професійно, і це відзначало керівництво міжнародних фінансових організацій та банків, міністри фінансів.

«Ці майже чотири роки, можливо вперше в нашій історії, Нацбанк був по справжньому незалежним. Ніхто з політиків – ні Парламент, ні Уряд, ні Президент – жодного разу «указуючим перстом» не давали команди або видавати рефінансування, або прибирати банк, або залишати банк, або встановлювати ставку, або робити якісь кроки по Фонду гарантування фізичних осіб», - підкреслив Глава держави.

Президент також відзначив, що були зроблені значні кроки в напрямку реформування банківського сектору та забезпечення відновлення його стабільності, коли приймалися інколи дуже непопулярні рішення. 

«Зараз перед Яковом Васильовичем стоять не менш амбітні завдання», - наголосив Глава держави, нагадавши, що на Національній раді реформ були презентовані кардинально нові законопроекти про валютні операції, що значно лібералізують валютну діяльність і скасовують декрети Кабінету міністрів ще від 1993 року.

«Рішучість, амбітність та сміливість команди Національного банку по реформуванню є надзвичайно високими», - зауважив Президент. Він наголосив, що амбітні задання по комплексній програмі реформ після ретельного обговорення з бізнесом найближчим часом будуть внесені в Парламент.

В свою чергу, колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева подякувала Президентові країни за невтручання в роботу НБУ та постійну увагу та допомогу. «Ніколи, за ці три роки, коли я керувала НБУ, ніколи Президент нічого не вимагав від НБУ. Президент підтримував незалежність Національного банку не на словах, а справами. Тільки це нам дало можливість реально створити інституційну незалежність» , - зазначила Валерія Гонтарева. Вона також підкреслила, що НБУ вдалося створити інституційну незалежність завдяки прийняттю Закону «Про Національний банк» у 2015 році, який був підтриманий Главою держави.

«Це був Закон, який дав нам можливість бути незалежними і закріпив наш мандат Національного банку для забезпечення фінансової і цінової стабільності в державі. Ми перебудували і очистили фінансову систему. Це дозволило мати фінансову стабільність в нашій державі», - зазначила Валерія Гонтарева та подякувала усій команді НБУ за професіоналізм та патріотизм.

Новопризначений Голова НБУ Яків Смолій запевнив, що у своїй діяльності головний фінансовий регулятор країни буде чітко керуватися Законом «Про Національний банк» та окреслив головні пріоритети НБУ на найближчу та середню перспективу: забезпечення фінансової стабільності, стабільності банківської системи, відновлення кредитування, ефективне регулювання фінансового сектору, валютна лібералізація, запровадження нових фінансових механізмів та інтеграція до стандартів ЄС у фінансово-банківській сфері.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює масштабний аудит якості доріг, передусім тих, що пройшли ремонт у 2017 році, і вимагає притягти до відповідальності ті підрядні організації, які свого часу неякісно виконали дорожні роботи, і сьогодні дороги знов потребують оновлення. Одночасно Глава Уряду наполягає на необхідності швидкого впровадження нового стандарту будівництва, розробленого в рамках реалізації програми «500-500-1000». Про це він сказав під час спеціальної наради за участі керівництва Міністерства інфраструктури та Державного агентства автомобільних доріг «Укравтодор».

«Нам потрібно провести масштабний аудит того, що зроблено в 2017 році. Очікую терміновий план перевірки і рішення про створення контрольних груп (для перевірки доріг) – сказав Глава Уряду. – Всі виправлення (дорожніх робіт) мають проходити за рахунок підрядних організацій (які неякісно виконали свою роботу)».

Учасники наради відзначили, що цього року план фінансування дорожньої галузі становить 45,7 млрд грн. За планом, роботи вестимуться на 218 об’єктах. Майже 60% проектної документації вже підготовлено. Окрім того, друком вийшов оновлений стандарт будівництва, який «має стати настільним підручником» для дорожніх служб.

Одночасно ведеться підготовка проектів концесійних доріг. Однією з них, за планом, може стати дорога «Краковець – Львів». Інтерес інвесторів до цього проекту, як запевнили в «Укравтодорі», є.

Глава Уряду звернув увагу, що наразі погодні умови не дозволяють масштабно розпочати дорожні роботи. Але з настанням тепла, все має запрацювати дуже швидко.

«Цього року ми приступимо до роботи в квітні. Треба розібратися з усіма підрядниками, з усіма службами, аби вони були готові», - сказав Глава Уряду.

Довідково

У 2017 році в Україні реконструйовано та побудовано понад 2 тис. км доріг, що вдвічі перевищило показники 2016 року. Дорожні роботи велися на трасах по всій території України. Як наголошував Глава Уряду, відновлення доріг – це питання посилення транзитного потенціалу України, передусім як країни – учасниці декількох транспортних коридорів, а також питання підвищення безпеки руху, яке включає будівництво безпечних переходів, встановлення вагових комплексів, імплементацію оновлених правил дорожнього руху, оновлення технічної складової утримання доріг. Значний перелік цих ініціатив увійшов у програму «500-500-1000» – своєрідний план будівництва 500 кільцевих розв'язок, 500 острівців безпеки, 1000 наземних пішохідних переходів на дорогах Україні. Дорожній бюджет 2017 року перевищив 30 млрд грн.

У січні поточного року Глава Уряду вийшов з ініціативою підвищення уваги до проблеми безпеки дорожнього руху і удосконалення норм будівництва доріг з метою перевірки якості будівництва та ефективного використання коштів. Володимир Гройсман запропонував не тільки проаналізувати нормативну базу з означених питань, а й створити Координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху. Координаційна рада була створена в лютому поточного року.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи пленарне засідання у вівторок, повідомив, що Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України на своєму засіданні у понеділок, 12 березня, розглянув подання Генерального прокурора України Ю.Луценка «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича», «Про надання згоди на затримання народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича», «Про надання згоди на обрання стосовно народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича запобіжного заходу у виді тримання під вартою (арешту)» за участі Генерального прокурора.

«Члени комітету визнали подання Генерального прокурора щодо надання згоди Парламенту на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича, члена депутатської фракції «Опозиційний блок» - законним, достатнім і обґрунтованим», - зазначив Голова Верховної Ради і наголосив, що «цей висновок Комітету дає можливість мені поставити це питання на розгляд Парламенту вже у четвер».

«Якщо народний депутат Бакулін не винен у вчиненні інкримінованих йому злочинів – нехай доводить свою правоту, як і решта громадян, у суді. Я переконаний, що ми як завжди будемо згуртовані навколо головного принципу, що закон один для всіх!» - підкреслив Голова Парламенту України.

Президент України Петро Порошенко та Федеральний Президент Республіки Австрія Александер Ван дер Беллен взяли участь у роботі українсько-австрійського бізнес-форуму.

Президент повідомив, що позавчора мав унікальну зустріч з бізнесом, на якій були присутні більше 700 представників бізнес-асоціацій і найбільших бізнес компаній. Він зазначив, що такі зустрічі є результативними для захисту бізнесу та поліпшенню умов роботи інвесторів в Україні. Наприклад, вже після перших двох зустрічей, під час яких було озвучено скарги про тиск на підприємців з боку силовиків, було підготовлено та ухвалено так званий Закон «маски-шоу стоп», який забороняє силовикам вчиняти тиск на бізнес.

«Як перший важливий результат – за 3,5 години останньої зустрічі ми не мали жодної скарги на дії силовиків. Це для мене був найбільш важливий висновок всіх зустрічей», - зазначив Петро Порошенко. Він також повідомив, що під час останньої зустрічі обговорювалося питання заміни податку на прибуток на податок на виведений капітал, який успішно себе показує в Естонії, Грузії і забезпечує економічне зростання.

Глава держави зазначив, що сьогодні Президента Австрії супроводжують в Україні більше сорока представників австрійських кампаній, тому що надзвичайно цікавляться можливостями  інвестицій, розвитку виробництва, розвитку ринків, зміцненням економічних, політичних і культурних стосунків.

«Рівно чотири роки, коли відбулась незаконна анексія Криму, у представників багатьох компаній були думки про  небезпечність подальшого перебування в Україні.  У декого не витримали нерви і вони пішли. Зараз дуже шкодують про це», - нагадав він.

Глава Української держави звернувся із словами вдячності до кожного австрійського підприємця, який працює в Україні: «Жоден з вас, жоден із сотень австрійських компаній не пішов із України. Кожен з вас твердо вірив у перспективи співпраці України і Австрії».

За його словами, сьогодні Австрія посідає шосте місце серед усіх країн-інвесторів України, а австрійські підприємства створили більше 30 тис. робочих місць. «Ці компанії приносять європейські методи, стандарти, технології та європейські ноу-хау», - зауважив він.

Серед заходів, спрямованих на захист інвесторів та поліпшення інвестклімату, Президент назвав ухвалення у першому читанні Закону про Антикорупційний суд, створення Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства запобігання корупції, публічний відбір суддів тощо. За його словами, проведення судової реформи і повністю перезавантажений Верховний Суд забезпечує українцям право на справедливість, а інвесторам право на захист – надійний і ефективний.

Глава держави також нагадав про прийняття нового Закону про приватизацію, який запроваджує нові правила продажу державного майна; зміну законодавчих правил відшкодування податку на додану вартість; запровадження унікальної електронної системи державних закупівель ProZorro; впровадження децентралізації. Крім того, проведення очищення банківської системи та відновлення ефективності діяльності банківського сектора.

Він підкреслив, що відбуваються кардинальні зміни в інвестиційному кліматі, змінюється Податковий кодекс, зменшується податкове навантаження на заробітну плату, спрощуються процедури регулювання будівельної діяльності, полегшується можливість відкриття і  реєстрації компаній.

«Наголошую, що це лише початок. Зараз йде предметна дискусія про створення Державного бюро розслідувань і, що надзвичайно важливо для бізнесу, Національного бюро фінансової безпеки. Більше не будуть мати права ні прокуратура, ні Служба безпеки, ні поліція – ніхто, приходити до бізнесу. Буде створена лише одна аналітична служба, яка буде забезпечувати ефективний захист державних інтересів», - наголосив Петро Порошенко.

Він також висловив переконання, що Україна сьогодні відкриває ще більше можливостей для інвестицій. Президент навів дані соціологічних досліджень, згідно з якими більше 70% опитаних вважають, що Україна входить до першої п’ятірки інвестиційно привабливих країн, куди треба інвестувати.

В цьому контексті Глава держави зазначив, що в Україні суттєво зростають інвестицій з боку Австрії. Найбільший іноземний банк, що працює в нашій державі – австрійський, найбільші страхові компанії – також австрійські, одна з австрійських компаній 80% сировини, зокрема чавуну, бере з України. Австрійською компанією в Україні налагоджено виробництво лиж. «Що ще може бути кращим символом для нашої співпраці?», - звернувся Петро Порошенко до присутніх.

«У нас дуже багато позитивних історій, у нас дуже багато вражень інвесторів про те, як змінилася Україна за останні 3,5 роки. У мене прохання до вас. Перше – продовжуйте інвестувати в Україну ті, хто вже інвестував. Друге – ті, хто ще коливається – зараз саме правильний час і місце бути тут зараз. І третє – не мовчіть, говоріть про ваші враження в Україні. Бо я абсолютно переконаний, що не можна бути в Україні і не закохатися в неї», - додав Глава держави.

Федеральний Президент Республіки Австрія Александер Ван дер Беллен, в свою чергу, зауважив, що нині двостороння торгівля знову показує ознаки значного покращення. «За останні роки значно зростає експорт з Австрії до України і австрійського імпорту з  України», - сказав він, додавши, що «це серйозні цифри, які демонструють значний потенціал у розвитку цих відносин».

Президент Австрії зауважив, що таке зростання значною мірою було простимульовано Угодою про асоціацію Україна-ЄС. Він також наголосив, що Австрія має величезний інтерес до українського ринку.

«Австрія завжди була одним із найбільших інвесторів в Україну. Але все ж ще величезний потенціал не розкритий», - зазначив Александер Ван дер Беллен, додавши: «Україна і Австрія можуть отримати взаємовигідні переваги».

Він відзначив досягнення економічної стабільності в Україні, а також наголосив, що країна є найбільшою країною в Європі, яка має величезний внутрішній ринок.

Україна та Австрія готові посилити політичних діалог і зацікавлені в зміцненні економічних відносин на фоні зростання спільної торгівлі та проведення реформ в Україні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Федеральним президентом Республіки Австрія Александром Ван дер Белленом.

«Ваш візит, дружній візит, є хорошим кроком на шляху нашого зближення, - сказав Володимир Гройсман. - Ми вдячні за підтримку територіальної цілісності і засудження російської агресії. Ми постійно відчуваємо підтримку наших європейських прагнень. У нас добре розвиваються економічні стосунки. Ми достатньо близькі, і це спонукає нас розвивати наші можливості в різних сферах».

«Україну та Австрію багато поєднує, - зазначив зі свого боку Александр Ван дер Беллен. – Сьогодні ми відзначаємо хід реформ і говоримо про поглиблення економічних, культурних та політичних зв’язків між нашими країнами».

Глава Уряду наголосив, що європейська інтеграція – незворотній зовнішньополітичний вибір України. Саме тому Київ розраховує на подальшу активізацію діалогу з широкого спектру питань з огляду на головування Австрії в ЄС у другій половині цього року.

Володимир Гройсман проінформував Президента Австрії про поточну економічну ситуацію в Україні та плани щодо зміцнення економіки та забезпечення сталого зростання на 5-7% щороку. Досягненню мети, запевнив Прем’єр-міністр, сприятиме ухвалення великого пакета законопроектів, направлених на вирішення 5 основних завдань – підтримка і захист бізнесу, дерегуляція, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування та залучення інвестицій, заохочення інновацій. Серед пріоритетів – формування Служби фінансових розслідувань, створення Антикорупційного суду, продовження започаткованих реформ.

 У цьому контексті Президент Австрії повідомив, що інтерес до його візиту в Україну був великим. Так, в австрійську делегацію увійшли близько 40 представників ділових кіл, які взяли участь у сьогоднішньому діловому українсько-австрійському форумі, а також змогли напрацювати необхідні контакти для розвитку двосторонніх бізнес-проектів, передусім у сфері туризму, екології тощо.

Окрему увагу співрозмовники приділили ситуації на Сході. «Анексія Криму та окупація Сходу – протизаконна. Це яскраве порушення міжнародного права. Росія має враження, що це все залишиться без покарання. Але ми мусимо запобігти існуванню такої думки», - сказав Президент Австрії.

Довідково

За обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи Австрія посіла 14 місце з часткою 2,5% від загального показника. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 18,5% - до 1,2 млрд дол.

В Експортній стратегії України - Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 рр., Австрія як член ЄС включена до переліку перспективних ринків для експорту української продукції.

Минулого року Австрія інвестувала в економіку України $1344,5 млн, що складає 3,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку нашої країни.

14 березня на території військової частини №3066 (м.Київ) Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України відбулося відзначення Дня українського добровольця.

Сьогодні, 14 березня, на Європейській площі відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника Героям Небесної Сотні й воїнам АТО та Меморіалу Слави з нагоди відзначення на Вінниччині річниці Дня українського добровольця.

Сьогодні, 13 березня, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко спільно з директором Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимиром Мережко відвідали Вінницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (УТОС).

«Я хотів би обговорити російські вибори 18 березня. Це було б критично важливим для нас отримати вашу тверду заяву щодо засудження та невизнання російських виборів в Криму», - заявив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі із Послами Великої сімки (G7): США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади.

«Ми дуже цінуємо вашу тверду попередню позицію», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також звернувся до присутнього на зустрічі Глави Представництва ЄС в Україні Хью Мінгареллі та подякував йому та Віце-президенту Єврокомісії за вчорашню сильну позицію Європейського Союзу. «Було б також важливим, щоб ви не дозволили вашим громадянам відвідати Крим з метою моніторингу виборів там», - наголосив Президент, додавши, що йдеться, зокрема про представників Франції, Австрії та Фінляндії.

«Це може зруйнувати політику «єдиного голосу» щодо виборів в Криму»,  - підкреслив Петро Порошенко.

Кожна інвестиція, вкладена в економіку України, має бути успішною, і потенціал для цього є. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час традиційної зустрічі «Діалог влади та бізнесу», яка збирає представників провідних українських та зарубіжних компаній. Участь у заході також взяв Президент України Петро Порошенко.

Глава Уряду підкреслив, що подібні дискусії – важливі з огляду як обговорення проблем, так і ухвалення рішень, направлених на досягнення стратегічної мети – забезпечення сталого економічного зростання, достатнього для якісної зміни рівня життя українців.

«Сьогодні ми маємо непогані сигнали того, що економіка починає зростати та відновлюватися, – сказав Володимир Гройсман. – Завдання – аби кожна інвестиція, яка потрапляє в економіку України, була успішною. І потенціал для цього є».

Глава Уряду наголосив, що держава здатна забезпечити зростання економіки в 5% і більше. «Для цього важливо прийняти низку рішень – передусім у сфері легкості ведення бізнесу, в сфері захисту інвестицій. Важливо, аби всі, хто вкладає в економіку держави, розумів, що ніхто не посягатиме на його власність», – сказав Прем’єр-міністр.

Не менш важливо, впевнений Володимир Гройсман, – забезпечити детінізацію економіки та продовжувати зміни, які не дозволять звужувати коло діяльності для підприємництва – як в контексті роботи контролюючих органів, так і в контексті роботи монополістів. «Не можна залишати поза увагою монополістів, які час від часу намагаються створити умови, аби стримувати інвестиції – в тому числі через непомірні вимоги до різних речей. Тож в контексті регіональної політики ми ставимо завдання: на місцях влада має створювати необхідну інфраструктуру для бізнесу, – сказав Володимир Гройсман. – Всі зацікавлені в тому, аби бізнес працював легально й конкурентно. Це торкається всіх сфер – від легкої промисловості і до, певно, космічних розробок».

У межах держави спостерігається тенденція до зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби. У Вінницькій же області в поточному році поголів’я ВРХ, зокрема корів, до відповідного періоду минулого року зросло на 6 %. При тому в населення поголів’я продовжує скорочуватися.

«Я пишаюся тим, що в умовах російської військової агресії, кремлівської торговельної війни та московської транзитної блокади Україна уникла дефолту та банкрутства, знайшла чи розширила альтернативні ринки збуту і відновила економічне зростання», - заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу.

Глава держави при цьому підкреслив, що і він, і Прем’єр-міністр, і Уряд розраховують на більші темпи цього зростання. «Ми будемо докладати максимум зусиль для того, щоб це зростання прискорити і саме цьому присвячена наша з вами зустріч», - сказав він.

За словами Президента, за результатами інтерактивного голосування, яке відбулося серед учасників – компаній членів Американської торговельної палати, минулого року у 64% компаній бізнес розширявся. А на зростання в цьому році розраховують вже 83% компаній.

«Це твердий оптимізм і віра в економічне майбутнє України. І головне – майже всі (компанії – ред.) хоча й на різний відсоток, рішуче підвищували платню персоналу. Ці кількісні показники краще за будь-які виступи чи емоції описують якість змін, що відбуваються в країні», - додав він.

Президент нагадав, що були проголосовані декілька важливих Законів, а також ініційовано ухвалення ще декількох законопроектів.

За його словами, одним із перших пріоритетів є боротьба з корупцією. «Можемо констатувати, що створено абсолютно незалежні антикорупційні інституції, антикорупційну інфраструктуру. Ні в кого немає жодного сумніву в тому, що і  НАБУ, і САП є абсолютно незалежні від будь-яких політичних інституцій», - додав він.

Президент висловив впевненість в тому, що ці кроки демонструють кардинальні зміни, які відбуваються в суспільстві.

Він також нагадав, що Верховна Рада підтримала його законопроект про Антикорупційний суд та висловив впевненість, що Парламент не буде затягувати із розглядом цього документу у другому читанні. «Я обіцяю вам, що зроблю все залежне від мене, щоб цей законопроект був прийнятий найближчим часом», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що на початку березня підписав надзвичайно важливий для покращення інвестиційного клімату Закон «Про приватизацію», яким створюються нові прозорі умови для приватизації, що сприятиме залученню інвесторів.

Крім того, Президент запросив представників бізнесу до обговорення питання про запровадження в Україні нової моделі  оподаткування прибутку – оподаткування розподіленого прибутку підприємства. «Я до вас звертаюся, бо мені, як Президенту, і певен, що і Уряду, потрібна ваша допомога з аргументацією», - додав він.

«Я вважаю, що з цього приводу потрібна чесна дискусія з нашими іноземними партнерами і асоціаціями бізнесу. Йдеться не просто про податки. Йдеться про нову філософію. Ми захищаємо цим законопроектом малий та середній бізнес. Значно спрощується облік: що ти вивів – сплати податки. Що залишив – інвестуєш в бізнес», - зазначив він, висловивши думку, що прихильники такого законопроекта будуть.

Також Глава держави зазначив, що готовий до компромісів з цього питання: «Щодо того, щоб на першому етапі розповсюджувати це лише на малий та середній бізнес, знайти компроміси по іноземним інвесторам. Але 100% це на сьогоднішній день в багатьох країнах, включаючи Грузію, Естонію – спрацювало позитивно».

На переконання Президента, така нова податкова політика кардинально змінить інвестиційний клімат. «Кардинально стимулює інвестиції. Навіщо витягувати гроші? Вкладай в розвиток виробництва. Думаю, що тут на сьогоднішній день ми маємо діяти рішуче. Це є наша спільна зміна інвестиційного клімату в державі», - резюмував Петро Порошенко.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, відкриваючи засідання Погоджувальної ради в понеділок, повідомив, що спікери п’яти Парламентів вже підтримали українську ініціативу щодо небезпеки побудови «Північного потоку-2».

А.Парубій поінформував, що 2 березня під час візиту делегації Верховної Ради України до Молдови він запропонував Голові Парламенту Молдови Андріану Канду підписати спільний лист до Парламентів країн Європейського союзу щодо оцінки «Північного потоку – 2» як фактору дестабілізації і тиску на Європейський Союз.

«У Кишиневі листа підписали Голови Парламентів України і Молдови, а учора до цього листа долучилися Голови Парламентів Латвії, Литви та Польщі. Це важливо, бо коли наші держави говорять одним голосом, наш спільний голос у світі стає гучнішим», - підкреслив А.Парубій. Він висловив упевненість, що «кількість підписантів буде збільшуватися, і ця позиція Українського Парламенту здобуватиме все більшу прихильність серед європейських держав, наших сусідів, які добре знають, що таке газовий шантаж Російської Федерації».

У листі сказано:

«Хоча формально "Північний потік-2" представляється як комерційний проект, фактично він є інструментом російської державної політики. "Північний потік-2" - це не диверсифікація джерел постачання газу, а поглиблення енергетичної залежності ЄС, особливо країн Центральної та Східної Європи, від Росії, а отже, збереження їх вразливості.»

“Північний потік-2” слід розглядати в більш широкому контексті сучасних російських інформаційних та кібернетичних ворожих дій та військової агресії; тому ми закликаємо європейські країни обмежити можливість Росії здійснювати агресивні дії та забезпечити аби експлуатація "Північного потоку 2" повністю відповідала законодавству ЄС.

Президент Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», - наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», - підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», - зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».

Останніми днями в інформаційному просторі з’явився ряд маніпулятивних матеріалів щодо ходу реалізації урядової постанови про перший етап монетизації субсидій – монетизацію на рівні надавачів комунальних послуг. Просимо ЗМІ користуватися офіційною інформацією, яка надається Урядом і НАК «Нафтогаз».

Згідно з Постановою КМУ №951 кошти, отримані як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, мають виключно цільове призначення.

Це означає, що протягом року вони не можуть бути використані на будь-які інші цілі,  окрім сплати податків до державного бюджету учасниками ринку постачання енергоресурсів для населення.

Крім того, показники  дебіторської заборгованості за відпущений НАК «Нафтогаз України» природний газ є не співставними із сумою субсидій для населення за спожиті енергоресурси та в декілька раз перевищує їх рівень.

Більше того, споживачі ПСО (ПСО- постачальники природного газу із спеціальними обов'язками) не купують газ по передплаті, тому дебіторська заборгованість як правило з осені на зиму росте, а із зими на весну падає.

Також діючі умови контрактів купівлі-продажу газу, укладені між постачальниками ПСО та Нафтогаз, містять відтермінування по оплаті на 25 та 90 днів:

  • Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, який не покривається субсидіями, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, на підставі акта приймання-передачі природного газу;
  • Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком, протягом 90 днів починаючи з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

Тому некоректно наводити період, коли пільги і субсидії ще не надійшли від держави і показувати ріст заборгованості. Станом на 6 березня 2018 року, за даними НАК «Нафтогаз України», заборгованість за тиждень зменшилася по Україні в цілому на 14,7%.

№ п/п

Назва підприємства

Сумарна заборгованість на 27.02.18, 
грн

Сумарна заборгованість на 06.03.18, 
грн.

  ВСЬОГО: 

31 700 773 367,79

27 037 257 262,17

1

ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 494 236 833,67

726 790 536,59

2

ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ ТОВ 

662 136 296,39

634 889 845,28

3

ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 610 776 530,64

2 245 685 728,52

4

ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ ТОВ 

902 135 894,99

752 553 022,39

5

ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 196 926 482,78

1 026 228 364,31

6

ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 167 102 969,77

1 087 138 645,92

7

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ ТОВ 

977 056 668,74

695 229 274,38

8

КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 601 465 930,91

2 137 284 620,66

9

ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 296 271 925,89

2 170 932 522,48

10

МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

499 541 534,67

396 525 807,38

11

РІВНЕГАЗ ЗБУТ ТОВ 

714 948 859,92

506 946 970,21

12

СУМИГАЗ ЗБУТ ТОВ 

978 983 255,95

807 845 522,48

13

ХАРКІВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 593 938 847,39

2 524 235 075,01

14

ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 009 770 949,03

857 713 416,95

15

ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ ТОВ 

677 197 685,10

524 259 442,80

16

ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

826 512 191,01

698 141 085,37

  РАЗОМ по РГК 

21 209 002 856,85

17 792 399 880,73

17

АЗОВГАЗ ТОВ 

302 239 401,15

294 015 984,78

18

Газ Мелітополя ДП 

176 266 732,54

143 421 439,79

19

Газовик ТОВ 

23 398 107,43

19 803 440,70

20

ГАЗПОСТАЧ ДП 

358 710 805,57

312 276 111,46

21

Газпостачсервіс ТОВ 

9 232 858,27

5 271 270,78

22

Донецькоблгаз ПАТ 

1 724 763 017,81

1 690 606 158,12

23

КиївГазЕнерджи ДП 

292 760 393,13

273 887 936,61

24

Кременецьке УПРГ ДП 

40 401 789,74

25 193 258,10

25

КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ ТОВ 

322 561 087,27

299 048 046,12

26

Лубнигаз ТД ТОВ 

173 322 820,60

153 333 606,18

27

Луганськгаз ПАТ 

1 008 496 011,62

930 060 957,77

28

Монтажник ДП 

7 566 165,29

613 929,02

29

ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ ТОВ 

1 703 898 253,24

1 595 903 982,95

30

ПОЛІССЯГАЗ ТОВ 

44 444 882,53

33 933 052,97

31

ПОЛТАВАГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 291 234 216,78

1 117 762 912,17

32

ТЕРНОПІЛЬОБЛГАЗ ТОВ 

1 034 259 694,47

830 293 530,00

33

УМАНЬГАЗ ЗБУТ ТОВ 

131 588 124,57

102 337 134,84

34

ХЕРСОНРЕГІОНГАЗ ТОВ 

504 556 244,27

405 325 356,13

35

Центргаз ДП 

442 064 285,42

329 435 804,21

36

ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ ТОВ 

834 062 210,43

620 392 776,77

37

ШЕПЕТІВКАГАЗ ДП 

65 943 408,81

61 940 691,97

  РАЗОМ по іншим 

10 491 770 510,94

9 244 857 381,44

Голова Верховної Ради Андрій Парубій провів зустріч з депутатом Сеймасу Литовської Республіки, колишнім Прем’єр-міністром Литовської Республіки Андрюсом Кубілюсом.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи Європейського плану для України – фінансового плану для економічного розвитку і підтримки реформ в України.

За слова Андріюса Кубілюса, Європейський план для України – цілком реальний і може бути вже зовсім скоро реалізований.

«Парламентарі та урядовці України та Литви докладають всіх зусиль, щоб цей план був презентований і обговорений лідерами країн Великої сімки вже під час чергового саміту G7 влітку 2018 року», - зазначив Андрюс Кубілюс.

Андрій Парубій розповів про ініціативу створення Міжпарламентської асамблеї України, Молдови та Грузії. На думку Голови Верховної Ради, представники парламентів інших країн Балто- Чорноморського поясу, зокрема і Литви, повинні стати активними спостерігачами у цій Асамблеї.

«Адже в умовах агресивної політики путінської Росії завдання усіх країн Балто-Чорноморського регіону - плекати єдність, взаємопідтримку і творити спільний пояс успішних європейських держав на кордоні з Росією. Це буде гідна відповідь на агресивні спроби путінської Росії втрутитися у внутрішні справи держав-сусідів і повернути їх у сферу свого політичного впливу», - зазначив Голова Верховної Ради України.

 

 

Андрій Парубій поінформував Андрюса Кубілюса про те, що Верховна Рада України спільно з Кабінетом Міністрів України напрацювали «Дорожню карту» з 57 законопроектів у сфері європейської інтеграції України і, насамперед, щодо  виконання умов Угоди про Асоціацію між Україною. А також на розгляді Парламенту знаходиться пакет з 35 законопроектів, які покликані зміцнити економіку та поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

  1. Для усіх жінок Вінниччини — вітальні слова від голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія
  2. Президент України провів телефонну розмову з Віце-президентом США
  3. Україна переживає етап розбудови нової держави, – Володимир Гройсман
  4. «Необхідно налагодити більш тісну і системну співпрацю між Верховною Радою і волонтерами», - Голова Верховної Ради України Андрій Парубій
  5. За кооперативним рухом – майбутнє, - Валерій Коровій
  6. Президент України провів зустріч з Міністром оборони Швеції
  7. «Ми повинні спільним голосом говорити про наші проблеми, про наші потреби і про нашу позицію, щоб вона була більш чіткою і врахованою», - Андрій Парубій
  8. Поліцейські Вінниччини отримали 23 нових службових автомобіля
  9. Петро Порошенко: Часи газового шантажу нашої держави Росією вже в минулому. Ніхто Україну на коліна не поставить
  10. Глава Уряду: Ми розширюємо свій економічний потенціал і запрошуємо латвійський бізнес інвестувати в різні сфери - від агросектору до космосу

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

© Вінницька обласна державна адміністрація.

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International 21050 м. Вінниця вул. Соборна 70 Тел. (0432) 59-21-10, Тел./факс 59-21-28 email: oda@vin.gov.ua